Енергодар

Енергода́р — місто в Україні, у Василівському районі Запорізької області. Розташоване на лівому березі Каховського водосховища Дніпра (в нижньому Придніпров'ї), за 120 км — від обласного центру Запоріжжя. Площа території міста — 63,5 км².

Енергодар
Герб Енергодара Прапор Енергодара
Основні дані
Країна	Україна
Область	Запорізька область
Район	Василівський район
Засноване	12 червня 1970 (53 роки)
Статус міста	з 14 серпня 1985 року
Населення	▼ 52 887 (01.01.2021)
Площа	63,5 км²
Густота населення	833 осіб/км²
Поштові індекси	71500—599
Телефонний код	+380-6139
Координати	47°29′56″ пн. ш. 34°39′21″ сх. д. / 47.49889° пн. ш. 34.65583° сх. д. / 47.49889; 34.65583Координати: 47°29′56″ пн. ш. 34°39′21″ сх. д. / 47.49889° пн. ш. 34.65583° сх. д. / 47.49889; 34.65583
Висота над рівнем моря	29 м
Водойма	Дніпро, Каховське водосховище
Назва мешканців	енергода́рець, енергода́рка, енергода́рці
Відстань
Найближча залізнична станція	Енергодар, з. п. Енергодар
До обл./респ. центру
- фізична	32 км
- автошляхами	119 км
До Києва
- автошляхами	634 км
Міська влада
Адреса	71502, Запорізька обл., Василівський район, м. Енергодар вул. Курчатова, 11
Вебсторінка	Енергодарська міськрада
Міський голова	Орлов Дмитро Олегович
Енергодар у Вікісховищі Карта Енергодар Енергодар

Місто засноване 12 червня 1970 року з початком будівництва Запорізької ДРЕС. 1972 року одержало назву Енергодар. З 1981 року почалося будівництво Запорізької АЕС, яка нині є найбільшою в Європі атомною електростанцією.

З березня 2022 року Енергодар окупований російськими військами у ході російського вторгнення в Україну.

Історія

Історія Енергодара почалася з того, що 12 червня 1970 року було закладено перший гранітний камінь на одному з піщаних пагорбів на перехресті доріг при в'їзді до майбутнього міста. Це місце на піщаному півострові, на так званих Іванівських кучугурах, обрали для будівництва найбільшої в Україні Запорізької ДРЕС (нині — Запорізька ТЕС). Початок енергетичному комплексу поклало будівництво 4-х блоків потужністю по 300 тисяч кВт кожний 1-ї черги і 3-х блоків потужністю по 800 тисяч 2-ї черги. Енергетичний потенціал становив 3600 тисяч кВт і нині є одним з найбільших в Європі.

Першим мером міста Енергодар був Лохматов Микола Андрійович, який до того обіймав посаду секретаря Дніпровської сільської ради (сусіднього з містом села), пізніше він повернувся на попередню посаду.

Два роки місто не мало назви. Будувалася теплова електростанція — зростало і селище. 23 листопада 1972 року селище енергетиків отримало назву Енергодар.

Комплексна забудова Енергодара поєднувалася з високими темпами будівництва ДРЕС. Одночасно з блоками станції виростали житлові квартали, дитячі садки, готель «Енергодар», Палац культури «Сучасник». Запорізька теплова електростанція виведена на повну потужність у вересні 1977 року.

14 серпня 1985 року селище Енергодар з 50-тисячним населенням отримало статус міста. Паралельно будівництву об'єктів промислового призначення збагачувалася інфраструктура міста. Швидко розросталися житлові квартали, щорічно більше тисячі сімей отримували ключі від нових квартир. У 1974 році завершилося будівництво лікарняного комплексу: лікарні, поліклініки та водогрязелікарні. У лісі було облаштовано парк культури і відпочинку. Наступними були побудовані готель «Енергодар» і Палац культури «Сучасник». Відкривалися просторі магазини, у яких реалізовували власну продукцію тепличні господарства, фабрика-кухня, рибне господарство, хлібозавод. Уведено в дію річковий порт, залізничний вокзал та автовокзал. Згодом було зведено будівлі ще п'яти середніх шкіл, дитячої художньої школи, розширилася мережа дитячих дошкільних закладів, а для організації дозвілля жителів — молодіжний центр, спортивний комплекс, плавальний басейн, художній виставковий зал. Для відпочинку та оздоровлення своїх працівників тепловою та атомною станціями зведено санаторії-профілакторії.

Центром дозвілля стала набережна каналу з її оригінальним архітектурним вирішенням, чистим повітрям та об'єктами інфраструктури для відпочинку. Ідея створення Набережної отримала реальне втілення, коли знадобився ґрунт для підсипки четвертого і п'ятого мікрорайонів міста. Вода Каховського водосховища впритул підійшла до міста каналом, проритим земснарядами. Саме на цьому каналі й була побудована Набережна довжиною майже 2 км з численними кафе, виставковими залами, магазинами.

Російське вторгнення в Україну (2022)

З початку березня 2022 року Енергодар окупований російськими військами; мешканці міста чинять спротив російським окупантам.

19 жовтня 2022 року, вночі, російські окупанти здійснили обстріл Енергодару. В результаті обстрілу пошкоджена будівля виконавчого комітету Енергодарської міської ради та одна із підстанцій міста.

Культура

У Енергодарі проводиться міжнародний театральний фестиваль «Добрий театр». З травня 1992 року — один з найяскравіших заходів, що відбувається у місті, проводиться раз на два роки. За час існування фестивалю на сцені ПК «Сучасник» — основній базі фестивалю — побували театри з Румунії, Німеччини, Швейцарії, Росії, Латвії, Білорусі й України.

У місті працюють народні колективи — народний хор «Червона калина», оркестр народних інструментів «Джерела», народний театр ПК «Сучасник» — лауреат багатьох фестивалів та конкурсів.

Громадське життя

У місті зареєстровано 120 громадських та 80 організацій політичних партій.

Футбол

Футбольна збірна команда міста Енергодара двічі ставала володарем Кубку Голови Запорізької облдержадміністрації: у 2013 та у 2020 роках. 20 травня 2013 року Енергодар у фіналі на стадіоні "Славутич-Арена" переміг збірну команду Комунарського району міста Запоріжжя з рахунком 10:2, а 18 жовтня 2020 року у фіналіЕнергодар з рахунком 3:2 обіграв команду Розівської ОТГ. Обидва матчі відбулися на центральному стадіоні області - "Славутич-Арена" у м. Запоріжжя. Звитяга енергодарців 2020 року стала поштовхом для створення ФК "Енергодар", який у 2021 році взяв участь у чемпіонаті Запорізької області з футболу "Прем'єр ліга"

Засоби масової інформації

Енергодар.City [ 18 травня 2019 у Wayback Machine.] — міське інтернет-видання, запущене у грудні 2018 року за підтримки мережі міських сайтів The City.

Населення

• За даними перепису 1989 року мешкало 47 тисяч осіб.
• За даними перепису 2001 року — 56 тисяч осіб.
• Станом на 2019 рік — 53 567 осіб.

За даними перепису населення 2001 року рідною мовою вказали українську 37,81 %, а російську — 61,69 % населення.

Етнічний склад населення міста станом на 2001 рік

Українці	Росіяни	Білоруси	Інші національності
57,1 %	39,8 %	0,8 %	2,3 %

Транспорт

Стела на в'ізді до міста Енергодар

У місті діє річковий порт, автовокзал, залізнична станція Енергодар та пасажирський зупинний пункт Енергодар Придніпровської залізниці, до якої щоденно курсують приміські поїзди сполученням Запоріжжя — Енергодар. У Енергодарі починається автошлях регіонального значення Р37 до Василівки.

Відомі особи

• Бабак Людмила Петрівна (* 1998) — українська спортсменка, веслувальниця на байдарках.
• Бронніков Володимир Костянтинович — український політик, директор Запорізької АЕС.
• Бузаєв Володимир Микитович — заслужений тренер СРСР і України.
• Горескул Олена — українська шахістка, міжнародний гросмейстер.
• Манзуля Володимир Романович — заслужений тренер України по боксу.
• Полулях Сергій Володимирович (1982—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Сидоренко Валерій Петрович — український боксер у першій найлегшій ваговій категорії (до 48 кг).
• Сидоренко Володимир Петрович — український боксер, призер Олімпійських ігор, чемпіон світу 2001 року у найлегшій ваговій категорії.
• Топоркова Раїса Вікторівна — українська пауерліфтерка. Майстер спорту України міжнародного класу.

Примітки

1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року (PDF)
2. . Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022. 
3. Жители Энергодара стали стеной в защиту города | Українська правда [ 8 березня 2022 у Wayback Machine.], pravda.com.ua
4. На Енергодар суне понад 100 одиниць важкої техніки — уже обстріляли блокпост
5. Троє нацгвардійців загинули під час нічних боїв в Енергодарі (укр.). Громадське радіо. 4 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022. 
6. Юлія Бабич (4 березня 2022). (укр.). 24 канал. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022. 
7. (укр.). Громадське радіо. 5 березня 2022. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022. 
8. Юрій Тарасовський (5 березня 2022). (укр.). Forbes Україна. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022. 
9. Вікторія Рощина (11 березня 2022). (укр.). Громадське. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022. 
10. . 22 травня 2022. Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022. 
11. В соцмережах опублікували відео влучання окупантами в будівлю Енергодарської міської ради. actual.today. 20 жовтня 2022. 
12. Новини / Володар Кубка губернатора - 2013 - футбольна команда м. Енергодар. Запорізька обласна державна адміністрація (ua-UA). 20 травня 2013. Процитовано 16 липня 2023. 
13. Команда Энергодара выиграла Кубок губернатора по футболу!. 061.ua - Сайт міста Запоріжжя (укр.). Процитовано 16 липня 2023. 
14. Футбол в Енергодарі | **Цей день в історії. www.facebook.com (укр.). Процитовано 16 липня 2023. 
15. . Енергодар.City (рос.). Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019. 
16. Банк даних Державноі служби статистики України^{[недоступне посилання]}
17. Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.

Посилання

• Енергодар.City [ 18 травня 2019 у Wayback Machine.] — інтернет-видання про життя міста, головні новини Енергодара
• Головна газета Енергодара «РОСТ» [ 14 березня 2022 у Wayback Machine.]

Панорами

Панорама міста з найвищої труби ТЕС

Вигляд на Енергодар з пташиного польту

Панорама Запорізької АЕС