Кахо́вське водосхо́вище — у минулому одне з шести великих водосховищ у каскаді на річці Дніпро, у Запорізькій, Дніпропетровській та Херсонській областях. Заповнено у 1955—1958 роках, знищене російськими окупантами під час повномасштабного вторгнення. Вночі 6 червня 2023 року російські окупанти підірвали Каховську ГЕС. Через неконтрольований витік води відбулися підтоплення населених пунктів нижче за течією Дніпра. Після сходження води водосховище перестало існувати.
Каховське водосховище | |
---|---|
Вид на водосховище | |
47°30′ пн. ш. 34°15′ сх. д. / 47.500° пн. ш. 34.250° сх. д.Координати: 47°30′ пн. ш. 34°15′ сх. д. / 47.500° пн. ш. 34.250° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Запорізька область Дніпропетровська область Херсонська область |
Річка | Дніпро |
Висота над р. м. | 14 м |
Довжина | 230 км |
Ширина | 25 (макс.) км |
Площа | 2155 км² |
Об'єм | 18,2 км³ |
Довжина берегової лінії | 896 км |
Найбільша глибина | 36 м |
Середня глибина | 8,4 м |
Басейн | басейн Дніпра |
Вливається | Базавлук, Рогачик та інші |
Виливається | Дніпро |
Споруди | Північнокримський канал |
Гребля | Гребля Каховської ГЕС |
Використаня | |
Рік наповнення | 1956 |
Каховське водосховище Каховське водосховище (Херсонська область) | |
Каховське водосховище у Вікісховищі |
Загальний опис ред.
Створене греблею Каховської ГЕС (гребля — Нової Каховки). Заповнено у 1955—1958 роках.
Довжина водосховища 230 км, пересічна ширина 9,4 км (максимальна — 24 км). Площа складала 2155 км², об'єм води 18,2 км³. Довжина берегової лінії 896 км. Мало сезонне регулювання стоку. Коливання рівня води до 3,3 м, водообмін відбувався 2—3 рази на рік. Мертвий рівень — 12,7 м. Береги переважно круті, розчленовані глибокими балками, лише на окремих ділянках пологі (див. Кам'янський під), піщані. Є багато островів (наприклад орнітологічний заказник «Великі і Малі Кучугури»). Температура води влітку до +24 °C. Замерзає наприкінці листопада — на початку грудня, скресає у середині лютого — на початку березня. Товщина криги 17—37 см. У липні — серпні відбувалося «цвітіння води», яке охоплювало до 80—95 % акваторії.
Використовувалося для судноплавства, зрошення, водопостачання, рибного господарства, рекреації.
З водоймища починалися Каховський канал, Північнокримський канал і канал Дніпро — Кривий Ріг. На Каховському водосховищі розташовані річкові порти у Нікополі, Енергодарі, Кам'янці-Дніпровській. Уздовж лівого берега водоймища пролягають залізничні магістралі із Запоріжжя в Сімферополь і Херсон та Кривбас — Запоріжжя — Донбас.
Було місцем відпочинку, а також аматорського й спортивного рибальства.
Флора та фауна ред.
Фауна включала понад 150 видів зоопланктону, понад 180 — безхребетних, 56 — риб. У прибережних заростях — місце гніздування птахів (пірникоза велика, лиска, крижень, різні види мартинів тощо).
Історія ред.
Каховське водоймище покрило водою величезну територію найродючіших земель, у тому числі дніпровські плавні. Заплавні луги, озера, ліси — були зайняті екосистемами, важливими для багатьох видів флори і фауни. Мережа каналів покрила величезну територію, перетворивши її в сприятливу для землеробства зону.
На дні водоймища перебуває історична місцевість — Великий Луг, а також перебуває столиця хана Мамая місто Замик (неподалік від колишнього місця впадіння річки Кінської у Дніпро).
При заповненні водосховища було затоплено близько 90 сіл. Щороку у водоймище йшло від 1 до 3 метрів берегової лінії.
Через кліматичні зміни та господарську діяльність людини обсяг скидів води з дамби Каховської ГЕС постійно скорочувався: у 1971 році було скинуто 80 км3, у 1981 році — 60 км3, у 1991 році — 42 км3, у 2001 році — понад 39 км3, а у 2018 році — 39,4 км3.
Впродовж 2010-х років навесні на водосховищі тримався рівень в районі 15,5—16 м. Взимку рівень води могли зменшувати до 14,5 м.
Затоплені села: правий берег — Анастасіївка, Гаврилівка (перенесене), Грушівка, Іванівка, Кам'янка, Копсурівка, Крамарева, Комарівка, Леонтіївка, Ново-Павлівка, Оленівка, Нечаївка, Софіївка, Малі Гирла, Великі Гирла, Золота Балка (частково перенесене).
Лівий берег: Володимирівка, Катеринівка.
Російсько-українська війна ред.
У січні-березні 2023 року російські загарбники, що на той час окупували частину півдня України, почали осушувати водосховище.
6 лютого 2023 року було зареєстровано найнижчий рівень води у водосховищі — 13,71 м, що на 130 сантиметрів нижче нормального показника і лише на один метр більше за рівень мертвого об'єму — 12,7 м. Завдяки таненню снігів та рясним дощам рівень води відтоді дещо зріс. Рівень води й надалі стрімко зростав та 6 травня досяг 17,12 м, що був максимальним показником за попередні роки.
Слід зазначити, що система охолодження Запорізької АЕС розрахована на роботу при рівні води у водосховищі не менше 13,2 метра.
Окупанти підтримували аномально високий рівень води решту весняних місяців аж поки 6 червня 2023 року, близько 02:50, підірвали греблю Каховської ГЕС. Водосховище стало стрімко втрачати воду, у населених пунктах нижче за течією Дніпра на звільнених територіях (правий берег) була оголошена евакуація населення.
Надвечір 8 червня 2023 року рівень води у водосховищі впав до рівня 12,5 м, тобто, опустився нижче «мертвої» точки у 12,7 м. Станом на 08:00 9 червня рівень води у водосховищі продовжував падати та досяг позначки 11,74 м. Через трохи менше добу — о 06:00 10 червня рівень води в районі Нікополя впав на майже 1,2 м до позначки 10,55 м. Станом на 12:00 11 червня рівень води становив 9,17 м (що на 18 см нижче за рівень кількома годинами раніше — об 8:00), на цей час водосховище втратило 70 % або 13,95 км³ води.
Надвечір 11 червня 2023 року, після втрати 73 % води (тобто, об'єм водосховища на той час становив близько 5,4 км³) наявні гідрологічні пости у Нікополі та Розумовці втратили гідравлічний зв'язок з руслом Дніпра а з ним — можливість вимірювати рівень води, в свою чергу оголені мулові відклади заважають співробітникам «Укргідроенерго» перемістити станції моніторингу.
Після спрацювання водосховища на поверхню було вивільнено затоплені колись історичні об'єкти і землі: Великий Луг, частину Нової Січі, залишки Покровської Січової церкви (що поблизу Покровського).
Природоохоронні території ред.
Об'єкти на берегах водоймища ред.
- Свято-Григорівський Бізюків монастир — культова споруда, що контролюється РПЦвУ, розташована на правому березі поруч із селом Червоний Маяк.
- Курган «Мамай-гора» — на лівому березі близько села Велика Знам'янка.
- Церква Різдва Святої Богородиці — на лівому березі в селі Князе-Григорівка.
- Приморський Успенський монастир на лівому березі в селі Приморське.
- Острови Кучугури у Каховському водосховищі (с. Приморське).
Козацькі Січі (зазначені від верхів'я до гирла) ред.
- Хортицький замок — на острові Байда.
- Томаківська Січ — на правому березі, неподалік від Марганцю, в гирлі річки Томаківки.
- Микитинська Січ — на Стукаловому острові, навпроти Нікополя. У цей час територія затоплена.
- Чортомлицька Січ — на правому березі, біля села Капулівка, в гирлі річки Чортомлик.
- Нова Січ — на правому березі, неподалік від села Покровське.
- Базавлуцька Січ — на правому березі, в гирлі річки Базавлук.
- Кам'янська Січ — на правому березі, поруч із селом Республіканець, в гирлі річки Кам'янки.
Заходи безпеки ред.
Контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснювали Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.
За результатами проведених 24 березня 2017 року досліджень поверхневих вод, гідрохімічний стан води у Каховському водосховищі перебував на задовільному рівні.
Галерея ред.
Панорама ред.
Примітки ред.
- Каховського водосховища більше не існує — науковці. // Автор: Денис Булавін. 19.07.2023, 21:50
- ↑ Сергій Яновський (26 квітня 2019). . Голос України. Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
- ↑ Дмитро Сімонов (12 березня 2023). Що відбувається з Каховським морем під час війни і чим це загрожує. Українська правда.
- Окупанти висушують Каховське водосховище: Галущенко пояснив наміри Росії. РБК-Україна (укр.). Процитовано 13 лютого 2023.
- МАГАТЕ знову каже про можливий негативний вплив на Запорізьку АЕС, але з прямо протилежної причини. Дзеркало Тижня. 21 травня 2023.
- Данілов: перед підривом Каховської ГЕС росіяни максимально накопичили воду, щоб зашкодити сильніше. Еспресо. 7 червня 2023.
- Ярослав Прищепа (6 червня 2023). Жертв немає: уряд провів засідання комісії ТЕБ та НС через підрив Каховської гідроелектростанції. suspilne.media.
- Війська РФ підірвали Каховську ГЕС, — ОК «Південь» (відео). Цензор.НЕТ (укр.). 6 червня 2023. Процитовано 6 червня 2023.
- Каховська ГЕС повністю зруйнована, відновленню не підлягає, — Укргідроенерго. Укрінформ. 6 червня 2023.
- Рівень води в Каховському водосховищі впав нижче «мертвої» точки, — «Укргідроенерго». Цензор. 8 червня 2023.
- Рівень води в Каховському водосховищі продовжує знижуватись: впав ще на метр. Економічна правда. 9 червня 2023.
- Рівень води у Каховському водосховищі за добу впав на 1,2 метра. Укрінформ. 10 червня 2023.
- Рівень води у районі Нікополя знизився ще на 18 сантиметрів. Укрінформ. 11 червня 2023.
- Каховське водосховище вже обміліло на 70 %. Укрінформ. 11 червня 2023.
- Каховське водосховище вже втратило 70 % води — «Укргідроенерго». 14.06.2023, 12:23
- На Каховському водосховищі існуючі гідрологічні пости більше не можуть робити виміри, - Укргідрометцентр. 061. 12 червня 2023.
- Вигода Кремля від підриву Каховської ГЕС може виявитися нетривалою – Bloomberg. Тексти. 15 червня 2023.
- Підрив Каховської ГЕС: яка доля чекає на сакральне місце українського козацтва Великий Луг. ТСН.ua (укр.). 13 червня 2023. Процитовано 13 червня 2023.
- На дні Каховського водосховища виявили рештки старовинної козацької церкви, яку малював Шевченко. ВІДЕО. Життя. Українська Правда. 15 червня 2023.
- Прогноз впливу будівництва та експлуатації Каховської ГЕС-2 на водні екосистеми Каховського водосховища та пониззя Дніпра / Звіт про НДР / Інститут гідробіології НАНУ. — Київ. — 2014. — 88 с.
Джерела ред.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.