Каєєта́н Абґаро́вич (пол. Kajetan Abgarowicz, вірм. Աբգարովիչ Կայտան; псевдонім — Абґар Солтан); 7 серпня 1856, село Черніїв, нині Тисменицького району Івано-Франківської області — 27 липня 1909, місто Трускавець, нині Львівської області) — польський письменник. За походженням вірменин.
| Каєтан Абґарович | |
|---|---|
| пол. Kajetan Abgarowicz | |
| Псевдонім | Soltan Abgar |
| Народився | 7 серпня 1856 Чернів, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
| Помер | 27 липня 1909 (52 роки) Трускавець, Дрогобицький повіт[d], Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина або Трускавець, Дрогобицький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Країна | Австрійська імперія |
| Національність | вірмени |
| Діяльність | журналіст, прозаїк, письменник, редактор |
| Мова творів | польська |
| | |
| Каєтан Абґарович у Вікісховищі |
Біографічні відомості ред.
Закінчив початкову школу у Станиславові, а після цього гімназію у Львові. Далі здобував освіту у Львівському університеті (до 1875). Перервавши навчання, займався сільським господарством на Підгаєччині. Тут розпочав літературну діяльність.
Творчість ред.
Автор романів «Клуб кажанів» (пол. Klub nietoperzy; томи 1—2, Львів, 1892), «Полюбовна угода» (пол. Polubowna ugoda; Львів, 1894). У збірці новел «З сільського двору» (пол. Z wiejskiego dworu; Львів, 1895) змалював побут і звичаї польської шляхти, що жила на Поділлі. У збірках оповідань «Русини» (пол. Rusini; Краків, 1893), «Добра научка» (пол. Dobra nauczka; Львів, 1896) з великопольських позицій зобразив життя українського народу, українсько-польські відносини, за що його різко критикував Іван Франко:
Автор літературознавчих праць про Юрія Федьковича («Осип-Юрій Федькович — руський народний поет на Буковині», 1892), Льва Толстого («Лев Толстой», 1901) та інших творів.
Окремі твори Каєтана Абґаровича переклав українською мовою Павло Кирчів.
Українські переклади ред.
- При стрілецькій ватрі (пол. Przy ognisku mysliwskiem). — Львів, 1892.
- Осип-Юрій Федькович — руський народний поет на Буковині // Юрій Федькович в розвідках і матеріалах. — К., 1958.
Джерела ред.
- // Реєстр імен Українського біографічного словника. — К., 2008. — С. 1.
- Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 109.
- Микитин І. Я. До питання про своєрідність образотворення у прозі Каєтана Абгаровича на гуцульську тематику // Світова література на перехресті культур і цивілізацій: Збірник наукових праць. — Випуск 2. — 2010.
- Полєк В. Т. Абгарович Каєтан // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 8.
- Полєк В. Т. Абґарович Каєтан [ 17 Січня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — С. 24—25. — ISBN 966-02-2075-8.
- Полєк В. Т. Абгарович Каєтан // Архіви України. — 1969. — № 4.
- Ткачов С., Ханас В. 250 імен на карті Тернопілля: Краєзнавчо-біографічний покажчик. — Тернопіль, 1996.
- Ханас В. Абґарович Каєтан // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 17. — ISBN 966-528-197-6.
- Bar A. Abgarowicz Kajetan [ 15 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — T. I. — Kraków, 1935. — S. 4—5.
- Чомарян С. А. Два видных деятеля польской культуры армянского происхождения // Историко-филологический журнал. — Ереван, 1986. — № 4.
Посилання ред.
- Абгарович, Каєтан [ 22 Березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Твори Абґаровича у польській інтернет-бібліотеці[недоступне посилання з квітня 2019] (пол.)
- ↑ Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — 1974. — Т. 1. — С. 19.
- ↑ Ով ով է. հայեր / за ред. Հ. Այվազյան — Երևան: 2005. — Т. 1. — С. 10.