www.wikidata.uk-ua.nina.az

Країни Африки Карибського басейну та Тихоокеанського регіону Країни Африки Карибського басейну і Тихоокеанського регіону

Країни Африки, Карибського басейну та Тихоокеанського регіону

Країни Африки, Карибського басейну і Тихоокеанського регіону, скор. Країни АКТ (англ. African, Caribbean and Pacific Group of States, ACP countries) — міжнародна організація, що об'єднує на сьогодні 79 країн (48 в Африці, 16 в Карибському басейні і 15 в Тихоокеанському регіоні), більшість з яких були раніше французькими та британськими колоніями.

Країни Африки, Карибського басейну і Тихоокеанського регіону
Абревіатура АКТ
Типи членів Учасники
Члени 79 держав
Принцип формування географічний, економічний
Заснована 1975
Штаб-квартира Брюссель, Женева
Вебсайт http://www.acp.int/

Основоположним документом організації є так звана Джорджтаунська угода 1975 року, що містить основні домовленості по спільній роботі переважно в економічній сфері.

Основними цілями організації є економічний розвиток країн-учасників, інтеграція у світову економіку, а також підстава «нового, справедливого і чесного світового суспільного устрою». З самого початку головною метою була координація економічних зв'язків між країнами АКТ і ЄС.

В останні роки країни-учасники перенесли свою увагу з країн ЄС на світову спільноту, провівши низку заходів у рамках СОТ.

Історія створення Редагувати

У період формування Європейського союзу європейські країни, що мали колишні колонії за межами Європи, прагнули зберегти свої особливі відносини з ними. Таким чином, виникла ідея «асоціації» з залежними територіями, що мала на увазі надання їм торговельних концесій та надання сприяння розвиткові. Ця ідея була формалізована в I і II Конвенціях, підписаних в Яунде, в 1963 і 1969 рр. між Асоціацією африканських держав (в основному колишніми французькими і бельгійськими колоніями) і ЄС.

Потім на зміну цим конвенціям прийшли Ломейські конвенції, діяли з 1975 по 2000 рік. Вони охоплювали взаємини Євросоюзу з країнами АКТ. Перша з них була підписана в 1975 р. в Ломе, столиці Того (Західна Африка), 9 країнами Західної Європи і 46 країнами, що розвиваються АКТ. IV Ломейскую конвенцію в грудні 1989 року підписали 12 країн ЄС і 70 країн АКТ. У листопаді 1995 р. на острові Маврикій була підписана оновлена IV Ломейська конвенція, яку з боку ЄС підписали вже 15 країн.

Якщо до середини 1970-х рр. Західна Європа орієнтувалася в основному тільки на зв'язку з франкомовними країнами Західної Африки, то в наступні десятиліття, у зв'язку з розширенням ЄС, європейська зовнішня політика стала розвиватися по багатьом напрямам і охопила практично весь світ, що розвивається.

I і II Ломейські конвенції були націлені головним чином на сприяння промисловому розвитку країн АКТ, III — на забезпечення продовольчої безпеки. IV Ломейська конвенція, що набрала чинності у вересні 1991 року, діяла десять років. Основну увагу вона приділяла довгостроковому розвитку, в особливості приватних інвестицій, малого бізнесу, сприяння демократії та поваги до прав людини, а також розвитку острівних держав. IV Ломейська конвенція являла собою найбільший зовнішній бюджет ЄС — понад 2 млрд євро в рік.

Основним інструментом надання допомоги державам АКТ був Європейський фонд розвитку (ЕФР). Реалізація проектів ЄФР йшло по п'яти основних напрямках: стабілізація доходів від експорту СТАБЕКС (STABEX) і СІСМІН (SYSMIN) для країн, що залежать від експорту якогось мінералу; допомогу в ліквідації наслідків катастроф; допомога біженцям; допомога структурним перетворенням в економіці.

20 листопада 1996 року була опублікована так звана «Зелена книга», підбиваючи підсумки 25-річчя Ломейських конвенцій. 23 червня 2000 р. на 25-й зустрічі АКТ-ЄС на рівні міністрів у столиці Беніну р. Котону був підписаний новий договір про партнерство між ЄС та країнами АКТ, що визначав принципи співпраці сторін на найближчі 20 років . Договір отримав назву «Договір Котону». Під документом поставили свої підписи не тільки представники 15 держав ЄС та 71 країн АКТ, але і 6 острівних держав Тихоокеанського регіону — Островів Кука, Республіки Науру, Республіки Палау, Республіки Маршаллові острови, Ніуе, а також Федеративні Штати Мікронезії, запрошених взяти участь в договорі як нових учасників. З 78 країн групи АКТ Договір Котону не підписала тільки Куба.

Однією з основних цілей договору є поступова і гармонійна інтеграція країн АКТ у систему світової економіки на базі консолідації процесів регіональної інтеграції всередині самої групи АКТ. Базові принципи співпраці — повага прав людини, демократичних норм, верховенства закону, а також режим справедливого правління — доповнені в договорі політичним діалогом між партнерами, який є тепер основним фактором для надання фінансової допомоги ЄС. Важливими новаціями є диференціація допомоги, залучення громадянського суспільства до співпраці, заохочення приватного сектора, а також підтримка проектів, пов'язаних з охороною навколишнього середовища та видобутком корисних копалин. Договір передбачає поетапний процес переходу до нового торговельного режиму, який не буде більше базуватися на односторонніх преференціях, а буде поступово формувати систему, засновану на принципах взаємності. Етапами цього процесу мають стати регіональні угоди про економічне співробітництво, які, почавши діяти в 2008 році, підготують створення вільних економічних зон в 2020. Проте менш розвинені країни АКТ, не готові до підписання регіональних угод, будуть продовжувати користуватися вигодами преференційного режиму.

1 квітня 2003 р. Договір Котону набув чинності. Країни АКТ залишаються як один з пріоритетних напрямків зовнішньополітичної лінії Євросоюзу в новому багатополюсному світі. В Африці ЄС має намір продовжувати співробітництво з західноафриканських економічним і валютним союзом, Співтовариством розвитку країн Південної Африки, Економічним співтовариством країн Західної Африки, східноафриканським співтовариством. Підтримується діалог ЄС з Африканським союзом. У цілому, політика Європейського союзу відносно країн, що розвиваються зазнає нині істотні зміни, які можна умовно розділити на 4 категорії:

1) радикальний перегляд адміністрування зовнішньої допомоги, особлива увага приділяється посиленню координації та ефективної реалізації програм допомоги. Для цих цілей в січні 2001 року був заснований спеціальний орган — Центр співпраці з надання європейської допомоги (англ. EuropeAid Co-operation Office), який займається координацією всіх програм зовнішньої допомоги і сприяння Євросоюзу;

2) переорієнтація програм допомоги ЄС, які стають схожі на проекти інших міжнародних донорів, таких, як Світовий банк і Міжнародний валютний фонд, тобто основна увага в них приділена політичному діалогу, управлінню і стабільному розвитку;

3) зусилля по приведенню політики розвитку Євросоюзу у відповідність з правилами СОТ;

4) нова стратегія відкриття ринку для найбідніших країн: у вересні 2000 року Європейська комісія запропонувала 48 найбіднішим країнам безмитне вихід їх товарів на європейський ринок до 2005 року. Ця ініціатива під назвою «Все, крім зброї» (англ. «Everything But Arms») почала реалізовуватися в 2001 році.

На сьогодні в групу АКТ входять 78 держав, 38 країн АКТ включені ООН в список 48 найменш розвинених країн світу. З 78 країн АКТ тільки Ліберія і Ефіопія не є колишніми колоніями держав-членів ЄС. Не всі колишні колонії європейських країн входять до групи АКТ (наприклад, колишні британські колонії Індія і Пакистан). Окрему угоду з Європейським союзом має ПАР, не що була повноправним учасником Ломейських конвенцій.

Держави АКТ Редагувати

Африка Редагувати

Карибський басейн Редагувати

Країни Карибського басейну являють собою сформовану геополітичну угруповання відносно благополучних країн. Особливість Карибської групи країн полягає в їх географічної близькості і економічній залежності від США. Всі ці країни увійшли в створену в 1995 році Асоціацію Карибських держав (АКД), розвиток якої відбувається в рамках інтеграційного процесу в Західній півкулі.

Тихоокеанський регіон Редагувати

Вісім країн Тихоокеанського регіону є найбільш різнорідною групою серед країн АКТ. Найбільшою країною є Папуа Нова Гвінея з населенням 5 млн осіб, що становить 70% населення всіх країн Тихоокеанського регіону. Ці країни, що являють собою острівні держави, мають невеликий економічний потенціал і орієнтовані на експортну торгівлю. Папуа Нова Гвінея з 1989 року бере участь в Організації Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва. Інші держави цього регіону, за підтримки Австралії та Нової Зеландії, теж поступово орієнтуються на азіатський світовий економічний центр.

Зона вільної торгівлі – це в основному зона преференційної торгівлі зі збільшеним обсягом зниження тарифів. Всі зони вільної торгівлі, митні союзи, спільні ринки, економічні союзи, митні та грошові спілки і економічні та фінансові союзи вважаються покращеними формами зони преференційної торгівлі.

Країни АКТ є учасницями таких Зон преференційної торгівлі:

Південно-тихоокеанська угода про регіональну торгівлю та економічне співробітництво (1981)

Європейський Союз - країни АКТ

АСЕАН - КНР (2005)

Управління Редагувати

Держави АКТ управляються генеральним секретаріатом зі штаб-квартирою в Брюсселі (Бельгія). Ще одне представництво відкрите в Женеві (Швейцарія).

Основними органами АКТ є:

  • Рада міністрів АКТ;
  • Комітет послів АКТ;
  • Парламентська асамблея АКТ;
  • Спільна асамблея АКТ-ЄС, що складається з одного обирається представника від кожної країни, що брала участь в IV Ломейсько конвенції, і рівного числа членів Європейського парламенту. Це консультативний орган, що збирається два рази на рік;
  • Рада міністрів АКТ-ЄС, куди входять міністри від країн ЄС і АКТ, а також представник Комісії, що приймає рішення
  • Комітет послів АКТ-ЄС, що складається з постійних представників усіх країн — членів ЄС, представника Європейської комісії та голів місій держав АКТ до ЄС і виконує виконавчі та управлінські функції;* Центр розвитку підприємництва;
  • Технічний центр сільського господарства і землеробства. Генеральним секретарем країн АКТ у 2005 році призначений Джон Капутін з Папуа Нової Гвінеї.

Найменш розвинуті АКТ-країни Редагувати

Острівні держави АКТ Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Krayini Afriki Karibskogo basejnu i Tihookeanskogo regionu skor Krayini AKT angl African Caribbean and Pacific Group of States ACP countries mizhnarodna organizaciya sho ob yednuye na sogodni 79 krayin 48 v Africi 16 v Karibskomu basejni i 15 v Tihookeanskomu regioni bilshist z yakih buli ranishe francuzkimi ta britanskimi koloniyami Krayini Afriki Karibskogo basejnu i Tihookeanskogo regionu Abreviatura AKTTipi chleniv UchasnikiChleni 79 derzhavPrincip formuvannya geografichnij ekonomichnijZasnovana 1975Shtab kvartira Bryussel ZhenevaVebsajt http www acp int Osnovopolozhnim dokumentom organizaciyi ye tak zvana Dzhordzhtaunska ugoda 1975 roku sho mistit osnovni domovlenosti po spilnij roboti perevazhno v ekonomichnij sferi Osnovnimi cilyami organizaciyi ye ekonomichnij rozvitok krayin uchasnikiv integraciya u svitovu ekonomiku a takozh pidstava novogo spravedlivogo i chesnogo svitovogo suspilnogo ustroyu Z samogo pochatku golovnoyu metoyu bula koordinaciya ekonomichnih zv yazkiv mizh krayinami AKT i YeS V ostanni roki krayini uchasniki perenesli svoyu uvagu z krayin YeS na svitovu spilnotu provivshi nizku zahodiv u ramkah SOT Zmist 1 Istoriya stvorennya 2 Derzhavi AKT 2 1 Afrika 2 2 Karibskij basejn 2 3 Tihookeanskij region 3 Upravlinnya 3 1 Najmensh rozvinuti AKT krayini 3 2 Ostrivni derzhavi AKT 4 Literatura 5 PosilannyaIstoriya stvorennya RedaguvatiU period formuvannya Yevropejskogo soyuzu yevropejski krayini sho mali kolishni koloniyi za mezhami Yevropi pragnuli zberegti svoyi osoblivi vidnosini z nimi Takim chinom vinikla ideya asociaciyi z zalezhnimi teritoriyami sho mala na uvazi nadannya yim torgovelnih koncesij ta nadannya spriyannya rozvitkovi Cya ideya bula formalizovana v I i II Konvenciyah pidpisanih v Yaunde v 1963 i 1969 rr mizh Asociaciyeyu afrikanskih derzhav v osnovnomu kolishnimi francuzkimi i belgijskimi koloniyami i YeS Potim na zminu cim konvenciyam prijshli Lomejski konvenciyi diyali z 1975 po 2000 rik Voni ohoplyuvali vzayemini Yevrosoyuzu z krayinami AKT Persha z nih bula pidpisana v 1975 r v Lome stolici Togo Zahidna Afrika 9 krayinami Zahidnoyi Yevropi i 46 krayinami sho rozvivayutsya AKT IV Lomejskuyu konvenciyu v grudni 1989 roku pidpisali 12 krayin YeS i 70 krayin AKT U listopadi 1995 r na ostrovi Mavrikij bula pidpisana onovlena IV Lomejska konvenciya yaku z boku YeS pidpisali vzhe 15 krayin Yaksho do seredini 1970 h rr Zahidna Yevropa oriyentuvalasya v osnovnomu tilki na zv yazku z frankomovnimi krayinami Zahidnoyi Afriki to v nastupni desyatilittya u zv yazku z rozshirennyam YeS yevropejska zovnishnya politika stala rozvivatisya po bagatom napryamam i ohopila praktichno ves svit sho rozvivayetsya I i II Lomejski konvenciyi buli nacileni golovnim chinom na spriyannya promislovomu rozvitku krayin AKT III na zabezpechennya prodovolchoyi bezpeki IV Lomejska konvenciya sho nabrala chinnosti u veresni 1991 roku diyala desyat rokiv Osnovnu uvagu vona pridilyala dovgostrokovomu rozvitku v osoblivosti privatnih investicij malogo biznesu spriyannya demokratiyi ta povagi do prav lyudini a takozh rozvitku ostrivnih derzhav IV Lomejska konvenciya yavlyala soboyu najbilshij zovnishnij byudzhet YeS ponad 2 mlrd yevro v rik Osnovnim instrumentom nadannya dopomogi derzhavam AKT buv Yevropejskij fond rozvitku EFR Realizaciya proektiv YeFR jshlo po p yati osnovnih napryamkah stabilizaciya dohodiv vid eksportu STABEKS STABEX i SISMIN SYSMIN dlya krayin sho zalezhat vid eksportu yakogos mineralu dopomogu v likvidaciyi naslidkiv katastrof dopomoga bizhencyam dopomoga strukturnim peretvorennyam v ekonomici 20 listopada 1996 roku bula opublikovana tak zvana Zelena kniga pidbivayuchi pidsumki 25 richchya Lomejskih konvencij 23 chervnya 2000 r na 25 j zustrichi AKT YeS na rivni ministriv u stolici Beninu r Kotonu buv pidpisanij novij dogovir pro partnerstvo mizh YeS ta krayinami AKT sho viznachav principi spivpraci storin na najblizhchi 20 rokiv Dogovir otrimav nazvu Dogovir Kotonu Pid dokumentom postavili svoyi pidpisi ne tilki predstavniki 15 derzhav YeS ta 71 krayin AKT ale i 6 ostrivnih derzhav Tihookeanskogo regionu Ostroviv Kuka Respubliki Nauru Respubliki Palau Respubliki Marshallovi ostrovi Niue a takozh Federativni Shtati Mikroneziyi zaproshenih vzyati uchast v dogovori yak novih uchasnikiv Z 78 krayin grupi AKT Dogovir Kotonu ne pidpisala tilki Kuba Odniyeyu z osnovnih cilej dogovoru ye postupova i garmonijna integraciya krayin AKT u sistemu svitovoyi ekonomiki na bazi konsolidaciyi procesiv regionalnoyi integraciyi vseredini samoyi grupi AKT Bazovi principi spivpraci povaga prav lyudini demokratichnih norm verhovenstva zakonu a takozh rezhim spravedlivogo pravlinnya dopovneni v dogovori politichnim dialogom mizh partnerami yakij ye teper osnovnim faktorom dlya nadannya finansovoyi dopomogi YeS Vazhlivimi novaciyami ye diferenciaciya dopomogi zaluchennya gromadyanskogo suspilstva do spivpraci zaohochennya privatnogo sektora a takozh pidtrimka proektiv pov yazanih z ohoronoyu navkolishnogo seredovisha ta vidobutkom korisnih kopalin Dogovir peredbachaye poetapnij proces perehodu do novogo torgovelnogo rezhimu yakij ne bude bilshe bazuvatisya na odnostoronnih preferenciyah a bude postupovo formuvati sistemu zasnovanu na principah vzayemnosti Etapami cogo procesu mayut stati regionalni ugodi pro ekonomichne spivrobitnictvo yaki pochavshi diyati v 2008 roci pidgotuyut stvorennya vilnih ekonomichnih zon v 2020 Prote mensh rozvineni krayini AKT ne gotovi do pidpisannya regionalnih ugod budut prodovzhuvati koristuvatisya vigodami preferencijnogo rezhimu 1 kvitnya 2003 r Dogovir Kotonu nabuv chinnosti Krayini AKT zalishayutsya yak odin z prioritetnih napryamkiv zovnishnopolitichnoyi liniyi Yevrosoyuzu v novomu bagatopolyusnomu sviti V Africi YeS maye namir prodovzhuvati spivrobitnictvo z zahidnoafrikanskih ekonomichnim i valyutnim soyuzom Spivtovaristvom rozvitku krayin Pivdennoyi Afriki Ekonomichnim spivtovaristvom krayin Zahidnoyi Afriki shidnoafrikanskim spivtovaristvom Pidtrimuyetsya dialog YeS z Afrikanskim soyuzom U cilomu politika Yevropejskogo soyuzu vidnosno krayin sho rozvivayutsya zaznaye nini istotni zmini yaki mozhna umovno rozdiliti na 4 kategoriyi 1 radikalnij pereglyad administruvannya zovnishnoyi dopomogi osobliva uvaga pridilyayetsya posilennyu koordinaciyi ta efektivnoyi realizaciyi program dopomogi Dlya cih cilej v sichni 2001 roku buv zasnovanij specialnij organ Centr spivpraci z nadannya yevropejskoyi dopomogi angl EuropeAid Co operation Office yakij zajmayetsya koordinaciyeyu vsih program zovnishnoyi dopomogi i spriyannya Yevrosoyuzu 2 pereoriyentaciya program dopomogi YeS yaki stayut shozhi na proekti inshih mizhnarodnih donoriv takih yak Svitovij bank i Mizhnarodnij valyutnij fond tobto osnovna uvaga v nih pridilena politichnomu dialogu upravlinnyu i stabilnomu rozvitku 3 zusillya po privedennyu politiki rozvitku Yevrosoyuzu u vidpovidnist z pravilami SOT 4 nova strategiya vidkrittya rinku dlya najbidnishih krayin u veresni 2000 roku Yevropejska komisiya zaproponuvala 48 najbidnishim krayinam bezmitne vihid yih tovariv na yevropejskij rinok do 2005 roku Cya iniciativa pid nazvoyu Vse krim zbroyi angl Everything But Arms pochala realizovuvatisya v 2001 roci Na sogodni v grupu AKT vhodyat 78 derzhav 38 krayin AKT vklyucheni OON v spisok 48 najmensh rozvinenih krayin svitu Z 78 krayin AKT tilki Liberiya i Efiopiya ne ye kolishnimi koloniyami derzhav chleniv YeS Ne vsi kolishni koloniyi yevropejskih krayin vhodyat do grupi AKT napriklad kolishni britanski koloniyi Indiya i Pakistan Okremu ugodu z Yevropejskim soyuzom maye PAR ne sho bula povnopravnim uchasnikom Lomejskih konvencij Derzhavi AKT RedaguvatiAfrika Redaguvati nbsp Angola nbsp Ekvatorialna Gvineya nbsp Efiopiya nbsp Benin nbsp Botsvana nbsp Burkina Faso nbsp Burundi nbsp Dzhibuti nbsp Kot d Ivuar nbsp Eritreya nbsp Gabon nbsp Gambiya nbsp Gana nbsp Gvineya nbsp Gvineya Bisau nbsp Kamerun nbsp Kabo Verde nbsp Keniya nbsp Komorski Ostrovi nbsp DR Kongo nbsp Respublika Kongo nbsp Lesoto nbsp Liberiya nbsp Madagaskar nbsp Malavi nbsp Mali nbsp Mavritaniya nbsp Mavrikij nbsp Mozambik nbsp Namibiya nbsp Niger nbsp Nigeriya nbsp Ruanda nbsp Zambiya nbsp Senegal nbsp San Tome i Prinsipi nbsp Sejshelski Ostrovi nbsp Syerra Leone nbsp Zimbabve nbsp Somali nbsp PAR nbsp Sudan nbsp Esvatini nbsp Tanzaniya nbsp Togo nbsp Chad nbsp Uganda nbsp Centralnoafrikanska RespublikaKaribskij basejn Redaguvati nbsp Antigua i Barbuda nbsp Bagamski Ostrovi nbsp Barbados nbsp Beliz nbsp Dominika nbsp Dominikanska Respublika nbsp Grenada nbsp Gayana nbsp Gayiti nbsp Yamajka nbsp Kuba nbsp Sent Kitts i Nevis nbsp Sent Lyusiya nbsp Sent Vinsent i Grenadini nbsp Surinam nbsp Trinidad i TobagoKrayini Karibskogo basejnu yavlyayut soboyu sformovanu geopolitichnu ugrupovannya vidnosno blagopoluchnih krayin Osoblivist Karibskoyi grupi krayin polyagaye v yih geografichnoyi blizkosti i ekonomichnij zalezhnosti vid SShA Vsi ci krayini uvijshli v stvorenu v 1995 roci Asociaciyu Karibskih derzhav AKD rozvitok yakoyi vidbuvayetsya v ramkah integracijnogo procesu v Zahidnij pivkuli Tihookeanskij region Redaguvati nbsp Ostrovi Kuka nbsp Fidzhi nbsp Kiribati nbsp Marshallovi Ostrovi nbsp Federativni Shtati Mikroneziyi nbsp Nauru nbsp Niue nbsp Shidnij Timor nbsp Palau nbsp Papua Nova Gvineya nbsp Solomonovi Ostrovi nbsp Samoa nbsp Tonga nbsp Tuvalu nbsp VanuatuVisim krayin Tihookeanskogo regionu ye najbilsh riznoridnoyu grupoyu sered krayin AKT Najbilshoyu krayinoyu ye Papua Nova Gvineya z naselennyam 5 mln osib sho stanovit 70 naselennya vsih krayin Tihookeanskogo regionu Ci krayini sho yavlyayut soboyu ostrivni derzhavi mayut nevelikij ekonomichnij potencial i oriyentovani na eksportnu torgivlyu Papua Nova Gvineya z 1989 roku bere uchast v Organizaciyi Aziatsko Tihookeanskogo ekonomichnogo spivrobitnictva Inshi derzhavi cogo regionu za pidtrimki Avstraliyi ta Novoyi Zelandiyi tezh postupovo oriyentuyutsya na aziatskij svitovij ekonomichnij centr Zona vilnoyi torgivli ce v osnovnomu zona preferencijnoyi torgivli zi zbilshenim obsyagom znizhennya tarifiv Vsi zoni vilnoyi torgivli mitni soyuzi spilni rinki ekonomichni soyuzi mitni ta groshovi spilki i ekonomichni ta finansovi soyuzi vvazhayutsya pokrashenimi formami zoni preferencijnoyi torgivli Krayini AKT ye uchasnicyami takih Zon preferencijnoyi torgivli Pivdenno tihookeanska ugoda pro regionalnu torgivlyu ta ekonomichne spivrobitnictvo 1981 Yevropejskij Soyuz krayini AKTASEAN KNR 2005 Upravlinnya RedaguvatiDerzhavi AKT upravlyayutsya generalnim sekretariatom zi shtab kvartiroyu v Bryusseli Belgiya She odne predstavnictvo vidkrite v Zhenevi Shvejcariya Osnovnimi organami AKT ye Rada ministriv AKT Komitet posliv AKT Parlamentska asambleya AKT Spilna asambleya AKT YeS sho skladayetsya z odnogo obirayetsya predstavnika vid kozhnoyi krayini sho brala uchast v IV Lomejsko konvenciyi i rivnogo chisla chleniv Yevropejskogo parlamentu Ce konsultativnij organ sho zbirayetsya dva razi na rik Rada ministriv AKT YeS kudi vhodyat ministri vid krayin YeS i AKT a takozh predstavnik Komisiyi sho prijmaye rishennya Komitet posliv AKT YeS sho skladayetsya z postijnih predstavnikiv usih krayin chleniv YeS predstavnika Yevropejskoyi komisiyi ta goliv misij derzhav AKT do YeS i vikonuye vikonavchi ta upravlinski funkciyi Centr rozvitku pidpriyemnictva Tehnichnij centr silskogo gospodarstva i zemlerobstva Generalnim sekretarem krayin AKT u 2005 roci priznachenij Dzhon Kaputin z Papua Novoyi Gvineyi Najmensh rozvinuti AKT krayini Redaguvati nbsp Angola nbsp Benin nbsp Burkina Faso nbsp Burundi nbsp Centralnoafrikanska Respublika nbsp Chad nbsp Komorski Ostrovi nbsp DR Kongo nbsp Dzhibuti nbsp Ekvatorialna Gvineya nbsp Eritreya nbsp Efiopiya nbsp Gambiya nbsp Gvineya nbsp Gvineya Bisau nbsp Gayiti nbsp Kiribati nbsp Lesoto nbsp Liberiya nbsp Madagaskar nbsp Malavi nbsp Mali nbsp Mavritaniya nbsp Mozambik nbsp Niger nbsp Ruanda nbsp Samoa nbsp San Tome i Prinsipi nbsp Syerra Leone nbsp Solomonovi Ostrovi nbsp Somali nbsp Sudan nbsp Shidnij Timor nbsp Tanzaniya nbsp Tuvalu nbsp Togo nbsp Uganda nbsp Vanuatu nbsp ZambiyaOstrivni derzhavi AKT Redaguvati nbsp Ostrovi Kuka nbsp Fidzhi nbsp Kiribati nbsp Marshallovi Ostrovi nbsp Federativni Shtati Mikroneziyi nbsp Nauru nbsp Niue nbsp Shidnij Timor nbsp Palau nbsp Papua Nova Gvineya nbsp Solomonovi Ostrovi nbsp Samoa nbsp Tonga nbsp Tuvalu nbsp Vanuatu nbsp Antigua i Barbuda nbsp Bagamski Ostrovi nbsp Barbados nbsp Beliz nbsp Dominika nbsp Dominikanska Respublika nbsp Grenada nbsp Gayana nbsp Gayiti nbsp Yamajka nbsp Kuba nbsp Sent Kitts i Nevis nbsp Sent Lyusiya nbsp Sent Vinsent i Grenadini nbsp Trinidad i Tobago nbsp Kabo Verde nbsp Komorski Ostrovi nbsp Madagaskar nbsp Mavrikij nbsp San Tome i Prinsipi nbsp Sejshelski OstroviLiteratura RedaguvatiN M Vesela Lomejski konvenciyi Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannya RedaguvatiOficijnij sajt organizaciyi Arhivovano 6 travnya 2021 u Wayback Machine angl fr Sajt spilnoyi asambleyi AKT ES Arhivovano 18 travnya 2021 u Wayback Machine angl fr African Voices About EC Aid to Africa Arhivovano 27 lyutogo 2021 u Wayback Machine angl The Courier The Magazine of Africa Caribbean Pacific and European Union cooperation and relations angl fr Website on EU cooperation for ACP countries angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Krayini Afriki Karibskogo basejnu ta Tihookeanskogo regionu amp oldid 36342868