Кенеурге́нч, Куня-Урге́нч (туркм. Köneürgenç — Старий Ургенч, араб. Ґурґандж) — місто з населенням 31 400 жителів, адміністративний центр Дашогузького велаяту Туркменістану. До його південної окраїни примикає територія національного історико-культурного музею-заповідника, що розташовується на місці древньої столиці Хорезма 10-16 ст. — міста Ургенч. У 2005 пам'ятники міста включені в список Світової спадщини ЮНЕСКО.
Кенеургенч туркм. Köneürgenç | |
---|---|
Основні дані | |
Країна | Туркменістан |
Велаят | Дашогузький |
Населення | 191 400 осіб |
Часовий пояс | |
Географічні координати | 42°19′00″ пн. ш. 59°09′27″ сх. д. / 42.31667° пн. ш. 59.15750° сх. д.Координати: 42°19′00″ пн. ш. 59°09′27″ сх. д. / 42.31667° пн. ш. 59.15750° сх. д. |
Карта | |
Кенеургенч | |
Кенеургенч у Вікісховищі |
Географія
Куня-Ургенч розташовувався поблизу старого русла Амудар'ї та був одним з великих міст великого шовкового шляху.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом помірних пустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 28.2 °C (82.8 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -3.8 °С (25.2 °F).
Клімат Кенеургенча | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 0,5 | 2,5 | 10,2 | 20,6 | 28,2 | 33,1 | 35,4 | 33 | 27,2 | 18 | 10,2 | 3,3 | 18,5 |
Середня температура, °C | −3,8 | −2,1 | 5,2 | 14,4 | 21,5 | 26,1 | 28,2 | 25,4 | 19,5 | 11,4 | 5,5 | −0,7 | 12,6 |
Середній мінімум, °C | −8,7 | −8,3 | −1,6 | 6,9 | 13,6 | 17,7 | 20,6 | 17,7 | 11,9 | 4 | −1,2 | −5,1 | 5,6 |
Норма опадів, мм | 9 | 8 | 17 | 18.9 | 13.6 | 4 | 3.1 | 2.8 | 2.9 | 8.7 | 10 | 12 | 110 |
Днів з опадами | 5,8 | 4,7 | 5,8 | 5,8 | 3,9 | 2,4 | 1,4 | 1 | 1,5 | 3,4 | 4,3 | 6,1 | 46,1 |
Вологість повітря, % | 78.8 | 74.4 | 68 | 57.7 | 47.7 | 45.3 | 48.7 | 53.1 | 55.3 | 60.5 | 71.8 | 81.3 | 61.9 |
Джерело: Weatherbase |
Історія
Дата заснування невідома, але залишки найстаршої міцності міста Киркмолла (туркм. Kyrkmolla — Сорок мулл) відносять до античного періоду (V—II ст. до н. е.).
У 995 хорезмшах Абу Аббас Мамун обрав Ургенч своєю столицею. XII і початок XIII ст. були періодом розквіту Ургенча, що перевершувало по чисельності населення та популярності всі міста Середньої Азії, крім Бухари.
У 1221 Чингісхан зрівняв це місто з землею. Ургенч був включений до складу улусу Джучі, а потім став майже незалежним у системі золотоординського ханства. Особливу роль у його розвитку в першій половині XIV ст. зіграли місцевий правитель Кутлуг-Тімур (туркм. Kutlug Timur — святий Тимур) і його дружина Тюрабек-ханим.
Чергове руйнування міста в 1388 у ході завойовницьких походів Тамерлана й несподівана зміна напрямку русла Амудар'ї на північ змусило його жителів покинути це місце назавжди.
У XVI ст. за 190 км на південний схід ними був засноване однойменне місто — нині адміністративний центр Хорезмської області Узбекистану, після чого Ургенч отримав назву «Старий Ургенч».
Перші археологічні розкопки в старому місті були проведені Олександром Якубовським у 1929 році. Більшість пам'ятників Куня-Ургенча були повністю або частково зруйновані. Найдавнішим спорудженням є фортеця Киркмолла, на місці якої в XI ст. побудована так звана «Академія» султана Мамуна ібн-мамуна, де навчалися енциклопедист Абу Рейхан Аль-Біруні і геніальний натураліст, лікар і філософ Абу Алі ібн-Сіна, відомий на Заході як Авіценна. За народною легендою, під час навали Чингісхана в цьому будинку сховалося сорок мулл і в результаті їхніх молитов він перевернувся догори дном.
У цей час на території міста розташовані три невеликих мавзолеї XII ст. і більший мавзолей Терабек-ханим XIV ст., що був майже повністю відновлений в 1990-ті роки. Найвідомішим мавзолеєм Куня-Ургенча, насамперед серед ісламських прочан, є мавзолей Наджм пекл-дін ал-кубра (араб. — «Зірка релігії») — суфійського подвижника XIII ст., що вважається основоположником суфізму в Хорезмі.
Головна визначна пам'ятка Куня-Ургенча — 60-метровий мінарет Кутлуг-Тімура, побудований у середині XIV століття, що робить його найвищим цегельним мінаретом у Середній Азії. Слід також зазначити найстаріший з уцілілих пам'ятників — мавзолей хорезмшаха Іль-Арслана (1157–1172), що вінчає 12-гранний конічний купол, викладений глазурованою цеглою.
На півночі від міста перебуває великий середньовічний «некрополь 360 святих». По одній народній легенді, у ньому перебувають тіла 360 ісламських святих, в основному учнів пророка Мухаммеда, яких він послав в усі кінці світу для проповідування ісламу й велів повернутися назад в Ургенч. За іншою легендою, ці тіла належать ісламським святим, що прийняли мученицьку смерть під час руйнування міста військами Чингісхана.
Галерея
- Мінарет Кутлуг-Тімура
- Мінарет Кутлуг-Тімура
- Мінарет Кутлуг-Тімура та мавзолей Саїд-Ахмад
- Мавзолей Текеша
- Мавзолей Текеша
- Мавзолей Текеша
- Мавзолей Арслана
- Мавзолей Терабек-ханим
- Мавзолей Текеша
- Ворота „Il-Arslan-Mausoleum“
- Могила у „Il-Arslan-Mausoleum“
- Ворота каравансараю
- Мавзолей Саїд-Ахмад
- Мавзолей Саїд-Ахмад
- Мавзолей Турабек Ханум
- Мавзолей Турабек Ханум
- Мозаїка на куполі мавзолею Турабек Ханум
- Мавзолей Наджм ад-Дін аль-Кубра
- Портал мавзолею Наджм ад-Дін аль-Кубра
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кенеургенч |
- Guide in Kunya Urgench [ 8 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- UNESCO World Heritage List: Kunya Urgench [ 12 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Kunya Urgench Nomination File [ 26 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Konye-Urgench Museum [ 8 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Клімат Кенеургенча
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Keneurge nch Kunya Urge nch turkm Koneurgenc Starij Urgench arab Gurgandzh misto z naselennyam 31 400 zhiteliv administrativnij centr Dashoguzkogo velayatu Turkmenistanu Do jogo pivdennoyi okrayini primikaye teritoriya nacionalnogo istoriko kulturnogo muzeyu zapovidnika sho roztashovuyetsya na misci drevnoyi stolici Horezma 10 16 st mista Urgench U 2005 pam yatniki mista vklyucheni v spisok Svitovoyi spadshini YuNESKO Keneurgench turkm Koneurgenc Osnovni dani Krayina Turkmenistan Velayat Dashoguzkij Naselennya 191 400 osib Chasovij poyas UTC 5 Geografichni koordinati 42 19 00 pn sh 59 09 27 sh d 42 31667 pn sh 59 15750 sh d 42 31667 59 15750 Koordinati 42 19 00 pn sh 59 09 27 sh d 42 31667 pn sh 59 15750 sh d 42 31667 59 15750 Karta Keneurgench Keneurgench u VikishovishiGeografiyaKunya Urgench roztashovuvavsya poblizu starogo rusla Amudar yi ta buv odnim z velikih mist velikogo shovkovogo shlyahu Klimat Misto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya klimatom pomirnih pustel Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 28 2 C 82 8 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 3 8 S 25 2 F Klimat Keneurgencha Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 0 5 2 5 10 2 20 6 28 2 33 1 35 4 33 27 2 18 10 2 3 3 18 5 Serednya temperatura C 3 8 2 1 5 2 14 4 21 5 26 1 28 2 25 4 19 5 11 4 5 5 0 7 12 6 Serednij minimum C 8 7 8 3 1 6 6 9 13 6 17 7 20 6 17 7 11 9 4 1 2 5 1 5 6 Norma opadiv mm 9 8 17 18 9 13 6 4 3 1 2 8 2 9 8 7 10 12 110 Dniv z opadami 5 8 4 7 5 8 5 8 3 9 2 4 1 4 1 1 5 3 4 4 3 6 1 46 1 Vologist povitrya 78 8 74 4 68 57 7 47 7 45 3 48 7 53 1 55 3 60 5 71 8 81 3 61 9 Dzherelo WeatherbaseIstoriyaOazi Data zasnuvannya nevidoma ale zalishki najstarshoyi micnosti mista Kirkmolla turkm Kyrkmolla Sorok mull vidnosyat do antichnogo periodu V II st do n e U 995 horezmshah Abu Abbas Mamun obrav Urgench svoyeyu stoliceyu XII i pochatok XIII st buli periodom rozkvitu Urgencha sho perevershuvalo po chiselnosti naselennya ta populyarnosti vsi mista Serednoyi Aziyi krim Buhari U 1221 Chingishan zrivnyav ce misto z zemleyu Urgench buv vklyuchenij do skladu ulusu Dzhuchi a potim stav majzhe nezalezhnim u sistemi zolotoordinskogo hanstva Osoblivu rol u jogo rozvitku v pershij polovini XIV st zigrali miscevij pravitel Kutlug Timur turkm Kutlug Timur svyatij Timur i jogo druzhina Tyurabek hanim Chergove rujnuvannya mista v 1388 u hodi zavojovnickih pohodiv Tamerlana j nespodivana zmina napryamku rusla Amudar yi na pivnich zmusilo jogo zhiteliv pokinuti ce misce nazavzhdi U XVI st za 190 km na pivdennij shid nimi buv zasnovane odnojmenne misto nini administrativnij centr Horezmskoyi oblasti Uzbekistanu pislya chogo Urgench otrimav nazvu Starij Urgench Pershi arheologichni rozkopki v staromu misti buli provedeni Oleksandrom Yakubovskim u 1929 roci Bilshist pam yatnikiv Kunya Urgencha buli povnistyu abo chastkovo zrujnovani Najdavnishim sporudzhennyam ye fortecya Kirkmolla na misci yakoyi v XI st pobudovana tak zvana Akademiya sultana Mamuna ibn mamuna de navchalisya enciklopedist Abu Rejhan Al Biruni i genialnij naturalist likar i filosof Abu Ali ibn Sina vidomij na Zahodi yak Avicenna Za narodnoyu legendoyu pid chas navali Chingishana v comu budinku shovalosya sorok mull i v rezultati yihnih molitov vin perevernuvsya dogori dnom U cej chas na teritoriyi mista roztashovani tri nevelikih mavzoleyi XII st i bilshij mavzolej Terabek hanim XIV st sho buv majzhe povnistyu vidnovlenij v 1990 ti roki Najvidomishim mavzoleyem Kunya Urgencha nasampered sered islamskih prochan ye mavzolej Nadzhm pekl din al kubra arab Zirka religiyi sufijskogo podvizhnika XIII st sho vvazhayetsya osnovopolozhnikom sufizmu v Horezmi Golovna viznachna pam yatka Kunya Urgencha 60 metrovij minaret Kutlug Timura pobudovanij u seredini XIV stolittya sho robit jogo najvishim cegelnim minaretom u Serednij Aziyi Slid takozh zaznachiti najstarishij z ucililih pam yatnikiv mavzolej horezmshaha Il Arslana 1157 1172 sho vinchaye 12 grannij konichnij kupol vikladenij glazurovanoyu cegloyu Na pivnochi vid mista perebuvaye velikij serednovichnij nekropol 360 svyatih Po odnij narodnij legendi u nomu perebuvayut tila 360 islamskih svyatih v osnovnomu uchniv proroka Muhammeda yakih vin poslav v usi kinci svitu dlya propoviduvannya islamu j veliv povernutisya nazad v Urgench Za inshoyu legendoyu ci tila nalezhat islamskim svyatim sho prijnyali muchenicku smert pid chas rujnuvannya mista vijskami Chingishana GalereyaMinaret Kutlug Timura Minaret Kutlug Timura Minaret Kutlug Timura ta mavzolej Sayid Ahmad Mavzolej Tekesha Mavzolej Tekesha Mavzolej Tekesha Mavzolej Arslana Mavzolej Terabek hanim Mavzolej Tekesha Vorota Il Arslan Mausoleum Mogila u Il Arslan Mausoleum Vorota karavansarayu Mavzolej Sayid Ahmad Mavzolej Sayid Ahmad Mavzolej Turabek Hanum Mavzolej Turabek Hanum Mozayika na kupoli mavzoleyu Turabek Hanum Mavzolej Nadzhm ad Din al Kubra Portal mavzoleyu Nadzhm ad Din al Kubra PanoramaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Keneurgench Guide in Kunya Urgench 8 lyutogo 2015 u Wayback Machine UNESCO World Heritage List Kunya Urgench 12 lipnya 2018 u Wayback Machine Kunya Urgench Nomination File 26 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Konye Urgench Museum 8 lyutogo 2015 u Wayback Machine Klimat Keneurgencha