Амадей I (ісп. Amadeo I; 30 травня 1845, Турин, П'ємонт, Королівство Італія — 18 січня 1890, Турин, П'ємонт, Королівство Італія) — італійський принц, король Іспанії з Савойської династії. Обрано королем 16 листопада 1870, зрікся трону 11 лютого 1873.
| Амадей I ісп. Amadeo I | |
| 1870 — 1873 | |
|---|---|
| Попередник: | Ізабелла II |
| Наступник: | Альфонс XII |
| Народження: | 30 травня 1845[…] Турин, Сардинське королівство |
| Смерть: | 18 січня 1890[…] (44 роки) Турин, Королівство Італія |
| Поховання: | |
| Країна: | Королівство Італія і Іспанія |
| Релігія: | католицтво |
| Рід: | Савойська династія і House of Savoy-Aostad |
| Батько: | Віктор Емануїл II |
| Мати: | Адельгейда Габсбург |
| Шлюб: | Марія Вітторія даль Поццо і Марія Летиція Бонапарт |
| Діти: | Еммануїл Філіберт, герцог Аостський (1869–1931), Вітторіо Еммануель (граф Турина)d, Луїджі Амадео Савойський (герцог ді Абруцці) і Prince Umberto, Count of Salemid |
| Автограф: | |
| Нагороди: | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Герцог Аостський Редагувати
Його батьком був король Італії Віктор Емануїл II. Наслідуючи савойській традиції Амадей навчався під керівництвом генерала Джузеппе Россі військовій справі. Також його вчителями були відомі вчені, як професора права Манчині та Бонкомпаньі.
У 14 років отримав патент капітана. В подальшому він крокував по кар'єрі військового. У 1860 році став майором, у 1861 — підполковником, у 1863 — полковником. Починав з піхоти, але потім служив в інших військах: в 1865 році був полковником Уланського полку Новара, генерал-майором ломбардських гренадерів. Брав участь у війні 1866 року із Австрією, зокрема у битві при Кустаці, де отримав тяжке поранення. Наприкінці 1866 року отримав призначення командиром по військовому округу провінції Верона.
У 1867 став генерал-лейтенантом, навесні 1868 в званні контр-адмірала почав службу при головному штабі військово-морського флоту. У лютому 1869 року вже був головнокомандувачем італійським військово-морським флотом. В цей час він становиться кандидатом на іспанський престол. В 1867–1869 роках йшли на цю тему перемови з іспанським республіканським урядом.
Король Іспанії Редагувати
16 листопада 1870 відбулося голосування кортесів Іспанії: з 347 депутатів, Амадей отримав 191 голос. Його оголосили королем.
27 грудня 1870 прибув в Іспанію. У день його приїзду стався замах на голову іспанському уряду генерала Хуана Пріма. Від отриманих ран той помер.
З самого початку він стикнувся з негативом особисто до себе, з нерозуміння своєї політики. Перш за все це було пов'язано з ліберальними настроями нового короля Іспанії, а також тим, що батька Амадея — Віктора Емануїла — за взяття Риму у 1870 було відлучено від церкви. Йому дали прізвисько «Макаррон Прімеро». При цьому він мав підтримку у парламенті.
12 березня 1871 відбулися нові парламентські вибори. Національна коаліція, на яку опирався король, отримала 2/3 місць. Було сформовано кабінет міністрів на чолі із Праксидісом Матео Сагаста. Але труднощі накопичувалися. Королівська влада замість того, щоб надавати підтримку лібернальному уряду, все більше йому шкодила. При цьому навіть аристократія не підтримувала короля. В цих умовах Амадей I призначає нового голову уряду Мануеля Руїса Соррілья (липень 1871). Король разом з Соррілья взялися за впровадження радикальної програми дій, зокрема впровадження суду присяжних і військового кодексу, затвердження свободи совісті, цивільного шлюбу та цивільної реєстрації актів стану. Але частина уряду сприйняла ці нововведення негативно. Росла соціальна напруга. Знову розпочалася війна карлістів. Все це викликала нова політична криза. Внаслідок чого 3 квітня 1872 відбулися нові вибори до парламенту. Проурядові сили отримали 201 місце, опозиція — 174. Але вже серед монархічної коаліції почав розлад. Усі кабінети міністрів, які призначалися, виявилися не здатними зберегти монархістський конкенсус. На пропозиції своїх прихильників здійснити державний заколот Амадей I відповів відмовою. У травні 1872 активізувалися карлісти. 18 липня 1872 здійснено замах на короля, але невдалий. Нові вибори 24 серпня 1897 надали прихильникам короля 294 місця в парламенті. Але серед них не було єдності.
У цих умовах Амадей I з осені 1872 шукав приводу, щоб зректися корони. 11 лютого 1873 Амадей I підписав своє зречення. Після цього він переїхав до Лісабону. В Іспанії знов проголосили республіку.
Останні роки Редагувати
Амадей повернувся до Італії, до своїх військових обов'язків, багато подорожував. Коли йому сказали, що новий король Іспанії справляється із своїми обов'язками, Амадей відповів: «Дивно, адже у нього ті ж самі міністри, що були й у мене!».
Родина Редагувати
1. Дружина — Марія Вітторія даль Поццо (1847—1876).
Діти:
- Емануель Філіберт (1869—1931), герцог Апулійський, згодом герцог Аостський
- Луїджі Амедео (1873—1933), герцог Амбруццький
2. Дружина Летиція Бонапарт (1866—1926)
- Умберто (1889—1918), граф Салемі
Родовід Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- http://www.treccani.it/enciclopedia/amedeo-fernandino-maria-di-savoia-duca-d-aosta-re-di-spagna_(Dizionario_Biografico)/
- Portal de Archivos Españoles — 2007.
Джерела Редагувати
- Palacio Attard, V. (1978). La España del siglo XIX. 1808—1898. (ісп.)
- Eslava Galán, Juan (1995). La historia de España contada para escépticos. Barcelona: Editorial Planeta. pp. 337 págs. (ісп.)
| Попередник Ізабелла II | Король Іспанії 1870-1873 | Наступник Альфонс XII |