Свято-Григорівський Бізюків чоловічий монастир Новокаховської єпархії УПЦ (МП) — монастир, розташований у селищі Червоний Маяк Бериславського району Херсонської області.
| Григоріївський Бізюків чоловічий монастир УПЦ (МП) | |
|---|---|
| | |
| 46°57′15″ пн. ш. 33°36′34″ сх. д. / 46.95417° пн. ш. 33.60944° сх. д.Координати: 46°57′15″ пн. ш. 33°36′34″ сх. д. / 46.95417° пн. ш. 33.60944° сх. д. | |
| Тип споруди | монастир |
| Розташування | Україна, вул, Центральна, 3, село Червоний Маяк |
| Перша згадка | 1782 |
| Початок будівництва | 1782 |
| Належність | УПЦ (МП) |
| Вебсайт | bizukiv.ks.ua |
| Григоріївський Бізюків чоловічий монастир (Україна) | |
| Григоріївський Бізюків чоловічий монастир у Вікісховищі |
Історія монастиря Редагувати
У 1782 році Г. О. Потьомкіним в знак подяки єгумену Феодосію за допомогу, надану під час російсько-турецької війни 1768–1774 p.p., виділено землі під монашеську обитель. На цих землях і виникло Софронієвське подвір'я.
У 1782–1783 рр. монахи побудували церкву священномученика Григорія, єпископа і просвітителя Вірменії. Подвір'я здобуло нове ім'я — Григор'ївське. Пізніше турецький султан розорив монастир.
На цей час на Смоленщині занепав колись відомий Хрестовоздвиженський Бізюків монастир, заснований у 1650 році.
У 1803 році ці дві обителі були об'єднані у Григорієвський Бізюків монастир.
У першій половині XIX ст. його земельна площа становила вже 25 тис. 964 десятини. В ньому налічувалось 70 капітальних будівель. Серед них: собор, дві церкви, дзвіниця, братський корпус, будинок архімандрита, будинок намісника, дитячий притулок, дворянський і загальний готелі, постоялий двір. У монастирі був фельдшерський пункт, який обслуговував селян сусідніх сіл. У володінні монастиря були також млини, олійниця, виноробня, вапнярня, кузня, цегельно-черепичні і гончарні майстерні, електростанція. Монастир вів просвітницьку діяльність, крім церковно-парафіяльної школи для дітей працювали місіонерські курси, пізніше місіонерська семінарія. Коштом знатного українського роду Чечелів, нащадків відомого козацького полковника Дмитра Чечеля, було збудовано скит Григоріє-Бізюкового монастиря.
У 1893 році було завершено будівництво храму на честь Вознесіння Господнього за проектом архітектора Аркадія Тодорова.
Монастир після 1917 р Редагувати
У 1918 році монастир закрито. Його церкви, господарські приміщення зруйновано. Взимку 1919 року монастир зайняв загін «червоних» під керівництвом Кирила Івденка. Червоні знущались з братії монастиря та грабували місцеве населення. Братія Бізюківського монастиря поскаржилася на червоних сотнику вільного козацтва Осауленку, що стояв зі своєю сотнею неподалік у Бериславі. 10 лютого 1919 року відбувся бій сотні Осауленка з 20 сотнями червоних на чолі з Івденком та Дорошенка. Останні зазнали поразки й були вибиті з монастиря.
Під час війни 1941–1945 років німецькі загарбники вивезли залишки монастирських цінностей.
Головний Хрестовоздвиженський собор підірвали у 1970-х роках.
Відновлення монастиря розпочалось на початку 1990-х рр.
Сьогодні, завдяки трудам усіх і, зокрема, благочинного монастиря, вдається поступово, крок за кроком відроджувати обитель.
Монастир належить до Херсонської єпархії РПЦвУ.
Примітки Редагувати
- Григорьевский Бизюков монастырь Херсонской епархии/ Сост. Н. Ф. Ногачевский. — Одесса, 1894.
- Г. В. Барановский. Юбилейный сборник сведений о деятельности бывших воспитанников Института гражданских инженеров (Строительного училища) 1842-1892. (Вып. 1). — СПб.: Типо-литогр. К. Л. Пентковского, 1893, С. 346
- ↑ Свято-Григорьевский Бизюков мужской монастырь — Годы испытаний: 1917–1919[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
Література Редагувати
- Григорьевский Бизюков монастырь Херсонской епархии / Сост. Н. Ф. Ногачевский. — Одесса, 1894.
Посилання Редагувати
- Свято-Григорівський Бізюків чоловічий монастир — офіційний сайт православного монастиря України [ 26 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Церков величність (Нариси з історії Бериславщини: Вип. 2)
- На дні Каховського водосховища знайшли печери монастиря