Карпатит (англ. carpathite, karpatite) — рідкісний органічний мінерал, що складається з поліциклічного ароматичного вуглеводню — коронену[en] (C24H12).
Карпатит | |
---|---|
Карпатит з округу Сан-Беніто, штат Каліфорнія. | |
Загальні відомості | |
Статус IMA | затверджений (А)[d] |
IMA-номер | IMA1971 s.p. |
Абревіатура | Cpa |
Хімічна формула | C₂₄H₁₂ |
Клас мінералу | Органічні мінерали |
Nickel-Strunz 10 | 10.BA.30 |
Dana 8 | 50.3.7.1 |
Генезис | низькотемпературний гідротермальний процес |
Ідентифікація | |
Колір | світло-жовтий, жовтий, жовто-коричневий |
Форма кристалів | голчаста, волокниста в агрегатах |
Сингонія | моноклінна сингонія |
Просторова група | P21/a |
Спайність | досконала вздовж [001], [100] і [201] |
Твердість | 1,5 |
Блиск | в агрегатах шовковистий, або скляний, алмазний |
Прозорість | прозорий-напівпрозорий |
Колір риси | світло-жовтий |
Густина | 1,35-1,4 г/см3 (експериментальна), 1,29 г/см3 (теоретична) |
Оптичні властивості кристалів | |
Показник заломлення | nα = 1,760 - 1,780 |
Подвійне променезаломлення | δ = 0,290 - 0,370 |
Кут/Дисперсія оптичних осей | сильна |
Інші характеристики | |
Плавкість | Тпл = 432,8°C |
Названо на честь | Карпати |
Особливі характеристики | синя чи зелена люмінесценція |
Карпатит у Вікісховищі |
Історія дослідження Редагувати
Вперше мінерал був знайдений професором кафедри мінералогії ЛНУ ім. І. Франка, Є. К. Лазаренком, на Закарпатті (Оленьово). Він був вивчений і описаний у 1955 році як новий мінерал професором кафедри кристалографії Г. Л. Піотровським. Мінерал названий на честь Карпат.
У 1967 році, не знаючи про публікацію Г. Л. Піотровського, Джозеф Мердок описав зразок цього мінералу з району Пік Пікачо[en] в окрузі Сан-Беніто, штат Каліфорнія, і назвав його "пендлетоніт" (англ. pendletonite) на честь Нормана Пендлетона, який першим запідозрив, що досліджуваний мінерал не є валентинітом. Мінерал був ідентифікований як коронен спираючись на результати аналізу хімічного складу, температури плавлення та УФ-спектроскопії. Мас-спектрометрія вказала на високу чистоту мінералу, мала кількість домішок (1,4 %) була ідентифікована як метил-похідна коронену.
Кристалічна структура мінералу з просторовою групою симетрії P21/a була встановлена Такуя Ечіґо у 2007 році.
Опис Редагувати
Молекули коронену у карпатиті пласкі і належать двом групам з орієнтацією близькою до перпендикулярної. Молекули в межах однієї групи паралельні та частково зміщені одна відносно іншої. Відстань між паралельними молекулами 3,46 Å.
Розмір окремих кристалів зазвичай до 1 см і не перевищує 4-5 см.
Співвідношення ізотопів карбону та морфологія відкладів свідчать про те, що карпатит сформувався з органічної речовини в океанічному осаді у гідротермальному процесі при температурах нижче 250 °C.
Мінерал випромінює синю люмінесценцію (максимум спектру люмінесценції відповідає 462 нм) під дією УФ-випромінювання. Однак при вирощуванні його кристалів в лабораторних умовах, матеріал випромінює зелений колір (максимум спектру люмінесценції — 502 нм) не зважаючи на однаковий хімічний склад та кристалічну структуру. Різниця кольору люмінесценції була пояснена різною текстурою матеріалів на нано-рівні.
Поширення Редагувати
У місці відкриття мінералу в Україні, його знаходять в зоні контакту діориту та аргіліту, і асоціюють з ідріалітом (кертисит), аморфними органічними матеріалами, кальцитом, баритом, кварцом, кіноваром, метацинабаритом та марказитом. Мінерал зустрічається у кількох місцях Закарпаття (Оленівське і Вишківське рудні поля, рудопрояв Керецьке).
Зустрічається також в Пряшівському краї Словаччини та на Камчатці.
У Каліфорнії карпатит зустрічається в жилах пов’язаних з кварцом і кіноваром, у кварцевій матриці. Кристали мають розмір до 10×1×1 мм.
Цікаві факти Редагувати
У 2010 "Укрпошта" та Українське мінералогічне товариство створили блок марок "Мінерали України", що включав марки із зображенням карпатиту та деяких інших мінералів України (родоніту, сингеніту (калушит), бурштину, агату та лабрадору).
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Echigo, Takuya; Kimata, Mitsuyoshi; Maruoka, Teruyuki (1 серпня 2007). Crystal-chemical and carbon-isotopic characteristics of karpatite (C24H12) from the Picacho Peak Area, San Benito County, California: Evidences for the hydrothermal formation. American Mineralogist (англ.) 92 (8-9). с. 1262–1269. ISSN 0003-004X. doi:10.2138/am.2007.2509. Процитовано 8 грудня 2020.
- ↑ Мінерали України у дзеркалі філателії // Світогляд. — 2011. — Т. 6, вип. 3. — С. 76-79. з джерела 24 лютого 2022. Процитовано 9 грудня 2020.
- International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ . www.mindat.org. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 8 грудня 2020.
- ↑ . Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 18 квітня 2010.
- ↑ Potticary, Jason; Jensen, Torsten T.; Hall, Simon R. (29 серпня 2017). Nanostructural origin of blue fluorescence in the mineral karpatite. Scientific Reports (англ.) 7 (1). с. 9867. ISSN 2045-2322. doi:10.1038/s41598-017-10261-w. Процитовано 8 грудня 2020.
- http://rruff.info/doclib/hom/carpathite.pdf
- ↑ О.І., Матковський; П.М., Білоніжка; Г.Ю., Бойко; Д.К., Возняк; ін, Галабурда Ю. А. та (2003). Мінерали Українських Карпат. Львів: Львівський національний університет ім. І.Франка. ISBN 978-966-613-141-9.
- Пиотровский Г.Л. Карпатит — новый органический минерал из Закарпатья // Минерал. сб. Львов. геол. об-ва. — 1955. — Вип. 9. — С. 120-127.
- . The Mineralogical Record (en.). Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 8 грудня 2020.
- ↑ Murdoch, Joseph (1 червня 1967). Pendletonite, a New Hydrocarbon Mineral from California. American Mineralogist (англ.) 52 (5-6). с. 611–616. ISSN 0003-004X. Процитовано 8 грудня 2020.
- Blumer, Max (1 грудня 1975). Curtisite, idrialite and pendletonite, polycyclic aromatic hydrocarbon minerals: Their composition and origin. Chemical Geology (англ.) 16 (4). с. 245–256. ISSN 0009-2541. doi:10.1016/0009-2541(75)90064-9. Процитовано 8 грудня 2020.
- . RRUFF Project (англ.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 09.12.2020.
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Карпатит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Карпатит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання Редагувати
- (англ.) Crystallography Open Database — Carpathite, доступ до CIF[en]-файлу
- (англ.) https://www.mindat.org/min-2162.html [ 5 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- (англ.) Carpathite in the Database of luminescent Minerals [ 12 січня 2021 у Wayback Machine.]
- (англ.) Carpathite on RRUFF
- (нім.) Mineralienatlas:Karpathit.