Казими́ра Дану́те Пру́нскене (лит. Kazimira Danutė Prunskienė; нар. 26 лютого 1943) — литовська економістка й політична діячка, перший прем'єр-міністр Литви після відновлення незалежності (17 березня 1990 — 10 січня 1991).
| Казимира Прунскене | |
|---|---|
| лит. Kazimira Danutė Prunskienė | |
| 19-та прем'єр-міністр Литви | |
| 11 березня 1990 — 10 січня 1991 | |
| Попередник | Вітаутас Сакалаускас |
| Наступник | Альбяртас Шімєнас |
| Народилася | 26 лютого 1943 (80 років) Vasiuliškėd, Швенчьонський район, Литва |
| Відома як | політична діячка, економістка, викладачка університету |
| Місце роботи | Вільнюський технічний університет Гедиміна і Вільнюський університет |
| Країна | Литва |
| Alma mater | Вільнюський університет |
| Політична партія | Lithuanian People's Partyd |
| Релігія | католицька церква |
| Нагороди | |
| Підпис | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Казимира Прунскене народилась в окупованому Німеччиною під час другої світової війни селі Васюлішкес Швянченіського району Литовської РСР 26 лютого 1943 року. 1949 року пішла навчатись до Калтаненської школи, яку закінчила 1956, наступні 4 роки провчилась у середній школі Вільнюса. 1960 року вступила до Вільнюського університету на факультет економіки промисловості. 1965 року здобула диплом про вищу освіту.
Наукова кар'єра ред.
У 1970—1971 роках навчалась в аспірантурі Вільнюського університету, захистила кандидатську дисертацію та здобула науковий ступінь кандидата економічних наук. У 1965—1986 роках працювала викладачем, від 1978 року — доцентом на факультеті економіки промисловості Вільнюського університету. У 1981—1988 роках перебувала в наукових відрядженнях в університетах Угорщини та Німеччини (ФРН). 1986 року захистила докторську дисертацію. У 1986—1988 роках обіймала посаду заступника директора з науки Інституту економіки сільського господарства. У 1988—1989 роках ректор Інституту підвищення кваліфікації керівних працівників і фахівців народного господарства.
Політична кар'єра ред.
1988 року стала однією з головних розробників концепції економічної самостійності Литовської РСР й однією з засновників литовського Руху за перебудову — Саюдіс (входила до його ініціативної групи та Ради сейму). У 1989—1990 роках була заступником голови Ради міністрів Литовської РСР. 1989 року обрана народним депутатом СРСР від Шауляйського виборчого округу, брала участь у роботі Верховної ради СРСР і З'їзду народних депутатів СРСР.
У лютому 1990 року Казимиру Прунскене обрали депутаткою Верховної Ради Литовської РСР, яка вже 11 березня того ж року проголосила відновлення незалежності Литви та перейменувалась згодом на Відновлювальний Сейм. Прунскене стала прем'єр-міністром першого незалежного литовського уряду 17 березня 1990 року. Її зустрічі 1990 року з лідерами західних країн: США (Джордж Буш), Великої Британії (Маргарет Тетчер), Франції (Франсуа Міттеран), Німеччини (Гельмут Коль) принесли їй широку популярність як «Бурштиновій леді» (за аналогією із «Залізною леді» Маргарет Тетчер) і змусили Михайла Горбачова почати перемовини з литовським урядом. Звинувачення в безуспішних перемовинах з керівництвом Радянського Союзу на тлі економічної блокади, зростання цін, невдоволення населення — усе це змусило її уряд піти у відставку незадовго до подій 13 січня 1991 року. Після виходу у відставку активно опонувала курсу литовських правих, очолюваних головою Верховної Ради Вітаутасом Ландсберґісом. В результаті її звинуватили у зв'язках з КДБ. Згодом вона неодноразово спростовувала ті наклепи через суд.
Казимира Прунскене — одна із засновниць 1995 року Жіночої партії Литви (лит. Lietuvos moterų partija), яку очолювала від 25 лютого 1995 до 1998 року. 1998 року очолила оновлену партію Нова демократія/Жіноча партія (лит. Naujosios demokratijos / Moterų partija). 2000 року очолила оновлену партію Нової демократії (лит. Naujosios demokratijos partija). Обиралася членкинею Сейму від Жіночої партії Литви 1996, а 2000 року переобралась від Партії нової демократії.
2001 року очолила Союз партій селян і нової демократії (лит. Valstiečių ir Naujosios demokratijos partijų sąjunga).
У другому турі дострокових президентських виборів, що відбувся 27 червня 2004 року, виборола 47,8 % голосів виборців, поступившись Валдасу Адамкусу. Після виборів до лав Сейму в листопаді 2004 року під час розподілу місць в уряді між коаліцією Соціал-демократичної партії, Нового союзу, Партії праці та Союзу партій селян отримала портфель міністра сільського господарства.
Брала участь у президентських виборах 2009 року, за результатами яких посіла п'яте місце, здобувши 3,86 % голосів виборців; перемогу виборола Даля Грибаускайте.
5 грудня 2009 року а на з'їзді Литовського народного союзу Казимиру Прунскене обрали його головою.
Громадська кар'єра ред.
Казимира Прунскене є однією із засновниць Балтійської жіночої баскетбольної ліги (англ. Baltic Women's Basketball League) яку очолювала понад 15 років, від лютого 2013 року — почесний президент.
Очолює громадську організацію, що сприяє економічному обміну між Литвою і Україною — «УкраЛит».
Подальше життя ред.
26 лютого 2012 року перенесла інсульт. Він порушив ліву півкулю мозку, Прунскене розбив параліч (не володіє лівою рукою і тому потребує постійної допомоги близьких). Вона зазнала двох операцій з відновлення кісток черепа, які вилучили через набряк головного мозку. Після проведеної операції Прунскене впадала в кому. Відновну реабілітацію проходила в Московському науковому центрі неврології. Після реабілітації у Москві, у перших числах квітня 2013 року повернулася до Литви, проживає в садибі сина у селі Жвірблішкес Швянченіського району.
Родина ред.
Була одружена (розлучена), в шлюбі народила сина й двох доньок:
- Вайдотас Прунскус — діяч Союзу партій селян і нової демократії, член ради самоврядування Швянченіського району;
- Раса Вайткене.
Нагороди та звання ред.
- Почесний громадянин Швянченіського району.
- Орден Великого князя Литовського Гедиміна II ступеня.
- Великий хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина».
- Орден Дружби II ступеня — 14 грудня 2015 року.
Праці ред.
Казимира Прунскене є авторкою низки праць на економічну та політичну тематику:
- Gintarinės ledi išpažintis. Vilnius: Politika, 1991.
- Leben für Litauen. Frankfurt/Main, Berlin, Ullstein, 1992
- Užkulisiai. Vilnius: Politika, 1992.
- Iššūkis drakonui. Kaunas: Europa,1992.
- Išsivadavimo kaina. Vilnius: Politika, 1993.
- Laisvėjimo ir permainų metai. Vilnius: Viltis, 1995.
- Markt Baltikum: Geshäfts- und Investionsratgeber für die Praxis. Freiburg, Berlin: Rudolf Haufe Verlag, 1995.
- Apie dabartį ir ateitį. Vilnius, 2002.
- Lietuvos moterys. Vilnius: Lietuvos Europos institutas, 2002.
Примітки ред.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119037483 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Munzinger Personen
- С бывшего премьер-министра Литвы Казимиры Прунскене сняты все подозрения в сотрудничестве с КГБ. [ 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] — Комсомольская правда, 25 лютого 2011 року (рос.)
- ↑ Прунскене ожидала еще одна нейрохирургическая операция. [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] — delfi.lt, 12 квітня 2012 року (рос.)
- ↑ Казимира Прунскене после реабилитации в Москве вернулась в Литву. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] — 15min.lt, 4 квітня 2013 року (рос.)
- Рекорд: за Д. Грибаускайте проголосовал почти миллион [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] — повідомлення delfi.lt, 18 травня 2009 року (рос.)
- Lithuanian businessman V. Urba became President of the BWBL[недоступне посилання] (лит.)
- Рішення самоврядування Швянченіського району від 3 червня 2003 року
- Нагорода вручалась безпосередньо Казимирі з рук посла Казахстану Б. А. Мухамеджановим в маєтку сина Прунскене
Посилання ред.
- Казимира Прунскене [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті ru.delfi.lt (рос.)
- Juškytė, Žiedūnė. . DELFI (лит.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021.
- . tv3.lt (лит.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021.
- Popovaitė, Inga. . 15min.lt (лит.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021.