www.wikidata.uk-ua.nina.az

Квадрангл Mare Acidalium це одна із серії 30 квадранглових чотирикутних карт планети Марс які були розроблені й створені

Квадрангл Mare Acidalium

Квадрангл Mare Acidalium це — одна із серії 30 квадранглових (чотирикутних) карт планети Марс, які були розроблені й створені Геологічною службою США (USGS) в рамках дослідницької програми Astrogeology Research Program. Даний квадрангл розташований у північно-східній частині західної півкулі Марса, і покриває територію від 300° до 360° східної довготи ((від 0° до 60° західної довготи) та від 30° до 65° північної широти. Мапа квадрангла створена з використанням конформної конічної проєкції Ламберта при масштабі 1:5 000 000 (1:5M). Іноді для означення квадрангла Mare Acidalium використовується скорочення MC-4 (Mars Chart-4).

Квадрангл Mare Acidalium
Карта квадрангла Mare Acidalium, створена на основі даних орбітального альтиметра Mars Orbiter Laser Altimeter (MOLA). Червоний відповідає найвищим точкам, а синій — найнижчим.
Координати 47°30′ пн. ш. 30°00′ зх. д. / 47.5° пн. ш. 30° зх. д. / 47.5; -30Координати: 47°30′ пн. ш. 30°00′ зх. д. / 47.5° пн. ш. 30° зх. д. / 47.5; -30
Знімок квадрангла Mare Acidalium (MC-4). На фото чітко видно великі кратери — Ломоносов (вгорі справа, скраю) та Куновскі (вгорі справа). Знамените «обличчя» на Марсі розташоване у місцевості Cydonia Mensae (внизу справа).

Північна та південна межі квадрангла в довжину становлять приблизно 3 065 км та 1 500 км, відповідно. Протяжність із півночі на південь дорівнює близько 2 050 км (трішки менше, ніж довжина Гренландії). Квадрангл покриває територію площею, приблизно, 4.9 мільйонів квадратних кілометрів, іншими словами — трішки більше, ніж 3% всієї поверхні Марса.

Даний регіон містить дуже багато яскравих цяток на темному фоні поверхні, які можуть бути грязьовими вулканами. Також присутні утворення на поверхні у формі ярів, які, як вважається, могли сформуватись під впливом порівняно недавніх потоків рідкої води.

Походження назви ред.

Mare Acidalium (Ацидалійське море) — це назва видимої із телескопа альбедо-деталі на поверхні Марса, центр якої розташований приблизно у точці 45° пн. ш. 330° сх. д. / 45° пн. ш. 330° сх. д. / 45; 330. У свою чергу, ця деталь отримала свою назву від криниці чи фонтану у Беотії, Греція. Згідно із класичною легендою, ця криниця була місцем, де купалися богиня Венера три Грації. Назва була затверджена Міжнародним астрономічним союзом (IAU) у 1958 році.

Фізична географія та геологія ред.

Квадрангл містить чимало цікавих об'єктів, в тому числі — яри та ймовірні берегові лінії древнього північного океану. Деякі області мають густі геологічні нашарування. Межа між південними височинами та північними низинами проходить через Mare Acidalium. Місцевість, яка користується широкою популярністю серед громадськості, відома під назвою «Обличчя на Марсі», розташована поблизу точки із координатами 40.8 градусів північної широти та 9.6 градусів західної довготи, в регіоні під назвою Кідонія. Після того, як космічний апарат Mars Global Surveyor дослідив його за допомогою своєї камери із високою роздільністю, гадане «обличчя» виявилось всього лиш столовою горою, поруйнованою внаслідок ерозії. На території Mare Acidalium міститься система каньйонів під назвою Kasei Valles. Ця гігантська система у деяких місцях досягає в ширину навіть 300 миль (483 км), тоді як земний Великий Каньйон має в ширину всього лиш 18 миль (29 км).

Яри ред.

Знімок Arcadia Colles нижче, виконаний камерою HiRISE, демонструє яри, які можна побачити у північній півкулі Марса. Яри утворюються на стрімких схилах, особливо на схилах кратерів. Вважається, що ці яри є порівняно молодими утвореннями, оскільки вони дуже слабо (якщо взагалі) поруйновані кратерами, а також зазвичай розташовуються на верхніх частинах піщаних дюн, які вже самі по собі є молодими. Зазвичай кожен такий яр має альков, основний канал та лійкоподібне «гирло». Хоча досі було висловлено чимало припущень стосовно походження цих ярів, найпопулярніші з них стверджують, що яроутворення було спричинене потоками рідкої води, яка виходила або з підземного водоносного горизонту, або із залишків древнього льодовика.

Існують ознаки, які можуть слугувати підтвердженнями для обидвох теорій. Більшість альковів — верхівок ярів — виникли на одному й тому ж рівні, як цього можна було б очікувати від водоносного горизонту. Різноманітні вимірювання та підрахунки свідчать про те, що вода в рідкому стані могла існувати у водоносному горизонті на тих глибинах, на яких починаються сучасні яри. В одному з варіантів цієї моделі підняття гарячої магми із внутрішніх шарів планети могло розтопити лід під поверхнею і тим самим спричинити появу потоків води у водоносних горизонтах. Водоносні горизонти — це шари, які дають воді можливість утворювати потоки. Вони можуть складатись із пористого пісковику. Такий шар був би розміщений на іншому шарі, який є навпаки, водонепроникним, і таким чином не дає воді просочуватися глибше. Єдиний напрямок, у якому спіймана у таку пастку вода могла б текти — це горизонтальний. У такому випадку вода могла б витікати на поверхню у місці, де водний горизонт досягає якогось розлому, наприклад, стінки кратера. На Землі такі водні горизонти є досить поширеними. Чудовим прикладом одного з них є «Скеля, що плаче» у національному парку Зайон, що у штаті Юта.

З іншого боку, існують докази того, що можлива й альтернативна теорія появи ярів, оскільки поверхня Марса покрита товстим шаром гладкої мантії, яка, вважається, є сумішшю льоду та пилу. Такий багатий на лід покрив, товщиною у декілька метрів, згладжує загальний рельєф, проте у деяких місцях має вибоїсту текстуру, нагадуючи поверхню м'яча для баскетболу. За певних умов лід міг би розтанути та стікати потоками по схилах, тим самим формуючи яри. Але оскільки на цій мантії є дуже мало кратерів, вона є порівняно молодою. Вигляд цієї мантії чудово демонструє знімок ободку кратера Птолемей, виконаний камерою HiRISE.

Зміни в орбіті Марса та її нахил спричинюють значні зміни у розповсюдженні водяного льоду із полярних регіонів у нижчі широти. Протягом певних кліматичних періодів вода у формі пари виходить із полярного льоду та проникає в атмосферу. Потім вода повертається в ґрунт, але вже у нижчих широтах, відкладаючись у вигляді льоду чи снігу, щедро розбавленого пилюкою. Атмосфера Марса містить чимало дрібнозернистих частинок пилу. Водні випари конденсуються на частинках, а тоді важкі частинки із водою падуть та скупчуються на поверхні. Коли лід із поверхні просочується в атмосферу, по собі він залишає пил, який становить захисний покрив для решти льоду.

Кратери ред.

Метеоритні кратери зазвичай мають краї у формі круглого ободку із виверженими породами навколо нього, тоді як вулканічні кратери зазвичай не мають такого обіодку чи бічних вивержень. Іноді в кратерах можна побачити різні геологічні шари. Оскільки зіткнення, в результаті якого утворюється кратер, має форму надпотужного вибуху, скельні породи у вигляді кам'яних уламків викидаються на поверхню, а отже, в кратері відкривається те, що до цього перебувало глибоко під поверхнею.

Грязьові вулкани ред.

Великі ділянки квадрангла Mare Acidalium на знімках мають велику кількість яскравих цяток, які добре виділяються на темному фоні поверхні. Припускають, що ці цятки є грязьовими вулканами. Було нанесено на карту понад 18 000 таких деталей поверхні, середнє значення діаметра яких становить близько 800 метрів. Регіон Mare Acidalium міг отримувати значну кількість грязі та рідини із проточних каналів, тож у цій місцевості могло призбиратися досить багато грязі. Було виявлено, що яскраві кургани містять кристалічні оксиди заліза. Грязьовий вулканізм у цій місцевості може мати надзвичайно велике значення, оскільки саме тут могли утворитися підземні резервуари та канали глибинних вод, які могли проіснувати набагато довше, ніж всі інші ймовірні водойми на Марсі. Вони могли становити середовище, придатне для життя мікроорганізмів. Грязьові вулкани також можуть вивергати зразки породи із глибинних шарів, а ці зразки могли б бути вивченими роботами.

Галерея ред.

Див. також ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Квадрангл Mare Acidalium

Примітки ред.

  1. (англ.)Davies, M.E.; Batson, R.M.; Wu, S.S.C. «Geodesy and Cartography» in Kieffer, H.H.; Jakosky, B.M.; Snyder, C.W.; Matthews, M.S., Eds. Mars. University of Arizona Press: Tucson, 1992.
  2. (англ.). Архів оригіналу за 6 Січня 2018. Процитовано 23 Червня 2014. 
  3. (англ.). Approximated by integrating latitudinal strips with area of R² (L1-L2)(cos(A)dA) from 30° to 65° latitude; where R = 3889 km, A is latitude, and angles expressed in radians. Архів оригіналу за 12 Листопада 2020. Процитовано 23 Червня 2014. 
  4. ↑ (англ.)Heldmann, J. and M. Mellon. Observations of martian gullies and constraints on potential formation mechanisms. 2004. Icarus. 168: 285–304.
  5. (англ.) Архів оригіналу за 31 Березня 2016. Процитовано 23 Червня 2014. 
  6. (англ.). Архів оригіналу за 28 Квітня 2017. Процитовано 23 Червня 2014. 
  7. (англ.). Архів оригіналу за 4 Жовтня 2016. Процитовано 23 Червня 2014. 
  8. (англ.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 23 червня 2014. 
  9. Harris, A and E. Tuttle. 1990. Geology of National Parks. Kendall/Hunt Publishing Company. Dubuque, Iowa
  10. (англ.)MLA NASA/Jet Propulsion Laboratory (2003, December 18). Mars May Be Emerging From An Ice Age. ScienceDaily. Retrieved February 19, 2009, from /releases/2003/12/031218075443.htm Ads by GoogleAdvertise [ 7 Вересня 2020 у Wayback Machine.]
  11. (англ.)Hugh H. Kieffer (1992). . University of Arizona Press. ISBN 978-0-8165-1257-7. Архів оригіналу за 6 Жовтня 2020. Процитовано 07-03-2011. 
  12. (англ.)Grotzinger, J. and R. Milliken (eds.) (2012). Sedimentary Geology of Mars. SEPM. 
  13. ↑ (англ.)Oehler, D., C. Allen (2010). Evidence for pervasive mud volcanism in Acidalia Planitia, Mars 208. Icarus. с. 636–657. 
Mars Quad Map
0° пн. ш. 180° зх. д. / 0° пн. ш. 180° зх. д. / 0; -180
0° пн. ш. 0° зх. д. / 0° пн. ш. -0° сх. д. / 0; -0
90° пн. ш. 0° зх. д. / 90° пн. ш. -0° сх. д. / 90; -0
MC-01
Mare Boreum
MC-02
Diacria
MC-04
Mare Acidalium
MC-05
Ismenius Lacus
MC-07
Cebrenia
MC-08
Amazonis
MC-09
Tharsis
MC-11
Oxia Palus
MC-12
Arabia
MC-13
Syrtis Major
MC-14
Amenthes
MC-15
Elysium
MC-16
Memnonia
MC-17
Phoenicis
MC-19
Margaritifer
MC-20
Sabaeus
MC-21
Iapygia
MC-22
Tyrrhenum
MC-23
Aeolis
MC-24
Phaethontis
MC-25
Thaumasia
MC-26
Argyre
MC-27
Noachis
MC-28
Hellas
MC-29
Eridania
MC-30
Mare Australe
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kvadrangl Mare Acidalium ce odna iz seriyi 30 kvadranglovih chotirikutnih kart planeti Mars yaki buli rozrobleni j stvoreni Geologichnoyu sluzhboyu SShA USGS v ramkah doslidnickoyi programi Astrogeology Research Program Danij kvadrangl roztashovanij u pivnichno shidnij chastini zahidnoyi pivkuli Marsa i pokrivaye teritoriyu vid 300 do 360 shidnoyi dovgoti vid 0 do 60 zahidnoyi dovgoti ta vid 30 do 65 pivnichnoyi shiroti Mapa kvadrangla stvorena z vikoristannyam konformnoyi konichnoyi proyekciyi Lamberta pri masshtabi 1 5 000 000 1 5M Inodi dlya oznachennya kvadrangla Mare Acidalium vikoristovuyetsya skorochennya MC 4 Mars Chart 4 1 Kvadrangl Mare AcidaliumKarta kvadrangla Mare Acidalium stvorena na osnovi danih orbitalnogo altimetra Mars Orbiter Laser Altimeter MOLA Chervonij vidpovidaye najvishim tochkam a sinij najnizhchim Koordinati 47 30 pn sh 30 00 zh d 47 5 pn sh 30 zh d 47 5 30 Koordinati 47 30 pn sh 30 00 zh d 47 5 pn sh 30 zh d 47 5 30Znimok kvadrangla Mare Acidalium MC 4 Na foto chitko vidno veliki krateri Lomonosov vgori sprava skrayu ta Kunovski vgori sprava Znamenite oblichchya na Marsi roztashovane u miscevosti Cydonia Mensae vnizu sprava Pivnichna ta pivdenna mezhi kvadrangla v dovzhinu stanovlyat priblizno 3 065 km ta 1 500 km vidpovidno Protyazhnist iz pivnochi na pivden dorivnyuye blizko 2 050 km trishki menshe nizh dovzhina Grenlandiyi 2 Kvadrangl pokrivaye teritoriyu plosheyu priblizno 4 9 miljoniv kvadratnih kilometriv inshimi slovami trishki bilshe nizh 3 vsiyeyi poverhni Marsa 3 Danij region mistit duzhe bagato yaskravih cyatok na temnomu foni poverhni yaki mozhut buti gryazovimi vulkanami Takozh prisutni utvorennya na poverhni u formi yariv yaki yak vvazhayetsya mogli sformuvatis pid vplivom porivnyano nedavnih potokiv ridkoyi vodi 4 Zmist 1 Pohodzhennya nazvi 2 Fizichna geografiya ta geologiya 3 Yari 4 Krateri 5 Gryazovi vulkani 6 Galereya 7 Div takozh 8 PrimitkiPohodzhennya nazvi red Mare Acidalium Acidalijske more ce nazva vidimoyi iz teleskopa albedo detali na poverhni Marsa centr yakoyi roztashovanij priblizno u tochci 45 pn sh 330 sh d 45 pn sh 330 sh d 45 330 U svoyu chergu cya detal otrimala svoyu nazvu vid krinici chi fontanu u Beotiyi Greciya Zgidno iz klasichnoyu legendoyu cya krinicya bula miscem de kupalisya boginya Venera tri Graciyi Nazva bula zatverdzhena Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom IAU u 1958 roci 5 Fizichna geografiya ta geologiya red Kvadrangl mistit chimalo cikavih ob yektiv v tomu chisli yari ta jmovirni beregovi liniyi drevnogo pivnichnogo okeanu Deyaki oblasti mayut gusti geologichni nasharuvannya Mezha mizh pivdennimi visochinami ta pivnichnimi nizinami prohodit cherez Mare Acidalium 6 Miscevist yaka koristuyetsya shirokoyu populyarnistyu sered gromadskosti vidoma pid nazvoyu Oblichchya na Marsi roztashovana poblizu tochki iz koordinatami 40 8 gradusiv pivnichnoyi shiroti ta 9 6 gradusiv zahidnoyi dovgoti v regioni pid nazvoyu Kidoniya Pislya togo yak kosmichnij aparat Mars Global Surveyor doslidiv jogo za dopomogoyu svoyeyi kameri iz visokoyu rozdilnistyu gadane oblichchya viyavilos vsogo lish stolovoyu goroyu porujnovanoyu vnaslidok eroziyi 7 Na teritoriyi Mare Acidalium mistitsya sistema kanjoniv pid nazvoyu Kasei Valles Cya gigantska sistema u deyakih miscyah dosyagaye v shirinu navit 300 mil 483 km todi yak zemnij Velikij Kanjon maye v shirinu vsogo lish 18 mil 29 km 8 Yari red Znimok Arcadia Colles nizhche vikonanij kameroyu HiRISE demonstruye yari yaki mozhna pobachiti u pivnichnij pivkuli Marsa Yari utvoryuyutsya na strimkih shilah osoblivo na shilah krateriv Vvazhayetsya sho ci yari ye porivnyano molodimi utvorennyami oskilki voni duzhe slabo yaksho vzagali porujnovani kraterami a takozh zazvichaj roztashovuyutsya na verhnih chastinah pishanih dyun yaki vzhe sami po sobi ye molodimi Zazvichaj kozhen takij yar maye alkov osnovnij kanal ta lijkopodibne girlo Hocha dosi bulo vislovleno chimalo pripushen stosovno pohodzhennya cih yariv najpopulyarnishi z nih stverdzhuyut sho yaroutvorennya bulo sprichinene potokami ridkoyi vodi yaka vihodila abo z pidzemnogo vodonosnogo gorizontu abo iz zalishkiv drevnogo lodovika 4 nbsp Yari ta inshi detali u Acidalia Colles Znimok vikonano HiRISE Liniya masshtabu vidpovidaye 1 000 metriv nbsp Kontekst dlya nastupnogo znimka kratera Bamberg Znimok vikonano aparatom Mars Reconnaissance Orbiter nbsp Krater Bamberg Yari ta masivnij potik materialu znimok vikonano HiRISE v ramkah programi HiWish U nastupnih dvoh znimkah mozhna pobachiti zbilsheni zobrazhennya yariv nbsp Zbilshenij znimok dekilkoh yariv HiRISE v ramkah programi HiWish nbsp Zbilshene zobrazhennya inshogo yaru z togo zh znimka HiRISE nbsp Yari HiRISE v ramkah programi HiWish nbsp Yari u krateri HiRISE v ramkah programi HiWish nbsp Zbilshene zobrazhennya yariv u krateri iz poperednogo znimka HiRISE v ramkah programi HiWish Isnuyut oznaki yaki mozhut sluguvati pidtverdzhennyami dlya obidvoh teorij Bilshist alkoviv verhivok yariv vinikli na odnomu j tomu zh rivni yak cogo mozhna bulo b ochikuvati vid vodonosnogo gorizontu Riznomanitni vimiryuvannya ta pidrahunki svidchat pro te sho voda v ridkomu stani mogla isnuvati u vodonosnomu gorizonti na tih glibinah na yakih pochinayutsya suchasni yari 4 V odnomu z variantiv ciyeyi modeli pidnyattya garyachoyi magmi iz vnutrishnih shariv planeti moglo roztopiti lid pid poverhneyu i tim samim sprichiniti poyavu potokiv vodi u vodonosnih gorizontah Vodonosni gorizonti ce shari yaki dayut vodi mozhlivist utvoryuvati potoki Voni mozhut skladatis iz poristogo piskoviku Takij shar buv bi rozmishenij na inshomu shari yakij ye navpaki vodoneproniknim i takim chinom ne daye vodi prosochuvatisya glibshe Yedinij napryamok u yakomu spijmana u taku pastku voda mogla b tekti ce gorizontalnij U takomu vipadku voda mogla b vitikati na poverhnyu u misci de vodnij gorizont dosyagaye yakogos rozlomu napriklad stinki kratera Na Zemli taki vodni gorizonti ye dosit poshirenimi Chudovim prikladom odnogo z nih ye Skelya sho plache u nacionalnomu parku Zajon sho u shtati Yuta 9 Z inshogo boku isnuyut dokazi togo sho mozhliva j alternativna teoriya poyavi yariv oskilki poverhnya Marsa pokrita tovstim sharom gladkoyi mantiyi yaka vvazhayetsya ye sumishshyu lodu ta pilu Takij bagatij na lid pokriv tovshinoyu u dekilka metriv zgladzhuye zagalnij relyef prote u deyakih miscyah maye viboyistu teksturu nagaduyuchi poverhnyu m yacha dlya basketbolu Za pevnih umov lid mig bi roztanuti ta stikati potokami po shilah tim samim formuyuchi yari Ale oskilki na cij mantiyi ye duzhe malo krateriv vona ye porivnyano molodoyu Viglyad ciyeyi mantiyi chudovo demonstruye znimok obodku kratera Ptolemej vikonanij kameroyu HiRISE Zmini v orbiti Marsa ta yiyi nahil sprichinyuyut znachni zmini u rozpovsyudzhenni vodyanogo lodu iz polyarnih regioniv u nizhchi shiroti Protyagom pevnih klimatichnih periodiv voda u formi pari vihodit iz polyarnogo lodu ta pronikaye v atmosferu Potim voda povertayetsya v grunt ale vzhe u nizhchih shirotah vidkladayuchis u viglyadi lodu chi snigu shedro rozbavlenogo pilyukoyu Atmosfera Marsa mistit chimalo dribnozernistih chastinok pilu Vodni vipari kondensuyutsya na chastinkah a todi vazhki chastinki iz vodoyu padut ta skupchuyutsya na poverhni Koli lid iz poverhni prosochuyetsya v atmosferu po sobi vin zalishaye pil yakij stanovit zahisnij pokriv dlya reshti lodu 10 Krateri red Meteoritni krateri zazvichaj mayut krayi u formi kruglogo obodku iz viverzhenimi porodami navkolo nogo todi yak vulkanichni krateri zazvichaj ne mayut takogo obiodku chi bichnih viverzhen 11 Inodi v kraterah mozhna pobachiti rizni geologichni shari Oskilki zitknennya v rezultati yakogo utvoryuyetsya krater maye formu nadpotuzhnogo vibuhu skelni porodi u viglyadi kam yanih ulamkiv vikidayutsya na poverhnyu a otzhe v krateri vidkrivayetsya te sho do cogo perebuvalo gliboko pid poverhneyu nbsp Pidnizhzhya kratera Kunovski znimok vikonano HiRISE Dovzhina liniyi sprava vgori vidpovidaye 500 metram na miscevosti nbsp Krater Bounstell znimok iz HiRISE Dovzhina linijki masshtabu dorivnyuye 1000 metriv nbsp Krater Arandas znimok iz HiRISE Linijka masshtabu dorivnyuye 1000 metriv nbsp Vidkritij pid poverhneyu drevnij krater u Mare Acidalium znimok iz Mars Global Surveyor nbsp Grupa krateriv yaki mogli utvoritisya v odin i toj zhe chas pislya togo yak asteroyid rozlamavsya na shmatki pri padinni Yakbi ci krateri utvorilisya v riznij chas voni b zrivnyali chastini odin odnogo HiRISE v ramkah programi HiWish Miscevist na znimku roztashovana v regioni Terra Cimmeria nbsp Krater iz bichnimi viverzhennyami HiRISE v ramkah programi HiWish Vidilena teritoriya pokazana u zbilshenomu viglyadi na nastupnomu znimku nbsp Zbilshenij znimok viverzhen kratera na yakomu vidno kanal iz vidkladennyam porodi u kinci HiRISE v ramkah programi HiWish nbsp Zbilshenij znimok poverhni poblizu krayu kratera HiRISE v ramkah programi HiWish Nevelichkij kanal mig utvoritisya pid vplivom vodi yaka mogla pered cim perebuvati v zamorozhenomu stani pid zemleyu a pid chas udaru roztanuti nbsp Stina kratera pokrita gladenkoyu mantiyeyu HiRISE v ramkah programi HiWish Gryazovi vulkani red Veliki dilyanki kvadrangla Mare Acidalium na znimkah mayut veliku kilkist yaskravih cyatok yaki dobre vidilyayutsya na temnomu foni poverhni Pripuskayut sho ci cyatki ye gryazovimi vulkanami 12 Bulo naneseno na kartu ponad 18 000 takih detalej poverhni serednye znachennya diametra yakih stanovit blizko 800 metriv 13 Region Mare Acidalium mig otrimuvati znachnu kilkist gryazi ta ridini iz protochnih kanaliv tozh u cij miscevosti moglo prizbiratisya dosit bagato gryazi Bulo viyavleno sho yaskravi kurgani mistyat kristalichni oksidi zaliza Gryazovij vulkanizm u cij miscevosti mozhe mati nadzvichajno velike znachennya oskilki same tut mogli utvoritisya pidzemni rezervuari ta kanali glibinnih vod yaki mogli proisnuvati nabagato dovshe nizh vsi inshi jmovirni vodojmi na Marsi Voni mogli stanoviti seredovishe pridatne dlya zhittya mikroorganizmiv Gryazovi vulkani takozh mozhut vivergati zrazki porodi iz glibinnih shariv a ci zrazki mogli b buti vivchenimi robotami 13 nbsp Krateri iz bilimi centrami na teritoriyi Mare Acidalium Pishani dyuni vidno u nizinnih regionah na znimku Deyaki iz detalej na zobrazhenni mozhut buti gryazovimi vulkanami Znimok vikonanij aparatom Mars Global Surveyor v ramkah programi MOC Public Targeting Program nbsp Gryazovi vulkani poblizu krayu susidnogo kratera HiRISE v ramkah programi HiWish Galereya red nbsp Strimchak u sistemi kanjoniv Kasei Valles znimok iz HiRISE nbsp Zbilshene zobrazhennya strimchaka u Kasei Valles iz poperednogo znimka Na foto vidno valuni ta yih slidi pislya togo yak voni skotilis iz verhivki skeli Rozmir odnogo takogo valuna stanovit vsogo lish blizko 2 metriv nbsp Znimok yakij demonstruye kontekst dlya nastupnoyi fotografiyi iz zobrazhennyam rozlomu nbsp Zbilshenij znimok jmovirnogo rozlomu u Mare Acidalium HiRISE v ramkah programi HiWish Krater obvedenij kolom abi pokazati sho jogo forma mogla buti zminena vnaslidok ruhu v rozlomi nbsp Zvivini potokiv HiRISE v ramkah programi HiWish Div takozh red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kvadrangl Mare AcidaliumKlimat Marsa Meteoritnij krater Spisok kvadrangliv na Marsi Voda na MarsiPrimitki red angl Davies M E Batson R M Wu S S C Geodesy and Cartography in Kieffer H H Jakosky B M Snyder C W Matthews M S Eds Mars University of Arizona Press Tucson 1992 angl Distances calculated using NASA World Wind measuring tool Arhiv originalu za 6 Sichnya 2018 Procitovano 23 Chervnya 2014 angl Calculating area enclosed by arbitrary polygon on earths surface Approximated by integrating latitudinal strips with area of R L1 L2 cos A dA from 30 to 65 latitude where R 3889 km A is latitude and angles expressed in radians Arhiv originalu za 12 Listopada 2020 Procitovano 23 Chervnya 2014 a b v angl Heldmann J and M Mellon Observations of martian gullies and constraints on potential formation mechanisms 2004 Icarus 168 285 304 angl USGS Gazetteer of Planetary Nomenclature Mars Arhiv originalu za 31 Bereznya 2016 Procitovano 23 Chervnya 2014 angl Complex Crater in Arabia Terra Arhiv originalu za 28 Kvitnya 2017 Procitovano 23 Chervnya 2014 angl Highest Resolution View of Face on Mars Arhiv originalu za 4 Zhovtnya 2016 Procitovano 23 Chervnya 2014 angl Almost Silent Rolling Stones in Kasei Valles Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2016 Procitovano 23 chervnya 2014 Harris A and E Tuttle 1990 Geology of National Parks Kendall Hunt Publishing Company Dubuque Iowa angl MLA NASA Jet Propulsion Laboratory 2003 December 18 Mars May Be Emerging From An Ice Age ScienceDaily Retrieved February 19 2009 from releases 2003 12 031218075443 htm Ads by GoogleAdvertise Arhivovano 7 Veresnya 2020 u Wayback Machine angl Hugh H Kieffer 1992 Mars University of Arizona Press ISBN 978 0 8165 1257 7 Arhiv originalu za 6 Zhovtnya 2020 Procitovano 07 03 2011 angl Grotzinger J and R Milliken eds 2012 Sedimentary Geology of Mars SEPM a b angl Oehler D C Allen 2010 Evidence for pervasive mud volcanism in Acidalia Planitia Mars 208 Icarus s 636 657 nbsp Mars Quad Map0 pn sh 180 zh d 0 pn sh 180 zh d 0 180 0 pn sh 0 zh d 0 pn sh 0 sh d 0 0 90 pn sh 0 zh d 90 pn sh 0 sh d 90 0 MC 01 Mare Boreum MC 02 Diacria MC 03 Arcadia MC 04 Mare Acidalium MC 05 Ismenius Lacus MC 06 Casius MC 07 Cebrenia MC 08 Amazonis MC 09 Tharsis MC 10 Lunae Palus MC 11 Oxia Palus MC 12 Arabia MC 13 Syrtis Major MC 14 Amenthes MC 15 Elysium MC 16 Memnonia MC 17 Phoenicis MC 18 Coprates MC 19 Margaritifer MC 20 Sabaeus MC 21 Iapygia MC 22 Tyrrhenum MC 23 Aeolis MC 24 Phaethontis MC 25 Thaumasia MC 26 Argyre MC 27 Noachis MC 28 Hellas MC 29 Eridania MC 30 Mare Australe Kvadrangli na MarsiMC 01 Mare Boreum detali MC 05 Ismenius Lacus detali MC 06 Casius detali MC 07 Cebrenia detali MC 02 Diacria detali MC 03 Arcadia detali MC 04 Acidalium detali MC 12 Arabia detali MC 13 Syrtis Major detali MC 14 Amenthes detali MC 15 Elysium detali MC 08 Amazonis detali MC 09 Tharsis detali MC 10 Lunae Palus detali MC 11 Oxia Palus detali MC 20 Sinus Sabaeus detali MC 21 Iapygia detali MC 22 Mare Tyrrhenum detali MC 23 Aeolis detali MC 16 Memnonia detali MC 17 Phoenicis Lacus detali MC 18 Coprates detali MC 19 Margaritifer Sinus detali MC 27 Noachis detali MC 28 Hellas detali MC 29 Eridania detali MC 24 Phaethontis detali MC 25 Thaumasia detali MC 26 Argyre detali MC 30 Mare Australe detali Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kvadrangl Mare Acidalium amp oldid 36282588