Заум

Заум (рос. заумь) або зарозуміла мова (рос. заумный язык), інакше «чуже слово» — специфічний різновид словотворчості, що оперує словами без предметних значень, безпредметна мова, буквально — мова за межами раціонального розуміння. При цьому словотворчі способи і засоби зарозумілої мови чи «чужого слова», як правило, відтворюють структурні особливості рідної авторові мови відповідно до її узвичаєних норм . Механізм зарозумілої мови дозволяє автору надавати значень незвичним для конкретної мови звуковим комплексам та словесним комбінаціям, а читачеві актуалізувати те або інше значення . Однак досягнути чіткого формулювання смислів, закладених у вирази зарозумілої мови дуже важко, а часто і зовсім неможливо, і тому (на думку багатьох авторів, які зверталися до цього прийому) у сприйнятті зарозумілого тексту емоційно-інтуїтивне начало домінує над раціональним. Тому зарозуміла мова визначається американським філологом Джеральдом Янечеком як мова з багатьма невизначеними значеннями.

Історія

Передумови

Хоча виникнення зарозумілої мови як усвідомленого літературного прийому беззастережно відноситься до початку XX століття, її пра-прототипи існували в культурі споконвіків. У цілому ряді фольклорних жанрів — особливо в замовляннях — традиційно використовувалися незвичайні поєднання звуків, — приводили до припущень про наявність якогось прихованого змісту в мові, явно позбавленої значення. Передача промови іноземною мовою (або її імітація) вела до появи в літературному тексті слів з невизначеним значенням. Окремі автори і раніше широко користувалися словами з невизначеним значенням для якихось спеціальних цілей: Абрахам а Санта-Клара любив називати свої проповіді декількома короткими, схожими на вигуки або звуконаслідування словами, щоб зацікавити, привернути увагу, задати високий емоційний фон. У Росії морфологічної зарозумілою мовою були перекладені Олександром Струговщиковим кілька фрагментів «Фауста». Елементи того, що Янечек називає супрасинтаксичною ЗМ, можна побачити в окремих дослідах ранніх символістів (перш за все, Брюсова).

Точкою відліку прийнято вважати «Декларацію слова як такого» (1913) поета і теоретика футуризму Олексія Єлисейовича Кручених (1886—1968): "Думка і мова не встигають за переживанням натхненного, тому художник вільний виражатися не тільки спільною мовою … але й особисто … які мають певного значення … заумним «.

Класифікація

4 види зарозумілої мови в залежності від рівня мовної структури, на якому відбувається відмова від мовної норми(за Дж. Янечеком):

• фонетична: поєднання букв не складаються в пізнавані морфеми;
• морфологічна: чинні в мові морфеми (корені і афікси) поєднуються таким чином, що значення отриманого слова залишається в значній мірі невизначеним;
• синтаксична: при вживанні нормальних, „словникових“ слів в граматично правильних формах вони не складаються в граматично нормальну пропозиція, характер відносин між словами залишається в тій чи іншій мірі невизначеним;
• супрасинтаксична: при формальній, граматичної правильності конструкцій, складених зі звичайних слів, високий ступінь невизначеності виникає на рівні референції — простіше кажучи, залишається принципово неясним, про що йде мова.

Російські футуристи, з якими найчастіше асоціюється саме явище зарозумілої мови, користувалися переважно фонетичною та морфологічною формами, завдяки чому саме поняття зарозумілої мови нерідко (і багатьма фахівцями, і в повсякденній читацькому розумінні) звужується до перших двох категорій. Проте методологічно введене Янечеком уявлення про синтаксичну і супрасинтаксичну форму виявляється корисним, тому що допомагають ясніше зрозуміти родові зв'язки (і, в той же час, кардинальні розбіжності) між футуристами 1910-х рр.. і пізніми модерністами 1930-х.

Приклади

Наприклад, вірш М. Семенка „Місто“ пересипаний такими висловами, як осте, сте, бі, бо, бу, рухобіги тощо. Традиції футуристів продовжують сучасні неоавангардисти з літературних груп „Бу-Ба-Бу“, „ЛУГОСАД“, „Пропала грамота“.

Придумані слова, що наповнились змістом

Я хочу кожен день / все слів нових. / Нових пісень / ідей нових.» М.Семенко

В.Хлєбников — (понад 15 000 слів)

• Ломоносов: маятник, насос, притяжение, созвездие, рудник, чертёж…
• Достоєвський — дієслово «стушеваться».
• Гоголь — «халатность»
• Ігор Сєверянин — «бездарь»

• Михайло Старицький — мрія, майбутнє, байдужість, завзяття, темрява, страдниця, незагойний, приємність, чарівливий, сутінь, бойовище, маєво, знадливий, стуманілий, пестливий, привабливий, потужний
• П.Загребельний — «гопакізм», «плювалізм» і «подонкізм», «проокеїти», «обінтелігентити» (понад 1000 слів)
• М.Семенко — мертвопетлює… (понад 700 нових слів)
• П.Тичина — (понад 600 слів)
• Валер'ян Поліщук — мовчаль (мовчання і печаль)
• Т. Шевченко — «вогняний», «знищіти», «мордуватися», «почимчикувати», «фортеця»
• П.Куліш — вабити", «зграя», «злочинець», «несвідомий», «покора», «послуга», «почуття», «рівність»
• М.Вовчок — «красень», «легкодухий», «намір», «питання», «струмінь»
• Л. Глібов — «бурмотати», «пожовкнути», «соромно»
• Г. Квітка-Основ'яненко — буденний, перемагати
• І.Котляревський — несамовитий, приміта, розтовкти, угамуватися
• Олена Пчілка — мистецтво, переможець, променистий, палкий, нестяма
• Леся Українка — провесна, промінь
• Іван Франко — отвір, привид, свідоцтво, чинник
• Іван Верхратський — звіт
• Іван Нечуй-Левицький — самосвідомість, світогляд, «стосунок», «перепона», «квітник», «вигукування», «сміливість»

• Ван-Гельмонт — газ
• Джонатан Свіфт — ліліпут
• Карел Чапек — робот

Автори і творці

Російські

• Олексій Кручоних
• Велимир Хлєбников

Українські

• Михайль Семенко
• Ґео Шкурупій

Європейські

Льюіс Керрол у 1871 опублікував казку Аліса в Задзеркаллі, в якій вірш Бурмоковт написаний на заумі.

Американські

Інші

Джерела

Посилання

• Заум, або Заумна мова, Замауль // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 386-387.
• Портал для створення нових слів Юрка Зеленого [ 25 березня 2013 у Wayback Machine.]
• Wordwar — краудсорсинговий проект із створення нових слів і понять [ 9 червня 2012 у Wayback Machine.]
• Приклади англійських придуманих слів [ 9 травня 2013 у Wayback Machine.]

Див. також

• Авангардизм
• Неологізми
• Фоносемантика
• Футуризм
• Бурмоковт
• Контамінація
• Поросяча латина

Примітки

1. Українець, Л. Ф. Конотаційна мотивація глосолалії в українській поетичній мові ХХ-ХХІ ст. (PDF) // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. — НПУ імені М. П. Драгоманова, 2015. — Вип. 12. — С. 191-195. — (Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови). з джерела 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
2. Вернигоренко Ольга. «Зарозуміла мова» в російському футуризмі як «явище» та «річ в собі» відповідно до «Критики чистого розуму» Іммануїла Канта (PDF) // Мистецтвознавчі записки : збірник наукових праць. — 2019. — Вип. 35. — С. 99-107. — ISSN 2226–2180.
3. Вернигоренко Ольга. Зарозуміла мова у творчості українських поетів-футуристів початку XX ст. з позицій культурології (на прикладі творів М. Семенка, Г. Шкурупія, Н. Бажана) // Культура і сучасність : альманах. — 2018. — № 1. — С. 232-238.
4. Вербовий Микола. . // Ucrainistica. Збірник наукових праць. 2004. С. 58—68. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 квітня 2021. 
5. Вербовий Микола. . // Ucrainistica. Збірник наукових праць. 2005—2006. С. 61. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 квітня 2021. 
6. . Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 11 лютого 2013. 
7. . Архів оригіналу за 17 березня 2013. Процитовано 11 лютого 2013. 
8. . Архів оригіналу за 19 березня 2013. Процитовано 10 лютого 2013. 
9. . Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 11 лютого 2013. 
10. . Архів оригіналу за 2 лютого 2013. Процитовано 11 лютого 2013. 
11. . Архів оригіналу за 14 грудня 2016. Процитовано 11 лютого 2013. 
12. . Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 10 лютого 2013. 
13. . Архів оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 10 лютого 2013.