www.wikidata.uk-ua.nina.az

Єлена Орлеанська фр Hélène d Orléans повне ім я Єлена Луїза Франсуаза Генрієтта Орлеанська фр Hélène Louise Françoise He

Єлена Орлеанська

Єлена Орлеанська (фр. Hélène d'Orléans), повне ім'я Єлена Луїза Франсуаза Генрієтта Орлеанська (фр. Hélène Louise Françoise Henriette d’Orléans), (нар. 13 січня 1871 — пом. 21 січня 1951) — французька принцеса з Орлеанського дому, донька графа Паризького Луї-Філіпа та принцеси Марії Ізабелли Орлеанської, дружина герцога Аостського Емануїла Філіберта, після його смерті — полковника Оддоне Кампіні; матір короля Хорватії Томіслава II.

Єлена Орлеанська
фр. Hélène d'Orléans
Світлина Єлени Орлеанської роботи Г. В. Барнетта, 28 травня 1911,
Ім'я при народженні Єлена Луїза Франсуаза Генрієтта
Народилася 13 червня 1871(1871-06-13)
Твікенгем, Велика Британія
Померла 21 січня 1951(1951-01-21) (79 років)
Кастелламмаре-ді-Стабія, Італія
Поховання Неаполь
Країна  Франція
Місце проживання палац Каподімонте, Неаполь
Діяльність благодійність
Знання мов давньоруська
Титул герцогиня Аостська
Конфесія католицтво
Рід Орлеанський дім, Савойська династія
Батько Луї-Філіп Альбер Орлеанський
Мати Марія Ізабелла Орлеанська
Брати, сестри Prince Philippe, Duke of Orléansd, Prince Ferdinand, Duke of Montpensierd, Амелія Орлеанська, Ізабелла Орлеанська і Луїза Орлеанська
У шлюбі з 1) Емануїл Філіберт Савойський
2) Оддоне Кампіні
Діти Від першого шлюбу: Амадео, Аймоне
Від другого шлюбу: не було
Автограф
Нагороди
Кавалер Срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Хрест «За військові заслуги» (Італія)
Хрест «За військові заслуги» (Італія)
Хрест «За військові заслуги» (Італія)
Пам'ятна медаль Італо-австрійської війни 1915—1918
Кавалер ордена Почесного легіону
Воєнний хрест 1914—1918
Благородний орден Зоряного хреста
Медаль імені Флоренс Найтінгейл
Герб

Герб Єлени та Анни Орлеанських

Генеральна інспектриса медсестер-добровольців Червоного Хреста Італії у 1915—1921 роках. Засновниця фонду допомоги дітям прикордонних територій (1919).

Авторка кількох книжок про подорожі.

Підтримувала режим Беніто Муссоліні.

Біографія Редагувати

Дитинство та юність Редагувати

Народилась 13 січня 1871 року у батьківській резиденції Йорк-гаус у Твікенемі, неподалік Лондона. Була третьою дитиною та другою донькою в родині графа Паризького Луї-Філіпа та його дружини Марії Ізабелли Орлеанської. Мала старшу сестру Амелію та брата Луї-Філіпа.

Світлина 1890-х років

За кілька місяців після її народження у Франції був відмінений закон про вигнання, який стосувався Орлеанського дому, і сімейство змогло повернутися на батьківщину. Наступного року були скасовані наполеонівські декрети конфіскації майна королівської сім'ї, і палаци в Е та Рандані, а також замок Амбуаз, повернулися у їхнє володіння. Під час перебування у Парижі, за запрошенням герцогині Галлієри, родина жила на першому поверсі готелю Матіньйон. У Франції народилися менші дітиː Шарль, Ізабелла, Жак, Луїза та Фердинанд.

Влітку 1886 року родина знову була вислана із Франції. Надалі проживали у Великій Британії та Іспанії.

Єлена здобула добру освіту, володіла чотирма мовами. Була відома своєю вродою.

Батьки прагнули видати її заміж за спадкоємця великої європейської монархії. Першим претендентом на руку дівчини був герцог Кларенс, другий у лінії престолонаслідування Великої Британії. Молоді люди закохалися одну в одного, однак батько Єлени був проти цього союзу через необхідний перехід нареченої у англіканство. Дівчина особисто відвідала Папу Римського Лева XIII, клопотаючись про дозвіл на вінчання, проте той підтвердив вердикт її батька, заявивши, що, у випадку непослуху, Єлена буде відлучена від церкви. Після цього перемовини про шлюб були зупинені. У грудні наступного року принц заручився із Марією Текською, однак вже за місяць помер від пневмонії.

У 1892 році російське імператорське подружжя мало думку одружити свого старшого сина Миколая з Оленою. Однак сам цесаревич наполягав на кандидатурі Аліси Гессенської. У тому ж році інтерес до принцеси проявляв герцог Шлезвіг-Гольштейну Ернст Гюнтер, брат німецької імператриці Августи Вікторії, з яким Єлена познайомилася, подорожуючи Єгиптом. Втім, дівчина залишилася байдужою до юнака. Німецька дипломатична служба також тисла на герцога, не бажаючи француженки у колі німецької імператорської родини. Зрештою, той одружився із німецькою принцесою Доротеєю Саксен-Кобург-Готською.

Родичі прагнули бачити Єлену дружиною спадкоємця престола Австро-Угорщини Франца Фердинанда, проте той, закоханий у Софію Хотек, зволікав із відповіддю, хоча категорично не відмовлявся. Імператор Франц Йосиф I шлюб не підтримував, однак зауважив, що не буде проти. Сподівалися також, що вона може стати дружиною італійського кронпринца. Однак, після візиту принцеси до Неаполя стосунки не розвивалися.

У вересні 1894 року Луї-Філіп помер. На похороні батька у Вейбриджі Єлена вперше побачилася із герцогом Аостським, небожем правлячого короля Італії.

Шлюб та діти Редагувати

Світлина Єлени, 1903

У віці 24 років Єлена взяла шлюб із 26-річним герцогом Аостським Емануїлом Філібертом. Наречений був сином колишнього короля Іспанії Амадея I і другим у лінії наслідування престолу Італії. Весілля відбулося 25 червня 1895 у церкві Святого Рафаеля у Кінгстоні-на-Темзі неподалік Лондону. На вінчанні були присутніми кронпринц Італії Віктор Емануїл, принц Уельський Берті з дружиною Александрою, а також інші члени британського королівського дому. Весільний сніданок пройшов у будинку Орленських у Твікенемі.

Італійський двір, куди прибули молодята після весілля, продовжував залишатися досить провінційним. Королівська родина прийняла Єлену досить прохолодно. Жінка присвятила себе благодійності і дуже скоро стала популярною серед усіх верств народу Італії.

Подружжя мешкало у Турині, де й народилися двоє їхніх синів:

Від 1905 року герцог і герцогиня Аоста мешкали у палаці Каподімонте в Неаполі і мали великий вплив на інтелектуальне життя міста. Перші роки шлюбу були щасливими. Проте згодом Емануїл Філіберт почав віддавати перевагу коханці Паулі Орсіні.

У герцогині в цей час діагностували сухоти і рекомендували перебування у спекотному кліматі.

У 1907 році Єлена виїхала до Африки. Згодом її поїздки почали тривати до десяти місяців. Вона подорожувала Нілом, через Сахару, до країни Конго і через більшу частину Східної Африки. Під час поїздок стала відомою як мисливець за великою дичиною. Видала кілька книжок, в яких описувала свої подорожі.

Світлина 1919 року

Під час Першої світової війни була головою медсестер Італійського Червоного Хреста і проводила більшість часу на лінії фронту або поруч. Значно покращила санітарні умови у військових шпиталях і підвищила професіоналізм жінок-медсестер. За свою службу була удостоєна кількох нагород різними країнами. Її щоденник воєнного часу був пізніше опублікований з передмовою Беніто Муссоліні.

У 1919 році відновила свої подорожі і відвідала республіку Фіуме Габріеле д'Аннунціо. До 1930-х продовжувала мандрувати

У міжвоєнний період стала одним із найзатятіших захисників фашизму, а її сини отримали добрі посади від Муссоліні, з яким Єлена товаришувала особисто. Прихильність доньки італійському націоналізмові шокувала її батьків, які розірвали з нею всі контакти.

У червні 1931 року раптово помер Емануїл Філіберт.

У віці 65 років Єлена взяла другий шлюб із 56-річним полковником Оддоне Кампіні. Весілля відбулося у жовтні 1936 року у палаці Каподімонте. Точна дата церемонії невідома. Подружжя продовжило жити в тому ж палаці. Єлена, незважаючи на вік та хворобу легень, залишалася надзвичайно енергійною жінкою. Товаришувала з принцесою П'ємонту Марією Жозе, яка у 1930-тих мешкала у Неаполі.

Мешкала у своєму палаці протягом всієї Другої Світової війни. Лише у червні 1946 року переїхала до Кастелламмаре-ді-Стабія. У 1947 році передала в подарунок Національній бібліотеці Неаполя більше 11 000 томів і брошур, частину пам'ятних речей, карт і багату колекцію фотографій (близько 9800 зображень, датованих 1890—1930 роками, які стосувалися приватного життя її сім'ї, діяльності інспектрисою Червоного Хреста, сафарі та полювання на велику дичину в Африці), а також основну частину рукописів, що становлять Фонд Аости.

Пішла з життя 21 січня 1951 року у Кастелламмаре-ді-Стабія. Похована у базиліці Incoronata Madre del Buon Consiglio у Неаполі.

Літературні праці Редагувати

  • 1913 — Три поїздки до Африки. Ілюстрована книга.
  • 1913 — Подорожі Африкою.
  • 1918 — Назустріч сонцю, що сходить. Подорож до Далекого Сходу.
  • 1921 — Бродяче життя, Сенсація Африки.
  • 1930 — Поруч із героями. Військовий щоденник Її Королівської Високості, герцогині Аостської, головної інспектриси медичних сестер-добровольців Італійського Червоного Хреста;
  • 1933 — Через Сахару. Журнал мандрівок.

Нагороди Редагувати

Італія Редагувати

Франція Редагувати

Інші країни і організації Редагувати

Титули Редагувати

Генеалогія Редагувати

Луї-Філіп I
 
Марія Амелія де Бурбон
 
Фрідріх Людвіг Мекленбург-Шверінський
 
Кароліна Луїза Саксен-Веймар-Ейзенахська
 
Луї-Філіп I
 
Марія Амелія де Бурбон
 
Фердинанд VII
 
Марія-Христина Бурбон-Сицилійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фердинанд Філіп Орлеанський
 
 
 
 
 
Олена Мекленбург-Шверінська
 
 
 
 
 
Антуан Орлеанський
 
 
 
 
 
Луїза Фернанда Іспанська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Луї-Філіп Паризький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Ізабелла Орлеанська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлена
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки Редагувати

  1. ↑ Енциклопедія Треккані [1] [ 26 січня 2020 у Wayback Machine.] (італ.)
  2. ↑ Герцогиня Аостська [2] [ 24 січня 2020 у Wayback Machine.] (італ.)
  3. Опис весілля у «Королівському журналі» [3] [ 27 січня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. Оддоне Кампіні [4] [ 24 січня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. Базиліка Incoronata Madre del Buon Consiglio [5] [ 8 червня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)

Література Редагувати

  • Camillo Albanese: La principessa beduina. L'avventurosa vita di Elena di Francia duchessa d'Aosta. Mursia, Mailand 2007, ISBN 978-88-425-3720-5.
  • Hanson, Edward. The Wandering Princess: Princess Helene of France, Duchess of Aosta (1871—1951). Fonthill. 2017. ISBN 978-1-78155-592-7.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yelena Orleanska fr Helene d Orleans povne im ya Yelena Luyiza Fransuaza Genriyetta Orleanska fr Helene Louise Francoise Henriette d Orleans nar 13 sichnya 1871 pom 21 sichnya 1951 francuzka princesa z Orleanskogo domu donka grafa Parizkogo Luyi Filipa ta princesi Mariyi Izabelli Orleanskoyi druzhina gercoga Aostskogo Emanuyila Filiberta pislya jogo smerti polkovnika Oddone Kampini matir korolya Horvatiyi Tomislava II Yelena Orleanskafr Helene d OrleansSvitlina Yeleni Orleanskoyi roboti G V Barnetta 28 travnya 1911 Im ya pri narodzhenni Yelena Luyiza Fransuaza GenriyettaNarodilasya 13 chervnya 1871 1871 06 13 Tvikengem Velika BritaniyaPomerla 21 sichnya 1951 1951 01 21 79 rokiv Kastellammare di Stabiya ItaliyaPohovannya NeapolKrayina FranciyaMisce prozhivannya palac Kapodimonte NeapolDiyalnist blagodijnistZnannya mov davnoruskaTitul gercoginya AostskaKonfesiya katolictvoRid Orleanskij dim Savojska dinastiyaBatko Luyi Filip Alber OrleanskijMati Mariya Izabella OrleanskaBrati sestri Prince Philippe Duke of Orleansd Prince Ferdinand Duke of Montpensierd Ameliya Orleanska Izabella Orleanska i Luyiza OrleanskaU shlyubi z 1 Emanuyil Filibert Savojskij2 Oddone KampiniDiti Vid pershogo shlyubu Amadeo AjmoneVid drugogo shlyubu ne buloAvtografNagorodi Kavaler Sribnoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Hrest Za vijskovi zaslugi Italiya Hrest Za vijskovi zaslugi Italiya Hrest Za vijskovi zaslugi Italiya Pam yatna medal Italo avstrijskoyi vijni 1915 1918Kavaler ordena Pochesnogo legionu Voyennij hrest 1914 1918Blagorodnij orden Zoryanogo hresta Medal imeni Florens NajtingejlGerbGerb Yeleni ta Anni Orleanskih Mediafajli u VikishovishiGeneralna inspektrisa medsester dobrovolciv Chervonogo Hresta Italiyi u 1915 1921 rokah 1 Zasnovnicya fondu dopomogi dityam prikordonnih teritorij 1919 Avtorka kilkoh knizhok pro podorozhi Pidtrimuvala rezhim Benito Mussolini Zmist 1 Biografiya 1 1 Ditinstvo ta yunist 1 2 Shlyub ta diti 2 Literaturni praci 3 Nagorodi 3 1 Italiya 3 2 Franciya 3 3 Inshi krayini i organizaciyi 4 Tituli 5 Genealogiya 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaBiografiya RedaguvatiDitinstvo ta yunist Redaguvati Narodilas 13 sichnya 1871 roku u batkivskij rezidenciyi Jork gaus u Tvikenemi nepodalik Londona Bula tretoyu ditinoyu ta drugoyu donkoyu v rodini grafa Parizkogo Luyi Filipa ta jogo druzhini Mariyi Izabelli Orleanskoyi Mala starshu sestru Ameliyu ta brata Luyi Filipa nbsp Svitlina 1890 h rokivZa kilka misyaciv pislya yiyi narodzhennya u Franciyi buv vidminenij zakon pro vignannya yakij stosuvavsya Orleanskogo domu i simejstvo zmoglo povernutisya na batkivshinu Nastupnogo roku buli skasovani napoleonivski dekreti konfiskaciyi majna korolivskoyi sim yi i palaci v E ta Randani a takozh zamok Ambuaz povernulisya u yihnye volodinnya Pid chas perebuvannya u Parizhi za zaproshennyam gercogini Galliyeri rodina zhila na pershomu poversi gotelyu Matinjon U Franciyi narodilisya menshi ditiː Sharl Izabella Zhak Luyiza ta Ferdinand Vlitku 1886 roku rodina znovu bula vislana iz Franciyi Nadali prozhivali u Velikij Britaniyi ta Ispaniyi Yelena zdobula dobru osvitu volodila chotirma movami Bula vidoma svoyeyu vrodoyu Batki pragnuli vidati yiyi zamizh za spadkoyemcya velikoyi yevropejskoyi monarhiyi Pershim pretendentom na ruku divchini buv gercog Klarens drugij u liniyi prestolonasliduvannya Velikoyi Britaniyi Molodi lyudi zakohalisya odnu v odnogo odnak batko Yeleni buv proti cogo soyuzu cherez neobhidnij perehid narechenoyi u anglikanstvo Divchina osobisto vidvidala Papu Rimskogo Leva XIII klopotayuchis pro dozvil na vinchannya prote toj pidtverdiv verdikt yiyi batka zayavivshi sho u vipadku neposluhu Yelena bude vidluchena vid cerkvi Pislya cogo peremovini pro shlyub buli zupineni U grudni nastupnogo roku princ zaruchivsya iz Mariyeyu Tekskoyu odnak vzhe za misyac pomer vid pnevmoniyi U 1892 roci rosijske imperatorske podruzhzhya malo dumku odruzhiti svogo starshogo sina Mikolaya z Olenoyu Odnak sam cesarevich napolyagav na kandidaturi Alisi Gessenskoyi U tomu zh roci interes do princesi proyavlyav gercog Shlezvig Golshtejnu Ernst Gyunter brat nimeckoyi imperatrici Avgusti Viktoriyi z yakim Yelena poznajomilasya podorozhuyuchi Yegiptom Vtim divchina zalishilasya bajduzhoyu do yunaka Nimecka diplomatichna sluzhba takozh tisla na gercoga ne bazhayuchi francuzhenki u koli nimeckoyi imperatorskoyi rodini Zreshtoyu toj odruzhivsya iz nimeckoyu princesoyu Doroteyeyu Saksen Koburg Gotskoyu Rodichi pragnuli bachiti Yelenu druzhinoyu spadkoyemcya prestola Avstro Ugorshini Franca Ferdinanda prote toj zakohanij u Sofiyu Hotek zvolikav iz vidpoviddyu hocha kategorichno ne vidmovlyavsya Imperator Franc Josif I shlyub ne pidtrimuvav odnak zauvazhiv sho ne bude proti Spodivalisya takozh sho vona mozhe stati druzhinoyu italijskogo kronprinca Odnak pislya vizitu princesi do Neapolya stosunki ne rozvivalisya U veresni 1894 roku Luyi Filip pomer Na pohoroni batka u Vejbridzhi Yelena vpershe pobachilasya iz gercogom Aostskim nebozhem pravlyachogo korolya Italiyi 2 Shlyub ta diti Redaguvati nbsp Svitlina Yeleni 1903U vici 24 rokiv Yelena vzyala shlyub iz 26 richnim gercogom Aostskim Emanuyilom Filibertom Narechenij buv sinom kolishnogo korolya Ispaniyi Amadeya I i drugim u liniyi nasliduvannya prestolu Italiyi Vesillya vidbulosya 25 chervnya 1895 u cerkvi Svyatogo Rafaelya u Kingstoni na Temzi nepodalik Londonu Na vinchanni buli prisutnimi kronprinc Italiyi Viktor Emanuyil princ Uelskij Berti z druzhinoyu Aleksandroyu a takozh inshi chleni britanskogo korolivskogo domu Vesilnij snidanok projshov u budinku Orlenskih u Tvikenemi 3 Italijskij dvir kudi pribuli molodyata pislya vesillya prodovzhuvav zalishatisya dosit provincijnim Korolivska rodina prijnyala Yelenu dosit proholodno Zhinka prisvyatila sebe blagodijnosti i duzhe skoro stala populyarnoyu sered usih verstv narodu Italiyi 2 Podruzhzhya meshkalo u Turini de j narodilisya dvoye yihnih siniv Amadeo 1898 1942 3 j gercog Aostskij buv odruzhenij iz francuzkoyu princesoyu Annoyu Orleanskoyu mav dvoh donok Ajmone 1900 1948 korol Horvatiyi u 1941 1943 rokah buv odruzhenij z greckoyu princesoyu Irenoyu mav yedinogo sina Vid 1905 roku gercog i gercoginya Aosta meshkali u palaci Kapodimonte v Neapoli i mali velikij vpliv na intelektualne zhittya mista Pershi roki shlyubu buli shaslivimi Prote zgodom Emanuyil Filibert pochav viddavati perevagu kohanci Pauli Orsini U gercogini v cej chas diagnostuvali suhoti i rekomenduvali perebuvannya u spekotnomu klimati U 1907 roci Yelena viyihala do Afriki Zgodom yiyi poyizdki pochali trivati do desyati misyaciv Vona podorozhuvala Nilom cherez Saharu do krayini Kongo i cherez bilshu chastinu Shidnoyi Afriki Pid chas poyizdok stala vidomoyu yak mislivec za velikoyu dichinoyu Vidala kilka knizhok v yakih opisuvala svoyi podorozhi nbsp Svitlina 1919 rokuPid chas Pershoyi svitovoyi vijni bula golovoyu medsester Italijskogo Chervonogo Hresta i provodila bilshist chasu na liniyi frontu abo poruch Znachno pokrashila sanitarni umovi u vijskovih shpitalyah i pidvishila profesionalizm zhinok medsester Za svoyu sluzhbu bula udostoyena kilkoh nagorod riznimi krayinami Yiyi shodennik voyennogo chasu buv piznishe opublikovanij z peredmovoyu Benito Mussolini U 1919 roci vidnovila svoyi podorozhi i vidvidala respubliku Fiume Gabriele d Annuncio Do 1930 h prodovzhuvala mandruvatiU mizhvoyennij period stala odnim iz najzatyatishih zahisnikiv fashizmu a yiyi sini otrimali dobri posadi vid Mussolini z yakim Yelena tovarishuvala osobisto Prihilnist donki italijskomu nacionalizmovi shokuvala yiyi batkiv yaki rozirvali z neyu vsi kontakti U chervni 1931 roku raptovo pomer Emanuyil Filibert U vici 65 rokiv Yelena vzyala drugij shlyub iz 56 richnim polkovnikom Oddone Kampini 4 Vesillya vidbulosya u zhovtni 1936 roku u palaci Kapodimonte Tochna data ceremoniyi nevidoma Podruzhzhya prodovzhilo zhiti v tomu zh palaci Yelena nezvazhayuchi na vik ta hvorobu legen zalishalasya nadzvichajno energijnoyu zhinkoyu Tovarishuvala z princesoyu P yemontu Mariyeyu Zhoze yaka u 1930 tih meshkala u Neapoli Meshkala u svoyemu palaci protyagom vsiyeyi Drugoyi Svitovoyi vijni Lishe u chervni 1946 roku pereyihala do Kastellammare di Stabiya 2 U 1947 roci peredala v podarunok Nacionalnij biblioteci Neapolya bilshe 11 000 tomiv i broshur chastinu pam yatnih rechej kart i bagatu kolekciyu fotografij blizko 9800 zobrazhen datovanih 1890 1930 rokami yaki stosuvalisya privatnogo zhittya yiyi sim yi diyalnosti inspektrisoyu Chervonogo Hresta safari ta polyuvannya na veliku dichinu v Africi a takozh osnovnu chastinu rukopisiv sho stanovlyat Fond Aosti 1 Pishla z zhittya 21 sichnya 1951 roku u Kastellammare di Stabiya Pohovana u bazilici Incoronata Madre del Buon Consiglio u Neapoli 5 Literaturni praci Redaguvati1913 Tri poyizdki do Afriki Ilyustrovana kniga 1913 Podorozhi Afrikoyu 1918 Nazustrich soncyu sho shodit Podorozh do Dalekogo Shodu 1921 Brodyache zhittya Sensaciya Afriki 1930 Poruch iz geroyami Vijskovij shodennik Yiyi Korolivskoyi Visokosti gercogini Aostskoyi golovnoyi inspektrisi medichnih sester dobrovolciv Italijskogo Chervonogo Hresta 1933 Cherez Saharu Zhurnal mandrivok Nagorodi RedaguvatiItaliya Redaguvati Sribna medal Za vijskovu doblest Italiya Hrest Za vijskovi zaslugi Italiya nagorodzhena trichi Medal Italijskogo Chervonogo Hresta 1919 Pam yatna medal Italo avstrijskoyi vijni 1915 1918 z chotirma plankami Pam yatna medal ob yednannya Italiyi Medal PeremogiFranciya Redaguvati Orden Pochesnogo legionu dama Krua de GerrInshi krayini i organizaciyi Redaguvati Orden Svyatoyi Izabelli pochesnij velikij hrest Korolivstvo Portugaliya 22 travnya 1886 Orden Korolevi Mariyi Luyizi Ispaniya 13 chervnya 1895 Orden Zirkovogo hresta Avstro Ugorshina Dama chesti i viddanosti Maltijskij orden Medal imeni Florens Najtingejl Mizhnarodnij komitet Chervonogo Hresta Tituli Redaguvati13 chervnya 1871 21 sichnya 1951 Yiyi Korolivska Visokist Princesa Yelena Orleanska 21 sichnya 1951 4 lipnya 1931 Yiyi Korolivska Visokist Gercoginya Aosta 4 lipnya 1931 zhovten 1936 Yiyi Korolivska Visokist Vdoviyucha Gercoginya Aosta zhovten 1936 21 sichnya 1951 Pani Kampini Genealogiya RedaguvatiLuyi Filip I nbsp Mariya Ameliya de Burbon nbsp Fridrih Lyudvig Meklenburg Shverinskij nbsp Karolina Luyiza Saksen Vejmar Ejzenahska nbsp Luyi Filip I nbsp Mariya Ameliya de Burbon nbsp Ferdinand VII nbsp Mariya Hristina Burbon Sicilijska nbsp Ferdinand Filip Orleanskij nbsp Olena Meklenburg Shverinska nbsp Antuan Orleanskij nbsp Luyiza Fernanda Ispanska nbsp Luyi Filip Parizkij nbsp Mariya Izabella Orleanska nbsp Yelena Primitki Redaguvati a b Enciklopediya Trekkani 1 Arhivovano 26 sichnya 2020 u Wayback Machine ital a b v Gercoginya Aostska 2 Arhivovano 24 sichnya 2020 u Wayback Machine ital Opis vesillya u Korolivskomu zhurnali 3 Arhivovano 27 sichnya 2020 u Wayback Machine angl Oddone Kampini 4 Arhivovano 24 sichnya 2020 u Wayback Machine angl Bazilika Incoronata Madre del Buon Consiglio 5 Arhivovano 8 chervnya 2019 u Wayback Machine angl Literatura RedaguvatiCamillo Albanese La principessa beduina L avventurosa vita di Elena di Francia duchessa d Aosta Mursia Mailand 2007 ISBN 978 88 425 3720 5 Hanson Edward The Wandering Princess Princess Helene of France Duchess of Aosta 1871 1951 Fonthill 2017 ISBN 978 1 78155 592 7 Posilannya RedaguvatiOrleanskij dim Arhivovano 8 sichnya 2020 u Wayback Machine angl Profil na Geni com Arhivovano 24 sichnya 2020 u Wayback Machine angl Profil na Thepeerage com Arhivovano 24 sichnya 2020 u Wayback Machine angl Genealogiya Yeleni Orleanskoyi Arhivovano 25 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl Genealogiya Emanuyila Filiberta Savojskogo Arhivovano 28 travnya 2020 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yelena Orleanska amp oldid 40012307