Ставровецький Кирило (Транквіліон) (1581 /?, село Ставрів, нині Млинівського району Рівненської області — 1646, Чернігів) — український православний і греко-католицький освітній та церковний діяч, архімандрит Чернігівський, поет, учений, друкар, видавець.
| Кирило Транквіліон-Ставровецький | |
|---|---|
| «Перло многоцѣнное», Чернігів, 1646 | |
| Народився | 1581 Ставрів, Волинське воєводство, Річ Посполита |
| Помер | 1646 Чернігів |
| Громадянство | Річ Посполита |
| Діяльність | церковний діяч, учений, видавець |
| Галузь | творче і професіональне письмоd, високий друк, видавнича справа, церковне служінняd і monkish lifed |
| Знання мов | церковнослов'янська і староцерковнослов'янська |
| Заклад | Львівська братська школа |
| Конфесія | православ'я |
|
Біографія Редагувати
Наприкінці 1580-х (1589) роках учителював у Львові, потім в Острозі й Вільні. Як знавець грецької мови виступав перед патріархом Єремією II в обороні Львівського братства.
У грудні 1589 року як знавець грецької — учасник зустрічі тернопільських братчиків з Константинопольським патріархом Єремією ІІ Траносом у Тернополі (це підтверджує надпис на вмурованому над входом до церкви Різдва Христового (Середньої)). Через переслідування єпископа Гедеона Балабана перебрався до Вільна, де викладав слов'янську і грецьку мови у братській школі. 1618 р. переїхав до Почаєва.
З 1618 року — ігумен Унівського монастиря, пізніше Любарського Свято-Георгіївського. Мав власну пересувну друкарню, у якій видавав свої твори.
1626 року Кирило Танквіліон-Ставровецький перейшов на унію. У 1628 році отримав посаду архімандрита Єлецького монастиря в Чернігові, пробув там до смерті.
Друкарський доробок Редагувати
- 1618 р. — першу українську догматичну систему «Зерцало богословія» (інші дані — у Почаївському монастирі)
- 1619 р. — «Євангеліє учительноє», збірку своїх проповідей на неділю та свята (у Рохманові). Окремі частини цієї праці присвятив Раїні Могилянці-Вишневецькій, в маєтку якої проживав і працював. Цей твір був засуджений Собором українських православних єпископів, 1627 р. у Москві наказали його «на пожарах спалити».
- 1646 р. — збірку повчань і побутово-моралістичних віршів «Перло многоцѣнное».
- «Учительне Євангеліє» Кирила-Транквіліона Ставровецького, у перекладі на сучасну українську мову, видано у Львові 2014 р. (вид. «Свічадо»).
Примітки Редагувати
- ↑ Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Пиндус Б., Чернихівський Г. Ставровецький (Транквіліон) Кирило… — С. 327.
- . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 4 Вересня 2020. Процитовано 11 травня 2020.
- Окружная грамота царя Михаила Федоровича от 1 декабря 1627 г. (№ 77) // Собрание Государственных Грамот и Договоров. Часть 3. — М.: В тип. Селивановского, 1822. — С. 298.(рос.)
Джерела і література Редагувати
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Мицик Ю. А. Ставровецький-Транквіліон Кирило [ 24 Грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 779. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Транквіліон, Кирило // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 646. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Пиндус Б., Чернихівський Г. Ставровецький (Транквіліон) Кирило // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 327. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Кирило Транквіліон-Ставровецький [ 20 Квітня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Ставровецький Кирило Транквіліон // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1830. — 1000 екз.
- Огородник І. В., Огородник В. В. Кирило-Транквіліон Ставровецький [ 20 Червня 2019 у Wayback Machine.] // Історія філософської думки в Україні. Курс лекцій. — К. : Вища школа, 1999. — 543 с.
- Верзилов А. Униатские архимандриты в Чернигове // Труды Черниговской губернской архивной комисии. — Чернигов, 1903. — Вып. 5. (рос.)
Посилання Редагувати
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Кирило Транквіліон-Ставровецький |
- Твори різних жанрів на Ізборнику [ 13 Травня 2013 у Wayback Machine.]
- Твори в цифровій бібліотеці НБУВ [ 10 Березня 2016 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про українського письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |