Лієпая

Лієпа́я (латис. Liepāja, пол. Lipawa, біл. Лібава, нім. Libau) — місто в Латвії, на березі Балтійського моря.

Лієпая
Старе місто
Герб Прапор
Лієпая
Країна	Латвія
Регіон	Курляндія
Перша згадка	1253
Статус	1625
Площа
• Загалом	60,37 км²
Населення (2016)
• Загалом	78 144 ос.
• Густота	1294,4 осіб/км²
Часовий пояс	EET (UTC+2)
• Літній час	EEST (UTC+3)
Сайт	www.liepaja.lv
Лієпая на Вікісховищі

Назва

• Лієпая (латис. Liepāja;  вимова)
• Лібау, Лібава (нім. Libau, рос. Либава) — німецька назва, офіційно використовувана до 1918 року.
• Ліпава (пол. Lipawa) — польська назва.

Географія

Розташоване на березі Балтійського моря, на півночі Лієпайського озера.

Історія

• 1253 року Лібау вперше згадана в джерелах як Portas Liva — «лівська гавань».
• 1300 року лицарі Лівонського ордену збудували в гавані Лібау католицьку церкву, а 1301 року — замок Лібау. Розпочалася німецька колонізація краю.
• 1418 року поселення Лібау було зруйноване литовськими військами, а населення поголовно знищене.
• 1422 року польський король Ягайло намагався здобути замок Лібау, але безуспішно.
• 1560 року магістр Лівонського ордену Готтгард Кеттлер віддав замок Лібау під заставу прусському герцогу Альберту за 50 тисяч гульденів.
• 1609 року Лібау викуплене родиною покійного Готтгарда й включене до складу герцогства Курляндії і Семигалії. Під керівництвом герцогської династії Кеттлерів в Лібау поширюється лютеранство. Увійшло до складу Гробінської парафії.
• 18 березня 1625 року Лібау стало містом, отримавши магдебурзьке право від герцога Фрідріха Кеттлера. Цей день відзначається як день міста.
• 1645 року герцог Яків Кеттлер розбудував гавань Лібау для імпорту курляндських товарів. Місто стало одним із головних торговельних центрів Курляндії.
• 1697 року збудовано новий порт Лібау, а замість річки прокладено канал, що безпосередньо сполучив місто з морем.
• 1701 року Лібау було окуповане шведами під час Великої північної війни.
• 1710 року чума знищила третину населення Лібау.
• 1795 року Лібау перейшло Російській імперії внаслідок приєднання герцогства Курляндії і Семигалії до Росії. Місто отримало назву Лібава.
• 1831 року Лібава отримала статус гавані першого класу. Місто розвивалося як торговий порт і курорт.
• 1871 року побудовано Лібавську залізницю.
• 1890 року в Лібаві почалося будівництво Лібавської військово-морської фортеці, а 1893 року — військового порту.
• 1894 року Лібава стала однією з баз Балтійського флоту Російської імперії.

ХХ—ХХІ століття

• 1907 року в Лібаві відкрився Латиський театр — сучасний Лієпайський театр.
• 1919 року, внаслідок виборення Латвією незалежності, Лібава отримала латвійську назву Лієпая. Місто було столицею Латвії протягом декількох місяців.
• 1922 року в Лієпаї відкрилася Лієпайська консерваторія, а 1924 року — Лієпайський музей історії та мистецтва.
• 1940 року, під час Другої світової війни, СРСР окупував Лієпаю, так само як і всю територію Латвійської республіки.
• 1941 року, у ході німецько-радянської війни, Німеччина звільнила Лієпаю від радянської влади, встановивши власний режим.
• 1944 року СРСР повторно захопив Лієпаю.
• 1991 року, внаслідок розвалу СРСР, Лієпая увійшла до складу незалежної Латвії.
• 2001 року, центр підготовки водолазів Балтійської Військово-морської Ескадри
• 25 жовтня 2022 року демонтовано пам'ятник радянським воїнам у Лієпаї. Рішення про знесення пам'ятника було ухвалено Лієпайською думою ще в середині серпня 2022 року. Пам'ятник скульптора Егонс Звірбуліс та архітектора Яніс Ліцитіс був визнаний таким, що «представляє художньо-історичну цінність» й переданий на зберігання до Музею окупації Латвії.

Населення

Національний склад (2011)
Латиші (42 363)		55.21%
Росіяни (23 691)		30.88%
Українці (3616)		4.71%
Білоруси (2521)		3.29%
Литовці (2238)		2.92%
Поляки (776)		1.01%
Інші (1526)		1.98%

Лієпая — третє за чисельністю населення місто Латвії.

Динаміка міського населення
Рік	Населення
1640	бл. 1500
1797	4516
1963	9970
1881	29 611
1897	64 489
1914	94 000
1920	51 583
1925	60 762
1930	57 238
1935	57 098
1941	45 067
1943	43 280
1959	71 464
1970	92 884
1979	107 663
1989	114 486
1991	114 950
2000	89 448
2011	76 731
Джерело:

Економіка

Порт Лієпая

Місто має два морські порти, торговий і військовий. Міжнародний аеропорт Лієпая — один з трьох міжнародних аеропортів Латвії. У 1997 році спеціальною економічною зоною забезпечено низьке податкове навантаження, яке встановлене на 20 років для того, щоб привернути іноземні інвестиції та полегшити економічний розвиток Лієпаї. Головна промисловість в місті — сталевий виробник Liepājas Metalurgs та виробництво білизни (марка Lauma).

Освіта

• Лієпайський університет

Уродженці та міста-побратими

• Тіссе Едуард Казимірович (1897—1961) — радянський кінооператор, режисер
• Безсмертний Артур Анатолійович (1984—2018) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Вікторс Ясьоніс — латвійський хокеїст.
• Ернестс Фолдатс (1925—2003) — венесуельський ботанік, відомий дослідник орхідей.
• Лайла Пакалніня (* 1962) — латвійський кінорежисер і сценарист.

• Міста-побратими

• Белвью (Вашингтон), США (1992)
• Саутгемптон, Велика Британія
• Корк, Ірландія
• Турку, Фінляндія
• Нюкьобінг Фальстер, Данія (1993)
• Ольборг, Данія
• Рогаланд, Норвегія (1999)
• Берген, район Årstad, Норвегія (2001)
• Карлсхамн, Швеція (1997)
• Кальмар, Швеція
• Нюнесхамн, Швеція (1990)
• Хельсінгборг, Швеція (2005)
• Паланга, Литва (2001)
• Клайпеда, Литва (1997)
• Гдиня, Польща (1999)
• Ельблонг, Польща (1991)
• Гомель, Білорусь (1999)
• Форлі, Італія
• Кальярі, Італія
• Шербур, Франція
• Ассен, Нідерланди
• Гронінген, Нідерланди
• Зволле, Нідерланди
• Дармштадт, Німеччина (1993)
• Берлін, Німеччина
• Кіль, Німеччина
• Росток, Німеччина
• Бремерхафен, Німеччина
• Гамбург, Німеччина
• Бердянськ, Україна

Примітки

1. Latvijas iedzīvotāju skaits pašvaldībās pagastu dalījumā (PDF). Iedzīvotāju reģistra statistika uz 01.01.2016. Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde. 1 січня 2016. 
2. Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918. — 33. Herzog Jakob von Kurland. — S. 208.
3. У латвійській Лієпаї був знесений третій радянський пам'ятник. espresso.tv. 26 жовтня 2022.  (рос.)
4. Enciklopēdija "Latvijas pilsētas". Rīga 1999.

Джерела

• Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лієпая