Улуг-Мухаммед (тат. Oluğ Möxämmät; 1405 — 1445) — хан Золотої Орди (1419—1423, 1426—1427, 1428—1432). Кримський (1437) і казанський хан (1438—1445).
| Улуг-Мухаммед тат. Олуг-Мөхәммәт | |
| 1419 — 1423 | |
|---|---|
| Попередник: | Хаджі-Мухаммед |
| Наступник: | Барак |
| 1426 — 1427 | |
| Попередник: | Барак |
| Наступник: | Барак |
| з 1428 | |
| Попередник: | Барак |
| Наступник: | Кічі-Мухаммед |
| 1428 — 1432 | |
| Попередник: | Кічі-Мухаммед |
| Наступник: | Кічі-Мухаммед |
| 1438 — 1445 | |
| Попередник: | засновано |
| Наступник: | Махмуд |
| Народження: | 1405 |
| Смерть: | 1445 Казань, Казанське ханство |
| Національність: | татарин |
| Релігія: | сунніт |
| Рід: | Тукай-Тимуриди |
| Батько: | Q4205491? |
| Діти: | Qasim Khand, Махмуд (казанський хан) і Q4308524? |
Життєпис Редагувати
Представник правлячого дому Тукай-Тимуридів, гілки монгольської династії Чингізидів. Син оглана Ічкіле Хасана. Прозваний «Старшим (Улу) Мухаммедом» на відміну від останнього золотоординського хана — «Молодшого (Кічі) Мухаммеда». Засновник Казанського і Касимовського ханств. Вів боротьбу за престол Золотої Орди із представниками молодшої гілки дому . 1423 року зазнав поразки і утік до Волзької Булгарії. 1426 року повернувся на золотоординське ханство за допомоги великого князя литовського Вітовта. Поширив свою владу на Крим, підтримував дружні стосунки із османським султаном Мурадом ІІ. У 1428—1429 роках відправив посольство до Єгипту. В боротьбі за владу програв Кічі-Мухаммеду й був скинений з престолу. Також — Улуг-Мухаммад (Ulugh Muhammad), Улан (Ulanus), Улуг-Мехмет.
1438 року захопив Булгарський улус, а невдовзі знищив Кашанський емірат (останнє утворення волзьких булгар), після чого заснував окреме Казанське ханство.
Джерела Редагувати
- Худяков М. Г. Очерки по истории Казанского ханства. — Казань. Комбинат изд-ва и печати, 1923.
- Худяков М. Г. Очерки по истории Казанского ханства / издание 3-е, дополненное. — Москва: ИНСАН, 1991. ISBN 5-85840-253-4.