Африканський Союз (АС, офіційне скорочення AU англійською мовою і UA рештою робочих мов) — міжурядова організація, що складається з 55 африканських країн. Організація була заснована 9 липня 2002 року як спадкоємиця об'єднаних Африканської Економічної Спільноти (AEC) і Організації Африканської Єдності (OAU). Адміністративний центром організації є місто Аддис-Абеба, столиця Ефіопії. Серед планів Африканського Союзу введення єдиної валюти (афро) та створення спільних збройних сил, як і інших атрибутів країни, таких як кабінет міністрів при голові урядової організації. Метою Союзу є допомога забезпечення в країнах Африки демократії, прав людини і стабільної економіки та, особливо, забезпечення припинення всіх міжафриканських конфліктів та створення ефективного спільного ринку.
Африканський Союз African Union الاتحاد الأفريقي Union africaine Unión Africana União Africana Umoja wa Afrika | |
---|---|
Країни-члени Африканського Союзу | |
Абревіатура | AU (укр. АС) |
Гасло | «Об'єднана й сильна Африка» |
Гімн | Let Us All Unite and Celebrate Togetherd |
Тип | Міжурядова організація |
Засновано | Організація Африканської Єдності 9 липня 2002 |
Засади | Constitutive Act of the African Uniond |
Штаб-квартира | Аддис-Абеба, Ефіопія Йоганнесбург, ПАР |
Місце діяльності | Африка |
Членство | 55 держав |
Офіційні мови | Арабська Англійська Іспанська Французька Португальська Суахілі |
Попередник | Організація Африканської Єдності |
Центральний орган | Асамблея Глав держав та урядів |
Офіс голови | Президент Африканського союзуd |
Голова Африканського Союзу | Азалі Ассумані (2023—2024) |
Голова комісії Африканського Союзу | Муса Факі Мухаммад |
Дочірня(і) організація(ї) | Africa Centres for Disease Control and Preventiond |
Бюджет | 792 486 283 $US (2018) |
Вебсайт: au.int/en | |
| |
Африканський Союз у Вікісховищі |
Огляд Редагувати
До Африканського Союзу входять усі країни континенту. 1984 року Марокко демонстративно вийшла з Організації Африканської Єдності (попередниці Африканського Союзу), протестуючи проти визнання Західної Сахари (під назвою Арабської Демократичної Республіки Сахраві) та надання їй членства в організації. Проте, Марокко зберігала особливий статус у межах АС і користувалася деякими службами Союзу, такими як Африканський Банк Розвитку. Делегати від Марокко також брали участь у важливих функціях АС та продовжували переговори щодо розв'язання конфліктів з Фронтом Полісаріо в Алжирі та Вільною зоною Західної Сахари. 2016 року Марокко заявила про своє бажання знов приєднатися до Африканського Союзу, сподіваючись зсередини впливати на політику АС щодо Західної Сахари.31 січня 2017 року, на 28-му саміті Африканського Союзу Марокко було знов прийнято до лав організації.
Першою військовою операцією АС на територію країни-члена було розміщення миротворців із ПАР, Ефіопії та Мозамбіку в Бурунді в травні 2003 року з метою забезпечення виконання мирного договору (див. Місія Африканського Союзу в Бурунді). Війська АС також були направлені до Судану із спробою забезпечити перемир'я у Дарфурському конфлікті. Зараз (2008) планується направлення військ до Сомалі, куди вже прибули миротворці з Уганди.
У межах АС були прийняті ряд важливих документів, що встановлюють низку норм та правил в масштабі континенту, були доповнено ряд попередніх. Серед цих документів Африканська конвенція про запобігання корупції та боротьбу з нею (2003) і Африканський статут щодо демократії, виборів та державного управління (2007), також як і Нове партнерство для розвитку Африки та пов'язана з ним Декларація про демократію, політичне, економічне та корпоративне управління.
Членство Редагувати
Країни-члени Редагувати
До Африканського Союзу входять такі країни:
Країни з призупиненим членством Редагувати
Структура Редагувати
Африканський Союз, африканський еквівалент Європейського Союзу або Організації Американських Держав, має як політичні, так і адміністративні органи управління. Найвищим органом АС є Асамблея глав держав та урядів, яка визначає політику організації, встановлює її пріоритети та спостерігає за реалізацією її рішень. Зокрема, вона щорічно обирає Голову та заступника Голови Комісії Африканського союзу, призначає комісарів і визначає їх функції і терміни повноважень, затверджує бюджет АС тощо.
Виконавчий комітет стежить за виконанням рішень Асамблеї. Він складається з міністрів закордонних справ країн-членів та приймає рішення на основі консенсусу або, якщо консенсус не є можливим, більшістю у дві третини голосів держав-членів.
Поточними справами організації керують Комітет постійних представників, в якому представлені всі країни-члени АС, та Комісія Африканського союзу, що складається з чиновників, обраних на чотирирічний термін з можливістю одноразового переобрання.
Комісії АС:
- з миру і безпеки;
- з політичних справ;
- з інфраструктури та енергетики;
- з соціальних питань;
- з питань торгівлі та промисловості;
- з сільськогосподарських питань;
- з питань економіки;
- з людських ресурсів, науки та технології;
- з питань гендерного розвитку;
- з питань громадянського суспільства та діаспори;
- з юридичних питань.
Також в рамках Африканськог Союзу діє Панафриканський Парламент та Економічна, соціальна і культурна рада (англ. — ECOSOCC).
Регіональні союзи Редагувати
Африканський Союз підтримує регіональне співробітництво своїх членів. Станом на 2020 рік було вісім Офіційно визнаних Союзом регіональних організацій, кожна з яких скріплена окремим договором:
- Союз Арабського Маґрибу (AMU)
- Економічне співтовариство країн Східної та Південної Африки (COMESA)
- Community of Sahel-Saharan States (CEN-SAD)
- Східноафриканське співтовариство (EAC)
- Економічне співтовариство країн Центральної Африки (ECCAS)
- Економічне співтовариство країн Західної Африки (ECOWAS)
- Intergovernmental Authority on Development (IGAD)
- Співтовариство розвитку Півдня Африки (SADC)
Цілі та принципи Редагувати
Згідно з Установчим актом Африканського союзу цілями організації є:
- зміцнення єдності та солідарності африканських держав і народів Африки;
- захист суверенітету, територіальної цілісності та незалежності держав-членів;
- прискорення політичної та соціально-економічної інтеграції континенту;
- просування та відстоювання загальних позицій з питань, що становлять інтерес для континенту та його народів;
- сприяння міжнародному співробітництву відповідно до Статуту ООН і Загальної декларації прав людини;
- зміцнення миру, безпеки та стабільності на континенті;
- зміцнення та захист прав людини відповідно до Африканської хартії прав людини та народів та іншими інструментами по забезпеченню прав людини;
- створення необхідних умов, завдяки яким континент зможе займати гідне місце в глобальній економіці і в міжнародних переговорах;
- сприяння сталому розвитку на економічному, соціальному і культурному рівнях, а також інтеграції африканських економік;
- сприяння співробітництву у всіх сферах людської діяльності з метою підвищення рівня життя населення Африки;
- координація та гармонізація політики між існуючими і майбутніми регіональними економічними спільнотами з метою поступово досягнення цілей Африканського союзу;
- прогрес у розвитку континенту через сприяння у наукових дослідженнях у всіх сферах, насамперед у сфері науки і технологій;
- співробітництво з відповідними міжнародними партнерами в діяльності з викорінення хвороб та сприяння здоровому способу життя на континенті.
Згідно з Установчим акту Африканського союзу принципами діяльності організації є:
- суверенна рівність і взаємозалежність між державами-членами Африканського союзу;
- повага державних кордонів, які існували на момент отримання державами незалежності;
- участь африканських народів у діяльності Африканського союзу;
- вироблення спільної оборонної політики для африканського континенту;
- мирне вирішення конфліктів між державами-членами Союзу допомогою відповідних заходів, схвалених Асамблеєю Африканського Союзу;
- заборона на застосування сили і погрози силою між державами-членами Союзу;
- невтручання держав-членів у внутрішні справи інших держав;
- право Союзу втручання в справи держави-союзу за рішенням Асамблеї організації в разі військових злочинів, геноциду і злочинів проти людяності;
- мирне співіснування держав-членів та їх право існувати у світі і безпеки;
- право держав-членів звернутися до організації з проханням про її втручання в справи держави з метою відновлення миру та безпеки;
- сприяння самодостатності в рамках Союзу;
- сприяння рівності статей;
- повага демократичних принципів, прав людини, верховенства закону та сумлінного державного управління;
- сприяння соціальній справедливості з метою забезпечення збалансованого економічного розвитку;
- повага недоторканності людського життя, засудження та відмова від безкарності і політичних вбивств, актів тероризму та підривної діяльності;
- осуд і відмова від неконституційної зміни урядів.
Голови Асамблеї Африканського союзу Редагувати
Голова | Країна | Час головування |
---|---|---|
Табо Мбекі | ПАР | липень 2002-липень 2003 |
Жоакім Чіссано | Мозамбік | липень 2003-липень 2004 |
Олусегун Обасанджо | Нігерія | липень 2004-грудень 2005 |
Дені Сассу-Нгессо | Республіка Конго | січень 2006-січень 2007 |
Джон Куфуор | Гана | січень 2007-січень 2008 |
Джакайя Кіквете | Танзанія | січень 2008-січень 2009 |
Муаммар Каддафі | Лівія | січень 2009-січень 2010 |
Бінгу ва Мутаріка | Малаві | січень 2010-січень 2011 |
Теодоро Обіанг Нгема Мбасого | Екваторіальна Гвінея | січень 2011-січень 2012 |
Томас Яї Боні | Бенін | січень 2012-січень 2013 |
Гайле Мар'ям Десалень | Ефіопія | січень 2013-січень 2014 |
Мохаммед ульд Абдель Азіз | Мавританія | січень 2014-січень 2015 |
Роберт Мугабе | Зімбабве | січень 2015-січень 2016 |
Ідріс Дебі | Чад | січень 2016-січень 2017 |
Альфа Конде | Гвінея | січень 2017-січень 2018 |
Поль Кагаме | Руанда | січень 2018-лютий 2019 |
Абдель Фаттах ас-Сісі | Єгипет | лютий 2019-лютий 2020 |
Сиріл Рамафоса | ПАР | лютий 2020-лютий 2021 |
Фелікс Чісекеді | ДР Конго | лютий 2021-лютий 2022 |
Саміти Африканського Союзу Редагувати
Самміт | Країна проведення | Місто | Дата | Тема |
---|---|---|---|---|
33й | Ефіопія | Аддис-Абеба | 9-10 лютого 2020 | «Silencing the guns: creating conducive conditions for Africa's development'» |
12 Extraordinary Summit on AfCFTA | Нігер | Ніамей | 4-8 липня 2019 | «Refugees, Returnees and Internally Displaced Persons: Towards Durable Solutions to Forced Displacement in Africa» |
32 | Ефіопія | Аддис-Абеба | 10-11 лютого 2019 | «Refugees, Returnees and Internally Displaced Persons: Towards Durable Solutions to Forced Displacement in Africa» |
11 Extraordinary Summit on AfCFTA | Ефіопія | Аддис-Абеба | 5-18 листопада 2018 | |
31 | Мавританія | Нуакшот | 25 червня-2 липня 2018 | «Winning the Fight against Corruption: A Sustainable Path to Africa's Transformation» |
10 Extraordinary Summit on AfCFTA | Руанда | Кігалі | 17-21 березня 2018 | «Creating One African Market» |
30 | Ефіопія | Аддис-Абеба | 22–29 січня 2018 | «Winning the Fight against Corruption: A Sustainable Path to Africa's Transformation» |
29 | Ефіопія | Аддис-Абеба | 27 червня–4 липня 2017 | «Harnessing the Demographic Dividend through Investments in Youth» |
28 | Ефіопія | Аддис-Абеба | 22–31 січня 2017 | «Harnessing the Demographic Dividend through investments in Youth» |
27 | Руанда | Кігалі | 10–18 липня 2016 | «African Year of Human Rights with particular focus on the Rights of Women» |
26 | Ефіопія | Аддис-Абеба | 21–31 січня 2016 | «African Year of Human Rights with particular focus on the Rights of Women» |
Third India-Africa Forum Summit | Індія | Нью-Делі | 26–29 жовтня 2015 | Reinvigorated Partnership-Shared Vision |
25 | ПАР | Йоганнесбург | 7–15 червня 2015 | «Year of Women Empowerment and Development Towards Africa's Agenda 2063» |
24 | Ефіопія | Аддис-Абеба | 23–31 січня 2015 | «Year of Women Empowerment and Development Towards Africa's Agenda 2063» |
2 Africa-Turkey Summit | Екваторіальна Гвінея | Малабо | 19–21 листопада 2014 | «A new model of partnership to enhance a sustainable development and integration of Africa» |
23 | Екваторіальна Гвінея | Малабо | 20–27 червня 2014 | «Year of Agriculture and food security» |
22 | Ефіопія | Аддис-Абеба | 21–31 січня 2014 | «Year Agriculture and food security, Marking 10th Anniversary of the Adoption of the Comprehensive Africa Agriculture Development Programme (CAADP)» |
Extraordinary Summit on the ICC | Ефіопія | Аддис-Абеба | 11–12 жовтня 2013 | «Africa's relationship with the ICC» |
21 | Ефіопія | Аддис-Абеба | 19–27 травня 2013 | «Panafricanism and African Renaissance» |
20 | Ефіопія | Аддис-Абеба | 27–28 січня 2013 | «Panafricanism and African Renaissance» |
Diaspora Summit | ПАР | Sandton | 23–25 травня 2012 | «Towards the realisation of a united and integrated Africa and its diaspora» |
19 | Ефіопія | Аддис-Абеба | 9–16 липня 2012 | «Boosting Intra-African trade» |
18 | Ефіопія | Аддис-Абеба | 23–30 січня 2012 | «Boosting Intra-African trade» |
17 | Екваторіальна Гвінея | Малабо | 23 червня–1 липня 2011 | «Youth empowerment for sustainable development» |
2 Africa-India Summit | Ефіопія | Аддис-Абеба | 20–25 травня 2011 | «Enhancing partnership: shared vision» |
16 | Ефіопія | Аддис-Абеба | 24–31 січня 2011 | «Towards greater unity and integration through shared values» |
15 | Уганда | Кампала | 19–27 липня 2010 | «Maternal, Infant, and Child Health and Development in Africa» |
14 | Ефіопія | Аддис-Абеба | 25 січня–2 лютого 2010 | «Information and Communication Technologies (ICT) in Africa: Challenges and Prospects for Development» |
13 | Лівія | Сирт | 24 червня–3 липня 2009 | «Investing in Agriculture for Economic Growth and Food Security» |
12 | Ефіопія | Аддис-Абеба | 26 січня–3 лютого 2009 | «Infrastructure Development in Africa» |
11 | Єгипет | Шарм-еш-Шейх | 24 червня–1 липня 2008 | «Meeting the Millennium Development Goals on Water and Sanitation» |
10 | Ефіопія | Аддис-Абеба | 25 січня–2 лютого 2008 | «Industrial Development of Africa» |
9 | Гана | Аккра | 25 червня–6 липня 2007 | «Grand Debate on the Union Government» |
8 | Ефіопія | Аддис-Абеба | 22–30 січня 2007 | 1. Science, Technology and Scientific Research for Development 2. Climate change in Africa |
7 | Гамбія | Банжул | 25 червня–2 липня 2006 | «Rationalisation of Recs and Regional Integration» |
6 | Судан | Хартум | 16–24 січня 2006 | «Education and Culture» |
5 | Лівія | Сирт | 28 червня 2005–29 червня 2005 | |
Extraordinary summit on UN Reform | Ефіопія | Аддис-Абеба | 4 серпня 2005 | |
4 | Нігерія | Абуджа | 24–31 січня 2005 | |
3 | Ефіопія | Аддис-Абеба | 6–8 липня 2004 | |
2 | Мозамбік | Мапуту | 2–12 липня 2003 | |
1 | ПАР | Дурбан | 28 червня–10 липня 2002 | «Peace, Development and Prosperity: The African Century» |
Китай та Африканський Союз Редагувати
Китай розглядає Африканський Союз як одного з ключових партнерів на африканському континенті. 1996 року Голова КНР Цзянь Цземінь відвідав штаб-квартиру Організації африканської єдності (попередниці АС), де виголосив промову під назвою «На шляху до нової історичної ери китайсько-африканської дружби». В ній він виклав п'ять принципів співробітництва Китаю з країнами Африки:
- прагнення до щирої дружби та надійного партнерства;
- рівність у стосунках, взаємоповага до суверенітету та невтручання у внутрішні справи один одного;
- прагнення до спільного розвитку на основі взаємної вигоди;
- розширення співробітництва у міжнародних справах;
- погляд у майбутнє та створення нового блискучого світу.
У новому столітті контакти між офіційними особами Китаю та Африканського Союзу відбуваються на регулярній основі. У березні 2015 року КНР відкрила посольство при Африканському Союзі. Першим китайським послом при організації став Кван Вейлін. У вересні 2018 року представництво АС відкрилося у Пекіні.
Співробітництво Китаю з Африканським Союзом вийшло на новий рівень, коли 2012 року КНР збудував для організації нову штаб квартиру в Аддис-Абебі, вартістю у $200 млн. 2018 року ця будівля опинилася у центрі скандалу після публікації у французькій газеті Ле Монд, в якій стверджувалося, що Китай оснастив електронні системи штаб-квартири АС шпигунським обладнанням, яке надсилало всю зібрану інформацію на сервери у Шанхаї.
Україна та Африканський Союз Редагувати
У 2016 році Україна отримала статус спостерігача при Африканському Союзі. 22 червня 2016 року тимчасовий повірений у справах України в Ефіопії Михайло Кириченко вручив акредитаційного листа голові Африканського Союзу Нкосазані Дламіні-Зумі.
Мови Редагувати
Конституційний акт Африканського Союзу проголосив робочими арабську, англійську, французьку, португальську та африканські мови «за можливості». Протокол, що вніс зміни в Конституційний акт, прийнятий у 2003 додав до цього переліку іспанську, суахілі та «будь-яку африканську мову», а також означив шість мов як офіційні, а не робочі. Практично, переклад документів Союзу навіть на чотири робочі мови створює значні затримки й проблеми.
Заснована у 2001 Африканська академія мов пропагує використання й зміцнення африканських мов серед народів Африки.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 18 січня 2020.
- . Архів оригіналу за 14 травня 2020. Процитовано 18 січня 2020.
- Архів преси 20 століття (нім.) — 1908.
- The African Union launches Africa CDC, a Continent-wide Public Health Agency — 2017.
- . Middle East Monitor (англ.). 9 лютого 2017. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 18 січня 2020.
- . au.int. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 18 січня 2020.
- Текст договорів АС: http://www.africa-union.org/root/au/Documents/Treaties/treaties.htm [ 4 червня 2007 у Wayback Machine.]
- . au.int. Архів оригіналу за 27 травня 2020. Процитовано 18 січня 2020.
- . au.int. Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 27 лютого 2020.
- . au.int. Архів оригіналу за 31 березня 2020. Процитовано 27 лютого 2020.
- . au.int. Архів оригіналу за 31 березня 2020. Процитовано 27 лютого 2020.
- . au.int. Архів оригіналу за 28 червня 2019. Процитовано 27 лютого 2020.
- ↑ . au.int. Архів оригіналу за 21 січня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
- . au.int. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
- . African Union. Архів оригіналу за 5 липня 2019. Процитовано 8 липня 2019.
- . African Union. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 8 липня 2019.
- . African Union. 18 листопада 2018. Архів оригіналу за 22 січня 2019. Процитовано 22 січня 2020.
- . African Union. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 8 липня 2019.
- . African Union. 21 березня 2018. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 8 липня 2019.
- . Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.
- . 5 липня 2017. Архів оригіналу за 16 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
- . 30 січня 2017. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 31 січня 2017.
- . липень 2016. Архів оригіналу за 7 жовтня 2016. Процитовано 29 вересня 2016.
- . січень 2016. Архів оригіналу за 29 вересня 2016. Процитовано 29 вересня 2016.
- . червень 2015. Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 29 вересня 2016.
- . червень 2015. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2016.
- . січень 2015. Архів оригіналу за 24 червня 2015. Процитовано 29 вересня 2016.
- . червень 2014. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2016.
- . січень 2014. Архів оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 29 вересня 2016.
- . січень 2014. Архів оригіналу за 14 лютого 2014. Процитовано 29 вересня 2016.
- . жовтень 2013. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 29 вересня 2016.
- . Тра 2013. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 29 вересня 2016.
- . січень 2013. Архів оригіналу за 9 травня 2013. Процитовано 29 вересня 2016.
- . Тра 2012. Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2016.
- . червень 2012. Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 29 вересня 2016.
- . січень 2012. Архів оригіналу за 14 червня 2014. Процитовано 29 вересня 2016.
- . червень 2011. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 29 вересня 2016.
- . січень 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 вересня 2016.
- . липень 2010. Архів оригіналу за 9 вересня 2011. Процитовано 29 вересня 2016.
- . січень 2010. Архів оригіналу за 11 жовтня 2011. Процитовано 29 вересня 2016.
- . липень 2009. Архів оригіналу за 2 листопада 2011. Процитовано 29 вересня 2016.
- . січень 2009. Архів оригіналу за 2 листопада 2011. Процитовано 29 вересня 2016.
- . липень 2008. Архів оригіналу за 11 жовтня 2011. Процитовано 29 вересня 2016.
- . січень 2008. Архів оригіналу за 2 листопада 2011. Процитовано 29 вересня 2016.
- . липень 2007. Архів оригіналу за 2 листопада 2011. Процитовано 29 вересня 2016.
- . січень 2007. Архів оригіналу за 6 серпня 2011. Процитовано 29 вересня 2016.
- . липень 2006. Архів оригіналу за 6 серпня 2011. Процитовано 29 вересня 2016.
- . січень 2006. Архів оригіналу за 14 лютого 2008. Процитовано 29 вересня 2016.
- . червень 2005. Архів оригіналу за 24 лютого 2008. Процитовано 29 вересня 2016.
- . Архів оригіналу за 15 лютого 2008. Процитовано 29 вересня 2016.
- . січень 2005. Архів оригіналу за 15 березня 2008. Процитовано 29 вересня 2016.
- . липень 2004. Архів оригіналу за 7 лютого 2008. Процитовано 29 вересня 2016.
- . липень 2003. Архів оригіналу за 8 липня 2004. Процитовано 29 вересня 2016.
- . червень 2002. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 29 вересня 2016.
- . www.fmprc.gov.cn. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 23 січня 2020.
- . www.fmprc.gov.cn. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 23 січня 2020.
- African Union. www.facebook.com (укр.). Процитовано 23 січня 2020.
- 胡靓钰. . www.xinhuanet.com. Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 23 січня 2020.
- . BBC News (англ.). 28 січня 2012. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 23 січня 2020.
- . Le Monde.fr (фр.). 26 січня 2018. Архів оригіналу за 4 лютого 2018. Процитовано 23 січня 2020.
- . Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 27 червня 2016.
- . Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 26 червня 2016.
- Article 25, Constitutive Act of the African Union.
- Article 11, Protocol on Amendments to the Constitutive Act of the African Union [1] [ 8 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Література Редагувати
- В. М. Матвієнко. Африканський Союз // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
Посилання Редагувати
- // Митна енциклопедія : у 3 т. / редкол.: І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін. ; Держ. НДІ мит. справи. — 2-ге вид. — Хм. : ПП Мельник А. А, 2014. — Т. 1 : А — З. — 592 с. — ISBN 978-966-346-853-2.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Африканський Союз |
- Офіційний сайт Африканського союзу [ 2 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Сайт Панафриканського парламенту [ 13 лютого 2012 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |