Кахо́вське водосхо́вище — у минулому одне з шести великих водосховищ у каскаді на річці Дніпро, у Запорізькій, Дніпропетровській та Херсонській областях. Заповнено у 1955—1958 роках, знищене російськими окупантами під час повномасштабного вторгнення. Вночі 6 червня 2023 року російські окупанти підірвали Каховську ГЕС. Через неконтрольований витік води відбулися підтоплення населених пунктів нижче за течією Дніпра. Після сходження води водосховище перестало існувати.
| Каховське водосховище | |
|---|---|
| | |
| 47°30′ пн. ш. 34°15′ сх. д. / 47.500° пн. ш. 34.250° сх. д.Координати: 47°30′ пн. ш. 34°15′ сх. д. / 47.500° пн. ш. 34.250° сх. д. | |
| Країна | Україна |
| Розташування | Запорізька область Дніпропетровська область Херсонська область |
| Річка | Дніпро |
| Висота над р. м. | 14 м |
| Довжина | 230 км |
| Ширина | 25 (макс.) км |
| Площа | 2155 км² |
| Об'єм | 18,2 км³ |
| Довжина берегової лінії | 896 км |
| Найбільша глибина | 36 м |
| Середня глибина | 8,4 м |
| Басейн | басейн Дніпра |
| Вливається | Базавлук, Рогачик та інші |
| Виливається | Дніпро |
| Споруди | Північнокримський канал |
| Гребля | Гребля Каховської ГЕС |
| Використаня | |
| Рік наповнення | 1956 |
| | |
| Каховське водосховище Каховське водосховище (Херсонська область) | |
| Каховське водосховище у Вікісховищі |
Загальний опис Редагувати
Створене греблею Каховської ГЕС (гребля — Нової Каховки). Заповнено у 1955—1958 роках.
Довжина водосховища 230 км, пересічна ширина 9,4 км (максимальна — 24 км). Площа складала 2155 км², об'єм води 18,2 км³. Довжина берегової лінії 896 км. Мало сезонне регулювання стоку. Коливання рівня води до 3,3 м, водообмін відбувався 2—3 рази на рік. Мертвий рівень — 12,7 м. Береги переважно круті, розчленовані глибокими балками, лише на окремих ділянках пологі (див. Кам'янський під), піщані. Є багато островів (наприклад орнітологічний заказник «Великі і Малі Кучугури»). Температура води влітку до +24 °C. Замерзає наприкінці листопада — на початку грудня, скресає у середині лютого — на початку березня. Товщина криги 17—37 см. У липні — серпні відбувалося «цвітіння води», яке охоплювало до 80—95 % акваторії.
Використовувалося для судноплавства, зрошення, водопостачання, рибного господарства, рекреації.
З водоймища починалися Каховський канал, Північнокримський канал і канал Дніпро — Кривий Ріг. На Каховському водосховищі розташовані річкові порти у Нікополі, Енергодарі, Кам'янці-Дніпровській. Уздовж лівого берега водоймища пролягають залізничні магістралі із Запоріжжя в Сімферополь і Херсон та Кривбас — Запоріжжя — Донбас.
Було місцем відпочинку, а також аматорського й спортивного рибальства.
Флора та фауна Редагувати
Фауна включала понад 150 видів зоопланктону, понад 180 — безхребетних, 56 — риб. У прибережних заростях — місце гніздування птахів (пірникоза велика, лиска, крижень, різні види мартинів тощо).
Історія Редагувати
Каховське водоймище покрило водою величезну територію найродючіших земель, у тому числі дніпровські плавні. Заплавні луги, озера, ліси — були зайняті екосистемами, важливими для багатьох видів флори і фауни. Мережа каналів покрила величезну територію, перетворивши її в сприятливу для землеробства зону.
На дні водоймища перебуває історична місцевість — Великий Луг, а також перебуває столиця хана Мамая місто Замик (неподалік від колишнього місця впадіння річки Кінської у Дніпро).
При заповненні водосховища було затоплено близько 90 сіл. Щороку у водоймище йшло від 1 до 3 метрів берегової лінії.
Через кліматичні зміни та господарську діяльність людини обсяг скидів води з дамби Каховської ГЕС постійно скорочувався: у 1971 році було скинуто 80 км3, у 1981 році — 60 км3, у 1991 році — 42 км3, у 2001 році — понад 39 км3, а у 2018 році — 39,4 км3.
Впродовж 2010-х років навесні на водосховищі тримався рівень в районі 15,5—16 м. Взимку рівень води могли зменшувати до 14,5 м.
Затоплені села: правий берег — Анастасіївка, Гаврилівка (перенесене), Грушівка, Іванівка, Кам'янка, Копсурівка, Крамарева, Комарівка, Леонтіївка, Ново-Павлівка, Оленівка, Нечаївка, Софіївка, Малі Гирла, Великі Гирла, Золота Балка (частково перенесене).
Лівий берег: Володимирівка, Катеринівка.
Російсько-українська війна Редагувати
У січні-березні 2023 року російські загарбники, що на той час окупували частину півдня України, почали осушувати водосховище.
6 лютого 2023 року було зареєстровано найнижчий рівень води у водосховищі — 13,71 м, що на 130 сантиметрів нижче нормального показника і лише на один метр більше за рівень мертвого об'єму — 12,7 м. Завдяки таненню снігів та рясним дощам рівень води відтоді дещо зріс. Рівень води й надалі стрімко зростав та 6 травня досяг 17,12 м, що був максимальним показником за попередні роки.
Слід зазначити, що система охолодження Запорізької АЕС розрахована на роботу при рівні води у водосховищі не менше 13,2 метра.
Окупанти підтримували аномально високий рівень води решту весняних місяців аж поки 6 червня 2023 року, близько 02:50, підірвали греблю Каховської ГЕС. Водосховище стало стрімко втрачати воду, у населених пунктах нижче за течією Дніпра на звільнених територіях (правий берег) була оголошена евакуація населення.
Надвечір 8 червня 2023 року рівень води у водосховищі впав до рівня 12,5 м, тобто, опустився нижче «мертвої» точки у 12,7 м. Станом на 08:00 9 червня рівень води у водосховищі продовжував падати та досяг позначки 11,74 м. Через трохи менше добу — о 06:00 10 червня рівень води в районі Нікополя впав на майже 1,2 м до позначки 10,55 м. Станом на 12:00 11 червня рівень води становив 9,17 м (що на 18 см нижче за рівень кількома годинами раніше — об 8:00), на цей час водосховище втратило 70 % або 13,95 км³ води.
Надвечір 11 червня 2023 року, після втрати 73 % води (тобто, об'єм водосховища на той час становив близько 5,4 км³) наявні гідрологічні пости у Нікополі та Розумовці втратили гідравлічний зв'язок з руслом Дніпра а з ним — можливість вимірювати рівень води, в свою чергу оголені мулові відклади заважають співробітникам «Укргідроенерго» перемістити станції моніторингу.
Після спрацювання водосховища на поверхню було вивільнено затоплені колись історичні об'єкти і землі: Великий Луг, частину Нової Січі, залишки Покровської Січової церкви (що поблизу Покровського).
Природоохоронні території Редагувати
Об'єкти на берегах водоймища Редагувати
- Свято-Григорівський Бізюків монастир — культова споруда, що контролюється РПЦвУ, розташована на правому березі поруч із селом Червоний Маяк.
- Курган «Мамай-гора» — на лівому березі близько села Велика Знам'янка.
- Церква Різдва Святої Богородиці — на лівому березі в селі Князе-Григорівка.
- Приморський Успенський монастир на лівому березі в селі Приморське.
- Острови Кучугури у Каховському водосховищі (с. Приморське).
Козацькі Січі (зазначені від верхів'я до гирла) Редагувати
- Хортицький замок — на острові Байда.
- Томаківська Січ — на правому березі, неподалік від Марганцю, в гирлі річки Томаківки.
- Микитинська Січ — на Стукаловому острові, навпроти Нікополя. У цей час територія затоплена.
- Чортомлицька Січ — на правому березі, біля села Капулівка, в гирлі річки Чортомлик.
- Нова Січ — на правому березі, неподалік від села Покровське.
- Базавлуцька Січ — на правому березі, в гирлі річки Базавлук.
- Кам'янська Січ — на правому березі, поруч із селом Республіканець, в гирлі річки Кам'янки.
Галерея Редагувати
Заходи безпеки Редагувати
Контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснювали Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.
За результатами проведених 24 березня 2017 року досліджень поверхневих вод, гідрохімічний стан води у Каховському водосховищі перебував на задовільному рівні.
Панорама Редагувати
Примітки Редагувати
- Каховського водосховища більше не існує — науковці. // Автор: Денис Булавін. 19.07.2023, 21:50
- ↑ Сергій Яновський (26 квітня 2019). . Голос України. Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
- ↑ Дмитро Сімонов (12 березня 2023). Що відбувається з Каховським морем під час війни і чим це загрожує. Українська правда.
- Окупанти висушують Каховське водосховище: Галущенко пояснив наміри Росії. РБК-Україна (укр.). Процитовано 13 лютого 2023.
- МАГАТЕ знову каже про можливий негативний вплив на Запорізьку АЕС, але з прямо протилежної причини. Дзеркало Тижня. 21 травня 2023.
- Данілов: перед підривом Каховської ГЕС росіяни максимально накопичили воду, щоб зашкодити сильніше. Еспресо. 7 червня 2023.
- Ярослав Прищепа (6 червня 2023). Жертв немає: уряд провів засідання комісії ТЕБ та НС через підрив Каховської гідроелектростанції. suspilne.media.
- Війська РФ підірвали Каховську ГЕС, — ОК «Південь» (відео). Цензор.НЕТ (укр.). 6 червня 2023. Процитовано 6 червня 2023.
- Каховська ГЕС повністю зруйнована, відновленню не підлягає, — Укргідроенерго. Укрінформ. 6 червня 2023.
- Рівень води в Каховському водосховищі впав нижче «мертвої» точки, — «Укргідроенерго». Цензор. 8 червня 2023.
- Рівень води в Каховському водосховищі продовжує знижуватись: впав ще на метр. Економічна правда. 9 червня 2023.
- Рівень води у Каховському водосховищі за добу впав на 1,2 метра. Укрінформ. 10 червня 2023.
- Рівень води у районі Нікополя знизився ще на 18 сантиметрів. Укрінформ. 11 червня 2023.
- Каховське водосховище вже обміліло на 70 %. Укрінформ. 11 червня 2023.
- Каховське водосховище вже втратило 70 % води — «Укргідроенерго». 14.06.2023, 12:23
- На Каховському водосховищі існуючі гідрологічні пости більше не можуть робити виміри, - Укргідрометцентр. 061. 12 червня 2023.
- Вигода Кремля від підриву Каховської ГЕС може виявитися нетривалою – Bloomberg. Тексти. 15 червня 2023.
- Підрив Каховської ГЕС: яка доля чекає на сакральне місце українського козацтва Великий Луг. ТСН.ua (укр.). 13 червня 2023. Процитовано 13 червня 2023.
- На дні Каховського водосховища виявили рештки старовинної козацької церкви, яку малював Шевченко. ВІДЕО. Життя. Українська Правда. 15 червня 2023.
- Прогноз впливу будівництва та експлуатації Каховської ГЕС-2 на водні екосистеми Каховського водосховища та пониззя Дніпра / Звіт про НДР / Інститут гідробіології НАНУ. — Київ. — 2014. — 88 с.
Джерела Редагувати
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.