www.wikidata.uk-ua.nina.az

Куттінірпаак Національний парк англ Quttinirpaaq National Park фр Parc national Quttinirpaaq національний парк розташова

Куттінірпаак

Національний парк Куттінірпаак (англ. Quttinirpaaq National Park, фр. Parc national Quttinirpaaq) — національний парк, розташований на півночі канадської території Нунавут. Куттінірпаак є другим за розмірами та найпівнічнішим парком Канади, основна його частина розташована на острові Елсмір в складі островів Королеви Єлизавети Канадського Арктичного архіпелага в 750 км від Північного полюса та в 25 км від Гренландії.

Національний парк «Куттінірпаак»
англ. Quttinirpaaq National Park

англ. Quttinirpaaq National Park (19 лютого 2001)
фр. parc national Quttinirpaaq (19 лютого 2001)
82°13′00″ пн. ш. 72°13′00″ зх. д. / 82.2166666666944507824155153° пн. ш. 72.2166666666944507824155153° зх. д. / 82.2166666666944507824155153; -72.2166666666944507824155153Координати: 82°13′00″ пн. ш. 72°13′00″ зх. д. / 82.2166666666944507824155153° пн. ш. 72.2166666666944507824155153° зх. д. / 82.2166666666944507824155153; -72.2166666666944507824155153
Країна  Канада
Розташування  Канада
Нунавут
Найближче місто Резольют
Водні об'єкти Північний Льодовитий океан
Площа 37 775 км²
Засновано 1988
Оператор Parks Canada
Статус: Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d]
Посилання
WDPA 13396
GeoNames 6115431
Вебсторінка pc.gc.ca/fra/pn-np/nu/quttinirpaaq/index.aspx
Куттінірпаак (Канада)
Розташування парку на мапі Канади
 Куттінірпаак у Вікісховищі

Паркова резервація Елсмір-Айленд на місці сучасного парку була заснована в 1988 році. Утворення території Нунавут в 1999 році супроводжувалося угодою про створення національного парку. Робота підготовчої комісії була завершена в 2001 році, тоді парк отримав свою сучасну назву, яка мовою інуїтів означає «Вершина світу». З 2004 року парк є номінантом на включення до список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Фізико-географічна характеристика ред.

Острів Елсмір

За інформацією урядового агентства Парки Канади, яке управляє національним парком, його площа становить 37 775 км². Разом з тим, в базі даних Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) вказана площа 38 148 км². Згідно з актом про національні парки Канади, територію парку Куттінірпаак складає частина острова Елсмір, а також частина Північного Льодовитого океану, затоки, фьорди, острови різної величини, річки та озера, які знаходяться всередині встановлених меж. Винятком є острів Ворд Хант, територію якого планується включити пізніше.

Геологія ред.

Парк знаходиться в самій північній частині інуїтського орогена (англ. Innuitian Orogen) — гірської споруди, що формувалася тривалий час з докембрію до кінця кайнозоя. Ці гори мають альпійський вік і активні в цей час. Гігантська гірська гряда, яка носить назву Кордильєри Арктики, простягається по північній межі континенту від південно-західної частини острова Прінс-Патрік до північної Гренландії. Арктична Кордильєра Елсміра —- Прінс-Патріка є частиною арктичного геосинклінального поясу. Геологічна будова території парку дуже різноманітна і являє собою сукупність полігенетичних (морських, льодовикових, воднольодовикових та ін.) осадових гірських порід, що виконують пониження або плащеобразно перекривають плосковершинні вододільні частині масиву по ефузивним, метаморфічним і інтрузивним утворенням.

Рельєф ред.

Осборн-Рейндж

Більше 65% площі парку розташовано в горах на острові Елсмір, що мають узагальнену назву Гори Землі Гранта. Ці гори, найвищі в канадській Арктиці, простягаються з північного сходу на південний захід і включають в себе хребти Осборн, Гарфілд, Юнайтед-Стейтс, Бритіш-Емпайр і гори Чалленджер. Тут, переважно на абсолютних висотах 1100 метрів і вище, розташовуються головні льодовики парку. Положення сучасної снігової лінії варіюється, залежно від експозиції схилів, навколо близьких абсолютних висот (трохи нижче). Суцільного льодовикового щита, подібного Ґренландському, на Елсмірі немає через відносно малу кількість опадів. Сучасні льодовики займають близько 36% площі парку. До цієї площі сучасного заледеніння входять також і льодовики плоских вершин і льодовикові куполи, вік яких ймовірно досягає 125 тисяч років, а також і морські покривні льодовики континентальних шельфів. Вільна від льоду прибережна смуга має сліди більш великого четвертинного заледеніння.

Висота льодовиків в наземній частині парку сягає 900 метрів. Вершини, що виступають над льодовим покривом називаються нунатаками. На території парку ряд нунатаків перевищує 2500 метрів. В горах, на відстані 800 км від Північного полюса, розташовується виступаючий над льодовиком Мак-Клінток пік Барбо, висота якого 2616 метрів. Він є найвищою точкою території Нунавут, однією з найбільш північних вершин у світі і найвищою позначкою Північної Америки на схід від Скелястих гір. Північніше піку Барбо розташована гора Віслер висотою 2590 метрів (за іншими джерелами — 2500 метрів). Інших вершин, що перевищують позначку 2000 метрів, на території парку немає.

Мапа парку

Плато Хейзен площею 9250 км² розташоване в південній частині парку між протокою Нарес і фьордом Арчер. Плато опускається до 300 метрів в районі озера Хейзен і досягає абсолютної висоти близько 1300 метрів на півдні. Нині велике сучасне заледеніння на плато відсутнє, збереглися лише його залишки: льодовик Маррі (англ. Murray Ice Cap) і льодовик Сіммонс (англ. Simmons Ice Cap). На сході плато закінчується 600 метровими кліфами.

Гідрологія ред.

Між плато Хейзен і горами Землі Гранта на висоті близько 158 метрів над рівнем моря розташоване озеро Хейзен. Північно-західна межа озера обрамлена відрогами хребтів Гарфілд і Юнайтед-Стейтс. При площі поверхні 542 км² і глибині до 280 метрів, що нижче рівня моря, озеро є найбільшим за обсягом арктичним озером. Площа басейну становить 3500 км². Озеро Хейзен живлять танучі льодовики навколо. Частина озера залишається під льодом круглий рік.

Плато Хейзен розчленоване мережею стародавніх льодовикових долин — трогів. По одному з них зараз протікає річка Рагглс, єдиний водотік, що випливає з озера Хейзен. Південно-західна частина плато належить до великого річкового басейну річки Макдоналд, що впадає у фіорд Танкуері.

Площа морської території парку (без врахування шельфових льодовиків) становить близько 2375 км². Північна частина острова Елсмір була оточена однойменним шельфовим льодовиком, площа якого на початку XX століття становила 8900 км². До 2000 року єдиний льодовик розпався на шість ізольованих вивідних льодовиків, два з яких (шельфові льодовики Ворд Хант і Маркем) були розташовані на території національного парку. Льодовики досягають 80 метрів у висоту і можуть покриватися водою під час припливів.

Після 2000 року льодовик Ворд Хант особливо інтенсивно продукував айсберги. Одне з останніх утворень айсбергів сталося влітку 2008 року, коли переважаючі південні вітри відігнали від льодовикового бар'єра пакові льоди і звільнили величезні ополонки.. У липні 2008 року два великих айсберга відділилися від шельфового льодовика Ворд Хант, а вже в серпні великі айсберги, що відкололися від льодовика Сірсон західніше парку, стали причиною руйнування льодовика Маркем. Разом з цією подією національний парк втратив одну зі своїх унікальних екосистем — епішельфове озеро, або льодовиково-подпрудне озеро]]. Епішельфові озера утворюються з прісної води у фіордах, повністю заблокованих льодовиками. Більш низька щільність прісної води дозволяє їй знаходиться над солоною, а льодовик консервує дзеркало озера від вітру і перешкоджає перемішуванню води. Глибини прісної частини таких озер дорівнюють потужності льодовикових гребель.

Рельєф парку
Пік Барбо Льодовик і річка Хенрієтта-Несміт Фіорд Танкуері

Клімат ред.

Територія парку являє собою арктичну пустелю. Холодні зими показують температури, рекордні для Канади, полярна ніч триває з листопада по лютий. Літо зазвичай тепле, особливо в районі озера Хейзен, полярний день триває з травня по серпень. Погодні умови в парку розподілені нерівномірно: більш холодне узбережжя одержує більшу кількість опадів у порівнянні з внутрішньою частиною острова. Вітри на території парку в основному слабкі, виняток становлять льодові шапки. Зміни погоди можуть бути дуже швидкими. Сніг можливий у будь-який час року, видимість іноді пропадає на кілька днів.

Нижче подана кліматична таблиця в Алерті. Алерт є самим північним постійним населеним пунктом світу і розташований на острові Елсмір в декількох кілометрах від парку.

Клімат Алерта
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 0,0 1,1 −2,2 −0,2 7,8 18,2 20,0 19,5 11,2 4,4 0,6 3,2 20,0
Середній максимум, °C −28,8 −29,8 −28,7 −20,5 −8,7 1,6 5,9 3,3 −6 −15,8 −22,8 −26,4 −14,7
Середня температура, °C −32,4 −33,4 −32,4 −24,4 −11,8 −0,8 3,3 0,8 −9,2 −19,4 −26,4 −30,1 −18
Середній мінімум, °C −35,9 −37 −36,1 −28,2 −14,9 −3,2 0,7 −1,8 −12,2 −22,8 −30 −33,7 −21,3
Абсолютний мінімум, °C −48,9 −50 −49,4 −45,6 −29 −13,9 −6,3 −15 −28,2 −39,4 −43,5 −46,1 −50
Норма опадів, мм 6.8 6.3 7.0 10.3 11.0 11.1 27.8 21.2 23.4 12.3 9.7 6.8 153.8
Джерело: Canadian Climate Normals 1971—2000: Alert (англ.). Міністерство навколишнього середовища Канади. Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 5 квітня 2010. 

На думку вчених, глобальне потепління суттєво вплине на кліматичні умови в парку. Фахівці стверджують, що в північній частині острова Елсмір можливі найбільші зміни клімату в Канаді. За різними оцінками до кінця XXI століття температура поверхні підніметься на 3-5 °C, а зміна температури океану можливо до 7°C.

Історія ред.

Територія до появи європейців ред.

Передбачається, що близько 6000 років тому території парку досягли палеоескімоси. Вони полювали на карібу і вівцебиків, проте їх було небагато і вони прожили на території 300–400 років. Друга хвиля палеоескімосів досягла острова близько 3000 років тому, а третя хвиля, що представляє культуру дорсет, близько 1000 років тому. Третя хвиля палеоескімосів була витіснена людьми туле, які є предками інуїтів. Туле полювали на китів та інших морських ссавців, однак і вони пішли з острова під час похолодання, яке сталося в 1600–1850 роках.

У 2004 році на річці Рагглс біля озера Хейзен співробітники парку разом зі студентами-інуїтами виявили залишки двох помешкань туле, які носять назву Канмакі (англ. qammaq), та інші археологічні артефакти. Всього на території парку виявлено близько 200 археологічних знахідок, що відносяться до всіх перерахованих історичних культур, більше 40 з них знаходиться в околицях озера Хейзен.

Європейські експедиції і перша база ред.

HMS Alert під час зимівлі 1876 року

Європейці висадилися на території парку в 1875 році, коли біля північних берегів острова Елсмір зимував один з двох кораблів Британської Арктичної експедиції під керівництвом Джорджа Нерса. Корабель HMS Discovery стояв в затоці Леді-Франклін. Другий корабель експедиції, HMS Alert, провів зиму в арктичних водах на північ на 160 км. Навесні 1876 року учасники експедиції зробили декілька санних рейдів вглиб острова, проте цинга змусила їх повернутися до Англії в тому ж році.

Наступна експедиція на острів, яка відбулася в 1881 році, також включала стоянку в затоці Леді-Франклін. Експедиція армії США (в інших джерелах експедиція названа міжнародною) під керівництвом лейтенанта Адольфа Грилі ставила своїм завданням заснування полярної наукової станції, яка отримала назву Форт-Конгер, і роботу за програмою міжнародного полярного року. За два роки, з серпня 1881 по серпень 1883, було проведено близько 500 спостережень, проведені дослідження території острова. Під час санних походів було відкрито озеро Хейзен і фьорд Грилі, спостереження стосувалися стану погоди, припливів, збору різних зразків порід, флори і фауни. Разом з тим, експедиція була змушена залишити острів, не отримавши запасу прожитку в 1882 і 1883 роках. Тільки 7 з 26 осіб, включаючи керівника групи, вижили після того як залишки експедиції застрягли на острові Пім біля східного узбережжя Елсміра. Вони були знайдені китобійним судном Thetis в 1884 році.

Покинута база Форт-Конгер була модернізована в 1899 році, коли її вирішив використовувати як стоянки американський дослідник Роберт Пірі. Він скористався послугами провідників з північно-західної Гренландії, вивчив місцеві традиції, їжу та одяг, що дозволило йому пристосуватися до суворого клімату. Роберт Пірі здійснив три експедиції до Північного полюса, використовуючи Форт-Конгер як перевалочну базу. Після нього тут зупинялися багато інших експедиції, в тому числі міжнародні. З 1991 року побудови форту перебувають під охороною держави.

Дослідження території під патронажем канадського уряду почалося в 1920-х роках, коли острів стали патрулювати загони Північно-Західної кінної поліції. У цей час на острові було засновано три пости. Патрулювання здійснювалося за підтримки інуїтських провідників з Гренландії та включало в себе територію майбутнього парку.

Науково-дослідні табори ред.

Метеостанція Алерт

У середині XX століття на острові Елсмір, в тому числі на території парку, був заснований ряд науково-дослідних станцій і військових баз. Провідну роль у будівництві грало Міністерство національної безпеки Канади і його підрозділ, Комісія з оборонних досліджень (англ. Defense Research Board). Метеостанція Алерт, заснована в 1950 році, працює досі, ряд інших таборів і станцій припинив роботу.

Пост Хейзен-Лейк (англ. Lake Hazen DRB Camp) був заснований на північно-західному березі озера в 1957–1958 роках в рамках міжнародного геофізичного року за підтримки Міжнародної ради науки та 67 держав. Табір займався гляціологічними дослідженнями і здійснював найбільші проекти канадської Арктики. Оригінальні споруди існують дотепер і служать оглядового базою парку.

Табір Ворд Гант (англ. Ward Hunt Island DRB Camp) був заснований в 1959 році спільними силами лабораторії досліджень суші (англ. Terrestrial Sciences Laboratory) Повітряних сил США, Арктичним інститутом Північної Америки і комісії з оборонних досліджень в розпал холодної війни і призначався для розробки логістичних можливостей арктичного шельфу в регіоні. У табір, розташований у північній частині острова, було доставлено 50 тонн вантажу. Всього було побудовано чотири бараки і встановлено декілька наметів, кількість мешканців табору досягала 30 осіб. Початкові дослідження були пов'язані з визначенням можливості приймати літаки на шельф, пізніше проводилися наукові дослідження руху шельфу, а також кліматичної історії регіону.

Пост Фіорд-Танквері (англ. Tanquary Fiord DRB Camp) був заснований в 1962 році для координації дослідницьких програм в північній частині острова. Програми проводилися в галузі дослідження морського льоду, а також метеорології, океанографії, гляціології, біології та археології. Дослідження регіону на базі Фіорд-Танквері проводилися до 1990-х років. В даний час табір використовується як одна з баз парку.

Флора і фауна ред.

Рослинний світ ред.

Суворі кліматичні умови регіону мають істотний вплив на рослинний світ парку. Вічна мерзлота влітку тане на глибину від 10 см до 1 м, що не дозволяє рослинам розвинути глибоку кореневу систему. Низькі зимові та літні температури уповільнюють метаболізм рослин і активність комах-запилювачів. Ґрунти дуже убогі, оскільки в холодному ґрунті майже не відбувається гниття. Крім того, на різноманітність рослинного світу впливає низький рівень опадів і сильні вітри.

Разом з тим, рослини пристосовуються до подібних умов найрізноманітнішими способами. Арктичні рослини переважно невисокі. Завдяки пігменту антоціану більшість рослин поглинає сонячну енергію і збільшує свою температуру майже на 20 °С, через що фотосинтез відбувається при більш низьких температурах навколишнього середовища. Деякі види виростають в своєрідних розетках, мають власне стебло або покриті пухом насіння. В основному рослини використовують вегетативне розмноження за допомогою стебел і кореневої системи, ті ж рослини, які запліднюються комахами, прагнуть розмістити чоловічі і жіночі квіти в безпосередній близькості один від одного. Перенесення насіння птахами і тваринами практично не відбувається. Крім того, використовуються спеціальні прийоми відтворення. Рослини можуть чекати відповідних для розмноження умов більше одного року.

Тільки 2% території парку покриті рослинністю. На низьких ділянках парку, в районах фьорда Танкуері, озера Хейзен і берегів затоки Леді-Франклін можна зустріти рослинність, характерну для кочкарної тундри. У парку зустрічається 154 види судинних рослин, 44 види лишайників, 193 види мохоподібних. Найбільш поширені мак полярний лат. Papaver radicatum і ломикамінь супротивнолистний лат. Saxifraga oppositifolia, які зустрічаються практично на всій вільній від снігу території парку. Найвищою рослиною є верба арктична лат. Salix arctica, найважливіше джерело їжі для травоїдних.

Тваринний світ ред.

Тваринний світ парку представлений наземними і морськими ссавцями. Список тварин включає карібу пірі (Rangifer tarandis pearyi), мельвільского острівного вовка (Canis lupus arctos), вівцебика (Ovibos moschatus), полярного зайця (Lepus arcticus), гренландського лемінга (Dicrostonyx greenlandicus), нарвала (Monodon monoceros), полярного ведмедя (Ursus maritimus), моржа (Odobenus rosmarus), кільчасту нерпу (Phoca hispida), морського зайця (Erignathus barbatus) та інших.

Міграції карібу на території парку слабо вивчені. Основні дослідження проводилися тільки в 1961 році та показали кількість особин близько 200. Вчені припускають, що з тих пір кількість оленів збільшилася. Карібу входять до Червоної книги Канади. В основному вони зустрічаються в прибережних територіях, харчуються мохом, лишайниками і арктичною вербою. Часто в тих же місцях зустрічаються і вівцебики групами від 2 до 24 особин (в зимовий час кількість особин у групі може досягати 60). Щороку наприкінці квітня або початку травня у вівцебиків народжуються дитинчата. Вовки поширені на всій території парку, проте вони виводять дитинчат тільки в одній частині парку, яка, з метою збереження виду, закрита для туристів. Вовки полюють на північних оленів і полярних зайців. Останні часто зустрічаються великими групами до тисячі особин і харчуються в основному арктичної вербою. Незважаючи на те, що наявність великої кількості льодів дозволяє полярним ведмедям полювати цілий рік у морі, їх можна зустріти і на острові. Ведмеді можуть заходити всередину острова на 40 км. Морські мешканці представлені нарвалами, яких можна спостерігати в затоці Леді-Франклін в східній частині острова, моржами, які зазвичай мешкають південніше парку, а також кільчастими нерпами та морськими зайцями, яких можна зустріти на узбережжі в будь-який час року.

Птахи в основному представлені водоплавними і морськими видами. З 34 видів птахів, що мешкають на території парку, тільки 21 вид будує тут гнізда. Єдиними хижаками є кречети (Falco rusticolus) і біла сова (Nyctea scandiaca), а також рідкісний орлан-білохвіст (Haliaeetus albizilla). Багато птахів здійснюють дуже тривалі міграції, зокрема, довгохвостий поморник (Stercorarius longicaudus) прилітає з Африки, а полярний крячок — з Антарктики. Тільки один птах залишається в парку на всю зиму — полярна куріпка (Lagopus mutus).

Єдиним видом риб, що мешкають в озерах на території парку, є арктичний голець. Зазвичай голець може випливати в прибережні океанічні води для прожитку, але існування анадромних особин на території парку не показано. Риби, що живуть виключно в озері, харчуються фітопланктоном і зоопланктоном. Оскільки голець є єдиною рибою в озерах, а придонних рослин в них теж немає, то, ймовірно, великі риби харчуються собі подібними. Гольці метають ікру з середини серпня по середину жовтня на самому дні озер, мальки з'являються через 180 днів.. В озері Хейзен мешкає його найпівнічніша популяція.

Управління парком ред.

В 1978 році уряд Канади виступив з ініціативою про створення шести північних парків (англ. Six North of Sixty), один з яких повинен був знаходитися в північній частині острова Елсмір. Національна паркова резервація Елсмір-Айленд була заснована 16 вересня 1988 року. Тоді ж був сформован попередній план управління парком.

У 1993 році було підписано угоду про розподіл землі в Нунавут, що стала одним з двох документів, які дали основу формування нової канадської території в 1999 році. На базі цієї угоди 12 серпня 1999 року було підписано додаткову угоду (англ. Inuit Impact and Benefit Agreement), яка містила опис трьох парків території: Ауюйтук, Куттінірпаак і національний парк Сірмілік. За цією угодою управління парком Куттінірпаак здійснювалося відповідно до попереднього плану 1994 року. Парки були створені після набрання чинності 19 лютого 2001 року акта про національні парки Канади. Зазвичай управління федеральними парками Канади здійснюється згідно п'ятирічним планам, однак у випадку з парком Куттінірпаак, було прийнято рішення про створення 15-річного плану. В 2002 та 2004 роках проводилися попередні консультації, проте тільки в грудні 2009 року план управління парком був представлений в уряді Канади в Оттаві.

Управління парком здійснюється спільним комітетом, функціями якого крім власне управління, є надання інформації про стан парку різним зацікавленим федеральним і територіальним організаціям, а також вивчення планів агентства Парки Канади до їх підписання. Спільний комітет складається з шести осіб (по три людини від уряду Канади та від асоціації інуїтів) і проводить засідання не рідше двох разів на рік.

Охорона території ред.

Озеро Хейзен

Будучи частиною національної системи парків Канади, Куттінірпаак покликаний охороняти один з 39 природних регіонів країни — регіон східної Арктики (англ. Eastern High Arctic Natural Region), або природний регіон 39. Згідно концепції зонування, парк поділений на зони трьох типів:

  • Зона I передбачає особливий захист природних і культурних об'єктів, що знаходяться під загрозою знищення. Використання моторизованих транспортних засобів можливе тільки за спеціальним дозволом. До першої зони належить Форт-Конгер, басейн озера Хейзен, озеро Льюїс і озеро Кеттл, що становить 9,75% площі парку.
  • Зона II представляє природу в природному стані з мінімальним рівнем сервісу для туристів. Використання моторизованих транспортних засобів туристами заборонено. Друга зона складає 90% площі парку.
  • Зона III є зоною відпочинку відвідувачів парку з обмеженим використанням транспорту та інших сервісів. Ця зона включає в себе ряд таборів і станцій на території парку.

Міжнародний союз охорони природи відносить національні парки до II категорії. Це означає, що Куттінірпаак покликаний охороняти велику екосистему регіону, її характеристики, види та екологічні процеси. Крім того, передбачається наукова та освітня діяльність, а також можливість відпочинку на території парку.

Наукові дослідження ред.

В даний час парк активно співпрацює з різними канадськими та міжнародними навчальними закладами та дослідницькими проектами. На території парку і всієї північної частини острова Елсмір проводиться ряд наукових досліджень в області гляціології, екології, ведуться археологічні дослідження.

В рамках міжнародного полярного року в 2007–2008 роках був створений проект, що займається дослідженням шельфових льодовиків (англ. Northern Ellesmere Ice Shelves Ecosystems and Climate Impacts). Проект був створений за підтримки Міністерства навколишнього середовища та Міністерства національної безпеки Канади, канадських рейнджерів, а також ряду провідних університетів Канади. Метою проекту є дослідження поточного стану шельфових льодовиків, визначення товщини льоду і його внутрішньої структури, побудова профілів солоності води у фіордах і затоках острова, установку автоматичної метеостанції близько шельфового льодовика Сірсон, а також взяття проб води для дослідження мікроорганізмів в останніх епішельфових озерах. Науково-дослідна група проекту включає польових дослідників Дерека Мюллера (Університет Трента), Люка Копланда (Оттавський університет), Ендрю Гамільтона (Університет Лаваль).

Археологічні розкопки на острові почали проводиться ще до створення парку. У 1970-х роках, артефакти, знайдені в районі Форт-Конгер, збиралися в Північному музейному центрі принца Уельського (англ. Prince of Wales Northern Heritage Centre) в Єллоунайфі, в 1980-х — в канадському музеї цивілізації в Гатіно, а після 2000 — в Сервісному центрі Західної Канади в Вінніпезі. Після створення парку була висловлена ​​зацікавленість у поверненні ряду об'єктів. В даний час задокументовано близько 300 археологічних об'єктів, велика частина яких знаходиться на території парку.

База Ворд-Хант-Айленд в північній частині парку є відправною точкою експедицій на Північний полюс, які зазвичай починаються в березні-квітні.

Туризм ред.

Польовий табір у фіорді Танкуері

Парк відкритий для відвідування, однак кількість туристів вкрай мала. Щорічно парк відвідують від 50 до 200 чоловік. В 2004 році говорилося про 135 туристів.

Існує кілька способів дістатися до парку. Чартерне авіасполучення між парком і населеним пунктом Резольют здійснюється авіакомпанією Kenn Borek Air, проте вартість квитків в обидві сторони досягає 3000 канадських доларів при повному завантаженні літака (Один рейс коштує 15 000 доларів і вміщує близько 10 пасажирів). Основний транспортний маршрут проходить через затоку Резольют, після якої туристи, як і службовці парку, відправляються в польовий табір та операційний центр, розташований в районі фьорда Танкуері. Крім того, існують авіарейси в Гріс-Фіорд, найпівнічніший населений пункт Канади чисельністю понад 100 осіб, який розташований на півдні острова Елсмір в 360 км на північний схід від Резольют. Останнім часом для посилення арктичного туризму працюють круїзні суда — криголами. Деякі криголами здійснюють стоянку в національному парку. При цьому вони не завжди зупиняються в Резольют або Гріс-Фіорді.

Разом з тим, туристичні маршрути в парку не обладнані. Туристам пропонується використовувати топографічні карти для проходження маршрутами. Популярними місяцями для пішого туризму є липень і серпень. Основним протяжним маршрутом є траса між базами парку Танкуері-Фіорд і Лейк-Хейзен. Маршрут включає в себе перетин цілого ряду гірських потоків, долин і льодовиків і займає від 8 до 10 днів. Любителям лижного туризму пропонується піклуватися про себе самостійно, оскільки технічний інвентар для порятунку відсутня не тільки на території парку, а й в усьому Нунавуті. Нечисленні відвідувачі парку воліють кататися на лижах весною.

У 2004 році на території парку була заборонена спортивна рибна ловля, 44 людини отримали відмову на видачу відповідної ліцензії. Активний вилов риби почався наприкінці XIX століття для підтримки арктичних експедицій. Сучасне рибальство було зосереджено біля озера Хейзен. Вчені вивчають вплив, який даний вид спорту робить на екосистему парку. Заборона не торкнулася корінних жителів.

Примітки ред.

  1. (англ.). Парки Канади. Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 1 жовтня 2010. 
  2. ↑ (pdf) (англ.). Парки Канади. 2009-10. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 5 вересня 2010. 
  3. Maxwell W. Finkelstein. (англ.). Канадська енциклопедія. Архів оригіналу за 6 травня 2008. Процитовано 5 вересня 2010. 
  4. (англ.). ЮНЕСКО. Архів оригіналу за 28 червня 2011. Процитовано 5 вересня 2010. 
  5. (англ.). Парки Канади. Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 5 вересня 2010. 
  6. ↑ The Quttinirpaaq / Ellesmere Island National Park Reserve (англ.). МСОП. Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 5 вересня 2010. 
  7. ↑ (англ.). Canada Legal Information Institute. Архів оригіналу за 25 травня 2010. Процитовано 5 вересня 2010. 
  8. Складчатость альпийская // Геологический словарь. — М. : Недра, 1978. — Т. 2. — С. 230-231.
  9. ↑ (англ.). Парки Канади. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 5 вересня 2010. 
  10. В. Е. Хаин. (рос.). БСЭ. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 5 червня 2013. 
  11. Канада. Справочная карта. Масштаб 75 км/см / ГУГК СССР. — М. : ПКО "Картография", 1988.
  12. ↑ Glaciers and Icefields (англ.). Атлас Канади. Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 5 вересня 2010. 
  13. ↑ Great Canadian Parks / Nunavut / Ellesmere Island National Park / Page 2 (англ.). canoe.ca. Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 5 вересня 2010. 
  14. (англ.). The Summits of Canada. Архів оригіналу за 15 листопада 2009. Процитовано 5 вересня 2010. 
  15. (англ.). World Mountain Encyclopedia. Архів оригіналу за 8 січня 2009. Процитовано 5 вересня 2010. 
  16. (англ.). Peakbagger.com. Архів оригіналу за 7 серпня 2011. Процитовано 5 вересня 2010. 
  17. ↑ (англ.). Bivouac.com - Canadian Mountain Encyclopedia. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 5 вересня 2010. 
  18. (англ.). Bivouac.com - Canadian Mountain Encyclopedia. Архів оригіналу за 19 серпня 2007. Процитовано 5 вересня 2010. 
  19. ↑ (англ.). Гуелфський університет. Архів оригіналу за 18 травня 2011. Процитовано 5 вересня 2010. 
  20. (англ.). Ellesmere Ice Shelves. Архів оригіналу за 13 грудня 2009. Процитовано 5 вересня 2010. 
  21. ↑ Andrew Hamilton, Sheri Gagnon (октябрь 2008). Climate Change: Ellesmere Island Ice Shelves (англ.). Canadian Geographic. Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 5 вересня 2010. 
  22. Ward Hunt Ice Shelf: The Calving of the Ward Hunt Ice Shelf (англ.). Міністерство навколишнього середовища Канади. Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 5 вересня 2010. 
  23. Ледниково-подпрудные озера // Гляциологический словарь / Під ред. В. М. Котлякова. — Л. : Гидрометеоиздат, 1984. — С. 210.
  24. (англ.). Ellesmere Ice Shelves. Архів оригіналу за 13 грудня 2009. Процитовано 5 вересня 2010. 
  25. (англ.). Парки Канади. Архів оригіналу за 9 лютого 2013. Процитовано 5 вересня 2010. 
  26. Alert, Nunavut (англ.). Уряд Канади. Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 5 вересня 2010. 
  27. ↑ (англ.). Парки Канади. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 5 вересня 2010. 
  28. ↑ Greg Younger-Lewis (29 жовтня 2004). Ambitious plan proposed for Quttinirpaaq National Park (англ.). www.nunatsiaqonline.ca. Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 5 вересня 2010. 
  29. ↑ Northern Parks: Quttinirpaaq National Park (англ.). Парки Канади. Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 5 вересня 2010. 
  30. 1875-76 Arctic Expedition on board HMS Discovery under George S. Nares (англ.). www.cavillconnections.co.uk. Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 5 вересня 2010. 
  31. Грили (рос.). Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Архів оригіналу за 6 червня 2013. Процитовано 5 червня 2013. 
  32. (рос.). Великие открыватели мира. Архів оригіналу за 10.05.2013. Процитовано 5 червня 2013. 
  33. (рос.). Великие открыватели мира. Архів оригіналу за 10.05.2013. Процитовано 5 червня 2013. 
  34. FHBRO Register: Pangnirtung - Fort Conger - Discovery Bay (англ.). Парки Канади: Federal Heritage Buildings Review Office. Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 5 вересня 2010. 
  35. (англ.). Bivouac.com - Canadian Mountain Encyclopedia. Архів оригіналу за 19 серпня 2007. Процитовано 30 жовтня 2010. 
  36. ↑ (англ.). Парки Канади. Архів оригіналу за 20 січня 2012. Процитовано 5 вересня 2010. 
  37. ↑ Great Canadian Parks / Nunavut / Ellesmere Island National Park / Page 3 (англ.). canoe.ca. Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 5 вересня 2010. 
  38. ↑ (англ.). Парки Канади. Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 5 вересня 2010. 
  39. (англ.). Парки Канади. Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 5 вересня 2010. 
  40. (англ.). Парки Канади. Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 5 вересня 2010. 
  41. (англ.). Парки Канади. 12 серпня 1999. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 5 жовтня 2010. 
  42. (англ.). Парки Канади. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 5 вересня 2010. 
  43. (англ.). Парки Канади. 21 грудня 2009. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 5 вересня 2010. 
  44. How are nationally designated protected areas categorized? (англ.). Міжнародний союз охорони природи. Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 5 вересня 2010. 
  45. (англ.). Ellesmere Ice Shelves. Архів оригіналу за 13 грудня 2009. Процитовано 20 серпня 2010. 
  46. (англ.). Ellesmere Ice Shelves. Архів оригіналу за 10 листопада 2013. Процитовано 5 вересня 2010. 
  47. ↑ (англ.). Парки Канади. Архів оригіналу за 16 жовтня 2010. Процитовано 5 вересня 2010. 
  48. ↑ (англ.). Парки Канади. Архів оригіналу за 9 лютого 2013. Процитовано 5 вересня 2010. 
  49. (англ.). Парки Канади. Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 5 вересня 2010. 
  50. (англ.). Парки Канади. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 5 квітня 2010. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nacionalnij park Kuttinirpaak angl Quttinirpaaq National Park fr Parc national Quttinirpaaq nacionalnij park roztashovanij na pivnochi kanadskoyi teritoriyi Nunavut Kuttinirpaak ye drugim za rozmirami 1 ta najpivnichnishim parkom Kanadi osnovna jogo chastina roztashovana na ostrovi Elsmir v skladi ostroviv Korolevi Yelizaveti Kanadskogo Arktichnogo arhipelaga v 750 km vid Pivnichnogo polyusa ta v 25 km vid Grenlandiyi 2 Nacionalnij park Kuttinirpaak angl Quttinirpaaq National Parkangl Quttinirpaaq National Park 19 lyutogo 2001 fr parc national Quttinirpaaq 19 lyutogo 2001 82 13 00 pn sh 72 13 00 zh d 82 2166666666944507824155153 pn sh 72 2166666666944507824155153 zh d 82 2166666666944507824155153 72 2166666666944507824155153 Koordinati 82 13 00 pn sh 72 13 00 zh d 82 2166666666944507824155153 pn sh 72 2166666666944507824155153 zh d 82 2166666666944507824155153 72 2166666666944507824155153Krayina KanadaRoztashuvannya Kanada NunavutNajblizhche misto RezolyutVodni ob yekti Pivnichnij Lodovitij okeanPlosha 37 775 km Zasnovano 1988Operator Parks CanadaStatus Ob yekt poperednogo spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO d PosilannyaWDPA 13396GeoNames 6115431Vebstorinka pc gc ca fra pn np nu quttinirpaaq index aspxKuttinirpaak Kanada Roztashuvannya parku na mapi Kanadi Kuttinirpaak u VikishovishiParkova rezervaciya Elsmir Ajlend na misci suchasnogo parku bula zasnovana v 1988 roci Utvorennya teritoriyi Nunavut v 1999 roci suprovodzhuvalosya ugodoyu pro stvorennya nacionalnogo parku Robota pidgotovchoyi komisiyi bula zavershena v 2001 roci 2 todi park otrimav svoyu suchasnu nazvu yaka movoyu inuyitiv oznachaye Vershina svitu 3 Z 2004 roku park ye nominantom na vklyuchennya do spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO 4 Zmist 1 Fiziko geografichna harakteristika 1 1 Geologiya 1 2 Relyef 1 3 Gidrologiya 2 Klimat 3 Istoriya 3 1 Teritoriya do poyavi yevropejciv 3 2 Yevropejski ekspediciyi i persha baza 3 3 Naukovo doslidni tabori 4 Flora i fauna 4 1 Roslinnij svit 4 2 Tvarinnij svit 5 Upravlinnya parkom 6 Ohorona teritoriyi 7 Naukovi doslidzhennya 8 Turizm 9 Primitki 10 PosilannyaFiziko geografichna harakteristika red nbsp Ostriv ElsmirZa informaciyeyu uryadovogo agentstva Parki Kanadi yake upravlyaye nacionalnim parkom jogo plosha stanovit 37 775 km 2 5 Razom z tim v bazi danih Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi MSOP vkazana plosha 38 148 km 6 Zgidno z aktom pro nacionalni parki Kanadi teritoriyu parku Kuttinirpaak skladaye chastina ostrova Elsmir a takozh chastina Pivnichnogo Lodovitogo okeanu zatoki fordi ostrovi riznoyi velichini richki ta ozera yaki znahodyatsya vseredini vstanovlenih mezh 7 Vinyatkom ye ostriv Vord Hant 7 teritoriyu yakogo planuyetsya vklyuchiti piznishe 2 Geologiya red Park znahoditsya v samij pivnichnij chastini inuyitskogo orogena angl Innuitian Orogen girskoyi sporudi sho formuvalasya trivalij chas z dokembriyu do kincya kajnozoya Ci gori mayut alpijskij vik 8 i aktivni v cej chas Gigantska girska gryada yaka nosit nazvu Kordilyeri Arktiki prostyagayetsya po pivnichnij mezhi kontinentu vid pivdenno zahidnoyi chastini ostrova Prins Patrik do pivnichnoyi Grenlandiyi 9 Arktichna Kordilyera Elsmira Prins Patrika ye chastinoyu arktichnogo geosinklinalnogo poyasu 10 Geologichna budova teritoriyi parku duzhe riznomanitna i yavlyaye soboyu sukupnist poligenetichnih morskih lodovikovih vodnolodovikovih ta in osadovih girskih porid sho vikonuyut ponizhennya abo plasheobrazno perekrivayut ploskovershinni vododilni chastini masivu po efuzivnim metamorfichnim i intruzivnim utvorennyam 9 Relyef red nbsp Osborn RejndzhBilshe 65 ploshi parku roztashovano v gorah na ostrovi Elsmir sho mayut uzagalnenu nazvu Gori Zemli Granta Ci gori najvishi v kanadskij Arktici prostyagayutsya z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid i vklyuchayut v sebe hrebti Osborn Garfild Yunajted Stejts British Empajr i gori Challendzher 11 Tut perevazhno na absolyutnih visotah 1100 metriv i vishe roztashovuyutsya golovni lodoviki parku Polozhennya suchasnoyi snigovoyi liniyi variyuyetsya zalezhno vid ekspoziciyi shiliv navkolo blizkih absolyutnih visot trohi nizhche 9 12 Sucilnogo lodovikovogo shita podibnogo Grenlandskomu na Elsmiri nemaye cherez vidnosno malu kilkist opadiv Suchasni lodoviki zajmayut blizko 36 ploshi parku 2 Do ciyeyi ploshi suchasnogo zaledeninnya vhodyat takozh i lodoviki ploskih vershin i lodovikovi kupoli vik yakih jmovirno dosyagaye 125 tisyach rokiv 9 a takozh i morski pokrivni lodoviki kontinentalnih shelfiv Vilna vid lodu priberezhna smuga maye slidi bilsh velikogo chetvertinnogo zaledeninnya Visota lodovikiv v nazemnij chastini parku syagaye 900 metriv Vershini sho vistupayut nad lodovim pokrivom nazivayutsya nunatakami Na teritoriyi parku ryad nunatakiv perevishuye 2500 metriv V gorah na vidstani 800 km vid Pivnichnogo polyusa roztashovuyetsya vistupayuchij nad lodovikom Mak Klintok pik Barbo visota yakogo 2616 metriv 13 Vin ye najvishoyu tochkoyu teritoriyi Nunavut odniyeyu z najbilsh pivnichnih vershin u sviti i najvishoyu poznachkoyu Pivnichnoyi Ameriki na shid vid Skelyastih gir 14 Pivnichnishe piku Barbo roztashovana gora Visler visotoyu 2590 metriv 13 15 za inshimi dzherelami 2500 metriv 16 17 Inshih vershin sho perevishuyut poznachku 2000 metriv na teritoriyi parku nemaye 17 nbsp Mapa parkuPlato Hejzen plosheyu 9250 km roztashovane v pivdennij chastini parku mizh protokoyu Nares i fordom Archer Plato opuskayetsya do 300 metriv v rajoni ozera Hejzen i dosyagaye absolyutnoyi visoti blizko 1300 metriv na pivdni Nini velike suchasne zaledeninnya na plato vidsutnye zbereglisya lishe jogo zalishki lodovik Marri angl Murray Ice Cap i lodovik Simmons angl Simmons Ice Cap 12 Na shodi plato zakinchuyetsya 600 metrovimi klifami 18 Gidrologiya red Mizh plato Hejzen i gorami Zemli Granta na visoti blizko 158 metriv nad rivnem morya roztashovane ozero Hejzen 19 Pivnichno zahidna mezha ozera obramlena vidrogami hrebtiv Garfild i Yunajted Stejts Pri ploshi poverhni 542 km i glibini do 280 metriv 19 sho nizhche rivnya morya ozero ye najbilshim za obsyagom arktichnim ozerom Plosha basejnu stanovit 3500 km 9 Ozero Hejzen zhivlyat tanuchi lodoviki navkolo Chastina ozera zalishayetsya pid lodom kruglij rik 13 Plato Hejzen rozchlenovane merezheyu starodavnih lodovikovih dolin trogiv Po odnomu z nih zaraz protikaye richka Raggls yedinij vodotik sho viplivaye z ozera Hejzen Pivdenno zahidna chastina plato nalezhit do velikogo richkovogo basejnu richki Makdonald sho vpadaye u fiord Tankueri 9 Plosha morskoyi teritoriyi parku bez vrahuvannya shelfovih lodovikiv stanovit blizko 2375 km 2 Pivnichna chastina ostrova Elsmir bula otochena odnojmennim shelfovim lodovikom plosha yakogo na pochatku XX stolittya stanovila 8900 km Do 2000 roku yedinij lodovik rozpavsya na shist izolovanih vividnih lodovikiv dva z yakih shelfovi lodoviki Vord Hant i Markem buli roztashovani na teritoriyi nacionalnogo parku 20 21 Lodoviki dosyagayut 80 metriv u visotu i mozhut pokrivatisya vodoyu pid chas pripliviv 13 Pislya 2000 roku lodovik Vord Hant osoblivo intensivno produkuvav ajsbergi Odne z ostannih utvoren ajsbergiv stalosya vlitku 2008 roku koli perevazhayuchi pivdenni vitri vidignali vid lodovikovogo bar yera pakovi lodi i zvilnili velichezni opolonki 22 U lipni 2008 roku dva velikih ajsberga viddililisya vid shelfovogo lodovika Vord Hant a vzhe v serpni veliki ajsbergi sho vidkololisya vid lodovika Sirson zahidnishe parku stali prichinoyu rujnuvannya lodovika Markem Razom z ciyeyu podiyeyu nacionalnij park vtrativ odnu zi svoyih unikalnih ekosistem epishelfove ozero 21 abo lodovikovo podprudne ozero 23 Epishelfovi ozera utvoryuyutsya z prisnoyi vodi u fiordah povnistyu zablokovanih lodovikami Bilsh nizka shilnist prisnoyi vodi dozvolyaye yij znahoditsya nad solonoyu a lodovik konservuye dzerkalo ozera vid vitru i pereshkodzhaye peremishuvannyu vodi Glibini prisnoyi chastini takih ozer dorivnyuyut potuzhnosti lodovikovih grebel 24 Relyef parku nbsp nbsp nbsp Pik Barbo Lodovik i richka Henriyetta Nesmit Fiord TankueriKlimat red Teritoriya parku yavlyaye soboyu arktichnu pustelyu Holodni zimi pokazuyut temperaturi rekordni dlya Kanadi polyarna nich trivaye z listopada po lyutij Lito zazvichaj teple osoblivo v rajoni ozera Hejzen polyarnij den trivaye z travnya po serpen Pogodni umovi v parku rozpodileni nerivnomirno bilsh holodne uzberezhzhya oderzhuye bilshu kilkist opadiv u porivnyanni z vnutrishnoyu chastinoyu ostrova Vitri na teritoriyi parku v osnovnomu slabki vinyatok stanovlyat lodovi shapki Zmini pogodi mozhut buti duzhe shvidkimi Snig mozhlivij u bud yakij chas roku vidimist inodi propadaye na kilka dniv 25 Nizhche podana klimatichna tablicya v Alerti Alert ye samim pivnichnim postijnim naselenim punktom svitu i roztashovanij na ostrovi Elsmir v dekilkoh kilometrah vid parku 26 Klimat AlertaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 0 0 1 1 2 2 0 2 7 8 18 2 20 0 19 5 11 2 4 4 0 6 3 2 20 0Serednij maksimum C 28 8 29 8 28 7 20 5 8 7 1 6 5 9 3 3 6 15 8 22 8 26 4 14 7Serednya temperatura C 32 4 33 4 32 4 24 4 11 8 0 8 3 3 0 8 9 2 19 4 26 4 30 1 18Serednij minimum C 35 9 37 36 1 28 2 14 9 3 2 0 7 1 8 12 2 22 8 30 33 7 21 3Absolyutnij minimum C 48 9 50 49 4 45 6 29 13 9 6 3 15 28 2 39 4 43 5 46 1 50Norma opadiv mm 6 8 6 3 7 0 10 3 11 0 11 1 27 8 21 2 23 4 12 3 9 7 6 8 153 8Dzherelo Canadian Climate Normals 1971 2000 Alert angl Ministerstvo navkolishnogo seredovisha Kanadi Arhiv originalu za 4 lipnya 2013 Procitovano 5 kvitnya 2010 Na dumku vchenih globalne poteplinnya suttyevo vpline na klimatichni umovi v parku Fahivci stverdzhuyut sho v pivnichnij chastini ostrova Elsmir mozhlivi najbilshi zmini klimatu v Kanadi Za riznimi ocinkami do kincya XXI stolittya temperatura poverhni pidnimetsya na 3 5 C a zmina temperaturi okeanu mozhlivo do 7 C 2 Istoriya red Teritoriya do poyavi yevropejciv red Peredbachayetsya sho blizko 6000 rokiv tomu teritoriyi parku dosyagli paleoeskimosi Voni polyuvali na karibu i vivcebikiv prote yih bulo nebagato i voni prozhili na teritoriyi 300 400 rokiv Druga hvilya paleoeskimosiv dosyagla ostrova blizko 3000 rokiv tomu a tretya hvilya sho predstavlyaye kulturu dorset blizko 1000 rokiv tomu Tretya hvilya paleoeskimosiv bula vitisnena lyudmi tule yaki ye predkami inuyitiv Tule polyuvali na kitiv ta inshih morskih ssavciv odnak i voni pishli z ostrova pid chas poholodannya yake stalosya v 1600 1850 rokah 27 U 2004 roci na richci Raggls bilya ozera Hejzen spivrobitniki parku razom zi studentami inuyitami viyavili zalishki dvoh pomeshkan tule yaki nosyat nazvu Kanmaki angl qammaq ta inshi arheologichni artefakti 28 Vsogo na teritoriyi parku viyavleno blizko 200 arheologichnih znahidok sho vidnosyatsya do vsih pererahovanih istorichnih kultur bilshe 40 z nih znahoditsya v okolicyah ozera Hejzen 29 Yevropejski ekspediciyi i persha baza red nbsp HMS Alert pid chas zimivli 1876 rokuYevropejci visadilisya na teritoriyi parku v 1875 roci koli bilya pivnichnih beregiv ostrova Elsmir zimuvav odin z dvoh korabliv Britanskoyi Arktichnoyi ekspediciyi pid kerivnictvom Dzhordzha Nersa Korabel HMS Discovery stoyav v zatoci Ledi Franklin Drugij korabel ekspediciyi HMS Alert proviv zimu v arktichnih vodah na pivnich na 160 km 27 Navesni 1876 roku uchasniki ekspediciyi zrobili dekilka sannih rejdiv vglib ostrova prote cinga zmusila yih povernutisya do Angliyi v tomu zh roci 30 Nastupna ekspediciya na ostriv yaka vidbulasya v 1881 roci takozh vklyuchala stoyanku v zatoci Ledi Franklin 27 Ekspediciya armiyi SShA 27 v inshih dzherelah ekspediciya nazvana mizhnarodnoyu 31 pid kerivnictvom lejtenanta Adolfa Grili stavila svoyim zavdannyam zasnuvannya polyarnoyi naukovoyi stanciyi yaka otrimala nazvu Fort Konger i robotu za programoyu mizhnarodnogo polyarnogo roku Za dva roki z serpnya 1881 po serpen 1883 bulo provedeno blizko 500 sposterezhen provedeni doslidzhennya teritoriyi ostrova Pid chas sannih pohodiv bulo vidkrito ozero Hejzen i ford Grili sposterezhennya stosuvalisya stanu pogodi pripliviv zboru riznih zrazkiv porid flori i fauni Razom z tim ekspediciya bula zmushena zalishiti ostriv ne otrimavshi zapasu prozhitku v 1882 i 1883 rokah Tilki 7 z 26 osib vklyuchayuchi kerivnika grupi vizhili pislya togo yak zalishki ekspediciyi zastryagli na ostrovi Pim bilya shidnogo uzberezhzhya Elsmira Voni buli znajdeni kitobijnim sudnom Thetis v 1884 roci 32 Pokinuta baza Fort Konger bula modernizovana v 1899 roci koli yiyi virishiv vikoristovuvati yak stoyanki amerikanskij doslidnik Robert Piri Vin skoristavsya poslugami providnikiv z pivnichno zahidnoyi Grenlandiyi vivchiv miscevi tradiciyi yizhu ta odyag sho dozvolilo jomu pristosuvatisya do suvorogo klimatu Robert Piri zdijsniv tri ekspediciyi do Pivnichnogo polyusa vikoristovuyuchi Fort Konger yak perevalochnu bazu 33 Pislya nogo tut zupinyalisya bagato inshih ekspediciyi v tomu chisli mizhnarodni 27 Z 1991 roku pobudovi fortu perebuvayut pid ohoronoyu derzhavi 34 Doslidzhennya teritoriyi pid patronazhem kanadskogo uryadu pochalosya v 1920 h rokah koli ostriv stali patrulyuvati zagoni Pivnichno Zahidnoyi kinnoyi policiyi 2 U cej chas na ostrovi bulo zasnovano tri posti Patrulyuvannya zdijsnyuvalosya za pidtrimki inuyitskih providnikiv z Grenlandiyi ta vklyuchalo v sebe teritoriyu majbutnogo parku 35 Naukovo doslidni tabori red nbsp Meteostanciya AlertU seredini XX stolittya na ostrovi Elsmir v tomu chisli na teritoriyi parku buv zasnovanij ryad naukovo doslidnih stancij i vijskovih baz Providnu rol u budivnictvi gralo Ministerstvo nacionalnoyi bezpeki Kanadi i jogo pidrozdil Komisiya z oboronnih doslidzhen angl Defense Research Board Meteostanciya Alert zasnovana v 1950 roci pracyuye dosi ryad inshih taboriv i stancij pripiniv robotu 27 Post Hejzen Lejk angl Lake Hazen DRB Camp buv zasnovanij na pivnichno zahidnomu berezi ozera v 1957 1958 rokah v ramkah mizhnarodnogo geofizichnogo roku 29 za pidtrimki Mizhnarodnoyi radi nauki ta 67 derzhav Tabir zajmavsya glyaciologichnimi doslidzhennyami i zdijsnyuvav najbilshi proekti kanadskoyi Arktiki Originalni sporudi isnuyut doteper i sluzhat oglyadovogo bazoyu parku 27 Tabir Vord Gant angl Ward Hunt Island DRB Camp buv zasnovanij v 1959 roci spilnimi silami laboratoriyi doslidzhen sushi angl Terrestrial Sciences Laboratory Povitryanih sil SShA Arktichnim institutom Pivnichnoyi Ameriki i komisiyi z oboronnih doslidzhen v rozpal holodnoyi vijni i priznachavsya dlya rozrobki logistichnih mozhlivostej arktichnogo shelfu v regioni U tabir roztashovanij u pivnichnij chastini ostrova bulo dostavleno 50 tonn vantazhu Vsogo bulo pobudovano chotiri baraki i vstanovleno dekilka nametiv kilkist meshkanciv taboru dosyagala 30 osib 29 Pochatkovi doslidzhennya buli pov yazani z viznachennyam mozhlivosti prijmati litaki na shelf piznishe provodilisya naukovi doslidzhennya ruhu shelfu a takozh klimatichnoyi istoriyi regionu 27 Post Fiord Tankveri angl Tanquary Fiord DRB Camp buv zasnovanij v 1962 roci dlya koordinaciyi doslidnickih program v pivnichnij chastini ostrova Programi provodilisya v galuzi doslidzhennya morskogo lodu a takozh meteorologiyi okeanografiyi glyaciologiyi biologiyi ta arheologiyi Doslidzhennya regionu na bazi Fiord Tankveri provodilisya do 1990 h rokiv V danij chas tabir vikoristovuyetsya yak odna z baz parku 27 Flora i fauna red Roslinnij svit red Suvori klimatichni umovi regionu mayut istotnij vpliv na roslinnij svit parku Vichna merzlota vlitku tane na glibinu vid 10 sm do 1 m sho ne dozvolyaye roslinam rozvinuti gliboku korenevu sistemu Nizki zimovi ta litni temperaturi upovilnyuyut metabolizm roslin i aktivnist komah zapilyuvachiv Grunti duzhe ubogi oskilki v holodnomu grunti majzhe ne vidbuvayetsya gnittya Krim togo na riznomanitnist roslinnogo svitu vplivaye nizkij riven opadiv i silni vitri 36 Razom z tim roslini pristosovuyutsya do podibnih umov najriznomanitnishimi sposobami Arktichni roslini perevazhno nevisoki Zavdyaki pigmentu antocianu bilshist roslin poglinaye sonyachnu energiyu i zbilshuye svoyu temperaturu majzhe na 20 S cherez sho fotosintez vidbuvayetsya pri bilsh nizkih temperaturah navkolishnogo seredovisha Deyaki vidi virostayut v svoyeridnih rozetkah mayut vlasne steblo abo pokriti puhom nasinnya V osnovnomu roslini vikoristovuyut vegetativne rozmnozhennya za dopomogoyu stebel i korenevoyi sistemi ti zh roslini yaki zaplidnyuyutsya komahami pragnut rozmistiti cholovichi i zhinochi kviti v bezposerednij blizkosti odin vid odnogo Perenesennya nasinnya ptahami i tvarinami praktichno ne vidbuvayetsya Krim togo vikoristovuyutsya specialni prijomi vidtvorennya Roslini mozhut chekati vidpovidnih dlya rozmnozhennya umov bilshe odnogo roku 36 Tilki 2 teritoriyi parku pokriti roslinnistyu 37 Na nizkih dilyankah parku v rajonah forda Tankueri ozera Hejzen i beregiv zatoki Ledi Franklin mozhna zustriti roslinnist harakternu dlya kochkarnoyi tundri U parku zustrichayetsya 154 vidi sudinnih roslin 44 vidi lishajnikiv 193 vidi mohopodibnih Najbilsh poshireni mak polyarnij lat Papaver radicatum i lomikamin suprotivnolistnij lat Saxifraga oppositifolia yaki zustrichayutsya praktichno na vsij vilnij vid snigu teritoriyi parku Najvishoyu roslinoyu ye verba arktichna lat Salix arctica najvazhlivishe dzherelo yizhi dlya travoyidnih 36 nbsp nbsp nbsp Verba arktichna Lomikamin suprotivnolistij Mak polyarnijTvarinnij svit red Tvarinnij svit parku predstavlenij nazemnimi i morskimi ssavcyami Spisok tvarin vklyuchaye karibu piri Rangifer tarandis pearyi melvilskogo ostrivnogo vovka Canis lupus arctos vivcebika Ovibos moschatus polyarnogo zajcya Lepus arcticus grenlandskogo leminga Dicrostonyx greenlandicus narvala Monodon monoceros polyarnogo vedmedya Ursus maritimus morzha Odobenus rosmarus kilchastu nerpu Phoca hispida morskogo zajcya Erignathus barbatus ta inshih 38 Migraciyi karibu na teritoriyi parku slabo vivcheni Osnovni doslidzhennya provodilisya tilki v 1961 roci ta pokazali kilkist osobin blizko 200 Vcheni pripuskayut sho z tih pir kilkist oleniv zbilshilasya Karibu vhodyat do Chervonoyi knigi Kanadi 29 V osnovnomu voni zustrichayutsya v priberezhnih teritoriyah harchuyutsya mohom lishajnikami i arktichnoyu verboyu Chasto v tih zhe miscyah zustrichayutsya i vivcebiki grupami vid 2 do 24 osobin v zimovij chas kilkist osobin u grupi mozhe dosyagati 60 37 Shoroku naprikinci kvitnya abo pochatku travnya u vivcebikiv narodzhuyutsya ditinchata Vovki poshireni na vsij teritoriyi parku prote voni vivodyat ditinchat tilki v odnij chastini parku yaka z metoyu zberezhennya vidu zakrita dlya turistiv Vovki polyuyut na pivnichnih oleniv i polyarnih zajciv Ostanni chasto zustrichayutsya velikimi grupami do tisyachi osobin i harchuyutsya v osnovnomu arktichnoyi verboyu Nezvazhayuchi na te sho nayavnist velikoyi kilkosti lodiv dozvolyaye polyarnim vedmedyam polyuvati cilij rik u mori yih mozhna zustriti i na ostrovi Vedmedi mozhut zahoditi vseredinu ostrova na 40 km Morski meshkanci predstavleni narvalami yakih mozhna sposterigati v zatoci Ledi Franklin v shidnij chastini ostrova morzhami yaki zazvichaj meshkayut pivdennishe parku a takozh kilchastimi nerpami ta morskimi zajcyami yakih mozhna zustriti na uzberezhzhi v bud yakij chas roku 38 Ptahi v osnovnomu predstavleni vodoplavnimi i morskimi vidami Z 34 vidiv ptahiv sho meshkayut na teritoriyi parku tilki 21 vid buduye tut gnizda Yedinimi hizhakami ye krecheti Falco rusticolus i bila sova Nyctea scandiaca a takozh ridkisnij orlan bilohvist Haliaeetus albizilla Bagato ptahiv zdijsnyuyut duzhe trivali migraciyi zokrema dovgohvostij pomornik Stercorarius longicaudus prilitaye z Afriki a polyarnij kryachok z Antarktiki Tilki odin ptah zalishayetsya v parku na vsyu zimu polyarna kuripka Lagopus mutus 39 Yedinim vidom rib sho meshkayut v ozerah na teritoriyi parku ye arktichnij golec Zazvichaj golec mozhe viplivati v priberezhni okeanichni vodi dlya prozhitku ale isnuvannya anadromnih osobin na teritoriyi parku ne pokazano Ribi sho zhivut viklyuchno v ozeri harchuyutsya fitoplanktonom i zooplanktonom Oskilki golec ye yedinoyu riboyu v ozerah a pridonnih roslin v nih tezh nemaye to jmovirno veliki ribi harchuyutsya sobi podibnimi Golci metayut ikru z seredini serpnya po seredinu zhovtnya na samomu dni ozer malki z yavlyayutsya cherez 180 dniv 40 V ozeri Hejzen meshkaye jogo najpivnichnisha populyaciya 19 nbsp nbsp nbsp Polyarnij zayec Polyarnij kryachok PesecUpravlinnya parkom red V 1978 roci uryad Kanadi vistupiv z iniciativoyu pro stvorennya shesti pivnichnih parkiv angl Six North of Sixty odin z yakih povinen buv znahoditisya v pivnichnij chastini ostrova Elsmir Nacionalna parkova rezervaciya Elsmir Ajlend bula zasnovana 16 veresnya 1988 roku 2 Todi zh buv sformovan poperednij plan upravlinnya parkom 2 U 1993 roci bulo pidpisano ugodu pro rozpodil zemli v Nunavut sho stala odnim z dvoh dokumentiv yaki dali osnovu formuvannya novoyi kanadskoyi teritoriyi v 1999 roci Na bazi ciyeyi ugodi 12 serpnya 1999 roku bulo pidpisano dodatkovu ugodu angl Inuit Impact and Benefit Agreement yaka mistila opis troh parkiv teritoriyi Auyujtuk Kuttinirpaak i nacionalnij park Sirmilik 41 Za ciyeyu ugodoyu upravlinnya parkom Kuttinirpaak zdijsnyuvalosya vidpovidno do poperednogo planu 1994 roku 2 Parki buli stvoreni pislya nabrannya chinnosti 19 lyutogo 2001 roku akta pro nacionalni parki Kanadi 2 7 Zazvichaj upravlinnya federalnimi parkami Kanadi zdijsnyuyetsya zgidno p yatirichnim planam odnak u vipadku z parkom Kuttinirpaak bulo prijnyato rishennya pro stvorennya 15 richnogo planu 28 V 2002 ta 2004 rokah provodilisya poperedni konsultaciyi 42 prote tilki v grudni 2009 roku plan upravlinnya parkom buv predstavlenij v uryadi Kanadi v Ottavi 2 43 Upravlinnya parkom zdijsnyuyetsya spilnim komitetom funkciyami yakogo krim vlasne upravlinnya ye nadannya informaciyi pro stan parku riznim zacikavlenim federalnim i teritorialnim organizaciyam a takozh vivchennya planiv agentstva Parki Kanadi do yih pidpisannya Spilnij komitet skladayetsya z shesti osib po tri lyudini vid uryadu Kanadi ta vid asociaciyi inuyitiv i provodit zasidannya ne ridshe dvoh raziv na rik 2 Ohorona teritoriyi red nbsp Ozero HejzenBuduchi chastinoyu nacionalnoyi sistemi parkiv Kanadi Kuttinirpaak poklikanij ohoronyati odin z 39 prirodnih regioniv krayini region shidnoyi Arktiki angl Eastern High Arctic Natural Region abo prirodnij region 39 2 Zgidno koncepciyi zonuvannya park podilenij na zoni troh tipiv 2 Zona I peredbachaye osoblivij zahist prirodnih i kulturnih ob yektiv sho znahodyatsya pid zagrozoyu znishennya Vikoristannya motorizovanih transportnih zasobiv mozhlive tilki za specialnim dozvolom Do pershoyi zoni nalezhit Fort Konger basejn ozera Hejzen ozero Lyuyis i ozero Kettl sho stanovit 9 75 ploshi parku Zona II predstavlyaye prirodu v prirodnomu stani z minimalnim rivnem servisu dlya turistiv Vikoristannya motorizovanih transportnih zasobiv turistami zaboroneno Druga zona skladaye 90 ploshi parku Zona III ye zonoyu vidpochinku vidviduvachiv parku z obmezhenim vikoristannyam transportu ta inshih servisiv Cya zona vklyuchaye v sebe ryad taboriv i stancij na teritoriyi parku Mizhnarodnij soyuz ohoroni prirodi vidnosit nacionalni parki do II kategoriyi Ce oznachaye sho Kuttinirpaak poklikanij ohoronyati veliku ekosistemu regionu yiyi harakteristiki vidi ta ekologichni procesi Krim togo peredbachayetsya naukova ta osvitnya diyalnist a takozh mozhlivist vidpochinku na teritoriyi parku 6 44 Naukovi doslidzhennya red V danij chas park aktivno spivpracyuye z riznimi kanadskimi ta mizhnarodnimi navchalnimi zakladami ta doslidnickimi proektami Na teritoriyi parku i vsiyeyi pivnichnoyi chastini ostrova Elsmir provoditsya ryad naukovih doslidzhen v oblasti glyaciologiyi ekologiyi vedutsya arheologichni doslidzhennya V ramkah mizhnarodnogo polyarnogo roku v 2007 2008 rokah buv stvorenij proekt sho zajmayetsya doslidzhennyam shelfovih lodovikiv angl Northern Ellesmere Ice Shelves Ecosystems and Climate Impacts Proekt buv stvorenij za pidtrimki Ministerstva navkolishnogo seredovisha ta Ministerstva nacionalnoyi bezpeki Kanadi kanadskih rejndzheriv a takozh ryadu providnih universitetiv Kanadi Metoyu proektu ye doslidzhennya potochnogo stanu shelfovih lodovikiv viznachennya tovshini lodu i jogo vnutrishnoyi strukturi pobudova profiliv solonosti vodi u fiordah i zatokah ostrova ustanovku avtomatichnoyi meteostanciyi blizko shelfovogo lodovika Sirson a takozh vzyattya prob vodi dlya doslidzhennya mikroorganizmiv v ostannih epishelfovih ozerah 45 Naukovo doslidna grupa proektu vklyuchaye polovih doslidnikiv Dereka Myullera Universitet Trenta Lyuka Koplanda Ottavskij universitet Endryu Gamiltona Universitet Laval 46 Arheologichni rozkopki na ostrovi pochali provoditsya she do stvorennya parku U 1970 h rokah artefakti znajdeni v rajoni Fort Konger zbiralisya v Pivnichnomu muzejnomu centri princa Uelskogo angl Prince of Wales Northern Heritage Centre v Yellounajfi v 1980 h v kanadskomu muzeyi civilizaciyi v Gatino a pislya 2000 v Servisnomu centri Zahidnoyi Kanadi v Vinnipezi Pislya stvorennya parku bula vislovlena zacikavlenist u povernenni ryadu ob yektiv V danij chas zadokumentovano blizko 300 arheologichnih ob yektiv velika chastina yakih znahoditsya na teritoriyi parku 2 Baza Vord Hant Ajlend v pivnichnij chastini parku ye vidpravnoyu tochkoyu ekspedicij na Pivnichnij polyus yaki zazvichaj pochinayutsya v berezni kvitni 47 Turizm red nbsp Polovij tabir u fiordi TankueriPark vidkritij dlya vidviduvannya odnak kilkist turistiv vkraj mala Shorichno park vidviduyut vid 50 do 200 cholovik 2 V 2004 roci govorilosya pro 135 turistiv 28 Isnuye kilka sposobiv distatisya do parku Charterne aviaspoluchennya mizh parkom i naselenim punktom Rezolyut zdijsnyuyetsya aviakompaniyeyu Kenn Borek Air prote vartist kvitkiv v obidvi storoni dosyagaye 3000 kanadskih dolariv pri povnomu zavantazhenni litaka Odin rejs koshtuye 15 000 dolariv i vmishuye blizko 10 pasazhiriv 48 Osnovnij transportnij marshrut prohodit cherez zatoku Rezolyut pislya yakoyi turisti yak i sluzhbovci parku vidpravlyayutsya v polovij tabir ta operacijnij centr roztashovanij v rajoni forda Tankueri Krim togo isnuyut aviarejsi v Gris Fiord najpivnichnishij naselenij punkt Kanadi chiselnistyu ponad 100 osib yakij roztashovanij na pivdni ostrova Elsmir v 360 km na pivnichnij shid vid Rezolyut Ostannim chasom dlya posilennya arktichnogo turizmu pracyuyut kruyizni suda krigolami Deyaki krigolami zdijsnyuyut stoyanku v nacionalnomu parku 48 Pri comu voni ne zavzhdi zupinyayutsya v Rezolyut abo Gris Fiordi 28 Razom z tim turistichni marshruti v parku ne obladnani Turistam proponuyetsya vikoristovuvati topografichni karti dlya prohodzhennya marshrutami Populyarnimi misyacyami dlya pishogo turizmu ye lipen i serpen Osnovnim protyazhnim marshrutom ye trasa mizh bazami parku Tankueri Fiord i Lejk Hejzen Marshrut vklyuchaye v sebe peretin cilogo ryadu girskih potokiv dolin i lodovikiv i zajmaye vid 8 do 10 dniv 49 Lyubitelyam lizhnogo turizmu proponuyetsya pikluvatisya pro sebe samostijno oskilki tehnichnij inventar dlya poryatunku vidsutnya ne tilki na teritoriyi parku a j v usomu Nunavuti 50 Nechislenni vidviduvachi parku voliyut katatisya na lizhah vesnoyu 47 U 2004 roci na teritoriyi parku bula zaboronena sportivna ribna lovlya 44 lyudini otrimali vidmovu na vidachu vidpovidnoyi licenziyi 28 Aktivnij vilov ribi pochavsya naprikinci XIX stolittya dlya pidtrimki arktichnih ekspedicij Suchasne ribalstvo bulo zoseredzheno bilya ozera Hejzen Vcheni vivchayut vpliv yakij danij vid sportu robit na ekosistemu parku 2 Zaborona ne torknulasya korinnih zhiteliv 28 Primitki red Canada s National Parks and National Park Reserves angl Parki Kanadi Arhiv originalu za 15 lyutogo 2015 Procitovano 1 zhovtnya 2010 a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h Quttinirpaaq National Park of Canada Management Plan pdf angl Parki Kanadi 2009 10 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 5 veresnya 2010 Maxwell W Finkelstein Quttinirpaaq National Park angl Kanadska enciklopediya Arhiv originalu za 6 travnya 2008 Procitovano 5 veresnya 2010 Tentative Lists Quttinirpaaq angl YuNESKO Arhiv originalu za 28 chervnya 2011 Procitovano 5 veresnya 2010 Canada s National Parks and National Park Reserves angl Parki Kanadi Arhiv originalu za 15 lyutogo 2015 Procitovano 5 veresnya 2010 a b The Quttinirpaaq Ellesmere Island National Park Reserve angl MSOP Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 5 veresnya 2010 a b v Canada National Parks Act angl Canada Legal Information Institute Arhiv originalu za 25 travnya 2010 Procitovano 5 veresnya 2010 Skladchatost alpijskaya Geologicheskij slovar M Nedra 1978 T 2 S 230 231 a b v g d e Quttinirpaaq National Park Geology angl Parki Kanadi Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 5 veresnya 2010 V E Hain Arkticheskij geosinklinalnyj poyas ros BSE Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 5 chervnya 2013 Kanada Spravochnaya karta Masshtab 75 km sm GUGK SSSR M PKO Kartografiya 1988 a b Glaciers and Icefields angl Atlas Kanadi Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 5 veresnya 2010 a b v g Great Canadian Parks Nunavut Ellesmere Island National Park Page 2 angl canoe ca Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 5 veresnya 2010 Nunavut Barbeau Peak angl The Summits of Canada Arhiv originalu za 15 listopada 2009 Procitovano 5 veresnya 2010 Ellesmere Island angl World Mountain Encyclopedia Arhiv originalu za 8 sichnya 2009 Procitovano 5 veresnya 2010 Ellesmere Island angl Peakbagger com Arhiv originalu za 7 serpnya 2011 Procitovano 5 veresnya 2010 a b Top Peaks in Quttinirpaaq National Park angl Bivouac com Canadian Mountain Encyclopedia Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 5 veresnya 2010 Quttinirpaaq National Park Terrain angl Bivouac com Canadian Mountain Encyclopedia Arhiv originalu za 19 serpnya 2007 Procitovano 5 veresnya 2010 a b v Lake Hazen angl Guelfskij universitet Arhiv originalu za 18 travnya 2011 Procitovano 5 veresnya 2010 Massive Ice Shelf Loss Summer 2008 Image Gallery angl Ellesmere Ice Shelves Arhiv originalu za 13 grudnya 2009 Procitovano 5 veresnya 2010 a b Andrew Hamilton Sheri Gagnon oktyabr 2008 Climate Change Ellesmere Island Ice Shelves angl Canadian Geographic Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 5 veresnya 2010 Ward Hunt Ice Shelf The Calving of the Ward Hunt Ice Shelf angl Ministerstvo navkolishnogo seredovisha Kanadi Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 5 veresnya 2010 Lednikovo podprudnye ozera Glyaciologicheskij slovar Pid red V M Kotlyakova L Gidrometeoizdat 1984 S 210 Fiords and Epishelf Lakes angl Ellesmere Ice Shelves Arhiv originalu za 13 grudnya 2009 Procitovano 5 veresnya 2010 Quttinirpaaq National Park Climate and Weather angl Parki Kanadi Arhiv originalu za 9 lyutogo 2013 Procitovano 5 veresnya 2010 Alert Nunavut angl Uryad Kanadi Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 5 veresnya 2010 a b v g d e zh i k Quttinirpaaq National Park Cultural Heritage angl Parki Kanadi Arhiv originalu za 5 chervnya 2011 Procitovano 5 veresnya 2010 a b v g d e Greg Younger Lewis 29 zhovtnya 2004 Ambitious plan proposed for Quttinirpaaq National Park angl www nunatsiaqonline ca Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 5 veresnya 2010 a b v g Northern Parks Quttinirpaaq National Park angl Parki Kanadi Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 5 veresnya 2010 1875 76 Arctic Expedition on board HMS Discovery under George S Nares angl www cavillconnections co uk Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 5 veresnya 2010 Grili ros Malyj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona Arhiv originalu za 6 chervnya 2013 Procitovano 5 chervnya 2013 GRILI Greely Adolf Vashington 27 3 1844 20 10 1935 ros Velikie otkryvateli mira Arhiv originalu za 10 05 2013 Procitovano 5 chervnya 2013 PIRI Peary Robert Edvin 6 5 1856 20 2 1920 ros Velikie otkryvateli mira Arhiv originalu za 10 05 2013 Procitovano 5 chervnya 2013 FHBRO Register Pangnirtung Fort Conger Discovery Bay angl Parki Kanadi Federal Heritage Buildings Review Office Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 5 veresnya 2010 Quttinirpaaq National Park History angl Bivouac com Canadian Mountain Encyclopedia Arhiv originalu za 19 serpnya 2007 Procitovano 30 zhovtnya 2010 a b v Quttinirpaaq National Park Vegetation angl Parki Kanadi Arhiv originalu za 20 sichnya 2012 Procitovano 5 veresnya 2010 a b Great Canadian Parks Nunavut Ellesmere Island National Park Page 3 angl canoe ca Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 5 veresnya 2010 a b Quttinirpaaq National Park Mammals angl Parki Kanadi Arhiv originalu za 11 bereznya 2012 Procitovano 5 veresnya 2010 Quttinirpaaq National Park Birds angl Parki Kanadi Arhiv originalu za 11 bereznya 2012 Procitovano 5 veresnya 2010 Quttinirpaaq National Park Fish angl Parki Kanadi Arhiv originalu za 11 bereznya 2012 Procitovano 5 veresnya 2010 Agreement Formally Establishes Three National Parks angl Parki Kanadi 12 serpnya 1999 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2013 Procitovano 5 zhovtnya 2010 Quttinirpaaq National Park The most northerly national park in Canada angl Parki Kanadi Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2013 Procitovano 5 veresnya 2010 Quttinirpaaq National Park s management plan tabled in Parliament angl Parki Kanadi 21 grudnya 2009 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2013 Procitovano 5 veresnya 2010 How are nationally designated protected areas categorized angl Mizhnarodnij soyuz ohoroni prirodi Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 5 veresnya 2010 Project Summary angl Ellesmere Ice Shelves Arhiv originalu za 13 grudnya 2009 Procitovano 20 serpnya 2010 Science Team angl Ellesmere Ice Shelves Arhiv originalu za 10 listopada 2013 Procitovano 5 veresnya 2010 a b Quttinirpaaq National Park Activities angl Parki Kanadi Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2010 Procitovano 5 veresnya 2010 a b Quttinirpaaq National Park Access to the park angl Parki Kanadi Arhiv originalu za 9 lyutogo 2013 Procitovano 5 veresnya 2010 Quttinirpaaq National Park Hiking angl Parki Kanadi Arhiv originalu za 9 bereznya 2012 Procitovano 5 veresnya 2010 Quttinirpaaq National Park Ski touring ski mountaineering and glacier travel angl Parki Kanadi Arhiv originalu za 10 bereznya 2012 Procitovano 5 kvitnya 2010 Posilannya red The Quttinirpaaq Ellesmere Island National Park Reserve angl MSOP Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 5 veresnya 2010 Quttinirpaaq National Park angl Parki Kanadi Arhiv originalu za 27 veresnya 2010 Procitovano 5 veresnya 2010 Quttinirpaaq National Park angl Parki Kanadi Northern Parks Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 5 veresnya 2010 Quttinirpaaq National Park of Canada Management Plan pdf angl Parki Kanadi 2009 10 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 5 veresnya 2010 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kuttinirpaak amp oldid 35154826