www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кейла ест Keila нім Kegel місто та міський муніципалітет на північному заході Естонії у мааконді Гар юмаа Адміністративн

Кейла

Кейла (ест. Keila, нім. Kegel) — місто та міський муніципалітет на північному заході Естонії, у мааконді Гар'юмаа. Адміністративний центр валду Кейла. Місто відоме з XIII століття.

Кейла
ест. Keila
герб прапор
Основні дані
59°18′00″ пн. ш. 24°25′00″ сх. д. / 59.30000° пн. ш. 24.41667° сх. д. / 59.30000; 24.41667Координати: 59°18′00″ пн. ш. 24°25′00″ сх. д. / 59.30000° пн. ш. 24.41667° сх. д. / 59.30000; 24.41667
Країна  Естонія
Регіон Гар'юмаа
Столиця для Кейла і Кейласький район
Статус міста 1938
Площа 10,6 км²
Населення 10 905 осіб (1 січня 2023)
Міста-побратими Гуйттінен, Чіатура (6 квітня 2009), Сігулда, комуна Нака, Керава (26 травня 2012), Барсбюттель, Бірштонас, Гоєрсверда
Телефонний код (3) 67
Часовий пояс UTC+2 (Естонія)
GeoNames 591472
Поштові індекси 76603, 76605, 76606, 76607, 76608, 76609, 76610 і 76616
Міська влада
Вебсайт www.keila.ee
Мапа
Кейла
Кейла (Естонія)
 Кейла у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кейла (значення).

Географія Редагувати

Місто розташоване на річці Кейла.

Клімат Редагувати

Місто знаходиться у перехідній зоні між морським та континентальним кліматом.

Кліматограма Кейли
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
55
 
 
−2
−6
 
 
46
 
 
−2
−7
 
 
34
 
 
2
−5
 
 
30
 
 
8
1
 
 
31
 
 
14
6
 
 
51
 
 
18
10
 
 
65
 
 
22
14
 
 
81
 
 
20
13
 
 
60
 
 
15
9
 
 
68
 
 
9
5
 
 
60
 
 
4
1
 
 
56
 
 
1
−2
Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
Атмосферні опади (мм), за рік : 637 мм.

Джерело: «Climate-Data.org»

Історія Редагувати

Сліди стародавніх поселень у районі Кейла припадають на III—II тисячоліття до н. е. Приблизно тисячу років тому на правому березі річки Кейла виникло поселення. 1219 року Північну Естонію захопили данці, які на Кейлаській горі збудували церкву. На місці першої дерев'яної церкви яка присвячена архангелу Михаїлу, у кінці XIII — на початку XIV століття була побудована кам'яна церква. Перша письмова згадка про Кейла зустрічається в Данській кріпацькій книзі (1241).

У XV—XVI ст. біля церкви було невелике, приблизно на 20 дворів, поселення, де проживало близько 100 мешканців. В цей же час на місці нинішнього річкового парку Лівонський орден побудував городище, руїни якого виявили 1976 року під час археологічних розкопок.

Поселення було знищене під час Лівонської війни (1558-83 роки) в результаті розбійницьких вилазок. Голод 1601-02 років та наслідки чуми призвели до того, що протягом наступних трьох століть Кейла залишалось маленьким селищем при церкві.

Першою суттєвою подією культурного життя було встановлення в 1862 році неподалік від церковної садиби шестиметрового пам'ятника Мартіну Лютеру. Пам'ятник знищили в 1949 році. В 1885 в Кейла відбулось перше співоче свято, у якому брало участь 19 хорів, головним диригентом цього свята був Константин Тюрнпу з Коога. В 1867 році на хуторі Вальяотса біля Кейла була відкрита приходська школа.

Поворотом в розвитку Кейла можна вважати будівництво в 1870 році залізниці Таллінн — Палдіскі, після якого відбулось пожвавлення торгової та підприємницької діяльності. В 1896 році власник місцевої садиби барон Юкслюлл вирішив продати частину своїх земель під будівництво, у результаті чого були побудовані, багато яких сьогодні знаходяться під захистом пам'ятників старовини, будівлі в привокзальному районі.

У 1905 році було завершено будівництво залізничної гілки до міста Гаапсалу. До того часу в Кейла було близько 65 дворів.

1925 року Кейла отримав статус селища із своїм самоуправлінням. Мешканців на той момент було 950.

У 1930 році на знак Визвольної війни спільними зусиллями селища та волості була побудована нова будівля початкової школи.

1 травня 1938 року Кейла отримав статус міста. Першим мером міста став колишній старійшина селища Йоганн Тяге. Тоді Кейла було тихим, красивим, маленьким містечком, благополуччя якого проіснувало недовго. В результаті встановлення радянської влади, червневих репресій 1940 року та наслідків Другої Світової Війни місто Кейла суттєво постраждало.

У 1950–1962 роках м. Кейла є адміністративним центром однойменного району та завдяки цьому швидко розвивається. Розвитку сприяло будівництво залізниці з електротягою до Таллінна.

Перші післявоєнні міські збори було вибрано в 1989 році. Мером міста став Андрес Пярт. Починаючи з 3 жовтня 2006 року, мером міста Кейла є Танель Мийстус.

Кейла є учасником Спілки міст Естонії з 1935 року та учасником Спілки міст регіона Балтійського моря з 1997 року.

Населення Редагувати

Чисельність населення міста, станом на 1 січня 2021 рік, налічує 10,078 осіб

Залізнична станція Кейла

Транспорт Редагувати

Кейла є залізничним вузлом.

Економіка Редагувати

В місті є підприємства легкої та харчової промисловості.

Відомі уродженці Редагувати

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  • Johanna Lahesalu. Keila minevikust, Tallinn, 1973(ест.)
  • Ed. Lahesalu. Vene revolutsiooni- ja saksa okupatsioonipäevilt Keilas, Keila: E. Lahesalu, 1936(ест.)
  • Heino Gustavson. Keila, Tallinn: Eesti Raamat, 1979(ест.)
  • Mati Mandel. Sõjalõpu sündmused Keila ümbruses, Keila: Harju Muuseum, 1994(ест.)
  • Mati Mandel. Traagiline suvi 1941 Keilas, Keila: Harjumaa Muuseum, 2001(ест.)
  • Hillar Palamets. Pajatusi Keilast ja kaugemalt, 2017 ISBN 9789949817818(ест.)
  • Keila linnale vapp ja lipp. Uus Eesti, 1. oktoober 1938, nr 269, lk 9.(ест.)
  • Keila enne ja nüüd. Koostaja Marju Niinemaa. Keila: Harjumaa Muuseum, 2015(ест.)

Світлини Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Департамент статистики Естонії — 1991.
    d:Track:Q3738605d:Track:Q33102669d:Track:Q55560439
  2. ↑ http://www.keila.ee/sopruslinnad
  3. ↑ http://www.geopostcodes.com/Keila_Urban
  4. Кейла «Climate-Data.org» (англ.)
  5. RV0291: Rahvaarv, pindala ja asustustihedus haldusüksuse või asustusüksuse liigi järgi, 1. jaanuar. Statistikaamet. Vaadatud. 2018.  (ест.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kejla est Keila nim Kegel misto ta miskij municipalitet na pivnichnomu zahodi Estoniyi u maakondi Gar yumaa Administrativnij centr valdu Kejla Misto vidome z XIII stolittya Kejlaest Keilagerb praporOsnovni dani59 18 00 pn sh 24 25 00 sh d 59 30000 pn sh 24 41667 sh d 59 30000 24 41667 Koordinati 59 18 00 pn sh 24 25 00 sh d 59 30000 pn sh 24 41667 sh d 59 30000 24 41667Krayina EstoniyaRegion Gar yumaaStolicya dlya Kejla i Kejlaskij rajonStatus mista 1938Plosha 10 6 km Naselennya 10 905 osib 1 sichnya 2023 1 Mista pobratimi Gujttinen 2 Chiatura 6 kvitnya 2009 2 Sigulda 2 komuna Naka 2 Kerava 26 travnya 2012 2 Barsbyuttel 2 Birshtonas 2 GoyersverdaTelefonnij kod 3 67Chasovij poyas UTC 2 Estoniya GeoNames 591472Poshtovi indeksi 76603 3 76605 3 76606 3 76607 3 76608 3 76609 3 76610 3 i 76616 3 Miska vladaVebsajt www keila eeMapaKejlaKejla Estoniya Kejla u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kejla znachennya Zmist 1 Geografiya 2 Klimat 3 Istoriya 4 Naselennya 5 Transport 6 Ekonomika 7 Vidomi urodzhenci 8 Div takozh 9 Literatura 10 Svitlini 11 Primitki 12 PosilannyaGeografiya RedaguvatiMisto roztashovane na richci Kejla Klimat RedaguvatiMisto znahoditsya u perehidnij zoni mizh morskim ta kontinentalnim klimatom Klimatograma KejliSLBKTChLSVZhLG 55 2 6 46 2 7 34 2 5 30 8 1 31 14 6 51 18 10 65 22 14 81 20 13 60 15 9 68 9 5 60 4 1 56 1 2Serednya maks i min temperaturi povitrya C Atmosferni opadi mm za rik 637 mm Dzherelo Climate Data org 4 Istoriya RedaguvatiSlidi starodavnih poselen u rajoni Kejla pripadayut na III II tisyacholittya do n e Priblizno tisyachu rokiv tomu na pravomu berezi richki Kejla viniklo poselennya 1219 roku Pivnichnu Estoniyu zahopili danci yaki na Kejlaskij gori zbuduvali cerkvu Na misci pershoyi derev yanoyi cerkvi yaka prisvyachena arhangelu Mihayilu u kinci XIII na pochatku XIV stolittya bula pobudovana kam yana cerkva Persha pismova zgadka pro Kejla zustrichayetsya v Danskij kripackij knizi 1241 nbsp U XV XVI st bilya cerkvi bulo nevelike priblizno na 20 dvoriv poselennya de prozhivalo blizko 100 meshkanciv V cej zhe chas na misci ninishnogo richkovogo parku Livonskij orden pobuduvav gorodishe ruyini yakogo viyavili 1976 roku pid chas arheologichnih rozkopok Poselennya bulo znishene pid chas Livonskoyi vijni 1558 83 roki v rezultati rozbijnickih vilazok Golod 1601 02 rokiv ta naslidki chumi prizveli do togo sho protyagom nastupnih troh stolit Kejla zalishalos malenkim selishem pri cerkvi Pershoyu suttyevoyu podiyeyu kulturnogo zhittya bulo vstanovlennya v 1862 roci nepodalik vid cerkovnoyi sadibi shestimetrovogo pam yatnika Martinu Lyuteru Pam yatnik znishili v 1949 roci V 1885 v Kejla vidbulos pershe spivoche svyato u yakomu bralo uchast 19 horiv golovnim dirigentom cogo svyata buv Konstantin Tyurnpu z Kooga V 1867 roci na hutori Valyaotsa bilya Kejla bula vidkrita prihodska shkola Povorotom v rozvitku Kejla mozhna vvazhati budivnictvo v 1870 roci zaliznici Tallinn Paldiski pislya yakogo vidbulos pozhvavlennya torgovoyi ta pidpriyemnickoyi diyalnosti V 1896 roci vlasnik miscevoyi sadibi baron Yukslyull virishiv prodati chastinu svoyih zemel pid budivnictvo u rezultati chogo buli pobudovani bagato yakih sogodni znahodyatsya pid zahistom pam yatnikiv starovini budivli v privokzalnomu rajoni U 1905 roci bulo zaversheno budivnictvo zaliznichnoyi gilki do mista Gaapsalu Do togo chasu v Kejla bulo blizko 65 dvoriv 1925 roku Kejla otrimav status selisha iz svoyim samoupravlinnyam Meshkanciv na toj moment bulo 950 U 1930 roci na znak Vizvolnoyi vijni spilnimi zusillyami selisha ta volosti bula pobudovana nova budivlya pochatkovoyi shkoli 1 travnya 1938 roku Kejla otrimav status mista Pershim merom mista stav kolishnij starijshina selisha Jogann Tyage Todi Kejla bulo tihim krasivim malenkim mistechkom blagopoluchchya yakogo proisnuvalo nedovgo V rezultati vstanovlennya radyanskoyi vladi chervnevih represij 1940 roku ta naslidkiv Drugoyi Svitovoyi Vijni misto Kejla suttyevo postrazhdalo U 1950 1962 rokah m Kejla ye administrativnim centrom odnojmennogo rajonu ta zavdyaki comu shvidko rozvivayetsya Rozvitku spriyalo budivnictvo zaliznici z elektrotyagoyu do Tallinna Pershi pislyavoyenni miski zbori bulo vibrano v 1989 roci Merom mista stav Andres Pyart Pochinayuchi z 3 zhovtnya 2006 roku merom mista Kejla ye Tanel Mijstus Kejla ye uchasnikom Spilki mist Estoniyi z 1935 roku ta uchasnikom Spilki mist regiona Baltijskogo morya z 1997 roku Naselennya RedaguvatiChiselnist naselennya mista stanom na 1 sichnya 2021 rik nalichuye 10 078 osib 5 nbsp Zaliznichna stanciya Kejla nbsp Transport RedaguvatiKejla ye zaliznichnim vuzlom Ekonomika RedaguvatiV misti ye pidpriyemstva legkoyi ta harchovoyi promislovosti Vidomi urodzhenci RedaguvatiOleksandr Yakimenko golova Sluzhbi bezpeki Ukrayini z 2013 Div takozh RedaguvatiZaliznicya Tallinn KejlaLiteratura RedaguvatiJohanna Lahesalu Keila minevikust Tallinn 1973 est Ed Lahesalu Vene revolutsiooni ja saksa okupatsioonipaevilt Keilas Keila E Lahesalu 1936 est Heino Gustavson Keila Tallinn Eesti Raamat 1979 est Mati Mandel Sojalopu sundmused Keila umbruses Keila Harju Muuseum 1994 est Mati Mandel Traagiline suvi 1941 Keilas Keila Harjumaa Muuseum 2001 est Hillar Palamets Pajatusi Keilast ja kaugemalt 2017 ISBN 9789949817818 est Keila linnale vapp ja lipp Uus Eesti 1 oktoober 1938 nr 269 lk 9 est Keila enne ja nuud Koostaja Marju Niinemaa Keila Harjumaa Muuseum 2015 est Svitlini Redaguvati nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Primitki Redaguvati Departament statistiki Estoniyi 1991 d Track Q3738605d Track Q33102669d Track Q55560439 a b v g d e zh http www keila ee sopruslinnad a b v g d e zh i http www geopostcodes com Keila Urban Kejla Climate Data org angl RV0291 Rahvaarv pindala ja asustustihedus haldusuksuse voi asustusuksuse liigi jargi 1 jaanuar Statistikaamet Vaadatud 2018 est Posilannya RedaguvatiOficijnij sajt mista Kejla Arhivovano 19 grudnya 2011 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kejla amp oldid 40595407