www.wikidata.uk-ua.nina.az

Литвин Микола Степанович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Литвин Щодо інших людей з таким самим іменем

Литвин Микола Степанович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Литвин.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Литвин Микола.

Микола Степанович Литвин (4 березня 1943, с. Федорівка, нині Веснянка, Добровеличківський район, Кіровоградська область — 20 лютого 2020, м. Київ) — український кобзар, композитор, письменник, журналіст, громадський діяч. Член НСПУ (1988), НСЖУ (1985). Заслужений діяч мистецтв України (2009).

Микола Степанович Литвин
Зображення
Микола Литвин під час відкриття барельєфу Ігореві Ґереті в Тернополі 5 червня 2010 року
Основна інформація
Дата народження 4 березня 1943(1943-03-04)
Місце народження с. Федорівка, нині Веснянка, Добровеличківського району, Кіровоградської області
Дата смерті 20 лютого 2020(2020-02-20) (76 років)
Місце смерті Київ, Україна
Громадянство  Україна
Національність українець
Професія кобзар, композитор, письменник, журналіст, громадський діяч
Інструменти бандура
Премії Літературно-мистецька премія імені Івана Нечуя-Левицького, Літературна премія імені Олени Пчілки, Літературно-мистецька премія імені Володимира Косовського
Звання
 Файли у Вікісховищі

Життєпис Редагувати

Освіта Редагувати

Трудова діяльність Редагувати

  • 1964—1965 — артист-бандурист Чернігівської і Тернопільської філармоній.
  • 1968—1972 — соліст Київського оркестру українських народних інструментів.
  • 1972—1973 — викладач по класу бандури Кагарлицької музичної школи.
  • 1973—1977 — викладач по класу бандури у Сумському музичному училищі.
  • 1977—1983 — викладач по класу бандури у Київській музичній школі № 2.
  • 1983—1991 — старший редактор відділу літератури журналу «Україна».
  • 1991—1993 — завідувач відділу мистецтва журналу «Сільські обрії».
  • 1993—1997 — оглядач всеукраїнської фермерської газети «Наш час».
  • 1997—1998 — заступник головного редактора газети «Слово Просвіти».
  • Від 1998 — головний редактор газет «Вісті з України» та «Український форум».

Громадсько-політична діяльність Редагувати

Панахида на могилі Ігоря Ґерети 5 червня 2010 року

У 1965 році заарештований за участь у напівлегальній націоналістичній організації (м. Тернопіль) та звинувачений у проведенні «антирадянської пропаганди», тривалий час не працював.

Родина Редагувати

Творчість Редагувати

Як кобзар виступав у всіх областях України, у Польщі, Словаччині, Литві, США.

Брав участь у святах, які проводить Тернопільський обласний краєзнавчий музей, виступав із програмою «Пісні волі» на своєму ювілейному вечорі в Тернопільській обласній філармонії у березні 1993 та листопаді 2004 — на вечорі поезії, малярства і пісні «Україна прийдешня», де репрезентував свою збірку поезій «Іржання стриножених коней», 26 січня 2003 у приміщенні «Пласту» в Тернополі та інші.

Репертуар Редагувати

У репертуарі Миколи Литвина — думи, козацькі, стрілецькі та пісні на слова українських поетів, власні твори.

Літературний доробок Редагувати

  • «Вітряки», збірка віршів (1988);
  • «Зорі на дні криниці», збірка оповідань і повістей (1987);
  • «Лети, павутино!», повісті, присвячені видатним українським композиторам (1990);
  • «Струни золотії», повість-есе, присвячена дослідженню витоків та історії українського кобзарства (1994);
  • «Пісні волі», книга музичних творів (1995);
  • «Артем Ведель. Могутній дух Мазепи», повість (1997);
  • «Іржання стриножених коней», збірка поезій присвячена пам'яті Ігоря Ґерети (2004).

Відзнаки Редагувати

Стипендія імені М. Литвина Редагувати

У 1993 році Тернопільська обласна рада встановила стипендію імені М. Литвина для студентів-бандуристів, які навчаються у Тернопільському музичному училищі та студентів-тернопільців, котрі студіюють гру на бандурі у вишах України.

Примітки Редагувати

  1. Д. В. Павличко. . esu.com.ua. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2022. — ISBN 966-02-2074-X.. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018. 
  2. Помер кобзар Микола Литвин [ 21 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Україна молода. — № 29 (5631). — 20—21 березня 2020.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Litvin Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Litvin Mikola Mikola Stepanovich Litvin 4 bereznya 1943 s Fedorivka nini Vesnyanka Dobrovelichkivskij rajon Kirovogradska oblast 1 20 lyutogo 2020 m Kiyiv 2 ukrayinskij kobzar kompozitor pismennik zhurnalist gromadskij diyach Chlen NSPU 1988 NSZhU 1985 Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 2009 Mikola Stepanovich LitvinZobrazhennyaMikola Litvin pid chas vidkrittya barelyefu Igorevi Gereti v Ternopoli 5 chervnya 2010 rokuOsnovna informaciyaData narodzhennya 4 bereznya 1943 1943 03 04 Misce narodzhennya s Fedorivka nini Vesnyanka Dobrovelichkivskogo rajonu Kirovogradskoyi oblastiData smerti 20 lyutogo 2020 2020 02 20 76 rokiv Misce smerti Kiyiv UkrayinaGromadyanstvo UkrayinaNacionalnist ukrayinecProfesiya kobzar kompozitor pismennik zhurnalist gromadskij diyachInstrumenti banduraPremiyi Literaturno mistecka premiya imeni Ivana Nechuya Levickogo Literaturna premiya imeni Oleni Pchilki Literaturno mistecka premiya imeni Volodimira KosovskogoZvannya Fajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Osvita 1 2 Trudova diyalnist 1 3 Gromadsko politichna diyalnist 1 4 Rodina 2 Tvorchist 2 1 Repertuar 2 2 Literaturnij dorobok 3 Vidznaki 4 Stipendiya imeni M Litvina 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiOsvita Redaguvati Kiyivske muzichne uchilishe imeni Rejngolda Gliyera 1961 1963 Ternopilske muzichne uchilishe 1965 Lvivska derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Lisenka klas banduri 1971 Trudova diyalnist Redaguvati 1964 1965 artist bandurist Chernigivskoyi i Ternopilskoyi filarmonij 1968 1972 solist Kiyivskogo orkestru ukrayinskih narodnih instrumentiv 1972 1973 vikladach po klasu banduri Kagarlickoyi muzichnoyi shkoli 1973 1977 vikladach po klasu banduri u Sumskomu muzichnomu uchilishi 1977 1983 vikladach po klasu banduri u Kiyivskij muzichnij shkoli 2 1983 1991 starshij redaktor viddilu literaturi zhurnalu Ukrayina 1991 1993 zaviduvach viddilu mistectva zhurnalu Silski obriyi 1993 1997 oglyadach vseukrayinskoyi fermerskoyi gazeti Nash chas 1997 1998 zastupnik golovnogo redaktora gazeti Slovo Prosviti Vid 1998 golovnij redaktor gazet Visti z Ukrayini ta Ukrayinskij forum Gromadsko politichna diyalnist Redaguvati nbsp Panahida na mogili Igorya Gereti 5 chervnya 2010 rokuU 1965 roci zaareshtovanij za uchast u napivlegalnij nacionalistichnij organizaciyi m Ternopil ta zvinuvachenij u provedenni antiradyanskoyi propagandi trivalij chas ne pracyuvav Rodina Redaguvati Batko Stepan Andrijovich 1904 1963 zaliznichnik st Pomichna Mati Mariya Oniskivna 1910 1974 kolgospnicya Brat Litvin Vasil Stepanovich narodnij artist Ukrayini golova Spilki kobzariv Ukrayini laureat Respublikanskoyi premiyi imeni I Nechuya Levickogo laureat premiyi fondu T G Shevchenka Spivzasnovnik Stritivskoyi shkoli kobzarskogo mistectva Druzhina Kosovska Oleksandra Semenivna sekretar referent gazeti Literaturna Ukrayina Sin Taras 1971 arheolog Donka Roksolana 1978 studentka institutu zhurnalistiki Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni T Shevchenka Donka Mariya 1980 studentka filologichnogo fakultetu Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni T Shevchenka Donka Solomiya 1982 studentka Kiyivskogo pedagogichnogo koledzhu imeni K D Ushinskogo Tvorchist RedaguvatiYak kobzar vistupav u vsih oblastyah Ukrayini u Polshi Slovachchini Litvi SShA Brav uchast u svyatah yaki provodit Ternopilskij oblasnij krayeznavchij muzej vistupav iz programoyu Pisni voli na svoyemu yuvilejnomu vechori v Ternopilskij oblasnij filarmoniyi u berezni 1993 ta listopadi 2004 na vechori poeziyi malyarstva i pisni Ukrayina prijdeshnya de reprezentuvav svoyu zbirku poezij Irzhannya strinozhenih konej 26 sichnya 2003 u primishenni Plastu v Ternopoli ta inshi Repertuar Redaguvati U repertuari Mikoli Litvina dumi kozacki strilecki ta pisni na slova ukrayinskih poetiv vlasni tvori Literaturnij dorobok Redaguvati Vitryaki zbirka virshiv 1988 Zori na dni krinici zbirka opovidan i povistej 1987 Leti pavutino povisti prisvyacheni vidatnim ukrayinskim kompozitoram 1990 Struni zolotiyi povist ese prisvyachena doslidzhennyu vitokiv ta istoriyi ukrayinskogo kobzarstva 1994 Pisni voli kniga muzichnih tvoriv 1995 Artem Vedel Mogutnij duh Mazepi povist 1997 Irzhannya strinozhenih konej zbirka poezij prisvyachena pam yati Igorya Gereti 2004 Vidznaki RedaguvatiLiteraturno mistecka premiya imeni Ivana Nechuya Levickogo 1993 Literaturno mistecka premiya imeni Oleni Pchilki 1995 Literaturno mistecka premiya imeni Volodimira Kosovskogo Stipendiya imeni M Litvina RedaguvatiU 1993 roci Ternopilska oblasna rada vstanovila stipendiyu imeni M Litvina dlya studentiv banduristiv yaki navchayutsya u Ternopilskomu muzichnomu uchilishi ta studentiv ternopilciv kotri studiyuyut gru na banduri u vishah Ukrayini Primitki Redaguvati D V Pavlichko Litvin Mikola Stepanovich esu com ua Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Arhiv originalu za 14 lipnya 2018 Procitovano 14 lipnya 2018 Pomer kobzar Mikola Litvin Arhivovano 21 lyutogo 2020 u Wayback Machine Ukrayina moloda 29 5631 20 21 bereznya 2020 Dzherela RedaguvatiI Gereta I Dem yanova Litvin Mikola Stepanovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 366 367 ISBN 966 528 199 2 Posilannya RedaguvatiLitvin Mikola Stepanovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 3 L M Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 S 136 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Litvin Mikola Stepanovich amp oldid 35223039