Сер Марк Аурель Стейн (угор. Stein Márk Aurél; 26 листопада 1862 — 26 жовтня 1943) — угорський мандрівник та етнограф, який разом із Свеном Гедіном та П. К. Козловим в XX столітті внесли найбільший внесок у дослідження Східного Туркестану. Його основні праці — «Стародавній Хотан» (тт. 1-2, 1907), «Серіндія» (тт. 1-5, 1921), «Внутрішня Азія» (тт. 1-4, 1928). Він був дядьком фізико-хіміка Андраша (Ендрю) Келлера.
| Марк Аурель Стейн | |
|---|---|
| угор. Stein Márk Aurél | |
| Ім'я при народженні | угор. Stein Márk Aurél |
| Народився | 26 листопада 1862[…] Пешт, Пешт, Угорщина |
| Помер | 26 жовтня 1943[…] (80 років) Кабул, Королівство Афганістан |
| Поховання | Кабул |
| Країна | Угорське королівство Сполучене Королівство Велика Британія |
| Діяльність | мандрівник-дослідник, антрополог, мистецтвознавець, археолог, викладач університету |
| Галузь | археологія, сходознавство і мовознавство |
| Alma mater | Віденський університет (), Лейпцизький університет (), Тюбінгенський університет (1883) і Гімназія Фашорі |
| Знання мов | англійська, німецька і угорська |
| Заклад | University of the Punjabd і Oriental Colleged |
| Членство | Угорська академія наук, Британська академія, Нідерландська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук і Королівське азійське товариство Великої Британії та Ірландії |
| Конфесія | лютеранство |
| Родичі | Andrew Kellerd |
| Нагороди | |
|
Біографія ред.
Стейн народився в Будапешті, в єврейській родині, але практично все життя працював на британський уряд, в тому числі й з розвідувальними цілями. Починав кар'єру в Лахорській Школі сходознавства, де в 1892 р. підготував до публікації на санскриті єдиний збережений староіндійський історичний трактат — «Потік царів» Кальхани. До 1900 року працював над англійським перекладом цього твору.
У тому ж році Стейн, натхненний прикладом Свена Гедіна, вперше навідався в Східний Туркестан і дійшов «Шовковим шляхом» до Хотана. Ця вилазка стала прелюдією до знаменитої подорожі 1906-08 років, в ході якої Стейн відморозив і внаслідок цього втратив кілька пальців на правій нозі. Місяці поневірянь були винагороджені — Стейну вдалося встановити маршрути караванних шляхів, які пов'язували Європу з Китаєм за часів Римської імперії.
Під час досліджень лоуланьських старожитностей Стейн виявив тексти, написані невідомими на той час тохарськими мовами, і знайшов європеоїдні мумії їх передбачуваних носіїв — Таримські мумії. Перебравшись через пустелю Такла-Макан, біля Дуньхуана, мандрівник виявив Печери Моґао, а в них — близько 40 000 безцінних Дуньхуанських рукописів, включаючи давньотюркську «Книгу ворожінь» і найдавнішу в світі друковану книгу «Діамантова сутра». Частину ранньобуддійських фресок він зняв і перевіз в Музей азійських старожитностей в Нью-Делі.
Підсумки експедиції Стейна розбурхали вчену громадськість Європи, а король подарував йому в 1912 р. лицарський титул. Тоді ж Марк Стейн вивів на чисту воду Іслама Ахуна, який містифікував вчених новоствореними «греко-буддійськими» рукописами на бересті. У 1913-18 і 1930 роках Стейн знову подорожував Східним Туркестаном, хоча з роками сфера його інтересів змістилася на північний захід — у бік стародавньої Кушанскої імперії.
В останні роки життя Стейна найбільш цікавили два питання: греко-буддійські старожитності та східні межі просування військ Олександра Македонського. Його праці сприяли проясненню маршруту македонської армії в Індії. Помер він під час підготовки подорожі до Афганістану і був похований в Кабулі.
Примітки ред.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118942905 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Archaeology and Language: The Puzzle of Indo-European Origins — Pimlico, 1998. — С. 64. — ISBN 0-7126-6612-5