www.wikidata.uk-ua.nina.az

Литвин Василь Степанович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Литвин Васи ль Степа нович Литви н 1 4 червня

Литвин Василь Степанович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Литвин.

Васи́ль Степа́нович Литви́н(4 червня 1941, с. Федорівка, нині Весняне, Добровеличківського району, Кіровоградської області — 7 квітня 2017, Київ) — заслужений артист України, перший голова Спілки кобзарів України, лауреат Республіканської премії ім. І. Нечуя-Левицького, лауреат премії фонду Т. Г. Шевченка, співзасновник Стрітівської школи кобзарського мистецтва, відмінник освіти України. Нагороджений почесним знаком «За подвижництво в українській культурі», орден «За заслуги» (Україна) ІІІ ступеня. Дружина — поетеса, громадський діяч, фольклорист Антоніна Литвин.

Литвин Василь Степанович
Народився 4 червня 1941(1941-06-04)
Веснянка, Добровеличківський район, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР
Помер 7 квітня 2017(2017-04-07) (75 років)
Київ, Україна
Поховання Гребені
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність мистецтвознавець, кобзар
Нагороди

Життєпис Редагувати

Василь Литвин народився в багатодітній родині. Батько Степан Андрійович, Марія Онисівна працювала в колгоспі. З 12 дітей зрілого віку досягли троє синів (Іван, Василь, Микола) та донька Ольга. Закінчив Миколаївську 8-річну школу. Щоб заробити на повну середню освіту разом з братом Миколою вирушив на заробітки до Кролевця, де й отримав перші уроки гри на бандурі Михайла Івановича Білошапки, керівника художньої самодіяльності ткацької фабрики. 1960 року таки закінчив Перчунівську середню школу..

1961 року брати Литвини вступили до Київського музичного училища ім. Глієра по класу бандури (викладач А. Омельченко). Микола Литвин перевівся до Тернопільського музучилища. А Василь Литвин 1964 року, не закінчивши ІІІ курсу, (через складні матеріальні умови змушений був залишити навчання) став працювати у Чернігівській філармонії. Микола, після закінчення музучилища почав працювати у Тернопільській філармонії, куди запросив і брата Василя. Через націоналістичні погляди та репертуар братів Литвинів їх було звільнено з роботи. 1966 року Микола попав під слідство, а Василя віддали до війська, хоч за станом здоров'я він не міг служити.1968 року, після втручання дружини Антоніни Литвин (направила листа міністру оборони СРСР Гречку) — згодом демобілізували.

Через заборону влади влаштуватись на роботу за фахом, працював в технічній галузі. Лише після втручання митців-шестидесятників А. Горської, В.Стуса, В. Овсієнка був запрошений на роботу художнім керівником у будинку культури с. Іванків Бориспільського району Київської області. 1969 рік відкрив для України потужний талант Василя Литвина. На концерті «Співають кобзарі»(після масового знищення кобзарів 1934 р. — перший великий концерт) він повернув до життя історичну пісню «Ой, полети галко», присвячену П. Калнишевському. Після концерту був запрошений на роботу до оркестру українських народних інструментів. Згодом приєднався Микола. В одному з перших концертів оркестру в Київській філармонії, брати Литвини виконали пісню «Марш Богдана Хмельницького» (сл. С. Руданського, муз. М. Литвина), яка мала шалений успіх. Їхній репертуар знову не сподобався радянській владі, бо мав національний характер. В. Литвина звільняють з роботи. Сім'я Литвинів змушена була переїхати до родичів у с. Гребені Київської області.

З 1970 р. по 1989 працював на різних роботах. В цей період відкрився його композиторський талант. Поціновувачами таланту В. Литвина були друзі-шестидесятники І. Дзюба, Г. Тютюнник, А.Горська, Н.Матвієнко, Ю. Мушкетик, Б. Олійник, О. Бердник (згодом оселився в с. Гребені) і т. д. В тандемі з останнім, вони створили десятки життєствердних націоналістичних пісень: «Ой ходив я степом», «Як затихнуть громи стоголосі», «Людей нема», «Хто ти, людино?».

1989 року Фонд культури скликав комітет по порятунку народної пісні, куди запросили й В. Литвина. Він запропонував створити кобзарську школу. До цього проекту долучилися багато людей. Першим фундаментом до створення школи кобзарського мистецтва був концерт «Кобзарська дума» в Палаці «Україна» (1989 р.). В цьому концерті брали участь А. Бобир, Є. Адамцевич, С. Гнилоквас, Г. Ільченко, Я. Панченко, В. Кушпет, О.Стахів, В. Литвин та М. Литвин. Під час виступу В. Литвина на концерті з піснею « Народе мій…» (сл. І. Франка), коли прозвучав рядок: «Вірю в силу духа, і в день воскресний твойого повстання…», весь п'ятитисячний зал встав на ноги.

У серпні 1989 року була створена у с. Стрітівка Київської області єдина в світі школа кобзарського мистецтва. Разом з дружиною Антоніною стали одними з перших викладачів цього навчального закладу.

У його репертуарі понад 250 пісень, 170 з них — власні мелодії на слова українських класиків та сучасних поетів: «Дума про матір» на сл. Б. Олійника, «Народе мій» (Вступ до поеми «Мойсей» Івана Франка), «Чародійна кобзо» на сл. А. Литвина, «Посланіє» на сл. Т. Шевченка, «Рятуйте, люди пісню» на сл. П. Перебийноса. Але переважали давні українські народні пісні, серед них: „Ой не пугай пугаченьку“, „Про Супруна“, „Про Морозенка“, лемківська пісня „Будь здрава землице“, „Гей браття, опришки“, уривок із Слова про Ігорів похід — „Стогін Русі“ та багато інших. Намагався створювати пісні, які на даний час найбільш актуальні за давньою традицією кобзарів: „Народе із Трипільських запорогів“[1] на сл. Б. Олійника, „ Отут з Трипілля наш пречистий виток“ на сл. Г. Іванченка, „ Не ділім Україну“, на сл. С. Борщевського, „П'ята колона“ на сл. С. Цушко, „ Я єсть народ“ на сл. П. Тичини, „Українці, вчуймо голос крові“ на сл. А. Литвин. Автор власних творів: „Вітер віє — поле мріє“, „Вийшов місяць і зоря“, „Ой у полі, полі“, „Вітер виє, вітер віє“, „О, Лель! О, Батьку! Ой світи“ та ін.

З 2005 року подружжя Литвинів на запрошення різних навчальних закладів проводили лекції-концерти на патріотично-виховні теми.

Василь Степанович та Антоніна Іванівна — автори проекту „Школа майбутніх Батьків-Матерів“ спрямована на виховання молоді як майбутніх Батьків-Матерів. Детальніше про цю програму можна ознайомитись на .

Помер 7 квітня 2017 року в Києві. Похований в селі Гребені, що на Київщині.

Дискографія Редагувати

  • 1989—1990 рр.(прибл.) Брати Василь та Микола Литвини;
  • Кобзар-бандурист Василь Литвин (студія Ярослав-на, м. Дрогобич, 2006) № 1;
  • Кобзар-бандурист Василь Литвин (студія Ярослав-на, м. Дрогобич, 2006) № 2;
  • Наша пам'ять -сила України / Василь Литвин, Антоніна Гармаш;
  • Ой, полети, галко (ПП „Арт-Меню“, 2007)»
  • Рятуйте, люди, пісню (ПП «Арт-Меню», 2013);
  • Народе із Трипільських запорогів (ПП «Арт-Меню», 2016).

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Ю. С. Гуренко. . Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14.07.2018. 
  2. Марія Наумова. Із роду в рід життя кладе мости… [Текст] / М. Й. Наумова — Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. — 160 с.
  3. svitbandur (23 липня 2012). . Архів оригіналу за 4 червня 2018. Процитовано 25 вересня 2018. 
  4. Myhajlo Kanafotsky (18 березня 2013). Ой ходив я степом. Процитовано 26 вересня 2018. 
  5. varjag2007 (10 липня 2013). Олесь Бердник Людей нема є лиш прелюд. Процитовано 26 вересня 2018. 
  6. varjag2007 (9 липня 2013). Олесь Бердник - Хто ти, людино, що ти, людино?. Процитовано 26 вересня 2018. 
  7. . «Peolple.in». Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 9 квітня 2017. 
  8. . UMKA. Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 9 жовтня 2018. 
  9. Пікуль, Анатолій. . vito.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 9 жовтня 2018. 


Це незавершена стаття про українського музиканта чи музикантку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Litvin Vasi l Stepa novich Litvi n 1 4 chervnya 1941 s Fedorivka nini Vesnyane Dobrovelichkivskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti 1 7 kvitnya 2017 Kiyiv zasluzhenij artist Ukrayini pershij golova Spilki kobzariv Ukrayini laureat Respublikanskoyi premiyi im I Nechuya Levickogo laureat premiyi fondu T G Shevchenka spivzasnovnik Stritivskoyi shkoli kobzarskogo mistectva vidminnik osviti Ukrayini Nagorodzhenij pochesnim znakom Za podvizhnictvo v ukrayinskij kulturi orden Za zaslugi Ukrayina III stupenya Druzhina poetesa gromadskij diyach folklorist Antonina Litvin Litvin Vasil StepanovichNarodivsya 4 chervnya 1941 1941 06 04 Vesnyanka Dobrovelichkivskij rajon Kirovogradska oblast Ukrayinska RSR SRSRPomer 7 kvitnya 2017 2017 04 07 75 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannya GrebeniKrayina SRSR UkrayinaDiyalnist mistectvoznavec kobzarNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Diskografiya 3 Literatura 4 Posilannya 5 Div takozh 6 PrimitkiZhittyepis RedaguvatiVasil Litvin narodivsya v bagatoditnij rodini Batko Stepan Andrijovich Mariya Onisivna pracyuvala v kolgospi Z 12 ditej zrilogo viku dosyagli troye siniv Ivan Vasil Mikola ta donka Olga Zakinchiv Mikolayivsku 8 richnu shkolu Shob zarobiti na povnu serednyu osvitu razom z bratom Mikoloyu virushiv na zarobitki do Krolevcya de j otrimav pershi uroki gri na banduri Mihajla Ivanovicha Biloshapki kerivnika hudozhnoyi samodiyalnosti tkackoyi fabriki 1960 roku taki zakinchiv Perchunivsku serednyu shkolu 2 1961 roku brati Litvini vstupili do Kiyivskogo muzichnogo uchilisha im Gliyera po klasu banduri vikladach A Omelchenko Mikola Litvin perevivsya do Ternopilskogo muzuchilisha A Vasil Litvin 1964 roku ne zakinchivshi III kursu cherez skladni materialni umovi zmushenij buv zalishiti navchannya stav pracyuvati u Chernigivskij filarmoniyi Mikola pislya zakinchennya muzuchilisha pochav pracyuvati u Ternopilskij filarmoniyi kudi zaprosiv i brata Vasilya Cherez nacionalistichni poglyadi ta repertuar brativ Litviniv yih bulo zvilneno z roboti 1966 roku Mikola popav pid slidstvo a Vasilya viddali do vijska hoch za stanom zdorov ya vin ne mig sluzhiti 1968 roku pislya vtruchannya druzhini Antonini Litvin napravila lista ministru oboroni SRSR Grechku zgodom demobilizuvali Cherez zaboronu vladi vlashtuvatis na robotu za fahom pracyuvav v tehnichnij galuzi Lishe pislya vtruchannya mitciv shestidesyatnikiv A Gorskoyi V Stusa V Ovsiyenka buv zaproshenij na robotu hudozhnim kerivnikom u budinku kulturi s Ivankiv Borispilskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti 1969 rik vidkriv dlya Ukrayini potuzhnij talant Vasilya Litvina Na koncerti Spivayut kobzari pislya masovogo znishennya kobzariv 1934 r pershij velikij koncert vin povernuv do zhittya istorichnu pisnyu Oj poleti galko prisvyachenu P Kalnishevskomu 3 Pislya koncertu buv zaproshenij na robotu do orkestru ukrayinskih narodnih instrumentiv Zgodom priyednavsya Mikola V odnomu z pershih koncertiv orkestru v Kiyivskij filarmoniyi brati Litvini vikonali pisnyu Marsh Bogdana Hmelnickogo sl S Rudanskogo muz M Litvina yaka mala shalenij uspih Yihnij repertuar znovu ne spodobavsya radyanskij vladi bo mav nacionalnij harakter V Litvina zvilnyayut z roboti Sim ya Litviniv zmushena bula pereyihati do rodichiv u s Grebeni Kiyivskoyi oblasti Z 1970 r po 1989 pracyuvav na riznih robotah V cej period vidkrivsya jogo kompozitorskij talant Pocinovuvachami talantu V Litvina buli druzi shestidesyatniki I Dzyuba G Tyutyunnik A Gorska N Matviyenko Yu Mushketik B Olijnik O Berdnik zgodom oselivsya v s Grebeni i t d V tandemi z ostannim voni stvorili desyatki zhittyestverdnih nacionalistichnih pisen Oj hodiv ya stepom 4 Yak zatihnut gromi stogolosi Lyudej nema 5 Hto ti lyudino 6 1989 roku Fond kulturi sklikav komitet po poryatunku narodnoyi pisni kudi zaprosili j V Litvina Vin zaproponuvav stvoriti kobzarsku shkolu Do cogo proektu doluchilisya bagato lyudej Pershim fundamentom do stvorennya shkoli kobzarskogo mistectva buv koncert Kobzarska duma v Palaci Ukrayina 1989 r V comu koncerti brali uchast A Bobir Ye Adamcevich S Gnilokvas G Ilchenko Ya Panchenko V Kushpet O Stahiv V Litvin ta M Litvin Pid chas vistupu V Litvina na koncerti z pisneyu Narode mij sl I Franka koli prozvuchav ryadok Viryu v silu duha i v den voskresnij tvojogo povstannya ves p yatitisyachnij zal vstav na nogi U serpni 1989 roku bula stvorena u s Stritivka Kiyivskoyi oblasti yedina v sviti shkola kobzarskogo mistectva Razom z druzhinoyu Antoninoyu stali odnimi z pershih vikladachiv cogo navchalnogo zakladu U jogo repertuari ponad 250 pisen 170 z nih vlasni melodiyi na slova ukrayinskih klasikiv ta suchasnih poetiv Duma pro matir na sl B Olijnika Narode mij Vstup do poemi Mojsej Ivana Franka Charodijna kobzo na sl A Litvina Poslaniye na sl T Shevchenka Ryatujte lyudi pisnyu na sl P Perebijnosa Ale perevazhali davni ukrayinski narodni pisni sered nih Oj ne pugaj pugachenku Pro Supruna Pro Morozenka lemkivska pisnya Bud zdrava zemlice Gej brattya oprishki urivok iz Slova pro Igoriv pohid Stogin Rusi ta bagato inshih Namagavsya stvoryuvati pisni yaki na danij chas najbilsh aktualni za davnoyu tradiciyeyu kobzariv Narode iz Tripilskih zaporogiv 1 na sl B Olijnika Otut z Tripillya nash prechistij vitok na sl G Ivanchenka Ne dilim Ukrayinu na sl S Borshevskogo P yata kolona na sl S Cushko Ya yest narod na sl P Tichini Ukrayinci vchujmo golos krovi na sl A Litvin Avtor vlasnih tvoriv Viter viye pole mriye Vijshov misyac i zorya Oj u poli poli Viter viye viter viye O Lel O Batku Oj sviti ta in Z 2005 roku podruzhzhya Litviniv na zaproshennya riznih navchalnih zakladiv provodili lekciyi koncerti na patriotichno vihovni temi Vasil Stepanovich ta Antonina Ivanivna avtori proektu Shkola majbutnih Batkiv Materiv spryamovana na vihovannya molodi yak majbutnih Batkiv Materiv Detalnishe pro cyu programu mozhna oznajomitis na storinci VGO Dolya Pomer 7 kvitnya 2017 roku v Kiyevi 1 Pohovanij v seli Grebeni sho na Kiyivshini 7 Diskografiya Redaguvati1989 1990 rr pribl Brati Vasil ta Mikola Litvini Kobzar bandurist Vasil Litvin studiya Yaroslav na m Drogobich 2006 1 Kobzar bandurist Vasil Litvin studiya Yaroslav na m Drogobich 2006 2 Nasha pam yat sila Ukrayini Vasil Litvin Antonina Garmash Oj poleti galko PP Art Menyu 2007 8 Ryatujte lyudi pisnyu PP Art Menyu 2013 9 Narode iz Tripilskih zaporogiv PP Art Menyu 2016 Literatura RedaguvatiZheplinskij B M Kovalchuk D B Ukrayinski kobzari banduristi lirniki Enciklopedichnij dovidnik Lviv Galicka vidavnicha spilka 2011 S 141 Zheplinskij B Korotka istoriya kobzarstva v Ukrayini Lviv Kraj 2000 S 131 Sorohtej H Kobzarska duma Prikarpatska pravda 1969 21 kvit Kashenko 1969 Vechirko L Spivayut kobzari RU 1969 26 cherv Timoshenko K Spivayut kobzari Muzika 1970 1 Svitlana Kushnir najbilshe divo nasha zemlya Arhivovano 24 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Nezborima naciya 2011 Sich Silin B Poyut kobzari Ukrainy Lvovskaya pravda 1969 14 veres Posilannya RedaguvatiLitvin Vasil Stepanovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 3 L M Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 S 136 Video na YoutubeDiv takozh RedaguvatiStritivska visha pedagogichna shkola kobzarskogo mistectvaPrimitki Redaguvati a b v Yu S Gurenko Litvin Vasil Stepanovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Arhiv originalu za 14 lipnya 2018 Procitovano 14 07 2018 Mariya Naumova Iz rodu v rid zhittya klade mosti Tekst M J Naumova Kirovograd Imeks LTD 2013 160 s svitbandur 23 lipnya 2012 Kobzar Vasil Litvin 1969 rik Arhiv originalu za 4 chervnya 2018 Procitovano 25 veresnya 2018 Myhajlo Kanafotsky 18 bereznya 2013 Oj hodiv ya stepom Procitovano 26 veresnya 2018 varjag2007 10 lipnya 2013 Oles Berdnik Lyudej nema ye lish prelyud Procitovano 26 veresnya 2018 varjag2007 9 lipnya 2013 Oles Berdnik Hto ti lyudino sho ti lyudino Procitovano 26 veresnya 2018 Zavtra na Kiyivshini proshatimutsya z veletom ukrayinskogo duhu kobzarem Vasilem Litvinom Peolple in Arhiv originalu za 9 kvitnya 2017 Procitovano 9 kvitnya 2017 Vasil Litvin Oj poleti galko UMKA Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2018 Procitovano 9 zhovtnya 2018 Pikul Anatolij Ryatujte lyudi pisnyu abo tri godini vidpochinku na yuvileyi Vasilya Litvina Personalnij sajt Anatoliya Pikulya vito org ua ukr Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2018 Procitovano 9 zhovtnya 2018 nbsp Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo muzikanta chi muzikantku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Litvin Vasil Stepanovich amp oldid 40664752