www.wikidata.uk-ua.nina.az

Конрад Микола Йосипович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Конрад портрет Батько Посада Діти Дружина Чоло

Конрад Микола Йосипович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Конрад.

Конрад Микола Йосипович
Народився 1 (13) березня 1891(1891-03-13)
Рига
Помер 30 вересня 1970(1970-09-30) (79 років)
Москва
Поховання
Новодівичий цвинтар : 

Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність орієнталіст, філософ, історик літератури
Alma mater Петербурзький університет
Галузь сходознавство, японознавство і Китаєзнавство
Заклад сходознавство
Вчене звання академік АН СРСР (1958)
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]
Науковий керівник Алексєєв Василь Михайлович
Відомі учні Boris Vakhtined
Vladimir Konstantinovd
Yakov Radul-Zatulovskyd
A. E. Gluskinad
Q97315527?
Q91997180?
Черевко Кирило Євгенович
Аспіранти, докторанти Yakov Radul-Zatulovskyd
Yuri Rozhdestvenskyd
Членство Академія наук СРСР
Нагороди

Микола Йосипович Конрад (1 (13) березня 1891 — 30 вересня 1970) — радянський сходознавець, академік АН СРСР (1958). Голова редколегії серії «Літературні пам'ятки» (рос. «Литературные памятники», 1962–1970),.

Біографія Редагувати

Народився у Ризі (за іншими даними в с. Жуківка Орловської губернії) у родині залізничного службовця. 1912 року закінчив японсько-китайський розряд факультету східних мов Петербурзького університету і японське відділення ПВА (Практичної східної академії). 1912 року вперше побував у Японії за направленням Російсько-японського товариства, де перебував два місяці. Повернувшись з Японії, Конрад опублікував свою першу наукову працю.

У 1913–1914 роках почав свою педагогічну діяльність з викладання в Київському комерційному інституті, де читав курси китайської та японської мов, етнології Японії та Китаю.

Стажувався у Японії (1914–1917), де в Токійському університеті вивчав японську та китайську мови, культуру та класичну літературу Японії. За час перебування в Японії, також відвідав Корею та Китай.

Після повернення на батьківщину разом з Є. Д. Полівановим деякий час працював у Народному комісаріаті у закордонних справах РРФСР (переклав, зокрема, на японську мову «Звернення до народів Сходу» та «Звернення до трудящих та пригноблених усього світу»), був тісно пов'язаний з Китайською Радою робітничих депутатів у Петрограді.

1919 року переїхав з Петербурга до Орла, де проживали його батьки. У 1919–1922 роках викладав у Орловському університеті, де перебував на посаді ректора. З 1922 до 1938 року викладач, з 1926 року — професор Ленінградського інституту живих східних мов. Водночас викладав у Географічному інституті ЛДУ. У 1934–1936 читав лекції в Інституті червоної професури. З 1931 року перейшов на наукову роботу в Інститут сходознавства АН СРСР, очолив там проект з вивчення японських історичних документів епохи Мейджі, а також займався разом з Н. А. Невським упорядкуванням японсько-російського словника. 1934 року обраний членом-кореспондентом АН СРСР.

29 липня 1938 року Конрада було заарештовано та звинувачено за ст. 58-1а КК РРФСР (як японський шпигун). Є свідчення про те, що співробітники НКВС, які вели справу Конрада, а саме заступник начальника відділу УНКВС ЛО Голуб, слідчий Трухін, начальник відділу Соловйов, співробітники Гаркавенко, Слепнев та інші систематично били його, тримали по кілька годин на «стійці». Конрад двічі відмовлявся від даних під тортурами показань. 10 листопада 1939 року ВЗГ при НКВС СРСР засудив Миколу Конрада до 5 років ВТТ. Згодом його було відправлено в Канськ. Узимку 1939/1940 років Конрад працював у таборі на лісоповалі. Завдяки втручанню впливових осіб (зокрема президента АН СРСР В. Л. Комарова) Конрада було направлено в так звану «шарашку», де той працював з китайською та японською мовами.

Достовірно відомо, що в першій половині 1941 року Конрад займався науковою роботою безпосередньо в Бутирській в'язниці, де перебував у зв'язку з переглядом справи. Звільнений постановою ВЗГ при НКВС СРСР 8 вересня 1941 року. З того часу мешкав у Москві.

З 1941 по 1950 роки — Професор Московського інституту сходознавства при Московському університеті. З 1958 року — дійсний член АН СРСР.

1969 року уряд Японії нагородив Конрада орденом Вранішнього сонця 2-го ступеня.

Помер 30 вересня 1970 року в Москві.

Наукові зацікавлення Редагувати

Японська класична та сучасна література, соціально-економічна та політична історія японського середньовіччя, система японської освіти, класична японська та китайська філософія, мовознавство.

Конрад переклав російською мовою низку пам'яток японської класичної літератури («Ісе моноґатарі», «Ходзекі» та ін.). Широку популярність здобула його книга «Захід та Схід» (1966), що простежує культурно-історичні паралелі та способи різного вираження одних і тих самих ідей в культурах Заходу та Сходу.

Як педагог виховав багато учнів, створив чимало навчальних посібників. Редактор «Великого японо-російського словника» (1970), досі не перевершеного за обсягом представленого в ньому матеріалу.

Один із співзасновиків та голова редколегії серії «Літературні пам'ятки» (рос. «Литературные памятники», 1962–1970).

Вибрані праці Редагувати

  • Современная начальная школа в Японии. — СПб., 1913. — 156 с.
  • Япония. Народ и государство. Исторический очерк. — Пг., 1923. — 168 с.
  • Исэ-Моногатари. Лирическая повесть древней Японии. / Пер. Н. И. Конрада. — Пг.: Всемирная литература, 1923. — 169 с. = (ЛП). — М.: Наука, 1979. — 288 с.
  • Японская литература в образцах и очерках. — Л., 1927. — 553 с.; — М.: Наука, 1991. — 551 с. (Библиотека отечественного востоковедения)
  • Конрад Н.И. Театр Кабуки, его история и теория // Японский театр. — Всесоюзное Общество культурной связи с заграницей, 1928. — 60 с. — 3200 прим.
  • Краткий очерк грамматики японского разговорного языка. — Л.: Ленинградский восточный институт, 1934. — 65 с.
  • Синтаксис японского национального литературного языка. — М., 1937. — 375 с.
  • Сунь-цзы. Трактат о военном искусстве. Перевод и исследование Н. И. Конрада. — М.-Л.: Изд-во АН, 1950. — 404 с. [ 19 травня 2013 у Wayback Machine.]
  • У-цзы. Трактат о военном искусстве. / Пер. Н. И. Конрада. — М.: ИВЛ, 1958. — 131 с.
  • Запад и Восток: Статьи. — М.: Наука, 1966. — 519 с.; (2-е изд.) М.: Наука, 1972. — 496 с.
  • Очерки японской литературы. Статьи и исследования. — М.: ХЛ, 1973. — 462 с. pdf [ 25 квітня 2013 у Wayback Machine.]
  • Японская литература. От «Кодзики» до Токутоми. Очерки. — М.: Наука, 1974. — 567 с.
  • Избранные труды: История. — М.: Наука, 1974. — 471 с.
  • Избранные труды: Синология. — М.: Наука, 1977. — 621 с.; — М.: Ладомир, 1995. — 621 с.
  • Избранные труды. Литература и театр. — М.: Наука, 1978. — 462 с.
  • Очерк истории культуры средневековой Японии, 7-16 вв. — М.: Искусство, 1980. — 144 с.
  • Неопубликованные работы. Письма. — М.: Российская политическая энциклопедия, 1996. — 543 с.

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 4 червня 2013. 
  2. Б. Ф. Егоров. Полувековой юбилей «Лит. памятников» // Вестник РАН, 1998, т. 68, № 7, с. 650

Джерела Редагувати

  • Брагинский И. С. Об основных чертах литературоведческой концепции академика Н. И. Конрада (к 80-летию со дня рождения) // Народы Азии и Африки. — 1971. — № 2. — С. 139–146.
  • Штейн В. М. Исследования академика Н. И. Конрада по истории древнекитайского военного искусства // Китай. Япония. История и филология. — М., 1961. — С. 39-44.
  • Зиганьшин P.M. Исследования академиком Н. И. Конрадом военной мысли древнего Китая // Восток. Афро-Азиатские общества: история и современность. — 2007. — № 2. — С. 211–221.
  • Бадаев Е. В. Роль Н. И. Конрада в развитии советского востоковедения в 1940-е годы // Вестник Кузбасского государственного технического университета. — 2006. — № 6. — С. 151–155.
  • Бадаев Е. В. Влияние дальневосточной философской традиции на мировоззрение востоковеда Н. И. Конрада // Вестник Томского государственного университета. История. — 2009. — № 2. — С. 67-69.
  • Бадаев Е. В. Формирование культурно-исторической концепции Н. И. Конрада / Е. В. Бадаев. — Кемерово: КемГУ, 2010.
  • Российские востоковеды: Д. М. Позднеев, Н. И. Конрад, Н. А. Невский, В. Д. Плотникова, А. Л. Гальперин, Г. И. Подпалова, А. Е. Глускина, В. Н. Маркова. Страницы памяти: сборник. — М. : Муравей, 1998. — 232 с. — 1 000 прим. — ISBN 5-88737-015-X. (в пер.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Konrad portret Batko Posada Diti Druzhina Cholovik Mati Konrad Mikola JosipovichNarodivsya 1 13 bereznya 1891 1891 03 13 RigaPomer 30 veresnya 1970 1970 09 30 79 rokiv MoskvaPohovannya Novodivichij cvintar Krayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist oriyentalist filosof istorik literaturiAlma mater Peterburzkij universitetGaluz shodoznavstvo yaponoznavstvo i KitayeznavstvoZaklad shodoznavstvoVchene zvannya akademik AN SRSR 1958 Naukovij stupin doktor filologichnih nauk d Naukovij kerivnik Aleksyeyev Vasil MihajlovichVidomi uchni Boris Vakhtined Vladimir Konstantinovd Yakov Radul Zatulovskyd A E Gluskinad Q97315527 Q91997180 Cherevko Kirilo YevgenovichAspiranti doktoranti Yakov Radul Zatulovskyd Yuri RozhdestvenskydChlenstvo Akademiya nauk SRSRNagorodi Orden Vranishnogo Soncya 2 klasuMikola Josipovich Konrad 1 13 bereznya 1891 30 veresnya 1970 radyanskij shodoznavec akademik AN SRSR 1958 Golova redkolegiyi seriyi Literaturni pam yatki ros Literaturnye pamyatniki 1962 1970 1 2 Zmist 1 Biografiya 2 Naukovi zacikavlennya 3 Vibrani praci 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya u Rizi za inshimi danimi v s Zhukivka Orlovskoyi guberniyi u rodini zaliznichnogo sluzhbovcya 1912 roku zakinchiv yaponsko kitajskij rozryad fakultetu shidnih mov Peterburzkogo universitetu i yaponske viddilennya PVA Praktichnoyi shidnoyi akademiyi 1912 roku vpershe pobuvav u Yaponiyi za napravlennyam Rosijsko yaponskogo tovaristva de perebuvav dva misyaci Povernuvshis z Yaponiyi Konrad opublikuvav svoyu pershu naukovu pracyu U 1913 1914 rokah pochav svoyu pedagogichnu diyalnist z vikladannya v Kiyivskomu komercijnomu instituti de chitav kursi kitajskoyi ta yaponskoyi mov etnologiyi Yaponiyi ta Kitayu Stazhuvavsya u Yaponiyi 1914 1917 de v Tokijskomu universiteti vivchav yaponsku ta kitajsku movi kulturu ta klasichnu literaturu Yaponiyi Za chas perebuvannya v Yaponiyi takozh vidvidav Koreyu ta Kitaj Pislya povernennya na batkivshinu razom z Ye D Polivanovim deyakij chas pracyuvav u Narodnomu komisariati u zakordonnih spravah RRFSR pereklav zokrema na yaponsku movu Zvernennya do narodiv Shodu ta Zvernennya do trudyashih ta prignoblenih usogo svitu buv tisno pov yazanij z Kitajskoyu Radoyu robitnichih deputativ u Petrogradi 1919 roku pereyihav z Peterburga do Orla de prozhivali jogo batki U 1919 1922 rokah vikladav u Orlovskomu universiteti de perebuvav na posadi rektora Z 1922 do 1938 roku vikladach z 1926 roku profesor Leningradskogo institutu zhivih shidnih mov Vodnochas vikladav u Geografichnomu instituti LDU U 1934 1936 chitav lekciyi v Instituti chervonoyi profesuri Z 1931 roku perejshov na naukovu robotu v Institut shodoznavstva AN SRSR ocholiv tam proekt z vivchennya yaponskih istorichnih dokumentiv epohi Mejdzhi a takozh zajmavsya razom z N A Nevskim uporyadkuvannyam yaponsko rosijskogo slovnika 1934 roku obranij chlenom korespondentom AN SRSR 29 lipnya 1938 roku Konrada bulo zaareshtovano ta zvinuvacheno za st 58 1a KK RRFSR yak yaponskij shpigun Ye svidchennya pro te sho spivrobitniki NKVS yaki veli spravu Konrada a same zastupnik nachalnika viddilu UNKVS LO Golub slidchij Truhin nachalnik viddilu Solovjov spivrobitniki Garkavenko Slepnev ta inshi sistematichno bili jogo trimali po kilka godin na stijci Konrad dvichi vidmovlyavsya vid danih pid torturami pokazan 10 listopada 1939 roku VZG pri NKVS SRSR zasudiv Mikolu Konrada do 5 rokiv VTT Zgodom jogo bulo vidpravleno v Kansk Uzimku 1939 1940 rokiv Konrad pracyuvav u tabori na lisopovali Zavdyaki vtruchannyu vplivovih osib zokrema prezidenta AN SRSR V L Komarova Konrada bulo napravleno v tak zvanu sharashku de toj pracyuvav z kitajskoyu ta yaponskoyu movami Dostovirno vidomo sho v pershij polovini 1941 roku Konrad zajmavsya naukovoyu robotoyu bezposeredno v Butirskij v yaznici de perebuvav u zv yazku z pereglyadom spravi Zvilnenij postanovoyu VZG pri NKVS SRSR 8 veresnya 1941 roku Z togo chasu meshkav u Moskvi Z 1941 po 1950 roki Profesor Moskovskogo institutu shodoznavstva pri Moskovskomu universiteti Z 1958 roku dijsnij chlen AN SRSR 1969 roku uryad Yaponiyi nagorodiv Konrada ordenom Vranishnogo soncya 2 go stupenya Pomer 30 veresnya 1970 roku v Moskvi Naukovi zacikavlennya RedaguvatiYaponska klasichna ta suchasna literatura socialno ekonomichna ta politichna istoriya yaponskogo serednovichchya sistema yaponskoyi osviti klasichna yaponska ta kitajska filosofiya movoznavstvo Konrad pereklav rosijskoyu movoyu nizku pam yatok yaponskoyi klasichnoyi literaturi Ise monogatari Hodzeki ta in Shiroku populyarnist zdobula jogo kniga Zahid ta Shid 1966 sho prostezhuye kulturno istorichni paraleli ta sposobi riznogo virazhennya odnih i tih samih idej v kulturah Zahodu ta Shodu Yak pedagog vihovav bagato uchniv stvoriv chimalo navchalnih posibnikiv Redaktor Velikogo yapono rosijskogo slovnika 1970 dosi ne perevershenogo za obsyagom predstavlenogo v nomu materialu Odin iz spivzasnovikiv ta golova redkolegiyi seriyi Literaturni pam yatki ros Literaturnye pamyatniki 1962 1970 Vibrani praci RedaguvatiSovremennaya nachalnaya shkola v Yaponii SPb 1913 156 s Yaponiya Narod i gosudarstvo Istoricheskij ocherk Pg 1923 168 s Ise Monogatari Liricheskaya povest drevnej Yaponii Per N I Konrada Pg Vsemirnaya literatura 1923 169 s LP M Nauka 1979 288 s Yaponskaya literatura v obrazcah i ocherkah L 1927 553 s M Nauka 1991 551 s Biblioteka otechestvennogo vostokovedeniya Konrad N I Teatr Kabuki ego istoriya i teoriya Yaponskij teatr Vsesoyuznoe Obshestvo kulturnoj svyazi s zagranicej 1928 60 s 3200 prim Kratkij ocherk grammatiki yaponskogo razgovornogo yazyka L Leningradskij vostochnyj institut 1934 65 s Sintaksis yaponskogo nacionalnogo literaturnogo yazyka M 1937 375 s Sun czy Traktat o voennom iskusstve Perevod i issledovanie N I Konrada M L Izd vo AN 1950 404 s Arhivovano 19 travnya 2013 u Wayback Machine U czy Traktat o voennom iskusstve Per N I Konrada M IVL 1958 131 s Zapad i Vostok Stati M Nauka 1966 519 s 2 e izd M Nauka 1972 496 s Ocherki yaponskoj literatury Stati i issledovaniya M HL 1973 462 s pdf Arhivovano 25 kvitnya 2013 u Wayback Machine Yaponskaya literatura Ot Kodziki do Tokutomi Ocherki M Nauka 1974 567 s Izbrannye trudy Istoriya M Nauka 1974 471 s Izbrannye trudy Sinologiya M Nauka 1977 621 s M Ladomir 1995 621 s Izbrannye trudy Literatura i teatr M Nauka 1978 462 s Ocherk istorii kultury srednevekovoj Yaponii 7 16 vv M Iskusstvo 1980 144 s Neopublikovannye raboty Pisma M Rossijskaya politicheskaya enciklopediya 1996 543 s Primitki Redaguvati Lit pam yatki Redkolegiya Arhiv originalu za 17 serpnya 2012 Procitovano 4 chervnya 2013 B F Egorov Poluvekovoj yubilej Lit pamyatnikov Vestnik RAN 1998 t 68 7 s 650Dzherela RedaguvatiBraginskij I S Ob osnovnyh chertah literaturovedcheskoj koncepcii akademika N I Konrada k 80 letiyu so dnya rozhdeniya Narody Azii i Afriki 1971 2 S 139 146 Shtejn V M Issledovaniya akademika N I Konrada po istorii drevnekitajskogo voennogo iskusstva Kitaj Yaponiya Istoriya i filologiya M 1961 S 39 44 Ziganshin P M Issledovaniya akademikom N I Konradom voennoj mysli drevnego Kitaya Vostok Afro Aziatskie obshestva istoriya i sovremennost 2007 2 S 211 221 Badaev E V Rol N I Konrada v razvitii sovetskogo vostokovedeniya v 1940 e gody Vestnik Kuzbasskogo gosudarstvennogo tehnicheskogo universiteta 2006 6 S 151 155 Badaev E V Vliyanie dalnevostochnoj filosofskoj tradicii na mirovozzrenie vostokoveda N I Konrada Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta Istoriya 2009 2 S 67 69 Badaev E V Formirovanie kulturno istoricheskoj koncepcii N I Konrada E V Badaev Kemerovo KemGU 2010 Rossijskie vostokovedy D M Pozdneev N I Konrad N A Nevskij V D Plotnikova A L Galperin G I Podpalova A E Gluskina V N Markova Stranicy pamyati sbornik M Muravej 1998 232 s 1 000 prim ISBN 5 88737 015 X v per Posilannya RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Stattya Konrad Mikola Josipovich Arhivovano 2 veresnya 2016 u Wayback Machine Storinka Arhivovano 18 travnya 2016 u Wayback Machine na sajti Institutu shidnih rukopisiv RAN Storinka na sajti seriyi Literaturni pam yatki Stattya Arhivovano 21 sichnya 2012 u Wayback Machine v biobibliografichnomu slovniku Lyudi ta doli Istorichna dovidka Arhivovano 7 travnya 2016 u Wayback Machine na sajti Arhivu RAN R Sh DZhARYLGASINOVA M Yu SOROKINA Akademik N I Konrad neizvestnye stranicy biografii i tvorcheskoj deyatelnosti Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Konrad Mikola Josipovich amp oldid 35066356