www.wikidata.uk-ua.nina.az

Куликовська битва Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправит

Куликовська битва

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами.

Кулико́вська би́тва (рос. Куликовская битва, Мамаево побоище, Донское побоище) — битва, яка відбулася 8 вересня 1380 між військом московського князя Дмитра Донського і військом претендента на ханський престол — Мамая на Куликовому полі між річками Доном, Непрядвою та Красивою Мечею (зараз — Тульська область, Росія). Згідно з неофіційними російськими джерелами це була битва між підконтролькими законному хану Золотої Орди Тохтамишу Москвою, Тверрю і Тулою і між Владимиром та Рязанню, підконтрольними узурпатору Мамаю, наслідком перемоги стала більша самостійність[джерело?] московських князів.

Куликовська битва
Ординське ярмо
Адольф Івон. "Куликовська битва". 1859 рік

Адольф Івон. "Куликовська битва". 1859 рік
Координати: 53°39′09″ пн. ш. 38°39′12″ сх. д. / 53.652500000027778526° пн. ш. 38.65350000002777620° сх. д. / 53.652500000027778526; 38.65350000002777620
Дата: 8 вересня 1380 року
Місце: Куликове поле
Результат: перемога Московського князівства
Куликовська битва. Російський лубок, 1890-ті.

Причини Редагувати

На початку 1360-х татарський темник половецького походження Мамай Кіят захопив владу в Золотій Орді. За законами лише чингісид (нащадок Чингісхана) міг отримати титул хана, тому Мамай проголосив ханом свого ставленика Абдулу. Більшість татарської знаті та васалів Золотої Орди не визнали його, і фактично під владою Мамая залишалася тільки західна частина Золотої Орди.

У 1377 хан Тохтамиш, за підтримки Тимура, почав завоювання Золотої Орди. За цих умов Московські князі виступили на боці чингісида Тохтамиша, і не визнали влади Мамая.

Зауваження щодо чисельності військ Редагувати

Історичні дані Редагувати

Дані щодо чисельності військ, які брали участь у битві, істотно розходяться.

Російський історик Сергій Соловйов у своїй роботі «Історія Росії з давніх часів» (1851-1879) вказує таку чисельність московських військ: 400 тисяч, хоча і зазначає при цьому, що «историк и не имеет обязанности принимать буквально последнего показания».

Велика Радянська Енциклопедія визначає кількість військ Мамая до 100—150 тис. осіб і до 100—150 тис. осіб на боці московського князівства.

Радянський військовий історик Євген Разін оцінив загальну чисельність населення Московського князівства наприкінці XIV-го століття в 250—300 тис. мешканців, вважав 10 % мобілізаційну напругу і, відповідно, чисельність війська в 25-30 тисяч воїнів від Московського князівства і 25-30 тис. від союзників (разом 50-60 тис.) малоймовірною.

Радянський археолог Анатолій Кірпічніков у роботі «Куликовська битва» шляхом дослідження аналогічних за масштабом битв середньовіччя визначив, що в середньому на кожні 500 метрів фронту припадало не більше як 3-5 тис. воїнів з кожного боку[джерело?].

Сучасні дослідження[джерело?] Редагувати

Методами палеогеографії встановлено, що розмір вільної від лісу частини Куликовського поля становив близько 2 км². — до 1 км завширшки, до 2-х завдовжки. Для порівняння — площа поля Грюнвальдської битви становила близько 4 км² і на ньому розмістилось 66 тисяч війська: 27 тисяч Тевтонського ордена — у дві лінії фронтом 2.5 км та 39 тисяч об'єднаного польсько-литовсько-руського — у три лінії фронтом 2-2.5 км.

Враховуючи висновки Анатолія Кірпічнікова щодо існуючих на той час норм насиченості поля бою військами та зважаючи на довжину фронту 1 км, загальна чисельність військ в Куликовській битві не могла перевищувати 10-12 тисяч воїнів з кожного боку.

Зауваження щодо місця битви, результатів Редагувати

Попри багаторічні дослідження на визначеному місці битви, площу якого у 25 гектар повністю дослідили, не віднайдено жодних слідів побоїща, що є дуже дивним, для такої великої кількості воїнів.

Альтернативна версія Редагувати

Логічним поясненням відсутнусті археологічних знахідок за шість століть є відсутність самої битви, або її незначний масштаб. Історики зазначають можливість зустрічі противників, що включало авангардні бої, проте Мамай з отриманням звістки про наближення Тохтамиша, уникаючи двох битв за дуже малий проміжок часу, відступив в степ для бою з сильнішим за Дмитра ворогом — Тохтамишем.

Є значні суперечності в тезах Великої Радянської Енциклопедії про розгром на Куликовському полі 100—150 тисячного війська Мамая та втрати ним 8/9 воїнів, з урахуванням, що той самий Мамай з такими ж силами через два тижні зійшовся у битві з ханом Тохтамишем на ріці Калці. Неможливо за два тижні зібрати нове військо. Сумнівною є і сама чисельність військ Мамая та Дмитра, яка є завищеною мінімум в 2-4 рази[неавторитетне джерело].

Велика битва між московитами і татарами (1380) згадується в текстах німецьких хронік XIV—XVI століть. Однак, на відміну від московських джерел, там також зазначається, що після цієї битви навперейми московитам прийшли литовці (у яких татари просили допомоги), і, побивши, відібрали у них здобич. Вочевидь, тут мається на увазі військо литовського князя Ягайла, який йшов на допомогу Мамаю, але не встиг до початку Куликовської битви.

Символічним є той факт, що після перемоги 1380 року на Куликовому полі князь Дмитро Іванович Донський не звільнив московські землі від залежності і втік зі столиці Москви 1382 року. Князю був виданий ярлик на московське княжіння, його сина Василя взято в якості почесного заручника, на державу було накладено вдвічі більшу данину, ніж раніше, і загалом Московське князівство ще майже сто років платила данину степнякам.

Наслідки Редагувати

За офіційною версією, після поразки, Мамай, відправився назустріч війську Тохтамиша, де на річці Калка зазнав поразки, та втік на землі Кримського ханства і Великого Князівства Литовського[джерело?]. Його син Мансур–Кият, нащадок Чингісхана по лінії родоводу від матері, прийняв підданство великого князя литовського, православну віру і титул князя Глинського разом із городом-фортецею Глинськ у сучасній Сумській області. Серед його нащадків Іван Грозний (який також був нащадком Дмитра Донського), а також перші козацькі отамани Запорізької Січі.

У 1382 хан Тохтамиш захопив і спалив Москву. З міста втекли князь Дмитро Донський, митрополит Кипріан і її оборону очолив литовський князь Остей, який привіз перші гармати. Згідно з однією з гіпотез, Мамай із кіннотою покинув поле бою, вирушивши назустріч Тохтамишу. А Дмитро Донський винищив союзну Мамаю генуезьку піхоту з Криму.

Цікаві факти Редагувати

  • Поразка Мамая на Куликовому полі згадується в «Енеїді» Котляревського.

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 3 жовтня 2009. Процитовано 10 червня 2009. 
  2. . Архів оригіналу за 27 серпня 2009. Процитовано 10 червня 2009. 
  3. . Архів оригіналу за 22 червня 2017. Процитовано 10 червня 2009. 
  4. [. Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 1 вересня 2015.  Была ли Куликовская битва (рос.)]
  5. Искатели — Призраки Куликова поля(рос.)
  6. [. Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 1 вересня 2015.  Абдулхан АХТЯМЗЯН \"Татарские новости" № 5-6 (82-83), 2001 Куликовская битва — миф и трагедия (рос.)]
  7. Куликівська битва 1380. Другий міф Москви.
  8. Рудаков В. Н. Неожиданные штрихи к портрету Дмитрия Донского (бегство великого князя из Москвы в оценке древнерусского книжника) // Древняя Русь. Вопросы медиевистики. 2000. № 2. С. 15—27. 
  9. Почекаев Р. Ю. «Цари ордынские». Биографии ханов и правителей Золотой Орды. — СПб.: Евразия, 2010. — 408 с.: ил. — (Clio). (рос.). 
  10. Каргалов В. В. Русь и кочевники / Гл. ред. С. Н. Дмитриев, ред. М. К. Залесская. — М.: Вече, 2008. — 480 с. — (Тайны Земли Русской). — ISBN 978-5-9533-2921-7. 
  11. . Архів оригіналу за 28 червня 2018. 
  12. Архів оригіналу за 8 липня 2009. 
  13. (ru-ru). Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 23 березня 2018. 
  14. . www.webcitation.org (англ.). Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 23 березня 2018. 
  15. . Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 15 жовтня 2021. 
  16. Вернадский Г. В. Тохтамыш и Тамерлан // История России // Кн. 3: Монголы и Русь / Пер. с англ. Е. П. Беренштейна, Б. Л. Губмана, О. В. Строгановой. — Тверь—М.: Леан—Аграф, 1997. — 480 с. — ISBN 5-85929-004-6. 
  17. Шефов Н. А. Древняя Русь. Московское царство. Российская империя / Гл. ред. С. Н. Дмитриев, ред. М. В. Чудова. — М.: Вече, 2004. — 464 с. — (Все войны мира). — ISBN 5-9533-0170-7. 
  18. Послан отцом в Орду кланяться Токтамышу в 1383 году. Оставлен в Орде залогом в 8-ми тысяч рублей московского долга (М.Д. Хмыров. "Алфавитно-справочный перечень Государей Русских и замечательнейших особ их крови". СПб.1870г. стр. 17). 
  19. Соловьёв, С. М. История России с древнейших времён / С. М. Соловьёв. — 2-е изд. — СПб. : Товарищ. «Общественная польза», 1851—1879. 
  20. . texts.news (англ.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 23 березня 2018. 
  21. «Чернець Мамая як побив» // Енеїда. IV:40.

Джерела та література Редагувати

  • Гурбик А. О. Куликовська битва 1380 [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] //

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Куликовська битва
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Kuliko vska bi tva ros Kulikovskaya bitva Mamaevo poboishe Donskoe poboishe bitva yaka vidbulasya 8 veresnya 1380 mizh vijskom moskovskogo knyazya Dmitra Donskogo i vijskom pretendenta na hanskij prestol Mamaya na Kulikovomu poli mizh richkami Donom Nepryadvoyu ta Krasivoyu Mecheyu zaraz Tulska oblast Rosiya Zgidno z neoficijnimi rosijskimi dzherelami ce bula bitva mizh pidkontrolkimi zakonnomu hanu Zolotoyi Ordi Tohtamishu Moskvoyu Tverryu i Tuloyu i mizh Vladimirom ta Ryazannyu pidkontrolnimi uzurpatoru Mamayu naslidkom peremogi stala bilsha samostijnist dzherelo moskovskih knyaziv Kulikovska bitvaOrdinske yarmoAdolf Ivon Kulikovska bitva 1859 rikAdolf Ivon Kulikovska bitva 1859 rikKoordinati 53 39 09 pn sh 38 39 12 sh d 53 652500000027778526 pn sh 38 65350000002777620 sh d 53 652500000027778526 38 65350000002777620Data 8 veresnya 1380 rokuMisce Kulikove poleRezultat peremoga Moskovskogo knyazivstvaKulikovska bitva Rosijskij lubok 1890 ti Zmist 1 Prichini 2 Zauvazhennya shodo chiselnosti vijsk 2 1 Istorichni dani 2 2 Suchasni doslidzhennya dzherelo 3 Zauvazhennya shodo miscya bitvi rezultativ 4 Alternativna versiya 5 Naslidki 6 Cikavi fakti 7 Primitki 8 Dzherela ta literatura 9 PosilannyaPrichini RedaguvatiNa pochatku 1360 h tatarskij temnik poloveckogo pohodzhennya Mamaj Kiyat zahopiv vladu v Zolotij Ordi Za zakonami lishe chingisid nashadok Chingishana mig otrimati titul hana tomu Mamaj progolosiv hanom svogo stavlenika Abdulu Bilshist tatarskoyi znati ta vasaliv Zolotoyi Ordi ne viznali jogo i faktichno pid vladoyu Mamaya zalishalasya tilki zahidna chastina Zolotoyi Ordi U 1377 han Tohtamish za pidtrimki Timura pochav zavoyuvannya Zolotoyi Ordi Za cih umov Moskovski knyazi vistupili na boci chingisida Tohtamisha i ne viznali vladi Mamaya Zauvazhennya shodo chiselnosti vijsk RedaguvatiIstorichni dani Redaguvati Dani shodo chiselnosti vijsk yaki brali uchast u bitvi istotno rozhodyatsya Rosijskij istorik Sergij Solovjov u svoyij roboti Istoriya Rosiyi z davnih chasiv 1851 1879 vkazuye taku chiselnist moskovskih vijsk 400 tisyach hocha i zaznachaye pri comu sho istorik i ne imeet obyazannosti prinimat bukvalno poslednego pokazaniya 1 Velika Radyanska Enciklopediya viznachaye kilkist vijsk Mamaya do 100 150 tis osib i do 100 150 tis osib na boci moskovskogo knyazivstva 2 Radyanskij vijskovij istorik Yevgen Razin ociniv zagalnu chiselnist naselennya Moskovskogo knyazivstva naprikinci XIV go stolittya v 250 300 tis meshkanciv vvazhav 10 mobilizacijnu naprugu i vidpovidno chiselnist vijska v 25 30 tisyach voyiniv vid Moskovskogo knyazivstva i 25 30 tis vid soyuznikiv razom 50 60 tis malojmovirnoyu 3 Radyanskij arheolog Anatolij Kirpichnikov u roboti Kulikovska bitva shlyahom doslidzhennya analogichnih za masshtabom bitv serednovichchya viznachiv sho v serednomu na kozhni 500 metriv frontu pripadalo ne bilshe yak 3 5 tis voyiniv z kozhnogo boku dzherelo Suchasni doslidzhennya dzherelo Redaguvati Metodami paleogeografiyi vstanovleno sho rozmir vilnoyi vid lisu chastini Kulikovskogo polya stanoviv blizko 2 km do 1 km zavshirshki do 2 h zavdovzhki Dlya porivnyannya plosha polya Gryunvaldskoyi bitvi stanovila blizko 4 km i na nomu rozmistilos 66 tisyach vijska 27 tisyach Tevtonskogo ordena u dvi liniyi frontom 2 5 km ta 39 tisyach ob yednanogo polsko litovsko ruskogo u tri liniyi frontom 2 2 5 km Vrahovuyuchi visnovki Anatoliya Kirpichnikova shodo isnuyuchih na toj chas norm nasichenosti polya boyu vijskami ta zvazhayuchi na dovzhinu frontu 1 km zagalna chiselnist vijsk v Kulikovskij bitvi ne mogla perevishuvati 10 12 tisyach voyiniv z kozhnogo boku Zauvazhennya shodo miscya bitvi rezultativ RedaguvatiPopri bagatorichni doslidzhennya na viznachenomu misci bitvi ploshu yakogo u 25 gektar povnistyu doslidili ne vidnajdeno zhodnih slidiv poboyisha sho ye duzhe divnim dlya takoyi velikoyi kilkosti voyiniv 4 5 6 Alternativna versiya RedaguvatiLogichnim poyasnennyam vidsutnusti arheologichnih znahidok za shist stolit ye vidsutnist samoyi bitvi abo yiyi neznachnij masshtab 7 Istoriki zaznachayut 8 mozhlivist zustrichi protivnikiv sho vklyuchalo avangardni boyi prote Mamaj z otrimannyam zvistki pro nablizhennya Tohtamisha unikayuchi dvoh bitv za duzhe malij promizhok chasu vidstupiv v step dlya boyu 9 z silnishim za Dmitra vorogom Tohtamishem 10 Ye znachni superechnosti v tezah Velikoyi Radyanskoyi Enciklopediyi pro rozgrom na Kulikovskomu poli 100 150 tisyachnogo vijska Mamaya 11 ta vtrati nim 8 9 voyiniv 12 z urahuvannyam sho toj samij Mamaj z takimi zh silami cherez dva tizhni zijshovsya u bitvi z hanom Tohtamishem na rici Kalci Nemozhlivo za dva tizhni zibrati nove vijsko Sumnivnoyu ye i sama chiselnist vijsk Mamaya ta Dmitra yaka ye zavishenoyu minimum v 2 4 razi 13 14 neavtoritetne dzherelo Velika bitva mizh moskovitami i tatarami 1380 zgaduyetsya v tekstah nimeckih hronik XIV XVI stolit Odnak na vidminu vid moskovskih dzherel tam takozh zaznachayetsya sho pislya ciyeyi bitvi navperejmi moskovitam prijshli litovci u yakih tatari prosili dopomogi i pobivshi vidibrali u nih zdobich Vochevid tut mayetsya na uvazi vijsko litovskogo knyazya Yagajla yakij jshov na dopomogu Mamayu ale ne vstig do pochatku Kulikovskoyi bitvi 15 Simvolichnim ye toj fakt sho pislya peremogi 1380 roku na Kulikovomu poli knyaz Dmitro Ivanovich Donskij ne zvilniv moskovski zemli vid zalezhnosti i vtik zi stolici Moskvi 1382 roku 16 Knyazyu buv vidanij yarlik na moskovske knyazhinnya 17 jogo sina Vasilya vzyato v yakosti pochesnogo zaruchnika 18 na derzhavu bulo nakladeno vdvichi bilshu daninu nizh ranishe 19 i zagalom Moskovske knyazivstvo she majzhe sto rokiv platila daninu stepnyakam 20 Naslidki RedaguvatiZa oficijnoyu versiyeyu pislya porazki Mamaj vidpravivsya nazustrich vijsku Tohtamisha de na richci Kalka zaznav porazki ta vtik na zemli Krimskogo hanstva i Velikogo Knyazivstva Litovskogo dzherelo Jogo sin Mansur Kiyat nashadok Chingishana po liniyi rodovodu vid materi prijnyav piddanstvo velikogo knyazya litovskogo pravoslavnu viru i titul knyazya Glinskogo razom iz gorodom forteceyu Glinsk u suchasnij Sumskij oblasti Sered jogo nashadkiv Ivan Groznij yakij takozh buv nashadkom Dmitra Donskogo a takozh pershi kozacki otamani Zaporizkoyi Sichi U 1382 han Tohtamish zahopiv i spaliv Moskvu Z mista vtekli knyaz Dmitro Donskij mitropolit Kiprian i yiyi oboronu ocholiv litovskij knyaz Ostej yakij priviz pershi garmati Zgidno z odniyeyu z gipotez Mamaj iz kinnotoyu pokinuv pole boyu virushivshi nazustrich Tohtamishu A Dmitro Donskij vinishiv soyuznu Mamayu genuezku pihotu z Krimu Cikavi fakti RedaguvatiPorazka Mamaya na Kulikovomu poli zgaduyetsya v Eneyidi Kotlyarevskogo 21 Primitki Redaguvati Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2009 Procitovano 10 chervnya 2009 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 27 serpnya 2009 Procitovano 10 chervnya 2009 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 22 chervnya 2017 Procitovano 10 chervnya 2009 Byla li Kulikovskaya bitva ros Arhiv originalu za 15 veresnya 2015 Procitovano 1 veresnya 2015 Byla li Kulikovskaya bitva ros Iskateli Prizraki Kulikova polya ros Abdulhan AHTYaMZYaN Tatarskie novosti 5 6 82 83 2001 Kulikovskaya bitva mif i tragediya ros Arhiv originalu za 10 veresnya 2015 Procitovano 1 veresnya 2015 Abdulhan AHTYaMZYaN Tatarskie novosti 5 6 82 83 2001 Kulikovskaya bitva mif i tragediya ros Kulikivska bitva 1380 Drugij mif Moskvi Rudakov V N Neozhidannye shtrihi k portretu Dmitriya Donskogo begstvo velikogo knyazya iz Moskvy v ocenke drevnerusskogo knizhnika Drevnyaya Rus Voprosy medievistiki 2000 2 S 15 27 Pochekaev R Yu Cari ordynskie Biografii hanov i pravitelej Zolotoj Ordy SPb Evraziya 2010 408 s il Clio ros Kargalov V V Rus i kochevniki Gl red S N Dmitriev red M K Zalesskaya M Veche 2008 480 s Tajny Zemli Russkoj ISBN 978 5 9533 2921 7 https oval ru enc 42038 html Arhiv originalu za 28 chervnya 2018 Zadonshina spisok XVII v RGB sobr Undolskogo 632 Zhdanovskom spisok HѴII v otryvok BAN 1 4 1 Istoricheskom pervom spisok konca XVI v bez nachala GIM sobranie Muzejskoe 2060 Istoricheskom vtorom spisok nachala XVI v otryvok GIM sobranie Muzejskoe 3045 Kirillo Belozerskom spisok 1470 h gg RNB sobranie Kirillo Belozerskogo monastyrya 9 1086 Sinodalnom spisok XVII v GIM Sinodalnoe sobranie 790 Arhiv originalu za 8 lipnya 2009 KULIKOVSKAYa BITVA MIFY I PRAVDA ru ru Arhiv originalu za 24 bereznya 2018 Procitovano 23 bereznya 2018 WebCite query result www webcitation org angl Arhiv originalu za 30 serpnya 2018 Procitovano 23 bereznya 2018 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 24 listopada 2021 Procitovano 15 zhovtnya 2021 Vernadskij G V Tohtamysh i Tamerlan Istoriya Rossii Kn 3 Mongoly i Rus Per s angl E P Berenshtejna B L Gubmana O V Stroganovoj Tver M Lean Agraf 1997 480 s ISBN 5 85929 004 6 Shefov N A Drevnyaya Rus Moskovskoe carstvo Rossijskaya imperiya Gl red S N Dmitriev red M V Chudova M Veche 2004 464 s Vse vojny mira ISBN 5 9533 0170 7 Poslan otcom v Ordu klanyatsya Toktamyshu v 1383 godu Ostavlen v Orde zalogom v 8 mi tysyach rublej moskovskogo dolga M D Hmyrov Alfavitno spravochnyj perechen Gosudarej Russkih i zamechatelnejshih osob ih krovi SPb 1870g str 17 Solovyov S M Istoriya Rossii s drevnejshih vremyon S M Solovyov 2 e izd SPb Tovarish Obshestvennaya polza 1851 1879 1382 g Nashestvie Tohtamysha na Moskvu Data pohoda Pohod byl proveden v avguste 1382 g Uspehu pohoda texts news angl Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2018 Procitovano 23 bereznya 2018 Chernec Mamaya yak pobiv Eneyida IV 40 Dzherela ta literatura RedaguvatiGurbik A O Kulikovska bitva 1380 Arhivovano 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kulikovska bitvaDemaskuvannya mifiv 1 Kulikivska bitva Arhivovano 2 kvitnya 2009 u Wayback Machine Oleksandr Palchenko Kulikovska bitva yakoyi ne bulo Golovnij mif Moskoviyi Arhivovano 1 bereznya 2014 u WebCite Podberezkin Filipp 11 06 2015 Ukazanie na ne uchtyonnye nemeckie istochniki Vdrug poyavilis litovcy v nemeckih hronikah obnaruzheny sensacionnye svedeniya o Kulikovskoj bitve Nasha Niva ChUP Sorodichi Arhiv originalu za 14 06 2016 Procitovano 14 06 2016 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kulikovska bitva amp oldid 40004320