www.wikidata.uk-ua.nina.az

Камарго Гварніері Моцарт згідно з правилами транскрипції точніша передача прізвища Камаргу порт браз Mozart Camargo Guar

Камарго Гварніері

Моцарт Камарго Гварніері (згідно з правилами транскрипції точніша передача прізвища: Камаргу порт.-браз. Mozart Camargo Guarnieri порт.-браз. Mozart Camargo Guarnieri; (1 лютого 1907(1907-02-01), Tietêd, Сан-Паулу — 13 січня 1993(1993-01-13) або 1993, Сан-Паулу)) — бразильський диригент, композитор, музичний та громадський діяч, педагог, учень Л. Бальді та М. де Андраде . Один із найрезультативніших та найвиконаніших композиторів Бразилії після Ейтора Віла-Лобоса .

Камарго Гварніері
порт.-браз. Mozart Camargo Guarnieri
Основна інформація
Повне ім'я порт.-браз. Mozart Guarnieri
рос. Моцарт Гуарньери
Дата народження 1 лютого 1907(1907-02-01)[…]
Місце народження Tietêd, Сан-Паулу, Бразилія
Дата смерті 13 січня 1993(1993-01-13)[…] (85 років) або 1993
Місце смерті Сан-Паулу, Бразилія
Громадянство Бразилія
Професії композитор, диригент, музикознавець, піаніст, поет
Вчителі Ernani Bragad
Відомі учні Lina Pires de Camposd
Інструменти фортепіано
Жанри опера і симфонія
 Файли у Вікісховищі

Ім'я Моцарт ред.

Батьки батька прибули до Бразилії з Італії, точніше Сицилії в 1895 (або 1885 ) році і в написання прізвища додали «i», щоб уникнути уявного зв'язку з відомим скрипковим майстром Гварнері . Батько майбутнього композитора, Мігел Гварніері (Miguel Guarnieri), влаштувався в Тієте, де відкрив перукарню і познайомився зі своєю майбутньою дружиною Жесією де Арруда Камаргу Пентеаду (Géssia de Arruda Camargo Penteado), що походила з багатого шляхетного роду, заснованого 400 років тому шукачем пригод із Іспанії та індіанкою. Мігел Гварніері був палким шанувальником опери і старшого зі своїх 10 дітей назвав Моцартом, а трьом молодшим синам дав імена Россіні, Белліні та Верді . У зрілі роки, ставши композитором і усвідомивши значення свого імені, Камаргу Гварніері перестав його використовувати, щоб, за власними словами, «не ображати Майстра» .

Біографія ред.

Народився 1 лютого 1907 року в Тієті. У 7-річному віці пішов до школи, але закінчив лише два класи початкового навчання. Про дитинство відгукувався, як про найщасливіші часи життя. Батько всіма силами допомагав синові досягти того, чого не зміг реалізувати. Надія на те, що вся вкладена в сина енергія дасть результат, стала причиною переїзду родини в Сан-Паулу в 1922 році (у 15-річному віці), де була можливість навчання у найкращих викладачів. У Сан-Паулу протягом 3 років брав уроки фортепіано в Ернані Брага (Ernani Braga), після чого вибрав іншого педагога — Антоніу де Са Перейра (Antonio de Sá Pereira). Ігри на флейті та скрипці навчав батько. Велику користь у розвитку надало виконання творів для фортепіано всіх композиторів в алфавітному порядку від А до С: Баха, Шопена, Моцарта, Рахманінова та інших. Був штатним піаністом у кінотеатрі, де часом батько акомпанував на контрабасі чи флейті, після чого до 3 чи 4 години ранку грав у кабаре .

Всупереч інформації, що зустрічається в деяких джерелах, ніколи не навчався в жодній консерваторії . У 1926 році познайомився з італійським диригентом Ламберто Бальді (Lamberto Baldi, сам Гуарньєрі вимовляв по-португальськи «Балді»), який 5 років (1926—1930) навчав гармонії, контрапункту, фузі та оркестровці. На вимогу Бальді освоїв клавішні інструменти симфонічного оркестру: фортепіано, челесту, а також ксилофон . На приватних уроках з Бальді (щонайменше з Брагою та Перейрою) здобув сучасну та спеціальну освіту, яка була недоступна в Консерваторії Сан-Паулу на той час . У березні 1928 року при першій зустрічі з молодим композитором Маріу де Андраде переконався у близькості його музики та своєї теорії національної культури, вирішив надавати йому всебічну підтримку. Незабаром ідеолог бразильської культурної ідентичності уклав з Бальді угоду: диригент продовжив навчання молодого таланту технічним прийомам, сам Андраде зайнявся естетичною та загальнокультурною спрямованістю . Ці два педагоги справили вирішальний вплив формування Гуарньери як композитора.

У 1928 році почалася педагогічна кар'єра в Консерваторії Сан-Паулу (Conservatório Dramático e Musical de São Paulo) за класом фортепіано та акомпанементу, що тривала в тому закладі по 1933 рік . Протягом 3 років навчався на філософському факультеті (1928—1930) . 27 травня 1935 року в рамках проведення Тижня сучасного мистецтва відбулося перше публічне виконання творів композитора, коли були представлені Перша соната для віолончелі та фортепіано (1930), деякі пісні та понтею (Ponteios — прелюдії з 1-го тому, створені в 1935 році). 1935 роках), Перший струнний квартет (1932) за участю Закаріаса Аутуорі . У тому ж 1935 році обійняв посаду художнього керівника і диригента Хора Сан-Паулу (Coral Paulistano), вводячи до його репертуару, головним чином, твори бразильських композиторів з текстами португальською мовою, що було рідкістю в ті часи .

У 1938 році після перемоги в конкурсі здобув стипендію і для вдосконалення навичок вирушив до Парижа, де наново став вивчати контрапункт, фугу і композицію під керівництвом Шарля Кеклена, управління оркестром і хором з Франсуа Рюльманом (François Ruhlmann9) до повернення до Бразилії у листопаді 1939 року . У 1942 році вперше відвідав США, де пробув півроку. У 1945 році став одним із засновників Бразильської академії музики (Academia Brasileira de Música), обравши патроном крісла № 23 Леопольда Мігеса (Leopoldo Miguéz); обійняв посаду художнього керівника та головного диригента Муніципального симфонічного оркестру Сан-Паулу . Після смерті Віла-Лобоса в 1959 році став почесним президентом Бразильської академії музики . З 1956 по 1960 був радником з питань музики при міністрі освіти і культури Кловіс Салгаду в уряді Жуселіну Кубічека, розробив план музичної освіти в Бразилії .

Гастролював країнами Європи та США як диригент. Був активним діячем у галузі освіти, а також видатним представником бразильської національної композиторської школи. У 1958 році на особисте запрошення Дмитра Шостаковича увійшов до складу журі першого Міжнародного конкурсу імені П. І. Чайковського . Був особисто знайомий з Арамом Хачатуряном та підтримував творчі зв'язки з Сергієм Кусевицьким та Мстиславом Ростроповичем . У 1975 році обійняв посаду художнього керівника і диригента створеного ним самим Симфонічного оркестру університету Сан-Паулу (Orquestra Sinfônica da Universidade de São Paulo), яку обіймав до 1992 . Викладаючи композицію, створив власну композиторську школу, серед учнів якої виділяються Ожвалду Ласерда (Osvaldo Lacerda), Сержіу де Васконселус-Корея (Sérgio de Vasconcellos-Corrêa), Аілтон Ескобар (Aylton Escobar), Алмейду Праду (Almejdo Pradu) Nobre) .

Помер 13 січня 1993 року в Сан-Паулу.

Творчість ред.

Всупереч наполяганням батька, не виявляв жодного інтересу до уроків з теорії музики. Імпровізація стала початком творчого розвитку та справила визначальний вплив на музику композитора, що характеризується плинністю та спонтанністю. З дитячих імпровізацій в 11 років (1918) народилася перша п'єса Гуарньєрі — вальс «Мрія художника» (Sonho de Artista, перша публікація Casa Mignon, Сан-Паулу, 1920) . Публікація вальсу 13-річного композитора Моцарта Гуарньєрі була удостоєна доброзичливої, захопленої та втішної критики. У 1929 році було створено перший твір для оркестру — «Дитяча сюїта» (Suíte Infantil para Piano) . У 1928 році у 21-річному віці був автором створених під керівництвом Бальді творів, що мали характерні риси бразильського фольклору: «Бразильського танцю» (Dança Brasileira) та 1-ї сонатини для фортепіано. Частини 1-ї сонатини на відміну від загальноприйнятих правил були позначені не італійською, а португальською мовою .

Гварніері чинив опір тому, щоб його іменували «фольклорним» композитором, воліючи визначення «національний композитор» . Незважаючи на те, що у вітчизняній критиці прийнято вважати, що Камарго Гварніері дотримувався фольклорного спрямування, за словами композитора, його твори національного характеру не є фольклорними — це твори академічної музики, створені за мотивами бразильської народної музики. Наприклад, як і Віла-Лобос, Гварніері створив серію шору для солюючих інструментів з оркестром (для кларнета, фагота, флейти, фортепіано, гітари, віолончелі, скрипки) та окремо Choro Torturado . У цих творах відтворювалися ритми та мотиви популярного бразильського танцювального жанру шору. «Чорний танець» (Dança Negra, 1946; авторські транскрипції для оркестру 1947 року та для 2-х фортепіано 1948 року) був написаний за враженнями від церемонії ритуалу кандомбле, на якій композитор був присутній разом з Жоржі Амаду в 1937 році в Баїя.

Твори ред.

Творча спадщина композитора включає близько 700 творів різних жанрів, серед яких дві опери, 7 симфоній, 6 концертів для фортепіано з оркестром, два концерти для скрипки з оркестром, 5 сюїт, 3 струнні квартети. Серед сонат: 1 для фортепіано, 1 для гітари та фортепіано, 7 для скрипки та фортепіано, 3 для віолончелі та фортепіано. Сонатини: 8 для фортепіано, 1 для флейти та фортепіано, 1 для скрипки та фортепіано. 1 тріо для скрипки, віолончелі та фортепіано; 1 тріо для скрипки, гітари та віолончелі. 10 вальсів для фортепіано . До найвідоміших і найчастіше виконуваних творів відносяться 50 понтею для фортепіано (тобто прелюдій — Ponteios para Piano). Залишив по собі багато пісень, написаних, зокрема, на тексти Маріу де Андраде та свого брата Россіні Камаргу Гуарньєрі, який був відомим свого часу письменником та поетом.

Кантанти ред.

  • «Смерть льотчика» (A morte do aviador)

Музичні поеми ред.

  • 1947 — «Уйрапуру» (Uirapuru)

Опери ред.

  • 1932 — «Невдаха Педру» (Pedro Malazarte), лібретто Маріу де Андраде, прем'єра в Міському театрі Ріо-де-Жанейро (1952)
  • 1960 — «Самотній» (Um Homem Só / Solitário ), лібретто Джанфранческо Гуарнієрі, прем'єра в Міському театрі Ріо-де-Жанейро (1962)

Родина ред.

  • Лавінія (Lavínia) — перша дружина
    • Маріу — син
      • Маріу — онук
  • Аніта (Anita) — друга дружина
    • Міріам — дочка
  • Віра (Vera Silvia Camargo Guarnieri) — дружина
    • Таня — дочка, бразильська скрипалька

Бібліографія ред.

  • Silva, Flávio. Camargo Guarnieri: tempo ea música . Rio de Janeiro: Ministerio da Cultura, Funarte; São Paulo, SP: Imprensa Official SP, 2001 ISBN 85-7507-009-6 .
  • Verhaalen, Marion. Camargo Guarnieri, Brazília Composer: Study of його Creative Life and Works, з відповіддю José Maria Neves. З CD Recording. Bloomington: Indiana University Press, 2005. ISBN 0-253-34475-1 .

Примітки ред.

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #123553733 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. ↑ https://musicabrasilis.org.br/compositores/camargo-guarnieri
  5. ↑ Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  6. Egg, 2010, с. 19.
  7. ↑ Verhaalen, 2001, с. 18.
  8. Verhaalen, 2001, с. 21.
  9. Egg, 2010, с. 64.
  10. Verhaalen, 2001, с. 22.
  11. ↑ Itaú Cultural.
  12. Egg, 2010, с. 77.
  13. ↑ Verhaalen, 2001, с. 23.
  14. Verhaalen, 2001, с. 25.
  15. Verhaalen, 2001, с. 30.
  16. ↑ ABM.
  17. Verhaalen, 2001, с. 49.
  18. Ornaghi, 2013, с. 199.
  19. Verhaalen, 2001, с. 20.
  20. Verhaalen, 2001, с. 79.
  21. Verhaalen, 2001, с. 487.
  22. Verhaalen, 2001, с. 101.
  23. Verhaalen, 2001, с. 487—489.
  24. ↑ Яковлев, 1974.

Література ред.

  • Яковлев М. М. Гуарньери // Музыкальная энциклопедия : у 6 т. / Гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия. Советский композитор, 1974. — 960 ствп.
  • Camargo Guarnieri (порт.). Itaú Cultural. 23 лютого 2017. Процитовано 3 серпня 2018. 
  • Egg A. A. Fazer-se compositor: Camargo Guarnieri 1923-1945 : [ ][порт.] : Tese de Doutorado / André Acastro Egg. — São Paulo, 2010. — 212 p.
  • Ornaghi M. A. Nacionalismo e música erudita de vanguarda no Brasil e Argentina: Camargo Guarnieri e Alberto Ginastera (1930-1960) : [ ][порт.] / Ornaghi, Mário André. — Franca, 2013. — 230 p.
  • Verhaalen M. Camargo Guarnieri: expressões de uma vida : [ ][порт.] / Verhaalen, Marion; tradução de Vera Silvia Camargo Guarnieri. — São Paulo : Editora da Universidade de São Paulo / Imprensa Oficial, 2001. — 498 p. — ISBN 9788531406348.

Посилання ред.

  • [gufo.me/dict/biography_encyclopedia/Гуарньєрі,_Камаргу_Гуарньєрі_Моцарт Коротка біографія].
  • (порт.). Academia Brasileira de Música. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 4 серпня 2018. 
  • Camargo Guarnieri, 1972. Improviso No 1 на YouTube — М. К. Гуарньєрі диригує Муніципальним симфонічним оркестром Сан-Паулу (Orquestra Sinfônica Municipal de São Paulo), запис 1972 року.
  • Documentário: Mozart Camargo Guarnieri на YouTube — документальний фільм до 100-річчя від дня народження М. К. Гуарньєрі за участю композитора, Джона Нешлінга, композитора Алмейди Праду, сина композитора Маріу Гурньєрі, онуків та інших. Реж.: Marcos Rombino. TV Cultura. 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mocart Kamargo Gvarnieri zgidno z pravilami transkripciyi tochnisha peredacha prizvisha Kamargu port braz Mozart Camargo Guarnieri port braz Mozart Camargo Guarnieri 1 lyutogo 1907 1907 02 01 Tieted San Paulu 13 sichnya 1993 1993 01 13 abo 1993 San Paulu brazilskij dirigent kompozitor muzichnij ta gromadskij diyach pedagog uchen L Baldi ta M de Andrade Odin iz najrezultativnishih ta najvikonanishih kompozitoriv Braziliyi pislya Ejtora Vila Lobosa Kamargo Gvarnieriport braz Mozart Camargo GuarnieriOsnovna informaciyaPovne im ya port braz Mozart Guarnieri ros Mocart GuarneriData narodzhennya 1 lyutogo 1907 1907 02 01 1 2 Misce narodzhennya Tieted San Paulu Braziliya 4 5 Data smerti 13 sichnya 1993 1993 01 13 1 2 85 rokiv abo 1993 5 Misce smerti San Paulu Braziliya 1 4 5 Gromadyanstvo Braziliya 4 Profesiyi kompozitor dirigent muzikoznavec pianist poetVchiteli Ernani BragadVidomi uchni Lina Pires de CamposdInstrumenti fortepianoZhanri opera i simfoniya Fajli u Vikishovishi Zmist 1 Im ya Mocart 2 Biografiya 3 Tvorchist 4 Tvori 4 1 Kantanti 4 2 Muzichni poemi 4 3 Operi 5 Rodina 6 Bibliografiya 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaIm ya Mocart red Batki batka pribuli do Braziliyi z Italiyi tochnishe Siciliyi v 1895 abo 1885 6 roci i v napisannya prizvisha dodali i shob uniknuti uyavnogo zv yazku z vidomim skripkovim majstrom Gvarneri Batko majbutnogo kompozitora Migel Gvarnieri Miguel Guarnieri vlashtuvavsya v Tiyete de vidkriv perukarnyu i poznajomivsya zi svoyeyu majbutnoyu druzhinoyu Zhesiyeyu de Arruda Kamargu Penteadu Gessia de Arruda Camargo Penteado sho pohodila z bagatogo shlyahetnogo rodu zasnovanogo 400 rokiv tomu shukachem prigod iz Ispaniyi ta indiankoyu Migel Gvarnieri buv palkim shanuvalnikom operi i starshogo zi svoyih 10 ditej nazvav Mocartom a trom molodshim sinam dav imena Rossini Bellini ta Verdi 7 U zrili roki stavshi kompozitorom i usvidomivshi znachennya svogo imeni Kamargu Gvarnieri perestav jogo vikoristovuvati shob za vlasnimi slovami ne obrazhati Majstra 7 Biografiya red Narodivsya 1 lyutogo 1907 roku v Tiyeti U 7 richnomu vici pishov do shkoli ale zakinchiv lishe dva klasi pochatkovogo navchannya Pro ditinstvo vidgukuvavsya yak pro najshaslivishi chasi zhittya Batko vsima silami dopomagav sinovi dosyagti togo chogo ne zmig realizuvati Nadiya na te sho vsya vkladena v sina energiya dast rezultat stala prichinoyu pereyizdu rodini v San Paulu v 1922 roci u 15 richnomu vici de bula mozhlivist navchannya u najkrashih vikladachiv U San Paulu protyagom 3 rokiv brav uroki fortepiano v Ernani Braga Ernani Braga pislya chogo vibrav inshogo pedagoga Antoniu de Sa Perejra Antonio de Sa Pereira Igri na flejti ta skripci navchav batko Veliku korist u rozvitku nadalo vikonannya tvoriv dlya fortepiano vsih kompozitoriv v alfavitnomu poryadku vid A do S Baha Shopena Mocarta Rahmaninova ta inshih Buv shtatnim pianistom u kinoteatri de chasom batko akompanuvav na kontrabasi chi flejti pislya chogo do 3 chi 4 godini ranku grav u kabare 8 Vsuperech informaciyi sho zustrichayetsya v deyakih dzherelah nikoli ne navchavsya v zhodnij konservatoriyi 9 U 1926 roci poznajomivsya z italijskim dirigentom Lamberto Baldi Lamberto Baldi sam Guarnyeri vimovlyav po portugalski Baldi yakij 5 rokiv 1926 1930 navchav garmoniyi kontrapunktu fuzi ta orkestrovci Na vimogu Baldi osvoyiv klavishni instrumenti simfonichnogo orkestru fortepiano chelestu a takozh ksilofon 10 11 Na privatnih urokah z Baldi shonajmenshe z Bragoyu ta Perejroyu zdobuv suchasnu ta specialnu osvitu yaka bula nedostupna v Konservatoriyi San Paulu na toj chas 12 U berezni 1928 roku pri pershij zustrichi z molodim kompozitorom Mariu de Andrade perekonavsya u blizkosti jogo muziki ta svoyeyi teoriyi nacionalnoyi kulturi virishiv nadavati jomu vsebichnu pidtrimku Nezabarom ideolog brazilskoyi kulturnoyi identichnosti uklav z Baldi ugodu dirigent prodovzhiv navchannya molodogo talantu tehnichnim prijomam sam Andrade zajnyavsya estetichnoyu ta zagalnokulturnoyu spryamovanistyu 13 Ci dva pedagogi spravili virishalnij vpliv formuvannya Guarneri yak kompozitora U 1928 roci pochalasya pedagogichna kar yera v Konservatoriyi San Paulu Conservatorio Dramatico e Musical de Sao Paulo za klasom fortepiano ta akompanementu sho trivala v tomu zakladi po 1933 rik 11 Protyagom 3 rokiv navchavsya na filosofskomu fakulteti 1928 1930 14 27 travnya 1935 roku v ramkah provedennya Tizhnya suchasnogo mistectva vidbulosya pershe publichne vikonannya tvoriv kompozitora koli buli predstavleni Persha sonata dlya violoncheli ta fortepiano 1930 deyaki pisni ta ponteyu Ponteios prelyudiyi z 1 go tomu stvoreni v 1935 roci 1935 rokah Pershij strunnij kvartet 1932 za uchastyu Zakariasa Autuori 15 U tomu zh 1935 roci obijnyav posadu hudozhnogo kerivnika i dirigenta Hora San Paulu Coral Paulistano vvodyachi do jogo repertuaru golovnim chinom tvori brazilskih kompozitoriv z tekstami portugalskoyu movoyu sho bulo ridkistyu v ti chasi 11 U 1938 roci pislya peremogi v konkursi zdobuv stipendiyu i dlya vdoskonalennya navichok virushiv do Parizha de nanovo stav vivchati kontrapunkt fugu i kompoziciyu pid kerivnictvom Sharlya Keklena upravlinnya orkestrom i horom z Fransua Ryulmanom Francois Ruhlmann9 do povernennya do Braziliyi u listopadi 1939 roku 11 U 1942 roci vpershe vidvidav SShA de probuv pivroku U 1945 roci stav odnim iz zasnovnikiv Brazilskoyi akademiyi muziki Academia Brasileira de Musica obravshi patronom krisla 23 Leopolda Migesa Leopoldo Miguez obijnyav posadu hudozhnogo kerivnika ta golovnogo dirigenta Municipalnogo simfonichnogo orkestru San Paulu 16 Pislya smerti Vila Lobosa v 1959 roci stav pochesnim prezidentom Brazilskoyi akademiyi muziki 17 Z 1956 po 1960 buv radnikom z pitan muziki pri ministri osviti i kulturi Klovis Salgadu v uryadi Zhuselinu Kubicheka rozrobiv plan muzichnoyi osviti v Braziliyi 11 Gastrolyuvav krayinami Yevropi ta SShA yak dirigent Buv aktivnim diyachem u galuzi osviti a takozh vidatnim predstavnikom brazilskoyi nacionalnoyi kompozitorskoyi shkoli U 1958 roci na osobiste zaproshennya Dmitra Shostakovicha uvijshov do skladu zhuri pershogo Mizhnarodnogo konkursu imeni P I Chajkovskogo 18 Buv osobisto znajomij z Aramom Hachaturyanom ta pidtrimuvav tvorchi zv yazki z Sergiyem Kusevickim ta Mstislavom Rostropovichem U 1975 roci obijnyav posadu hudozhnogo kerivnika i dirigenta stvorenogo nim samim Simfonichnogo orkestru universitetu San Paulu Orquestra Sinfonica da Universidade de Sao Paulo yaku obijmav do 1992 11 16 Vikladayuchi kompoziciyu stvoriv vlasnu kompozitorsku shkolu sered uchniv yakoyi vidilyayutsya Ozhvaldu Laserda Osvaldo Lacerda Serzhiu de Vaskonselus Koreya Sergio de Vasconcellos Correa Ailton Eskobar Aylton Escobar Almejdu Pradu Almejdo Pradu Nobre 16 Pomer 13 sichnya 1993 roku v San Paulu Tvorchist red Vsuperech napolyagannyam batka ne viyavlyav zhodnogo interesu do urokiv z teoriyi muziki Improvizaciya stala pochatkom tvorchogo rozvitku ta spravila viznachalnij vpliv na muziku kompozitora sho harakterizuyetsya plinnistyu ta spontannistyu Z dityachih improvizacij v 11 rokiv 1918 narodilasya persha p yesa Guarnyeri vals Mriya hudozhnika Sonho de Artista persha publikaciya Casa Mignon San Paulu 1920 19 Publikaciya valsu 13 richnogo kompozitora Mocarta Guarnyeri bula udostoyena dobrozichlivoyi zahoplenoyi ta vtishnoyi kritiki U 1929 roci bulo stvoreno pershij tvir dlya orkestru Dityacha syuyita Suite Infantil para Piano 13 U 1928 roci u 21 richnomu vici buv avtorom stvorenih pid kerivnictvom Baldi tvoriv sho mali harakterni risi brazilskogo folkloru Brazilskogo tancyu Danca Brasileira ta 1 yi sonatini dlya fortepiano Chastini 1 yi sonatini na vidminu vid zagalnoprijnyatih pravil buli poznacheni ne italijskoyu a portugalskoyu movoyu Gvarnieri chiniv opir tomu shob jogo imenuvali folklornim kompozitorom voliyuchi viznachennya nacionalnij kompozitor 20 Nezvazhayuchi na te sho u vitchiznyanij kritici prijnyato vvazhati sho Kamargo Gvarnieri dotrimuvavsya folklornogo spryamuvannya za slovami kompozitora jogo tvori nacionalnogo harakteru ne ye folklornimi ce tvori akademichnoyi muziki stvoreni za motivami brazilskoyi narodnoyi muziki Napriklad yak i Vila Lobos Gvarnieri stvoriv seriyu shoru dlya solyuyuchih instrumentiv z orkestrom dlya klarneta fagota flejti fortepiano gitari violoncheli skripki ta okremo Choro Torturado 21 U cih tvorah vidtvoryuvalisya ritmi ta motivi populyarnogo brazilskogo tancyuvalnogo zhanru shoru Chornij tanec Danca Negra 1946 avtorski transkripciyi dlya orkestru 1947 roku ta dlya 22 2 h fortepiano 1948 roku buv napisanij za vrazhennyami vid ceremoniyi ritualu kandomble na yakij kompozitor buv prisutnij razom z Zhorzhi Amadu v 1937 roci v Bayiya Tvori red Tvorcha spadshina kompozitora vklyuchaye blizko 700 tvoriv riznih zhanriv sered yakih dvi operi 7 simfonij 6 koncertiv dlya fortepiano z orkestrom dva koncerti dlya skripki z orkestrom 5 syuyit 3 strunni kvarteti Sered sonat 1 dlya fortepiano 1 dlya gitari ta fortepiano 7 dlya skripki ta fortepiano 3 dlya violoncheli ta fortepiano Sonatini 8 dlya fortepiano 1 dlya flejti ta fortepiano 1 dlya skripki ta fortepiano 1 trio dlya skripki violoncheli ta fortepiano 1 trio dlya skripki gitari ta violoncheli 10 valsiv dlya fortepiano 23 Do najvidomishih i najchastishe vikonuvanih tvoriv vidnosyatsya 50 ponteyu dlya fortepiano tobto prelyudij Ponteios para Piano Zalishiv po sobi bagato pisen napisanih zokrema na teksti Mariu de Andrade ta svogo brata Rossini Kamargu Guarnyeri yakij buv vidomim svogo chasu pismennikom ta poetom Kantanti red Smert lotchika A morte do aviador 24 Muzichni poemi red 1947 Ujrapuru Uirapuru Operi red 1932 Nevdaha Pedru Pedro Malazarte libretto Mariu de Andrade prem yera v Miskomu teatri Rio de Zhanejro 1952 1960 Samotnij Um Homem So Solitario 24 libretto Dzhanfranchesko Guarniyeri prem yera v Miskomu teatri Rio de Zhanejro 1962 Rodina red Laviniya Lavinia persha druzhina Mariu sin Mariu onuk Anita Anita druga druzhina Miriam dochka Vira Vera Silvia Camargo Guarnieri druzhina Tanya dochka brazilska skripalkaBibliografiya red Silva Flavio Camargo Guarnieri tempo ea musica Rio de Janeiro Ministerio da Cultura Funarte Sao Paulo SP Imprensa Official SP 2001 ISBN 85 7507 009 6 Verhaalen Marion Camargo Guarnieri Brazilia Composer Study of jogo Creative Life and Works z vidpoviddyu Jose Maria Neves Z CD Recording Bloomington Indiana University Press 2005 ISBN 0 253 34475 1 Primitki red a b v Deutsche Nationalbibliothek Record 123553733 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b v https musicabrasilis org br compositores camargo guarnieri a b v Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Egg 2010 s 19 a b Verhaalen 2001 s 18 Verhaalen 2001 s 21 Egg 2010 s 64 Verhaalen 2001 s 22 a b v g d e Itau Cultural Egg 2010 s 77 a b Verhaalen 2001 s 23 Verhaalen 2001 s 25 Verhaalen 2001 s 30 a b v ABM Verhaalen 2001 s 49 Ornaghi 2013 s 199 Verhaalen 2001 s 20 Verhaalen 2001 s 79 Verhaalen 2001 s 487 Verhaalen 2001 s 101 Verhaalen 2001 s 487 489 a b Yakovlev 1974 Literatura red Yakovlev M M Guarneri Muzykalnaya enciklopediya u 6 t Gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1974 960 stvp Camargo Guarnieri port Itau Cultural 23 lyutogo 2017 Procitovano 3 serpnya 2018 Egg A A Fazer se compositor Camargo Guarnieri 1923 1945 port Tese de Doutorado Andre Acastro Egg Sao Paulo 2010 212 p Ornaghi M A Nacionalismo e musica erudita de vanguarda no Brasil e Argentina Camargo Guarnieri e Alberto Ginastera 1930 1960 port Ornaghi Mario Andre Franca 2013 230 p Verhaalen M Camargo Guarnieri expressoes de uma vida port Verhaalen Marion traducao de Vera Silvia Camargo Guarnieri Sao Paulo Editora da Universidade de Sao Paulo Imprensa Oficial 2001 498 p ISBN 9788531406348 Posilannya red gufo me dict biography encyclopedia Guarnyeri Kamargu Guarnyeri Mocart Korotka biografiya Camargo Guarnieri port Academia Brasileira de Musica Arhiv originalu za 4 serpnya 2018 Procitovano 4 serpnya 2018 Camargo Guarnieri 1972 Improviso No 1 na YouTube M K Guarnyeri diriguye Municipalnim simfonichnim orkestrom San Paulu Orquestra Sinfonica Municipal de Sao Paulo zapis 1972 roku Documentario Mozart Camargo Guarnieri na YouTube dokumentalnij film do 100 richchya vid dnya narodzhennya M K Guarnyeri za uchastyu kompozitora Dzhona Neshlinga kompozitora Almejdi Pradu sina kompozitora Mariu Gurnyeri onukiv ta inshih Rezh Marcos Rombino TV Cultura 2007 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kamargo Gvarnieri amp oldid 39808926