www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мамай темник У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Мамай Мама й повне ім я за традиціями Золотої орди Мам

Мамай (темник)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мамай.

Мама́й (повне ім'я за традиціями Золотої орди — Мамай Алаш Кият; 1335, Солхат — 1380, Кафа) — військовий діяч з великим бойовим досвідом, який опікувався Золотою Ордою з 1359 року, татарський темник з половецького роду, пращур українського шляхетського роду Глинських. Одним із прізвиськ Мамая було Ногай (буквально — «пес», «хорт»), що іноді призводить до того, що його плутають з іншими діячами Улусу Джучі — Ногаєм і Едигеєм. Також згідно з деякими джерелами його називали Еллінським царем.

Мамай
1362 — 1380
 
Народження: 1335(1335)
Солхат
Смерть: 1380(1380)
Шейх-Мамай
Поховання: Айвазовське
Рід: Кият
Батько: Алібек (Алаш, Алиш)
Шлюб: Tulunbegd
Діти: Мансур Кият

 Медіафайли у Вікісховищі

Захопив владу у столиці Золотої Орди після вбивства хана Хизра в 1361 році. При ньому в Орді змінилось декілька ханів: Абдуллах, Магомет-Султан, Тулунбек та інших, при яких він виступав у ролі радника, після чого він сам себе проголосив ханом, що офіційно не визнали — адже згідно з традицією ханів Золотої Орди, тільки чингізид (нащадок Чингісхана) міг носити титул хана. Таким чином, з точки зору правлячих еліт Східної Європи він виглядав як заколотник, повстанець проти законних порядків управління і престолонаслідування, що за поняттями царства Ординського того часу як і багато інших злочинів проти держави і суспільства каралось переважно смертю. Таким чином, зважитись на цей крок міг далеко не кожен, адже відступати було нікуди. Тому у Мамаї одні бачать людину з великим бажанням влади на зразок Наполеона, в той час як інші — народного заступника за інтереси простих степовиків Подніпров'я і всіх степів сходу Європи.

Поховали його в селі Шейх-Мамай біля міста Кафа у Криму. Могилу (курган) знайшов відомий художник Іван Айвазовський, який займався археологією.

Ранні роки Редагувати

Землі Північного Причорномор'я, Приазов'я і Криму здавна належали роду Кият. Прадід Мамая, Тулук-Тимур, був першим відомим правителем Криму з цього роду. Алібек (Алиш, Алаш), батько Мамая, був правителем Солхата у 1356 році. У цей час молодий Мамай став сановником при дворі хана Джанібека. У 1359 році наступний хан — Бердібек призначив його на посаду беклярбека — найвищу в Золотій Орді після ханської.

Велика зам'ятня Редагувати

Після загибелі цього хана розпочалась Велика зам'ятня. Частину вірних Бердібеку емірів вирізали, з іншими почалась війна. Темник Мамай, один з цих емірів, беклярбек, правитель столичної області Сараю, захопив владу в улусі і вивів свої війська в Північне Причорномор'я.. Певний час Мамай не втручався в боротьбу за ханський престол, зміцнюючи владу над своїм власним краєм. Та врешті не стримався. І вже невдовзі перетвоився на найвпливовішу фігуру в державі, на свій розсуд зводячи або скидаючи ханів із сарайського престолу. Проте чим глибше Мамай ув'язав в боротьбі за владу над Сараєм, тим важливішим для нього були приязні стосунки з генуезцями та Великим князівством Литовським.

Відносини з князівством Литовським Редагувати

Після кількох невдалих спроб призначити зручного хана або захопити престол, Мамай підняв на повстання народи Подніпров'я. Наприкінці серпня 1362 року князь литовський Ольгерд і кримський емір Мамай уклали між собою військово-політичний союз, спрямований проти представників легітимної династії Джучидів. Саме тоді Орда Мамая захопила Азов. Після встановлення контролю над південною частиною Золотої Орди, Мамай з усіма своїми силами рушив у Нижнє Поволжя, де знову втрутився в боротьбу за ординську столицю, а військо Ольгерда попрямувало на Поділля через відгалуження Муравського шляху, які вели до колишніх зручних переправ через Дніпро біля Черкас і Канева. В урочищі Сині Води відбулася битва з ордами монголо-татарських правителів. Одним із наслідком тих походів було переселення войовничих на той час караїмів на північ. Вони ввійшли в охорону великих литовських князів. А після того, як хани Хаджибей з осідком у районі теперішньої Одеси, Кутлубуга із Криму та придніпровський Дмитро загинули, князь Мамай утвердив свою владу у Сараї та розташувався у місті Замик, в гирлі річки Конка, який був столицею Орди хана Дмитра.

Боротьба із Золотою Ордою та Москвою Редагувати

Після вбивства Бердібека ханом Кульпою в 1359 році Мамай оголосив йому війну. У 1360 році на трон вступив Науруз. Невдовзі з ним розправився Хизра. Після того, як в Синій Орді вбили намісника Тенгіз-Буга кията, влада киятів була скинута. Мамай з вірними йому військами повернувся до Криму. У серпні 1361 року він проголосив ханом свого ставленика Абдуллу. Через рік Мамай і Абдаллах захопили Сарай. Їм вдалось протриматись у столиці Золотої Орди до 1363 року, згодом сарайським ханом став Мюрид. У 1367 році після вбивства хана Азіз-шейха знову золотоординським правителем став Абдуллах. У червні 1370 року, після смерті Абдуллаха, ханом Золотої Орди став 10-літній Булак при регентстві Тулунбек-ханум.

У 1375 році трон захопив Каганбек. За його наказом московські та нижньогородські війська завоювали Булгар, в результаті Мамай і Булак втратили Середнє Поволжя.

2 серпня 1377 року на річці П'яна Мамаєва Орда розгромила нижньогородські війська.

11 серпня 1378 року в битві на річці Вожа військо Мамая на чолі з воєводою Бегичем поступилось московським військам. Після цього Мамай здійснив каральний рейд в Рязанське князівство, захопив і спустошив Переяславль-Рязанський.

У 1380 році Мамай уклав договір із литовським князем Ягайлом. У цей час престол в Сараї зайняв Тохтамиш, який протягом року навів в Орді жорсткий порядок і повелів князю Дмитру терміново відправити йому на допомогу московську дружину, а сам вирушив йому назустріч. З іншого боку рухалися на з'єднання один з одним союзники Мамай і Великий князь Литовський Ягайло. 8 вересня 1380 року на Куликовому полі зустрілись цар Мамай і московський князь Дмитро. Сподіваючись розбити московські війська поодинці, він почав ар'єргардні сутички з Дмитром. Як тільки Мамай дізнався про стрімке наближення Тохтамиша, щоб не опинитися в оточенні, повернув і пішов у степ на зустріч йому, де вже наприкінці вересня 1380 року вони зустрілись. Тим часом князь Литовський Ягайло, який був союзником Мамая, але не встиг з'єднатися з ним, сам розгромив Дмитра, захопив московські обози, причому не залишив жодного пораненого.

Генеалогія Редагувати

Цікаві факти Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Таємниці XIV століття (укр.). aistor.do.am. Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 27 квітня 2009. 
  2. ТЕМНИК МАМАЙ (укр.). museum-of-money.org. Архів оригіналу за 17 лютого 2014. Процитовано 28 жовтня 2010. 
  3. Старий Крим: в долі темника Мамая (рос.). [1]. Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 2002. 
  4. Мустафін О. Перлини в степу. Розмови про минуле українського Півдня. Х., 2023, с.133
  5. КУЛИКОВСЬКА БИТВА: КИЯТ МАМАЙ ПРОТИ МОСКОВСЬКО-ТАТАРСЬКИХ ОРД (укр.). golos.com.ua. Архів оригіналу за 18 лютого 2014. Процитовано 3 листопада 2011. 
  6. Хронологія роду Каят (англ.). www.podgorski.com. Архів оригіналу за 17 лютого 2014. Процитовано 2010. 
  7. Правда про Мамая (рос.). www.balto-slavica.com/. Архів оригіналу за 17 лютого 2014. Процитовано 9 листопада 2010. 
  8. Ісламська революція і зміна домінанти (рос.). /tochka.gerodot.ru/. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 12 червня 2012. 
  9. Монгольська епоха (рос.). kozhinov.voskres.ru. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 2001. 
  10. Мустафін О. Перлини в степу. Розмови про минуле українського Півдня. Х., 2023, с.132-133
  11. Синьоводська проблема у новітніх дослідженнях (укр.). history.org.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 28 жовтня 2003. 
  12. Синьоводська битва: міфи та реалії (укр.). www.day.kiev.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 14 вересня 2012. 
  13. Удар по Сходу (укр.). tyzhden.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 31 жовтня 2008. 
  14. Синьоводська битва 1362 р. і зміни у грошовому обігу Південної Русі-України (укр.). history.org.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 2005. 
  15. МАМАЙ. ЧОТИРИ БИТВИ (укр.). www.vechirka.uafor.net. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 8 квітня 2004. 
  16. Таємниці XIV століття: місток від Мамая до Січі (укр.). museum-ukraine.org.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 28 квітня 2009. 
  17. Мамай (рос.). www.litmir.club. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 2003. 
  18. Країна Моксель, або Московія. Книга 1 (укр.). www.librius.net. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 2009. 
  19. Куликовська битва, якої не було. Головний міф Московії (укр.). poltava-kray.do.am. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 1 серпня 2001. 
  20. Гумільов Л. Н. Від Русі до Росії (рос.). gumilevica.kulichki.net. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 2008. 
  21. «Чернець Мамая як побив» // Енеїда. IV:40.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mamaj Mama j povne im ya za tradiciyami Zolotoyi ordi Mamaj Alash Kiyat 1335 Solhat 2 1380 Kafa vijskovij diyach z velikim bojovim dosvidom yakij opikuvavsya Zolotoyu Ordoyu z 1359 roku 3 tatarskij temnik z poloveckogo rodu prashur ukrayinskogo shlyahetskogo rodu Glinskih Odnim iz prizvisk Mamaya bulo Nogaj bukvalno pes hort sho inodi prizvodit do togo sho jogo plutayut z inshimi diyachami Ulusu Dzhuchi Nogayem i Edigeyem 4 Takozh zgidno z deyakimi dzherelami jogo nazivali Ellinskim carem 5 Mamajtemnik1362 1 1380 Narodzhennya 1335 1335 SolhatSmert 1380 1380 Shejh MamajPohovannya AjvazovskeRid KiyatBatko Alibek Alash Alish Shlyub TulunbegdDiti Mansur Kiyat Mediafajli u VikishovishiZahopiv vladu u stolici Zolotoyi Ordi pislya vbivstva hana Hizra v 1361 roci Pri nomu v Ordi zminilos dekilka haniv Abdullah Magomet Sultan Tulunbek ta inshih pri yakih vin vistupav u roli radnika pislya chogo vin sam sebe progolosiv hanom sho oficijno ne viznali adzhe zgidno z tradiciyeyu haniv Zolotoyi Ordi tilki chingizid nashadok Chingishana mig nositi titul hana Takim chinom z tochki zoru pravlyachih elit Shidnoyi Yevropi vin viglyadav yak zakolotnik povstanec proti zakonnih poryadkiv upravlinnya i prestolonasliduvannya sho za ponyattyami carstva Ordinskogo togo chasu yak i bagato inshih zlochiniv proti derzhavi i suspilstva karalos perevazhno smertyu Takim chinom zvazhitis na cej krok mig daleko ne kozhen adzhe vidstupati bulo nikudi Tomu u Mamayi odni bachat lyudinu z velikim bazhannyam vladi na zrazok Napoleona v toj chas yak inshi narodnogo zastupnika za interesi prostih stepovikiv Podniprov ya i vsih stepiv shodu Yevropi Pohovali jogo v seli Shejh Mamaj bilya mista Kafa u Krimu Mogilu kurgan znajshov vidomij hudozhnik Ivan Ajvazovskij yakij zajmavsya arheologiyeyu Zmist 1 Ranni roki 2 Velika zam yatnya 3 Vidnosini z knyazivstvom Litovskim 4 Borotba iz Zolotoyu Ordoyu ta Moskvoyu 5 Genealogiya 6 Cikavi fakti 7 Div takozh 8 Primitki 9 Dzherela 10 PosilannyaRanni roki RedaguvatiZemli Pivnichnogo Prichornomor ya Priazov ya i Krimu zdavna nalezhali rodu Kiyat Pradid Mamaya Tuluk Timur buv pershim vidomim pravitelem Krimu z cogo rodu Alibek Alish Alash batko Mamaya buv pravitelem Solhata u 1356 roci U cej chas molodij Mamaj stav sanovnikom pri dvori hana Dzhanibeka 6 U 1359 roci nastupnij han Berdibek priznachiv jogo na posadu beklyarbeka najvishu v Zolotij Ordi pislya hanskoyi 7 Velika zam yatnya RedaguvatiPislya zagibeli cogo hana rozpochalas Velika zam yatnya Chastinu virnih Berdibeku emiriv virizali z inshimi pochalas vijna Temnik Mamaj odin z cih emiriv beklyarbek pravitel stolichnoyi oblasti Sarayu zahopiv vladu v ulusi 8 i viviv svoyi vijska v Pivnichne Prichornomor ya 9 Pevnij chas Mamaj ne vtruchavsya v borotbu za hanskij prestol zmicnyuyuchi vladu nad svoyim vlasnim krayem Ta vreshti ne strimavsya I vzhe nevdovzi peretvoivsya na najvplivovishu figuru v derzhavi na svij rozsud zvodyachi abo skidayuchi haniv iz sarajskogo prestolu Prote chim glibshe Mamaj uv yazav v borotbi za vladu nad Sarayem tim vazhlivishim dlya nogo buli priyazni stosunki z genuezcyami ta Velikim knyazivstvom Litovskim 10 Vidnosini z knyazivstvom Litovskim RedaguvatiPislya kilkoh nevdalih sprob priznachiti zruchnogo hana abo zahopiti prestol Mamaj pidnyav na povstannya narodi Podniprov ya Naprikinci serpnya 1362 roku knyaz litovskij Olgerd i krimskij emir Mamaj uklali mizh soboyu vijskovo politichnij soyuz spryamovanij proti predstavnikiv legitimnoyi dinastiyi Dzhuchidiv 11 Same todi Orda Mamaya zahopila Azov Pislya vstanovlennya kontrolyu nad pivdennoyu chastinoyu Zolotoyi Ordi Mamaj z usima svoyimi silami rushiv u Nizhnye Povolzhya de znovu vtrutivsya v borotbu za ordinsku stolicyu a vijsko Olgerda popryamuvalo na Podillya cherez vidgaluzhennya Muravskogo shlyahu yaki veli do kolishnih zruchnih pereprav cherez Dnipro bilya Cherkas i Kaneva V urochishi Sini Vodi 12 vidbulasya bitva z ordami mongolo tatarskih praviteliv 13 Odnim iz naslidkom tih pohodiv bulo pereselennya vojovnichih na toj chas karayimiv na pivnich Voni vvijshli v ohoronu velikih litovskih knyaziv A pislya togo yak hani Hadzhibej z osidkom u rajoni teperishnoyi Odesi Kutlubuga iz Krimu ta pridniprovskij Dmitro zaginuli knyaz Mamaj utverdiv svoyu vladu u Sarayi 14 ta roztashuvavsya u misti Zamik v girli richki Konka 15 yakij buv stoliceyu Ordi hana Dmitra 16 Borotba iz Zolotoyu Ordoyu ta Moskvoyu RedaguvatiPislya vbivstva Berdibeka hanom Kulpoyu v 1359 roci Mamaj ogolosiv jomu vijnu U 1360 roci na tron vstupiv Nauruz Nevdovzi z nim rozpravivsya Hizra Pislya togo yak v Sinij Ordi vbili namisnika Tengiz Buga kiyata vlada kiyativ bula skinuta Mamaj z virnimi jomu vijskami povernuvsya do Krimu U serpni 1361 roku vin progolosiv hanom svogo stavlenika Abdullu Cherez rik Mamaj i Abdallah zahopili Saraj Yim vdalos protrimatis u stolici Zolotoyi Ordi do 1363 roku zgodom sarajskim hanom stav Myurid U 1367 roci pislya vbivstva hana Aziz shejha znovu zolotoordinskim pravitelem stav Abdullah U chervni 1370 roku pislya smerti Abdullaha hanom Zolotoyi Ordi stav 10 litnij Bulak pri regentstvi Tulunbek hanum U 1375 roci tron zahopiv Kaganbek Za jogo nakazom moskovski ta nizhnogorodski vijska zavoyuvali Bulgar v rezultati Mamaj i Bulak vtratili Serednye Povolzhya 2 serpnya 1377 roku na richci P yana Mamayeva Orda rozgromila nizhnogorodski vijska 11 serpnya 1378 roku v bitvi na richci Vozha vijsko Mamaya na choli z voyevodoyu Begichem postupilos moskovskim vijskam Pislya cogo Mamaj zdijsniv karalnij rejd v Ryazanske knyazivstvo zahopiv i spustoshiv Pereyaslavl Ryazanskij 17 U 1380 roci Mamaj uklav dogovir iz litovskim knyazem Yagajlom U cej chas prestol v Sarayi zajnyav Tohtamish yakij protyagom roku naviv v Ordi zhorstkij poryadok i poveliv knyazyu Dmitru terminovo vidpraviti jomu na dopomogu moskovsku druzhinu 18 a sam virushiv jomu nazustrich Z inshogo boku ruhalisya na z yednannya odin z odnim soyuzniki Mamaj i Velikij knyaz Litovskij Yagajlo 8 veresnya 1380 roku na Kulikovomu poli zustrilis car Mamaj i moskovskij knyaz Dmitro Spodivayuchis rozbiti moskovski vijska poodinci vin pochav ar yergardni sutichki z Dmitrom Yak tilki Mamaj diznavsya pro strimke nablizhennya Tohtamisha shob ne opinitisya v otochenni povernuv i pishov u step na zustrich jomu de vzhe naprikinci veresnya 1380 roku voni zustrilis 19 Tim chasom knyaz Litovskij Yagajlo yakij buv soyuznikom Mamaya ale ne vstig z yednatisya z nim sam rozgromiv Dmitra zahopiv moskovski obozi prichomu ne zalishiv zhodnogo poranenogo 20 Genealogiya RedaguvatiA1 Mamaj B1 Mansur Kiyat C1 Oleksa D1 Ivan Glinskij Anastasiya Ostrozka E1 Boris E2 Fedir E3 Semen F1 Fedir G1 Bogdan GlinskijCikavi fakti RedaguvatiPorazka Mamaya na Kulikovomu poli zgaduyetsya v Eneyidi Kotlyarevskogo 21 Div takozh RedaguvatiBitva na Sinih Vodah Kulikovska bitva Kozak MamajPrimitki Redaguvati Tayemnici XIV stolittya ukr aistor do am Arhiv originalu za 27 lyutogo 2014 Procitovano 27 kvitnya 2009 TEMNIK MAMAJ ukr museum of money org Arhiv originalu za 17 lyutogo 2014 Procitovano 28 zhovtnya 2010 Starij Krim v doli temnika Mamaya ros 1 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2014 Procitovano 2002 Mustafin O Perlini v stepu Rozmovi pro minule ukrayinskogo Pivdnya H 2023 s 133 KULIKOVSKA BITVA KIYaT MAMAJ PROTI MOSKOVSKO TATARSKIH ORD ukr golos com ua Arhiv originalu za 18 lyutogo 2014 Procitovano 3 listopada 2011 Hronologiya rodu Kayat angl www podgorski com Arhiv originalu za 17 lyutogo 2014 Procitovano 2010 Pravda pro Mamaya ros www balto slavica com Arhiv originalu za 17 lyutogo 2014 Procitovano 9 listopada 2010 Islamska revolyuciya i zmina dominanti ros tochka gerodot ru Arhiv originalu za 21 lyutogo 2014 Procitovano 12 chervnya 2012 Mongolska epoha ros kozhinov voskres ru Arhiv originalu za 21 lyutogo 2014 Procitovano 2001 Mustafin O Perlini v stepu Rozmovi pro minule ukrayinskogo Pivdnya H 2023 s 132 133 Sinovodska problema u novitnih doslidzhennyah ukr history org ua Arhiv originalu za 26 lyutogo 2014 Procitovano 28 zhovtnya 2003 Sinovodska bitva mifi ta realiyi ukr www day kiev ua Arhiv originalu za 26 lyutogo 2014 Procitovano 14 veresnya 2012 Udar po Shodu ukr tyzhden ua Arhiv originalu za 26 lyutogo 2014 Procitovano 31 zhovtnya 2008 Sinovodska bitva 1362 r i zmini u groshovomu obigu Pivdennoyi Rusi Ukrayini ukr history org ua Arhiv originalu za 26 lyutogo 2014 Procitovano 2005 MAMAJ ChOTIRI BITVI ukr www vechirka uafor net Arhiv originalu za 21 lyutogo 2014 Procitovano 8 kvitnya 2004 Tayemnici XIV stolittya mistok vid Mamaya do Sichi ukr museum ukraine org ua Arhiv originalu za 26 lyutogo 2014 Procitovano 28 kvitnya 2009 Mamaj ros www litmir club Arhiv originalu za 1 bereznya 2014 Procitovano 2003 Krayina Moksel abo Moskoviya Kniga 1 ukr www librius net Arhiv originalu za 1 bereznya 2014 Procitovano 2009 Kulikovska bitva yakoyi ne bulo Golovnij mif Moskoviyi ukr poltava kray do am Arhiv originalu za 1 bereznya 2014 Procitovano 1 serpnya 2001 Gumilov L N Vid Rusi do Rosiyi ros gumilevica kulichki net Arhiv originalu za 1 bereznya 2014 Procitovano 2008 Chernec Mamaya yak pobiv Eneyida IV 40 Dzherela RedaguvatiShabuldo F M Mamaj Arhivovano 17 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 483 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Shabuldo F M Zemli Yugo Zapadnoj Rusi v sostave Velikogo knyazhestva Litovskogo Arhivovano 7 lyutogo 2015 u Wayback Machine Kiyiv Naukova dumka 1987 Glava III 1 Tizengauzen V G Sbornik materialov otnosyashihsya k istorii Zolotoj Ordy T 1 SPb 1884 T 2 M L 1941 Rogozhskij letopisec PSRL T 15 vyp 1 M 1965 Skazaniya i povesti o Kulikovskoj bitve L 1982 Posilannya RedaguvatiMamaj Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 55 A A Shennikov Knyazhestvo potomkov Mamaya nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Glinski Arhivovano 8 travnya 2021 u Wayback Machine Genealogy of Mamai Arhivovano 31 bereznya 2017 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mamaj temnik amp oldid 39430785