Елементарна комірка кристала — одинична комірка (паралелепіпед), об'єм якої кратний об'ємові примітивного паралелепіпеда.
Загальна характеристика Редагувати
Характеризується величинами ребер (а, в, с), які збігаються з осями кристалів певної установки, і величинами кутів між цими ребрами (α, β, γ).
Від примітивної комірки елементарна комірка відрізняється тим, що вона вибирається з найбільшою можливою симетрією.
Симетрія елементарної комірки обирається відповідно до симетрії кристалу. У мінералах кубічної сингонії вона має форму куба, у тетрагональної — тетрагональної призми, у ромбічної — ромбічної призми, у моноклінної — скошеної призми, у триклінної — паралелепіпеда, у тригональної (ромбоедричної) — ромбоедра і гексагональної призми, у гексагональної — гексагональні призми з пінакоїдом. При характеристиці елементарної комірки мінералів наводять також кількість атомів, які її заповнюють. Ця величина позначається через Z і називається кількістю формульних одиниць у мінералі.
Число формувальних одиниць в елементарній комірці Редагувати
Число формувальних одиниць в елементарній комірці — у кристалографії — ціле число найпростіших хімічних формульних одиниць, атоми яких розташовуються у вузлах кристалічної ґратки в межах однієї елементарної комірки.
Позначається літерою Z.
Наприклад, для флюориту — 4CaF2 Z = 4, куприту — 2Cu2O — Z = 2.
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0