| Комаров Володимир Леонтійович | |
|---|---|
| Владимир Леонтьевич Комаров | |
| Народився | 1 (13) жовтня 1869 Санкт-Петербург Російська імперія |
| Помер | 5 грудня 1945 (76 років) Москва, РРФСР, СРСР |
| Поховання | |
| Країна | Російська імперія СРСР |
| Діяльність | ботанік, географ, птеридолог, фіколог, політик, мандрівник-дослідник |
| Alma mater | Петербурзький університет |
| Галузь | географія,ботаніка |
| Заклад | Академія наук СРСР |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] і президент[d] |
| Вчене звання | академік АН СРСР[d] і Список академіків АН СРСР |
| Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
| Відомі учні | Є. М. Алісова-Клобукова |
| Аспіранти, докторанти | Тахтаджян Армен Леонович Yaroslav Ivanovic Prokhanovd Eugenija Nikolaevna Alissova-Klobukovad Yevgeni Bobrovd Anna Bulavkinad |
| Членство | Петербурзька академія наук Товариство з вивчення Амурського краюd Російське географічне товариство Російська академія наук (1917-1925)d Руське ботанічне товариство Академія наук СРСР Болгарська академія наук |
| Нагороди | |
| Автограф | |
Роботи у Вікіджерелах Комаров Володимир Леонтійович у Вікісховищі |
Комаро́в Володи́мир Лео́нтійович (нар. 1 (13) жовтня 1869, Санкт-Петербург — 5 грудня 1945, Москва) — видатний російський та радянський ботанік, географ, мандрівник, систематик біологічних таксонів, академік. Президент Академії Наук СРСР (1936—1945), один з організаторів її філіалів, почесний президент географічного товариства СРСР . Член-корреспондент Академії наук (1914), дійсний член (1920), віце-президент (1930–1936) і президент (1936–1945) Академії наук СРСР.
Дослідження Редагувати
Досліджував природу Середньої Азії, Сибіру, Далекого Сходу, Маньчжурії.
Камчатська експедиція Редагувати
Керівник Камчатської комплексної експедиції Російського географічного товариства, яка 9 червня 1908 року прибула у Петропавловськ-Камчатський. Загін на чолі з ним проводив дослідження у літні сезони 1908–1909 років. За цей час двічі перетнув півострів по лінії Петропавловськ — Большерєцьк — Усть-Камчатськ — гирло р. Тігіль. Досліджував райони Петропавловська й Паратунських ключів, долини р. Авачі й Поперечної, район Малкинських гарячих джерел, долину р. Камчатка, околиці Кроноцького озера, гори Крашенникова, вулкани Узон та Кіхпинич, східне узбережжя острова.
Крім ботанічних, загін проводив також метеорологічні спостереження, вивчав озера, вулканічні та гірсько-льодовикові форми рельєфу, джерела, геологічну будову території, побут населення. Установив і описав гірські рослинні пояси на Східному (Валагінському) хребті, відкрив грязьові сопки. Уперше описав нові джерела і класифікував їх за хімічним складом.
Першим виявив сліди стародавнього зледеніння на Саянах. Відкрив родовища мінералу содаліту в Зеравшані. Зробив класичний опис рослинності Камчатки, запропонував розрізняти на кожному материку не тільки широтні зони, а й по три меридіальних (дві океанічні та одну континентальну).
Розробив ботаніко-георгафічне районування південної частини Далекого Сходу, обґрунтував межі виділених областей. Обробив ботанічні колекції Пржевальського М.М та Потаніна Г. М.
Пам'ять Редагувати
Географічні об'єкти Редагувати
Ім'ям Комарова названо
- Пік Комарова
- Льодовики
- Льодовик Комарова (Тянь-Шань)
- Льодовик Комарова (Урал)
- Гора Комарова
- Комарово — селище Ленінградської області.
- Уссурійський заповідник імені академіка Комарова. В.Л
Біологічні види Редагувати
На честь Комарова названо 43 види рослин та тварин, серед яких
Примітки Редагувати
- IPNI. Kom..
- ↑ Географічні відкриття, дослідження і дослідники — Галицький. В.І, Галицька. Н.Ф ISBN 5-330-00326-1