www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ліси Албанії увесь комплекс лісових масивів на території Албанії 28 7 тис км що становить майже 25 площі країни тоді як

Ліси Албанії

Ліси Албанії — увесь комплекс лісових масивів на території Албанії (28,7 тис. км²), що становить майже 25 % площі країни, тоді як 1980 року цей показник сягав 1282 тис. га (47 %). У лісовому фонді країни на хвойні породи припадає лише 149 тис. га (12 % деревостою в 1980 році), а на листяні — 1,13 млн га (88 %). Загальний запас промислової деревини оцінюється в 80 млн м³. Найбільші лісові масиви займають гірські північні, північно-східні й південно-східні околиці країни. За деревостоєм ліси Албанії поділяються на: високі — 46 %, молоді — 29 %, чагарники — 25 %. Головні породи: різноманітні види дубів — 32 %, бук — 17 %, сосни — 17 %, ялиця — 2 %, широколисті породи — 34 %.

Природні умови ред.

Близько 70 % території Албанії займають Албанські Альпи: Північні (Проклетіє) з висотами до 2692 м і Південні, між якими лежить Центральний масив, розчленований долинами річок. Узбережжя Адріатичного моря на заході переважно низовинне, на півдні — гористе (гори Люнгара, Малакастра, Гріба, Чіка, Дембелі, Люнджерія); уздовж узбережжя — горбиста приморська низовина.

Клімат узбережжя й західних схилів гір, обернених до моря, субтропічний середземноморський з жарким сухим літом і відносно теплою (середні температури не опускаються нижче -5 °C) вологою зимою. Для східних регіонів країни властивий помірний морський клімат. Пересічна температура липня +24…+25 °C, січня +3…+9°C. Кількість атмосферних опадів сильно коливається на місцевості й залежить від експозиції схилів — від 500 до 2500 мм на рік, максимум припадає на осінь.

Районування ред.

Лісовий покрив країни можна умовно, в залежності від висоти над рівнем моря й експозиції схилів, розділити на 3 пояси.

  1. Прибережний пояс тягнеться від узбережжя в глиб країни до висот 300 м на півночі й 900 м на півдні. Рослинні формації представлені типовим середземноморським маквісом, тобто поєднанням вічнозелених чагарників з широколистяними породами дерев: дуб кам'яний (Quércus ílex), верес деревовидий (Erica arborea), суничник дрібноплодий (Arbutus andrachne), маслина (Olea europaea), юдине дерево (Cercis siliquastrum), олеандр (Nerium oleander), фісташка (Pistacia), держидерево (Paliurus spina-christi). Завдяки людині в цьому поясі дуже поширені фруктові дерева: гранат (Punica), апельсин (Citrus sinensis), мигдаль (Prunus dulcis), фундук (Corylus avellana), яблуня (Malus).
  2. Дубовий пояс охоплює схили гір на висотах від 300 до 1000 м на півночі й від 900 до 1200 м на півдні. Це передусім мішані широколистяні дубові ліси: дуб густий (Quercus frainetto), австрійський (Q. cerris), пухнастий (Q. pubescens) і македонський (Q. trojana). У цьому поясі албанці так само розводять багато фруктових порід, що й в прибережному, додаючи до них волоський горіх (Juglans regia) і каштан їстівний (Castanea sativa).
  3. Буковий пояс представлений високопродуктивними лісовими угрупованнями мішаних й виключно букових лісів на висотах від 1000 до 1600 м на півночі й від 1200 до 1800 м на півдні. У мішаних лісах цього поясу хвойні породи представлені ялицею македонською (Abies borisii-regis) і грецькою (A. cephalonica), тисом ягідним (Taxus baccata), сосною румелійською (Pinus peuce) та панцирною (P. heldreichii), яка зустрічається у верхньому поясі до висоти 2100 м.

Лісове господарство ред.

Середня продуктивність лісів країни досить низька — 62 м³/га, тільки 30 % лісів можуть становити господарське значення для лісозаготівлі.

Після другої світової війни із запровадженням планової економіки в Албанії лісове господарство перейшло до рук держави. За комуністичних часів щорічний обсяг лісозаготівлі становив 2,5 млн м³. Були зведені підприємства деревообробної промисловості, налагоджений випуск меблів, скипидару, ацетону, спирту. Такі деревообробні підприємства були відкриті в Шкодері, Тирані й Ельбасані, а також на місцях лісових рубок. Північний кластер лісової промисловості був створений на лівому березі Дрина: Кабаші, Фуша-е-Аресіт, Крюезіу, Шемрія; південний кластер у Черменіці й Яблониці Мокрій: Бідза, Стеблева, Хотолішті, Пишнаші, Наградець.

Лісорозведення ред.

За часів державної планової економіки в Албанії велось цілеспрямоване покращення продуктивності лісових масивів: висаджувались австрійський дуб, румелійська та панцирна сосни; для осушення заболочених низовин висаджувався евкаліпт.

Через інтенсивний перевипас скотини на гірських схилах, зведення лісових масивів масово стали ширитись ерозія та зсуви ґрунту. Щоб запобігти цим негативним руйнівним явищам на небезпечних схилах висаджуються лісозахисні смуги.

У прибережній смузі з теплим лагідним середземноморським кліматом висаджувались плантації маслин.

Лісовим господарством займається Міністерство лісів та внутрішніх вод Албанії.

Охорона лісів ред.

Природно-заповідний фонд Албанії (національні парки позначено зеленим)

Гірські ліси країни з прадавніх часів населяють люди, які вже 10 тис. років тому знищували їх вогнем задля очищення території під землеробство. За античних часів Епір стає одним з центрів тогочасної людської цивілізації, але із закінченням епохи античності ці землі не зазнавали значного впливу від людської діяльності. Впродовж XIX століття ситуація докорінно змінилась, ландшафти зазнали суттєвих змін: збільшення поголів'я овець спричинювало тяжкі наслідки перевипасу, розвиток сільського господарства спричинював зведення лісів. Зміни ведення господарства місцевим населенням, разом із зростанням населення і політичної нестабільності в регіоні призвели до значного знеліснення і ерозії ґрунтів.

За часів народно-демократичної влади (1966 року) було створено мережу з 11 національних парків, декотрі з них задля збереження цінних букових, ялицевих та соснових гірських лісів, чагарників середземноморського узбережжя:

  • національний парк Дажті (алб. Parku Kombëtar Dajti) на горі Дажті (найвища вершина хребта Круя, що на північний схід від Тирани) на площі 29,2 тис. га задля збереження соснових середземноморських лісів.
  • національний парк Люра (алб. Parku Kombëtar Lura) на площі 1,3 тис. га задля збереження мішаних лісів з буку та чорної європейської сосни навколо гірського озера Люра.
  • національний парк Логара (алб. Parku Kombëtar i Llogorasë) на площі 1 тис. га задля збереження соснових лісів гір Люнгара.
  • національний парк Теті (алб. Parku Kombëtar Thethi) на площі 2,6 тис. га задля збереження гірських лісів Північно-Албанських Альп.
  • національний парк Валбона (алб. Parku Kombëtar Lugina e Valbonës) в долині однойменної річки на площі 8 тис. га задля збереження унікальних лісових рефугіумів Північно-Албанських Альп.
  • національний парк Дренова (алб. Parku Kombëtar Drenova) на площі 1,4 тис. га задля збереження ялицевих лісів Південно-Албанських Альп.

У 1990-2000-х роках колишня мережа охоронюваних територій була реорганізована, деякі резервати було закрито, створено нові, змінений режим і площа старих:

  • 1996 року національний парк Томорі (алб. Parku Kombëtar i Malit të Tomorrit) на площі 24,7 тис. га задля збереження гірських лісів гір Томорі.
  • 1996 року національний парк перевалу Штаме (алб. Parku Kombëtar i Qafë Shtamës) на площі 2 тис. га задля збереження гірських соснових лісів перевалу Штаме хребта Круя.
  • 1999 року національний парк Преспа (алб. Parku Kombëtar Liqeni i Prespës) на площі 27,7 тис. га цінних лісів навколо гірського озера Преспа.
  • 2008 року національний парк Караваста (алб. Parku Kombëtar Laguna e Karavastasë) в лагуні Караваста на площі 22,2 тис. га задля збереження прибережних середземноморських соснових лісів, місць міграцій та гніздування водоплавних птахів згідно Рамсарської конвенції.
  • 2008 року Ялицеві ліси Хотова (алб. Bredhi i Hotovës) поблизу Фрашері на площі 34,3 тис. га задля збереження ділянок ялицевих лісів на півдні Албанії.

Через політичну нестабільність та економічні негаразди відбувається надмірний тиск на лісові біотопи. Швидка й інтенсивна деградація лісів у вигляді незаконних рубок, численних пожеж, браконьєрства, неконтрольованого збору рослинної сировини призвели до екологічної катастрофи — площа продуктивних лісів за 1990-2000-ні роки зменшилась вдвічі. За рік в найбіднішій країні Європи вирубується в середньому 2,5 млн дерев. На початку 2016 року влада Албанії ввела мораторій на будь-які рубки дерев у лісах на 10 років.

Наукові дослідження ред.

Лісівнича освіта ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Букштынов А. Д., 1981.
  2. ↑ Албанія [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] / Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. ↑ Не рубайте, мужики! // Закон і бізнес. — 2016. — № 8 (Закон і бізнес). з джерела 21 квітня 2016. Процитовано 3 квітня 2016.
  4. ↑ (англ.) Pindus Mountains mixed forests. [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] — World Wildlife Fund, 16 травня 2014.

Література ред.

  • (нім.) Hovart L., Ellenberg H., Glavac V. Vegetation Sudosteuropas. Jena, 1974, 768 p.
  • (нім.) Walter H. Die Vegetation Osteuropas, Nord- und Zentralasiens. Stuttgart, 1974, 452 p.
  • (рос.) Байтин А. А., Логинов Н. В., Столяров Д. П. Лесоустройство в зарубежных странах. — М., 1964. — 270 с.
  • (рос.) География лесных ресурсов земного шара. — М., 1960. — 666 с.
  • (рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира) — 100 тис. прим.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lisi Albaniyi uves kompleks lisovih masiviv na teritoriyi Albaniyi 28 7 tis km sho stanovit majzhe 25 ploshi krayini todi yak 1980 roku cej pokaznik syagav 1282 tis ga 47 1 2 3 U lisovomu fondi krayini na hvojni porodi pripadaye lishe 149 tis ga 12 derevostoyu v 1980 roci a na listyani 1 13 mln ga 88 Zagalnij zapas promislovoyi derevini ocinyuyetsya v 80 mln m 1 Najbilshi lisovi masivi zajmayut girski pivnichni pivnichno shidni j pivdenno shidni okolici krayini Za derevostoyem lisi Albaniyi podilyayutsya na visoki 46 molodi 29 chagarniki 25 Golovni porodi riznomanitni vidi dubiv 32 buk 17 sosni 17 yalicya 2 shirokolisti porodi 34 Zmist 1 Prirodni umovi 2 Rajonuvannya 3 Lisove gospodarstvo 4 Lisorozvedennya 5 Ohorona lisiv 6 Naukovi doslidzhennya 6 1 Lisivnicha osvita 7 Div takozh 8 Primitki 9 Literatura 10 PosilannyaPrirodni umovi red Dokladnishe Geografiya AlbaniyiBlizko 70 teritoriyi Albaniyi zajmayut Albanski Alpi Pivnichni Prokletiye z visotami do 2692 m i Pivdenni mizh yakimi lezhit Centralnij masiv rozchlenovanij dolinami richok Uzberezhzhya Adriatichnogo morya na zahodi perevazhno nizovinne na pivdni goriste gori Lyungara Malakastra Griba Chika Dembeli Lyundzheriya uzdovzh uzberezhzhya gorbista primorska nizovina 2 Klimat uzberezhzhya j zahidnih shiliv gir obernenih do morya subtropichnij seredzemnomorskij z zharkim suhim litom i vidnosno teployu seredni temperaturi ne opuskayutsya nizhche 5 C vologoyu zimoyu Dlya shidnih regioniv krayini vlastivij pomirnij morskij klimat Peresichna temperatura lipnya 24 25 C sichnya 3 9 C Kilkist atmosfernih opadiv silno kolivayetsya na miscevosti j zalezhit vid ekspoziciyi shiliv vid 500 do 2500 mm na rik maksimum pripadaye na osin 2 Rajonuvannya red Lisovij pokriv krayini mozhna umovno v zalezhnosti vid visoti nad rivnem morya j ekspoziciyi shiliv rozdiliti na 3 poyasi 1 Priberezhnij poyas tyagnetsya vid uzberezhzhya v glib krayini do visot 300 m na pivnochi j 900 m na pivdni Roslinni formaciyi predstavleni tipovim seredzemnomorskim makvisom tobto poyednannyam vichnozelenih chagarnikiv z shirokolistyanimi porodami derev dub kam yanij Quercus ilex veres derevovidij Erica arborea sunichnik dribnoplodij Arbutus andrachne maslina Olea europaea yudine derevo Cercis siliquastrum oleandr Nerium oleander fistashka Pistacia derzhiderevo Paliurus spina christi 1 Zavdyaki lyudini v comu poyasi duzhe poshireni fruktovi dereva granat Punica apelsin Citrus sinensis migdal Prunus dulcis funduk Corylus avellana yablunya Malus Dubovij poyas ohoplyuye shili gir na visotah vid 300 do 1000 m na pivnochi j vid 900 do 1200 m na pivdni Ce peredusim mishani shirokolistyani dubovi lisi dub gustij Quercus frainetto avstrijskij Q cerris puhnastij Q pubescens i makedonskij Q trojana 1 U comu poyasi albanci tak samo rozvodyat bagato fruktovih porid sho j v priberezhnomu dodayuchi do nih voloskij gorih Juglans regia i kashtan yistivnij Castanea sativa Bukovij poyas predstavlenij visokoproduktivnimi lisovimi ugrupovannyami mishanih j viklyuchno bukovih lisiv na visotah vid 1000 do 1600 m na pivnochi j vid 1200 do 1800 m na pivdni U mishanih lisah cogo poyasu hvojni porodi predstavleni yaliceyu makedonskoyu Abies borisii regis i greckoyu A cephalonica tisom yagidnim Taxus baccata sosnoyu rumelijskoyu Pinus peuce ta pancirnoyu P heldreichii yaka zustrichayetsya u verhnomu poyasi do visoti 2100 m 1 nbsp Mishani lisi pivnochi nbsp Dubovij gaj nbsp Sosni na uzberezhzhi nbsp Yalicevi lisi pivdnyaLisove gospodarstvo red Dokladnishe Lisova promislovist AlbaniyiSerednya produktivnist lisiv krayini dosit nizka 62 m ga tilki 30 lisiv mozhut stanoviti gospodarske znachennya dlya lisozagotivli 1 Pislya drugoyi svitovoyi vijni iz zaprovadzhennyam planovoyi ekonomiki v Albaniyi lisove gospodarstvo perejshlo do ruk derzhavi Za komunistichnih chasiv shorichnij obsyag lisozagotivli stanoviv 2 5 mln m 1 Buli zvedeni pidpriyemstva derevoobrobnoyi promislovosti nalagodzhenij vipusk mebliv skipidaru acetonu spirtu Taki derevoobrobni pidpriyemstva buli vidkriti v Shkoderi Tirani j Elbasani a takozh na miscyah lisovih rubok Pivnichnij klaster lisovoyi promislovosti buv stvorenij na livomu berezi Drina Kabashi Fusha e Aresit Kryueziu Shemriya pivdennij klaster u Chermenici j Yablonici Mokrij Bidza Stebleva Hotolishti Pishnashi Nagradec 2 Lisorozvedennya red Za chasiv derzhavnoyi planovoyi ekonomiki v Albaniyi velos cilespryamovane pokrashennya produktivnosti lisovih masiviv visadzhuvalis avstrijskij dub rumelijska ta pancirna sosni dlya osushennya zabolochenih nizovin visadzhuvavsya evkalipt 1 Cherez intensivnij perevipas skotini na girskih shilah zvedennya lisovih masiviv masovo stali shiritis eroziya ta zsuvi gruntu Shob zapobigti cim negativnim rujnivnim yavisham na nebezpechnih shilah visadzhuyutsya lisozahisni smugi U priberezhnij smuzi z teplim lagidnim seredzemnomorskim klimatom visadzhuvalis plantaciyi maslin Lisovim gospodarstvom zajmayetsya Ministerstvo lisiv ta vnutrishnih vod Albaniyi Ohorona lisiv red nbsp Prirodno zapovidnij fond Albaniyi nacionalni parki poznacheno zelenim Dokladnishe Prirodno zapovidnij fond AlbaniyiGirski lisi krayini z pradavnih chasiv naselyayut lyudi yaki vzhe 10 tis rokiv tomu znishuvali yih vognem zadlya ochishennya teritoriyi pid zemlerobstvo Za antichnih chasiv Epir staye odnim z centriv togochasnoyi lyudskoyi civilizaciyi ale iz zakinchennyam epohi antichnosti ci zemli ne zaznavali znachnogo vplivu vid lyudskoyi diyalnosti Vprodovzh XIX stolittya situaciya dokorinno zminilas landshafti zaznali suttyevih zmin zbilshennya pogoliv ya ovec sprichinyuvalo tyazhki naslidki perevipasu rozvitok silskogo gospodarstva sprichinyuvav zvedennya lisiv Zmini vedennya gospodarstva miscevim naselennyam razom iz zrostannyam naselennya i politichnoyi nestabilnosti v regioni prizveli do znachnogo znelisnennya i eroziyi gruntiv 4 Za chasiv narodno demokratichnoyi vladi 1966 roku bulo stvoreno merezhu z 11 nacionalnih parkiv dekotri z nih zadlya zberezhennya cinnih bukovih yalicevih ta sosnovih girskih lisiv chagarnikiv seredzemnomorskogo uzberezhzhya nacionalnij park Dazhti alb Parku Kombetar Dajti na gori Dazhti najvisha vershina hrebta Kruya sho na pivnichnij shid vid Tirani na ploshi 29 2 tis ga zadlya zberezhennya sosnovih seredzemnomorskih lisiv nacionalnij park Lyura alb Parku Kombetar Lura na ploshi 1 3 tis ga zadlya zberezhennya mishanih lisiv z buku ta chornoyi yevropejskoyi sosni navkolo girskogo ozera Lyura nacionalnij park Logara alb Parku Kombetar i Llogorase na ploshi 1 tis ga zadlya zberezhennya sosnovih lisiv gir Lyungara nacionalnij park Teti alb Parku Kombetar Thethi na ploshi 2 6 tis ga zadlya zberezhennya girskih lisiv Pivnichno Albanskih Alp nacionalnij park Valbona alb Parku Kombetar Lugina e Valbones v dolini odnojmennoyi richki na ploshi 8 tis ga zadlya zberezhennya unikalnih lisovih refugiumiv Pivnichno Albanskih Alp nacionalnij park Drenova alb Parku Kombetar Drenova na ploshi 1 4 tis ga zadlya zberezhennya yalicevih lisiv Pivdenno Albanskih Alp U 1990 2000 h rokah kolishnya merezha ohoronyuvanih teritorij bula reorganizovana deyaki rezervati bulo zakrito stvoreno novi zminenij rezhim i plosha starih 1996 roku nacionalnij park Tomori alb Parku Kombetar i Malit te Tomorrit na ploshi 24 7 tis ga zadlya zberezhennya girskih lisiv gir Tomori 1996 roku nacionalnij park perevalu Shtame alb Parku Kombetar i Qafe Shtames na ploshi 2 tis ga zadlya zberezhennya girskih sosnovih lisiv perevalu Shtame hrebta Kruya 1999 roku nacionalnij park Prespa alb Parku Kombetar Liqeni i Prespes na ploshi 27 7 tis ga cinnih lisiv navkolo girskogo ozera Prespa 2008 roku nacionalnij park Karavasta alb Parku Kombetar Laguna e Karavastase v laguni Karavasta na ploshi 22 2 tis ga zadlya zberezhennya priberezhnih seredzemnomorskih sosnovih lisiv misc migracij ta gnizduvannya vodoplavnih ptahiv zgidno Ramsarskoyi konvenciyi 2008 roku Yalicevi lisi Hotova alb Bredhi i Hotoves poblizu Frasheri na ploshi 34 3 tis ga zadlya zberezhennya dilyanok yalicevih lisiv na pivdni Albaniyi Cherez politichnu nestabilnist ta ekonomichni negarazdi vidbuvayetsya nadmirnij tisk na lisovi biotopi Shvidka j intensivna degradaciya lisiv u viglyadi nezakonnih rubok chislennih pozhezh brakonyerstva nekontrolovanogo zboru roslinnoyi sirovini prizveli do ekologichnoyi katastrofi plosha produktivnih lisiv za 1990 2000 ni roki zmenshilas vdvichi 4 3 Za rik v najbidnishij krayini Yevropi virubuyetsya v serednomu 2 5 mln derev Na pochatku 2016 roku vlada Albaniyi vvela moratorij na bud yaki rubki derev u lisah na 10 rokiv 3 Naukovi doslidzhennya red Lisivnicha osvita red Div takozh red Ekoregioni Albaniyi Flora Albaniyi Fauna AlbaniyiPrimitki red a b v g d e zh i k Bukshtynov A D 1981 a b v g Albaniya Arhivovano 24 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 a b v Ne rubajte muzhiki Zakon i biznes 2016 8 Zakon i biznes Arhivovano z dzherela 21 kvitnya 2016 Procitovano 3 kvitnya 2016 a b angl Pindus Mountains mixed forests Arhivovano 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine World Wildlife Fund 16 travnya 2014 Literatura red nim Hovart L Ellenberg H Glavac V Vegetation Sudosteuropas Jena 1974 768 p nim Walter H Die Vegetation Osteuropas Nord und Zentralasiens Stuttgart 1974 452 p ros Bajtin A A Loginov N V Stolyarov D P Lesoustrojstvo v zarubezhnyh stranah M 1964 270 s ros Geografiya lesnyh resursov zemnogo shara M 1960 666 s ros Bukshtynov A D Groshev B I Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira 100 tis prim Posilannya red angl alb Agjencia Kombetare e Zonave te Mbrojtura Arhivovano 27 listopada 2015 u Wayback Machine Nacionalne agentstvo Albaniyi z prirodoohoronnih teritorij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lisi Albaniyi amp oldid 36592457