www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мангупський кадилик скасована адміністративно територіальна одиниця в Криму Входила до складу Кефинського санджаку в 147

Мангупський кадилик

Мангупський кадилик — скасована адміністративно-територіальна одиниця в Криму. Входила до складу Кефинського санджаку в 1475—1558 (пізніше, в 1558—1774 — Кефинського еялета) Османської імперії і Бахчисарайського каймаканства (1774—1783) Кримського ханства.

В Османській імперії Редагувати

Кадилик був утворений в 1475 році, після завоювання Османами Генуезького володіння — капітанство Готія і князівства Феодоро, на думку істориків, в їх межах. За подаковим даним 1529 року в кадилику мешкало близько 10 тисяч осіб. За податковими відомостями 1634 року і «Османским реєстром земельних володінь Південного Криму 1680-х років» до кадилика Мангуб входили фортеці Мангуб і Баликлава та понад 75 селищ та їх окремих частин-махалі (деякі махалі зараз невідомі, як як і частина селищ), у 50 з яких проживали немусульмани, всього 958 сімей.

У Кримському ханстві Редагувати

Після здобуття ханством незалежності за Кючук-Кайнарджійським мирним договором 1774 року «наказовим актом» Шагін-Гірея 1775 року кадилик був включений до складу Бахчисарайського каймаканства Кримського ханства, при цьому, за повідомленням Петера Палласа у праці «Спостереження, зроблені під час подорожі південними намісництвами Російської держави у 1793—1794 роках», «шістнадцять сіл, разом з жидівським містом були згодом Шагін-Гірей-ханом також зараховані до кадилика»: Істиля, Кувуш, Авчі -кой, Улу-Сала, Мачі-Сала, Керменчик, Лака, Шюрю, Улаклі, Менгуш, Беш-Ево, Буюк-Єнікой, Кучук-Єнікой, Аян, Майрум, Джуфут-Кале. Згідно з Камеральним Описом Криму… 1784 року кадилик включав власне Мангуп і 96 поселень, при цьому деякі з них являли собою квартали-маалі великих селищ. Частину сіл, із сильно спотвореними назвами, ідентифікувати поки що не вдалося, хоча дослідниками проведено велику роботу зі зіставлення назв Камерального Опису з сучасними.

Після анексії Кримського занства Росією (8) 19 квітня 1783 року, (8) 19 лютого 1784 року, іменним указом Катерини II сенату, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і села були приписані до Сімферопольського повіту, а після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії селища кадилика включили до складу Махульдурської та Алуштинської волостей.

Примітки Редагувати

  1. Yücel Öztürk. Osmanlı Hakimiyeti'nde Kefe: (1475-1600). — Ankara : Kültür ve Turizm Bakanlığı Yayınları, 2000. — Т. 1. — 570 с. — ISBN 975-17-2363-9.
  2. В.А. Типаков. Общины Готии и капитанство Готии в уставе Каффы 1449 г. // «Культура народов Причерноморья». — Симферополь : « Таврический национальный университет имени В. И. Вернадского», 1999. — Т. 6 (17 жовтня). — С. 218—224. — ISSN 1562-0808.
  3. Мыц В.Л. Каффа и Феодоро в первой трети XV в. // Каффа и Феодоро в XV веке : контакты и конфликты. — Симферополь : Универсум, 2009. — С. 169. — ISBN 978-966-8048-40-1.
  4. Alan W. Fisher. The Ottoman Crimea in the Sixteenth Century // Harvard Ukrainian Studies : журнал. — 1981. — Vol. V, iss. 2 (17 October). — P. 135—170. — ISSN 0363-5570.
  5. М.Б. Кизилов. Готы, страна Дори и княжество Феодоро (Мангуп) // Крымская Готия: история и судьба / И.Н. Храпунов, И.В. Зайцев. — Симферополь : Наследие тысячелетий, 2015. — С. 53. — 2000 прим. — ISBN 978-5-9906988-0-2.
  6. ↑ Османский реестр земельных владений Южного Крыма 1680-х годов / А. В. Ефимов. — Москва : Институт наследия, 2021. — Т. 3. — С. 6—7. — ISBN 978-5-86443-353-9. — DOI:10.34685.
  7. Ефимов А.В. Христианское население Крыма в 1630-е годы по османским источникам // Вестник РГГУ : журнал. — 2003. — № 9 (110) (17 жовтня). — С. 134—143. — ISSN 2073-6355.
  8. Кючук-Кайнарджийский мирный договор (1774). Арт. 3
  9. Пётр Симон Паллас. Наблюдения, сделанные во время путешествия по южным наместничествам Русского государства в 1793—1794 годах = Bemerkungen auf einer Reise in die sudlichen Statthalterschaften des russischen Reichs in den Jahren 1793 und 1794 / Борис Венедиктович Левшин. — Российская Академия наук. — Москва : Наука, 1999. — С. 157—158. — (Научное наследство) — 500 прим. — ISBN 5-02-002440-6. з джерела 4 лютого 2021
  10. Henryk Jankowski. A Historical-Etymological Dictionary of Pre-Russian Habitation Names of the Crimea. — Leiden — Boston, : Brill Academic Pub, 2006. — 1298 с. — ISBN 9004154337.
  11. Чернов Э. А. Идентификация населённых пунктов Крыма и его административно-территориального деления 1784 г. Азовские Греки. оригіналу за 16 грудня 2017. Процитовано 2021-7-24. 
  12. Сперанский М.М. (составитель). Высочайшій Манифестъ о принятіи полуострова Крымскаго, острова Тамана и всей Кубанской стороны, подъ Россійскую Державу (1783 г. Апрѣля 08) // Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Первое. 1649—1825 гг. — СПб. : Типография II Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1830. — Т. XXI. — 1070 с.
  13. Гржибовская, 1999, Указ Екатерины II об образовании Таврической области. 8 февраля 1784 года, стр. 117.
  14. Гржибовская, 1999, Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губернии, с. 124.

Література Редагувати

  • Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783-1998 гг. Справочник / под ред. Г. Н. Гржибовской. — Симферополь : Таврия-Плюс, 1999.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mangupskij kadilik skasovana administrativno teritorialna odinicya v Krimu Vhodila do skladu Kefinskogo sandzhaku v 1475 1558 piznishe v 1558 1774 Kefinskogo eyaleta Osmanskoyi imperiyi 1 i Bahchisarajskogo kajmakanstva 1774 1783 Krimskogo hanstva Zmist 1 V Osmanskij imperiyi 2 U Krimskomu hanstvi 3 Primitki 4 LiteraturaV Osmanskij imperiyi RedaguvatiKadilik buv utvorenij v 1475 roci pislya zavoyuvannya Osmanami Genuezkogo volodinnya kapitanstvo Gotiya i knyazivstva Feodoro na dumku istorikiv v yih mezhah 2 3 Za podakovim danim 1529 roku v kadiliku meshkalo blizko 10 tisyach osib 4 5 Za podatkovimi vidomostyami 1634 roku i Osmanskim reyestrom zemelnih volodin Pivdennogo Krimu 1680 h rokiv do kadilika Mangub vhodili forteci Mangub i Baliklava ta ponad 75 selish ta yih okremih chastin mahali deyaki mahali zaraz nevidomi yak yak i chastina selish 6 u 50 z yakih prozhivali nemusulmani vsogo 958 simej 7 Jeni koj Kodzha salasi Fud salasi Kyurdler Karli Adim chokragi Eni Sala Yandzho Koklos Markuru Papas Degirmeni Gokgoz chi Papajalniz Byujyuk Ozenbashi Mahalle Kyuchyuk Ozenbashi Bahadir Mahalle Mahadir Tatar Osman Gavri Ajo Jorgi Byujyuk Sejyuren Kyuchyuk Sejyuren Kara Ilyas Hasan Mirza Degirmenli Cherkes Kirman Otar Salasi Kamishli Uchkuyu Akyar In Kirman Timuri chi Kadi koj Karanu Kamara Churguna Alcho chi Alsu Uppi Mahalle Alpu Mahalle Shulu i Felavez Ajo Todor Ugri kusta Toli Baga Muskomja i Kebir Muskomja i Sagir Mahalle Varentika Bajdar Mahalle Kajto Mahalle Sahtik Iskele Kalendi Savatka Uzundzhe Store Laspi Foros Begshadka Kikeniz Simeyiz Has petre In kastra Misihor imane Agutke Mihalatka Yalita Dere koj Magarash Marsanda Sikite Partenid Gurzuf Kiziltash Degirmen Lanbad Sagir Lanbad Kebir AlubkaU Krimskomu hanstvi Redaguvati Pislya zdobuttya hanstvom nezalezhnosti za Kyuchuk Kajnardzhijskim mirnim dogovorom 1774 roku 8 nakazovim aktom Shagin Gireya 1775 roku kadilik buv vklyuchenij do skladu Bahchisarajskogo kajmakanstva Krimskogo hanstva 6 pri comu za povidomlennyam Petera Pallasa u praci Sposterezhennya zrobleni pid chas podorozhi pivdennimi namisnictvami Rosijskoyi derzhavi u 1793 1794 rokah shistnadcyat sil razom z zhidivskim mistom buli zgodom Shagin Girej hanom takozh zarahovani do kadilika Istilya Kuvush Avchi koj Ulu Sala Machi Sala Kermenchik Laka Shyuryu Ulakli Mengush Besh Evo Buyuk Yenikoj Kuchuk Yenikoj Ayan Majrum Dzhufut Kale 9 Zgidno z Kameralnim Opisom Krimu 1784 roku kadilik vklyuchav vlasne Mangup i 96 poselen pri comu deyaki z nih yavlyali soboyu kvartali maali velikih selish Chastinu sil iz silno spotvorenimi nazvami 10 identifikuvati poki sho ne vdalosya hocha doslidnikami provedeno veliku robotu zi zistavlennya nazv Kameralnogo Opisu z suchasnimi 11 Uzenbash Drugij Uzenbash Tretij Uzenbash Kuchuk Uzenbash Drugij Kuchuk Uzenbash Bagatir Tatar Osman Gavril Drugij Gavril Makaldir Yanchu Drugij Yanchu Ennsala Drugij Enisale Kokos Drugij Kokos Fettah Sala Drugij Fettah Sala Tretij Fettah Sala Chetvertij Fettah Sala Foros Meshatke Mihalatka Kuchuk kioj El Mana Kikeneyiz Semeyiz Alipka Gaspura Autka Nikita Kiztltash Stgtr Lambat Degirmen Drugij Degirmen Tretij Degirmen Muskur Zor is Yalt Dereskioj Gurzav Barnit B yuk Lambat Drugij Lambat Markur Drugij Markur Tretij Markur Karlo Drugij Karlo Gyuk Gyus Drugij Gyuk Gyus Tretij Gyuk Gyus Airugi Drugij Airugi Otardzhik Tzhedire Kadi Drugij Kadi Karanne Akyar Inkirman Kayatu Skele Bajdar Drugij Bajdar Sagir Muskum ya Bagat Savatka Kalender Kalende B yuk Muskum ya Urkyusta Sahtek Uzenzhi Cherkezman Cherkez Kerman Otar Zal Aga Kara Ilyas Otar Vakyvdzhik Kyukej Akaj Sarpaj Yukari Il yas Kodzha Sala Azim Chokrak Dzhurgani Drugij Dzhurgani Ajtodor Uchkyuyu Akchaga Shille Drugij Shille Uzen Bashchik Avly Varnitka Kamishli Balaklava Pislya aneksiyi Krimskogo zanstva Rosiyeyu 8 19 kvitnya 1783 roku 12 8 19 lyutogo 1784 roku imennim ukazom Katerini II senatu na teritoriyi kolishnogo Krimskogo Hanstva bula utvorena Tavrijska oblast i sela buli pripisani do Simferopolskogo povitu 13 a pislya stvorennya 8 20 zhovtnya 1802 roku Tavrijskoyi guberniyi 14 selisha kadilika vklyuchili do skladu Mahuldurskoyi ta Alushtinskoyi volostej Primitki Redaguvati Yucel Ozturk Osmanli Hakimiyeti nde Kefe 1475 1600 Ankara Kultur ve Turizm Bakanligi Yayinlari 2000 T 1 570 s ISBN 975 17 2363 9 V A Tipakov Obshiny Gotii i kapitanstvo Gotii v ustave Kaffy 1449 g Kultura narodov Prichernomorya Simferopol Tavricheskij nacionalnyj universitet imeni V I Vernadskogo 1999 T 6 17 zhovtnya S 218 224 ISSN 1562 0808 Myc V L Kaffa i Feodoro v pervoj treti XV v Kaffa i Feodoro v XV veke kontakty i konflikty Simferopol Universum 2009 S 169 ISBN 978 966 8048 40 1 Alan W Fisher The Ottoman Crimea in the Sixteenth Century Harvard Ukrainian Studies zhurnal 1981 Vol V iss 2 17 October P 135 170 ISSN 0363 5570 M B Kizilov Goty strana Dori i knyazhestvo Feodoro Mangup Krymskaya Gotiya istoriya i sudba I N Hrapunov I V Zajcev Simferopol Nasledie tysyacheletij 2015 S 53 2000 prim ISBN 978 5 9906988 0 2 a b Osmanskij reestr zemelnyh vladenij Yuzhnogo Kryma 1680 h godov A V Efimov Moskva Institut naslediya 2021 T 3 S 6 7 ISBN 978 5 86443 353 9 DOI 10 34685 Efimov A V Hristianskoe naselenie Kryma v 1630 e gody po osmanskim istochnikam Vestnik RGGU zhurnal 2003 9 110 17 zhovtnya S 134 143 ISSN 2073 6355 Kyuchuk Kajnardzhijskij mirnyj dogovor 1774 Art 3 Pyotr Simon Pallas Nablyudeniya sdelannye vo vremya puteshestviya po yuzhnym namestnichestvam Russkogo gosudarstva v 1793 1794 godah Bemerkungen auf einer Reise in die sudlichen Statthalterschaften des russischen Reichs in den Jahren 1793 und 1794 Boris Venediktovich Levshin Rossijskaya Akademiya nauk Moskva Nauka 1999 S 157 158 Nauchnoe nasledstvo 500 prim ISBN 5 02 002440 6 Arhivovano z dzherela 4 lyutogo 2021 Henryk Jankowski A Historical Etymological Dictionary of Pre Russian Habitation Names of the Crimea Leiden Boston Brill Academic Pub 2006 1298 s ISBN 9004154337 Chernov E A Identifikaciya naselyonnyh punktov Kryma i ego administrativno territorialnogo deleniya 1784 g Azovskie Greki Arhiv originalu za 16 grudnya 2017 Procitovano 2021 7 24 Speranskij M M sostavitel Vysochajshij Manifest o prinyatii poluostrova Krymskago ostrova Tamana i vsej Kubanskoj storony pod Rossijskuyu Derzhavu 1783 g Aprѣlya 08 Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj Imperii Sobranie Pervoe 1649 1825 gg SPb Tipografiya II Otdeleniya Sobstvennoj Ego Imperatorskogo Velichestva Kancelyarii 1830 T XXI 1070 s Grzhibovskaya 1999 Ukaz Ekateriny II ob obrazovanii Tavricheskoj oblasti 8 fevralya 1784 goda str 117 Grzhibovskaya 1999 Iz Ukaza Aleksandra I Senatu o sozdanii Tavricheskoj gubernii s 124 Literatura Redaguvati Administrativno territorialnye preobrazovaniya v Krymu 1783 1998 gg Spravochnik pod red G N Grzhibovskoj Simferopol Tavriya Plyus 1999 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mangupskij kadilik amp oldid 38131679