www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кренкель Ернст Теодорович Батько Посада Діти Дружина Мати Ернст Теодорович Кренкельнім Ernst Theodorowitsch Krenkelрос Э

Кренкель Ернст Теодорович

Ернст Теодорович Кренкель
нім. Ernst Theodorowitsch Krenkel
рос. Эрнст Теодорович Кренкель;
Народився 11 (24) грудня 1903(1903-12-24)
Білосток, Російська імперія нині Польща
Помер 8 грудня 1971(1971-12-08) (67 років)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна Російська імперія →  СРСР
Національність німець
Діяльність мандрівник-дослідник, журналіст, політик, філателист, географ, полярний дослідник
Галузь радист
Заклад НДІ гідрометеорологічного приладобудування
Посада голова Всесоюзного товариства філателістів (1966—1971)
Науковий ступінь доктор географічних наук
Війна німецько-радянська війна
Відомий завдяки: «Північний полюс-1»
Батько Теодор Эрнстович Кренкель
Мати Марія Яківна Кренкель (ур. Кестнер)
У шлюбі з Наталя Петрівна Кренкель (ур. Корягіна) (1902—1970)
Діти Ірина, Людмила (1928), Теодор (1940)
Нагороди
Почесний радист СРСР
Автограф
 Кренкель Ернст Теодорович у Вікісховищі

Ернст Теодо́рович Кре́нкель (нім. Ernst Theodorowitsch Krenkel, рос. Эрнст Теодорович Кренкель;; 11 (24) грудня 1903, Білосток — 8 грудня 1971, Москва, СРСР) — відомий радянський полярний дослідник, професійний радист, доктор географічних наук (1938). Герой Радянського Союзу (1938).

У 1930 році встановив світовий рекорд радіозв'язку на короткіх хвилях.

Учасник арктичної експедиції на дрейфуючій полярній станції «Північний полюс-1» під керівництвом Івана Папаніна.

Життєпис ред.

Народився 9 (24) грудня 1903(19031224) в місті Білосток Гродненської губернії Російської імперії (нині — адміністративний центр Підляського воєводства Польщі) в родині інспектора комерційного училища. Німець.

У 1910 році разом з родиною переїздить до Москви. Навчався в приватній гімназії при швейцарській реформатській церкві. З початком Першої світової війни полишив навчання, працював різноробом, пакувальником посилок, розклійником афіш, помічником електромонтера. У 1921 році з відзнакою закінчив однорічні курси радіотелеграфістів у Москві, працював на Люберецькій приймальній радіостанції.

У 1924—1925 роках як радист брав участь у роботі першої радянської полярної обсерваторії на Маточкин Шар (Нова Земля). У 1925 році призваний до лав РСЧА, проходив службу радистом радіотелеграфічного батальйону (м. Владимир). У листопаді 1926 року демобілізувався. Не знайшовши роботи за спеціальністю, почав займатись короткохвильовим радіоаматорством.

З 1927 року — знов радист радянської полярної обсерваторії на Маточкиному Шарі, під час зимування 1927—1928 років вперше в історії провів наддалекі сеанси радіозв'язку на коротких хвилях. У 1928 році — радист гідрографічного судна «Таймир», на якому провів тривалу експедицію в Баренцевому морі.

З кінця 1928 року — співробітник Центрального науково-дослідницького інституту зв'язку. Учасник численних арктичних експедицій: на криголамному пароплаві «Георгій Сєдов» (1929), зимування на полярній станції Бухта Тиха в архіпелазі Земля Франца-Йосифа (1929—1930), на німецькому дирижаблі «Граф Цепелін» (1931), на пароплаві «Сибіряков» (1932), на радянському дирижаблі «В-3» (1933), на пароплаві «Челюскін» (1933—1934). Після загибелі корабля забезпечував радіозв'язком крижаний табір Отто Шмідта з материком. Позивний радіостанції «Челюскіна» RAEM згодом був закріплений за Е. Кренкелем як його особистий радіоаматорський позивний. Протягом 1935—1936 років — начальник полярних станцій Мис Олов'яний і Острів Домашній в архіпелазі Північна Земля.

З 21 травня 1937 по 19 лютого 1938 року як радист спільно з Іваном Папаніним, Єфгеном Федоровим і Петром Ширшовим брав участь у дрейфі першої радянської дрейфуючої станції «Північний полюс-1».

З 1938 року — начальник управління полярних станцій Головпівнморшляху. В роки німецько-радянської війни виконував важливі доручення керівництва Головпівнморшляху: керував евакуацією дітей полярників з Москви, брав участь у переводі Арктичного інституту та інших підрозділів Головпівнморшляху з оточеного Ленінграда.

У 1948 році був раптово знятий з посади. Після кількамісячного безробіття був призначений директором Московського радіозаводу.

З 1951 року й до кінця життя працював у НДІ гідрометеорологічного приладобудування: завідувач лабораторією, завідувач відділом, а з 1969 року — директор інституту. У 1968—1969 роках очолював похід науково-дослідницького судна «Професор Зубов» до Антарктиди.

Також проводив значну громадсько-політичну діяльність: очолював Федерацію радіоспорту СРСР, очолював Всесоюзне філателістичне товариство, обирався депутатом Верховної Ради СРСР 1-го скликання (1937—1946).

Мешкав у Москві, де й помер 8 грудня 1971 року. Похований на Новодівочому цвинтарі.

Радист ред.

У 1933—1934 роках Кренкель працював радистом на пароплаві «Челюскін». Після загибелі «Челюскіна» 13 лютого 1934 Кренкель забезпечував радіозв'язок льодового табору О. Ю. Шмідта з материком. Позивний радіостанції «Челюскіна» RAEM у серпні 1934 року був закріплений за Кренкелем як особистий радіоаматорський позивний.

Нагороди і почесні звання ред.

Поштова марка СРСР до 70-річчя від народження Е. Кренкеля (1973).
Геофізична полярна обсерваторія імені Е. Кренкеля на острові Гейса.

Твори ред.

Пам'ять ред.

Ім'ям Ернста Кренкеля названо:

Примітки ред.

  1. Кренкель Эрнст Теодорович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Свиридова, 1979, с. 17.
  3. Свиридова, 1979, с. 199.
  4. . Архів оригіналу за 22 вересня 2014. Процитовано 20 червня 2015. 
  5. Свиридова, 1979, с. 17—18.
  6. Радиолюбительский диплом RAEM [ 9 червня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Література ред.

  • Справочник по радиолюбительским дипломам мира / Составитель Свиридова Вера Степановна. — 3—е, переработанное и дополенное (по состоянию на 1 февраля 1979 г.). — Москва : Издательство ДОСААФ СССР, 1979. — 248 с. (рос.)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Batko Posada Diti Druzhina Mati Ernst Teodorovich Krenkelnim Ernst Theodorowitsch Krenkelros Ernst Teodorovich Krenkel Narodivsya 11 24 grudnya 1903 1903 12 24 Bilostok Rosijska imperiya nini PolshaPomer 8 grudnya 1971 1971 12 08 67 rokiv Moskva SRSR 1 Pohovannya Novodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnist nimecDiyalnist mandrivnik doslidnik zhurnalist politik filatelist geograf polyarnij doslidnikGaluz radistZaklad NDI gidrometeorologichnogo priladobuduvannyaPosada golova Vsesoyuznogo tovaristva filatelistiv 1966 1971 Naukovij stupin doktor geografichnih naukVijna nimecko radyanska vijnaVidomij zavdyaki Pivnichnij polyus 1 Batko Teodor Ernstovich KrenkelMati Mariya Yakivna Krenkel ur Kestner U shlyubi z Natalya Petrivna Krenkel ur Koryagina 1902 1970 Diti Irina Lyudmila 1928 Teodor 1940 Nagorodi Pochesnij radist SRSRAvtograf Krenkel Ernst Teodorovich u VikishovishiErnst Teodo rovich Kre nkel nim Ernst Theodorowitsch Krenkel ros Ernst Teodorovich Krenkel 11 24 grudnya 1903 Bilostok 8 grudnya 1971 Moskva SRSR vidomij radyanskij polyarnij doslidnik profesijnij radist doktor geografichnih nauk 1938 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1938 U 1930 roci vstanoviv svitovij rekord radiozv yazku na korotkih hvilyah Uchasnik arktichnoyi ekspediciyi na drejfuyuchij polyarnij stanciyi Pivnichnij polyus 1 pid kerivnictvom Ivana Papanina Zmist 1 Zhittyepis 2 Radist 3 Nagorodi i pochesni zvannya 4 Tvori 5 Pam yat 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaZhittyepis red Narodivsya 9 24 grudnya 1903 19031224 v misti Bilostok Grodnenskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini administrativnij centr Pidlyaskogo voyevodstva Polshi v rodini inspektora komercijnogo uchilisha Nimec U 1910 roci razom z rodinoyu pereyizdit do Moskvi Navchavsya v privatnij gimnaziyi pri shvejcarskij reformatskij cerkvi Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni polishiv navchannya pracyuvav riznorobom pakuvalnikom posilok rozklijnikom afish pomichnikom elektromontera U 1921 roci z vidznakoyu zakinchiv odnorichni kursi radiotelegrafistiv u Moskvi pracyuvav na Lyubereckij prijmalnij radiostanciyi U 1924 1925 rokah yak radist brav uchast u roboti pershoyi radyanskoyi polyarnoyi observatoriyi na Matochkin Shar Nova Zemlya U 1925 roci prizvanij do lav RSChA prohodiv sluzhbu radistom radiotelegrafichnogo bataljonu m Vladimir U listopadi 1926 roku demobilizuvavsya Ne znajshovshi roboti za specialnistyu pochav zajmatis korotkohvilovim radioamatorstvom Z 1927 roku znov radist radyanskoyi polyarnoyi observatoriyi na Matochkinomu Shari pid chas zimuvannya 1927 1928 rokiv vpershe v istoriyi proviv naddaleki seansi radiozv yazku na korotkih hvilyah U 1928 roci radist gidrografichnogo sudna Tajmir na yakomu proviv trivalu ekspediciyu v Barencevomu mori Z kincya 1928 roku spivrobitnik Centralnogo naukovo doslidnickogo institutu zv yazku Uchasnik chislennih arktichnih ekspedicij na krigolamnomu paroplavi Georgij Syedov 1929 zimuvannya na polyarnij stanciyi Buhta Tiha v arhipelazi Zemlya Franca Josifa 1929 1930 na nimeckomu dirizhabli Graf Cepelin 1931 na paroplavi Sibiryakov 1932 na radyanskomu dirizhabli V 3 1933 na paroplavi Chelyuskin 1933 1934 Pislya zagibeli korablya zabezpechuvav radiozv yazkom krizhanij tabir Otto Shmidta z materikom Pozivnij radiostanciyi Chelyuskina RAEM zgodom buv zakriplenij za E Krenkelem yak jogo osobistij radioamatorskij pozivnij Protyagom 1935 1936 rokiv nachalnik polyarnih stancij Mis Olov yanij i Ostriv Domashnij v arhipelazi Pivnichna Zemlya Z 21 travnya 1937 po 19 lyutogo 1938 roku yak radist spilno z Ivanom Papaninim Yefgenom Fedorovim i Petrom Shirshovim brav uchast u drejfi pershoyi radyanskoyi drejfuyuchoyi stanciyi Pivnichnij polyus 1 Z 1938 roku nachalnik upravlinnya polyarnih stancij Golovpivnmorshlyahu V roki nimecko radyanskoyi vijni vikonuvav vazhlivi doruchennya kerivnictva Golovpivnmorshlyahu keruvav evakuaciyeyu ditej polyarnikiv z Moskvi brav uchast u perevodi Arktichnogo institutu ta inshih pidrozdiliv Golovpivnmorshlyahu z otochenogo Leningrada U 1948 roci buv raptovo znyatij z posadi Pislya kilkamisyachnogo bezrobittya buv priznachenij direktorom Moskovskogo radiozavodu Z 1951 roku j do kincya zhittya pracyuvav u NDI gidrometeorologichnogo priladobuduvannya zaviduvach laboratoriyeyu zaviduvach viddilom a z 1969 roku direktor institutu U 1968 1969 rokah ocholyuvav pohid naukovo doslidnickogo sudna Profesor Zubov do Antarktidi Takozh provodiv znachnu gromadsko politichnu diyalnist ocholyuvav Federaciyu radiosportu SRSR ocholyuvav Vsesoyuzne filatelistichne tovaristvo obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi SRSR 1 go sklikannya 1937 1946 Meshkav u Moskvi de j pomer 8 grudnya 1971 roku Pohovanij na Novodivochomu cvintari Radist red U 1933 1934 rokah Krenkel pracyuvav radistom na paroplavi Chelyuskin Pislya zagibeli Chelyuskina 13 lyutogo 1934 Krenkel zabezpechuvav radiozv yazok lodovogo taboru O Yu Shmidta z materikom Pozivnij radiostanciyi Chelyuskina RAEM u serpni 1934 roku buv zakriplenij za Krenkelem yak osobistij radioamatorskij pozivnij 2 Nagorodi i pochesni zvannya red nbsp Poshtova marka SRSR do 70 richchya vid narodzhennya E Krenkelya 1973 nbsp Geofizichna polyarna observatoriya imeni E Krenkelya na ostrovi Gejsa Medal Zolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu 22 03 1938 73 dva ordeni Lenina 27 06 1937 22 03 1938 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1932 dva ordeni Chervonoyi Zirki 1934 medali Pochesnij radist SRSR 1946 Pochesna nagoroda DX Hall of Fame 14 02 1974 posmertno za vidatnij vnesok u mizhnarodne radioamatorsku ruh radioamatorskij zhurnal CQ 3 Tvori red Krenkel E Chetyre tovarisha M Hudozhestvennaya literatura 1940 4 Krenkel E T RAEM moi pozyvnye M Sovetskaya Rossiya 1973 Arhivovano 10 listopada 2014 u Wayback Machine Pam yat red Im yam Ernsta Krenkelya nazvano zatoku v mori Laptyevih poblizu ostrova Komsomolec Pivnichna Zemlya geofizichna polyarna observatoriya na ostrovi Gejsa Zemlya Franca Josifa Centralnij radioklub v Moskvi muzej radio i radioamatorstva v Moskvi naukovo doslidnicke morske sudno Gidrometeosluzhbi vulici v mistah Rosiyi Moskva Yekaterinburg Roslavl Ukrayini Doneck Odesa Mariupol Pervomajsk Krivij Rig 1 j Uzbekistanu Samarkand U 1972 roci Federaciya radiosportu SRSR zasnuvala radioamatorskij diplom RAEM osobistij radioamatorskij pozivnij Krenkelya Kilkist nabranih ochok 68 dorivnyuye nepovnij kilkosti rokiv zhittya Krenkelya 5 6 Primitki red Krenkel Ernst Teodorovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Sviridova 1979 s 17 Sviridova 1979 s 199 Knizhkovij internet magazin libex ru Arhiv originalu za 22 veresnya 2014 Procitovano 20 chervnya 2015 Sviridova 1979 s 17 18 Radiolyubitelskij diplom RAEM Arhivovano 9 chervnya 2016 u Wayback Machine ros Literatura red Spravochnik po radiolyubitelskim diplomam mira Sostavitel Sviridova Vera Stepanovna 3 e pererabotannoe i dopolennoe po sostoyaniyu na 1 fevralya 1979 g Moskva Izdatelstvo DOSAAF SSSR 1979 248 s ros Posilannya red Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Krenkel Ernst Teodorovich amp oldid 40379258