www.wikidata.uk-ua.nina.az

Луїза Юліана Оранська нід Louise Juliana van Oranje також Луїза Юліана Орансько Нассауська нід Louise Juliana van Oranje

Луїза Юліана Оранська

Луїза Юліана Оранська (нід. Louise Juliana van Oranje), також Луїза Юліана Орансько-Нассауська (нід. Louise Juliana van Oranje-Nassau, нім. Luise Juliana von Oranien-Nassau, 31 березня 1576 — 15 березня 1644) — принцеса Оранська, графиня Нассауська, донька штатгальтера Нідерландів Вільгельма I Мовчазного та французької принцеси Шарлотти де Бурбон-Монпансьє, дружина курфюрста Пфальцу Фрідріха IV, матір «Зимового короля» Богемії Фрідріха I(V). Останні роки життя провела у Кенігсберзі.

Луїза Юліана Оранська
нід. Louise Juliana van Oranje
Луїза Юліана Оранська
Луїза Юліана на гравюрі Кріспейна ван де Пасса, початок XVII століття
13-а курфюрістіна-консорт Пфальцу
Початок правління: 23 червня 1593
Кінець правління: 19 вересня 1610
Попередник: Анна Східно-Фрісландська
Наступник: Єлизавета Стюарт
Дата народження: 31 березня 1576(1576-03-31)
Місце народження: Делфт, Іспанські Нідерланди
Країна: Іспанська імперія
Дата смерті: 15 березня 1644(1644-03-15) (67 років)
Місце смерті: Кенігсберг, Пруссія, Священна Римська імперія
Поховання Кафедральний собор Кенігсберга
Чоловік: Фрідріх IV
Діти: Луїза Юліана, Катерина Софія, Фрідріх, Єлизавета Шарлотта, Анна Елеонора, Людвіг Вільгельм, Моріц Крістіан, Людвіг Філіп
Династія: Оранська, Віттельсбахи
Батько: Вільгельм I Оранський
Мати: Шарлотта де Бурбон-Монпансьє
Луїза Юліана Оранська у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Ранні роки Редагувати

З'явилась на світ 31 березня 1576 року у Делфті. Була первістком в родині штатгальтера Голандії, Зеландії та Утрехту Вільгельма I Мовчазного та його третьої дружини Шарлотти де Бурбон-Монпансьє, народившись за дев'ять місяців після їхнього весілля. Стала першим членом Оранської династії, народженим у Нідерландах. Отримала ім'я на честь діда з материнського боку та бабусі — з батьківського. Мала п'ятьох рідних молодших сестер та п'ятьох старших єдинокровних сиблінгів від попередніх союзів Вільгельма І. Дівчаткам було призначено ренту з різних штатів у розмірі від двох до трьох тисяч фунтів. Від 1577 року сімейство, в основному, мешкало в Антверпені.

Портрет Луїзи Юліани пензля Даниеля ван ден Кеборна, близько 1582 року, музей Зігерланда, Верхній замок Зігену

Подружнє життя батьків було щасливим, що сприяло популярності штатгальтера. Їхній шлюб був укладений через кохання. Матір була відомою як добра, благочесна, безкорислива та побожна жінка, яка у всьому підтримувала свого чоловіка, у тому числі в його революційній діяльності. Після замаху на Вільгельма у березні 1582 року вона віддано доглядала його до виснаження власних сил. У травні того ж року померла від пневмонії, в той час як її чоловік видужав після поранення. Луїзі Юліані в той час було 6 років. Про неї та менших сестер турбувалася єдинокровна сестра Марія.

Наступної весни батько узяв четвертий шлюб із Луїзою де Коліньї, з якою мав сина Фредеріка Гендріка. Мачуху змальовували як красиву, розумну, набожну та миролюбну жінку, яка добре ставилася до дітей. У липні 1584 року Вільгельм Оранський загинув у результаті чергового замаху.

Луїза Юліана та троє її менших сестер перейшли під опіку мачухи. Дівчинка, побоюючись за своє майбутнє, написала два листи своєму дядьку Йоганну VI Нассауському з проханням захистити її та сестер і зробити можливим їхнє виховання у протестантській вірі.

Перший час сімейство залишалось у Дворі Принца в Делфті. У 1585 році переїхали до Будинку Принца (нід. Prinsenhuis) у Вліссінгені, який в той час належав Англії. Велика будівля із прилеглим до неї садом займала значну територію. У 1587 році родина пребралася до колишнього абатства Богоматері у Мідделбурзі, де й залишалася до 1591 року, мешкаючи в гостьовому домі. У серпні 1591 року переїхали до Гааги. Протягом всього часу фінансове становище сім'ї було скрутним, і Луїзі де Коліньї доводилося неодноразово звертатися за підтримкою до Генеральних Штатів. У 1589 році Луїзі Юліані та її молодшій сестрі Єлизаветі збори Штатів надали одноразову допомогу у розмірі трьох тисяч гульденів. Щорічна грошова допомога не виплачувалася до 1592 року. Зрештою, щорічні виплати у розмірі п'ятнадцяти тисяч гульденів, з яких п'ять тисяч призначалися для принцес, були призначені за умови проживання родини в Гаазі.

Єдинокровний брат Луїзи Юліани Моріц Оранський у 1585 році став штатгальтером Голландії, Зеландії та Західної Фрисландії, а у 1590 — Гелдерланда, Оверейсела й Утрехта, а також єдиноосібним головнокомандувачем збройними силами республіки. Успіхи брата сприяли тому, що оранські принцеси стали вважатися престижними нареченими серед протестантських князів. Завдяки посередництву дядька Йоганна, був влаштований шлюб Луїзи Юліани із курфюрстом Пфальцу.

Шлюб та діти Редагувати

Ймовірне зображення Луїзи Юліани на гравюрі Я. де Гейна

У 17-річному віці принцеса стала дружиною 19-річного курфюрста Пфальцу Фрідріха IV. До вінчання молоді люди не бачилися. Пишне весілля пройшло 13 або 23 червня 1593 року в Ділленбурзі. Голландія та Зеландія надали нареченій по двадцять тисяч гульденів, французький король Генріх IV презентував їй сто тисяч ліврів. До нової батьківщини разом із Луїзою Юліаною виїхала її найменша сестра Емілія Антверпіана.

Молодята оселилися у міському замку Гайдельбергу, який був столицею Пфальца. Двір відзначався великими розкошами, що контрастувало зі скромною юністю курфюрстіни. Завдяки університету Гайдельберг був важливим центром науки та кальвіністської теології, місто називали «німецькою Женевою». Втім, Фрідріх IV не цікавився теологією чи державними справами та передав управління країною радникам. Хоча він був доброзичливою та привітною людиною, разом з тим полюбляв хвалитися своїм багатством і пиячити з друзями під час полювання, так що дружина не знала, коли і в якому стані він повернеться додому. Благочестива Луїза Юліана ніколи не скаржилася й присвятила себе родині. Її заклики до поміркованості виявилися безуспішними. Критика Гайдельберзької консисторії та Йоганна Нассау-Ділленбурзького також не мали ніякого ефекту на поведінку її чоловіка, звинувачуваного у марнотратстві. Курфюрста вважали люб'язним придворним, однак ніяк не гарним правителем.

Шлюб, однак, був доволі щасливим. У подружжя народилося восьмеро дітей:

Портрет Фрідріха IV пензля невідомого майстра, 1600, Національний музей у Варшаві

Луїза Юліана, яка після смерті батька стала керуючою справами родини, між іншим, просила короля Генріха IV не зносити замок Монфор у Бургіндії і видала 30 вересня 1597 року довіреність своєму координатору у Франції Тендорфу на спробу зупинити знесення замку та приведення до ладу своїх справ у Бургундії. 29 червня 1604 року француький монарх надіслав її лист-патент із задоволенням прохання та відновленням усіх прав баронства де Монфор.

Фрідріха в досить ранньому віці (найпізніше у 1603 році) вразила подагра, що зробило нижню частину його тіла закляклою та слабкою. Стан курфюрста погіршувався його способом життя. Ймовірно, через обстановку двору Луїза Юліана у 1604 році відправила їхнього старшого сина на виховання до своєї сестри Єлизавети, одруженої з герцогом Бульонським, яка мешкала у Седані.

У вересні 1610 року Фрідріх IV помер. Регентом при їхньому синові став пфальцграф Цвайбрюкену Йоганн II, який, після закінчення опікунства, одружився зі старшою сестрою свого підопічного, Луїзою Юліаною.

Вдівство Редагувати

Курфюрстіна в період регентства виступала радником Йоганна ІІ. Мала велику мережу контактів з родичами-кальвіністами та членами сім'ї. Регулярно листувалася з сестрами та мачухою з політичних і сімейних питань. Успішно просувала династичні інтереси свого будинку шляхом шлюбної дипломатії. Щоб формально зміцнити становище старшого сина, обрала як наречену для нього англійську принцесу Єлизавету Стюарт. Статус Фрідріха був значно нижчим, ніж у доньки короля, і саме завдяки дипломатичному хисту курфюрстіни Стюарти погодилися з його кандидатурою. Луїза Юліана висловлювала задоволення шлюбом у листі до своєї сестри Брабантіни. Також намагалася знайти, хоча і не завжди успішно, відповідних шлюбних партнерів для своїх сестер і зведеного брата Фредеріка Гендріка.

Луїза Юліана на гравюрі, між 1612 та 1665 роками

Після того, як Фрідріх V вступив на посаду курфюрста Пфальца у 1614 році, оселилася в своїй удовиній резиденції в Кайзерслаутерні. Коли у 1618 році бунтівні протестанти Богемії після смерті імператора Матвія Габсбурга запропонували її синові королівську корону, Луїза Юліана чинила опір. Побоюючись релігійної війни, вона закликала сина відмовитися від пропозиції. У цьому питанні вона зіткнулася зі своїм єдинокровним братом Моріцом, який обіцяв правителю Пфальца всіляку підтримку, якщо той прийме корону Богемії. Син наслідував пораді дядька, і побоювання Луїзи Юліани швидко виправдалися. Володарювання Фрідріха тривало одну зиму, через що він увійшов до історії як «Зимовий король». Протестантський союз та можновладний тесть відмовилися підтримати його, і правління курфюрста скінчилося із битвою на Білій Горі у листопаді 1620 року. Фрідріх утік до Бреслау, звідки перебрався до Гааги.

Після від'їзда сина до Праги Луїза Юліана повернулася до Гайдельбергу, де у жовтні 1620 року губернатором знову став Йоганн Цвайбрюкенський. Втім, пфальцграф скептично ставився до нового призначення й повернувся до своєї країни у вересні наступного року, намагаючись дотримуватись нейтралітета у католицько-протестантській війні. Восени 1622 року Курпфальц був захоплений іспано-імперськими військами. Курфюрстіна із онуками Карлом Людвігом та Єлизаветою втекла до молодшої доньки в Берлін. Діти залишалися з нею до 1628 року. У 1629 році у озері Гарлемермер потонув її старший онук Генріх Фрідріх, а у 1632 — помер від чуми і син Фрідріх.

У 1638 році Луїза Юліана разом із бранденбурзьким двором переїхала до більш безпечного Кенінгсбергу у Східній Пруссії. Мешкала у Кенігсберзькому замку. Померла 15 березня 1644 року після нетривалої хвороби. Була похована у князівській крипті Кенігсберзького собору. Придворний капелан і біограф Фрідріх Шпангейм писав, що вона померла, як і жила: хороброю та шанованою всіма. За його спогадами:

«Сучасники зараховують її до видатних жінок історії... її двір був церквою, її життя — прикладом справедливості».

За чотири роки Вестфальський мир повернув Пфальц її онуку Карлу Людвігу.

Генеалогія Редагувати

Йоганн V Нассау-Ділленбурзький
 
Єлизавета Гессен-Марбурзька
 
Бодо VIII Штольберзький
 
Анна Еппштайн-Кьонігштайн
 
Луї де Бурбон-Вандом
 
Луїза де Бурбон
 
Жан де Лонгві
 
Жанна Орлеанська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вільгельм I Нассау-Ділленбурзький
 
 
 
 
 
Юліана цу Штольберг
 
 
 
 
 
Людовик I де Монпансьє
 
 
 
 
 
Жаклін де Лонгві
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вільгельм I Оранський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шарлотта де Бурбон-Монпансьє
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Луїза Юліана
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки Редагувати

  1. ↑ Стаття Лізбет Гіверс «Шарлотта де Бурбон» у Цифровому жіночому довіднику Нідерландів. [1] [ 27 вересня 2021 у Wayback Machine.] (нід.)
  2. Wedgwood, C. V. William the Silent, Jonathan Cape, 1944, стор. 152.
  3. ↑ Архіви історії. Стаття «Вільгельм Оранський в Зеландії» [2] [ 14 травня 2021 у Wayback Machine.] (нід.)
  4. ↑ Стаття Метті Клатер «Луїза Юліана, принцеса Оранська» у Цифровому жіночому довіднику Нідерландів. [3] [ 14 травня 2021 у Wayback Machine.] (нід.)
  5. Стаття Абрахама Якоба ван дер Аа «Луїза де Коліньї» у Біографічному словнику Нідерландів. Частина 3. 1858. [4] [ 14 травня 2021 у Wayback Machine.] (нід.)
  6. Археологічна служба Вальхерсе. Муніципалітет Фліссінгену. Gravestraat. [5] [ 15 травня 2021 у Wayback Machine.] (нід.)
  7. Стаття Л. Фохелара «Вільгельм Оранський: правитель і сім'янин у Мідделбурзі» в газеті «Reformatorisch Dagblad» від 2 квітня 2012 року [6] [ 15 травня 2021 у Wayback Machine.] (нід.)
  8. Peter Blom. Borsele Bourgondië Oranje: heren en markiezen van Veere en Vlissingen 1400-1700. Uitgeverij Verloren, 2009. — стор. 164. [7] [ 14 травня 2021 у Wayback Machine.] (нід.)
  9. Стаття Метті Клатер «Єлизавета Оранська» у Цифровому жіночому довіднику Нідерландів. [8] [ 19 травня 2021 у Wayback Machine.] (нід.)
  10. Стаття Фемке Дін «Луїза де Коліньї» у Цифровому жіночому довіднику Нідерландів. [9] [ 27 вересня 2021 у Wayback Machine.] (нід.)
  11. Стаття Марьйолейн Йорни «Емілія Секунда Антверпіана Оранська» у Цифровому жіночому довіднику Нідерландів. [10] [ 17 травня 2021 у Wayback Machine.] (нід.)
  12. Профіль на Genealogics.org [11] [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  13. Peter Fuchs: Friedrich IV. der Aufrichtige. In: Neue Deutsche Biographie. Band 5, Duncker & Humblot, Berlin 1961, ISBN 3-428-00186-9, стор. 532–535. [12] [ 14 травня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
  14. Офіційний сайт замку Монфор. Дещо історії. [13] [ 17 травня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
  15. Moriz Ritter: Friedrich IV. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 7, Duncker & Humblot, Leipzig 1877, стор. 612–621. [14] [Архівовано 15 червня 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
  16. Volker Press: Johann II.. In: Neue Deutsche Biographie. Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, ISBN 3-428-00191-5, стор. 514. [15] [ 14 травня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
  17. Дім Орансько-Нассауський і Німеччина. Луїза Юліана та Фрідріх IV. [16] [ 19 травня 2021 у Wayback Machine.] (нід.)
  18. Доньки Вільгельма Мовчазного: Луїза Юліана Нассауська [17] (англ.)

Література Редагувати

  • J. C. van der Does, Prinses Louise Juliana van Oranje-Nassau, in: Idem, Prinsessen uit het Huis van Oranje (Putten z.j.), — стор. 61-71.
  • Memoires sur la vie et la mort de la Serenissime Princesse Loyse Juliane Electrice Palatine, née Princesse d'Orange, Leiden 1645. [Знаходяться в Королівському архіві Гааги]
  • J. W. A. Naber, Louise Juliana van Nassau, keurvorstin van de Palts 1576-1644, in : Idem, Prinsessen van Oranje in Duitsland, Haarlem 1920, — стор. 9-65.
  • A. A. van Schelven, De briefwisseling van Louise Juliana van de Palts, Jaarverslag Vereeniging Oranje-Nassau Museum, 1926 — стор. 18-20.
  • A. A. van Schelven, Uit de briefwisseling van Louise Juliana van de Palts, Stemmen des tijds, 1928 — стор. 338-362.
  • S. Groenveld, De Winterkoning. Balling aan het Haagse hof, Den Haag 2003.
  • P.Wolf e.a. red., Der Winterkönig Friedrich V. Der letzte Kurfürst aus der oberen Palz, Augsburg 2003.
  • Louise Juliana van Oranje, keurvorstin van de Palts (1576-1644), in: M.Spliethoff en R. van Heuven-van Nes, Kinderen van Oranje; vorstelijke kinderportretten toen en nu, Zwolle 2007 — стор. 70—71.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Luyiza Yuliana Oranska nid Louise Juliana van Oranje takozh Luyiza Yuliana Oransko Nassauska nid Louise Juliana van Oranje Nassau nim Luise Juliana von Oranien Nassau 31 bereznya 1576 15 bereznya 1644 princesa Oranska grafinya Nassauska donka shtatgaltera Niderlandiv Vilgelma I Movchaznogo ta francuzkoyi princesi Sharlotti de Burbon Monpansye druzhina kurfyursta Pfalcu Fridriha IV matir Zimovogo korolya Bogemiyi Fridriha I V Ostanni roki zhittya provela u Kenigsberzi Luyiza Yuliana Oranskanid Louise Juliana van OranjeLuyiza Yuliana OranskaLuyiza Yuliana na gravyuri Krispejna van de Passa pochatok XVII stolittya13 a kurfyuristina konsort PfalcuPochatok pravlinnya 23 chervnya 1593Kinec pravlinnya 19 veresnya 1610Poperednik Anna Shidno FrislandskaNastupnik Yelizaveta StyuartData narodzhennya 31 bereznya 1576 1576 03 31 Misce narodzhennya Delft Ispanski NiderlandiKrayina Ispanska imperiyaData smerti 15 bereznya 1644 1644 03 15 67 rokiv Misce smerti Kenigsberg Prussiya Svyashenna Rimska imperiyaPohovannya Kafedralnij sobor KenigsbergaCholovik Fridrih IVDiti Luyiza Yuliana Katerina Sofiya Fridrih Yelizaveta Sharlotta Anna Eleonora Lyudvig Vilgelm Moric Kristian Lyudvig FilipDinastiya Oranska VittelsbahiBatko Vilgelm I OranskijMati Sharlotta de Burbon MonpansyeLuyiza Yuliana Oranska u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Ranni roki 1 2 Shlyub ta diti 1 3 Vdivstvo 2 Genealogiya 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaBiografiya RedaguvatiRanni roki Redaguvati Z yavilas na svit 31 bereznya 1576 roku u Delfti Bula pervistkom v rodini shtatgaltera Golandiyi Zelandiyi ta Utrehtu Vilgelma I Movchaznogo ta jogo tretoyi druzhini Sharlotti de Burbon Monpansye narodivshis za dev yat misyaciv pislya yihnogo vesillya Stala pershim chlenom Oranskoyi dinastiyi narodzhenim u Niderlandah Otrimala im ya na chest dida z materinskogo boku ta babusi z batkivskogo Mala p yatoh ridnih molodshih sester ta p yatoh starshih yedinokrovnih siblingiv vid poperednih soyuziv Vilgelma I Divchatkam bulo priznacheno rentu z riznih shtativ u rozmiri vid dvoh do troh tisyach funtiv Vid 1577 roku simejstvo v osnovnomu meshkalo v Antverpeni 1 nbsp Portret Luyizi Yuliani penzlya Danielya van den Keborna blizko 1582 roku muzej Zigerlanda Verhnij zamok ZigenuPodruzhnye zhittya batkiv bulo shaslivim sho spriyalo populyarnosti shtatgaltera 2 Yihnij shlyub buv ukladenij cherez kohannya Matir bula vidomoyu yak dobra blagochesna bezkorisliva ta pobozhna zhinka yaka u vsomu pidtrimuvala svogo cholovika u tomu chisli v jogo revolyucijnij diyalnosti 1 Pislya zamahu na Vilgelma u berezni 1582 roku vona viddano doglyadala jogo do visnazhennya vlasnih sil U travni togo zh roku pomerla vid pnevmoniyi v toj chas yak yiyi cholovik viduzhav pislya poranennya Luyizi Yuliani v toj chas bulo 6 rokiv Pro neyi ta menshih sester turbuvalasya yedinokrovna sestra Mariya 3 Nastupnoyi vesni batko uzyav chetvertij shlyub iz Luyizoyu de Kolinyi z yakoyu mav sina Frederika Gendrika Machuhu zmalovuvali yak krasivu rozumnu nabozhnu ta mirolyubnu zhinku yaka dobre stavilasya do ditej U lipni 1584 roku Vilgelm Oranskij zaginuv u rezultati chergovogo zamahu Luyiza Yuliana ta troye yiyi menshih sester perejshli pid opiku machuhi Divchinka poboyuyuchis za svoye majbutnye napisala dva listi svoyemu dyadku Jogannu VI Nassauskomu z prohannyam zahistiti yiyi ta sester i zrobiti mozhlivim yihnye vihovannya u protestantskij viri 4 Pershij chas simejstvo zalishalos u Dvori Princa v Delfti 3 U 1585 roci pereyihali do Budinku Princa nid Prinsenhuis 5 u Vlissingeni yakij v toj chas nalezhav Angliyi Velika budivlya iz prileglim do neyi sadom zajmala znachnu teritoriyu 6 U 1587 roci rodina prebralasya do kolishnogo abatstva Bogomateri u Middelburzi 7 de j zalishalasya do 1591 roku meshkayuchi v gostovomu domi 8 U serpni 1591 roku pereyihali do Gaagi Protyagom vsogo chasu finansove stanovishe sim yi bulo skrutnim i Luyizi de Kolinyi dovodilosya neodnorazovo zvertatisya za pidtrimkoyu do Generalnih Shtativ U 1589 roci Luyizi Yuliani ta yiyi molodshij sestri Yelizaveti zbori Shtativ nadali odnorazovu dopomogu u rozmiri troh tisyach guldeniv 9 Shorichna groshova dopomoga ne viplachuvalasya do 1592 roku 10 Zreshtoyu shorichni viplati u rozmiri p yatnadcyati tisyach guldeniv z yakih p yat tisyach priznachalisya dlya princes buli priznacheni za umovi prozhivannya rodini v Gaazi 11 Yedinokrovnij brat Luyizi Yuliani Moric Oranskij u 1585 roci stav shtatgalterom Gollandiyi Zelandiyi ta Zahidnoyi Frislandiyi a u 1590 Gelderlanda Overejsela j Utrehta a takozh yedinoosibnim golovnokomanduvachem zbrojnimi silami respubliki Uspihi brata spriyali tomu sho oranski princesi stali vvazhatisya prestizhnimi narechenimi sered protestantskih knyaziv Zavdyaki poserednictvu dyadka Joganna buv vlashtovanij shlyub Luyizi Yuliani iz kurfyurstom Pfalcu 4 Shlyub ta diti Redaguvati nbsp Jmovirne zobrazhennya Luyizi Yuliani na gravyuri Ya de GejnaU 17 richnomu vici princesa stala druzhinoyu 19 richnogo kurfyursta Pfalcu Fridriha IV Do vinchannya molodi lyudi ne bachilisya Pishne vesillya projshlo 13 abo 23 chervnya 1593 roku v Dillenburzi Gollandiya ta Zelandiya nadali narechenij po dvadcyat tisyach guldeniv francuzkij korol Genrih IV prezentuvav yij sto tisyach livriv 4 Do novoyi batkivshini razom iz Luyizoyu Yulianoyu viyihala yiyi najmensha sestra Emiliya Antverpiana Molodyata oselilisya u miskomu zamku Gajdelbergu yakij buv stoliceyu Pfalca Dvir vidznachavsya velikimi rozkoshami sho kontrastuvalo zi skromnoyu yunistyu kurfyurstini Zavdyaki universitetu Gajdelberg buv vazhlivim centrom nauki ta kalvinistskoyi teologiyi misto nazivali nimeckoyu Zhenevoyu Vtim Fridrih IV ne cikavivsya teologiyeyu chi derzhavnimi spravami ta peredav upravlinnya krayinoyu radnikam Hocha vin buv dobrozichlivoyu ta privitnoyu lyudinoyu razom z tim polyublyav hvalitisya svoyim bagatstvom i piyachiti z druzyami pid chas polyuvannya tak sho druzhina ne znala koli i v yakomu stani vin povernetsya dodomu Blagochestiva Luyiza Yuliana nikoli ne skarzhilasya j prisvyatila sebe rodini 12 Yiyi zakliki do pomirkovanosti viyavilisya bezuspishnimi Kritika Gajdelberzkoyi konsistoriyi ta Joganna Nassau Dillenburzkogo takozh ne mali niyakogo efektu na povedinku yiyi cholovika 4 zvinuvachuvanogo u marnotratstvi Kurfyursta vvazhali lyub yaznim pridvornim odnak niyak ne garnim pravitelem 13 Shlyub odnak buv dovoli shaslivim U podruzhzhya narodilosya vosmero ditej nbsp Portret Fridriha IV penzlya nevidomogo majstra 1600 Nacionalnij muzej u VarshaviLuyiza Yuliana 1594 1640 druzhina gercoga ta pfalcgrafa Pfalc Cvajbryukenu Joganna II mala semero ditej Katerina Sofiya 1595 1626 odruzhena ne bula ditej ne mala Fridrih 1596 1632 kurfyurst Pfalcu u 1610 1623 rokah Zimovij korol Bogemiyi u 1619 1620 rokah buv odruzhenij z anglijskoyu princesoyu Yelizavetoyu Styuart mav trinadcyatero ditej Yelizaveta Sharlotta 1597 1660 druzhina gercoga Prussiyi ta markgrafa Brandenburgu Georga Vilgelma mala chetvero ditej Anna Eleonora 1599 1600 prozhila pivtora roki Lyudvig Vilgelm 5 serpnya 10 zhovtnya 1600 prozhiv 2 misyaci Moric Kristian 1601 1605 prozhiv 3 roki Lyudvig Filip 1602 1655 buv odruzhenij z brandenburzkoyu princesoyu Mariyeyu Eleonoroyu mav semero ditej yaki ne zalishili nashadkiv Luyiza Yuliana yaka pislya smerti batka stala keruyuchoyu spravami rodini mizh inshim prosila korolya Genriha IV ne znositi zamok Monfor u Burgindiyi i vidala 30 veresnya 1597 roku dovirenist svoyemu koordinatoru u Franciyi Tendorfu na sprobu zupiniti znesennya zamku ta privedennya do ladu svoyih sprav u Burgundiyi 29 chervnya 1604 roku francukij monarh nadislav yiyi list patent iz zadovolennyam prohannya ta vidnovlennyam usih prav baronstva de Monfor 14 Fridriha v dosit rannomu vici najpiznishe u 1603 roci vrazila podagra sho zrobilo nizhnyu chastinu jogo tila zaklyakloyu ta slabkoyu Stan kurfyursta pogirshuvavsya jogo sposobom zhittya 15 Jmovirno cherez obstanovku dvoru Luyiza Yuliana u 1604 roci vidpravila yihnogo starshogo sina na vihovannya do svoyeyi sestri Yelizaveti odruzhenoyi z gercogom Bulonskim yaka meshkala u Sedani 4 U veresni 1610 roku Fridrih IV pomer Regentom pri yihnomu sinovi stav pfalcgraf Cvajbryukenu Jogann II yakij pislya zakinchennya opikunstva odruzhivsya zi starshoyu sestroyu svogo pidopichnogo Luyizoyu Yulianoyu Vdivstvo Redaguvati Kurfyurstina v period regentstva vistupala radnikom Joganna II Mala veliku merezhu kontaktiv z rodichami kalvinistami ta chlenami sim yi Regulyarno listuvalasya z sestrami ta machuhoyu z politichnih i simejnih pitan Uspishno prosuvala dinastichni interesi svogo budinku shlyahom shlyubnoyi diplomatiyi Shob formalno zmicniti stanovishe starshogo sina obrala yak narechenu dlya nogo anglijsku princesu Yelizavetu Styuart Status Fridriha buv znachno nizhchim nizh u donki korolya i same zavdyaki diplomatichnomu histu kurfyurstini Styuarti pogodilisya z jogo kandidaturoyu Luyiza Yuliana vislovlyuvala zadovolennya shlyubom u listi do svoyeyi sestri Brabantini Takozh namagalasya znajti hocha i ne zavzhdi uspishno vidpovidnih shlyubnih partneriv dlya svoyih sester i zvedenogo brata Frederika Gendrika 4 nbsp Luyiza Yuliana na gravyuri mizh 1612 ta 1665 rokamiPislya togo yak Fridrih V vstupiv na posadu kurfyursta Pfalca u 1614 roci oselilasya v svoyij udovinij rezidenciyi v Kajzerslauterni Koli u 1618 roci buntivni protestanti Bogemiyi pislya smerti imperatora Matviya Gabsburga zaproponuvali yiyi sinovi korolivsku koronu Luyiza Yuliana chinila opir Poboyuyuchis religijnoyi vijni vona zaklikala sina vidmovitisya vid propoziciyi U comu pitanni vona zitknulasya zi svoyim yedinokrovnim bratom Moricom yakij obicyav pravitelyu Pfalca vsilyaku pidtrimku yaksho toj prijme koronu Bogemiyi Sin nasliduvav poradi dyadka i poboyuvannya Luyizi Yuliani shvidko vipravdalisya 4 Volodaryuvannya Fridriha trivalo odnu zimu cherez sho vin uvijshov do istoriyi yak Zimovij korol Protestantskij soyuz ta mozhnovladnij test vidmovilisya pidtrimati jogo i pravlinnya kurfyursta skinchilosya iz bitvoyu na Bilij Gori u listopadi 1620 roku Fridrih utik do Breslau zvidki perebravsya do Gaagi Pislya vid yizda sina do Pragi Luyiza Yuliana povernulasya do Gajdelbergu de u zhovtni 1620 roku gubernatorom znovu stav Jogann Cvajbryukenskij Vtim pfalcgraf skeptichno stavivsya do novogo priznachennya j povernuvsya do svoyeyi krayini u veresni nastupnogo roku namagayuchis dotrimuvatis nejtraliteta u katolicko protestantskij vijni 16 Voseni 1622 roku Kurpfalc buv zahoplenij ispano imperskimi vijskami Kurfyurstina iz onukami Karlom Lyudvigom ta Yelizavetoyu vtekla do molodshoyi donki v Berlin Diti zalishalisya z neyu do 1628 roku 4 U 1629 roci u ozeri Garlemermer potonuv yiyi starshij onuk Genrih Fridrih a u 1632 pomer vid chumi i sin Fridrih U 1638 roci Luyiza Yuliana razom iz brandenburzkim dvorom pereyihala do bilsh bezpechnogo Keningsbergu u Shidnij Prussiyi Meshkala u Kenigsberzkomu zamku 17 Pomerla 15 bereznya 1644 roku pislya netrivaloyi hvorobi Bula pohovana u knyazivskij kripti Kenigsberzkogo soboru Pridvornij kapelan i biograf Fridrih Shpangejm pisav sho vona pomerla yak i zhila horobroyu ta shanovanoyu vsima Za jogo spogadami nbsp Suchasniki zarahovuyut yiyi do vidatnih zhinok istoriyi yiyi dvir buv cerkvoyu yiyi zhittya prikladom spravedlivosti 4 18 nbsp Za chotiri roki Vestfalskij mir povernuv Pfalc yiyi onuku Karlu Lyudvigu Genealogiya RedaguvatiJogann V Nassau Dillenburzkij Yelizaveta Gessen Marburzka Bodo VIII Shtolberzkij Anna Eppshtajn Konigshtajn Luyi de Burbon Vandom Luyiza de Burbon Zhan de Longvi Zhanna Orleanska Vilgelm I Nassau Dillenburzkij nbsp Yuliana cu Shtolberg nbsp Lyudovik I de Monpansye nbsp Zhaklin de Longvi nbsp Vilgelm I Oranskij nbsp Sharlotta de Burbon Monpansye nbsp Luyiza Yuliana Primitki Redaguvati a b Stattya Lizbet Givers Sharlotta de Burbon u Cifrovomu zhinochomu dovidniku Niderlandiv 1 Arhivovano 27 veresnya 2021 u Wayback Machine nid Wedgwood C V William the Silent Jonathan Cape 1944 stor 152 a b Arhivi istoriyi Stattya Vilgelm Oranskij v Zelandiyi 2 Arhivovano 14 travnya 2021 u Wayback Machine nid a b v g d e zh i k Stattya Metti Klater Luyiza Yuliana princesa Oranska u Cifrovomu zhinochomu dovidniku Niderlandiv 3 Arhivovano 14 travnya 2021 u Wayback Machine nid Stattya Abrahama Yakoba van der Aa Luyiza de Kolinyi u Biografichnomu slovniku Niderlandiv Chastina 3 1858 4 Arhivovano 14 travnya 2021 u Wayback Machine nid Arheologichna sluzhba Valherse Municipalitet Flissingenu Gravestraat 5 Arhivovano 15 travnya 2021 u Wayback Machine nid Stattya L Fohelara Vilgelm Oranskij pravitel i sim yanin u Middelburzi v gazeti Reformatorisch Dagblad vid 2 kvitnya 2012 roku 6 Arhivovano 15 travnya 2021 u Wayback Machine nid Peter Blom Borsele Bourgondie Oranje heren en markiezen van Veere en Vlissingen 1400 1700 Uitgeverij Verloren 2009 stor 164 7 Arhivovano 14 travnya 2021 u Wayback Machine nid Stattya Metti Klater Yelizaveta Oranska u Cifrovomu zhinochomu dovidniku Niderlandiv 8 Arhivovano 19 travnya 2021 u Wayback Machine nid Stattya Femke Din Luyiza de Kolinyi u Cifrovomu zhinochomu dovidniku Niderlandiv 9 Arhivovano 27 veresnya 2021 u Wayback Machine nid Stattya Marjolejn Jorni Emiliya Sekunda Antverpiana Oranska u Cifrovomu zhinochomu dovidniku Niderlandiv 10 Arhivovano 17 travnya 2021 u Wayback Machine nid Profil na Genealogics org 11 Arhivovano 16 travnya 2021 u Wayback Machine angl Peter Fuchs Friedrich IV der Aufrichtige In Neue Deutsche Biographie Band 5 Duncker amp Humblot Berlin 1961 ISBN 3 428 00186 9 stor 532 535 12 Arhivovano 14 travnya 2021 u Wayback Machine nim Oficijnij sajt zamku Monfor Desho istoriyi 13 Arhivovano 17 travnya 2021 u Wayback Machine fr Moriz Ritter Friedrich IV In Allgemeine Deutsche Biographie Band 7 Duncker amp Humblot Leipzig 1877 stor 612 621 14 Arhivovano 15 chervnya 2022 u Wayback Machine nim Volker Press Johann II In Neue Deutsche Biographie Band 10 Duncker amp Humblot Berlin 1974 ISBN 3 428 00191 5 stor 514 15 Arhivovano 14 travnya 2021 u Wayback Machine nim Dim Oransko Nassauskij i Nimechchina Luyiza Yuliana ta Fridrih IV 16 Arhivovano 19 travnya 2021 u Wayback Machine nid Donki Vilgelma Movchaznogo Luyiza Yuliana Nassauska 17 angl Literatura RedaguvatiJ C van der Does Prinses Louise Juliana van Oranje Nassau in Idem Prinsessen uit het Huis van Oranje Putten z j stor 61 71 Memoires sur la vie et la mort de la Serenissime Princesse Loyse Juliane Electrice Palatine nee Princesse d Orange Leiden 1645 Znahodyatsya v Korolivskomu arhivi Gaagi J W A Naber Louise Juliana van Nassau keurvorstin van de Palts 1576 1644 in Idem Prinsessen van Oranje in Duitsland Haarlem 1920 stor 9 65 A A van Schelven De briefwisseling van Louise Juliana van de Palts Jaarverslag Vereeniging Oranje Nassau Museum 1926 stor 18 20 A A van Schelven Uit de briefwisseling van Louise Juliana van de Palts Stemmen des tijds 1928 stor 338 362 S Groenveld De Winterkoning Balling aan het Haagse hof Den Haag 2003 P Wolf e a red Der Winterkonig Friedrich V Der letzte Kurfurst aus der oberen Palz Augsburg 2003 Louise Juliana van Oranje keurvorstin van de Palts 1576 1644 in M Spliethoff en R van Heuven van Nes Kinderen van Oranje vorstelijke kinderportretten toen en nu Zwolle 2007 stor 70 71 Posilannya RedaguvatiOranska dinastiya Arhivovano 10 travnya 2021 u Wayback Machine angl Profil na Geni com Arhivovano 14 travnya 2021 u Wayback Machine angl Profil na Genealogics org Arhivovano 16 travnya 2021 u Wayback Machine angl Profil na Thepeerage com Arhivovano 13 travnya 2021 u Wayback Machine angl Genealogiya Luyizi Yuliani Oranskoyi Arhivovano 13 travnya 2021 u Wayback Machine angl Genealogiya Fridriha IV Pfalckogo Arhivovano 15 travnya 2021 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Luyiza Yuliana Oranska amp oldid 39555610