Едуа́рд IV (англ. Edward IV Plantagenet; 28 квітня 1442 — 9 квітня 1483) — перший король Англії (1461—1470, 1471—1483 роки) з династії Йорків.
| Едуард IV англ. Edward IV | |
|---|---|
| Dei Gracia Rex Angliae et Dominus Hiberniae | |
| | |
| Король Англії | |
| Правління | 1461-1470 1471-1483 |
| Коронація | 28 червня, 1461 |
| Попередник | Генріх VI |
| Наступник | Едуард V |
| Інші титули | Герцог Йоркський |
| Біографічні дані | |
| Імена | Edward of York (Едуард Йоркський) |
| Релігія | католик. |
| Народження | 28 квітня 1442 Руан |
| Смерть | 9 квітня 1483 (40 років) Вестмінстер |
| Поховання | Каплиця святого Георга, Віндзорський замок, Англія :
|
| Дружина | Єлизавета Вудвіл |
| Діти | Єлизавета, Марія, Сесілія Йоркська, Едуард, Маргарита, Річард Шрусбері, Анна, Катерина, Георг, Бріджет, Едуард Віґмор, Єлизавета, Артур, Ґрейс, Марія, Перкін Ворбек |
| Династія | Йорки |
| Батько | Річард Плантагенет, 3й Герцог Йоркський |
| Мати | Сесілія Невіл |
| Нагороди | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Коротка біографія Редагувати
Старший син Річарда, герцога Йоркського й Сесилії Невілл, брат Річарда III. Після смерті батька у 1460 році успадкував його титули графа Кембриджа, Марча й Ольстера та герцога Йоркського, очоливши партію Білої троянди. У 1461 році у віці вісімнадцяти років здійнявся на англійський трон за підтримки Річарда Невілла, графа Воріка. Того ж року йоркісти здобули перемоги під Мортімерс Кросс та під Таутоном. У результаті останньої основні сили ланкастерців були розбиті, а король Генріх VI і королева Маргарита втекли з країни (король невдовзі був упійманий та ув'язнений у Тауері).
Активні бойові дії відновились 1470 року, коли граф Ворік («Творець королів») і герцог Кларенс (молодший брат Едуарда IV), що перейшли на бік ланкастерців, повернули на престол Генріха VI. Едуард IV з іншим своїм братом герцогом Глостером втекли до Бургундії, звідки повернулись у 1471 році. Герцог Кларенс знову перейшов на бік брата — і йоркісти здобули перемоги під Барнетом і Тьюксбері. У першій з цих битв було вбито графа Воріка, в іншій загинув принц Едуард — єдиний син Генріха VI, — що разом зі смертю (вірогідно, убивством) самого Генріха VI, яка сталась того ж року в Тауері, стало завершенням ланкастерської династії на англійському престолі.
Едуард IV правив аж до своєї смерті, що настала несподівано для всіх 9 квітня 1483 року, коли королем на короткий час став його син Едуард V.
Родина Редагувати
Був одружений з Єлизаветою Вудвіл (1437—1492). Діти:
- Єлизавета (1466—1503), заміжня за королем Англії Генріхом VII;
- Марія (1467—1482);
- Сесілія (1469—1507);
- Едуард V (1470—1483?), король Англії;
- Річард (1473—1483?);
- Анна (1475—1511);
- Катерина (1479—1527);
- Бриджит (1480—1517).
Король був палким прихильником жіночої статі й, окрім офіційної дружини, був таємно заручений ще з однією чи кількома жінками, що у подальшому дозволило королівській раді проголосити його сина Едуарда V незаконнонародженим та разом з іншим його сином ув'язнити в Тауері.
Фамільне дерево Редагувати
| Едмунд Ленґлі, 1й Герцог Йоркський | Ізабела Кастильська | Роджер Мортімер, 4й Граф Марч | Елеонора Голланд | Джон Невіл | Мод Персі | Джон Ґонт, 1й Герцог Ланкастерський | Катерина Свінфорд | ||||||||||||||||||||||||||||
| Річард Конісбург, 3й Граф Кембридж | Анна Мортімер | Ральф Невіл, 1й Граф Вестморленд | Жанна Б'юфорт, Графиня Вестморленд | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Річард Плантагенет, 3й Герцог Йоркський | Сесілія Невіл | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Едуард IV | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Ashley, Mike (2002). British Kings & Queens. Carroll & Graf. ISBN 0-7867-1104-3. стор. 211—217
- Cokayne, G.E. (2000). The Complete Peerage of England, Scotland, Ireland, Great Britain and the United Kingdom, Extant, Extinct or Dormant. Alan Sutton. стор. 909
Посилання Редагувати
- Титули британських суверенів[en]