Лю Сяобо У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лю Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див зна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лю.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Лю Сяобо (значення).

Лю Сяобо (спрощ.: 刘晓波; кит. трад.: 劉曉波; піньїнь: Liú Xiǎobō; нар. 28 грудня 1955, Чанчунь — пом. 13 липня 2017, Шеньян) — китайський правозахисник, Лауреат Нобелівської премії миру 2010 року.

Лю Сяобо
кит. 刘晓波
Лю Сяобо
Народився	28 грудня 1955(1955-12-28) Чанчунь, КНР
Помер	13 липня 2017(2017-07-13) (61 рік) Шеньян, КНР ·рак печінки
Країна	КНР
Діяльність	поет, письменник, правозахисник, літературний критик
Галузь	літературна критика
Відомий завдяки	китайський письменник, правозахисник
Alma mater	Jilin University^d (1982), Beijing Normal University^d (1984), Beijing Normal University^d (1988), Пекінський університет і High School Attached to Northeast Normal University^d
Науковий керівник	Huang Yaomian^d і Tong Qingbing^d
Знання мов	китайська
Заклад	Колумбійський університет і Університет Джонса Гопкінса
Посада	президент^[d]
Конфесія	атеїзм
У шлюбі з	Лю Ся
Нагороди	Нобелівська премія миру (2010)
Висловлювання у Вікіцитатах Медіафайли у Вікісховищі

Вивчав літературу, викладав. Брав участь у подіях на площі Тяньаньмень у червні 1989 р. З 2003 року очолює китайський ПЕН-центр.

Підписав Хартію-08 з вимогами демократичних реформ. Після цього 8 грудня 2008, за два роки до запланованої публікації хартії, він був заарештований. У грудні 2009 р. він був засуджений до 11 років ув'язнення за «підрив державного устрою». Це рішення було засуджено з боку Євросоюзу, США та Верховного комісара ООН з прав людини.

Наприкінці 2010 року Вацлав Гавел, Далай-лама XIV та інші особи висунули його на здобуття Нобелівської премії, після чого представник МЗС Китаю заявив, що присудження йому премії було б «цілком помилковим».

Вручення Нобелівської премії миру ред.

8 жовтня 2010 року Нобелівський комітет присудив Лю премію миру за «тривалу ненасильницьку боротьбу за фундаментальні права людини в Китаї».

Голова Норвезького нобелівського комітету Турбьєрн Ягланд заявив, що з самого початку стало ясно, хто найдостойніший цієї нагороди.

Всі новини про оголошення лауреата Нобелівської премії миру в Китаї відразу були піддані цензурі, хоча згодом про це було повідомлено. Іноземномовні новини, зокрема CNN і BBC, були заблоковані вже після повідомлення у китайських новинах. Уряд спробував блокувати використання імені Лю в Інтернеті та SMS-повідомленнях, однак громадяни застосовували перифраз, щоби уникнути цензури. Китайське міністерство закордонних справ висловило протест проти присудження Нобелівської премії миру Лю, оскільки, на думку китайських дипломатів, це порушувало б принципи Нобелівської премії.

У заяві МЗС Китаю говориться, що «Нобелівською премією миру нагороджується особи, які сприяють миру, роззброєнню, міжнародній гармонії і дружбі. Лю Сяобо — злочинець, який був засуджений китайським судом за порушення китайського законодавства. Тому нагородження Лю повністю суперечить принципу нагороди, а також є повною профанацією премії миру.»

8 жовтня 2010 року норвезькому послу в КНР був висловлений офіційний протест з приводу нагородження Лю Сяобо.

Турб'єрн Ягланд заявляв, що Китай тиснув на дипломатичні місії у Норвегії, рекомендуючи їм «відмовитися від участі в церемонії» і попереджаючи про наслідки цього рішення для двосторонніх відносин. У результаті, 15 країн, серед яких КНР, Росія, Казахстан, Туніс, Саудівська Аравія, Пакистан, Ірак, Іран, В'єтнам, Афганістан, Венесуела, Єгипет, Судан, Куба і Марокко, відмовилися від участі у церемонії.

Україна спочатку відмовилася від участі. Наслідуючи приклад Росії, Україна також відкликала свого посла у Норвегії. Під тиском громадськості МЗС України змушене було виправдовуватися. Зовнішньополітичне відомство заперечило ігнорування заходів в Осло і пояснило, що відсутність посла не пов'язана з політикою. Речник МЗС України заявив, що «коли МЗС планувало дату проведення наради послів у Києві, то останнє, що бралося в розрахунок, які фуршети, прийоми та церемонії будуть вимушені пропустити українські посли через приїзд до України». Однак в останню мить Україна направила на церемонію свого представника.

Урочистості в Китаї були або припинені, або обмежені; видатні представники інтелігенції та інші дисиденти на цей час були затримані або зазнали переслідування.

Після оголошення про нагородження, дружина Лю, Лю Ся, була поміщена під домашній арешт, хоча їй не було висунуто жодного звинувачення. Китай також ввів обмеження на поїздки відомих дисидентів на церемонію.

Посилання ред.

↑ Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863
Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
[[https://web.archive.org/web/20100114223016/http://www.polit.ru/news/2009/12/25/syaobo11.html Архівовано 14 січня 2010 у Wayback Machine.] [ 14 січня 2010 у Wayback Machine.] [ 14 січня 2010 у Wayback Machine.] [ 14 січня 2010 у Wayback Machine.] [ 14 січня 2010 у Wayback Machine.] Китайського дисидента Лю Сяобо посадили на 11 років](рос.); УВКПЛ протестує проти суворого вироку китайському дисиденту Лю Сяобо [ 28 липня 2011 у Wayback Machine.](рос.); [[https://web.archive.org/web/20110817182656/http://www.dw-world.de/dw/article/0,,5056686,00.html Архівовано 17 серпня 2011 у Wayback Machine.] [ 17 серпня 2011 у Wayback Machine.] [ 17 серпня 2011 у Wayback Machine.] [ 17 серпня 2011 у Wayback Machine.] [ 17 серпня 2011 у Wayback Machine.] ЄС критикує Китай за вирок дисиденту Лю Сяобо](рос.)
[. Архів оригіналу за 19 липня 2017. Процитовано 8 жовтня 2010. Китайській владі слід звільнити активіста Лю Сяобо (рос.)]
[. Архів оригіналу за 16 серпня 2011. Процитовано 8 жовтня 2010. China opposes Nobel for jailed dissident, lawmakers back Liu Xiabo (англ.)]
Nobelprize.org. http://nobelprize.org/nobel_prizes/peace/laureates/2010/ [ 8 жовтня 2010 у Wayback Machine.].
↑ . BBC News. 8 жовтня 2010. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 11 грудня 2010.
China censors Nobel award. Bangkok Post. 8 жовтня 2010.
Eric Baculinao and Bo Gu, «У Китаї громадяни знайшли спосіб дізнатися про лауреата Нобелівської премії» [ 2011-09-30 у Wayback Machine.], NBC News, 8 October 2010.
Victor Mair, «Liu Xiaobo» [ 16 жовтня 2010 у Wayback Machine.], Language Log, 10 October 2010.
. ABC News. 8 жовтня 2010. Архів оригіналу за 22 січня 2011. Процитовано 11 грудня 2010.
Vehaskari, Aira Katariina (8 жовтня 2010). Chinese dissident Liu Xiaobo wins Nobel Peace Prize. AFP. оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 11 грудня 2010.
. МЗС КНР. 8 жовтня 2010. Архів оригіналу за 11 жовтня 2010. Процитовано 11 грудня 2010.
. Xinhua News Agency. 8 жовтня 2010. Архів оригіналу за 15 листопада 2010. Процитовано 11 грудня 2010.
路透社. 中國召喚挪威大使抗議諾獎. Ming Pao (Chinese). Hong Kong. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 11 грудня 2010.
. Архів оригіналу за 12 грудня 2010. Процитовано 11 грудня 2010.
. Архів оригіналу за 12 грудня 2010. Процитовано 11 грудня 2010.
Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 13 грудня 2010.
. Архів оригіналу за 12 грудня 2010. Процитовано 9 грудня 2010.
ANDREW JACOBS (9 жовтня 2010). . The New York Times. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 11 грудня 2010.
Bei Feng (11 October 2010). «Viewing the Liu Xiaobo response through Twitter» [ 27 липня 2011 у Wayback Machine.], China Media Project of the University of Hong Kong.
. CNN. 11 жовтня 2010. Архів оригіналу за 21 листопада 2010. Процитовано 11 грудня 2010.
. Slashdot. 10 жовтня 2010. Архів оригіналу за 30 березня 2012. Процитовано 11 грудня 2010.

Джерела ред.

(англ.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q13550863">Czech_National_Authority_Database<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13550863]]</div>-1] Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb16501659d_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-2] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

[3] [[https://web.archive.org/web/20100114223016/http://www.polit.ru/news/2009/12/25/syaobo11.html Архівовано 14 січня 2010 у Wayback Machine.] [ 14 січня 2010 у Wayback Machine.] [ 14 січня 2010 у Wayback Machine.] [ 14 січня 2010 у Wayback Machine.] [ 14 січня 2010 у Wayback Machine.] Китайського дисидента Лю Сяобо посадили на 11 років](рос.); УВКПЛ протестує проти суворого вироку китайському дисиденту Лю Сяобо [ 28 липня 2011 у Wayback Machine.](рос.); [[https://web.archive.org/web/20110817182656/http://www.dw-world.de/dw/article/0,,5056686,00.html Архівовано 17 серпня 2011 у Wayback Machine.] [ 17 серпня 2011 у Wayback Machine.] [ 17 серпня 2011 у Wayback Machine.] [ 17 серпня 2011 у Wayback Machine.] [ 17 серпня 2011 у Wayback Machine.] ЄС критикує Китай за вирок дисиденту Лю Сяобо](рос.)

[4] [. Архів оригіналу за 19 липня 2017. Процитовано 8 жовтня 2010. Китайській владі слід звільнити активіста Лю Сяобо (рос.)]

[5] [. Архів оригіналу за 16 серпня 2011. Процитовано 8 жовтня 2010. China opposes Nobel for jailed dissident, lawmakers back Liu Xiabo (англ.)]

[6] Nobelprize.org. http://nobelprize.org/nobel_prizes/peace/laureates/2010/ [ 8 жовтня 2010 у Wayback Machine.].

[Prize-7] . BBC News. 8 жовтня 2010. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 11 грудня 2010.

[8] China censors Nobel award. Bangkok Post. 8 жовтня 2010.

[9] Eric Baculinao and Bo Gu, «У Китаї громадяни знайшли спосіб дізнатися про лауреата Нобелівської премії» [ 2011-09-30 у Wayback Machine.], NBC News, 8 October 2010.

[10] Victor Mair, «Liu Xiaobo» [ 16 жовтня 2010 у Wayback Machine.], Language Log, 10 October 2010.

[11] . ABC News. 8 жовтня 2010. Архів оригіналу за 22 січня 2011. Процитовано 11 грудня 2010.

[12] Vehaskari, Aira Katariina (8 жовтня 2010). Chinese dissident Liu Xiaobo wins Nobel Peace Prize. AFP. оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 11 грудня 2010.

[13] . МЗС КНР. 8 жовтня 2010. Архів оригіналу за 11 жовтня 2010. Процитовано 11 грудня 2010.

[14] . Xinhua News Agency. 8 жовтня 2010. Архів оригіналу за 15 листопада 2010. Процитовано 11 грудня 2010.

[15] 路透社. 中國召喚挪威大使抗議諾獎. Ming Pao (Chinese). Hong Kong. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 11 грудня 2010.

[16] . Архів оригіналу за 12 грудня 2010. Процитовано 11 грудня 2010.

[17] . Архів оригіналу за 12 грудня 2010. Процитовано 11 грудня 2010.

[18] Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 13 грудня 2010.

[19] . Архів оригіналу за 12 грудня 2010. Процитовано 9 грудня 2010.

[20] ANDREW JACOBS (9 жовтня 2010). . The New York Times. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 11 грудня 2010.

[twitter-21] Bei Feng (11 October 2010). «Viewing the Liu Xiaobo response through Twitter» [ 27 липня 2011 у Wayback Machine.], China Media Project of the University of Hong Kong.

[CNN_2010-10-11_wife-22] . CNN. 11 жовтня 2010. Архів оригіналу за 21 листопада 2010. Процитовано 11 грудня 2010.

[2010-10-10_Slashdot-23] . Slashdot. 10 жовтня 2010. Архів оригіналу за 30 березня 2012. Процитовано 11 грудня 2010.