www.wikidata.uk-ua.nina.az

Довідка Латино українська практична транскрипція Латино українська практична транскрипція довідка для передачи українськ

Довідка:Латино-українська практична транскрипція

Латино-українська практична транскрипція — довідка для передачи українською мовою латинських власних імен, географічних назв, реалій без перекладу тощо, згідно з уніфікованими правилами практичної транскрипції. Написання назв та імен необхідно встановлювати відповідно довідників (у дужках нижче — подані варіанти).

Фонетика ред.

  • Ae передається як «е»: Aemilia — Емілія;
  • au передається як «ав»: Aurora — Аврора;
  • c перед e, i, y, ae, oe передається як «ц»: Cicero — Цицерон, Ціцерон (не Кікеро[н]);
  • c в інших випадках передається як «к»;
  • g завжди передається як «г» («ґ»): Germanicus — Германік (Ґерманік);
  • h на початку слова частіше бува передається як «г»: Hirtius — Гірцій. У ряді слів давньогрецького походження при транскрипції h, котре передає густий придих, традиційно не вживається (Hieronymus — Ієронім). Іноді спостерігається коливання в транскрипції одного й того ж імені (Hilarius — Іларій та Гіларій, Гілярій).
  • Консонантне (нескладотвірне) i (записуване також як j) передається як «й», при цьому je — «є», ju — «ю», ja — «я»: Iuvenalis (Juvenalis) — Ювенал. Після приголосних (що буває тільки на сув'язі приставки і кореня) перед є, ю, я ставиться «'» (апостроф): coniunctio (conjunctio) — кон'юнкція.
  • L передається як «л» у кінці слова та перед голосними і як «ль» перед приголосними: Alba Longa — Альба-Лонга, Lupercalia — Луперкалії. Однак у наукових термінах латинського походження lu звично передається як «лю»: evolutio — еволюція; la — як «ля» на сув'язі кореня з суфіксом та як «ла» у противному випадку: velaris — велярний, але labialis — лабіальний; lo у назвах хвороб передається як «льо»: tuberculosis — туберкульоз.
  • Oe передається як «е»: Moesia — Мезія;
  • s між голосними передається як «з»: Moesia — Мезія;
  • ti перед голосною та не після s, t, x передається як «ці»: Terentius — Теренцій (не Терентій);
  • k у латинській абетці практично не вживається; ця літера традиційно писалася тільки в словах Kalendae (календи) і в імені Kaeso (Кезон, Цезон).

Грецькі слова в латинській мові ред.

  • Ch на місці χ передається як «х»: chronica — хроніка; іноді зустрічається й у латинських словах (наприклад, Pulcher — Пульхр);
  • rh на місці ρ передається як «р»: Rhesus — Рес;
  • th на місці θ передається як «т»: Theseus — Тезей, або Тесей; у багатьох випадках традиційно як «ф» (хоча можна зустріти старовинне буквосполучення укр. мови «кв» й «хв» замість запозиченої літери «ф» напр. в слові «Фастів» — Хвастів тощо): Thessalia — Фесалія чи Фессалія (подвійне «с» за укр. правилами може скорочуватися). Таке ж коливання спостерігається й при передаванні грецького oe: «ой»: Oeneus — Ойней, але частіше укр. «е»: Oedipus — напр. Едіп.
  • Y на місці υ передається як «і»: Pyrrha — Пірра, Піра (подвійне «р» за укр. правилами може скорочуватися);
  • z передається як «з»: Zenobia — Зенобія (Зеновія).

Морфологія ред.

Імена власні й терміни, як правило, передаються не називним відмінком, а основою, без закінчення називного відмінка.

Імена 1-ї відміни ред.

Імена 1-ї відміни передаються у незмінному виді:

  • Catilina — Катіліна;
  • Spurinna — Спурінна;
  • Apulia — Апулія.

Імена 2-ї відміни ред.

У іменників, що закінчуються на -us, -us завжди відкидають:

  • Decimus — Децім;
  • Labienus — Лабієн.

У іменників, що закінчуються на -ius, закінчення передається як -ій(-ий):

  • Tarquinius — Тарквіній;
  • Honorius — Гонорій;
  • Plinius — Пліній.

Імена, що закінчуються на -eius передаються як -ей(-єй):

  • Pompeius — Помпей;
  • Apuleius — Апулей.

Точно так передаються слова середнього роду:

  • Capitolium — Капітолій.

При передачі імен, що закінчуються на -er, e, як правило, не вживається:

  • Macer — Макр.

Імена 3-ї відміни ред.

Імена 3-ї відміни передаються основою, котра визначається формою родового відмінку (Genetivus, G.), винятки рідкі (наприклад, Juppiter, G. Jovis — Юпітер). У слів жіночого роду при цьому в кінці, як правило, додається -а.

Іменники з основою на -n:

  • Cato, G. Catonis — Катон;
  • Cicero, Ciceronis — Ціцерон (Цицерон);
  • Nero, G. Neronis — Нерон;
  • centurio, G. centurionis — центуріон.

Іменники з основою на d, t:

  • Dis, G. Ditis — Діт;
  • Thetis, G. Thetidis — Фетіда (традиційно з «ф»).

Основи на -s:

  • Venus, G. Veneris — Венера.

Імена з основою на -l та -r не змінюються:

  • Caesar — Цезар;
  • consul — консул;
  • Hannibal — Ганібал (Ганнібал).

Множина ред.

Імена та назви, котрі в латинських текстах фігурують тільки у формі множини (лат. pluralia tantum), передаються множиною:

  • Baiae — Байі (Байї, Баї) (місто);
  • Kalendae — календи.

Слова з інших мов у латиномовному відображенні ред.

При транскрибуванні імен та назв, які дійшли до нашого часу в латинській передачі з інших мов (кельтські, германські, давньогрецькі), слідувати нормам середньовічної вимови (зокрема, передавати c як «ц», s як «з» між голосними та ti як «ці») не рекомендується.

  • Cynosura — Киносура (Кіносура) (місто в Греції);
  • Cynobelinus — Кинобелін (Кінобєлін) (вождь бриттів).

Традиційно передавані імена і назви ред.

Існують традиційні написання, що не відображають безпосередньо транскрипцію з латини: Roma — Рим, Carthago — Карфаген, Styx — Стикс (Стікс), Sphinx — Сфінкс (хоча правильне «Сфінга» від Sphinx, G. Sphingis — жіночого роду — також зустрічаються). У написанні деяких термінів зустрічаються коливання: наприклад, слово strix, G. strigis у значенні «вампір» в літературі передається іноді як «стріга», та як «стрікс».

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Коливання у написанні подібних імен могли спостерігатися у самій античній традиції, наприклад, Haedui/Aedui (Едуї, назва галльського племені).

Джерела ред.

  • Козовик І. Я., Шипайло Л. Д. // «Латинська мова», вид. «Вища школа», м. Київ, 1993
  • Оленич Р. М. // «Латинська мова», вид. «Світ», м. Львів, 1993
  • Скорина Л. П., Литвинов В. Д. // «Латино-український словник», вид. «Індоевропа», м. Київ, 1993
  • Калішевський Григорій // «Латинська граматика» (практичний курс — ч. 17), Київ — Відень, 1918

Посилання ред.

  Портал «Українська мова»   Портал «Наука»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Latino ukrayinska praktichna transkripciya dovidka dlya peredachi ukrayinskoyu movoyu latinskih vlasnih imen geografichnih nazv realij bez perekladu tosho zgidno z unifikovanimi pravilami praktichnoyi transkripciyi Napisannya nazv ta imen neobhidno vstanovlyuvati vidpovidno dovidnikiv u duzhkah nizhche podani varianti Zmist 1 Fonetika 1 1 Grecki slova v latinskij movi 2 Morfologiya 2 1 Imena 1 yi vidmini 2 2 Imena 2 yi vidmini 2 3 Imena 3 yi vidmini 2 4 Mnozhina 3 Slova z inshih mov u latinomovnomu vidobrazhenni 4 Tradicijno peredavani imena i nazvi 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaFonetika red Ae peredayetsya yak e Aemilia Emiliya au peredayetsya yak av Aurora Avrora c pered e i y ae oe peredayetsya yak c Cicero Ciceron Ciceron ne Kikero n c v inshih vipadkah peredayetsya yak k g zavzhdi peredayetsya yak g g Germanicus Germanik Germanik h na pochatku slova chastishe buva peredayetsya yak g Hirtius Gircij U ryadi sliv davnogreckogo pohodzhennya pri transkripciyi h kotre peredaye gustij pridih tradicijno ne vzhivayetsya Hieronymus Iyeronim Inodi sposterigayetsya kolivannya v transkripciyi odnogo j togo zh imeni Hilarius Ilarij ta Gilarij Gilyarij 1 Konsonantne neskladotvirne i zapisuvane takozh yak j peredayetsya yak j pri comu je ye ju yu ja ya Iuvenalis Juvenalis Yuvenal Pislya prigolosnih sho buvaye tilki na suv yazi pristavki i korenya pered ye yu ya stavitsya apostrof coniunctio conjunctio kon yunkciya L peredayetsya yak l u kinci slova ta pered golosnimi i yak l pered prigolosnimi Alba Longa Alba Longa Lupercalia Luperkaliyi Odnak u naukovih terminah latinskogo pohodzhennya lu zvichno peredayetsya yak lyu evolutio evolyuciya la yak lya na suv yazi korenya z sufiksom ta yak la u protivnomu vipadku velaris velyarnij ale labialis labialnij lo u nazvah hvorob peredayetsya yak lo tuberculosis tuberkuloz Oe peredayetsya yak e Moesia Meziya s mizh golosnimi peredayetsya yak z Moesia Meziya ti pered golosnoyu ta ne pislya s t x peredayetsya yak ci Terentius Terencij ne Terentij k u latinskij abetci praktichno ne vzhivayetsya cya litera tradicijno pisalasya tilki v slovah Kalendae kalendi i v imeni Kaeso Kezon Cezon Grecki slova v latinskij movi red Ch na misci x peredayetsya yak h chronica hronika inodi zustrichayetsya j u latinskih slovah napriklad Pulcher Pulhr rh na misci r peredayetsya yak r Rhesus Res th na misci 8 peredayetsya yak t Theseus Tezej abo Tesej u bagatoh vipadkah tradicijno yak f hocha mozhna zustriti starovinne bukvospoluchennya ukr movi kv j hv zamist zapozichenoyi literi f napr v slovi Fastiv Hvastiv tosho Thessalia Fesaliya chi Fessaliya podvijne s za ukr pravilami mozhe skorochuvatisya Take zh kolivannya sposterigayetsya j pri peredavanni greckogo oe oj Oeneus Ojnej ale chastishe ukr e Oedipus napr Edip Y na misci y peredayetsya yak i Pyrrha Pirra Pira podvijne r za ukr pravilami mozhe skorochuvatisya z peredayetsya yak z Zenobia Zenobiya Zenoviya Morfologiya red Imena vlasni j termini yak pravilo peredayutsya ne nazivnim vidminkom a osnovoyu bez zakinchennya nazivnogo vidminka Imena 1 yi vidmini red Imena 1 yi vidmini peredayutsya u nezminnomu vidi Catilina Katilina Spurinna Spurinna Apulia Apuliya Imena 2 yi vidmini red U imennikiv sho zakinchuyutsya na us us zavzhdi vidkidayut Decimus Decim Labienus Labiyen U imennikiv sho zakinchuyutsya na ius zakinchennya peredayetsya yak ij ij Tarquinius Tarkvinij Honorius Gonorij Plinius Plinij Imena sho zakinchuyutsya na eius peredayutsya yak ej yej Pompeius Pompej Apuleius Apulej Tochno tak peredayutsya slova serednogo rodu Capitolium Kapitolij Pri peredachi imen sho zakinchuyutsya na er e yak pravilo ne vzhivayetsya Macer Makr Imena 3 yi vidmini red Imena 3 yi vidmini peredayutsya osnovoyu kotra viznachayetsya formoyu rodovogo vidminku Genetivus G vinyatki ridki napriklad Juppiter G Jovis Yupiter U sliv zhinochogo rodu pri comu v kinci yak pravilo dodayetsya a Imenniki z osnovoyu na n Cato G Catonis Katon Cicero Ciceronis Ciceron Ciceron Nero G Neronis Neron centurio G centurionis centurion Imenniki z osnovoyu na d t Dis G Ditis Dit Thetis G Thetidis Fetida tradicijno z f Osnovi na s Venus G Veneris Venera Imena z osnovoyu na l ta r ne zminyuyutsya Caesar Cezar consul konsul Hannibal Ganibal Gannibal Mnozhina red Imena ta nazvi kotri v latinskih tekstah figuruyut tilki u formi mnozhini lat pluralia tantum peredayutsya mnozhinoyu Baiae Baji Bajyi Bayi misto Kalendae kalendi Slova z inshih mov u latinomovnomu vidobrazhenni red Pri transkribuvanni imen ta nazv yaki dijshli do nashogo chasu v latinskij peredachi z inshih mov keltski germanski davnogrecki sliduvati normam serednovichnoyi vimovi zokrema peredavati c yak c s yak z mizh golosnimi ta ti yak ci ne rekomenduyetsya Cynosura Kinosura Kinosura misto v Greciyi Cynobelinus Kinobelin Kinobyelin vozhd brittiv Tradicijno peredavani imena i nazvi red Isnuyut tradicijni napisannya sho ne vidobrazhayut bezposeredno transkripciyu z latini Roma Rim Carthago Karfagen Styx Stiks Stiks Sphinx Sfinks hocha pravilne Sfinga vid Sphinx G Sphingis zhinochogo rodu takozh zustrichayutsya U napisanni deyakih terminiv zustrichayutsya kolivannya napriklad slovo strix G strigis u znachenni vampir v literaturi peredayetsya inodi yak striga ta yak striks Div takozh red Shablon dlya sliv na latini v paneli shvidkoyi vstavki lang la Latinska mova Spisok patricianskih rodiv Starodavnogo Rimu Davnorimski imena Transkripciya lingvistika Praktichna transkripciya Ukrayinska mova Ukrayinska latinka Latinizaciya ukrayinskoyi moviPrimitki red Kolivannya u napisanni podibnih imen mogli sposterigatisya u samij antichnij tradiciyi napriklad Haedui Aedui Eduyi nazva gallskogo plemeni Dzherela red Kozovik I Ya Shipajlo L D Latinska mova vid Visha shkola m Kiyiv 1993 Olenich R M Latinska mova vid Svit m Lviv 1993 Skorina L P Litvinov V D Latino ukrayinskij slovnik vid Indoevropa m Kiyiv 1993 Kalishevskij Grigorij Latinska gramatika praktichnij kurs ch 17 Kiyiv Viden 1918Posilannya red Ukrayinsko latinska transliteraciya nbsp Portal Ukrayinska mova nbsp Portal Nauka porPraktichna transkripciyaMovi sho bazuyutsya na latinskij abetciLatinska Anglijska Italijska Litovska Niderlandska Nimecka Portugalska Polska Serbska Ugorska Francuzka Finska ShvedskaMovi sho bazuyutsya na inshih abetkahKitajska akademichna transkripciya Korejska YaponskaVP Transkripciya inshomovnih vlasnih nazv Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dovidka Latino ukrayinska praktichna transkripciya amp oldid 37919246