Куперлі́нський ка́рстовий міст (башк. Күперле карст күпере, рос. Куперлинский карстовый мост) — рідкісна форма рельєфу, що має вигляд природного кам'яного мосту. Розташована в Уральських горах на території національного парку «Башкирія» (Башкортостан, Росія). У період з 17 серпня 1965 по 19 березня 2014 року мала статус геологічної (геоморфологічної) пам'ятки природи.
| Загальний вигляд мосту в каньйоні. | |
| 53°08′42″ пн. ш. 56°37′26″ сх. д. / 53.14500° пн. ш. 56.62389° сх. д.Координати: 53°08′42″ пн. ш. 56°37′26″ сх. д. / 53.14500° пн. ш. 56.62389° сх. д. | |
| Країна | Росія |
|---|---|
| Розташування | Росія, Республіка Башкортостан, Мелеузівський район |
| Найближче місто | Мелеуз |
| Водні об'єкти | річка і водоспад Куперля |
| Площа | точковий об'єкт |
| Засновано | 17 серпня 1965 |
| Оператор | Національний парк «Башкирія» |
| Посилання | |
| Куперлінський карстовий міст (Росія) | |
Куперлінський карстовий міст дістав свою офіційну назву від малої річки (струмка) Куперля, на якій він утворився. Крім наукової, якихось специфічних народних назв ця арка не має. В свою чергу, оригінальна башкирська назва водотоку в перекладі означає «міст» або «з мостом», тобто місцеве населення визначало річку саме за місцем розташування цього незвичайного геологічного об'єкта.
Опис ред.
Куперлінський карстовий міст розташований на Південному Уралі в Мелеузівському районі Республіки Башкортостан. Землекористувачем району його дислокації визнаний національний парк «Башкирія», на адміністрацію якого покладено нагляд за природною пам'яткою. Міст знаходиться за 13 км на північний схід від присілка Сергієвка у дев'ятнадцятому виділі першого кварталу Більського дільничого лісництва. Природна арка перетинає вузьку каньйоноподібну долину Куперлі, що впадає з правого боку в Нугуш, який, в свою чергу, є правою притокою великої ріки Білої.
Під назвою «Куперлінський карстовий міст» зазвичай розуміють цілий природний комплекс, що включає власне арку і розташовану поблизу систему з трьох водоспадів (інакше, каскадний водоспад Куперля). Кам'яну арку розглядають як продукт інтенсивного розвитку карсту в цьому регіоні. Вона утворилась у вапнякових гірських породах кам'яновугільного періоду. В минулому на місці мосту існувала велика карстова печера, порожнина якої постійно розмивалась підземними водами. Зрештою цей процес призвів до обвалу печерного склепіння, рештки якого тепер височіють серед річкового каньйону просто неба. За розрахунками первинні розміри печери становили 35 м завдовжки, 4 м завширшки і 20 м заввишки. Сучасний Куперлінський міст складається з двох прогонів, розділених посередині колоною, його довжина сягає 35 м, ширина відповідає ширині давньої печери, тобто становить 4 м, а висота не перевищує 16 м. Довжина найбільшого прогону сягає 10 м.
Давнішній підземний потік після руйнування печери перетворився на сучасну річку Куперля, що й далі тече тим само шляхом, як і мільйони років тому. Безпосередньо під Куперлінським карстовим мостом водотік спадає з уступу заввишки 3 м. За 50 м нижче за течією лежить ще один каскадний водоспад, що складається з двох уступів: перший заввишки 8 м, а другий 12-метровий. Усі три уступи називають узагальнено водоспад Куперля.
Дно куперлінського каньйону вкриває широколистяний ліс, завдяки якому тут завжди панує прохолодний затінок. Вище по схилах росте сосновий ліс. Під цими деревостанами сформувалися сірі лісові ґрунти. Навколо Куперлінського карстового мосту знайдено популяції рідкісних рослин, включно із занесеними до Червоної книги Республіки Башкортостан. Серед цих раритетів Astragalus clerceanus, Zigadenus sibiricus, шиверекія північна, шоломниця висока.
Куперлінський карстовий міст приваблює численних туристів як завдяки мальовничим околицям, так і завдяки незвичному вигляду, адже він дуже нагадує видовищні руїни штучної споруди. Оскільки ця пам'ятка лежить у важкодоступній місцевості, як правило, її відвідують у складі водно-піших екскурсій, які влітку організовують працівники національного парку «Башкирія». Незважаючи на непересічне природоохоронне, естетичне, рекреаційне значення цього геологічного об'єкту статус природної пам'ятки з нього було знято 19 березня 2014 року.
Склепіння Куперлінського мосту спирається на центральну колону. | Арка мосту та перший уступ водоспаду. | Частина нижнього водоспаду. | 12-метровий уступ водоспаду. |
Джерела ред.
- ↑ Постановление Совета Министров Башкирской АССР «Об охране памятников природы Башкирской АССР» [ 4 червня 2020 у Wayback Machine.] від 16.04.65 № 465.(рос.)
- ↑ Постановление правительства Республики Башкортостан «О памятниках природы республиканского значения» [ 4 червня 2020 у Wayback Machine.] від 19.03.2014 № 110.(рос.)
- ↑ Мулдашев А. А., Фаткуллин Р. А. Куперлинский карстовый мост[недоступне посилання] // Башкирская энциклопедия: в 7 т. — Уфа: ГАУН РБ «Башкирская энциклопедия».(рос.)
- ↑ Мулдашев А. А. Куперлинский карстовый мост [ 2 травня 2019 у Wayback Machine.] / Реестр особо охраняемых природных территорий Республики Башкортостан // отв. ред. А. А. Мулдашев. — Уфа: Издательский центр «МедиаПринт», 2010. — С. 267—268.(рос.)
- Потапова Н. А., Назырова Р. И., Забелина Н. М., Исаева-Петрова Л. С., Коротков В. Н., Очагов Д. М. Сводный список особо охраняемых природных территорий Российской Федерации (справочник) [ 26 липня 2020 у Wayback Machine.] / отв. ред. Д. М. Очагов. — Ч. II. — М.: ВНИИприроды, 2006. — С. 13. (рос.)
- ↑ Рундквист Н., Задорина О. Куперлинский карстовый мост [ 12 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Урал. Иллюстрированная краеведческая энциклопедия. — Издательство «Квист», 2013.(рос.)
- ↑ . oopt.aari.ru ((рос.)). Архів оригіналу за 24 травня 2020. Процитовано 18 травня 2020.