Ка́льчик — річка у Пологівському районі Запорізької області (верхів'я) та Маріупольському районі Донецької області. Права притока Кальміусу (басейн Азовського моря).
| Кальчик | |
|---|---|
| | |
| 47°21′20″ пн. ш. 37°08′20″ сх. д. / 47.35560000002777770° пн. ш. 37.13890000002777469° сх. д. | |
| Витік | біля с. Кальчинівка |
| • координати | 47°21′20″ пн. ш. 37°08′20″ сх. д. / 47.35560000002777770° пн. ш. 37.13890000002777469° сх. д. |
| • висота, м | бл. 250 м |
| Гирло | Кальміус |
| • координати | 47°07′00″ пн. ш. 37°36′45″ сх. д. / 47.1167000000277766958° пн. ш. 37.6125000000277723° сх. д. |
| Країни: | Україна |
| Регіон | |
| Довжина | 88 км |
| Площа басейну: | 1263 км² |
| Притоки: | Малий Кальчик (ліва), Калець (права) |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Опис Редагувати
Довжина 88 км, площа басейну 1263 км². Долина трапецієподібна, завширшки до 3 км, завглибшки до 40 м. Річище помірно звивисте, завширшки до 10 м, завглибшки 1,5 м. Похил річки 2,4 м/км. Живлення мішане. Замерзає (у верхній і середній течії) із середини грудня, скресає наприкінці лютого. Гідрологічні пости біля села Кременівка і міста Маріуполь. Для водопостачання м. Маріуполя на Калці споруджено Старокримське водосховище, є ставки. Воду Кальчика використовують також для зрошування.
Положення Редагувати
Кальчик бере початок на Приазовській височині, біля села Кальчинівка. Тече спершу в межах Запорізької області на північний схід, у межах Донецької області — на південний схід і південь (у пониззі), у пригирловій частині — переважно на схід. Впадає до Кальміусу в межах міста Маріуполя (на північний схід від центральної частини міста).
Основні притоки Редагувати
Малий Кальчик (ліва), Калець (права).
Населені пункти Редагувати
Найбільше місто на Кальчику — Маріуполь. На цій річці лежить 5 сільських населених пунктів, серед яких 2 в Запорізькій області і 3 в Донецькій області, а також смт Старий Крим.
Цікаві факти Редагувати
Багато істориків отоожнюють Кальчик є літописною річкою Калка, на якій де відбулася відбулися дві важливі історичні битви.
Битва на Калці (1223) Редагувати
Битва між русько-половецькими й монгольськими військами. 1222 року монголо-татари через Північний Кавказ вдерлися в Північне Причорномор'я і завдали поразки половцям та аланам у битві на Дону. Половецький хан Котян відступив до Дніпра і звернувся по допомогу до галицького князя Мстислава Мстиславича Удатного. На нараді князів у Києві було вирішено виступити спільно з половцями проти монголо-татар. У квітні 1223 року в похід проти ординців зібралося велике військо, яке складалося з київських, смоленських, галицьких, волинських, чернігово-сіверських, курських, владимиро-суздальських полків та війська половецького хана. Переправившись через Дніпро біля порогів, об'єднані сили київських князів розбили монголо-татарський авангард. Під час вироблення єдиного плану подальших дій серед князів виникли суперечності. Галицький князь Мстислав Удатний, волинський Данило Романович Галицький і половці переправилися через Калку, а інші князі залишилися на західному березі річки. 31 травня 1223 року (за іншими даними, 16 червня) на Калці відбулася вирішальна битва. Монголо-татари атакували спочатку половців, а потім князівські дружини і розбили їх. Неузгодженість дій князів-сюзеренів, неодночасний початок бойових дій руських полків мали трагічні наслідки. Не врятували становище хоробрість і героїзм руських воїнів (особливо відзначився 18-річний галицький князь Данило Романович). Після цього монголо-татари оточили табір великого князя київського Мстислава Романовича і три дні штурмували його. Не зумівши прорвати добре організовану оборону, нападники запропонували укласти мир. Коли ж умови миру були прийняті і князівські дружини залишили табір, ординці напали на них і всіх знищили. Під час битви на Калці загинуло, за літописними даними, шість князів; із простих воїнів до дому повернувся лише кожен десятий, а кількість загиблих киян досягла 10 тисяч.
Битва на Калці (1380) Редагувати
Битва між темником Мамаєм та ханом Тохтамишем. Завершилася розгромом (і подальшою загибеллю) Мамая.
Екологічна ситуація Редагувати
Станом на 2023 рік під час Російсько-Української війни знищується екосистема річки Кальчик. Радник мера Маріуполя Петро Андрющенко повідомив, що "Рашисти остаточно перетворили річку Кальчик в районі окупованого Маріуполя на болото. При тому роботи по знищенню екології не закінчуються. В двох місцях, де були мости, просто засипають русло річки, що призводить виникненню болота".
Примітки Редагувати
- Мустафін О. Перлини в степу. Розмови про минуле українського Півдня. Х., 2023, с.133
- ЕКОЦИД В МАРІУПОЛІ: РАШИСТИ ПЕРЕТВОРЮЮТЬ РІЧКУ КАЛЬЧИК НА БОЛОТО
Джерела Редагувати
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 232, 233
- . — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 135. — (№ 2331).
Посилання Редагувати
- Калка, тепер Калець [ 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 580. — 1000 екз.