www.wikidata.uk-ua.nina.az

Касимовське ханство Касыйм патшалыгыКасыйм ханлыгыقاسم خانليغى Вассальна держава Московського царства1452 1681Kazan істо

Касимовське ханство

Касыйм патшалыгы
Касыйм ханлыгы
قاسم خانليغى
Касимовське ханство
Вассальна держава Московського царства
1452 – 1681
Kazan: історичні кордони на карті
Мапа Касимовського ханства.
Столиця Касимов
Мови Татарська
Релігії Суннізм
Форма правління монархія
Хан Касим (перший)
Фатіма-Султан (останній)
Історичний період Середньовіччя
 - Засновано 1452
 - Ліквідовано 1681

Касимовське ханство або Касимовське царство (тат. Касыйм ханлыгы, Касыйм патшалыгы, قاسم خانليغى) — татарське державне утворення (ханство), яке існувало з 1452 до 1681, на теренах сучасної Рязанської області Росії, зі столицею Касимов, у середній течії Оки. Було створено на землях, які Василь ІІ віддав у володарювання казанському царевичу, хану Касиму (сину першого Казанського хана Улу-Мухаммеда). Було васалом Московського великого князівства та Московського царства. Проте Московське царство сплачувало данину («выход») Касимовському ханству протягом всієї першої половини XVI століття.

Історія Редагувати

Ханська мечеть в місті Касимов

Місцеве населення було фінськими племенами мещера, мурома, мордва. Земля була під впливом Київської держави Русь та Волзької Булгарії. Місцеві племена сплачували данину руським князям. Пізніше, область під владою Володимиро-Суздальського князівства.

У 1152, князь Владимирський Юрій Довгорукий заснував Городець-Мещорський. Після Татаро-монгольської навали, територія у складі Золотої Орди і заселяється тюркськими поселенцями, більшість з них сповідувало іслам. Напівнезалежне князівство Міщарський юрт заснував золотоординець Мухаммед Шірін-бег. З 1393 область під владою московських князів. Після Суздальської битви 1445 року Улуг-Мухаммед вимагав повернути ці землі татарам.

За іншими даними (наприклад, згідно з М. Г. Худяковим), Касим отримав місто та ханство не за послуги, а як умова кабального договору, нав'язаного Москві Улуг-Мухаммед ханом після того, як Василь II потрапив в полон до казанців в околицях Суздаля. Столицю та державу перейменували після нього. За іншою версією, Касим підкорився Московії і отримав цю землю, щоб створити буферну державу між Великим князівством Московським і Казанським ханством. Проте, ханство було васалом Московії. Із самого початку, касимовські хани управляли територією ханства, але зовнішньою політикою керувала Москва.

Касимовькі хани та султани з їх військами брали участь в усіх набігах московитів на Казань (1467-1469 1487 1552). Хан Шах-Алі (1515-1567) був коронований 3 рази, за допомогою Московії.

З посилення Московського великого князівства, Касимовське ханство втрачало роль «буферної держави», яка захищала Московію з півдня. З втратою цього значення змінюється й положення касимовських володарів, вони втрачають деякі зі своїх привілеїв, якими вони володіли на ранньому етапі існування ханства. Вони все ще продовжували користуватися значною часткою самостійності, особливо в справах внутрішнього управління ханством, якими вони володіли на ранньому етапі існування ханства.

Після того, як була захоплена Казань, самоврядування ханів було відмінене, ханством вже керували московські воєводи. Проте, хани усе ще правили. Один з ханів, Симеон Бекбулатович, прямий нащадок Чингіз-хана, був похрещений і проголошений Великим Князем Москви 1574 та вінчався на Московське царство. За володарювання Сеїд-Бурхана (1627-1679) Московія випустила наказ про навернення до християнства. Беки, що мали статус, рівний боярському, прирівнювалися до дворян. Цей наказ спровокував повстання татар у 1656. Після смерті ханші Фатіми Султан у 1681, царство було анексоване.

Хани (Чингізиди) Редагувати

Казанська гілка Редагувати

  • Касим (1452—1469)
  •  Якуб (1469—1471)
  •  Даніяр (1471—1486)

Кримська гілка Редагувати

Казанська гілка Редагувати

  • Шейх-Авліяр  (1512—1516)
  •  Шах-Алі (1516—1519) вперше
  •  Джан Алі (1519—1535)
  •  Шах-Алі (1535—1567) вдруге
  •  Сайн-Булат (1567—1573)
  •  Мустафа-Алі (1573—1583)
  •  у складі Московського царства (1583—1600)
  •  Урус Мухаммед (1600—1610)
  •  у складі Московського царства (1610—1614)

 Сибірська гілка Редагувати

  • Арслан ібн Алі (1614—1627)
  •  Сеїд-Бурхан (1627—1679)
  •  Фатіма-султан (1679—1681)

Населення Редагувати

Касимовські татари на карті розселення татар у Росії

За часів ханства населення складалось з татар-міщар (нащадки найдавнішого тюркського населення), касимовських татар, ерзі, та асимільованих мішарами мещери, мері і муроми. Деякі казанські татари переселилися до касимовського ханства, і отримали назву касимовських татар. Більшість касимовських татар служили в палаці ханів чи у війську. Ця група була асимільована мішарами, але близько 1,000 касимовських татар все ще живуть в місті Касимов.

До знаті належали такі родини як Мангіти (Manğıt), Аргіни (Arğın), Джалаїри (Cälair), Кіпчаки (Qıpçaq). Московський уряд призначав ханів з правлячих родин Казанського ханства, Кримського ханства, Сибірського ханства.

Примітки Редагувати

  1. ДДГ. №89. [1462 г. марта 27-1464 г. сентября 13]. – Договорные (докончальные) грамоты вел. кн. московского Ивана III Васильевича с вел. кн. тверским Михаилом Борисовичем. а) Грамота вел. кн. Михаила Борисовича вел. кн. Ивану Васильевичу (№ 43-а). б) Грамота вел. кн. Ивана Васильевича вел. кн. Михаилу Борисовичу (№43-6). Тверской противень. С. 362.
  2. ДДГ. № 90. [1462 г. марта 27-1464 г. сентября 13]. – Договорные (докончальные) грамоты вел. кн. Ивана III Васильевича с кн. верейским и белозерским Михаилом Андреевичем. а) Грамота вел. кн. Ивана Васильевича кн. Михаилу Андреевичу (№ 44). б) Грамота кн. Михаила Андреевича вел. кн. Ивану Васильевичу (№ 46). Московский противень. С. 369.
  3. ДДГ. № 101. 1473 г. февраля 13. – Договорная (докончальная) грамота вел. кн. московского Ивана III Васильевича и его сына вел. кн. Ивана Ивановича с их братом и дядей кн. волоцким Борисом Васильевичем
  4. Рахимзянов Б. Р. Русские княжества и наследники Золотой Орды в XV в.: Начальная история Касимовского ханства // Rossica antiqua: Исследования и материалы. 2006. — СПб.: Изд-во СПбГУ, 2006. — С. 360—386.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kasyjm patshalygyKasyjm hanlygyقاسم خانليغى Kasimovske hanstvoVassalna derzhava Moskovskogo carstva1452 1681Kazan istorichni kordoni na kartiMapa Kasimovskogo hanstva Stolicya KasimovMovi TatarskaReligiyi SunnizmForma pravlinnya monarhiyaHan Kasim pershij Fatima Sultan ostannij Istorichnij period Serednovichchya Zasnovano 1452 Likvidovano 1681Kasimovske hanstvo abo Kasimovske carstvo tat Kasyjm hanlygy Kasyjm patshalygy قاسم خانليغى tatarske derzhavne utvorennya hanstvo yake isnuvalo z 1452 do 1681 na terenah suchasnoyi Ryazanskoyi oblasti Rosiyi zi stoliceyu Kasimov u serednij techiyi Oki Bulo stvoreno na zemlyah yaki Vasil II viddav u volodaryuvannya kazanskomu carevichu hanu Kasimu sinu pershogo Kazanskogo hana Ulu Muhammeda Bulo vasalom Moskovskogo velikogo knyazivstva ta Moskovskogo carstva Prote Moskovske carstvo splachuvalo daninu vyhod Kasimovskomu hanstvu protyagom vsiyeyi pershoyi polovini XVI stolittya 1 2 3 Zmist 1 Istoriya 2 Hani Chingizidi 2 1 Kazanska gilka 2 2 Krimska gilka 2 3 Kazanska gilka 2 4 Sibirska gilka 3 Naselennya 4 Primitki 5 Div takozh 6 DzherelaIstoriya Redaguvati nbsp Hanska mechet v misti KasimovMisceve naselennya bulo finskimi plemenami meshera muroma mordva Zemlya bula pid vplivom Kiyivskoyi derzhavi Rus ta Volzkoyi Bulgariyi Miscevi plemena splachuvali daninu ruskim knyazyam Piznishe oblast pid vladoyu Volodimiro Suzdalskogo knyazivstva U 1152 knyaz Vladimirskij Yurij Dovgorukij zasnuvav Gorodec Meshorskij Pislya Tataro mongolskoyi navali teritoriya u skladi Zolotoyi Ordi i zaselyayetsya tyurkskimi poselencyami bilshist z nih spoviduvalo islam Napivnezalezhne knyazivstvo Misharskij yurt zasnuvav zolotoordinec Muhammed Shirin beg Z 1393 oblast pid vladoyu moskovskih knyaziv Pislya Suzdalskoyi bitvi 1445 roku Ulug Muhammed vimagav povernuti ci zemli tataram Za inshimi danimi napriklad zgidno z M G Hudyakovim Kasim otrimav misto ta hanstvo ne za poslugi a yak umova kabalnogo dogovoru nav yazanogo Moskvi Ulug Muhammed hanom pislya togo yak Vasil II potrapiv v polon do kazanciv v okolicyah Suzdalya Stolicyu ta derzhavu perejmenuvali pislya nogo Za inshoyu versiyeyu Kasim pidkorivsya Moskoviyi i otrimav cyu zemlyu shob stvoriti bufernu derzhavu mizh Velikim knyazivstvom Moskovskim i Kazanskim hanstvom Prote hanstvo bulo vasalom Moskoviyi Iz samogo pochatku kasimovski hani upravlyali teritoriyeyu hanstva ale zovnishnoyu politikoyu keruvala Moskva Kasimovki hani ta sultani z yih vijskami brali uchast v usih nabigah moskovitiv na Kazan 1467 1469 1487 1552 Han Shah Ali 1515 1567 buv koronovanij 3 razi za dopomogoyu Moskoviyi Z posilennya Moskovskogo velikogo knyazivstva Kasimovske hanstvo vtrachalo rol bufernoyi derzhavi yaka zahishala Moskoviyu z pivdnya Z vtratoyu cogo znachennya zminyuyetsya j polozhennya kasimovskih volodariv voni vtrachayut deyaki zi svoyih privileyiv yakimi voni volodili na rannomu etapi isnuvannya hanstva Voni vse she prodovzhuvali koristuvatisya znachnoyu chastkoyu samostijnosti osoblivo v spravah vnutrishnogo upravlinnya hanstvom yakimi voni volodili na rannomu etapi isnuvannya hanstva Pislya togo yak bula zahoplena Kazan samovryaduvannya haniv bulo vidminene hanstvom vzhe keruvali moskovski voyevodi Prote hani use she pravili Odin z haniv Simeon Bekbulatovich pryamij nashadok Chingiz hana buv pohreshenij i progoloshenij Velikim Knyazem Moskvi 1574 ta vinchavsya na Moskovske carstvo Za volodaryuvannya Seyid Burhana 1627 1679 Moskoviya vipustila nakaz pro navernennya do hristiyanstva Beki sho mali status rivnij boyarskomu pririvnyuvalisya do dvoryan Cej nakaz sprovokuvav povstannya tatar u 1656 Pislya smerti hanshi Fatimi Sultan u 1681 carstvo bulo aneksovane Hani Chingizidi RedaguvatiKazanska gilka Redaguvati Kasim 1452 1469 Yakub 1469 1471 Daniyar 1471 1486 Krimska gilka Redaguvati Nur Devlet 1486 1498 Satilgan 1498 1508 Yanaj 1508 1512 Kazanska gilka Redaguvati Shejh Avliyar 1512 1516 Shah Ali 1516 1519 vpershe Dzhan Ali 1519 1535 Shah Ali 1535 1567 vdruge Sajn Bulat 1567 1573 Mustafa Ali 1573 1583 u skladi Moskovskogo carstva 1583 1600 Urus Muhammed 1600 1610 u skladi Moskovskogo carstva 1610 1614 Sibirska gilka Redaguvati Arslan ibn Ali 1614 1627 Seyid Burhan 1627 1679 Fatima sultan 1679 1681 Naselennya Redaguvati nbsp Kasimovski tatari na karti rozselennya tatar u RosiyiZa chasiv hanstva naselennya skladalos z tatar mishar nashadki najdavnishogo tyurkskogo naselennya kasimovskih tatar erzi ta asimilovanih misharami mesheri meri i muromi 4 Deyaki kazanski tatari pereselilisya do kasimovskogo hanstva i otrimali nazvu kasimovskih tatar Bilshist kasimovskih tatar sluzhili v palaci haniv chi u vijsku Cya grupa bula asimilovana misharami ale blizko 1 000 kasimovskih tatar vse she zhivut v misti Kasimov Do znati nalezhali taki rodini yak Mangiti Mangit Argini Argin Dzhalayiri Calair Kipchaki Qipcaq Moskovskij uryad priznachav haniv z pravlyachih rodin Kazanskogo hanstva Krimskogo hanstva Sibirskogo hanstva Primitki Redaguvati DDG 89 1462 g marta 27 1464 g sentyabrya 13 Dogovornye dokonchalnye gramoty vel kn moskovskogo Ivana III Vasilevicha s vel kn tverskim Mihailom Borisovichem a Gramota vel kn Mihaila Borisovicha vel kn Ivanu Vasilevichu 43 a b Gramota vel kn Ivana Vasilevicha vel kn Mihailu Borisovichu 43 6 Tverskoj protiven S 362 DDG 90 1462 g marta 27 1464 g sentyabrya 13 Dogovornye dokonchalnye gramoty vel kn Ivana III Vasilevicha s kn verejskim i belozerskim Mihailom Andreevichem a Gramota vel kn Ivana Vasilevicha kn Mihailu Andreevichu 44 b Gramota kn Mihaila Andreevicha vel kn Ivanu Vasilevichu 46 Moskovskij protiven S 369 DDG 101 1473 g fevralya 13 Dogovornaya dokonchalnaya gramota vel kn moskovskogo Ivana III Vasilevicha i ego syna vel kn Ivana Ivanovicha s ih bratom i dyadej kn volockim Borisom Vasilevichem Rahimzyanov B R Russkie knyazhestva i nasledniki Zolotoj Ordy v XV v Nachalnaya istoriya Kasimovskogo hanstva Rossica antiqua Issledovaniya i materialy 2006 SPb Izd vo SPbGU 2006 S 360 386 Div takozh RedaguvatiMisharskij yurt Muhshinskij ulusDzherela RedaguvatiList of Qasim rulers Qasim Khanate on OzTurkler Arhivovano 16 grudnya 2006 u Wayback Machine Stranicy ob istorii i evolyucii roli Kasimovskogo hanstva o kasimovskih tatarah Arhivovano 11 serpnya 2020 u Wayback Machine Kasimovskoe carstvo Arhivovano 22 lyutogo 2020 u Wayback Machine Kasimovskoe hanstvo Arhivovano 8 veresnya 2005 u Wayback Machine Kak zhe vozniklo Kasimovskoe hanstvo Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kasimovske hanstvo amp oldid 35008569