www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маргарита Йоркська Маргари та Йо ркська k 4 англ Margaret of York в шлюбі й удівстві відома як Маргари та Бургу ндська ф

Маргарита Йоркська

Маргари́та Йо́ркська (англ. Margaret of York), в шлюбі й удівстві відома як Маргари́та Бургу́ндська (фр. Marguerite de Bourgogne; 3 травня 1446, Фотерінгей — 23 листопада 1503, Мехелен) — дочка герцога Йоркського Річарда Плантагенета, сестра королів Англії Едуарда IV і Річарда III; третя та остання дружина Бургундського герцога Карла Сміливого.

Маргарита Йоркська
англ. Margaret of York
Маргарита Йоркська
Портрет Маргарити Йоркської, написаний близько 1468 року
герцогиня Бургундії[en]
9 липня 1468 — 5 січня 1477
Попередник: Ізабелла Португальська
Наступник: Максиміліан I номінально
 
Народження: 3 травня 1446
замок Фотерінгей, Нортгемптоншир, Королівство Англія
Смерть: 23 листопада 1503
Мехелен, Фландрія, Бургундські Нідерланди
Країна: Королівство Англія
Релігія: католицтво
Рід: Йорки → Бургундська гілка династії Валуа
Батько: Річард, 3-й герцог Йоркський
Мати: Сесилія Невілл
Шлюб: Карл Сміливий

 Медіафайли у Вікісховищі

Батько Маргарити претендував на англійський трон і був убитий 1460 року. Декілька місяців потому на трон зійшов брат Маргарити Едуард IV, а сама вона стала вигідною партією для майбутнього чоловіка. На шлюб із дівчиною було кілька претендентів, проте її брат-король розраховував одержати в союзники Бургундію; союз цей удалося укласти лише 1468 року, коли Маргарита стала дружиною Карла Сміливого. Своїх дітей Маргарита не мала, проте виховувала дочку Карла Марію, а потім і її дітей. Чоловік Маргарити загинув у бою 1477 року, після чого сама вона стала в родині впливовою матріархинею. Після смерті обох братів-королів Маргарита відмовилася визнати нового короля і почала плести проти Генріха VII інтриги, від яких мусила відмовитися 1496 року. Останні роки життя присвятила онукам та правнукам свого чоловіка. Померла у своїй вдовиній резиденції у віці 57 років.

Життєпис Редагувати

Походження та ранні роки Редагувати

Батьки Маргарити — Річард Плантагенет, 3-й герцог Йоркський, і Сесілія Невілл

Маргарита народилася 3 травня 1446 року в замку Фотерінгей і була сьомою дитиною й четвертою дочкою з 13 дітей Річарда Плантагенета, 3-го герцога Йоркського, і Сесилії Невілл. По батькові дівчинка була онукою Річарда Конісбурга, 3-го графа Кембриджа[ru], і Анни Мортімер, по матері — Ральфа Невілла, 1-го графа Вестморленда[ru], і Джоан Бофорт; також і по батькові, й по матері Маргарита була праправнучкою короля Англії Едуарда III.

Про дитинство дівчинки відомо мало. У 1453—1454 роках під час хвороби короля Генріха VI батько Маргарити був регентом Англії; в цей же період розглядалася можливість шлюбу між спадкоємцем бургундського герцога Карлом Сміливим та однією з дочок герцога Йоркського, молодшою з яких була восьмирічна Маргарита. Однак переговори про шлюб припинили, коли на настійну вимогу королеви Маргарити Річарда Плантагенета було вигнано з королівської ради і, таким чином, позбавлено влади. Коли 1455 року вибухнула Війна Троянд, герцог Йоркський втік до Ірландії, а потім і на континент, а його дружина Сесілія з дітьми (серед яких, ймовірно, була і Маргарита) залишилася в замку Ладлоу[en]. Після перемоги Йорків у битві при Нортгемптоні[en] 1460 року Сесілія Невілл разом із дітьми вирушила до Лондона, щоб привітати чоловіка-тріумфатора. У Лондоні Маргариту з матір'ю та братами Джорджем та Річардом поселили в Саутерці в будинку покійного сера Джона Фальстофа, який був близьким як із королем Генріхом VI, так і з Річардом Плантагенетом.

30 грудня 1460 року, коли Маргариті було 14 років, у битві при Вейкфілді вбито її батька і брата Едмунда. За три місяці, 4 березня 1461 року, англійський трон зайняв інший брат Маргарити — Едуард IV. У період між смертю батька та сходженням на престол брата Маргарита проживала разом із матір'ю в Лондоні в Бейнардському замку[en], який став штаб-квартирою Йорків, а після сходження на трон Едуарда IV — основною резиденцією Сесілії Невілл. Ставши сестрою короля, Маргарита багато часу проводила в будинку матері, а також при дворі брата у Грінвіцькому палаці[en]. 30 березня Едуард IV призначив сестрі ануїтетні виплати зі скарбниці у розмірі 400 марок на рік; цю суму за 1461 рік повністю виплачено до листопада того ж року. У наступні роки розмір виплат двічі підвищувався . Після того, як Едуард одружився з Єлизаветою Вудвіл, коронацію якої Маргарита відвідала у травні 1465 року, вона часто супроводжувала королеву і навчалася тонкощам придворного етикету при її дворі. Разом з тим Маргарита була дуже прив'язана до своєї надзвичайно благочестивої матері. Вона була розумною та освіченою.

Шлюбні плани, заручини Редагувати

Корона Маргарити Йоркської, створена в Лондоні до 1461 року

Як неодружена сестра короля, Маргарита була одним із найцінніших дипломатичних активів нової династії. 1462 року пішли чутки про можливий шлюб Маргарити зі шотландським королем Яковом III. Серйозніша пропозиція про шлюб надійшла від претендента на трон Арагону дона Педро Португальського[ru], але він несподівано помер у червні 1466 року. На цей момент знову з'явилася перспектива союзу з Бургундією: у вересні Карл Сміливий, який на той момент носив титул графа Шароле[ru], овдовів удруге, маючи спадкоємицею лише малолітню дочку.

Переговори почалися майже відразу після смерті Ізабелли де Бурбон[en] у вересні 1465 року, але були затримані бургундським небажанням порвати всі зв'язки з Ланкастерами. Посланником Карла виступив протонотарій[en] Гійом де Клюні, який пізніше став єпископом Пуатьє[ru], який мав розпочати переговори, але не доводити їх до кінця, а лише заручитися підтримкою Едуарда IV і його обіцянкою не чинити жодних дій проти графа Шароле. Філіпп де Коммін[ru] пише, що Карл ненавидів Йорків усім серцем і не збирався одружуватися з Маргаритою. Крім того, планам про шлюб перешкоджав і прихильник Едуарда IV Річард Невілл, 16-й граф Ворік, який хотів видати сестру короля за французького принца.

У 1466—1467 роках король Франції Людовік XI охоче запропонував не менше чотирьох кандидатів на руку Маргарити, але смерть герцога Бургундського в червні 1467 року дала новий імпульс для переговорів із Бургундією. 1 жовтня 1467 року Маргарита висловила формальну згоду на шлюб із Карлом, який пізніше того ж місяця доручив своїй матері скласти список умов майбутнього шлюбу. До лютого 1468 року узгоджено розмір посагу Маргарити — 200 тис. екю, які мали бути виплачені протягом трьох років. У травні 1468 року отримано папський дозвіл на шлюб і укладено союз проти Франції. 17 травня 1468 року, після затвердження обома сторонами всіх умов, укладено заручини. Сам герцог Бургундський пішов на шлюб із принцесою з дому Йорків тільки для того, щоб знайти могутнього союзника проти французького короля.

18 червня відбула до Фландрії. Перед від'їздом у Лондоні відвідала королівський гардероб і побувала в соборі Святого Павла[ru], де помолилася і пожертвувала. Потім у супроводі графа Воріка і на його коні, що символізувало примирення графа з королівським подружжям, принцеса проїхала через Чипсайд[en] , де отримала в подарунок від мера та олдерменів 100 золотих монет і пару багато прикрашених чаш. Ніч провела в Стратфордському абатстві[en], де також зупинилися король і королева. Потім здійснила паломництво до мощів Святого Томаса в Кентерберрі. 24 червня з пишним почтом відбула з Маргейта[en] в Сльойс, куди прибула пізно ввечері 25 червня. У Сльойсі її зустріли багаттями та театральними виставами. 26 червня її відвідала герцогиня-вдова[en] Бургундська. Наступного дня Маргариту відвідав і сам герцог «з 20 особами потай»; вони поспілкувалися через єпископа Солсбері[en], після чого герцог попрощався з нею і повернувся в Брюгге.

Шлюб Редагувати

Карл Сміливий, чоловік Маргарити Йоркської

3 липня 1468 року в місті Дамме[en], Фландрія, відбулося весілля Маргарити та Карла. Шлюбні урочистості проходили в Брюгге, куди молодята урочисто в'їхали в день вінчання, і тривали 10 днів. Глядачів уразила висока, елегантна, світловолоса герцогиня. 23 липня молодята прибули до Брюсселя, де на них також чекали великі святкування.

Про сімейне життя герцогського подружжя відомо мало. Незабаром після весілля Маргарита поринула в рутину, яка тримала її і Карла далеко один від одного: у перші півроку спільного життя вони були разом всього 21 день, 96 днів у 1469 році і 145 днів у 1470 році, а потім, часто перебуваючи поряд один з одним у компанії, вони майже не залишалися наодинці (по два тижні в 1473 та 1474 роках); востаннє подружжя бачилося в липні 1475 року. Однак офіційні стосунки між ними залишалися теплими, а при Бургундському дворі, де жінки займали почесне місце, Маргарита завжди знаходила для себе заняття. Вона була в дружніх відносинах зі свекрухою Ізабеллою Португальською, яка померла 1471 року, і поводилася з дочкою Карла від другого шлюбу Марією, яка була молодшою за неї на 11 років, як з молодшою сестрою. Маргарита та Марія проводили багато часу разом і мали багато спільних інтересів; їхні спільні портрети з'являються в кількох сучасних ілюмінованих рукописах та картинах. Маргарита також замовляла численні рукописи, підтримувала друкаря Кекстона і, особливо у вдівстві, віддавалася пристрасті до будівництва та благодійних робіт, заохочуючи освіту та строгі релігійні рухи. Крім того, коли 1475 року в Карла з'явилися політичні і військові труднощі, прийняла на себе значну адміністративну роль: вона виступила проти французів у Артуа і провела переговори з фламандськими містами.

Хоча шлюб Маргарити та Карла зміцнив політичний союз Англії та Бургундії, сам герцог надавав допомогу як Йоркам, так і Ланкастерам. Коли 1470 року Едуард IV втратив трон і втік із країни, він знайшов притулок у Бургундських Нідерландах і отримав допомогу від Карла, щоб повернутися і відвоювати трон. Попри це, Едуард і чоловік Маргарити так і не стали близькими і, як повідомляє Філіп де Коммін, до кінця життя «один про одного не відгукувалися добрим словом». У той же час Маргарита також відіграла не останню роль у примиренні Едуарда з іншим братом, Джорджем, герцогом Кларенсом, і, головно, завдяки її зусиллям останній був відокремлений від партії Генріха VI і графа Воріка, який повалив його з престолу 1470 року.

Удівство Редагувати

Палац Мехелена — основна резиденція Маргарити у вдівстві

Карл Сміливий загинув у битві при Нансі 5 січня 1477 року, залишивши Маргариту бездітною вдовою. Після смерті Карла і вторгнення французького короля Людовіка XI в бургундські володіння Маргарита, якій допомагали лорд Г'юмберкур і канцлер Гійом Г'югоне, надала неоціненну підтримку падчериці Марії, яка зі смертю батька стала герцогинею Бургундії. Одним із перших державних актів Марії стало підтвердження передачі в довічне користування Маргарити великих володінь, які належали їй як удовина частка. Серед цих володінь був Мехелен, який став основною резиденцією герцогині. Маргарита також підтримала Марію у виборі нареченого — ерцгерцога австрійського Максиміліана Габсбурга (заручини з ним обговорювали ще за життя батька Марії), — хоча місцева шляхта була проти союзу з ним, і як акт непокори 3 квітня 1477 року вбито прихильників Маргарити Г'юмберкура та Г'югоне. Коли Максиміліан прибув, щоб утвердити свій шлюб (весілля з Марією відбулося в Генті 18 серпня), Маргарита з ентузіазмом пообіцяла йому свою лояльність. Згодом їхні погляди на політику герцогства рідко не збігалися, але Максиміліан дбав про особисте благополуччя Маргарити, поки та дбала про благополуччя держави та інтереси Габсбургів у Бургундії.

У липні чи серпні 1480 року Маргарита вперше після від'їзду до Бургундії відвідала свого брата-короля і залишилася в Англії до кінця вересня. Поїздка мала дипломатичний характер: Маргарита мала укласти союз між Едуардом IV і Максиміліаном, а також домовитися про торгові преференції для Бургундії. Їй удалося отримати ліцензії на експорт волів та овець у Фландрію, а також на безмитний експорт вовни. Потім повернулася до Бургундії і більше володіння падчерки не покидала.

У березні 1482 року внаслідок нещасного випадку під час соколиного полювання вагітна Марія Бургундська впала з коня і за кілька днів померла. Для Маргарити смерть падчериці, якій вона присвятила своє життя, стала страшним ударом. Регентом за малолітнього сина Марії став Максиміліан, проте він не був популярним, що призвело до громадянської війни в Голландії. У 1483—1485 роках послідовно померли двоє братів Маргарити — Едуард IV і Річард III, а також французький король Людовік XI. Все це стало серйозним випробуванням здібностей Маргарити. Саме на герцогиню-вдову лягла відповідальність щодо виховання дітей Марії Бургундської. Вона також відмовилася визнати захоплення англійського трону Генрі Тюдором, а при її дворі знайшли притулок багато йоркістів. Крім цього підтримувала двох самозванців, які претендували на англійський трон: Ламберта Сімнела[ru], який видавав себе за графа Воріка[ru], який насправді перебував у Тауері, і Перкіна Ворбека[ru], який видавав себе за Річарда Йорка, який зник із Тауера разом з братом 1483 року. Відомо, що Сімнелу Маргарита надала дві тисячі німецьких найманців для захоплення трону, а також прийняла його в Мехелені в липні 1486 року як сина Кларенса, її улюбленого брата. Після поразки Сімнела в битві при Стоук-Філд Маргарита зіткнулася зі внутрішніми труднощами (Максимиліана 1488 року захопили фламандці), що вимагали її пильної уваги. На якийсь час вона відсторонилася від зовнішньої політики, проте продовжувала плести інтриги проти Генріха VII Тюдора.

Маргарита Йоркська. Фрагмент позолоченої статуї на фасаді базиліки Святої крові в Брюгге (Бельгія)

Перкін Ворбек уперше з'явився при дворі Маргарити 1490 року, розповівши там історію свого порятунку: нібито брата його, короля Едуарда V, убито, але над самим Річардом змилосердилися через його вік і «невинність» і змусили дати клятву, яка змусила принца приховувати своє справжнє ім'я та походження «кілька років». Маргарита підтримала легенду Ворбека і навіть написала кілька листів іноземним правителям та папі римському з проханням підтримати її «племінника». Сама вона також надала самозванцю фінансову допомогу. Оскільки невідомо, наскільки достовірною є історія Ворбека, яку він пізніше розказав на допитах, а також через його зовнішню схожість із дітьми короля Едуарда IV деякі історики припускають, що самозванець міг бути одним із бастардів королів Едуарда IV або Річарда III або бастардом самої Маргарити. Після невдалої висадки в Англії та втечі Ворбека до Шотландії Маргарита продовжувала підтримувати з ним зв'язок. У лютому 1496 року Англія та Священна Римська імперія підписали торговельну угоду Intercursus Magnus, внаслідок чого Маргарита змушена була відмовити у підтримці ворогам Генріха VII. Однак формальне примирення з англійським королем відбулося лише 1498 року.

Останні роки Редагувати

Як впливова матріархиня в сім'ї, останні роки життя Маргарита присвятила онукам та правнукам свого чоловіка. 1500 року вона стала хрещеною матір'ю майбутнього імператора Карла V, а через рік разом із дочкою Марії Бургундської Маргаритою відвідала Галле. Саме молодшій Маргариті герцогиня-вдова заповідала більшість свого особистого майна.

Померла 23 листопада 1503 року в Мехелені і була похована в обителі францисканців. Гробницю Маргарити зруйновано наприкінці XVI століття. Крім численних портретів і мініатюр, що зображують Маргариту, і майже 30 рукописів, що збереглися, до яких вона могла мати стосунок, найголовнішою спадщиною герцогині стала корона[⇨], виготовлена в Англії, яка була частиною її посагу і яку 1474 року вона пожертвувала собору Аахена.

У культурі Редагувати

Маргарита — головна героїня роману Анни Естер Сміт[en] «Дочка Йорка» (2008). У романі описано період життя Маргарити між смертю батька і смертю її чоловіка. Вона також з'являється в романі Сміт «Королівська милість» (2009). Крім того, Маргарита часто згадується в романі Філіппи Ґреґорі «Біла принцеса» (2014). В екранізації роману[ru] (2017) роль Маргарити виконала Джоан Воллі. У телесеріалі BBC «Тінь Тауера» (1972) роль Маргарити Йоркської виконала Рейчел Кемпсон.

Генеалогія Редагувати

Коментарі Редагувати

  1. Портрет Маргарити, написаний на панелі, колись був власністю преподобного Томаса Керріха, бібліотекаря Кембриджського університету; нині зберігається у товариства антикварів у Берлінгтон-хаусі. На картині зображено світлошкіру леді з червоними губами, темними очима та вигнутими бровами; волосся майже повністю приховано під одним зі щільно прилеглих високих головних уборів того періоду. Написав картину, ймовірно, Гуго ван дер Гус, якого, згідно з записами тих років, було найнято, щоб зафіксувати церемонію вінчання Маргарити. Картина була вигравірована в п'ятому томі першого видання «Пасторських листів» (1804), а також пізніше в «Житті й типографії Вільяма Кекстона» (1861)
  2. Також носила супутні титули графині Шароле[fr], Артуа, Фландрії, Лотьєра, Голландії, Зеландії та Зютфену, маркграфині Намюру, герцогині Брабантської, Лімбурзької, Люксембурзької, Гельдернської та Ено.
  3. 1477 року територію Бургундського герцогства анексувала Франція. Того ж року герцогиня Марія вийшла заміж за Максиміліана, ерцгерцога австрійського, передавши Габсбургам контроль над рештою її бургундської спадщини і формальний герцогський титул.
  4. Також іменувалась Маргари́та Плантагене́т (англ. Margaret Plantagenet) і Маргари́та Англійська (англ. Margaret of England).
  5. Маргарита була п'ятою дининою і третьою дочкою зі сімох дітей герцогського подружжя, які пережили дитинство.
  6. Мати Карла Сміливого, Ізабелла Португальська, була онукою по жіночій лінії Джона Гонта. Коли Едуард IV став королем, Карл прийняв при своєму дворі багатьох вигнанців Ланкастерів, серед них герцога Ексетеру — найближчого родича короля-Йорка, який походив із Ланкастерського дому (Ексетер був правнуком Джона Гонта і був одруженим зі сестрою короля Едуарда IV Анною Йоркською), а також Сомерсетів.
  7. Посаг було виплачено лише наполовину, друга частина була яблуком розбрату між Маргаритою і королем Англії протягом усього життя герцогині.
  8. Пізніше Марія назве на честь мачухи свою єдину дочку Маргариту.
  9. Кекстон жив у домі герцогині від 1470 або 1471 року. В цей період він перекладав Le Recueil des Histoires de Troye і вивчав нові методи друку, щоб розмножити свій переклад.
  10. Крім родинних зв'язків, Карлом рухало бажання позбавити влади надто могутнього «царетворця» графа Воріка.
  11. У відповідь Генріх VII відмовився виплатити Маргариті залишок посагу.
  12. На момент зникнення з Тауеру Річарду Йоркському було близько десяти років.
  13. Маргарита публічно визнала Ворбека своїм племінником, хоча її мотиви до кінця не відомі: з одного боку, Маргарита вийшла заміж і залишила Англію ще до народження племінників і під час свого візиту 1480 року не бачилася з племінником і дійсно могла повірити, що перед нею Річард; з іншого, вона могла знати, що він самозванець, але при цьому все одно підтримувала його, щоб повернути владу в Англії дому Йорків. Генріх VII скаржився герцогу Бургундії Філіпу I Вродливому, що мачуха його матері переховує самозванця, проте відповіді не було, і Генріх увів торгове ембарго проти Бургундії. На запрошення батька Філіпа I, імператора Максиміліана I, Перкін Ворбек був присутнім на похоронах попереднього імператора Фрідріха III, де його визнано королем Англії під ім'ям Річарда IV.

Примітки Редагувати

  1. Gairdner, 1893, pp. 149—150.
  2. ↑ Jones, 2004.
  3. ↑ Weir, 2011, p. 137.
  4. ↑ Gairdner, 1893, p. 148.
  5. Коммин, 1986, с. 94—95.
  6. Коммин, 1986, с. 24—25.
  7. Weir, 2013, p. 30.
  8. ↑ Gairdner, 1893, p. 149.
  9. Коммин, 1986, с. 94.
  10. Rutter, Russell. William Caxton and Literary Patronage : [ ][англ.] // Studies in Philology. — 1987. — № 84.4. — P. 440—470.
  11. Коммин, 1986, с. 95.
  12. Коммин, 1986, с. 68—69.
  13. Коммин, 1986, с. 69.
  14. Грёссинг, 2005, с. 50—65.
  15. Gairdner, 1893, с. 149.
  16. ↑ Weir (I), 2011, с. 238—239.
  17. Wroe, 2004, pp. 148—151.
  18. Breverton, 2016, Chapter VI.
  19. Bradley, Laura (13 червня 2016). Two More Game of Thrones Actors Just Joined Starz's The White Queen Follow-Up. Vanity Fair. оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 14 червня 2016. 
  20. Rachel Kempson на сайті IMDb (англ.)

Література Редагувати

  • Грёссинг З. Максимилиан I / Пер. с нем. Е. Б. Каргиной. — М. : АСТ, 2005. — 318 с. — (Историческая библиотека) — 5000 прим. — ISBN 5-17-027939-6. (рос.)
  • Коммин, Филипп де. Мемуары / пер. Ю. П. Малинина. — М. : Наука, 1986. — 495 с. (рос.)
  • Breverton, Terry. Henry VII: The Maligned Tudor King. — Amberley Publishing Limited, 2016. — 464 p. — ISBN 1445646064, 9781445646060. (англ.)
  • Gairdner, James. Margaret (1446-1503) // Dictionary of National Biography / Edited by Sidney Lee. — L. : Smith, Elder & Co, 1893. — Vol. XXXVI. Malthus — Mason. (англ.)
  • Jones, Michael. Margaret, duchess of Burgundy (1446–1503) // Oxford Dictionary of National Biography. — Oxford University Press, 2004. (англ.)
  • Weir, Alison. Britain's Royal Families: The Complete Genealogy. — Random House, 2011. — 400 p. — ISBN 1446449114, 9781446449110. (англ.)
  • Weir, Alison. The Princes in the Tower. — Random House, 2011. — Т. IV. — 304 p. — ISBN 144644919X, 9781446449196. (англ.)
  • Weir, Alison. Elizabeth of York: The First Tudor Queen. — Random House, 2013. — 576 p. — ISBN 1448191386, 9781448191383. (англ.)
  • Wroe, Ann. Perkin: A Story of Deception. — Vintage, 2004. — 610 p. — ISBN 009944996X, 9780099449966. (англ.)

Посилання Редагувати

Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Margari ta Jo rkska k 4 angl Margaret of York v shlyubi j udivstvi vidoma yak Margari ta Burgu ndska fr Marguerite de Bourgogne 3 travnya 1446 Foteringej 23 listopada 1503 Mehelen dochka gercoga Jorkskogo Richarda Plantageneta sestra koroliv Angliyi Eduarda IV i Richarda III tretya ta ostannya druzhina Burgundskogo gercoga Karla Smilivogo Margarita Jorkska angl Margaret of YorkMargarita JorkskaPortret Margariti Jorkskoyi napisanij blizko 1468 roku k 1 gercoginya Burgundiyi en k 2 9 lipnya 1468 5 sichnya 1477Poperednik Izabella PortugalskaNastupnik Maksimilian I nominalno k 3 Narodzhennya 3 travnya 1446zamok Foteringej Nortgemptonshir Korolivstvo AngliyaSmert 23 listopada 1503Mehelen Flandriya Burgundski NiderlandiKrayina Korolivstvo AngliyaReligiya katolictvoRid Jorki Burgundska gilka dinastiyi ValuaBatko Richard 3 j gercog JorkskijMati Sesiliya NevillShlyub Karl Smilivij Mediafajli u VikishovishiBatko Margariti pretenduvav na anglijskij tron i buv ubitij 1460 roku Dekilka misyaciv potomu na tron zijshov brat Margariti Eduard IV a sama vona stala vigidnoyu partiyeyu dlya majbutnogo cholovika Na shlyub iz divchinoyu bulo kilka pretendentiv prote yiyi brat korol rozrahovuvav oderzhati v soyuzniki Burgundiyu soyuz cej udalosya uklasti lishe 1468 roku koli Margarita stala druzhinoyu Karla Smilivogo Svoyih ditej Margarita ne mala prote vihovuvala dochku Karla Mariyu a potim i yiyi ditej Cholovik Margariti zaginuv u boyu 1477 roku pislya chogo sama vona stala v rodini vplivovoyu matriarhineyu Pislya smerti oboh brativ koroliv Margarita vidmovilasya viznati novogo korolya i pochala plesti proti Genriha VII intrigi vid yakih musila vidmovitisya 1496 roku Ostanni roki zhittya prisvyatila onukam ta pravnukam svogo cholovika Pomerla u svoyij vdovinij rezidenciyi u vici 57 rokiv Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Pohodzhennya ta ranni roki 1 2 Shlyubni plani zaruchini 1 3 Shlyub 1 4 Udivstvo 1 5 Ostanni roki 2 U kulturi 3 Genealogiya 4 Komentari 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiPohodzhennya ta ranni roki Redaguvati nbsp nbsp Batki Margariti Richard Plantagenet 3 j gercog Jorkskij i Sesiliya NevillMargarita narodilasya 3 travnya 1446 roku v zamku Foteringej i bula somoyu ditinoyu j chetvertoyu dochkoyu k 5 z 13 ditej Richarda Plantageneta 3 go gercoga Jorkskogo i Sesiliyi Nevill 3 4 Po batkovi divchinka bula onukoyu Richarda Konisburga 3 go grafa Kembridzha ru i Anni Mortimer po materi Ralfa Nevilla 1 go grafa Vestmorlenda ru i Dzhoan Bofort takozh i po batkovi j po materi Margarita bula prapravnuchkoyu korolya Angliyi Eduarda III Pro ditinstvo divchinki vidomo malo U 1453 1454 rokah pid chas hvorobi korolya Genriha VI batko Margariti buv regentom Angliyi v cej zhe period rozglyadalasya mozhlivist shlyubu mizh spadkoyemcem burgundskogo gercoga Karlom Smilivim ta odniyeyu z dochok gercoga Jorkskogo molodshoyu z yakih bula vosmirichna Margarita Odnak peregovori pro shlyub pripinili koli na nastijnu vimogu korolevi Margariti Richarda Plantageneta bulo vignano z korolivskoyi radi i takim chinom pozbavleno vladi Koli 1455 roku vibuhnula Vijna Troyand gercog Jorkskij vtik do Irlandiyi a potim i na kontinent a jogo druzhina Sesiliya z ditmi sered yakih jmovirno bula i Margarita zalishilasya v zamku Ladlou en Pislya peremogi Jorkiv u bitvi pri Nortgemptoni en 1460 roku Sesiliya Nevill razom iz ditmi virushila do Londona shob privitati cholovika triumfatora U Londoni Margaritu z matir yu ta bratami Dzhordzhem ta Richardom poselili v Sauterci v budinku pokijnogo sera Dzhona Falstofa 2 yakij buv blizkim yak iz korolem Genrihom VI tak i z Richardom Plantagenetom 30 grudnya 1460 roku koli Margariti bulo 14 rokiv u bitvi pri Vejkfildi vbito yiyi batka i brata Edmunda Za tri misyaci 4 bereznya 1461 roku anglijskij tron zajnyav inshij brat Margariti Eduard IV U period mizh smertyu batka ta shodzhennyam na prestol brata Margarita prozhivala razom iz matir yu v Londoni v Bejnardskomu zamku en yakij stav shtab kvartiroyu Jorkiv a pislya shodzhennya na tron Eduarda IV osnovnoyu rezidenciyeyu Sesiliyi Nevill Stavshi sestroyu korolya Margarita bagato chasu provodila v budinku materi a takozh pri dvori brata u Grinvickomu palaci en 30 bereznya Eduard IV priznachiv sestri anuyitetni viplati zi skarbnici u rozmiri 400 marok na rik cyu sumu za 1461 rik povnistyu viplacheno do listopada togo zh roku U nastupni roki rozmir viplat dvichi pidvishuvavsya 4 Pislya togo yak Eduard odruzhivsya z Yelizavetoyu Vudvil koronaciyu yakoyi Margarita vidvidala u travni 1465 roku vona chasto suprovodzhuvala korolevu i navchalasya tonkosham pridvornogo etiketu pri yiyi dvori Razom z tim Margarita bula duzhe priv yazana do svoyeyi nadzvichajno blagochestivoyi materi Vona bula rozumnoyu ta osvichenoyu 2 Shlyubni plani zaruchini Redaguvati nbsp Korona Margariti Jorkskoyi stvorena v Londoni do 1461 rokuYak neodruzhena sestra korolya Margarita bula odnim iz najcinnishih diplomatichnih aktiviv novoyi dinastiyi 1462 roku pishli chutki pro mozhlivij shlyub Margariti zi shotlandskim korolem Yakovom III Serjoznisha propoziciya pro shlyub nadijshla vid pretendenta na tron Aragonu dona Pedro Portugalskogo ru ale vin nespodivano pomer u chervni 1466 roku Na cej moment znovu z yavilasya perspektiva soyuzu z Burgundiyeyu u veresni Karl Smilivij yakij na toj moment nosiv titul grafa Sharole ru ovdoviv udruge mayuchi spadkoyemiceyu lishe malolitnyu dochku 2 Peregovori pochalisya majzhe vidrazu pislya smerti Izabelli de Burbon en u veresni 1465 roku ale buli zatrimani burgundskim nebazhannyam porvati vsi zv yazki z Lankasterami k 6 2 Poslannikom Karla vistupiv protonotarij en Gijom de Klyuni yakij piznishe stav yepiskopom Puatye ru yakij mav rozpochati peregovori ale ne dovoditi yih do kincya a lishe zaruchitisya pidtrimkoyu Eduarda IV i jogo obicyankoyu ne chiniti zhodnih dij proti grafa Sharole Filipp de Kommin ru pishe sho Karl nenavidiv Jorkiv usim sercem i ne zbiravsya odruzhuvatisya z Margaritoyu 6 Krim togo planam pro shlyub pereshkodzhav i prihilnik Eduarda IV Richard Nevill 16 j graf Vorik yakij hotiv vidati sestru korolya za francuzkogo princa 7 U 1466 1467 rokah korol Franciyi Lyudovik XI ohoche zaproponuvav ne menshe chotiroh kandidativ na ruku Margariti ale smert gercoga Burgundskogo v chervni 1467 roku dala novij impuls dlya peregovoriv iz Burgundiyeyu 1 zhovtnya 1467 roku Margarita vislovila formalnu zgodu na shlyub iz Karlom yakij piznishe togo zh misyacya doruchiv svoyij materi sklasti spisok umov majbutnogo shlyubu 2 Do lyutogo 1468 roku uzgodzheno rozmir posagu Margariti 200 tis ekyu yaki mali buti viplacheni protyagom troh rokiv k 7 U travni 1468 roku otrimano papskij dozvil na shlyub i ukladeno soyuz proti Franciyi 2 17 travnya 1468 roku pislya zatverdzhennya oboma storonami vsih umov ukladeno zaruchini 8 Sam gercog Burgundskij pishov na shlyub iz princesoyu z domu Jorkiv tilki dlya togo shob znajti mogutnogo soyuznika proti francuzkogo korolya 9 18 chervnya vidbula do Flandriyi 2 Pered vid yizdom u Londoni vidvidala korolivskij garderob i pobuvala v sobori Svyatogo Pavla ru de pomolilasya i pozhertvuvala Potim u suprovodi grafa Vorika i na jogo koni 8 sho simvolizuvalo primirennya grafa z korolivskim podruzhzhyam 2 princesa proyihala cherez Chipsajd en de otrimala v podarunok vid mera ta oldermeniv 100 zolotih monet i paru bagato prikrashenih chash Nich provela v Stratfordskomu abatstvi en de takozh zupinilisya korol i koroleva Potim zdijsnila palomnictvo do moshiv Svyatogo Tomasa v Kenterberri 8 24 chervnya z pishnim pochtom vidbula z Margejta en v Slojs kudi pribula pizno vvecheri 25 chervnya 2 U Slojsi yiyi zustrili bagattyami ta teatralnimi vistavami 26 chervnya yiyi vidvidala gercoginya vdova en Burgundska Nastupnogo dnya Margaritu vidvidav i sam gercog z 20 osobami potaj voni pospilkuvalisya cherez yepiskopa Solsberi en pislya chogo gercog poproshavsya z neyu i povernuvsya v Bryugge 8 Shlyub Redaguvati nbsp Karl Smilivij cholovik Margariti Jorkskoyi3 lipnya 1468 roku v misti Damme en Flandriya vidbulosya vesillya Margariti ta Karla 3 Shlyubni urochistosti prohodili v Bryugge kudi molodyata urochisto v yihali v den vinchannya 8 i trivali 10 dniv 2 Glyadachiv urazila visoka elegantna svitlovolosa gercoginya 23 lipnya molodyata pribuli do Bryusselya de na nih takozh chekali veliki svyatkuvannya 8 Pro simejne zhittya gercogskogo podruzhzhya vidomo malo 8 Nezabarom pislya vesillya Margarita porinula v rutinu yaka trimala yiyi i Karla daleko odin vid odnogo u pershi pivroku spilnogo zhittya voni buli razom vsogo 21 den 96 dniv u 1469 roci i 145 dniv u 1470 roci a potim chasto perebuvayuchi poryad odin z odnim u kompaniyi voni majzhe ne zalishalisya naodinci po dva tizhni v 1473 ta 1474 rokah vostannye podruzhzhya bachilosya v lipni 1475 roku Odnak oficijni stosunki mizh nimi zalishalisya teplimi a pri Burgundskomu dvori de zhinki zajmali pochesne misce Margarita zavzhdi znahodila dlya sebe zanyattya Vona bula v druzhnih vidnosinah zi svekruhoyu Izabelloyu Portugalskoyu yaka pomerla 1471 roku i povodilasya z dochkoyu Karla vid drugogo shlyubu Mariyeyu yaka bula molodshoyu za neyi na 11 rokiv yak z molodshoyu sestroyu Margarita ta Mariya provodili bagato chasu razom i mali bagato spilnih interesiv k 8 yihni spilni portreti z yavlyayutsya v kilkoh suchasnih ilyuminovanih rukopisah ta kartinah Margarita takozh zamovlyala chislenni rukopisi pidtrimuvala drukarya Kekstona k 9 i osoblivo u vdivstvi viddavalasya pristrasti do budivnictva ta blagodijnih robit zaohochuyuchi osvitu ta strogi religijni ruhi Krim togo koli 1475 roku v Karla z yavilisya politichni i vijskovi trudnoshi prijnyala na sebe znachnu administrativnu rol vona vistupila proti francuziv u Artua i provela peregovori z flamandskimi mistami 2 Hocha shlyub Margariti ta Karla zmicniv politichnij soyuz Angliyi ta Burgundiyi sam gercog nadavav dopomogu yak Jorkam tak i Lankasteram Koli 1470 roku Eduard IV vtrativ tron i vtik iz krayini vin znajshov pritulok u Burgundskih Niderlandah i otrimav dopomogu vid Karla shob povernutisya i vidvoyuvati tron k 10 Popri ce Eduard i cholovik Margariti tak i ne stali blizkimi i yak povidomlyaye Filip de Kommin do kincya zhittya odin pro odnogo ne vidgukuvalisya dobrim slovom 12 U toj zhe chas Margarita takozh vidigrala ne ostannyu rol u primirenni Eduarda z inshim bratom Dzhordzhem gercogom Klarensom i golovno zavdyaki yiyi zusillyam ostannij buv vidokremlenij vid partiyi Genriha VI i grafa Vorika 8 yakij povaliv jogo z prestolu 1470 roku 13 Udivstvo Redaguvati nbsp Palac Mehelena osnovna rezidenciya Margariti u vdivstviKarl Smilivij zaginuv u bitvi pri Nansi 5 sichnya 1477 roku zalishivshi Margaritu bezditnoyu vdovoyu Pislya smerti Karla i vtorgnennya francuzkogo korolya Lyudovika XI v burgundski volodinnya Margarita yakij dopomagali lord G yumberkur i kancler Gijom G yugone nadala neocinennu pidtrimku padcherici Mariyi yaka zi smertyu batka stala gercogineyu Burgundiyi Odnim iz pershih derzhavnih aktiv Mariyi stalo pidtverdzhennya peredachi v dovichne koristuvannya Margariti velikih volodin yaki nalezhali yij yak udovina chastka Sered cih volodin buv Mehelen yakij stav osnovnoyu rezidenciyeyu gercogini Margarita takozh pidtrimala Mariyu u vibori narechenogo ercgercoga avstrijskogo Maksimiliana Gabsburga zaruchini z nim obgovoryuvali she za zhittya batka Mariyi hocha misceva shlyahta bula proti soyuzu z nim i yak akt nepokori 3 kvitnya 1477 roku vbito prihilnikiv Margariti G yumberkura ta G yugone Koli Maksimilian pribuv shob utverditi svij shlyub vesillya z Mariyeyu vidbulosya v Genti 18 serpnya 14 Margarita z entuziazmom poobicyala jomu svoyu loyalnist Zgodom yihni poglyadi na politiku gercogstva ridko ne zbigalisya ale Maksimilian dbav pro osobiste blagopoluchchya Margariti poki ta dbala pro blagopoluchchya derzhavi ta interesi Gabsburgiv u Burgundiyi 2 U lipni chi serpni 1480 roku Margarita vpershe pislya vid yizdu do Burgundiyi vidvidala svogo brata korolya i zalishilasya v Angliyi do kincya veresnya Poyizdka mala diplomatichnij harakter Margarita mala uklasti soyuz mizh Eduardom IV i Maksimilianom 2 a takozh domovitisya pro torgovi preferenciyi dlya Burgundiyi Yij udalosya otrimati licenziyi na eksport voliv ta ovec u Flandriyu a takozh na bezmitnij eksport vovni Potim povernulasya do Burgundiyi i bilshe volodinnya padcherki ne pokidala 8 U berezni 1482 roku vnaslidok neshasnogo vipadku pid chas sokolinogo polyuvannya vagitna Mariya Burgundska vpala z konya i za kilka dniv pomerla Dlya Margariti smert padcherici yakij vona prisvyatila svoye zhittya stala strashnim udarom Regentom za malolitnogo sina Mariyi stav Maksimilian prote vin ne buv populyarnim sho prizvelo do gromadyanskoyi vijni v Gollandiyi U 1483 1485 rokah poslidovno pomerli dvoye brativ Margariti Eduard IV i Richard III a takozh francuzkij korol Lyudovik XI Vse ce stalo serjoznim viprobuvannyam zdibnostej Margariti Same na gercoginyu vdovu lyagla vidpovidalnist shodo vihovannya ditej Mariyi Burgundskoyi Vona takozh vidmovilasya viznati zahoplennya anglijskogo tronu Genri Tyudorom k 11 2 a pri yiyi dvori znajshli pritulok bagato jorkistiv Krim cogo pidtrimuvala dvoh samozvanciv yaki pretenduvali na anglijskij tron Lamberta Simnela ru yakij vidavav sebe za grafa Vorika ru yakij naspravdi perebuvav u Taueri i Perkina Vorbeka ru yakij vidavav sebe za Richarda Jorka yakij znik iz Tauera razom z bratom 1483 roku 8 Vidomo sho Simnelu Margarita nadala dvi tisyachi nimeckih najmanciv dlya zahoplennya tronu a takozh prijnyala jogo v Meheleni v lipni 1486 roku yak sina Klarensa yiyi ulyublenogo brata Pislya porazki Simnela v bitvi pri Stouk Fild Margarita zitknulasya zi vnutrishnimi trudnoshami Maksimiliana 1488 roku zahopili flamandci sho vimagali yiyi pilnoyi uvagi Na yakijs chas vona vidstoronilasya vid zovnishnoyi politiki prote prodovzhuvala plesti intrigi proti Genriha VII Tyudora 2 nbsp Margarita Jorkska Fragment pozolochenoyi statuyi na fasadi baziliki Svyatoyi krovi v Bryugge Belgiya Perkin Vorbek upershe z yavivsya pri dvori Margariti 1490 roku rozpovivshi tam istoriyu svogo poryatunku nibito brata jogo korolya Eduarda V ubito ale nad samim Richardom zmiloserdilisya cherez jogo vik k 12 i nevinnist i zmusili dati klyatvu yaka zmusila princa prihovuvati svoye spravzhnye im ya ta pohodzhennya kilka rokiv 16 Margarita pidtrimala legendu Vorbeka i navit napisala kilka listiv inozemnim pravitelyam ta papi rimskomu z prohannyam pidtrimati yiyi pleminnika k 13 8 Sama vona takozh nadala samozvancyu finansovu dopomogu 18 Oskilki nevidomo naskilki dostovirnoyu ye istoriya Vorbeka yaku vin piznishe rozkazav na dopitah a takozh cherez jogo zovnishnyu shozhist iz ditmi korolya Eduarda IV deyaki istoriki pripuskayut sho samozvanec mig buti odnim iz bastardiv koroliv Eduarda IV abo Richarda III abo bastardom samoyi Margariti 16 Pislya nevdaloyi visadki v Angliyi ta vtechi Vorbeka do Shotlandiyi Margarita prodovzhuvala pidtrimuvati z nim zv yazok U lyutomu 1496 roku Angliya ta Svyashenna Rimska imperiya pidpisali torgovelnu ugodu Intercursus Magnus vnaslidok chogo Margarita zmushena bula vidmoviti u pidtrimci vorogam Genriha VII Odnak formalne primirennya z anglijskim korolem vidbulosya lishe 1498 roku 2 Ostanni roki Redaguvati Yak vplivova matriarhinya v sim yi ostanni roki zhittya Margarita prisvyatila onukam ta pravnukam svogo cholovika 1500 roku vona stala hreshenoyu matir yu majbutnogo imperatora Karla V a cherez rik razom iz dochkoyu Mariyi Burgundskoyi Margaritoyu vidvidala Galle Same molodshij Margariti gercoginya vdova zapovidala bilshist svogo osobistogo majna 2 Pomerla 23 listopada 1503 roku v Meheleni 8 3 i bula pohovana v obiteli franciskanciv Grobnicyu Margariti zrujnovano naprikinci XVI stolittya 2 Krim chislennih portretiv i miniatyur sho zobrazhuyut Margaritu i majzhe 30 rukopisiv sho zbereglisya do yakih vona mogla mati stosunok najgolovnishoyu spadshinoyu gercogini stala korona vigotovlena v Angliyi yaka bula chastinoyu yiyi posagu i yaku 1474 roku vona pozhertvuvala soboru Aahena 2 U kulturi RedaguvatiMargarita golovna geroyinya romanu Anni Ester Smit en Dochka Jorka 2008 U romani opisano period zhittya Margariti mizh smertyu batka i smertyu yiyi cholovika Vona takozh z yavlyayetsya v romani Smit Korolivska milist 2009 Krim togo Margarita chasto zgaduyetsya v romani Filippi Gregori Bila princesa 2014 V ekranizaciyi romanu ru 2017 rol Margariti vikonala Dzhoan Volli 19 U teleseriali BBC Tin Tauera 1972 rol Margariti Jorkskoyi vikonala Rejchel Kempson 20 Genealogiya RedaguvatiKomentari Redaguvati Portret Margariti napisanij na paneli kolis buv vlasnistyu prepodobnogo Tomasa Kerriha bibliotekarya Kembridzhskogo universitetu nini zberigayetsya u tovaristva antikvariv u Berlington hausi Na kartini zobrazheno svitloshkiru ledi z chervonimi gubami temnimi ochima ta vignutimi brovami volossya majzhe povnistyu prihovano pid odnim zi shilno prileglih visokih golovnih uboriv togo periodu Napisav kartinu jmovirno Gugo van der Gus yakogo zgidno z zapisami tih rokiv bulo najnyato shob zafiksuvati ceremoniyu vinchannya Margariti Kartina bula vigravirovana v p yatomu tomi pershogo vidannya Pastorskih listiv 1804 a takozh piznishe v Zhitti j tipografiyi Vilyama Kekstona 1861 1 Takozh nosila suputni tituli grafini Sharole fr Artua Flandriyi Lotyera Gollandiyi Zelandiyi ta Zyutfenu markgrafini Namyuru gercogini Brabantskoyi Limburzkoyi Lyuksemburzkoyi Geldernskoyi ta Eno 1477 roku teritoriyu Burgundskogo gercogstva aneksuvala Franciya Togo zh roku gercoginya Mariya vijshla zamizh za Maksimiliana ercgercoga avstrijskogo peredavshi Gabsburgam kontrol nad reshtoyu yiyi burgundskoyi spadshini i formalnij gercogskij titul Takozh imenuvalas Margari ta Plantagene t angl Margaret Plantagenet i Margari ta Anglijska angl Margaret of England Margarita bula p yatoyu dininoyu i tretoyu dochkoyu 2 zi simoh ditej gercogskogo podruzhzhya yaki perezhili ditinstvo Mati Karla Smilivogo Izabella Portugalska bula onukoyu po zhinochij liniyi Dzhona Gonta Koli Eduard IV stav korolem Karl prijnyav pri svoyemu dvori bagatoh vignanciv Lankasteriv sered nih gercoga Ekseteru najblizhchogo rodicha korolya Jorka yakij pohodiv iz Lankasterskogo domu Ekseter buv pravnukom Dzhona Gonta i buv odruzhenim zi sestroyu korolya Eduarda IV Annoyu Jorkskoyu a takozh Somersetiv 5 Posag bulo viplacheno lishe napolovinu druga chastina bula yablukom rozbratu mizh Margaritoyu i korolem Angliyi protyagom usogo zhittya gercogini 2 Piznishe Mariya nazve na chest machuhi svoyu yedinu dochku Margaritu Kekston zhiv u domi gercogini vid 1470 abo 1471 roku V cej period vin perekladav Le Recueil des Histoires de Troye i vivchav novi metodi druku shob rozmnozhiti svij pereklad 8 10 Krim rodinnih zv yazkiv Karlom ruhalo bazhannya pozbaviti vladi nadto mogutnogo caretvorcya grafa Vorika 11 U vidpovid Genrih VII vidmovivsya viplatiti Margariti zalishok posagu 15 Na moment zniknennya z Taueru Richardu Jorkskomu bulo blizko desyati rokiv Margarita publichno viznala Vorbeka svoyim pleminnikom hocha yiyi motivi do kincya ne vidomi z odnogo boku Margarita vijshla zamizh i zalishila Angliyu she do narodzhennya pleminnikiv i pid chas svogo vizitu 1480 roku ne bachilasya z pleminnikom i dijsno mogla poviriti sho pered neyu Richard z inshogo vona mogla znati sho vin samozvanec ale pri comu vse odno pidtrimuvala jogo shob povernuti vladu v Angliyi domu Jorkiv Genrih VII skarzhivsya gercogu Burgundiyi Filipu I Vrodlivomu sho machuha jogo materi perehovuye samozvancya prote vidpovidi ne bulo i Genrih uviv torgove embargo proti Burgundiyi Na zaproshennya batka Filipa I imperatora Maksimiliana I Perkin Vorbek buv prisutnim na pohoronah poperednogo imperatora Fridriha III de jogo viznano korolem Angliyi pid im yam Richarda IV 17 Primitki Redaguvati Gairdner 1893 pp 149 150 a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh Jones 2004 a b v Weir 2011 p 137 a b Gairdner 1893 p 148 Kommin 1986 s 94 95 Kommin 1986 s 24 25 Weir 2013 p 30 a b v g d e zh i k l m n p Gairdner 1893 p 149 Kommin 1986 s 94 Rutter Russell William Caxton and Literary Patronage angl Studies in Philology 1987 84 4 P 440 470 Kommin 1986 s 95 Kommin 1986 s 68 69 Kommin 1986 s 69 Gryossing 2005 s 50 65 Gairdner 1893 s 149 a b Weir I 2011 s 238 239 Wroe 2004 pp 148 151 Breverton 2016 Chapter VI Bradley Laura 13 chervnya 2016 Two More Game of Thrones Actors Just Joined Starz s The White Queen Follow Up Vanity Fair Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2020 Procitovano 14 chervnya 2016 Rachel Kempson na sajti IMDb angl Literatura RedaguvatiGryossing Z Maksimilian I Per s nem E B Karginoj M AST 2005 318 s Istoricheskaya biblioteka 5000 prim ISBN 5 17 027939 6 ros Kommin Filipp de Memuary per Yu P Malinina M Nauka 1986 495 s ros Breverton Terry Henry VII The Maligned Tudor King Amberley Publishing Limited 2016 464 p ISBN 1445646064 9781445646060 angl Gairdner James Margaret 1446 1503 Dictionary of National Biography Edited by Sidney Lee L Smith Elder amp Co 1893 Vol XXXVI Malthus Mason angl Jones Michael Margaret duchess of Burgundy 1446 1503 Oxford Dictionary of National Biography Oxford University Press 2004 angl Weir Alison Britain s Royal Families The Complete Genealogy Random House 2011 400 p ISBN 1446449114 9781446449110 angl Weir Alison The Princes in the Tower Random House 2011 T IV 304 p ISBN 144644919X 9781446449196 angl Weir Alison Elizabeth of York The First Tudor Queen Random House 2013 576 p ISBN 1448191386 9781448191383 angl Wroe Ann Perkin A Story of Deception Vintage 2004 610 p ISBN 009944996X 9780099449966 angl Posilannya RedaguvatiMargaret Plantagenet angl Thepeerage com Procitovano 3 travnya 2017 nbsp Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Margarita Jorkska amp oldid 40686756