www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карл Менгер нім Carl von Wolfensgrün Menger 23 лютого 1840 Новий Сонч 26 лютого 1921 Відень австрійський економіст відом

Карл Менгер

Карл Менгер (нім. Carl (von Wolfensgrün) Menger; 23 лютого 1840, Новий Сонч — 26 лютого 1921, Відень) — австрійський економіст, відомий внеском у теорію ціноутворення, засновник Австрійської школи економіки.

Карл Менгер
нім. Carl Menger
Народився 23 лютого 1840(1840-02-23)[…]
Новий Сонч
Помер 26 лютого 1921(1921-02-26) (81 рік)
Відень
Поховання
Віденський центральний цвинтар : 

Країна  Австро-Угорщина
Діяльність економіст, професор
Alma mater Ягеллонський університет
Віденський університет
Карлів університет
Галузь економіка
Заклад Віденський університет
Посада член Палати панів Імперської Ради[d]
Науковий керівник Лоренц фон Штайн
Відомі учні Ейген фон Бем-Баверк
Фрідріх фон Візер
Аспіранти, докторанти Ейген фон Бем-Баверк
Фрідріх фон Візер
Франк Феттер
Відомий завдяки: заснування Австрійської школи, внесок в теорію граничної корисності
Батько Anton Mengerd
Брати, сестри Антон Менгер
Max Mengerd
Діти Karl Mengerd
Родичі Манзует Йоган Козель
Нагороди

Почесний доктор Віденського університетуd

Висловлювання у Вікіцитатах
 Карл Менгер у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Карл Менгер народився 23 лютого 1840 року в місті Новий Сандець на Галичині (тоді Австрійська імперія, нині Польща). Він був нащадком старого австрійського роду, до якого належали ремісники, музиканти, державні службовці та армійські офіцери, які емігрували з Чехії за покоління до його народження. Його батько, Антон, був юристом, а мати, Кароліна була дочкою заможного чеського купця. У Карла було два брати, Антон і Макс: перший, видний соціалістичний автор і професор юридичного факультету Віденського університету, другий — адвокат і Ліберальний депутат австрійського парламенту. Сім'я Менгера була шляхетського роду, але Карл відкинув приставку «фон» на початку свого дорослого життя.

Навчався у Віденському університеті в 1859—1860 роках, у Празькому в 1860—1863 та Краківському в 1867 році, де отримав ступінь доктора наук з юриспруденції.

Працював журналістом у Львові, а згодом і у Відні.

Після здобуття наукового ступеня в 1867 році Карл Менгер, за власними словами, «занурився в політичну економію». Протягом наступних чотирьох років він кропітко працював над створенням наукової системи, яка радикально змінить економічну теорію. Його зусилля дали результат в 1871 році з публікацією «Основи політичної економії». Будучи журналістом з економіки, Менгер спостерігав принципову відмінність між факторами ціноутвореннями в класичній економічній теорії та факторами, які вважались вирішальними у ціноутворенні основними учасниками ринку.

Основні роботи Редагувати

Untersuchungen uber die Methode der Sozialwissenschaften und der politischen Ökonomie insbesondere, 1883 — репринт: Лондон, 1933
  • Принципи політичної економії (нім. Grundsätze der Volkswirtschaftslehre, 1871).
  • Дослідження методу соціальних наук та політичної економії в тому числі (нім. Untersuchungen uber die Methode der Sozialwissenschaften und der politischen Ökonomie insbesondere, 1883).

Передмова до російськомовного перекладу «Принципів політичної економії» може пролити додаткове світло на мотиви досить пізнього російського перекладу цієї праці (1901) і трактування розвитку економічної науки російськими вченими. Тут зазначено, що робота К. Менгера написана у 1871 року, і відтоді в західноєвропейській літературі вчений створив школу. Проте в Російській імперії він залишився майже не поміченим і у всякому разі недостатньо оціненим. Було кілька причин такого стану у російській національній економічній науці. По-перше, більш пізній порівняно із Заходом період існування класичної політичної економії в країні.

На думку професора В. Голубничого, англійська класична політекономія дійшла в Україну за життя Д. Рікардо і панувала тут аж до Першої світової війни. Тому видається природним і пізніше та розтягнуте у часі порівняно із Заходом усвідомлення кризового стану цієї школи як її тодішніми прихильниками, так і опонентами. По-друге, захоплення певної частини інтелігенції та молоді доктринами К. Маркса, що заважало конкуренції інших економічних шкіл. По-третє, особлива прихильність ряду вчених до історичної та соціальної шкіл у політичній економії.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Принципи політичної економії
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Карл Менгер

Благо і товар Редагувати

Карл Менгер, присвятив товару 7 главу своєї головної праці «Принципи політичної економії» (нім. Grundsätze der Volkswirtschaftslehre, 1871). Менгер розрізняє товар і економічне благо. Менгер визначає товар, як економічне благо, яке призначене для продажу, і яке втрачає свої властивості при отриманні його кінцевим споживачем. Також він розрізняє поняття товару у повсякденному і науковому смислі. У повсякденному вжитку товарами називають предмети, які виробник або продавець готовий обміняти, при цьому це поняття обмежується лише речами, — гроші виключаються з нього. При науковому підході товаром називають будь-які блага, які призначені для обміну, не залежно від їхньої матеріальності, здатності до переміщення, їх характеру як продуктів праці, незалежно від осіб, які пропонують їх для продажу. Також наводиться опис основних властивостей товару, як економічної категорії — межі придатності товарів до збуту, ступеню придатності до збуту і придатність товару до обігу. Під межами придатності товару до збуту мається на увазі сумарний споживчий попит. Так, згідно Менгеру, попит на твір про мову індіанців Латинської Америки тупі не перевищить 600 примірників за мінімальної ціни, у той час як межа придатності до збуту творів Шекспіра перевищує сотні тисяч. Ступінь придатності товару до збуту важлива для товарів, які не мають самостійного значення, а потрібні лише як складові частини для інших. Менгер наводить приклад пружин для механічних годинників і манометрів. Якою б не була їхня ціна, кількість пружин, які продаються, буде залежати лише від виробництва годинників і манометрів. У той же ж час, золото і срібло практично не мають меж придатності до збуту.

Немає сумініву, що й у тисячу разів більша кількість золота і у сто разів більша кількість срібла, ніж є зараз, усе б ще знайшли на ринку покупців. Правда, у такому випадку ці метали значно б впали у ціні, й навіть менш заможні люди стали б їх уживати у вигляді домашнього посуду і домашнього начиння, а бідні — у вигляді прикрас, але усе ж й за такого значного їх збільшення їхньої кількості, вони б надходили на ринок не дарма, але, як й досі, знаходили б собі збут, тоді як таке ж збільшення кількості найкращих наукових творів, чудових оптичних інструментів, навіть таих необхідних товарів, як хліб і м'ясо, спричинило б неможливість продати ці товари. Звідси видно, що для власника золота і срібла дуже легко завжди знайти збут будь-якій кількості свого товару, у крайньому випадку з невеликою втратою у ціні, тоді як у випадку раптового збільшення кількості інших товрарів, втрати у ціні бувають набагато більшими, а деякі з них за таких обставин й зовсім не можуть бути продані.

Придатність товару до обігу передбачає легкість його циркулювання. Деякі товари мають майже однакову придатність до збуту у руках будь-якої людини. Дрібка золота, «знайдена брудним семигородським циганом у пісках річки Араньош», має таку ж придатність до збуту, як й у руках власника родовища. У той самий час предмети одягу, постільна білизна й інші товари подібного роду з рук цієї ж людини втрачають придатність до збуту, навіть якщо б він ними й не користувався, а придбав для перепродажу.

Гранична корисність Редагувати

Фрідріх фон Гаєк так описує ставлення Менгера до граничної корисності: «… Менгер не був автором і, наскільки мені відомо, ніколи не використовував терміна „гранична корисність“, введений Візером, а завжди пояснював поняття цінності дещо незграбною, але точною фразою — „значення, яке мають для нас конкретні блага або кількості благ унаслідок того, що в задоволенні своїх потреб ми усвідомлюємо залежність від наявності їх у нашому розпорядженні“, і визначав величину цієї цінності значенням, яке надавалося найменш важливому задоволенню, що отримувалося від наявної одиниці цього блага».

Економіст Чиказької школи Френк Г. Найт (1885—1972) у своїй статті «Економіка граничної корисності» для Енциклопедії соціальних наук (1931 р) підкреслив, що «вся теорія [граничної корисності] набагато більш переконлива у більш вільній, заснованій на здоровому глузді формулюванні Менгера, ніж у рафінованій математичній версії Джевонса і Вальраса».

Суперечка про методи Редагувати

Наукова суперечка, яка точилася у 1880-1890-х роках між німецькомовними економістами про використання індуктивних та дедуктивних методів в економічній науці між представниками "молодої" історичної школи (Німецька імперія) та Австрійської школи (Австро-Угорщина). Карл Менгер та Густав Шмоллер розпочали цю суперечку.

Карл Менгер як учитель Редагувати

Фрідріх фон Гаєк у статті «Карл Менгер (1840—1921)» так описує дар викладача Карла Менгера: "Найкраще його великий дар вчителя розкривався на його семінарах, які збирали обране коло найбільш старанних студентів і багатьох з тих, хто вже давно захистили свої докторські дисертації. Іноді обговорення практичних питань на семінарах будувалося за зразком засідань парламенту, коли основні доповідачі виступали за і проти пропонованих заходів. Але частіше ретельно підготовлена одним з учасників доповідь слугувала основною довгих дискусій. Менгер дозволяв студентам самим вести дебати, але при цьому з нескінченним старанням допомагав готувати доповіді. Він не тільки надавав свою бібліотеку в повне розпорядження студентів і навіть купував особливо потрібні книги, а й перечитував рукописи, не тільки обговорюючи основні питання, а й «навчаючи їх публічним промовам і техніці дихання».

Премія ім. Карла Менгера Редагувати

З 2014 року «Асоціація соціальної політики» (нім. Verein für Socialpolitik) присуджує «Премію Карла Менгера» за інноваційні міжнародні дослідження у галузі грошово-кредитної макроекономіки, грошово-кредитної політики та валютної політики, яку спільно фінансують у розмірі 20 000 євро Німецький Бундесбанк, Національний банк Австрії та Національний банк Швейцарії. Першою переможницею стала Гелен Рей (Hélène Rey), професор Лондонської школи бізнесу.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
    d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
  4. Annuaire prosopographique : la France savante
    d:Track:Q55740543
  5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  6. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  7. Після поділу Польщі місто мало німецьку назву нім. Neu Sandez, що було калькою давньої латинської назви. Після відновлення Польщі отримало назву пол. Nowy Sącz, укр. Новий Санч, але офіційний переклад з 1945 року понині укр. Новий Сонч. Втім, прийменник зберігає старовинну назву: пол. powiat nowosądecki, у 1975-98 пол. województwo nowosądeckie, офіційно укр. Новосондецький, але у живій мові укр. Новосандецький повіт, там же посилання на джерела.
  8. . Архів оригіналу за 8 лютого 2009. Процитовано 27 листопада 2009. 
  9. ↑ Менгер, Карл (2005). Избранные работы (рос.). М.: Изд. дом "Территория будущего". ISBN 5-7333-0175-9. 
  10. Эбелинг, Ричард. Карл Менгер и стопятидесятилетие основания австрийской школы / Перекл. з англ. Liberty Education Project, 2021-01-23 (рос.)

Джерела Редагувати

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Karl Menger nim Carl von Wolfensgrun Menger 23 lyutogo 1840 Novij Sonch 26 lyutogo 1921 Viden avstrijskij ekonomist vidomij vneskom u teoriyu cinoutvorennya zasnovnik Avstrijskoyi shkoli ekonomiki Karl Mengernim Carl MengerNarodivsya 23 lyutogo 1840 1840 02 23 1 2 Novij SonchPomer 26 lyutogo 1921 1921 02 26 1 2 4 81 rik VidenPohovannya Videnskij centralnij cvintar Krayina Avstro UgorshinaDiyalnist ekonomist profesorAlma mater Yagellonskij universitet Videnskij universitet Karliv universitetGaluz ekonomikaZaklad Videnskij universitetPosada chlen Palati paniv Imperskoyi Radi d Naukovij kerivnik Lorenc fon ShtajnVidomi uchni Ejgen fon Bem Baverk Fridrih fon VizerAspiranti doktoranti Ejgen fon Bem Baverk 5 Fridrih fon Vizer 6 Frank FetterVidomij zavdyaki zasnuvannya Avstrijskoyi shkoli vnesok v teoriyu granichnoyi korisnostiBatko Anton MengerdBrati sestri Anton Menger Max MengerdDiti Karl MengerdRodichi Manzuet Jogan KozelNagorodi Pochesnij doktor Videnskogo universitetudVislovlyuvannya u Vikicitatah Karl Menger u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Osnovni roboti 3 Blago i tovar 4 Granichna korisnist 5 Superechka pro metodi 6 Karl Menger yak uchitel 7 Premiya im Karla Mengera 8 Primitki 9 Dzherela 10 Div takozh 11 PosilannyaBiografiya RedaguvatiKarl Menger narodivsya 23 lyutogo 1840 roku v misti Novij Sandec 7 na Galichini todi Avstrijska imperiya nini Polsha Vin buv nashadkom starogo avstrijskogo rodu do yakogo nalezhali remisniki muzikanti derzhavni sluzhbovci ta armijski oficeri yaki emigruvali z Chehiyi za pokolinnya do jogo narodzhennya Jogo batko Anton buv yuristom a mati Karolina bula dochkoyu zamozhnogo cheskogo kupcya U Karla bulo dva brati Anton i Maks pershij vidnij socialistichnij avtor i profesor yuridichnogo fakultetu Videnskogo universitetu drugij advokat i Liberalnij deputat avstrijskogo parlamentu Sim ya Mengera bula shlyahetskogo rodu ale Karl vidkinuv pristavku fon na pochatku svogo doroslogo zhittya Navchavsya u Videnskomu universiteti v 1859 1860 rokah u Prazkomu v 1860 1863 ta Krakivskomu v 1867 roci de otrimav stupin doktora nauk z yurisprudenciyi Pracyuvav zhurnalistom u Lvovi a zgodom i u Vidni Pislya zdobuttya naukovogo stupenya v 1867 roci Karl Menger za vlasnimi slovami zanurivsya v politichnu ekonomiyu Protyagom nastupnih chotiroh rokiv vin kropitko pracyuvav nad stvorennyam naukovoyi sistemi yaka radikalno zminit ekonomichnu teoriyu Jogo zusillya dali rezultat v 1871 roci z publikaciyeyu Osnovi politichnoyi ekonomiyi Buduchi zhurnalistom z ekonomiki Menger sposterigav principovu vidminnist mizh faktorami cinoutvorennyami v klasichnij ekonomichnij teoriyi ta faktorami yaki vvazhalis virishalnimi u cinoutvorenni osnovnimi uchasnikami rinku Osnovni roboti Redaguvati nbsp Untersuchungen uber die Methode der Sozialwissenschaften und der politischen Okonomie insbesondere 1883 reprint London 1933Principi politichnoyi ekonomiyi nim Grundsatze der Volkswirtschaftslehre 1871 Doslidzhennya metodu socialnih nauk ta politichnoyi ekonomiyi v tomu chisli nim Untersuchungen uber die Methode der Sozialwissenschaften und der politischen Okonomie insbesondere 1883 Peredmova do rosijskomovnogo perekladu Principiv politichnoyi ekonomiyi mozhe proliti dodatkove svitlo na motivi dosit piznogo rosijskogo perekladu ciyeyi praci 1901 i traktuvannya rozvitku ekonomichnoyi nauki rosijskimi vchenimi Tut zaznacheno sho robota K Mengera napisana u 1871 roku i vidtodi v zahidnoyevropejskij literaturi vchenij stvoriv shkolu Prote v Rosijskij imperiyi vin zalishivsya majzhe ne pomichenim i u vsyakomu razi nedostatno ocinenim Bulo kilka prichin takogo stanu u rosijskij nacionalnij ekonomichnij nauci Po pershe bilsh piznij porivnyano iz Zahodom period isnuvannya klasichnoyi politichnoyi ekonomiyi v krayini Na dumku profesora V Golubnichogo anglijska klasichna politekonomiya dijshla v Ukrayinu za zhittya D Rikardo i panuvala tut azh do Pershoyi svitovoyi vijni Tomu vidayetsya prirodnim i piznishe ta roztyagnute u chasi porivnyano iz Zahodom usvidomlennya krizovogo stanu ciyeyi shkoli yak yiyi todishnimi prihilnikami tak i oponentami Po druge zahoplennya pevnoyi chastini inteligenciyi ta molodi doktrinami K Marksa sho zavazhalo konkurenciyi inshih ekonomichnih shkil Po tretye osobliva prihilnist ryadu vchenih do istorichnoyi ta socialnoyi shkil u politichnij ekonomiyi 8 Dokladnishe Principi politichnoyi ekonomiyi Karl Menger Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Principi politichnoyi ekonomiyiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Karl MengerBlago i tovar RedaguvatiKarl Menger prisvyativ tovaru 7 glavu svoyeyi golovnoyi praci Principi politichnoyi ekonomiyi nim Grundsatze der Volkswirtschaftslehre 1871 Menger rozriznyaye tovar i ekonomichne blago Menger viznachaye tovar yak ekonomichne blago yake priznachene dlya prodazhu i yake vtrachaye svoyi vlastivosti pri otrimanni jogo kincevim spozhivachem Takozh vin rozriznyaye ponyattya tovaru u povsyakdennomu i naukovomu smisli U povsyakdennomu vzhitku tovarami nazivayut predmeti yaki virobnik abo prodavec gotovij obminyati pri comu ce ponyattya obmezhuyetsya lishe rechami groshi viklyuchayutsya z nogo Pri naukovomu pidhodi tovarom nazivayut bud yaki blaga yaki priznacheni dlya obminu ne zalezhno vid yihnoyi materialnosti zdatnosti do peremishennya yih harakteru yak produktiv praci nezalezhno vid osib yaki proponuyut yih dlya prodazhu Takozh navoditsya opis osnovnih vlastivostej tovaru yak ekonomichnoyi kategoriyi mezhi pridatnosti tovariv do zbutu stupenyu pridatnosti do zbutu i pridatnist tovaru do obigu Pid mezhami pridatnosti tovaru do zbutu mayetsya na uvazi sumarnij spozhivchij popit Tak zgidno Mengeru popit na tvir pro movu indianciv Latinskoyi Ameriki tupi ne perevishit 600 primirnikiv za minimalnoyi cini u toj chas yak mezha pridatnosti do zbutu tvoriv Shekspira perevishuye sotni tisyach Stupin pridatnosti tovaru do zbutu vazhliva dlya tovariv yaki ne mayut samostijnogo znachennya a potribni lishe yak skladovi chastini dlya inshih Menger navodit priklad pruzhin dlya mehanichnih godinnikiv i manometriv Yakoyu b ne bula yihnya cina kilkist pruzhin yaki prodayutsya bude zalezhati lishe vid virobnictva godinnikiv i manometriv U toj zhe zh chas zoloto i sriblo praktichno ne mayut mezh pridatnosti do zbutu nbsp Nemaye suminivu sho j u tisyachu raziv bilsha kilkist zolota i u sto raziv bilsha kilkist sribla nizh ye zaraz use b she znajshli na rinku pokupciv Pravda u takomu vipadku ci metali znachno b vpali u cini j navit mensh zamozhni lyudi stali b yih uzhivati u viglyadi domashnogo posudu i domashnogo nachinnya a bidni u viglyadi prikras ale use zh j za takogo znachnogo yih zbilshennya yihnoyi kilkosti voni b nadhodili na rinok ne darma ale yak j dosi znahodili b sobi zbut todi yak take zh zbilshennya kilkosti najkrashih naukovih tvoriv chudovih optichnih instrumentiv navit taih neobhidnih tovariv yak hlib i m yaso sprichinilo b nemozhlivist prodati ci tovari Zvidsi vidno sho dlya vlasnika zolota i sribla duzhe legko zavzhdi znajti zbut bud yakij kilkosti svogo tovaru u krajnomu vipadku z nevelikoyu vtratoyu u cini todi yak u vipadku raptovogo zbilshennya kilkosti inshih tovrariv vtrati u cini buvayut nabagato bilshimi a deyaki z nih za takih obstavin j zovsim ne mozhut buti prodani nbsp Pridatnist tovaru do obigu peredbachaye legkist jogo cirkulyuvannya Deyaki tovari mayut majzhe odnakovu pridatnist do zbutu u rukah bud yakoyi lyudini Dribka zolota znajdena brudnim semigorodskim ciganom u piskah richki Aranosh maye taku zh pridatnist do zbutu yak j u rukah vlasnika rodovisha U toj samij chas predmeti odyagu postilna bilizna j inshi tovari podibnogo rodu z ruk ciyeyi zh lyudini vtrachayut pridatnist do zbutu navit yaksho b vin nimi j ne koristuvavsya a pridbav dlya pereprodazhu Granichna korisnist RedaguvatiFridrih fon Gayek tak opisuye stavlennya Mengera do granichnoyi korisnosti Menger ne buv avtorom i naskilki meni vidomo nikoli ne vikoristovuvav termina granichna korisnist vvedenij Vizerom a zavzhdi poyasnyuvav ponyattya cinnosti desho nezgrabnoyu ale tochnoyu frazoyu znachennya yake mayut dlya nas konkretni blaga abo kilkosti blag unaslidok togo sho v zadovolenni svoyih potreb mi usvidomlyuyemo zalezhnist vid nayavnosti yih u nashomu rozporyadzhenni i viznachav velichinu ciyeyi cinnosti znachennyam yake nadavalosya najmensh vazhlivomu zadovolennyu sho otrimuvalosya vid nayavnoyi odinici cogo blaga 9 Ekonomist Chikazkoyi shkoli Frenk G Najt 1885 1972 u svoyij statti Ekonomika granichnoyi korisnosti dlya Enciklopediyi socialnih nauk 1931 r pidkresliv sho vsya teoriya granichnoyi korisnosti nabagato bilsh perekonliva u bilsh vilnij zasnovanij na zdorovomu gluzdi formulyuvanni Mengera nizh u rafinovanij matematichnij versiyi Dzhevonsa i Valrasa 10 Superechka pro metodi RedaguvatiDokladnishe Superechka pro metodiNaukova superechka yaka tochilasya u 1880 1890 h rokah mizh nimeckomovnimi ekonomistami pro vikoristannya induktivnih ta deduktivnih metodiv v ekonomichnij nauci mizh predstavnikami molodoyi istorichnoyi shkoli Nimecka imperiya ta Avstrijskoyi shkoli Avstro Ugorshina Karl Menger ta Gustav Shmoller rozpochali cyu superechku Karl Menger yak uchitel RedaguvatiFridrih fon Gayek u statti Karl Menger 1840 1921 tak opisuye dar vikladacha Karla Mengera Najkrashe jogo velikij dar vchitelya rozkrivavsya na jogo seminarah yaki zbirali obrane kolo najbilsh starannih studentiv i bagatoh z tih hto vzhe davno zahistili svoyi doktorski disertaciyi Inodi obgovorennya praktichnih pitan na seminarah buduvalosya za zrazkom zasidan parlamentu koli osnovni dopovidachi vistupali za i proti proponovanih zahodiv Ale chastishe retelno pidgotovlena odnim z uchasnikiv dopovid sluguvala osnovnoyu dovgih diskusij Menger dozvolyav studentam samim vesti debati ale pri comu z neskinchennim starannyam dopomagav gotuvati dopovidi Vin ne tilki nadavav svoyu biblioteku v povne rozporyadzhennya studentiv i navit kupuvav osoblivo potribni knigi a j perechituvav rukopisi ne tilki obgovoryuyuchi osnovni pitannya a j navchayuchi yih publichnim promovam i tehnici dihannya 9 Premiya im Karla Mengera RedaguvatiZ 2014 roku Asociaciya socialnoyi politiki nim Verein fur Socialpolitik prisudzhuye Premiyu Karla Mengera za innovacijni mizhnarodni doslidzhennya u galuzi groshovo kreditnoyi makroekonomiki groshovo kreditnoyi politiki ta valyutnoyi politiki yaku spilno finansuyut u rozmiri 20 000 yevro Nimeckij Bundesbank Nacionalnij bank Avstriyi ta Nacionalnij bank Shvejcariyi Pershoyu peremozhniceyu stala Gelen Rej Helene Rey profesor Londonskoyi shkoli biznesu Primitki Redaguvati a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz Hrsg Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus Wissen Media Verlag d Track Q464633d Track Q2586178d Track Q237227 Annuaire prosopographique la France savante d Track Q55740543 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Pislya podilu Polshi misto malo nimecku nazvu nim Neu Sandez sho bulo kalkoyu davnoyi latinskoyi nazvi Pislya vidnovlennya Polshi otrimalo nazvu pol Nowy Sacz ukr Novij Sanch ale oficijnij pereklad z 1945 roku ponini ukr Novij Sonch Vtim prijmennik zberigaye starovinnu nazvu pol powiat nowosadecki u 1975 98 pol wojewodztwo nowosadeckie oficijno ukr Novosondeckij ale u zhivij movi ukr Novosandeckij povit tam zhe posilannya na dzherela Istoriya ekonomichnih uchen Bazilevich 9 2 2 Nacionalna ekonomichna dumka pro shlyahi vihodu z krizi Arhiv originalu za 8 lyutogo 2009 Procitovano 27 listopada 2009 a b Menger Karl 2005 Izbrannye raboty ros M Izd dom Territoriya budushego ISBN 5 7333 0175 9 Ebeling Richard Karl Menger i stopyatidesyatiletie osnovaniya avstrijskoj shkoly Perekl z angl Liberty Education Project 2021 01 23 ros Dzherela RedaguvatiH Abele Menger von Wolfensgrun Karl Arhivovano 12 serpnya 2011 u Wayback Machine 2 storinka Arhivovano 31 sichnya 2012 u Wayback Machine V Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815 1950 OBL Tom 6 Vidavnictvo Avstrijskoyi Akademiyi Nauk Viden 1975 ISBN 3 7001 0128 7 S 221 f Joseph T Salerno Biography of Carl Menger The Founder of the Austrian School 1840 1921 Arhivovano 28 lyutogo 2010 u Wayback Machine Div takozh RedaguvatiAvstrijska shkola ekonomiki Karl Menger matematik en 1902 1985 sin Karla Mengera Lyudvig fon Mizes Marzhinalizm Neoklasichna ekonomika Prakseologiya Superechka pro metodiPosilannya RedaguvatiKarl Menger angl na sajti History of Economic Thought Principles of Economics Arhivovano 13 listopada 2014 u Wayback Machine angl pereklad Principiv politichnoyi ekonomiyi anglijskoyu Ebeling Richard Karl Menger i stopyatidesyatiletie osnovaniya avstrijskoj shkoly Arhivovano 25 lyutogo 2021 u Wayback Machine Pereklad z angl Liberty Education Project 2021 01 23 ros Klyajn Piter Menger empirik Liberty Education Project 12 01 2022 pereklad z angl N Afonchivoyi za red V Zolotarov ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Karl Menger amp oldid 40309521