www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хівинське ханство Xiva Xonligi 1511 1920ПрапорХівинського ханства історичні кордони на картіСтолиця ХіваМови хорезмськау

Хівинське ханство

Xiva Xonligi
Хівинське ханство

1511 – 1920

Прапор

Хівинського ханства: історичні кордони на карті
Столиця Хіва
Мови хорезмська
узбецька
Релігії Сунізм
Суфізм
Форма правління монархія
Історичний період Новий Час
 - Засновано Хівинське ханство 1511
 - Засновано Хорезмську Народну Радянську Республіку 1920
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Хівинське ханство

Хівинське ханство (узб. خیوه خانلیگی Xiva xonligi; перс. خانات خیوه‎) — назва Хорезмської держави в період з 1511 до 1920 року.

Історія Редагувати

Регіон, що увійшов до складу Хівинського ханства був частиною Чагатайського ханства зі столицею в Кенеургенч, одному з найбільших і найважливіших торгових центрів Центральної Азії. Тим не менше, Тимур розглядав місто як конкурента Самарканда, і протягом 5 військових кампаній, він знищив повністю Куня-Ургенч в 1388. Після Куня-Ургенч був остаточно залишено через зміну течії Аму-Дар'ї в 1576 році, центр регіону зміщується на південь, а в 1619 р. Араб Мухаммад-хан, оголосив Хіву столицею ханства.

Упродовж більшої частини історії зовнішня політика ханства була залежна від зацікавлення Великих держав цим тереном. Відкриття золота на березі Аму-Дар'ї в період правління в Росії Петра Великого, а також бажання Російської імперії встановити торговий шлях до Індії, призвело до збройних експедицій в регіон. У 1717-18-му роках князь Олександр Бекович-Черкаський й 750-4000 вояків зробили перший військовий рейд. Після цього рейду зацікавлення Росії цим тереном тимчасово вщухло. Між 1740-им та 1747-им ханство перебувало під протекторатом Надер Шаха.

Наступний помітний епізод у завоюванні Росією Хіви стався у 1839. Експедиція на чолі з генералом В. А. Перовським, начальником Оренбурзького гарнізону, складалася з 5200 піхотинців і 10 тисяч верблюдів. Номінальною метою місії було звільнити рабів захоплених і проданих туркменами на кордонах Росії на Каспії, але експедиція також мала на меті розширення кордонів Росії, через складнощі Британської імперії в першій англо-афганській війні. І ця спроба захоплення Хіви була невдала.

Постійна військова присутність Росії в Хорезмі почалася в 1848, з будівництвом Форт Аральськ в гирлі Сирдар'ї. Російська імперія мала вельми велику військову перевагу, що Хіва та інші центрально-азійські князівства, Бухара і Коканд, не мали шансів відбити наступ росіян, незважаючи на роки бойових дій. . Ханство поступово зменшується в розмірах за часів російської експансії в Туркестані і в 1873, після завоювання Росією сусідніх міст, Ташкента і Самарканда, генерал фон Кауфман почав наступ на Хіву. Його військо складалося з 13 тисяч піхоти і кінноти. Хіва капітулювала 28 травня 1873, а 12 серпня 1873 був підписаний мирний договір, за яким Хіва, ставала російським протекторатом.

Хівинське ханство на карті розпаду Російської імперії

Після Жовтневого перевороту в Росії і встановлення радянської влади, Хорезм зазнав впливу більшовизму. У листопаді 1919 почалося повстання під керівництвом комуністів. Але сил повсталих виявилося недостатньо для перемоги над урядовими військами. На допомогу повсталим були направлені війська Червоної Армії з Росії. На початок лютого 1920 армія Джунаїд-хана була повністю розгромлена. 2 лютого хан відрікся від престолу, а 26 квітня 1920 була проголошена Хорезмська Народна Радянська Республіка у складі РРФСР. У складі РРФСР вона і увійшла до СРСР, потім була перетворена в Хорезмську СРР, а восени 1924 на її території та територіях Бухарської СРР і ліквідованої Туркестанської АРСР були утворені союзні республіки Туркменська РСР і Узбецька РСР.

Хани Хорезму Редагувати

Династія Кунграт (1359—1388) Редагувати

Династія Шейбанідів (1511—1695) Редагувати

Виходці з династії Чингізидів (1695—1740) Редагувати

Династія Тугатимуридів Редагувати

У 1804 (факт. 1770) влада перейшла до Кунгратів.

Династія Кунгратів (1804—1920) Редагувати

Література Редагувати

  • William Griffith, Journals of Travels in Assam, Burma, Bhootan, Afghanistan and the Neighbouring Countries, (1847), Chapter XIV.
  • Compiled after Y. Bregel, ed. (1999), Firdaws al-iqbal; History of Khorezm. Leiden: Brill.

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. John Ayde, Indian Frontier Policy.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Xiva Xonligi Hivinske hanstvo1511 1920PraporHivinskogo hanstva istorichni kordoni na kartiStolicya HivaMovi horezmskauzbeckaReligiyi SunizmSufizmForma pravlinnya monarhiyaIstorichnij period Novij Chas Zasnovano Hivinske hanstvo 1511 Zasnovano Horezmsku Narodnu Radyansku Respubliku 1920Vikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Hivinske hanstvoHivinske hanstvo uzb خیوه خانلیگی Xiva xonligi pers خانات خیوه nazva Horezmskoyi derzhavi v period z 1511 do 1920 roku Zmist 1 Istoriya 2 Hani Horezmu 2 1 Dinastiya Kungrat 1359 1388 2 2 Dinastiya Shejbanidiv 1511 1695 2 3 Vihodci z dinastiyi Chingizidiv 1695 1740 2 4 Dinastiya Tugatimuridiv 2 5 Dinastiya Kungrativ 1804 1920 3 Literatura 4 Posilannya 5 PrimitkiIstoriya RedaguvatiRegion sho uvijshov do skladu Hivinskogo hanstva buv chastinoyu Chagatajskogo hanstva zi stoliceyu v Keneurgench odnomu z najbilshih i najvazhlivishih torgovih centriv Centralnoyi Aziyi Tim ne menshe Timur rozglyadav misto yak konkurenta Samarkanda i protyagom 5 vijskovih kampanij vin znishiv povnistyu Kunya Urgench v 1388 Pislya Kunya Urgench buv ostatochno zalisheno cherez zminu techiyi Amu Dar yi v 1576 roci centr regionu zmishuyetsya na pivden a v 1619 r Arab Muhammad han ogolosiv Hivu stoliceyu hanstva Uprodovzh bilshoyi chastini istoriyi zovnishnya politika hanstva bula zalezhna vid zacikavlennya Velikih derzhav cim terenom Vidkrittya zolota na berezi Amu Dar yi v period pravlinnya v Rosiyi Petra Velikogo a takozh bazhannya Rosijskoyi imperiyi vstanoviti torgovij shlyah do Indiyi prizvelo do zbrojnih ekspedicij v region U 1717 18 mu rokah knyaz Oleksandr Bekovich Cherkaskij j 750 4000 voyakiv zrobili pershij vijskovij rejd Pislya cogo rejdu zacikavlennya Rosiyi cim terenom timchasovo vshuhlo Mizh 1740 im ta 1747 im hanstvo perebuvalo pid protektoratom Nader Shaha Nastupnij pomitnij epizod u zavoyuvanni Rosiyeyu Hivi stavsya u 1839 Ekspediciya na choli z generalom V A Perovskim nachalnikom Orenburzkogo garnizonu skladalasya z 5200 pihotinciv i 10 tisyach verblyudiv Nominalnoyu metoyu misiyi bulo zvilniti rabiv zahoplenih i prodanih turkmenami na kordonah Rosiyi na Kaspiyi ale ekspediciya takozh mala na meti rozshirennya kordoniv Rosiyi cherez skladnoshi Britanskoyi imperiyi v pershij anglo afganskij vijni I cya sproba zahoplennya Hivi bula nevdala Postijna vijskova prisutnist Rosiyi v Horezmi pochalasya v 1848 z budivnictvom Fort Aralsk v girli Sirdar yi Rosijska imperiya mala velmi veliku vijskovu perevagu sho Hiva ta inshi centralno azijski knyazivstva Buhara i Kokand ne mali shansiv vidbiti nastup rosiyan nezvazhayuchi na roki bojovih dij 1 Hanstvo postupovo zmenshuyetsya v rozmirah za chasiv rosijskoyi ekspansiyi v Turkestani i v 1873 pislya zavoyuvannya Rosiyeyu susidnih mist Tashkenta i Samarkanda general fon Kaufman pochav nastup na Hivu Jogo vijsko skladalosya z 13 tisyach pihoti i kinnoti Hiva kapitulyuvala 28 travnya 1873 a 12 serpnya 1873 buv pidpisanij mirnij dogovir za yakim Hiva stavala rosijskim protektoratom nbsp Hivinske hanstvo na karti rozpadu Rosijskoyi imperiyiPislya Zhovtnevogo perevorotu v Rosiyi i vstanovlennya radyanskoyi vladi Horezm zaznav vplivu bilshovizmu U listopadi 1919 pochalosya povstannya pid kerivnictvom komunistiv Ale sil povstalih viyavilosya nedostatno dlya peremogi nad uryadovimi vijskami Na dopomogu povstalim buli napravleni vijska Chervonoyi Armiyi z Rosiyi Na pochatok lyutogo 1920 armiya Dzhunayid hana bula povnistyu rozgromlena 2 lyutogo han vidriksya vid prestolu a 26 kvitnya 1920 bula progoloshena Horezmska Narodna Radyanska Respublika u skladi RRFSR U skladi RRFSR vona i uvijshla do SRSR potim bula peretvorena v Horezmsku SRR a voseni 1924 na yiyi teritoriyi ta teritoriyah Buharskoyi SRR i likvidovanoyi Turkestanskoyi ARSR buli utvoreni soyuzni respubliki Turkmenska RSR i Uzbecka RSR Hani Horezmu RedaguvatiDinastiya Kungrat 1359 1388 Redaguvati Husejn Sufi 1359 1373 Jusuf 1373 Sulajman 1388Dinastiya Shejbanidiv 1511 1695 Redaguvati Abu l Mansur Ilbars han sin Bureke sultana han Kok Ordi 1511 han Horezma 1511 1538 Sultan Hodzha han sin Bilbars Palandzh sultana han Horezma 1538 1539 Husajn Kuli han sin Ilak hana han Horezma 1539 1558 Sufiyan han sin Imnak hana han Horezma 1558 1564 Budzhunchga han sin Imnak hana han Horezma 1564 1568 Avanesh han sin Imnak hana han Horezma 1568 1581 Kahlan han sin Imnak hana han Horezma 1581 1590 Agataj han smn Imnak hana han Horezma 1590 1598 Hadzhi Muhammad han sin Agataj hana han Horezma 1598 1603 Arab Muhammad han sin Hadzhi Muhammad hana han Horezma 1603 1623 Isfandiyar han I sin Arab Muhammad hana han Horezma 1623 1643 Abu l Gazi han sin Arab Muhammad hana han Horezma 1643 1663 Abu l Muzaffar Muhammad Anusha han sin Abu l Gazi hana han Horezma 1663 1686 Hudajdad han sin Muhammad Anusha hana han Horezma 1686 1689 Erenk han sin Muhammad Anusha hana han Horezma 1689 1694Vihodci z dinastiyi Chingizidiv 1695 1740 Redaguvati Dzhuchi han han Horezma 1694 1697 Vali han han Horezma 1697 1698 Shah Niyaz han sin Dzhuchi hana han Horezma 1698 1703 Shahbaht han sin Shah Nijaz hana han Horezma 1703 1704 Yadigar han sin Muhammad Anusha hana han Horezma 1704 1714 Isim han sin Jadgar hana han Horezma 1714 1715 Sher Gazi han sin Isim hana han Horezma 1715 1728 Ilbars han II sin Shah Nijaz hana han Horezma 1728 1740 Abu l Gazi Muhammad han sin Ilbars hana han Horezma 1740 1745Shah Timur han v Arale 1721 36 Bahadur han kazah 1728 Ilbars han II 1728 40 Tahir han kazah 1740 41 Nurali han kazah 1741 42 Abu l Gazi han II 1742 46 Dinastiya Tugatimuridiv Redaguvati Gayip han 1746 57 Abdallah Karabaj brat 1757 Timur Gazi han 1757 63 Tauke han 1763 64 Shah Gazi han 1764 67 Abu l Gazi han III 1767 form 1770 1804 1806 Nurali han 1767 69 Dzhangir han 1769 70 Bulakaj han 1770 U 1804 fakt 1770 vlada perejshla do Kungrativ Dinastiya Kungrativ 1804 1920 Redaguvati Muhammad Amin bij sin Ish Muhammad Jar biya bej plem ya Kungrat inak Horezma 1763 1790 Muhammad Avaz bij sin Muhammad Amin biya bej plem ya Kungrat inak Horezma 1790 1804 Muhammad Iltuzar han sin Muhammad Avaz biya bej plem ya Kungrat inak Horezma 1804 han Horezma 1804 1806 Muhammad Rahim han sin Muhammad Avaz biya han Horezma 1806 1825 Allakuli han sin Muhammad Rahim hana han Horezma 1825 1842 Rahim Kuli han sin Alla Kuli hana han Horezma 1842 1845 Muhammad Amin han sin Alla Kuli hana han Horezma 1845 1855 Abdulla han sin IbadUlla beka han Horezma 1855 Kutlug Murad han sin IbadUlla beka han Horezma 1855 1856 Sayid Muhammad han sin Muhammad Rahim hana han Horezma 1856 1864 Muhammad Rahim han II r 1845 sin Muhammad hana han Horezma 1864 1910 u 1873 hanam Horezma pislya vstanovlennya rosijskogo protektoratu imperatorom Vserosijskim darovano zagalnij titul po popohodzhennyu visokist Isfandiyar han nar 1871 sin Muhammad Rahim Firuz hana svitlist valiahd 1891 1910 han Horezma 1910 1918 Sayid Abdulla han nar 1870 sin Muhammad Rahim Firuz hana han Horezma 1918 1920 vizir Dzhunayid han fakt 1918 20 pret 1916 26 Literatura RedaguvatiWilliam Griffith Journals of Travels in Assam Burma Bhootan Afghanistan and the Neighbouring Countries 1847 Chapter XIV Compiled after Y Bregel ed 1999 Firdaws al iqbal History of Khorezm Leiden Brill Posilannya RedaguvatiHivinskij kaganat Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Primitki Redaguvati John Ayde Indian Frontier Policy Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hivinske hanstvo amp oldid 37973355