www.wikidata.uk-ua.nina.az

Квадрангл Lunae Palus це одна з серії із 30 квадранглових чотирикутних карт Марса розроблених і створених Геологічною сл

Квадрангл Lunae Palus

Квадрангл Lunae Palus — це одна з серії із 30 квадранглових (чотирикутних) карт Марса, розроблених і створених Геологічною службою США (USGS) в рамках програми Astrogeology Research Program. Цей квадрангл іноді позначають також як MC-10 (Mars Chart-10). У квадранглі Lunae Palus розташована значна кількість древніх річкових долин.

Квадрангл Lunae Palus
Мапа квадрангла Lunae Palus на основі даних із апарата Mars Orbiter Laser Altimeter (MOLA). Найвищі точки позначені червоним, а найнижчі — синім.
Координати 15°00′ пн. ш. 67°30′ зх. д. / 15° пн. ш. 67.5° зх. д. / 15; -67.5Координати: 15°00′ пн. ш. 67°30′ зх. д. / 15° пн. ш. 67.5° зх. д. / 15; -67.5
Зображення квадрангла Lunae Palus (MC-10). У центральній частині розташована рівнина Lunae Planum, яку на її західному та північному краях розсікає долина Kasei Valles, яка, в свою чергу, закінчується у Chryse Planitia.

Цей квадрангл покриває територію від 45° до 90° західної довготи та від 0° до 30° північної широти на планеті Марс. Спускний апарат Вікінг-1 (частина програми «Вікінг») висадився у Lunae Palus 20 липня 1976 року, в точці з координатами 22°24′ пн. ш. 47°30′ зх. д. / 22.4° пн. ш. 47.5° зх. д. / 22.4; -47.5. Він став першим роботизованим космічним апаратом, який здійснив успішну посадку на Червоній планеті.

Результати місії космічного апарата «Вікінг-1» ред.

Вигляд місця посадки апарата, якщо дивитися неозброєним оком ред.

Для людських очей небо в місці посадки виглядало б світло-коричневим. Пил на поверхні теж виглядав би коричневим. Повсюди виднілися б камені різних розмірів, розкидані по всій площі. Один камінь, який отримав назву «Big Joe», — великий, як бенкетний стіл. На деяких валунах помітні сліди вітрової ерозії. Присутня також велика кількість все ще активних піщаних дюн. Середня швидкість вітру — 7 метрів на секунду. Поверхня б відчувалася як тверда кірка поверх ґрунту, подібна до відкладів, поширених на південному сході США, які описуються терміном «каліче». Така кірка формується під впливом розчинів мінералів, які піднімаються крізь ґрунт вгору та випаровуються на поверхні.

Аналіз ґрунту ред.

Ґрунт у місці посадки апарата Вікінг-1 нагадував той, який утворюється внаслідок вивітрювання базальтової лави. Досліджені зразки ґрунту були багаті на кремній та залізо, а також містили значну кількість магнію, алюмінію, сірки, кальцію та титану. Були виявлені залишкові елементи у формі стронцію та ітрію. Вміст калію був у 5 разів нижчий, ніж середнє значення для земної кори. Деякі хімічні сполуки в ґрунті містили сірку та хлор, дуже подібні до тих, які залишаються після випаровування морської води. Сірка мала більшу концентрацію в кірці, на верху ґрунтового шару, аніж у самій масі ґрунту під цією кіркою. Сірка зустрічається тут у формі сульфатів натрію, магнію, кальцію або заліза. Також іноді трапляється сульфід заліза. Як «Спіріт», так і «Опортюніті» — обидва марсоходи теж знаходили сульфати на Марсі; з цього можна зробити висновок, що сульфати можуть бути поширені по всій марсіанській поверхні. Марсохід «Опортюніті» (приземлився на Марсі у 2004 році із передовим дослідницьким інструментарієм) виявив сульфати магнезію та кальцію на Meridiani Planum. використовуючи результати тогочасних хімічних вимірювань, створені моделі мінерального складу дозволяють припустити, що тамтешній ґрунт може бути сумішшю із близько 80% багатої на залізо глини, близько 10% сульфату магнію (кізерит?), близько 5% карбонатів (кальцит) та близько 5% оксиду заліза (гематит, магнетит, гетит?). Ці мінерали є типовими продуктами вивітрювання мафічних магматичних порід. Дослідження із використанням магнітів на борту спускових апаратів виявили, що ґрунт містить магнетичну речовину від 3 до 7 відсотків ваги. Такими магнетичними хімічними елементами, ймовірно, є магнетит та маґгеміт. Вони можуть походити від вивітрювання базальтових порід. Експерименти, проведені марсоходом «Спіріт» (прибув на Марс у 2004 році) визначили, що магнетит міг би пояснити магнетичну природу пилу та ґрунту на Марсі. Магнетит був виявлений у ґрунті; крім того, той різновид ґрунту, який проявляв найбільш магнетичні характеристики, мав темне забарвлення. А магнетит має дуже темний колір.

Пошуки ознак життя ред.

У пошуках ознак життя, «Вікінг-1» провів три досліди. Результати були несподіваними та цікавими. Більшість науковців тепер вважає, що отримані дані стали результатом неорганічних хімічних реакцій у ґрунті. Однак дехто й досі вірить, що ці результати були наслідком реакцій речовини, яка має органічне, живе походження. В ґрунті не було виявлено жодних органічних сполук; тому майже вся наукова спільнота зійшлася на думці, що ознак життя не було виявлено, оскільки не було виявлено ніяких органічних хімічних елементів. Відсутність будь-якої органіки була незвичною, оскільки метеорити, що падали на Марс дощем протягом приблизно 5 мільярдів років напевно принесли б туди з собою хоч якусь органіку. Тим більше, що сухі території Антарктики хоча й теж не мають ніяких органічних сполук, які легко можна було б виявити, зате мають живих організмів, які мешкають у скелях. Марс майже не має озонового шару, на відміну від Землі, тож ультрафіолетове випромінювання стерилізує поверхню планети та продукує високореактивні хімічні сполуки, такі як пероксиди, здатні окислити будь-які органічні сполуки. Саме перхлорати і розглядаються як найбільш вірогідний окислювач на поверхні Марса. Космічний апарат «Фенікс» виявив присутність перхлоратів у марсіанському ґрунті. Перхлорат — це сильний окислювач, тож він цілком міг знищити будь-які органічні речовини на поверхні. Якщо він поширений повсюдно на поверхні, то існування при поверхні будь-яких форм життя на основі вуглецю є значно менш ймовірним.

Вирішення питання існування життя на Марсі отримало новий, важливий поштовх після того, як дослідження, опубліковане у Журналі геофізичних досліджень у вересні 2010 року, довело можливість того, що органічні сполуки могли справді існувати в ґрунті, зразки якого були проаналізовані космічними апаратами Viking 1 та 2. Космічний апарат NASA «Фенікс» у 2008 році виявив у ґрунті перхлорати, здатні зруйнувати органічні сполуки. Автори цієї праці визначили, що перхлорати руйнують органіку при нагріванні, та виробляють хлорметан та дихлорметан — ідентичні хлорові сполуки, які були виявлені обидвома спусковими апаратами «Вікінг» при проведенні однакових аналізів на Марсі. Оскільки перхлорати могли знищити всю марсіанську органіку. питання чи знайшов «Вікінг» ознаки життя чи ні залишається відкритим.

Valles ред.

Vallis (valles у множині) — це латинський відповідник слова долина. Він використовується в астрогеології для означення відповідних форм рельєфу на інших планетах.

Словом «vallis» раніше називали старі річкові долини, які були виявлені на Марсі, коли туди дісталися перші космічні зонди з Землі. Орбітальні апарати «Вікінг» спровокували революцію у сприйнятті ймовірності існування води на Марсі; в багатьох місцях на Червоній планеті були знайдені гігантські річкові долини. Орбітальні камери фіксували на знімках, що потоки води пробивали собі дорогу крізь природні дамби, вирізьблювали глибокі долини, виїдали ерозією пази в кам'яних шарах, та простягалися на тисячі кілометрів на поверхні планети.

Bahram Vallis, знімок HiRISE. Зсуви ґрунту помітні біля підніжжя північної стіни.
Bahram Vallis, знімок HiRISE. Зсуви ґрунту помітні біля підніжжя північної стіни. 
Обтічний острівець у Maja Valles, знімок HiRISE. Цей острів сформувався позаду метеоритного кратера, розташованого знизу справа.
Обтічний острівець у Maja Valles, знімок HiRISE. Цей острів сформувався позаду метеоритного кратера, розташованого знизу справа. 
Відкладення у формі віяла, Tyras Vallis, знімок HiRISE. Клацніть на зображенні, аби розгледіти шари.
Відкладення у формі віяла, Tyras Vallis, знімок HiRISE. Клацніть на зображенні, аби розгледіти шари. 
Відкладення у формі віяла, Tyras Vallis, при іншому напрямку освітлення. Лінія масштабу відповідає 500 м. Цей знімок є збільшенням попереднього.
Відкладення у формі віяла, Tyras Vallis, при іншому напрямку освітлення. Лінія масштабу відповідає 500 м. Цей знімок є збільшенням попереднього. 
Nanedi Valles, знімок THEMIS.
Nanedi Valles, знімок THEMIS. 
Nanedi Valles, збільшене зображення, знімок THEMIS.
Nanedi Valles, збільшене зображення, знімок THEMIS. 
Води із Lunae Planum зліва, протікають через Vedra Valles, Maumee Valles, та Maja Valles до Chryse Planitia справа. Територія, зображена на знімку, розташована в межах квадрангла Lunae Palus. Знімок виконаний орбітальним апаратом «Вікінг».
Води із Lunae Planum зліва, протікають через Vedra Valles, Maumee Valles, та Maja Valles до Chryse Planitia справа. Територія, зображена на знімку, розташована в межах квадрангла Lunae Palus. Знімок виконаний орбітальним апаратом «Вікінг». 

Річкові долини, виявлені орбітальними апаратами «Вікінг» ред.

Орбітальні апарати «Вікінг» спричинили революцію в уявленнях людей про воду на Марсі. В багатьох місцях на планеті були виявлені гігантські річкові долини. Вони свідчать про те, що вода тут пробивалася крізь природні дамби, вирізьблювала глибокі долини, виїдала в поверхневому кам'янистому ложі глибокі пази та мчала на тисячі кілометрів вздовж поверхні планети.

Bahram Vallis, знімок «Вікінга». Долина розташована у північній частині рівнини Lunae Planum та квадрангла Lunae Palus. Вона простягається майже посередині між Vedra Valles та нижньою частиною Kasei Valles.
Bahram Vallis, знімок «Вікінга». Долина розташована у північній частині рівнини Lunae Planum та квадрангла Lunae Palus. Вона простягається майже посередині між Vedra Valles та нижньою частиною Kasei Valles. 
Обтічні острови у Maja Valles, знімок «Вікінга». Вони свідчать про те, що колись на Марсі вирували бурхливі потоки. Розташування — квадрангл Lunae Palus.
Обтічні острови у Maja Valles, знімок «Вікінга». Вони свідчать про те, що колись на Марсі вирували бурхливі потоки. Розташування — квадрангл Lunae Palus. 
Для того, аби ерозія, зображена на знімку, стала можливою, потрібна була величезна кількість води. На фото — невелика частина Maja Valles, знімок «Вікінга». Розташування — квадрангл Lunae Palus.
Для того, аби ерозія, зображена на знімку, стала можливою, потрібна була величезна кількість води. На фото — невелика частина Maja Valles, знімок «Вікінга». Розташування — квадрангл Lunae Palus. 

Mars Science Laboratory ред.

Долина Hypanis Vallis, що у квадранглі Lunae Palus, була одним із пропонованих місць посадки космічних апаратів Марсіанської наукової лабораторії. Метою цієї місії є пошук ознак древнього життя на планеті. Науковці сподіваються, що наступні місії зможуть надіслати на Землю зразки з тих місць Марса, які будуть ідентифіковані як такі, що ймовірно містять певні залишки стародавнього життя. Для того, аби посадка на поверхню Марса пройшла успішно, потрібне була гладка, плоска, округла місцевість діаметром у 12 миль. Геологи сподіваються виявити місця, в яких колись містилися якісь водойми. В таких місцях планують досліджувати шари відкладень, що залишилися після водойм.

Hypanis Vallis, знімок HiRISE. Лінія масштабу відповідає 500 м.
Hypanis Vallis, знімок HiRISE. Лінія масштабу відповідає 500 м. 

Kasei Valles ред.

Одна із найвизначніших особливостей регіону Lunae Palus, долина Kasei Valles — є одним із найбільших проточних каналів на Марсі. Так само як і інші проточні канали, він був утворений потоком води, ймовірно в період гігантських повеней.

Довжина долини Kasei становить близько 2 400 км. Деякі її секції досягають 300 км у ширину. Вона бере початок у Echus Chasma, поблизу Valles Marineris, та завершується на рівнині Chryse Planitia, неподалік від місця посадки космічного апарата «Вікінг-1». Sacra Mensa, велике столове утворення, ділить Kasei Valles на два канали — північний та південний. Долина є одним із найдовших суцільних проточних каналів на Марсі. Приблизно на 20° північної широти Kasei Valles ділиться на два канали, що отримали назви «каньйон Kasei Vallis» та «північний канал Kasei». Ці відгалуження повторно з'єднуються на 63° західної довготи. Деякі частини Kasei Valles досягають 2-3 км у глибину.

Науковці припускають, що канал утворився в результаті декількох епізодів сильних повеней, а також, можливо, певної льодовикової активності.

Територія навколо північної частини Kasei Valles, що демонструє співвідношення між Kasei Valles, Bahram Vallis, Vedra Valles, Maumee Valles, та Maja Valles. Зображена територія розташована в межах квадрангла Lunae Palus і включає частини рівнин Lunae Planum та Chryse Planitia.
Територія навколо північної частини Kasei Valles, що демонструє співвідношення між Kasei Valles, Bahram Vallis, Vedra Valles, Maumee Valles, та Maja Valles. Зображена територія розташована в межах квадрангла Lunae Palus і включає частини рівнин Lunae Planum та Chryse Planitia. 
Kasei Valles, знімок THEMIS.
Kasei Valles, знімок THEMIS. 

Дельти ред.

Дослідники виявили певну кількість дельт, які утворилися у марсіанських озерах. Виявлення таких дельт є переконливим свідченням того, що Марс колись мав дуже багато води на поверхні. Для того, аби сформувалася дельта, потрібно, щоб в цьому місці була досить глибока водойма протягом порівняно тривалого періоду часу. Крім того, рівень води має бути стабільним, аби уникнути вимивання шару відкладень. Дельти віднаходили у широкому географічному діапазоні.

Дельта у квадранглі Lunae Palus, знімок THEMIS.
Дельта у квадранглі Lunae Palus, знімок THEMIS. 
Дельта, що заповнює кратер, знімок HiRISE.
Дельта, що заповнює кратер, знімок HiRISE. 

Кратери ред.

Більшість ударних кратерів мають кільцевий вал, сформований із вивержених внаслідок зіткнення порід, на відміну від вулканічних кратерів, які зазвичай не мають валу із таких відкладень. Чим більший розмір кратера, тим більша ймовірність, що він має центральний насип, який вивищується над рештою кратера. Такий пагорб чи гора у центрі трапляється у кратерів, діаметром понад 10 км. Утворення центрального підвищення спричинене відскоком речовини дна кратера після зіткнення. Іноді в кратерах видніються шари. Кратери можуть бути наочною демонстрацією того, які породи залягають глибоко під поверхнею.

Fossa ред.

Великі розломи (довгі вузькі западини) у географічній мові, яка використовується при вивченні Марса, окреслюються терміном fossae. Цей термін походить з латинської мови, а тому fossa — це однина, а fossae — множина. Розломи утворюються, коли кора планети розтягується, аж доки не руйнується в певних місцях. Розтягування може бути спричинено великою вагою вулкана поблизу. Fossae-кратери, або ерозійні кратери є досить поширеними у вулканічних системах Tharsis та Elysium.

Labeatis Fossae, знімок THEMIS.
Labeatis Fossae, знімок THEMIS. 
Збільшене зображення Labeatis Fossae.
Збільшене зображення Labeatis Fossae. 

Галерея ред.

Карта квадрангла Lunae Palus із позначеннями.
Карта квадрангла Lunae Palus із позначеннями. 
Дюни та скелі на Марсі, знімок виконаний апаратом Вікінг-1. Клацніть на зображенні, аби розгледіти деталі.
Дюни та скелі на Марсі, знімок виконаний апаратом Вікінг-1. Клацніть на зображенні, аби розгледіти деталі. 
Рівчаки, вириті на марсіанській поверхні апаратом Вікінг-1. Колір місцевості в цілому відповідає дійсності, із коричнюватим небом. Рівчаки були викопані в місцевості поблизу місця посадки апарата, «Sandy Flats» у Chryse Planitia. Клацніть на знімку, аби розгледіти більше деталей.
Рівчаки, вириті на марсіанській поверхні апаратом Вікінг-1. Колір місцевості в цілому відповідає дійсності, із коричнюватим небом. Рівчаки були викопані в місцевості поблизу місця посадки апарата, «Sandy Flats» у Chryse Planitia. Клацніть на знімку, аби розгледіти більше деталей. 
Echus Montes, знімок CTX. Клацніть на зображенні, аби побачити напівкругле утворення (вгорі справа), яке насправді є зсувом ґрунту.
Echus Montes, знімок CTX. Клацніть на зображенні, аби побачити напівкругле утворення (вгорі справа), яке насправді є зсувом ґрунту. 
Поверхневі шари у Долині монументів. Вважається, що вони сформувалися, принаймні частково, із відкладень у водоймах. Оскільки на Марсі можна натрапити на такі ж утворення, вода залишається основною причиною оголення поверхневих шарів на Марсі.
Поверхневі шари у Долині монументів. Вважається, що вони сформувалися, принаймні частково, із відкладень у водоймах. Оскільки на Марсі можна натрапити на такі ж утворення, вода залишається основною причиною оголення поверхневих шарів на Марсі. 
Ister Chaos, знімок HiRISE.
Ister Chaos, знімок HiRISE. 
Збільшене зображення Ister Chaos. Знімок HiRISE.
Збільшене зображення Ister Chaos. Знімок HiRISE. 

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Davies, M.E.; Batson, R.M.; Wu, S.S.C. «Geodesy and Cartography» in Kieffer, H.H.; Jakosky, B.M.; Snyder, C.W.; Matthews, M.S., Eds. Mars. University of Arizona Press: Tucson, 1992.
  2. . SP-4212. NASA. 1958–1978. Архів оригіналу за 3 Червня 2016. Процитовано 27 Листопада 2014. (англ.)
  3. Mutch, T. et al. 1976. The Surface of Mars: The View from the Viking 2 Lander. Science: 194. 1277–1283.
  4. Clark, B. et al. 1978. Implications of Abundant Hygroscopic Minerals in the Martain Regolith. Icarus: 34. 645–665
  5. Toulmin III, P. et al. 1977. Geochemical and Mineralogical Interpretation of the Viking Inorganic Chemical Results. Journal of Geophysical Research: 82. 4624-4634
  6. Arvidson, R. A. Binder, and K. Jones. 1976. The Surface of Mars. Scientific American: 238. 76-89.
  7. Clark, B. et al. 1976. Inorganic Analysis of Martian Samples at the Viking Landing Sites. Science: 194. 1283–1288.
  8. . JPL/NASA. 25-06-2004. Архів оригіналу за 9 серпня 2009. Процитовано 27 листопада 2014. 
  9. Christensen, P. et al. 2004. Mineralogy at Meridiani Planum from the Mini-TES Experiment on the Opportunity Rover. Science: 306. 1733–1739
  10. Baird, A. et al. 1976. Mineralogic and Petrologic Implications of Viking Geochemical Results From Mars: Interim Report. Science: 194. 1288–1293.
  11. Hargraves, R. et al. 1976. Viking Magnetic Properties Investigation: Further Results. Science: 194. 1303–1309.
  12. Arvidson, R, A. Binder, and K. Jones. The Surface of Mars. Scientific American
  13. Bertelsen, P. et al. 2004. Magnetic Properties Experiements on the Mars Exploration rover Spirit at Gusev Crater. Science: 305. 827–829.
  14. Friedmann, E. 1982. Endolithic Microorganisms in the Antarctic Cold Desert. Science: 215. 1045–1052.
  15. Hartmann, W. 2003. A Traveler's Guide to Mars. Workman Publishing. NY NY.
  16. A.J.S. Rayl (06-08-2008). Архів оригіналу за 04-09-2010. Процитовано 27-11-2014. (англ.)
  17. . =NASA/Jet Propulsion Laboratory. ScienceDaily. 05-09-2010. Архів оригіналу за 8 Вересня 2010. Процитовано 27 Листопада 2014. (англ.)
  18. ↑ Hugh H. Kieffer (1992). . University of Arizona Press. ISBN 978-0-8165-1257-7. Архів оригіналу за 6 Жовтня 2020. Процитовано 07-03-2011. (англ.)
  19. ↑ Raeburn, P. (1998). Uncovering the Secrets of the Red Planet Mars. Washington D.C.: National Geographic Society. (англ.)
  20. ↑ Moore, P. et al (1990). The Atlas of the Solar System. NY: Mitchell Beazley Publishers NY. (англ.)
  21. . Архів оригіналу за 29 Вересня 2009. Процитовано 27 Листопада 2014. (англ.)
  22. Baker, V. 1982. The Channels of Mars. University of Texas Press. Austin
  23. Kaseivalles features. [недоступне посилання з квітня 2019](англ.)
  24. Irwin III, R. et al. 2005. An intense terminal epoch of widespread fluvial activity on early Mars: 2. Increased runoff and paleolake development. Journal of Geophysical Research: 10. E12S15
  25. . Lunar and Planetary Institute. Архів оригіналу за 14 Січня 2016. Процитовано 27 Листопада 2014. (англ.)
  26. . Архів оригіналу за 24 Липня 2016. Процитовано 27 Листопада 2014. (англ.)
  27. Skinner, J., L. Skinner, and J. Kargel. 2007. Re-assessment of Hydrovolcanism-based Resurfacing within the Galaxias Fossae Region of Mars. Lunar and Planetary Science XXXVIII (2007)
Mars Quad Map
0° пн. ш. 180° зх. д. / 0° пн. ш. 180° зх. д. / 0; -180
0° пн. ш. 0° зх. д. / 0° пн. ш. -0° сх. д. / 0; -0
90° пн. ш. 0° зх. д. / 90° пн. ш. -0° сх. д. / 90; -0
MC-01
Mare Boreum
MC-02
Diacria
MC-05
Ismenius Lacus
MC-07
Cebrenia
MC-08
Amazonis
MC-09
Tharsis
MC-10
Lunae Palus
MC-11
Oxia Palus
MC-12
Arabia
MC-13
Syrtis Major
MC-14
Amenthes
MC-15
Elysium
MC-16
Memnonia
MC-17
Phoenicis
MC-19
Margaritifer
MC-20
Sabaeus
MC-21
Iapygia
MC-22
Tyrrhenum
MC-23
Aeolis
MC-24
Phaethontis
MC-25
Thaumasia
MC-26
Argyre
MC-27
Noachis
MC-28
Hellas
MC-29
Eridania
MC-30
Mare Australe
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kvadrangl Lunae Palus ce odna z seriyi iz 30 kvadranglovih chotirikutnih kart Marsa rozroblenih i stvorenih Geologichnoyu sluzhboyu SShA USGS v ramkah programi Astrogeology Research Program Cej kvadrangl inodi poznachayut takozh yak MC 10 Mars Chart 10 1 U kvadrangli Lunae Palus roztashovana znachna kilkist drevnih richkovih dolin Kvadrangl Lunae PalusMapa kvadrangla Lunae Palus na osnovi danih iz aparata Mars Orbiter Laser Altimeter MOLA Najvishi tochki poznacheni chervonim a najnizhchi sinim Koordinati 15 00 pn sh 67 30 zh d 15 pn sh 67 5 zh d 15 67 5 Koordinati 15 00 pn sh 67 30 zh d 15 pn sh 67 5 zh d 15 67 5Zobrazhennya kvadrangla Lunae Palus MC 10 U centralnij chastini roztashovana rivnina Lunae Planum yaku na yiyi zahidnomu ta pivnichnomu krayah rozsikaye dolina Kasei Valles yaka v svoyu chergu zakinchuyetsya u Chryse Planitia Cej kvadrangl pokrivaye teritoriyu vid 45 do 90 zahidnoyi dovgoti ta vid 0 do 30 pivnichnoyi shiroti na planeti Mars Spusknij aparat Viking 1 chastina programi Viking visadivsya u Lunae Palus 20 lipnya 1976 roku v tochci z koordinatami 22 24 pn sh 47 30 zh d 22 4 pn sh 47 5 zh d 22 4 47 5 Vin stav pershim robotizovanim kosmichnim aparatom yakij zdijsniv uspishnu posadku na Chervonij planeti 2 Zmist 1 Rezultati misiyi kosmichnogo aparata Viking 1 1 1 Viglyad miscya posadki aparata yaksho divitisya neozbroyenim okom 1 2 Analiz gruntu 1 3 Poshuki oznak zhittya 2 Valles 3 Richkovi dolini viyavleni orbitalnimi aparatami Viking 4 Mars Science Laboratory 5 Kasei Valles 6 Delti 7 Krateri 8 Fossa 9 Galereya 10 Div takozh 11 PrimitkiRezultati misiyi kosmichnogo aparata Viking 1 red Viglyad miscya posadki aparata yaksho divitisya neozbroyenim okom red Dlya lyudskih ochej nebo v misci posadki viglyadalo b svitlo korichnevim Pil na poverhni tezh viglyadav bi korichnevim Povsyudi vidnilisya b kameni riznih rozmiriv rozkidani po vsij ploshi Odin kamin yakij otrimav nazvu Big Joe velikij yak benketnij stil Na deyakih valunah pomitni slidi vitrovoyi eroziyi 3 Prisutnya takozh velika kilkist vse she aktivnih pishanih dyun Serednya shvidkist vitru 7 metriv na sekundu Poverhnya b vidchuvalasya yak tverda kirka poverh gruntu podibna do vidkladiv poshirenih na pivdennomu shodi SShA yaki opisuyutsya terminom kaliche 4 5 Taka kirka formuyetsya pid vplivom rozchiniv mineraliv yaki pidnimayutsya kriz grunt vgoru ta viparovuyutsya na poverhni 6 Analiz gruntu red Grunt u misci posadki aparata Viking 1 nagaduvav toj yakij utvoryuyetsya vnaslidok vivitryuvannya bazaltovoyi lavi Doslidzheni zrazki gruntu buli bagati na kremnij ta zalizo a takozh mistili znachnu kilkist magniyu alyuminiyu sirki kalciyu ta titanu Buli viyavleni zalishkovi elementi u formi stronciyu ta itriyu Vmist kaliyu buv u 5 raziv nizhchij nizh serednye znachennya dlya zemnoyi kori Deyaki himichni spoluki v grunti mistili sirku ta hlor duzhe podibni do tih yaki zalishayutsya pislya viparovuvannya morskoyi vodi Sirka mala bilshu koncentraciyu v kirci na verhu gruntovogo sharu anizh u samij masi gruntu pid ciyeyu kirkoyu Sirka zustrichayetsya tut u formi sulfativ natriyu magniyu kalciyu abo zaliza Takozh inodi traplyayetsya sulfid zaliza 7 Yak Spirit tak i Oportyuniti obidva marsohodi tezh znahodili sulfati na Marsi z cogo mozhna zrobiti visnovok sho sulfati mozhut buti poshireni po vsij marsianskij poverhni 8 Marsohid Oportyuniti prizemlivsya na Marsi u 2004 roci iz peredovim doslidnickim instrumentariyem viyaviv sulfati magneziyu ta kalciyu na Meridiani Planum 9 vikoristovuyuchi rezultati togochasnih himichnih vimiryuvan stvoreni modeli mineralnogo skladu dozvolyayut pripustiti sho tamteshnij grunt mozhe buti sumishshyu iz blizko 80 bagatoyi na zalizo glini blizko 10 sulfatu magniyu kizerit blizko 5 karbonativ kalcit ta blizko 5 oksidu zaliza gematit magnetit getit Ci minerali ye tipovimi produktami vivitryuvannya mafichnih magmatichnih porid 10 Doslidzhennya iz vikoristannyam magnitiv na bortu spuskovih aparativ viyavili sho grunt mistit magnetichnu rechovinu vid 3 do 7 vidsotkiv vagi Takimi magnetichnimi himichnimi elementami jmovirno ye magnetit ta maggemit Voni mozhut pohoditi vid vivitryuvannya bazaltovih porid 11 12 Eksperimenti provedeni marsohodom Spirit pribuv na Mars u 2004 roci viznachili sho magnetit mig bi poyasniti magnetichnu prirodu pilu ta gruntu na Marsi Magnetit buv viyavlenij u grunti krim togo toj riznovid gruntu yakij proyavlyav najbilsh magnetichni harakteristiki mav temne zabarvlennya A magnetit maye duzhe temnij kolir 13 Poshuki oznak zhittya red U poshukah oznak zhittya Viking 1 proviv tri doslidi Rezultati buli nespodivanimi ta cikavimi Bilshist naukovciv teper vvazhaye sho otrimani dani stali rezultatom neorganichnih himichnih reakcij u grunti Odnak dehto j dosi virit sho ci rezultati buli naslidkom reakcij rechovini yaka maye organichne zhive pohodzhennya V grunti ne bulo viyavleno zhodnih organichnih spoluk tomu majzhe vsya naukova spilnota zijshlasya na dumci sho oznak zhittya ne bulo viyavleno oskilki ne bulo viyavleno niyakih organichnih himichnih elementiv Vidsutnist bud yakoyi organiki bula nezvichnoyu oskilki meteoriti sho padali na Mars doshem protyagom priblizno 5 milyardiv rokiv napevno prinesli b tudi z soboyu hoch yakus organiku Tim bilshe sho suhi teritoriyi Antarktiki hocha j tezh ne mayut niyakih organichnih spoluk yaki legko mozhna bulo b viyaviti zate mayut zhivih organizmiv yaki meshkayut u skelyah 14 Mars majzhe ne maye ozonovogo sharu na vidminu vid Zemli tozh ultrafioletove viprominyuvannya sterilizuye poverhnyu planeti ta produkuye visokoreaktivni himichni spoluki taki yak peroksidi zdatni okisliti bud yaki organichni spoluki 15 Same perhlorati i rozglyadayutsya yak najbilsh virogidnij okislyuvach na poverhni Marsa Kosmichnij aparat Feniks viyaviv prisutnist perhlorativ u marsianskomu grunti Perhlorat ce silnij okislyuvach tozh vin cilkom mig znishiti bud yaki organichni rechovini na poverhni 16 Yaksho vin poshirenij povsyudno na poverhni to isnuvannya pri poverhni bud yakih form zhittya na osnovi vuglecyu ye znachno mensh jmovirnim Virishennya pitannya isnuvannya zhittya na Marsi otrimalo novij vazhlivij poshtovh pislya togo yak doslidzhennya opublikovane u Zhurnali geofizichnih doslidzhen u veresni 2010 roku dovelo mozhlivist togo sho organichni spoluki mogli spravdi isnuvati v grunti zrazki yakogo buli proanalizovani kosmichnimi aparatami Viking 1 ta 2 Kosmichnij aparat NASA Feniks u 2008 roci viyaviv u grunti perhlorati zdatni zrujnuvati organichni spoluki Avtori ciyeyi praci viznachili sho perhlorati rujnuyut organiku pri nagrivanni ta viroblyayut hlormetan ta dihlormetan identichni hlorovi spoluki yaki buli viyavleni obidvoma spuskovimi aparatami Viking pri provedenni odnakovih analiziv na Marsi Oskilki perhlorati mogli znishiti vsyu marsiansku organiku pitannya chi znajshov Viking oznaki zhittya chi ni zalishayetsya vidkritim 17 Valles red Vallis valles u mnozhini ce latinskij vidpovidnik slova dolina Vin vikoristovuyetsya v astrogeologiyi dlya oznachennya vidpovidnih form relyefu na inshih planetah Slovom vallis ranishe nazivali stari richkovi dolini yaki buli viyavleni na Marsi koli tudi distalisya pershi kosmichni zondi z Zemli Orbitalni aparati Viking sprovokuvali revolyuciyu u sprijnyatti jmovirnosti isnuvannya vodi na Marsi v bagatoh miscyah na Chervonij planeti buli znajdeni gigantski richkovi dolini Orbitalni kameri fiksuvali na znimkah sho potoki vodi probivali sobi dorogu kriz prirodni dambi virizblyuvali gliboki dolini viyidali eroziyeyu pazi v kam yanih sharah ta prostyagalisya na tisyachi kilometriv na poverhni planeti 18 19 20 nbsp Bahram Vallis znimok HiRISE Zsuvi gruntu pomitni bilya pidnizhzhya pivnichnoyi stini Bahram Vallis znimok HiRISE Zsuvi gruntu pomitni bilya pidnizhzhya pivnichnoyi stini nbsp Obtichnij ostrivec u Maja Valles znimok HiRISE Cej ostriv sformuvavsya pozadu meteoritnogo kratera roztashovanogo znizu sprava Obtichnij ostrivec u Maja Valles znimok HiRISE Cej ostriv sformuvavsya pozadu meteoritnogo kratera roztashovanogo znizu sprava nbsp Vidkladennya u formi viyala Tyras Vallis znimok HiRISE Klacnit na zobrazhenni abi rozglediti shari Vidkladennya u formi viyala Tyras Vallis znimok HiRISE Klacnit na zobrazhenni abi rozglediti shari nbsp Vidkladennya u formi viyala Tyras Vallis pri inshomu napryamku osvitlennya Liniya masshtabu vidpovidaye 500 m Cej znimok ye zbilshennyam poperednogo Vidkladennya u formi viyala Tyras Vallis pri inshomu napryamku osvitlennya Liniya masshtabu vidpovidaye 500 m Cej znimok ye zbilshennyam poperednogo nbsp Nanedi Valles znimok THEMIS Nanedi Valles znimok THEMIS nbsp Nanedi Valles zbilshene zobrazhennya znimok THEMIS Nanedi Valles zbilshene zobrazhennya znimok THEMIS nbsp Vodi iz Lunae Planum zliva protikayut cherez Vedra Valles Maumee Valles ta Maja Valles do Chryse Planitia sprava Teritoriya zobrazhena na znimku roztashovana v mezhah kvadrangla Lunae Palus Znimok vikonanij orbitalnim aparatom Viking Vodi iz Lunae Planum zliva protikayut cherez Vedra Valles Maumee Valles ta Maja Valles do Chryse Planitia sprava Teritoriya zobrazhena na znimku roztashovana v mezhah kvadrangla Lunae Palus Znimok vikonanij orbitalnim aparatom Viking Richkovi dolini viyavleni orbitalnimi aparatami Viking red Orbitalni aparati Viking sprichinili revolyuciyu v uyavlennyah lyudej pro vodu na Marsi V bagatoh miscyah na planeti buli viyavleni gigantski richkovi dolini Voni svidchat pro te sho voda tut probivalasya kriz prirodni dambi virizblyuvala gliboki dolini viyidala v poverhnevomu kam yanistomu lozhi gliboki pazi ta mchala na tisyachi kilometriv vzdovzh poverhni planeti 18 19 20 nbsp Bahram Vallis znimok Vikinga Dolina roztashovana u pivnichnij chastini rivnini Lunae Planum ta kvadrangla Lunae Palus Vona prostyagayetsya majzhe poseredini mizh Vedra Valles ta nizhnoyu chastinoyu Kasei Valles Bahram Vallis znimok Vikinga Dolina roztashovana u pivnichnij chastini rivnini Lunae Planum ta kvadrangla Lunae Palus Vona prostyagayetsya majzhe poseredini mizh Vedra Valles ta nizhnoyu chastinoyu Kasei Valles nbsp Obtichni ostrovi u Maja Valles znimok Vikinga Voni svidchat pro te sho kolis na Marsi viruvali burhlivi potoki Roztashuvannya kvadrangl Lunae Palus Obtichni ostrovi u Maja Valles znimok Vikinga Voni svidchat pro te sho kolis na Marsi viruvali burhlivi potoki Roztashuvannya kvadrangl Lunae Palus nbsp Dlya togo abi eroziya zobrazhena na znimku stala mozhlivoyu potribna bula velichezna kilkist vodi Na foto nevelika chastina Maja Valles znimok Vikinga Roztashuvannya kvadrangl Lunae Palus Dlya togo abi eroziya zobrazhena na znimku stala mozhlivoyu potribna bula velichezna kilkist vodi Na foto nevelika chastina Maja Valles znimok Vikinga Roztashuvannya kvadrangl Lunae Palus Mars Science Laboratory red Dolina Hypanis Vallis sho u kvadrangli Lunae Palus bula odnim iz proponovanih misc posadki kosmichnih aparativ Marsianskoyi naukovoyi laboratoriyi Metoyu ciyeyi misiyi ye poshuk oznak drevnogo zhittya na planeti Naukovci spodivayutsya sho nastupni misiyi zmozhut nadislati na Zemlyu zrazki z tih misc Marsa yaki budut identifikovani yak taki sho jmovirno mistyat pevni zalishki starodavnogo zhittya Dlya togo abi posadka na poverhnyu Marsa projshla uspishno potribne bula gladka ploska okrugla miscevist diametrom u 12 mil Geologi spodivayutsya viyaviti miscya v yakih kolis mistilisya yakis vodojmi 21 V takih miscyah planuyut doslidzhuvati shari vidkladen sho zalishilisya pislya vodojm nbsp Hypanis Vallis znimok HiRISE Liniya masshtabu vidpovidaye 500 m Hypanis Vallis znimok HiRISE Liniya masshtabu vidpovidaye 500 m Kasei Valles red Odna iz najviznachnishih osoblivostej regionu Lunae Palus dolina Kasei Valles ye odnim iz najbilshih protochnih kanaliv na Marsi Tak samo yak i inshi protochni kanali vin buv utvorenij potokom vodi jmovirno v period gigantskih povenej Dovzhina dolini Kasei stanovit blizko 2 400 km Deyaki yiyi sekciyi dosyagayut 300 km u shirinu Vona bere pochatok u Echus Chasma poblizu Valles Marineris ta zavershuyetsya na rivnini Chryse Planitia nepodalik vid miscya posadki kosmichnogo aparata Viking 1 Sacra Mensa velike stolove utvorennya dilit Kasei Valles na dva kanali pivnichnij ta pivdennij Dolina ye odnim iz najdovshih sucilnih protochnih kanaliv na Marsi Priblizno na 20 pivnichnoyi shiroti Kasei Valles dilitsya na dva kanali sho otrimali nazvi kanjon Kasei Vallis ta pivnichnij kanal Kasei Ci vidgaluzhennya povtorno z yednuyutsya na 63 zahidnoyi dovgoti Deyaki chastini Kasei Valles dosyagayut 2 3 km u glibinu 22 Naukovci pripuskayut sho kanal utvorivsya v rezultati dekilkoh epizodiv silnih povenej a takozh mozhlivo pevnoyi lodovikovoyi aktivnosti 23 nbsp Teritoriya navkolo pivnichnoyi chastini Kasei Valles sho demonstruye spivvidnoshennya mizh Kasei Valles Bahram Vallis Vedra Valles Maumee Valles ta Maja Valles Zobrazhena teritoriya roztashovana v mezhah kvadrangla Lunae Palus i vklyuchaye chastini rivnin Lunae Planum ta Chryse Planitia Teritoriya navkolo pivnichnoyi chastini Kasei Valles sho demonstruye spivvidnoshennya mizh Kasei Valles Bahram Vallis Vedra Valles Maumee Valles ta Maja Valles Zobrazhena teritoriya roztashovana v mezhah kvadrangla Lunae Palus i vklyuchaye chastini rivnin Lunae Planum ta Chryse Planitia nbsp Kasei Valles znimok THEMIS Kasei Valles znimok THEMIS Delti red Doslidniki viyavili pevnu kilkist delt yaki utvorilisya u marsianskih ozerah Viyavlennya takih delt ye perekonlivim svidchennyam togo sho Mars kolis mav duzhe bagato vodi na poverhni Dlya togo abi sformuvalasya delta potribno shob v comu misci bula dosit gliboka vodojma protyagom porivnyano trivalogo periodu chasu Krim togo riven vodi maye buti stabilnim abi uniknuti vimivannya sharu vidkladen Delti vidnahodili u shirokomu geografichnomu diapazoni 24 nbsp Delta u kvadrangli Lunae Palus znimok THEMIS Delta u kvadrangli Lunae Palus znimok THEMIS nbsp Delta sho zapovnyuye krater znimok HiRISE Delta sho zapovnyuye krater znimok HiRISE Krateri red Bilshist udarnih krateriv mayut kilcevij val sformovanij iz viverzhenih vnaslidok zitknennya porid na vidminu vid vulkanichnih krateriv yaki zazvichaj ne mayut valu iz takih vidkladen Chim bilshij rozmir kratera tim bilsha jmovirnist sho vin maye centralnij nasip yakij vivishuyetsya nad reshtoyu kratera Takij pagorb chi gora u centri traplyayetsya u krateriv diametrom ponad 10 km 25 Utvorennya centralnogo pidvishennya sprichinene vidskokom rechovini dna kratera pislya zitknennya 18 Inodi v kraterah vidniyutsya shari Krateri mozhut buti naochnoyu demonstraciyeyu togo yaki porodi zalyagayut gliboko pid poverhneyu nbsp Centralnij nasip u krateri Fesenkov znimok HiRISE nbsp Krater Santa Fe znimok HiRISE nbsp Zbilshene zobrazhennya yariv iz poperednogo znimka nbsp Krater Kanso nbsp Pivnichna stina ta dno kratera Kanso znimok HiRISE nbsp Krater Montivello znimok THEMIS Zobrazhennya demonstruye zsuv gruntu na pivnichnomu vali kratera Fossa red Veliki rozlomi dovgi vuzki zapadini u geografichnij movi yaka vikoristovuyetsya pri vivchenni Marsa okreslyuyutsya terminom fossae Cej termin pohodit z latinskoyi movi a tomu fossa ce odnina a fossae mnozhina 26 Rozlomi utvoryuyutsya koli kora planeti roztyaguyetsya azh doki ne rujnuyetsya v pevnih miscyah Roztyaguvannya mozhe buti sprichineno velikoyu vagoyu vulkana poblizu Fossae krateri abo erozijni krateri ye dosit poshirenimi u vulkanichnih sistemah Tharsis ta Elysium 27 nbsp Labeatis Fossae znimok THEMIS Labeatis Fossae znimok THEMIS nbsp Zbilshene zobrazhennya Labeatis Fossae Zbilshene zobrazhennya Labeatis Fossae Galereya red nbsp Karta kvadrangla Lunae Palus iz poznachennyami Karta kvadrangla Lunae Palus iz poznachennyami nbsp Dyuni ta skeli na Marsi znimok vikonanij aparatom Viking 1 Klacnit na zobrazhenni abi rozglediti detali Dyuni ta skeli na Marsi znimok vikonanij aparatom Viking 1 Klacnit na zobrazhenni abi rozglediti detali nbsp Rivchaki viriti na marsianskij poverhni aparatom Viking 1 Kolir miscevosti v cilomu vidpovidaye dijsnosti iz korichnyuvatim nebom Rivchaki buli vikopani v miscevosti poblizu miscya posadki aparata Sandy Flats u Chryse Planitia Klacnit na znimku abi rozglediti bilshe detalej Rivchaki viriti na marsianskij poverhni aparatom Viking 1 Kolir miscevosti v cilomu vidpovidaye dijsnosti iz korichnyuvatim nebom Rivchaki buli vikopani v miscevosti poblizu miscya posadki aparata Sandy Flats u Chryse Planitia Klacnit na znimku abi rozglediti bilshe detalej nbsp Echus Montes znimok CTX Klacnit na zobrazhenni abi pobachiti napivkrugle utvorennya vgori sprava yake naspravdi ye zsuvom gruntu Echus Montes znimok CTX Klacnit na zobrazhenni abi pobachiti napivkrugle utvorennya vgori sprava yake naspravdi ye zsuvom gruntu nbsp Poverhnevi shari u Dolini monumentiv Vvazhayetsya sho voni sformuvalisya prinajmni chastkovo iz vidkladen u vodojmah Oskilki na Marsi mozhna natrapiti na taki zh utvorennya voda zalishayetsya osnovnoyu prichinoyu ogolennya poverhnevih shariv na Marsi Poverhnevi shari u Dolini monumentiv Vvazhayetsya sho voni sformuvalisya prinajmni chastkovo iz vidkladen u vodojmah Oskilki na Marsi mozhna natrapiti na taki zh utvorennya voda zalishayetsya osnovnoyu prichinoyu ogolennya poverhnevih shariv na Marsi nbsp Ister Chaos znimok HiRISE Ister Chaos znimok HiRISE nbsp Zbilshene zobrazhennya Ister Chaos Znimok HiRISE Zbilshene zobrazhennya Ister Chaos Znimok HiRISE Div takozh red Voda na Marsi Geologiya Marsa Klimat na Marsi Meteoritnij krater Programa Viking Richkova delta Spisok kameniv na Marsi Haos relyef Borozna planetna nomenklatura VallisPrimitki red Davies M E Batson R M Wu S S C Geodesy and Cartography in Kieffer H H Jakosky B M Snyder C W Matthews M S Eds Mars University of Arizona Press Tucson 1992 On Mars Exploration of the Red Planet SP 4212 NASA 1958 1978 Arhiv originalu za 3 Chervnya 2016 Procitovano 27 Listopada 2014 angl Mutch T et al 1976 The Surface of Mars The View from the Viking 2 Lander Science 194 1277 1283 Clark B et al 1978 Implications of Abundant Hygroscopic Minerals in the Martain Regolith Icarus 34 645 665 Toulmin III P et al 1977 Geochemical and Mineralogical Interpretation of the Viking Inorganic Chemical Results Journal of Geophysical Research 82 4624 4634 Arvidson R A Binder and K Jones 1976 The Surface of Mars Scientific American 238 76 89 Clark B et al 1976 Inorganic Analysis of Martian Samples at the Viking Landing Sites Science 194 1283 1288 Press Release Images Opportunity JPL NASA 25 06 2004 Arhiv originalu za 9 serpnya 2009 Procitovano 27 listopada 2014 Christensen P et al 2004 Mineralogy at Meridiani Planum from the Mini TES Experiment on the Opportunity Rover Science 306 1733 1739 Baird A et al 1976 Mineralogic and Petrologic Implications of Viking Geochemical Results From Mars Interim Report Science 194 1288 1293 Hargraves R et al 1976 Viking Magnetic Properties Investigation Further Results Science 194 1303 1309 Arvidson R A Binder and K Jones The Surface of Mars Scientific American Bertelsen P et al 2004 Magnetic Properties Experiements on the Mars Exploration rover Spirit at Gusev Crater Science 305 827 829 Friedmann E 1982 Endolithic Microorganisms in the Antarctic Cold Desert Science 215 1045 1052 Hartmann W 2003 A Traveler s Guide to Mars Workman Publishing NY NY A J S Rayl 06 08 2008 Alien Rumors Quelled as NASA Announces Phoenix Perchlorate Discovery Arhiv originalu za 04 09 2010 Procitovano 27 11 2014 angl Did Viking Mars landers find life s building blocks Missing piece inspires new look at puzzle NASA Jet Propulsion Laboratory ScienceDaily 05 09 2010 Arhiv originalu za 8 Veresnya 2010 Procitovano 27 Listopada 2014 angl a b v Hugh H Kieffer 1992 Mars University of Arizona Press ISBN 978 0 8165 1257 7 Arhiv originalu za 6 Zhovtnya 2020 Procitovano 07 03 2011 angl a b Raeburn P 1998 Uncovering the Secrets of the Red Planet Mars Washington D C National Geographic Society angl a b Moore P et al 1990 The Atlas of the Solar System NY Mitchell Beazley Publishers NY angl Iani Chaos Arhiv originalu za 29 Veresnya 2009 Procitovano 27 Listopada 2014 angl Baker V 1982 The Channels of Mars University of Texas Press Austin Kaseivalles features nedostupne posilannya z kvitnya 2019 angl Irwin III R et al 2005 An intense terminal epoch of widespread fluvial activity on early Mars 2 Increased runoff and paleolake development Journal of Geophysical Research 10 E12S15 Stones Wind and Ice A Guide to Martian Impact Craters Lunar and Planetary Institute Arhiv originalu za 14 Sichnya 2016 Procitovano 27 Listopada 2014 angl Martian Feature Name Nomenclature Arhiv originalu za 24 Lipnya 2016 Procitovano 27 Listopada 2014 angl Skinner J L Skinner and J Kargel 2007 Re assessment of Hydrovolcanism based Resurfacing within the Galaxias Fossae Region of Mars Lunar and Planetary Science XXXVIII 2007 nbsp Mars Quad Map0 pn sh 180 zh d 0 pn sh 180 zh d 0 180 0 pn sh 0 zh d 0 pn sh 0 sh d 0 0 90 pn sh 0 zh d 90 pn sh 0 sh d 90 0 MC 01 Mare Boreum MC 02 Diacria MC 03 Arcadia MC 04 Mare Acidalium MC 05 Ismenius Lacus MC 06 Casius MC 07 Cebrenia MC 08 Amazonis MC 09 Tharsis MC 10 Lunae Palus MC 11 Oxia Palus MC 12 Arabia MC 13 Syrtis Major MC 14 Amenthes MC 15 Elysium MC 16 Memnonia MC 17 Phoenicis MC 18 Coprates MC 19 Margaritifer MC 20 Sabaeus MC 21 Iapygia MC 22 Tyrrhenum MC 23 Aeolis MC 24 Phaethontis MC 25 Thaumasia MC 26 Argyre MC 27 Noachis MC 28 Hellas MC 29 Eridania MC 30 Mare Australe Kvadrangli na MarsiMC 01 Mare Boreum detali MC 05 Ismenius Lacus detali MC 06 Casius detali MC 07 Cebrenia detali MC 02 Diacria detali MC 03 Arcadia detali MC 04 Acidalium detali MC 12 Arabia detali MC 13 Syrtis Major detali MC 14 Amenthes detali MC 15 Elysium detali MC 08 Amazonis detali MC 09 Tharsis detali MC 10 Lunae Palus detali MC 11 Oxia Palus detali MC 20 Sinus Sabaeus detali MC 21 Iapygia detali MC 22 Mare Tyrrhenum detali MC 23 Aeolis detali MC 16 Memnonia detali MC 17 Phoenicis Lacus detali MC 18 Coprates detali MC 19 Margaritifer Sinus detali MC 27 Noachis detali MC 28 Hellas detali MC 29 Eridania detali MC 24 Phaethontis detali MC 25 Thaumasia detali MC 26 Argyre detali MC 30 Mare Australe detali Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kvadrangl Lunae Palus amp oldid 35019026