Вампір (нім. Vampir від прасл. вѫпырь звідки ж укр. упир) — літературний, а також поширений в поп-культурі образ, мрець, який нібито виходить з могили, щоб смоктати кров живих людей. Історично пов'язаний із міфологічними та фольклорними упирями, але має від них суттєві відмінності.
| Вампір |
|---|
| Вампір у Вікісховищі |
Перші художні твори, що згадують про вампірів, з'явилися після так званого «вампірського божевілля» 1720—1730 років, викликаного розслідуванням дивних подій у сербському селі Медвегія.
Знайомство з віруваннями балканських слов'ян справило неабияке враження на романтично налаштовану західноєвропейську публіку. Вже у 1748 році були оприлюднений вірш Генріха Оссенфельдера «Вампір», який до того ж мав недвозначний еротичний підтекст. У 1773 році з'явилася балада «Ленор» Готфріда Бюргера.
Сюжети на «вампірську» тематику обговорювалися під час славнозвісного змагання на віллі Діодаті біля Женевського озера в 1816 році. Один з його учасників, особистий лікар Байрона — Джон Полідорі, написав у 1819 році оповідання «Вампір», яке довгий час приписували самому Байрону.
Проте справжню «моду на вампірів» започаткував роман ірландського письменника Брема Стокера «Дракула», надрукований у 1897 році. Головний герой роману — аристократ граф Дракула став «класичним» образом вампіра, що швидко поширився в художній літературі та кіно.
Термін «вампір» також може використовуватися для позначення людей, персонажів або істот, які висмоктують силу, енергію або життя з інших (також енергетичний вампір).
У зоології та ботаніці «вампірами» називають організми, які живляться тілесними рідинами інших істот.