www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кафинський еялет Кафи нський еяле т осман ایالت كفه Eyālet i Kefê 1 еялет Османської імперії з центром у кримській Кафі

Кафинський еялет

Кафи́нський еяле́т (осман. ایالت كفه‎, Eyālet-i Kefê) — еялет Османської імперії з центром у кримській Кафі (сучасна Феодосія, Україна). Простягався уздовж Північного Причорномор'я, головний санджак — Паша — перебував на південному узбережжі Криму. Еялет перебував під прямим османським правлінням, окремо від Кримського ханства..

Кафинський еялет
Дата створення / заснування 1568
Країна Османська імперія
Столиця Феодосія
Замінений на Кримське ханство
На заміну Генуезька Газарія
Час/дата припинення існування 1774

Координати: 45°01′ пн. ш. 35°22′ сх. д. / 45.017° пн. ш. 35.367° сх. д. / 45.017; 35.367

Кафинський еялет

Історія Редагувати

Місто Кафа і прилеглі території стали володінням Османської імперії в 1475 році, після завоювання османським флотом на чолі із великим візиром Гедік Ахмед-пашою генуезької Газарії та князівства Феодоро, після чого був створений санджак з центром у Кафі. Першим пашою став Сандживан-паша.

1568 року Кафинський еялет став бейлербейликом.

У XVII столітті Евлія Челебі стверджував, що санджаки еялету «управлялися воєводами, призначуваними османськими султанами, а не кримським ханом». Доволі швидко Кафинський еялет став однією з найбагатших провінцій Османської імперії.

За Кючук-Кайнарджійським мирним договором 1774 року Кафинський еялет відійшов до незалежного Кримського ханства. 1783 року був приєднаний до Російської імперії.

Адміністративний поділ Редагувати

Спочатку еялет було поділено на садилики, центрами яких стали інші містами османської провінції — Судак, Мангуп, Керч, згодом Гьозльов (сучасна Євпаторія). Згодом садилики перетворено на санджаки.

У 1700–1730 роках еялет був розділений на санджаки:

  1. Санджак Паша (Paşa Sancaığı, Феодосія)
  2. Санджак Аккерман (Akkerman Sancağı, Білгород-Дністровський)
  3. Санджак Бендер (Bender Sancağı, Бендери)
  4. Санджак Ачу (Kal'a-i Açu Sancağı, Темрюк ?)
  5. Санджак Зане (Zane Sancağı)
  6. Санджак Кінбурун (Kılburun Sancağı, Кінбурн)

Економіка Редагувати

Основою була посередницька торгівля між містами Анатолії та Європою. Сюди прибували бухарські, перські, українські, італійські та анатолійські купці. Більша частина кораблів приходила сюди зі Стамбула та Ґалати, Трапезунда, Азо­ва, Сінопа та Ізміта. Це були невеликі судна, які перевозили вантажі в серед­ньому трьох-п'яти купців. Більшість привезених товарів була зі Стамбула, Бурси, Південного Причорномор'я — Трапезунда, Сінопа, Кастамону та Амасьї, а також із Центральної Анато­лії — Анкари, Сіврігісара, Бейшегіра, Ушака та Ґьордеса.

Кафа також одержувала товари з Трапезунда, особливо вино, араку, лісові горіхи та корабельні щогли. Бавовняні тканини були головним пред­метом експорту з Центральної Анатолії у Кафу, за ними йшли мохер та рис з Анкари, опіум з Бейшегіра, килими з Ушака та Ґьордеса. З Егейського регіону Кафа діставала оливи, оливкову олію, ква­солю, родзинки, а найбільше вино та оцет. Купці з Бурси привозили шовки, килими та барвники. Через Кафу на південь продавали також велику рогату худобу, овець та коней, упряж, татарські луки й стріли та лайкову шкіру з Казані.

Кафа була головним портом для вивозу товарів на південь. Зерно, бо­рошно, сало, освітлене вершкове масло, сир та мед вивозилися з Криму та Кубанського степу через Кафу до Стамбула. Щоб збільшити виробництво зернових і задовольнити ринковий попит, аристократія Кримського ханства влаштовувала у степовій зоні колонії сільськогосподарських робітників, що складалася з руських полонених. Напівномади з Північного Причорномор'я також вирощували зернові на експорт.

Промисел осетрів в гирлі Дону та виробництво кав'яру також були важливими для економіки цього еялету, який постачав їх Стамбулу та еялетам Малої Азії. Венеціанці та ґенуезці спочатку вивозили борошно, рибу та кав'яр до Іта­лії, але з часом більшість усього цього надходило у Стамбул. Держава утри­мувала 10 % з виловленої риби.

Кафа та залежні від неї порти в Азові, Керчі, Тамані та Копі були го­ловними ринками для купівлі рабів, яких кримські та ногайські татари захоплювали під час набі­гів на московські та польські землі. Як звичайно бранців привозили з Тама­ні у Кафу, де їх обмінювали на тканини, привезені у Крим анатолійськими купцями.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Some Provinces of the Ottoman Empire. Geonames.de. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. 
  2. ↑ Fisher Alan. Crimean Tatars [ 18 травня 2014 у Wayback Machine.]. Google Books
  3. Nejat Göyünç. Osmanlı Devleti'nde Taşra Teşkilâtı (Tanzimat'a Kadar), Cilt 6: Teşkilât, Yeni Türkiye Yayınları, Ankara, 1999. — P. 77. (тур.)
  4. Narrative of travels in Europe, Asia, and Africa in the ..., Volume 1, с. 90, на «Google Books» By Evliya Çelebi, Joseph von Hammer-Purgstall
  5. Encyclopedia of the Ottoman Empire, с. 125, на «Google Books» By Gábor Ágoston, Bruce Alan Masters
  6. Encyclopedia of the Ottoman Empire, с. 112, на «Google Books» By Gábor Ágoston, Bruce Alan Masters
  7. Orhan Kılıç, XVII. Yüzyılın İlk Yarısında Osmanlı Devleti'nin Eyalet ve Sancak Teşkilatlanması, Osmanlı, Cilt 6: Teşkilât, Yeni Türkiye Yayınları, Ankara, 1999. — P. 92. (тур.)

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kafi nskij eyale t osman ایالت كفه Eyalet i Kefe 1 eyalet Osmanskoyi imperiyi z centrom u krimskij Kafi suchasna Feodosiya Ukrayina Prostyagavsya uzdovzh Pivnichnogo Prichornomor ya golovnij sandzhak Pasha perebuvav na pivdennomu uzberezhzhi Krimu Eyalet perebuvav pid pryamim osmanskim pravlinnyam okremo vid Krimskogo hanstva 2 Kafinskij eyaletData stvorennya zasnuvannya1568KrayinaOsmanska imperiyaStolicyaFeodosiyaZaminenij naKrimske hanstvoNa zaminuGenuezka GazariyaChas data pripinennya isnuvannya1774Koordinati 45 01 pn sh 35 22 sh d 45 017 pn sh 35 367 sh d 45 017 35 367Kafinskij eyalet Zmist 1 Istoriya 2 Administrativnij podil 3 Ekonomika 4 Div takozh 5 Primitki 6 DzherelaIstoriya RedaguvatiMisto Kafa i prilegli teritoriyi stali volodinnyam Osmanskoyi imperiyi v 1475 roci pislya zavoyuvannya osmanskim flotom na choli iz velikim vizirom Gedik Ahmed pashoyu genuezkoyi Gazariyi ta knyazivstva Feodoro pislya chogo buv stvorenij sandzhak z centrom u Kafi 2 Pershim pashoyu stav Sandzhivan pasha 1568 roku Kafinskij eyalet stav bejlerbejlikom 3 U XVII stolitti Evliya Chelebi stverdzhuvav sho sandzhaki eyaletu upravlyalisya voyevodami priznachuvanimi osmanskimi sultanami a ne krimskim hanom 4 Dovoli shvidko Kafinskij eyalet stav odniyeyu z najbagatshih provincij Osmanskoyi imperiyi Za Kyuchuk Kajnardzhijskim mirnim dogovorom 1774 roku Kafinskij eyalet vidijshov do nezalezhnogo Krimskogo hanstva 5 1783 roku buv priyednanij do Rosijskoyi imperiyi 6 Administrativnij podil RedaguvatiSpochatku eyalet bulo podileno na sadiliki centrami yakih stali inshi mistami osmanskoyi provinciyi Sudak Mangup Kerch zgodom Gozlov suchasna Yevpatoriya Zgodom sadiliki peretvoreno na sandzhaki U 1700 1730 rokah eyalet buv rozdilenij na sandzhaki 7 Sandzhak Pasha Pasa Sancaigi Feodosiya Sandzhak Akkerman Akkerman Sancagi Bilgorod Dnistrovskij Sandzhak Bender Bender Sancagi Benderi Sandzhak Achu Kal a i Acu Sancagi Temryuk Sandzhak Zane Zane Sancagi Sandzhak Kinburun Kilburun Sancagi Kinburn Ekonomika RedaguvatiOsnovoyu bula poserednicka torgivlya mizh mistami Anatoliyi ta Yevropoyu Syudi pribuvali buharski perski ukrayinski italijski ta anatolijski kupci Bilsha chastina korabliv prihodila syudi zi Stambula ta Galati Trapezunda Azo va Sinopa ta Izmita Ce buli neveliki sudna yaki perevozili vantazhi v sered nomu troh p yati kupciv Bilshist privezenih tovariv bula zi Stambula Bursi Pivdennogo Prichornomor ya Trapezunda Sinopa Kastamonu ta Amasyi a takozh iz Centralnoyi Anato liyi Ankari Sivrigisara Bejshegira Ushaka ta Gordesa Kafa takozh oderzhuvala tovari z Trapezunda osoblivo vino araku lisovi gorihi ta korabelni shogli Bavovnyani tkanini buli golovnim pred metom eksportu z Centralnoyi Anatoliyi u Kafu za nimi jshli moher ta ris z Ankari opium z Bejshegira kilimi z Ushaka ta Gordesa Z Egejskogo regionu Kafa distavala olivi olivkovu oliyu kva solyu rodzinki a najbilshe vino ta ocet Kupci z Bursi privozili shovki kilimi ta barvniki Cherez Kafu na pivden prodavali takozh veliku rogatu hudobu ovec ta konej upryazh tatarski luki j strili ta lajkovu shkiru z Kazani Kafa bula golovnim portom dlya vivozu tovariv na pivden Zerno bo roshno salo osvitlene vershkove maslo sir ta med vivozilisya z Krimu ta Kubanskogo stepu cherez Kafu do Stambula Shob zbilshiti virobnictvo zernovih i zadovolniti rinkovij popit aristokratiya Krimskogo hanstva vlashtovuvala u stepovij zoni koloniyi silskogospodarskih robitnikiv sho skladalasya z ruskih polonenih Napivnomadi z Pivnichnogo Prichornomor ya takozh viroshuvali zernovi na eksport Promisel osetriv v girli Donu ta virobnictvo kav yaru takozh buli vazhlivimi dlya ekonomiki cogo eyaletu yakij postachav yih Stambulu ta eyaletam Maloyi Aziyi Venecianci ta genuezci spochatku vivozili boroshno ribu ta kav yar do Ita liyi ale z chasom bilshist usogo cogo nadhodilo u Stambul Derzhava utri muvala 10 z vilovlenoyi ribi Kafa ta zalezhni vid neyi porti v Azovi Kerchi Tamani ta Kopi buli go lovnimi rinkami dlya kupivli rabiv yakih krimski ta nogajski tatari zahoplyuvali pid chas nabi giv na moskovski ta polski zemli Yak zvichajno branciv privozili z Tama ni u Kafu de yih obminyuvali na tkanini privezeni u Krim anatolijskimi kupcyami Div takozh RedaguvatiIstoriya Krimu Genuezka GazariyaPrimitki Redaguvati Some Provinces of the Ottoman Empire Geonames de Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 a b Fisher Alan Crimean Tatars Arhivovano 18 travnya 2014 u Wayback Machine Google Books Nejat Goyunc Osmanli Devleti nde Tasra Teskilati Tanzimat a Kadar Cilt 6 Teskilat Yeni Turkiye Yayinlari Ankara 1999 P 77 tur Narrative of travels in Europe Asia and Africa in the Volume 1 s 90 na Google Books By Evliya Celebi Joseph von Hammer Purgstall Encyclopedia of the Ottoman Empire s 125 na Google Books By Gabor Agoston Bruce Alan Masters Encyclopedia of the Ottoman Empire s 112 na Google Books By Gabor Agoston Bruce Alan Masters Orhan Kilic XVII Yuzyilin Ilk Yarisinda Osmanli Devleti nin Eyalet ve Sancak Teskilatlanmasi Osmanli Cilt 6 Teskilat Yeni Turkiye Yayinlari Ankara 1999 P 92 tur Dzherela RedaguvatiKresin O V Kafinskij ejyalet Arhivovano 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kafinskij eyalet amp oldid 39948102