Знак Максим Олександрович Максим Олександрович Знак біл Максім Аляксандравіч Знак нар 4 вересня 1981 Мінськ БРСР білорус

Максим Олександрович Знак (біл. Максім Аляксандравіч Знак; нар. 4 вересня 1981, Мінськ, БРСР) — білоруський юрист, адвокат, Член Координаційної ради білоруської опозиції, активний учасник протестів 2020 року в Білорусі проти Лукашенка після чергових виборів. Кандидат юридичних наук. Політичний в'язень, в'язень сумління.

Знак Максим Олександрович
біл. Максім Аляксандравіч Знак

Народився	4 вересня 1981(1981-09-04) (42 роки) Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Країна	Білорусь
Діяльність	адвокат, політик, правник
Alma mater	Faculty of Law of the Belarusian State University^d (2004), Університет Козмінського і Білоруський державний університет (2004)
Науковий ступінь	кандидат юридичних наук
Вчене звання	доцент
Заклад	Faculty of Law of the Belarusian State University^d
Членство	Координаційна рада (Білорусь) і Second convocation of the Coordination Council^d
Партія	незалежний політик і безпартійність
Нагороди	Franco-German Prize for Human Rights and the Rule of Law^d (2022)
Сайт	borovtsovsalei.com/ru/team/maksim-znak
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Знак.

Життєпис ред.

Народився і виріс у Мінську, у 1999—2004 навчався на юридичному факультеті Білоруського державного університету, закінчив аспірантуру.

2007 року заснував юридичну компанію «ЮрЗнак», 2009 року захистив дисертацію на тему «Диспозитивність договірної відповідальності в цивільному праві», отримав ступінь кандидата юридичних наук. У варшавському Університеті Козьмінського (Польща) отримав ступінь магістра бізнес-адміністрування.

2013—2015 року навчався в Бізнес-школі ІПМ. З 2011 року є доцентом юридичного факультету Білоруського державного університету, де веде курс «Господарське право» в MBA Інституту бізнесу БДУ.

Політика ред.

Під час виборів президента в Білорусі 2020 року, став юристом у штабі кандидата в президенти Віктора Бабарика. Коли 14 липня ЦВК Білорусі відмовив Бабарику в реєстрації, Знак подав скаргу до Верховного суду Біолрусі, але у суді відмовили її приймати.

15 серпня Знак разом з Ольгою Ковальковою почав створювати Координаційну раду Білорусі, 18 серпня став членом президії ради.

20 серпня Знака разом з Сергієм Дилевським, лідером страйкового комітету МТЗ, було викликано до Слідчого комітету Білорусі для допиту в рамках кримінальної справи, відкритої проти Координаційної ради.

26 серпня Знак супроводжував Світлану Алексієвич на допит у Слідчому комітеті^[be-x-old], де вона відмовилася давати свідчення і її було відпущено.

8 вересня вночі Знак перестав виходити на зв'язок, після чого, 9 вересня його адвокат Дмитро Лаєвський заявив, що Знака повторно викликали на допит до Слідчого комітету. Того ж дня стало відомо, що Знак став фігурантом справи про можливе «захоплення влади» в Білорусі, його звинуватили у «публічних закликах до захоплення влади чи силової зміни конституційного ладу країни». Знака було взято під варту.

10 вересня спільною заявою дванадцяти організацій, серед яких Правозахисний центр «Вясна», Білоруська асоціація журналістів, Білоруський Гельсінський комітет, Білоруський ПЕН-центр, був визнаний політичним в'язнем. 11 вересня «Amnesty International» визнала Знака в'язнем сумління. 14 вересня шефство над політичним в'язнем взяв Сергій Лагодинський, депутат Європейського парламенту.

18 вересня Максим почав голодування на знак протесту проти арешту, 28 вересня він припинив голодувати, поступово відновлюючи прийом їжі.

Станом на 21 січня 2021 року перебував у СІЗО-1 в Мінську.

6 вересня 2021 року Мінський обласний суд засудив Марію Колесникову та Максима Знака до 11 та 10 років ув'язнення відповідно, визнавши винними за трьома статтями КК РБ: ч. 3 ст. 361 (заклики до дій проти національної безпеки), ч. 1 ст. 357 (змова з метою захоплення державної влади неконституційним шляхом), ч. 1 ст. 361-1 (створення екстремістського формування і керівництво ним). Колесникову мало бути направлено для відбуття покарання до колонії загального режиму, а Знака — посиленого.

Нагороди ред.

Премія Міжнародної асоціації юристів за внесок у захист прав людини (2021)

Інше ред.

Володіє білоруською, німецькою, російською та англійською мовами.

Примітки ред.

https://prisoners.spring96.org/en/person/maksim-znak
Hoffman R. LinkedIn — 2003.
d:Track:Q213660d:Track:Q211098
. www.rka.by (рос.). Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 9 вересня 2020.
. officelife.media (рос.). Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 9 вересня 2020.
. www.borovtsovsalei.com (рос.). Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 9 вересня 2020.
(рос.). Білоруський партизан. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 9 вересня 2020.
(біл.). Радіо Свобода. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 9 вересня 2020.
(рос.). TUT.BY. 21 серпня 2020. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 9 вересня 2020.
(укр.). РБК-Україна. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 9 вересня 2020.
(укр.). РБК-Україна. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 9 вересня 2020.
(рос.). Білоруський партизан. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 9 вересня 2020.
Патрабуем неадкладнага вызвалення Марыі Калеснікавай, Максіма Знака і Іллі Салея (біл.). Правозахисний центр «Вясна». 10 вересня 2021. оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.
Калеснікава, Знак і Салей прызнаныя палітвязнямі (біл.). Радіо «Рація». 10 вересня 2020. оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.
(рос.). Amnesty International. 11 вересня 2021. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 20 вересня 2020.
Three more German MPs take over prisoners’ godparenthood for Tatsiana Kaneuskaya, Maxim Znak and Akihiro Hayeuski-Hanada (англ.). Libereco – Partnership for Human Rights. 14 вересня 2020. оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 22 жовтня 2021.
Zur Situation der Jurist*innen in Belarus (нім.). Німецьке товариство з вивчення Східної Європи. оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 22 жовтня 2021.
. РБК-Україна (укр.). Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 28 вересня 2020.
. РБК-Україна (укр.). Архів оригіналу за 5 жовтня 2020. Процитовано 28 вересня 2020.
Письма из «таких мест». Юрист Максим Знак: «Там в прекрасном далеко просто должно быть хорошо» (рос.). Брестская газета. 29 січня 2021. оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021.
. Укрінформ (укр.). 6 вересня 2021. Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
. РБК-Україна (укр.). Архів оригіналу за 7 вересня 2021. Процитовано 7 вересня 2021.
Максім Знак і Людміла Казак — лаўрэаты прэміі IBA за ўнёсак у абарону правоў чалавека (біл.). Наша Ніва. 28 жовтня 2021. оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.

[[https://prisoners.spring96.org/en/person/maksim-znak_https://prisoners.spring96.org/en/person/maksim-znak]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://prisoners.spring96.org/en/person/maksim-znak

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3220391"_data-entity-id="Q213660"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Рід_Гоффман|Hoffman&nbsp;R.]]</i>_LinkedIn<span_class="wef_low_priority_links">_—_2003.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q213660]][[d:Track:Q211098]]</div>-2] Hoffman R. LinkedIn — 2003.
d:Track:Q213660d:Track:Q211098

[3] . www.rka.by (рос.). Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 9 вересня 2020.

[4] . officelife.media (рос.). Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 9 вересня 2020.

[5] . www.borovtsovsalei.com (рос.). Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 9 вересня 2020.

[6] (рос.). Білоруський партизан. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 9 вересня 2020.

[7] (біл.). Радіо Свобода. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 9 вересня 2020.

[8] (рос.). TUT.BY. 21 серпня 2020. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 9 вересня 2020.

[9] (укр.). РБК-Україна. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 9 вересня 2020.

[10] (укр.). РБК-Україна. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 9 вересня 2020.

[11] (рос.). Білоруський партизан. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 9 вересня 2020.

[12] Патрабуем неадкладнага вызвалення Марыі Калеснікавай, Максіма Знака і Іллі Салея (біл.). Правозахисний центр «Вясна». 10 вересня 2021. оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.

[13] Калеснікава, Знак і Салей прызнаныя палітвязнямі (біл.). Радіо «Рація». 10 вересня 2020. оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.

[14] (рос.). Amnesty International. 11 вересня 2021. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 20 вересня 2020.

[15] Three more German MPs take over prisoners’ godparenthood for Tatsiana Kaneuskaya, Maxim Znak and Akihiro Hayeuski-Hanada (англ.). Libereco – Partnership for Human Rights. 14 вересня 2020. оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 22 жовтня 2021.

[16] Zur Situation der Jurist*innen in Belarus (нім.). Німецьке товариство з вивчення Східної Європи. оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 22 жовтня 2021.

[17] . РБК-Україна (укр.). Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 28 вересня 2020.

[18] . РБК-Україна (укр.). Архів оригіналу за 5 жовтня 2020. Процитовано 28 вересня 2020.

[19] Письма из «таких мест». Юрист Максим Знак: «Там в прекрасном далеко просто должно быть хорошо» (рос.). Брестская газета. 29 січня 2021. оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021.

[20] . Укрінформ (укр.). 6 вересня 2021. Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.

[21] . РБК-Україна (укр.). Архів оригіналу за 7 вересня 2021. Процитовано 7 вересня 2021.

[22] Максім Знак і Людміла Казак — лаўрэаты прэміі IBA за ўнёсак у абарону правоў чалавека (біл.). Наша Ніва. 28 жовтня 2021. оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.