Центральна комісія Республіки Білорусь із виборів та проведення республіканських референдумів (біл. Цэнтральная камісія па выбарах і правядзеньні рэспубліканскіх рэфэрэндумаў Рэспублікі Беларусь, скор. — Центрвиборчком, ЦВК) — державна установа Республіки Білорусь, яка займається проведенням виборів і референдумів в Білорусі та контролем за їх перебігом. Як постійно діючий орган Центрвиборчком був утворений Верховною Радою Білоруської РСР 4 грудня 1989 року.
Центрвиборчком Білорусі діє на постійній основі, строк повноважень — 5 років. ЦВК складається з 12 членів, на професійній основі працюють голова та секретар комісії. Склад Центральної комісії формують Президент Республіки Білорусь і Рада Республіки Національних зборів Республіки Білорусь на паритетній основі (по 6 членів комісії) з кандидатур, рекомендованих президіями обласних рад депутатів, Мінської міської Ради депутатів і відповідними виконавчими комітетами.
Чинний склад сформований 21 грудня 2011 року. Голова ЦВК — Карпенко Ігор Васильович.
Міжнародні санкції ред.
10 березня 2006 року по підсумками президентських виборів 2006 року голова ЦВК Лідія Єрмошина була внесена в «Чорний список ЄС[be-x-old]», 19 червня 2006 року додана до списку спеціально позначених громадян і заблокованих осіб США за підозрою у підтасовуванні результатів. 2007 року в американський санкціонний список був доданий член ЦВК Олег Слижевский[be].
У лютому 2011 року Єрмошина разом з іншими членами ЦВК знову була внесена в «Чорний список ЄС[be-x-old]» за результатами президентських виборів 2010 року за порушення міжнародних виборчих стандартів. Ці європейські санкції були зняті 15 лютого 2016 року.
2 жовтня 2020 року Європейський Союз ввів санкції проти всіх 12 членів комісії за порушення на серпневих виборах. Восени 2020 року Велика Британія, Канада і Швейцарія також ввели санкції проти всіх членів ЦВК. США ввели санкції проти заступника голови ЦВК Вадима Іпатова[ru] і секретаря ЦВК Олени Дмухайло 2 жовтня 2020 года, а 21 червня 2021 року розширили їх на інших членів комісії. До того ж 23 грудня 2020 року під санкції США потрапила сама Центральна виборча комісія як установа, що підриває демократичні процеси або інститути в Білорусі, за керівництво фальшивими президентськими виборами 9 серпня, які включали безліч порушень, зокрема недопуск кандидатів від опозиції, відмову в доступі спостерігачів і засвідчення неточних результатів голосування.
У березні 2022 року новий голова ЦВК Ігор Карпенко потрапив під персональні санкції Канади. У червні цього року санкції проти нього ввів Європейський союз; до цих санкцій приєдналася і Швейцарія.
У березні 2023 року Карпенка та інших членів білоруської ЦВК, які увійшли до складу комісії після 2020 року, внесли до списку санкцій США.
Попередні керівники ЦВК ред.
- Гончар Віктор Йосипович (5 вересня 1996 — 13 жовтня 1996)
- Лідія Михайлівна Єрмошина (6 грудня 1996 — 13 грудня 2021)
Примітки ред.
- ↑ О комиссии (рос.). Центральная комиссия Республики Беларусь. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 27 вересня 2012.
- . Наша Ніва (рос.). Свободный Регион. 22 березня 2014. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 19 вересня 2016.
- Issuance of new Belarus Executive Order; Belarus Designations; Liberia Designation Removal (англ.). Міністерство фінансів США. 19 червня 2006. оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 14 вересня 2021.
- // Асоціація білорусів світу «Бацькаўшчына»
- Treasury Targets Destabilizing Belarusian Officials (англ.). Міністерство фінансів США. 27 лютого 2007. оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
- (нім.). EUR-Lex[en]. 2 лютого 2011. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 21 серпня 2020.
- (біл.). Наша Ніва. 11 жовтня 2011. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017.
- Лавникевич, Денис (15 лютого 2016). (рос.). Газета.Ru. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 10 вересня 2021.
- (рос.). Новая газета. 2 жовтня 2020. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
- (біл.). Радіо Свобода. 19 лютого 2021. Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 15 вересня 2021.
- (англ.). Office of Financial Sanctions Implementation HM Treasury. 25 червня 2021. Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
- (англ.). Міністерство міжнародних справ Канади[en]. 29 вересня 2020. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
- (англ.). Міністерство міжнародних справ Канади[en]. 15 жовтня 2020. Архів оригіналу за 15 жовтня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
- ↑ . Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
- (англ.). Міністерство фінансів США. 2 жовтня 2020. Архів оригіналу за 29 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
- (англ.). Міністерство фінансів США. 21 червня 2021. Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 18 вересня 2021.
- Хожаінова, Вікторія (23 грудня 2020). (укр.). UA: Перший. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 21 вересня 2021.
- (англ.). Міністерство фінансів США. 23 грудня 2020. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
- Regulations Amending the Special Economic Measures (Belarus) Regulations: SOR/2022-49. Canada Gazette[en] (англ.). 30 березня 2022. Процитовано 12 квітня 2023.
- Official Journal L 153/2022 (англ.). EUR-Lex[en]. Процитовано 8 січня 2023.
- Treasury Targets Belarusian State-Owned Enterprises, Government Officials, and Lukashenka’s Aircraft (англ.). Міністерство фінансів США. 23 березня 2023. Процитовано 13 квітня 2023.
Посилання ред.
- Офіційний вебсайт [ 31 грудня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Білорусь. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |