www.wikidata.uk-ua.nina.az

Луїджі Амедео ді Савоя Аоста італ Luigi Amedeo Giuseppe Maria Ferdinando Francesco di Savoia I duca degli Abruzzi 29 січ

Луїджі Амедео

Луїджі Амедео ді Савоя-Аоста (італ. Luigi Amedeo Giuseppe Maria Ferdinando Francesco di Savoia, I duca degli Abruzzi, 29 січня 1873, Мадрид - 18 березня 1933, Джоугар) - італійський адмірал, політик, дослідник та альпініст. Представник Савойської династії, принц, син короля Іспанії Амадея I, племінник короля Італії Умберто I.

Луїджі Амедео
італ. principe Luigi Amedeo Giuseppe Maria Ferdinando Francesco d`Aosta, duca degli Abruzzi
Народження 29 січня 1873(1873-01-29)[…]
Мадрид, Іспанія
Смерть 18 березня 1933(1933-03-18)[…] (60 років)
Джоухар, Італійське Сомалі
Поховання Уебі-Шабелле
Країна  Королівство Італія
Член Туринська академія наук
Звання адмірал
Війни / битви Італійсько-турецька війна
Перша світова війна
Титул duke of Abruzzid
Рід Савойська династія
Нагороди
Медаль Засновників
Медаль Вега
Премія Бресси
Медаль Каллума
Вищий орден Святого Благовіщення
Командор Савойського військового ордена
Великий офіцер Савойського військового ордена
Кавалер Великого Хреста Савойського військового ордена
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Савойського цивільного ордена
Орден «За заслуги в праці» (Італія)
Хрест «За військові заслуги» (Італія)
Пам'ятна медаль італійсько-турецької війни 1911—1912
 Луїджі Амедео у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Дитинство та початок кар'єри Редагувати

Луїджі Амедео народився 29 січня 1873 року в Мадриді, коли його батько Амадей I посідав трон короля Іспанії. Відповідно Луїджі Амедео отримав титул інфанта. Але становище короля було нестійке. Хрещення Луїджі Амедео 11 лютого було останнім публічним заходом, в якому взяв участь Амадей I. Незабаром він змушений був зректись престолу, і сім'я переїхала до Турину.

У 1876 році, коли Луїджі Амедео мав 3 роки, померла його мати Марія Вітторія. За сімейною традицією Луїджі Амедео обрав військову кар'єру, і у 1879 році, у віці шести з половиною років, вступив юнгою у військово-морський флот. У 1884 році він вступив до Військово-морської академії в Ліворно, яку закінчив у 1889 році у званні гардемарина. Після закінчення академії ніс службу на борту крейсера «Амеріго Веспуччі», на борту якого здійснив свою першу навколосвітню подорож. Під час походу познайомився з лейтенантом Умберто Каньї, який став його другом, і з яким було здійснено низку наукових експедицій. Після повернення з походу, що тримав півтора року, Луїджі Амедео отримав звання молодшого лейтенанта. Після смерті Амадея I у 1890 році король Італії Умберто I присвоїв Луїджі Амедео титул герцога Абруцці (італ. Duca degli Abruzzi).

Сходження на альпійські вершини Редагувати

Протягом 1892-1894 років Луїджі Амедео здійснив сходження на низку вершин в Альпах, зокрема на Гран-Парадізо, Дюфур, вершини масивів Монте-Роза та Монблан. У 1894 році Луїджі Амедео разом з Альбертом Маммері здійснив сходження на складну вершину Червіно.

У червні 1893 року Луїджі Амедео був призначений помічником капітана канонерського човна «Вольтурно». Через 2 місяці він отримав звання лейтенанта. У вересні корабель вирушив у Сомалі для придушення заворушень. Під час місячного перебування у Могадішо Луїджі Амедео вперше мав нагоду познайомитись з місцевістю, в яку він зразу закохався і якій згодом присвятив останні роки свого життя.

Друга навколосвітня подорож Редагувати

4 листопада 1894 року Луїджі Амедео вирушив у дипломатичну місію на борту броненосця «Крістофоро Коломбо», яка тривала 26 місяців. Під час цього походу він здійснив свою другу навколосвітню подорож. Під час перебування в Британській Колумбії Луїджі Амедео дізнався про Гору Святого Іллі висотою 5489 метри. Під час місячної стоянки в Калькутті здійснив подорож Індією разом зі своїми друзями Умберто Каньї та Філіппо Де Філіппі. Під час подорожі вони досягли підніжжя Гімалаїв, і вперше здалеку побачили гору Канченджанга.

Експедиція на Аляску Редагувати

У 1897 році, повернувшись з навколосвітньої подорожі, Луїджі Амедео повернувся до альпінізму, організувавши експедицію на Аляску. До складу експедиції входили Умберто Каньї, Філіппо Де Філіппі, Вітторіо Селла та Франческо Гонелла. У серпні того ж року ними вперше в історії була підкорена Гора Святого Іллі.

Влітку 1898 року Луїджі Амедео здійснив сходження на дві вершини масиву Гранд-Жорас в Альпах, які він назвав Пік Маргарити і Пік Єлени (на честь своєї тітки Маргарити та невістки Єлени Орлеанської).

Експедиція до Північного полюса Редагувати

«Стелла Поларе»

У 1899 році Луїджі Амедео організував подорож в Арктику, метою якої було досягнути Північного полюса. 12 червня 1899 року китобійне судно «Стелла Поларе» вирушило з Християнії до острова Рудольфа, що входить до складу Землі Франца-Йосифа. На борту корабля, крім Луїджі Амедео та Умберто Каньї, було 12 італійців та вісім норвежців. У бухті Тепліц учасники експедиції заснували базу для зимівлі.

Протягом зимівлі «Стелла Поларе» була частково зруйнована льодами, а Луїджі Амедео відморозив два пальці, і їх довелось ампутувати. Оскільки Луїджі Амедео вже не міг очолити похід до полюса, ця задача була доручена Умберто Каньї.

11 березня 1900 року три групи вирушили в похід до полюса. На санках, запряжених собаками, вони везли продукти та необхідні матеріали. Дві перші групи мали забезпечувати підтримку основної групи, проте за декілька днів, втративши трьох чоловік, повернулись у базовий табір. Основна група з 4 чоловік, якою керував Каньї, мала запаси їжі на 3 місяці. 25 квітня експедиція досягла точки з координатами 86°33′49″ пн. ш. 65°00′00″ сх. д. / 86.56361° пн. ш. 65.00000° сх. д. / 86.56361; 65.00000, за 381 км від полюса, на 35 км перевершивши досягнення експедиції Нансена. Зрозумівши, що полюсу досягнути не вдасться, експедиція повернула назад. Через 10 днів походу група покинула майже все спорядження, залишивши лише одну палатку, 12 собак та найнеобхідніші речі. Вона повернулась в бухту Тепліц 23 червня, через 12 днів після прогнозованого дня закінчення припасів. За 104 дні експедиція пройшла 1 100 км.

Третя навколосвітня подорож Редагувати

Луїджі Амедео на Таїті, 26 грудня 1905 року

Протягом 1903-1905 років Луїджі Амедео вирушив у дипломатичну та наукову місію на борту крейсера «Лігурія», здійснивши свою третю навколосвітню подорож. Залишивши Ла-Спецію 29 серпня 1903 року, корабель перетнув Атлантику і прибув до Нового Орлеана, далі здійснив зупинки в Гавані, Тринідаді та Буенос-Айресі. Перейшовши у Тихий океан, корабель рухався вздовж узбережжя до Сан-Франциско, а потім перетнув океан на південний схід до Гаваїв, Таїті, Нової Зеландії та Австралії. З Австралії корабель повернув на північ, щоб відвідати Китай, а потім знову повернув на південь і зупинився в Бангкоку, Сінгапурі та Яві. Далі корабель перетнув Індійський океан, зупиняючись у Мадрасі та Массауа, після чого повернувся через Суецький канал до Ла-Спеції 18 квітня 1905 року. Корабель зупинявся в 114 портах і шість разів перетнув екватор.

Експедиція на Рувензорі Редагувати

У 1906 році, натхненний останніми бажаннями британського мандрівника Генрі Мортона Стенлі, герцог очолив експедицію на хребет Рувензорі (5125 м) в Уганді. Він піднявся на шістнадцять вершин хребта, включаючи шість головних піків. Одна з них, гора «Луїджі ді Савоя», носить його ім'я. Найвища вершина була досягнута 18 червня 1906 року.

Експедиція в Каракорум Редагувати

Південна сторона К2 з маршрутом по Південно-Східному Ребру Абруцці

Свою наступну велику експедицію Луїджі Амедео організував у 1909 році в Каракорум. Метою експедиції був підйом на вершину K2. Команда під керівництвом принца Луїджі Амедео досягла висоти 6250 м на хребті. Стандартний маршрут на гору, яким зараз піднімається 75 % альпіністів (раніше відомий як Східний хребет K2), сьогодні називається Південно-Східне Ребро Абруцці.

Під час спроби піднятися на Чоголісу він і його товариші знову не змогли піднятися на вершину, але встановили світовий рекорд висоти, якої було досягнуто (приблизно 7500 м), перш ніж їм довелось розвернутися лише на 150 м нижче вершини через погану погоду.

Перша світова війна Редагувати

Під час італійсько-турецької війни Луїджі Амедео був командувачем торпедних сил флоту. Його флагманським кораблем був крейсер «Веттор Пізані». 24 травня 1912 року отримав звання віцеадмірала.

На момент вступу Італії у Першу світову війну 24 травня 1915 року Луїджі Амедео був командувачем оперативних сил флоту з головною базою в Таранто (флагманський корабель - лінкор «Конте ді Кавур»). В командуванні італійського флоту не було одностайності щодо характеру бойових дій. Луїджі Амедео та адмірали Енріко Мілло і Умберто Каньї були прихильниками рішучих дій у відкритому морі. Вони бажали помститись флоту Австро-Угорщини за поразку біля Лісси у 1866 році. Начальник генерального штабу флоту Паоло Таон ді Ревель у свою чергу вважав, що велика морська битва між двома флотами має невелику імовірність через появу міноносців та підводних човнів, широке застосування морських мін та морської авіації. Вже перші сутички з австро-угорським флотом довели правоту Паоло Таона ді Ревеля. Підводними човнами австро-угорського флоту були потоплені крейсери «Джузеппе Гарібальді» та «Амальфі», а у своїх портах внаслідок вибуху боєзапасу загинули лінкори «Бенедетто Брін» і «Леонардо до Вінчі» (на той момент вважалось, що це були диверсії ворога, але після війни з'ясувалось, що це були нещасні випадки). Тим не менше, 1 жовтня 1915 року Паоло Таон ді Ревель був усунутий з посади начальника штабу флоту.

Однією з успішних операцій, яку провів італійський флот під керівництвом Луїджі Амедео, була евакуація сербської армії та цивільного населення на Корфу та в Салоніки після поразки Сербії восени 1915 року. Проте після низки невдач флоту, зокрема після втрати броненосця «Реджина Маргерита», який підірвався на мінах і затонув 11 грудня 1916 року, а також через тиск британських та французьких союзників, у лютому 1917 року командувачем флоту знову був призначений Паоло Таон ді Ревель. Усунення Луїджі Амедео обґрунтовувалось проблемами зі здоров'ям, набутими під час експедиції до Північного полюса. У 1918 році він отримав звання адмірала, але вже не брав участі в управлінні флотом.

Післявоєнний період Редагувати

Після закінчення війни Луїджі Амедео перебрався Сомалі. Там він взяв участь в грандіозному проекті з меліорації в долині річки Вебі-Шебелле. У 1928 році він здійснив свою останню подорож, відкривши витік цієї ріки. Помер 18 березня 1933 року в містечку Джоугар. Відповідно до свого останнього бажання, похований на березі річки Вебі-Шебелле.

Особисте життя Редагувати

У перші роки двадцятого століття Луїджі Амедео підтримували стосунки з Кетрін Геллі «Кітті» Елкінс, дочкою багатого американського сенатора Стівена Бентона Елкінса, але його двоюрідний брат, король Італії Віктор Еммануїл III, відмовився надати йому дозвіл на одруження з простолюдинкою. Його брат Емануеле Філіберто, з яким Луїджі був дуже близький, переконав його припинити ці стосунки. Пізніше його брат схвалив вибір молодої Антуанетти «Амбер» Бріцці, дочки Квінто Бріцці, одного з найбільших власників виноградників у Північній Італії. Незважаючи на це, Луїджі Амедео ніколи не був офіційно одружений. Однак у пізні роки свого життя він мав стосунки та глибоке романтичне партнерство з Фадумою Алі, молодою сомалійською жінкою, яка залишалася поруч з ним, навіть коли він був на смертному одрі.

Вшанування Редагувати

Наукові праці Редагувати

  • Luigi Amedeo di Savoia-Aosta, Umberto Cagni, Achille Cavalli-Molinelli: La Stella Polare nel mare artico, Hoepli, Milano 1903, доступна онлайн
  • Filippo de Filippi: La spedizione di S.A.R. il Principe Luigi Amedeo di Savoia-Aosta Duca degli Abruzzi al Monte Sant'Elia (Alaska) - 1897, Hoepli, Milano, 1900, доступна онлайн

Нагороди Редагувати

Італійські Редагувати

Іноземні Редагувати

Наукові Редагувати

Джерела Редагувати

  • Paolo Alberini e Franco Prosperini, Uomini della Marina, 1861-1946, Roma, Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare, 2015, ISBN 978-88-98485-95-6.

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
    d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #119035901 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. ↑ www.accademiadellescienze.it
    d:Track:Q107212659
  6. Mirella Tenderini e Michael Shandrick, op. cit., p. 25
  7. . Feature Article. American Alpine Journal (American Alpine Club). 1959. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 01-04-2017. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Luyidzhi Amedeo di Savoya Aosta ital Luigi Amedeo Giuseppe Maria Ferdinando Francesco di Savoia I duca degli Abruzzi 29 sichnya 1873 Madrid 18 bereznya 1933 Dzhougar italijskij admiral politik doslidnik ta alpinist Predstavnik Savojskoyi dinastiyi princ sin korolya Ispaniyi Amadeya I pleminnik korolya Italiyi Umberto I Luyidzhi Amedeoital principe Luigi Amedeo Giuseppe Maria Ferdinando Francesco d Aosta duca degli AbruzziNarodzhennya 29 sichnya 1873 1873 01 29 1 2 Madrid Ispaniya 4 5 Smert 18 bereznya 1933 1933 03 18 1 2 60 rokiv Dzhouhar Italijske Somali 5 Pohovannya Uebi ShabelleKrayina Korolivstvo ItaliyaChlen Turinska akademiya nauk 5 Zvannya admiralVijni bitvi Italijsko turecka vijnaPersha svitova vijnaTitul duke of AbruzzidRid Savojska dinastiyaNagorodi Medal ZasnovnikivMedal VegaPremiya BressiMedal KallumaVishij orden Svyatogo Blagovishennya Komandor Savojskogo vijskovogo ordena Velikij oficer Savojskogo vijskovogo ordenaKavaler Velikogo Hresta Savojskogo vijskovogo ordena Kavaler Velikogo Hresta ordena Koroni Italiyi Kavaler Velikogo Hresta ordena Svyatih Mavrikiya j LazaryaKavaler Savojskogo civilnogo ordena Orden Za zaslugi v praci Italiya Hrest Za vijskovi zaslugi Italiya Pam yatna medal italijsko tureckoyi vijni 1911 1912 Luyidzhi Amedeo u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Ditinstvo ta pochatok kar yeri 1 2 Shodzhennya na alpijski vershini 1 3 Druga navkolosvitnya podorozh 1 4 Ekspediciya na Alyasku 1 5 Ekspediciya do Pivnichnogo polyusa 1 6 Tretya navkolosvitnya podorozh 1 7 Ekspediciya na Ruvenzori 1 8 Ekspediciya v Karakorum 1 9 Persha svitova vijna 1 10 Pislyavoyennij period 1 11 Osobiste zhittya 2 Vshanuvannya 3 Naukovi praci 4 Nagorodi 4 1 Italijski 4 2 Inozemni 4 3 Naukovi 5 Dzherela 6 Posilannya 7 PrimitkiBiografiya RedaguvatiDitinstvo ta pochatok kar yeri Redaguvati Luyidzhi Amedeo narodivsya 29 sichnya 1873 roku v Madridi koli jogo batko Amadej I posidav tron korolya Ispaniyi Vidpovidno Luyidzhi Amedeo otrimav titul infanta Ale stanovishe korolya bulo nestijke Hreshennya Luyidzhi Amedeo 11 lyutogo bulo ostannim publichnim zahodom v yakomu vzyav uchast Amadej I Nezabarom vin zmushenij buv zrektis prestolu i sim ya pereyihala do Turinu U 1876 roci koli Luyidzhi Amedeo mav 3 roki pomerla jogo mati Mariya Vittoriya Za simejnoyu tradiciyeyu Luyidzhi Amedeo obrav vijskovu kar yeru i u 1879 roci u vici shesti z polovinoyu rokiv vstupiv yungoyu u vijskovo morskij flot U 1884 roci vin vstupiv do Vijskovo morskoyi akademiyi v Livorno yaku zakinchiv u 1889 roci u zvanni gardemarina Pislya zakinchennya akademiyi nis sluzhbu na bortu krejsera Amerigo Vespuchchi na bortu yakogo zdijsniv svoyu pershu navkolosvitnyu podorozh Pid chas pohodu poznajomivsya z lejtenantom Umberto Kanyi yakij stav jogo drugom i z yakim bulo zdijsneno nizku naukovih ekspedicij Pislya povernennya z pohodu sho trimav pivtora roku Luyidzhi Amedeo otrimav zvannya molodshogo lejtenanta Pislya smerti Amadeya I u 1890 roci korol Italiyi Umberto I prisvoyiv Luyidzhi Amedeo titul gercoga Abrucci ital Duca degli Abruzzi Shodzhennya na alpijski vershini Redaguvati Protyagom 1892 1894 rokiv Luyidzhi Amedeo zdijsniv shodzhennya na nizku vershin v Alpah zokrema na Gran Paradizo Dyufur vershini masiviv Monte Roza ta Monblan U 1894 roci Luyidzhi Amedeo razom z Albertom Mammeri zdijsniv shodzhennya na skladnu vershinu Chervino U chervni 1893 roku Luyidzhi Amedeo buv priznachenij pomichnikom kapitana kanonerskogo chovna Volturno Cherez 2 misyaci vin otrimav zvannya lejtenanta U veresni korabel virushiv u Somali dlya pridushennya zavorushen Pid chas misyachnogo perebuvannya u Mogadisho Luyidzhi Amedeo vpershe mav nagodu poznajomitis z miscevistyu v yaku vin zrazu zakohavsya i yakij zgodom prisvyativ ostanni roki svogo zhittya 6 Druga navkolosvitnya podorozh Redaguvati 4 listopada 1894 roku Luyidzhi Amedeo virushiv u diplomatichnu misiyu na bortu bronenoscya Kristoforo Kolombo yaka trivala 26 misyaciv Pid chas cogo pohodu vin zdijsniv svoyu drugu navkolosvitnyu podorozh Pid chas perebuvannya v Britanskij Kolumbiyi Luyidzhi Amedeo diznavsya pro Goru Svyatogo Illi visotoyu 5489 metri Pid chas misyachnoyi stoyanki v Kalkutti zdijsniv podorozh Indiyeyu razom zi svoyimi druzyami Umberto Kanyi ta Filippo De Filippi Pid chas podorozhi voni dosyagli pidnizhzhya Gimalayiv i vpershe zdaleku pobachili goru Kanchendzhanga Ekspediciya na Alyasku Redaguvati U 1897 roci povernuvshis z navkolosvitnoyi podorozhi Luyidzhi Amedeo povernuvsya do alpinizmu organizuvavshi ekspediciyu na Alyasku Do skladu ekspediciyi vhodili Umberto Kanyi Filippo De Filippi Vittorio Sella ta Franchesko Gonella U serpni togo zh roku nimi vpershe v istoriyi bula pidkorena Gora Svyatogo Illi 7 Vlitku 1898 roku Luyidzhi Amedeo zdijsniv shodzhennya na dvi vershini masivu Grand Zhoras v Alpah yaki vin nazvav Pik Margariti i Pik Yeleni na chest svoyeyi titki Margariti ta nevistki Yeleni Orleanskoyi Ekspediciya do Pivnichnogo polyusa Redaguvati nbsp Stella Polare U 1899 roci Luyidzhi Amedeo organizuvav podorozh v Arktiku metoyu yakoyi bulo dosyagnuti Pivnichnogo polyusa 12 chervnya 1899 roku kitobijne sudno Stella Polare virushilo z Hristiyaniyi do ostrova Rudolfa sho vhodit do skladu Zemli Franca Josifa Na bortu korablya krim Luyidzhi Amedeo ta Umberto Kanyi bulo 12 italijciv ta visim norvezhciv U buhti Teplic uchasniki ekspediciyi zasnuvali bazu dlya zimivli Protyagom zimivli Stella Polare bula chastkovo zrujnovana lodami a Luyidzhi Amedeo vidmoroziv dva palci i yih dovelos amputuvati Oskilki Luyidzhi Amedeo vzhe ne mig ocholiti pohid do polyusa cya zadacha bula doruchena Umberto Kanyi 11 bereznya 1900 roku tri grupi virushili v pohid do polyusa Na sankah zapryazhenih sobakami voni vezli produkti ta neobhidni materiali Dvi pershi grupi mali zabezpechuvati pidtrimku osnovnoyi grupi prote za dekilka dniv vtrativshi troh cholovik povernulis u bazovij tabir Osnovna grupa z 4 cholovik yakoyu keruvav Kanyi mala zapasi yizhi na 3 misyaci 25 kvitnya ekspediciya dosyagla tochki z koordinatami 86 33 49 pn sh 65 00 00 sh d 86 56361 pn sh 65 00000 sh d 86 56361 65 00000 za 381 km vid polyusa na 35 km perevershivshi dosyagnennya ekspediciyi Nansena Zrozumivshi sho polyusu dosyagnuti ne vdastsya ekspediciya povernula nazad Cherez 10 dniv pohodu grupa pokinula majzhe vse sporyadzhennya zalishivshi lishe odnu palatku 12 sobak ta najneobhidnishi rechi Vona povernulas v buhtu Teplic 23 chervnya cherez 12 dniv pislya prognozovanogo dnya zakinchennya pripasiv Za 104 dni ekspediciya projshla 1 100 km Tretya navkolosvitnya podorozh Redaguvati nbsp Luyidzhi Amedeo na Tayiti 26 grudnya 1905 rokuProtyagom 1903 1905 rokiv Luyidzhi Amedeo virushiv u diplomatichnu ta naukovu misiyu na bortu krejsera Liguriya zdijsnivshi svoyu tretyu navkolosvitnyu podorozh Zalishivshi La Speciyu 29 serpnya 1903 roku korabel peretnuv Atlantiku i pribuv do Novogo Orleana dali zdijsniv zupinki v Gavani Trinidadi ta Buenos Ajresi Perejshovshi u Tihij okean korabel ruhavsya vzdovzh uzberezhzhya do San Francisko a potim peretnuv okean na pivdennij shid do Gavayiv Tayiti Novoyi Zelandiyi ta Avstraliyi Z Avstraliyi korabel povernuv na pivnich shob vidvidati Kitaj a potim znovu povernuv na pivden i zupinivsya v Bangkoku Singapuri ta Yavi Dali korabel peretnuv Indijskij okean zupinyayuchis u Madrasi ta Massaua pislya chogo povernuvsya cherez Sueckij kanal do La Speciyi 18 kvitnya 1905 roku Korabel zupinyavsya v 114 portah i shist raziv peretnuv ekvator Ekspediciya na Ruvenzori Redaguvati U 1906 roci nathnennij ostannimi bazhannyami britanskogo mandrivnika Genri Mortona Stenli gercog ocholiv ekspediciyu na hrebet Ruvenzori 5125 m v Ugandi Vin pidnyavsya na shistnadcyat vershin hrebta vklyuchayuchi shist golovnih pikiv Odna z nih gora Luyidzhi di Savoya nosit jogo im ya Najvisha vershina bula dosyagnuta 18 chervnya 1906 roku Ekspediciya v Karakorum Redaguvati nbsp Pivdenna storona K2 z marshrutom po Pivdenno Shidnomu Rebru AbrucciSvoyu nastupnu veliku ekspediciyu Luyidzhi Amedeo organizuvav u 1909 roci v Karakorum Metoyu ekspediciyi buv pidjom na vershinu K2 Komanda pid kerivnictvom princa Luyidzhi Amedeo dosyagla visoti 6250 m na hrebti Standartnij marshrut na goru yakim zaraz pidnimayetsya 75 alpinistiv ranishe vidomij yak Shidnij hrebet K2 sogodni nazivayetsya Pivdenno Shidne Rebro Abrucci Pid chas sprobi pidnyatisya na Chogolisu vin i jogo tovarishi znovu ne zmogli pidnyatisya na vershinu ale vstanovili svitovij rekord visoti yakoyi bulo dosyagnuto priblizno 7500 m persh nizh yim dovelos rozvernutisya lishe na 150 m nizhche vershini cherez poganu pogodu Persha svitova vijna Redaguvati Pid chas italijsko tureckoyi vijni Luyidzhi Amedeo buv komanduvachem torpednih sil flotu Jogo flagmanskim korablem buv krejser Vettor Pizani 24 travnya 1912 roku otrimav zvannya viceadmirala Na moment vstupu Italiyi u Pershu svitovu vijnu 24 travnya 1915 roku Luyidzhi Amedeo buv komanduvachem operativnih sil flotu z golovnoyu bazoyu v Taranto flagmanskij korabel linkor Konte di Kavur V komanduvanni italijskogo flotu ne bulo odnostajnosti shodo harakteru bojovih dij Luyidzhi Amedeo ta admirali Enriko Millo i Umberto Kanyi buli prihilnikami rishuchih dij u vidkritomu mori Voni bazhali pomstitis flotu Avstro Ugorshini za porazku bilya Lissi u 1866 roci Nachalnik generalnogo shtabu flotu Paolo Taon di Revel u svoyu chergu vvazhav sho velika morska bitva mizh dvoma flotami maye neveliku imovirnist cherez poyavu minonosciv ta pidvodnih chovniv shiroke zastosuvannya morskih min ta morskoyi aviaciyi Vzhe pershi sutichki z avstro ugorskim flotom doveli pravotu Paolo Taona di Revelya Pidvodnimi chovnami avstro ugorskogo flotu buli potopleni krejseri Dzhuzeppe Garibaldi ta Amalfi a u svoyih portah vnaslidok vibuhu boyezapasu zaginuli linkori Benedetto Brin i Leonardo do Vinchi na toj moment vvazhalos sho ce buli diversiyi voroga ale pislya vijni z yasuvalos sho ce buli neshasni vipadki Tim ne menshe 1 zhovtnya 1915 roku Paolo Taon di Revel buv usunutij z posadi nachalnika shtabu flotu Odniyeyu z uspishnih operacij yaku proviv italijskij flot pid kerivnictvom Luyidzhi Amedeo bula evakuaciya serbskoyi armiyi ta civilnogo naselennya na Korfu ta v Saloniki pislya porazki Serbiyi voseni 1915 roku Prote pislya nizki nevdach flotu zokrema pislya vtrati bronenoscya Redzhina Margerita yakij pidirvavsya na minah i zatonuv 11 grudnya 1916 roku a takozh cherez tisk britanskih ta francuzkih soyuznikiv u lyutomu 1917 roku komanduvachem flotu znovu buv priznachenij Paolo Taon di Revel Usunennya Luyidzhi Amedeo obgruntovuvalos problemami zi zdorov yam nabutimi pid chas ekspediciyi do Pivnichnogo polyusa U 1918 roci vin otrimav zvannya admirala ale vzhe ne brav uchasti v upravlinni flotom Pislyavoyennij period Redaguvati Pislya zakinchennya vijni Luyidzhi Amedeo perebravsya Somali Tam vin vzyav uchast v grandioznomu proekti z melioraciyi v dolini richki Vebi Shebelle U 1928 roci vin zdijsniv svoyu ostannyu podorozh vidkrivshi vitik ciyeyi riki Pomer 18 bereznya 1933 roku v mistechku Dzhougar Vidpovidno do svogo ostannogo bazhannya pohovanij na berezi richki Vebi Shebelle Osobiste zhittya Redaguvati U pershi roki dvadcyatogo stolittya Luyidzhi Amedeo pidtrimuvali stosunki z Ketrin Gelli Kitti Elkins dochkoyu bagatogo amerikanskogo senatora Stivena Bentona Elkinsa ale jogo dvoyuridnij brat korol Italiyi Viktor Emmanuyil III vidmovivsya nadati jomu dozvil na odruzhennya z prostolyudinkoyu Jogo brat Emanuele Filiberto z yakim Luyidzhi buv duzhe blizkij perekonav jogo pripiniti ci stosunki Piznishe jogo brat shvaliv vibir molodoyi Antuanetti Amber Bricci dochki Kvinto Bricci odnogo z najbilshih vlasnikiv vinogradnikiv u Pivnichnij Italiyi Nezvazhayuchi na ce Luyidzhi Amedeo nikoli ne buv oficijno odruzhenij Odnak u pizni roki svogo zhittya vin mav stosunki ta gliboke romantichne partnerstvo z Fadumoyu Ali molodoyu somalijskoyu zhinkoyu yaka zalishalasya poruch z nim navit koli vin buv na smertnomu odri Vshanuvannya RedaguvatiNa chest Luyidzhi Amedeo nazvanij Ostriv Luyidzhi v arhipelazi Zemlya Franca Josifa Odin z shesti pikiv gori Ruvenzori maye nazvu Luyidzhi di Savoya 4627 m Nezabarom pislya smerti Luyidzhi Amedeo flot Italiyi nazvav jogo imenem krejser Duka delyi Abrucci Na chest Luyidzhi Amedeo nazvano dekilka girskih pritulkiv v Alpah a takozh Nacionalnij girskij muzej ital Il museo nazionale della montagna Duca degli Abruzzi v Turini Na chest Luyidzhi Amedeo nazvanij vid scinkopodibnih yashirok Leptosiaphos aloysiisabaudiae Naukovi praci RedaguvatiLuigi Amedeo di Savoia Aosta Umberto Cagni Achille Cavalli Molinelli La Stella Polare nel mare artico Hoepli Milano 1903 dostupna onlajn Filippo de Filippi La spedizione di S A R il Principe Luigi Amedeo di Savoia Aosta Duca degli Abruzzi al Monte Sant Elia Alaska 1897 Hoepli Milano 1900 dostupna onlajnNagorodi RedaguvatiItalijski Redaguvati nbsp Kavaler Vishogo ordena Svyatogo Blagovishennya nbsp Komandor Savojskogo vijskovogo ordena nbsp Velikij oficer Savojskogo vijskovogo ordena nbsp Kavaler Velikogo hresta Savojskogo vijskovogo ordena nbsp Kavaler Velikogo hresta Ordena Koroni Italiyi nbsp Kavaler Velikogo hresta Ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya nbsp Kavaler Savojskogo civilnogo ordena nbsp Kavaler Ordena Za zaslugi u praci nbsp Hrest Za vijskovi zaslugi nbsp Pam yatna medal italijsko tureckoyi vijni 1911 1912 nbsp Medal peremogi nbsp Medal V pam yat ob yednannya Italiyi Inozemni Redaguvati nbsp Kavaler Maltijskogo ordena nbsp Kavaler Ordena Serafimiv Shveciya nbsp Lancyug Ordena Karlosa III Ispaniya Naukovi Redaguvati Premiya Bressi 1899 Medal Zasnovnikiv 1901 Medal Vega 1901 Medal Kalluma 1903 Dzherela RedaguvatiPaolo Alberini e Franco Prosperini Uomini della Marina 1861 1946 Roma Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare 2015 ISBN 978 88 98485 95 6 Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Luyidzhi Amedeo Luyidzhi Amedeo na sajti treccani it ital Luyidzhi Amedeo na sajti Encyclopaedia Britannica angl Primitki Redaguvati a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b Enciklopediya Brokgauz Hrsg Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus Wissen Media Verlag d Track Q464633d Track Q2586178d Track Q237227 Deutsche Nationalbibliothek Record 119035901 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b v www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Mirella Tenderini e Michael Shandrick op cit p 25 Naming Alaska s Mountains Feature Article American Alpine Journal American Alpine Club 1959 Arhiv originalu za 10 travnya 2017 Procitovano 01 04 2017 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Luyidzhi Amedeo amp oldid 40450299