www.wikidata.uk-ua.nina.az

Колоніальні війни війни що їх ведуть держави з метою завоювання колоній або ж для збереження у них свого панування Штаб

Колоніальні війни

Колоніальні війни — війни, що їх ведуть держави з метою завоювання колоній або ж для збереження у них свого панування.

Штаб англійської військової експедиції поблизу Сенафе в Ефіопії. Гравюра 1868 року

Колоніальні війни за суттю своєю є війни національні .

Колоніальна політика від самого початку була пов'язана із війнами. Торговельні війни XVII та XVIII ст. велися колоніальними імперіями за колоніальні та торгові переваги. Ці війни супроводжувалися грабіжницькими нападами на чужі колоніальні володіння, а також розвитком піратства.

Колоніальні війни Редагувати

Впертість та жорстокість, із якими велися колоніальні війни, обумовлювалися намаганням кожної із держав-суперниць монополізувати у своїх руках грабунок залежних держав, а з іншого боку, винятковим значенням колоніальних ринків, що їх, як правило, вдавалося закрити від сторонньої конкуренції. Крім того, для колоній торгівля завжди була нееквівалентною і прибутковість її для метрополії зростала із поступом технічного прогресу. До того ж, колонізатори часто отримували продукцію колоніальних країн задарма, шляхом прямого грабунку. У часи розвитку мануфактурного капіталізму, власне, вирішувалося питання, котра із колоніальних держав завоює торговельну, морську і колоніальну гегемонію і тим забезпечить найсприятливіші умови для розвитку власної промисловості.

До нового часу Редагувати

Із розвитком торгового капіталізму виникає потребу у колоніальних ринках. Під час та опісля хрестових походів засновуються колонії венеціанців та генуезців на узбережжях Середземного та Чорного морів.

Посилений розвиток колонізації починається наприкінці 15 ст. Першими розпочинають завоювання колоній іспанці та португальці.

Португальці захоплюють Бразилію, утверджуються на молуккських островах, на Цейлоні, здійснюють вторгнення до Ост-індії та Китаю, де захоплюють Макао. Іспанці завойовують землі на Антильських островах, ведуть війни у Мексиці, Перу. Іспанці та португальці масово винищують місцеве населення, а натомісць завозять негрів із Африки, яких експлуатують як рабів.

До колоніальних захоплень скоро приєднуються також Голландія, Франція та Англія, часто конфліктуючи і ведучи війни із попередниками. Голландці відвойовують у португальців Молуккскі острови, Цейлон, Малакку, починають вибивати їх із Індії, захоплюють на якийсь час Бразилію.

Після початку французами колонізації наприкінці 16 ст. у 17 ст. вони захоплюють Канаду, Луїзіану, кілька Вест-Індських островів, здійснюють вторгнення до Індії та Африки.

Нового й найновішого часу Редагувати

Національно-визвольний рух у експлуатованих колоніальними імперіями народів у XVII—XVIII ст. набував форми селянських повстань. Такі селянські війни відбувалися у Росії, Польщі, Україні, Чехії, Угорщині, на Балканах, у країнах Азії.
У цей же період відбувається розвиток національної самосвідомості, яка формується у довгій та впертій боротьбі із іноземними загарбниками: народів Китаю — із манжурськими, Північної Індії — із афганськими, Ірану — із афганськими та турецькими, народів Закавказзя — із турецькими та іранськими завойовниками.

Три держави, що відігравали у XVII ст. керівну роль у Європі,— Іспанія, Голландія та Швеція,— наприкінці століття та на початку наступного поступаються місцем Пруссії, Австрії та Московській державі. Втрачають свої позиції також Річ Посполита та Османська імперія. Московська держава, окрім територій на Заході, захоплених під час Північної війни, просувається на схід до Тихого океану.

На Балканах йшла боротьба між Австрією та Османською імперією.

До колоніальних війн належали війни :

Війни Великої Британії Редагувати

Війни Франції Редагувати

Війни Росії Редагувати

У 1870-ті роки в Середній Азії стикалися два зустрічних потоки колоніальної експансії: Російська імперія та Сполучене Королівство вели наступальну політику.

Те ж саме відбувалося і на Близькому Сході: обидві держави намагалися досягти переважаючого впливу у Константинополі будь-якими засобами. Російська імперія, прагнучи до контролю над протоками, вела наступальну політику. Політика Росії щодо Чорноморських проток продовжується донині.

Війни Іспанії Редагувати

  • Іфійська війна

Війни Німеччини Редагувати

Війни Голандії Редагувати

Війни Португалії Редагувати

Втрати у колоніальних війнах Редагувати

За час від 1815 до 1914 року найголовнішими колоніальними війнами за бойовими втратами були Балканські війни (142 тис.), російсько-японська (99 тис.), Кримська (95 тис), франко-прусська (89 тис.), російсько-турецькі війни — 48 тис. (1877—1878) та 35 тис. (1828—1829), італійська війна 1859 року — 18 тис., австро-прусська — 16 тис. та ін. Головні втрати припадали на армії країн Східної Європи. На Російську імперію, Туреччину та Балканські країни — більш ніж половина усіх забитих та померлих від ран. У колоніальних війнах європейських держав у боях загинуло понад 100 тис. осіб, не рахуючи набагато більших втрат корінного населення народів Африки, Азії, Америки та Океанії.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Лист Н. Леніна до Генрієтти Голанд-Гольст. 8 березня 1916 року.— Ленин В. И. Полное собран. соч., т. 49.— М.: Изд-во политич. лит-ры.— С. 190
  2. Малая Советская Энциклопедия. Том четвертый. Ковальская—Массив. — М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1929.— С. 45—46.

Джерела Редагувати

  • Малая Советская Энциклопедия. Том четвертый. Ковальская—Массив. — М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1929.— С. 45.
  • Всемирная история / В десяти томах. Под ред. Е.М. Жукова (гл. ред.) и др. /Академия наук СССР.— М.: Изд-во соц.-экономич. лит-ры.— Т. V—VII.
  • Урланис Б.Ц. Войны и народонаселение Европы. — М.: Издательство социально-экономической литературы, 1960. — 565 с.

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про політику.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kolonialni vijni vijni sho yih vedut derzhavi z metoyu zavoyuvannya kolonij abo zh dlya zberezhennya u nih svogo panuvannya Shtab anglijskoyi vijskovoyi ekspediciyi poblizu Senafe v Efiopiyi Gravyura 1868 rokuKolonialni vijni za suttyu svoyeyu ye vijni nacionalni 1 Kolonialna politika vid samogo pochatku bula pov yazana iz vijnami Torgovelni vijni XVII ta XVIII st velisya kolonialnimi imperiyami za kolonialni ta torgovi perevagi Ci vijni suprovodzhuvalisya grabizhnickimi napadami na chuzhi kolonialni volodinnya a takozh rozvitkom piratstva Zmist 1 Kolonialni vijni 1 1 Do novogo chasu 1 2 Novogo j najnovishogo chasu 1 2 1 Vijni Velikoyi Britaniyi 1 2 2 Vijni Franciyi 1 2 3 Vijni Rosiyi 1 2 4 Vijni Ispaniyi 1 2 5 Vijni Nimechchini 1 2 6 Vijni Golandiyi 1 2 7 Vijni Portugaliyi 2 Vtrati u kolonialnih vijnah 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaKolonialni vijni RedaguvatiVpertist ta zhorstokist iz yakimi velisya kolonialni vijni obumovlyuvalisya namagannyam kozhnoyi iz derzhav supernic monopolizuvati u svoyih rukah grabunok zalezhnih derzhav a z inshogo boku vinyatkovim znachennyam kolonialnih rinkiv sho yih yak pravilo vdavalosya zakriti vid storonnoyi konkurenciyi Krim togo dlya kolonij torgivlya zavzhdi bula neekvivalentnoyu i pributkovist yiyi dlya metropoliyi zrostala iz postupom tehnichnogo progresu Do togo zh kolonizatori chasto otrimuvali produkciyu kolonialnih krayin zadarma shlyahom pryamogo grabunku U chasi rozvitku manufakturnogo kapitalizmu vlasne virishuvalosya pitannya kotra iz kolonialnih derzhav zavoyuye torgovelnu morsku i kolonialnu gegemoniyu i tim zabezpechit najspriyatlivishi umovi dlya rozvitku vlasnoyi promislovosti Do novogo chasu Redaguvati Iz rozvitkom torgovogo kapitalizmu vinikaye potrebu u kolonialnih rinkah Pid chas ta opislya hrestovih pohodiv zasnovuyutsya koloniyi venecianciv ta genuezciv na uzberezhzhyah Seredzemnogo ta Chornogo moriv Posilenij rozvitok kolonizaciyi pochinayetsya naprikinci 15 st Pershimi rozpochinayut zavoyuvannya kolonij ispanci ta portugalci Portugalci zahoplyuyut Braziliyu utverdzhuyutsya na molukkskih ostrovah na Cejloni zdijsnyuyut vtorgnennya do Ost indiyi ta Kitayu de zahoplyuyut Makao Ispanci zavojovuyut zemli na Antilskih ostrovah vedut vijni u Meksici Peru Ispanci ta portugalci masovo vinishuyut misceve naselennya a natomisc zavozyat negriv iz Afriki yakih ekspluatuyut yak rabiv Do kolonialnih zahoplen skoro priyednuyutsya takozh Gollandiya Franciya ta Angliya chasto konfliktuyuchi i veduchi vijni iz poperednikami Gollandci vidvojovuyut u portugalciv Molukkski ostrovi Cejlon Malakku pochinayut vibivati yih iz Indiyi zahoplyuyut na yakijs chas Braziliyu Pislya pochatku francuzami kolonizaciyi naprikinci 16 st u 17 st voni zahoplyuyut Kanadu Luyizianu kilka Vest Indskih ostroviv zdijsnyuyut vtorgnennya do Indiyi ta Afriki Novogo j najnovishogo chasu Redaguvati Nacionalno vizvolnij ruh u ekspluatovanih kolonialnimi imperiyami narodiv u XVII XVIII st nabuvav formi selyanskih povstan Taki selyanski vijni vidbuvalisya u Rosiyi Polshi Ukrayini Chehiyi Ugorshini na Balkanah u krayinah Aziyi U cej zhe period vidbuvayetsya rozvitok nacionalnoyi samosvidomosti yaka formuyetsya u dovgij ta vpertij borotbi iz inozemnimi zagarbnikami narodiv Kitayu iz manzhurskimi Pivnichnoyi Indiyi iz afganskimi Iranu iz afganskimi ta tureckimi narodiv Zakavkazzya iz tureckimi ta iranskimi zavojovnikami Tri derzhavi sho vidigravali u XVII st kerivnu rol u Yevropi Ispaniya Gollandiya ta Shveciya naprikinci stolittya ta na pochatku nastupnogo postupayutsya miscem Prussiyi Avstriyi ta Moskovskij derzhavi Vtrachayut svoyi poziciyi takozh Rich Pospolita ta Osmanska imperiya Moskovska derzhava okrim teritorij na Zahodi zahoplenih pid chas Pivnichnoyi vijni prosuvayetsya na shid do Tihogo okeanu Na Balkanah jshla borotba mizh Avstriyeyu ta Osmanskoyu imperiyeyu Do kolonialnih vijn nalezhali vijni 2 Velikoyi Britaniyi v Indiyi Pivnichnij Americi Yegipti ta Pivdennij Africi Franciyi u Africi Indo Kitayi Pivnichnij Americi Rosiyi na Kavkazi u Serednij Aziyi ta na Dalekomu Shodi Ispaniyi v Africi Americi Nimechchini v Africi Gollandiyi Portugaliyi Vijni Velikoyi Britaniyi Redaguvati Druga anglo burska vijnaAnglo burska vijna Vijna za nezalezhnist SShAVijni Franciyi Redaguvati Kolonialni vijni v Indokitayi 1946 1954 rr Alzhiri 1954 1962 rr Vijni Rosiyi Redaguvati Zavoyuvannya Turkestanu 1868 1876 Vijna za zavoyuvannya Hivi 1873 Zavoyuvannya Kokandskogo hanstva 1876 17 lyutogo 1876 roku imperator Oleksandr II pidpisav ukaz pro priyednannya hanstva do Rosijskoyi imperiyi Zahoplennya Sahalinu 1875 Zavoyuvannya Fergani 1876 Rosijsko turecka vijna 1877 1878 zahoplennya Bessarabiyi j chastini Maloyi Aziyi Rosijsko yaponska vijna cherez Koreyu ta chastinu Kitayu 1904 1905 U 1870 ti roki v Serednij Aziyi stikalisya dva zustrichnih potoki kolonialnoyi ekspansiyi Rosijska imperiya ta Spoluchene Korolivstvo veli nastupalnu politiku Te zh same vidbuvalosya i na Blizkomu Shodi obidvi derzhavi namagalisya dosyagti perevazhayuchogo vplivu u Konstantinopoli bud yakimi zasobami Rosijska imperiya pragnuchi do kontrolyu nad protokami vela nastupalnu politiku Politika Rosiyi shodo Chornomorskih protok prodovzhuyetsya donini Vijni Ispaniyi Redaguvati Ispano franko marokkanska vijnaIfijska vijnaVijni Nimechchini Redaguvati Hrestovij pohid proti slov yanVijni Golandiyi Redaguvati Vijni Portugaliyi RedaguvatiVtrati u kolonialnih vijnah RedaguvatiZa chas vid 1815 do 1914 roku najgolovnishimi kolonialnimi vijnami za bojovimi vtratami buli Balkanski vijni 142 tis rosijsko yaponska 99 tis Krimska 95 tis franko prusska 89 tis rosijsko turecki vijni 48 tis 1877 1878 ta 35 tis 1828 1829 italijska vijna 1859 roku 18 tis avstro prusska 16 tis ta in Golovni vtrati pripadali na armiyi krayin Shidnoyi Yevropi Na Rosijsku imperiyu Turechchinu ta Balkanski krayini bilsh nizh polovina usih zabitih ta pomerlih vid ran U kolonialnih vijnah yevropejskih derzhav u boyah zaginulo ponad 100 tis osib ne rahuyuchi nabagato bilshih vtrat korinnogo naselennya narodiv Afriki Aziyi Ameriki ta Okeaniyi Div takozh RedaguvatiKoloniya Kolonialna politika Kolonizaciya Kolonialni imperiyiPrimitki Redaguvati List N Lenina do Genriyetti Goland Golst 8 bereznya 1916 roku Lenin V I Polnoe sobran soch t 49 M Izd vo politich lit ry S 190 Malaya Sovetskaya Enciklopediya Tom chetvertyj Kovalskaya Massiv M Akcionernoe ob vo Sovetskaya Enciklopediya 1929 S 45 46 Dzherela RedaguvatiMalaya Sovetskaya Enciklopediya Tom chetvertyj Kovalskaya Massiv M Akcionernoe ob vo Sovetskaya Enciklopediya 1929 S 45 Vsemirnaya istoriya V desyati tomah Pod red E M Zhukova gl red i dr Akademiya nauk SSSR M Izd vo soc ekonomich lit ry T V VII Urlanis B C Vojny i narodonaselenie Evropy M Izdatelstvo socialno ekonomicheskoj literatury 1960 565 s Posilannya RedaguvatiFranc Fanon Koloniyalna vijna ta psihichni rozladi 1961 nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya pro politiku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kolonialni vijni amp oldid 39110894