www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кераміка Ізніка вид декоративно ужиткового мистецтва пов язаний із виробництвом широкого спектра художніх та утилітарних

Кераміка Ізніка

Кераміка Ізніка — вид декоративно-ужиткового мистецтва, пов'язаний із виробництвом широкого спектра художніх та утилітарних керамічних виробів у турецькому місті Ізнік (переважно османського періоду).

Тарілка з розкопок Аккерманської фортеці. Експозиція Білгород-Дністровського краєзнавчого музею

Історія Редагувати

Керамічне виробництво в Ізніку (колишнє візантійське місто Нікея) склалося принаймні в останній чверті XV століття.

Становлення великого керамічного центру в Ізніку відповідало, перш за все, потребам монументального зодчества — оформлення інтер'єрів мечетей і палаців швидко зростаючих міст Османської держави, і, в першу чергу, Стамбула. У період найвищого підйому і розквіту Османської держави, її швидкого територіального розширення і відповідного зростання багатства її еліти, нечисленні керамічні майстерні Малої Азії вже не могли забезпечити всезростаючий попит на кахлі. Об'єктивними факторами розвитку великого виробництва кераміки, насамперед, будівельної, в Ізнику були:

  • наявність потужної сировинної бази (високоякісної білої глини);
  • постійно зростаючий попит на подібні вироби;
  • відносна близькість до столиці — головного замовника і споживача продукції.

В результаті у майстернях Ізника була опрацьована технологія виготовлення керамічної продукції з м'якої силікатної формувальної маси білого або рожевого кольору, покритої прозорою безбарвною свинцево-лужною поливою.

Відмінною рисою цієї області ремесла стало формування і розвиток мистецтва мініатюрного живопису на керамічних виробах, що дозволили перейти до побудови панно і сюжетних творів, прикрасити численні мечеті і палаци. Класичним прикладом палацового інтер'єру є комплекс Топкапи в Стамбулі, що втілив кращі традиції і стилі художньої кераміки Ізника.

Будівельна кераміка швидко завоювала панівне положення в керамічному виробництві — по відношенню до неї на державному рівні проводилася політика протекціонізму. Посуд, таким чином, розглядався як побічний вид виробів. Тим не менш, він призначався для вжитку у середовищі вищих кіл османського суспільства і носив елітарний характер.

Типологія Редагувати

Керамічні вироби Ізніка

Дослідник турецької кераміки А. Лейн виділяє три типологічні зразки ізникської кераміки, пов'язані з її хронологічним розвитком.

  1. Ізнік І («Авраам із Кютах'ї», 1490—1525). Переважає синьо-біла кольорова гама, відчутним є середньоазійські та китайські впливи.
  2. Ізнік ІІ («Дамаск», 1525—1525). Розширюється кольорове виконання — додаються оливково-зелений, світло-рожевий, пурпуровий, коричневий і сірий кольори. Зображення стають крупними і потужними, містять троянди, тюльпани, гвоздики, гранати, перисті листки і дерева. Широко вживаються арабески.
  3. Ізник ІІІ («Родос», 1525—1700). Вирізнялася дуже високою якістю продукції, з використанням поливи і підполив'яного розпису по білій глині. Тут інтенсивно використовується чорний контур зображень, у той же час вводяться яскраві мідно-зелений, ультрамариново-блакитний і томатно-червоний кольори. Часто використовуються зображення всіх видів анімалістичних мотивів, фантастичних істот, таких як гарпії і дракони, кораблі та інші плавальні засоби, а також геометричні мотиви.

Остаточно мануфактура припинила існування в кінці XVIII століття. У сучасній Туреччині керамічний центр Ізника і його майстерні працюють за тими ж технологіям, що і середньовічні майстри, значною мірою насичуючи туристичну галузь турецької економіки.

Імпорти кераміки Редагувати

Кераміка Ізніка поширювалась як по території Османської імперії, так і далеко за її межами. В Єгипті і Північній Африці набули використовувались кахлі Ізника. Основним пунктом ввезення ізникських виробів в Італію була Венеція, де осідала значна частка імпорту. Крім того, турецькі та італійські купці завозили посуд в Англію, Голландію та Німеччину. Більшого поширення ця кераміка, здебільшого, посуд, набула в османських провінціях на території сучасних Румунії, Болгарії та Угорщини. У Криму, Приазов'ї і на Кавказі знахідки ізникського посуду також є частими. Імпортувалася така кераміка й до Москви.

Зразки ізнікського посуду були знайдені у Києві на території Михайлівського Золотоверхого монастиря та інших монастирських будівель неподалік Печерської лаври, де вона була у вжитку представників вищих верств духовенства.

Примітки Редагувати

  1. Беляева С. А., Фиалко Е. Е. Керамика Изника конца XV—XVI вв. из раскопок Нижнего двора Аккерманской крепости // Поливная керамика Средиземноморья и Причерноморья X—XVIII вв. = Glazed Pottery of the Mediterranean and the Black Sea Region, 10th–18th Centuries / Ин-т археологии им. А. Х. Халикова, Акад. наук Респ. Татарстан, Ун-т высш. антрополог. шк. ; под ред.: С. Г. Бочарова [и др.]; обл.: Д. А. Топал. — Казань: Б. и. ; Кишинев: Stratum Plus: Университет «Высшая антропологическая школа», 2017 — Т.2. Поливная керамика Средиземноморья и Причерноморья X—XVIII вв. — С. 562—564.
  2. Чміль Л. Турецька кераміка XVI—XVIII ст. з території Михайлівського Золотоверхого монастиря // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. Часи Козацькі. — 2005. — 14. — С. 60—64.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кераміка
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кахлі

Посилання Редагувати

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Keramika Iznika vid dekorativno uzhitkovogo mistectva pov yazanij iz virobnictvom shirokogo spektra hudozhnih ta utilitarnih keramichnih virobiv u tureckomu misti Iznik perevazhno osmanskogo periodu Tarilka z rozkopok Akkermanskoyi forteci Ekspoziciya Bilgorod Dnistrovskogo krayeznavchogo muzeyu Zmist 1 Istoriya 2 Tipologiya 3 Importi keramiki 4 Primitki 5 Posilannya 6 LiteraturaIstoriya RedaguvatiKeramichne virobnictvo v Izniku kolishnye vizantijske misto Nikeya sklalosya prinajmni v ostannij chverti XV stolittya Stanovlennya velikogo keramichnogo centru v Izniku vidpovidalo persh za vse potrebam monumentalnogo zodchestva oformlennya inter yeriv mechetej i palaciv shvidko zrostayuchih mist Osmanskoyi derzhavi i v pershu chergu Stambula U period najvishogo pidjomu i rozkvitu Osmanskoyi derzhavi yiyi shvidkogo teritorialnogo rozshirennya i vidpovidnogo zrostannya bagatstva yiyi eliti nechislenni keramichni majsterni Maloyi Aziyi vzhe ne mogli zabezpechiti vsezrostayuchij popit na kahli Ob yektivnimi faktorami rozvitku velikogo virobnictva keramiki nasampered budivelnoyi v Izniku buli nayavnist potuzhnoyi sirovinnoyi bazi visokoyakisnoyi biloyi glini postijno zrostayuchij popit na podibni virobi vidnosna blizkist do stolici golovnogo zamovnika i spozhivacha produkciyi V rezultati u majsternyah Iznika bula opracovana tehnologiya vigotovlennya keramichnoyi produkciyi z m yakoyi silikatnoyi formuvalnoyi masi bilogo abo rozhevogo koloru pokritoyi prozoroyu bezbarvnoyu svincevo luzhnoyu polivoyu Vidminnoyu risoyu ciyeyi oblasti remesla stalo formuvannya i rozvitok mistectva miniatyurnogo zhivopisu na keramichnih virobah sho dozvolili perejti do pobudovi panno i syuzhetnih tvoriv prikrasiti chislenni mecheti i palaci Klasichnim prikladom palacovogo inter yeru ye kompleks Topkapi v Stambuli sho vtiliv krashi tradiciyi i stili hudozhnoyi keramiki Iznika Budivelna keramika shvidko zavoyuvala panivne polozhennya v keramichnomu virobnictvi po vidnoshennyu do neyi na derzhavnomu rivni provodilasya politika protekcionizmu Posud takim chinom rozglyadavsya yak pobichnij vid virobiv Tim ne mensh vin priznachavsya dlya vzhitku u seredovishi vishih kil osmanskogo suspilstva i nosiv elitarnij harakter Tipologiya Redaguvati nbsp Keramichni virobi IznikaDoslidnik tureckoyi keramiki A Lejn vidilyaye tri tipologichni zrazki iznikskoyi keramiki pov yazani z yiyi hronologichnim rozvitkom Iznik I Avraam iz Kyutah yi 1490 1525 Perevazhaye sino bila kolorova gama vidchutnim ye serednoazijski ta kitajski vplivi Iznik II Damask 1525 1525 Rozshiryuyetsya kolorove vikonannya dodayutsya olivkovo zelenij svitlo rozhevij purpurovij korichnevij i sirij kolori Zobrazhennya stayut krupnimi i potuzhnimi mistyat troyandi tyulpani gvozdiki granati peristi listki i dereva Shiroko vzhivayutsya arabeski Iznik III Rodos 1525 1700 Viriznyalasya duzhe visokoyu yakistyu produkciyi z vikoristannyam polivi i pidpoliv yanogo rozpisu po bilij glini Tut intensivno vikoristovuyetsya chornij kontur zobrazhen u toj zhe chas vvodyatsya yaskravi midno zelenij ultramarinovo blakitnij i tomatno chervonij kolori Chasto vikoristovuyutsya zobrazhennya vsih vidiv animalistichnih motiviv fantastichnih istot takih yak garpiyi i drakoni korabli ta inshi plavalni zasobi a takozh geometrichni motivi 1 Ostatochno manufaktura pripinila isnuvannya v kinci XVIII stolittya U suchasnij Turechchini keramichnij centr Iznika i jogo majsterni pracyuyut za timi zh tehnologiyam sho i serednovichni majstri znachnoyu miroyu nasichuyuchi turistichnu galuz tureckoyi ekonomiki Importi keramiki RedaguvatiKeramika Iznika poshiryuvalas yak po teritoriyi Osmanskoyi imperiyi tak i daleko za yiyi mezhami V Yegipti i Pivnichnij Africi nabuli vikoristovuvalis kahli Iznika Osnovnim punktom vvezennya iznikskih virobiv v Italiyu bula Veneciya de osidala znachna chastka importu Krim togo turecki ta italijski kupci zavozili posud v Angliyu Gollandiyu ta Nimechchinu Bilshogo poshirennya cya keramika zdebilshogo posud nabula v osmanskih provinciyah na teritoriyi suchasnih Rumuniyi Bolgariyi ta Ugorshini U Krimu Priazov yi i na Kavkazi znahidki iznikskogo posudu takozh ye chastimi Importuvalasya taka keramika j do Moskvi Zrazki iznikskogo posudu buli znajdeni u Kiyevi na teritoriyi Mihajlivskogo Zolotoverhogo monastirya ta inshih monastirskih budivel nepodalik Pecherskoyi lavri de vona bula u vzhitku predstavnikiv vishih verstv duhovenstva 2 Primitki Redaguvati Belyaeva S A Fialko E E Keramika Iznika konca XV XVI vv iz raskopok Nizhnego dvora Akkermanskoj kreposti Polivnaya keramika Sredizemnomorya i Prichernomorya X XVIII vv Glazed Pottery of the Mediterranean and the Black Sea Region 10th 18th Centuries In t arheologii im A H Halikova Akad nauk Resp Tatarstan Un t vyssh antropolog shk pod red S G Bocharova i dr obl D A Topal Kazan B i Kishinev Stratum Plus Universitet Vysshaya antropologicheskaya shkola 2017 T 2 Polivnaya keramika Sredizemnomorya i Prichernomorya X XVIII vv S 562 564 Chmil L Turecka keramika XVI XVIII st z teritoriyi Mihajlivskogo Zolotoverhogo monastirya Novi doslidzhennya pam yatok kozackoyi dobi v Ukrayini Chasi Kozacki 2005 14 S 60 64 nbsp Portal Mistectvo nbsp Portal Keramika Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KeramikaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KahliPosilannya RedaguvatiIznik classics Arhivovano 9 sichnya 2022 u Wayback Machine angl Iznik Vakfi Guncel Arhivovano 29 zhovtnya 2020 u Wayback Machine tur angl Literatura RedaguvatiMiller Yu A 1972 Hudozhestvennaya keramika Turcii Leningrad Avrora 184 s Arhivovano 15 sichnya 2020 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Keramika Iznika amp oldid 39274289