www.wikidata.uk-ua.nina.az

Закон Бернуллі Рівняння Берну ллі рівняння гідродинаміки яке визначає зв язок між швидкістю течії v тиском p та висотою

Закон Бернуллі

Рівняння Берну́ллі — рівняння гідродинаміки, яке визначає зв'язок між швидкістю течії v, тиском p та висотою h певної точки в ідеальній рідині. Даніель Бернуллі опублікував це рівняння у 1738 році у своїй праці «Hydrodynamica». Хоча Бернуллі вважав, що тиск зменшується, коли швидкість потоку збільшується, Леонард Ейлер вивів рівняння Бернуллі у сучасному вигляді в 1752 році.

Опис Редагувати

Для ламінарної течії ідеальної нестисливої рідини рівняння Бернуллі має вигляд:

або

де ρ — густина рідини; g — прискорення вільного падіння.

В останньому рівнянні всі члени мають розмірність тиску, p — статичний тиск;  — динамічний тиск; hρg — ваговий тиск.

Демонстрація співвідношення між динамічним і статичним тиском, тобто закону Бернуллі. Коли дмеш, динамічний тиск між аркушем і пластиною збільшується. Відповідно до принципу Бернуллі, статичний тиск зменшується, що змушує папір прилипати до пластини.

Якщо такі рівняння записати для двох перерізів течії, то матимемо:

Для горизонтальної течії середні члени у лівій і правій частині рівняння скорочуються і воно набуває вигляду:

тобто в усталеній горизонтальній течії ідеальної нестисливої рідини в кожному її перерізі сума статичного і динамічного тисків буде сталою. Отже, в тих місцях течії, де швидкість рідини більша (вузькі перерізи), її динамічний тиск збільшується, а статичний зменшується. На цьому явищі заснована дія струминних насосів, ежекторів, витратомірів Вентурі і Піко, пульверизаторів.

Рівняння Бернуллі є наслідком закону збереження енергії. Якщо рідина не ідеальна, то її механічна енергія розсіюється і тиск вздовж трубопроводу, яким тече така рідина, спадає. Для реальної в'язкої рідини в правій частині рівнянь, слід додати величину втрат тиску Δрвт на гідравлічний опір рухові.

Рівняння Бернуллі широко застосовують для розв'язання багатьох гідравлічних задач у нафтогазовій справі.

Інтеграл Бернуллі Редагувати

Інтегра́л Берну́ллі — це інтеграл, що визначає в кожній точці потоку ідеальної рідини або баротропного газу тиск , що встановився: () через швидкість потоку у відповідній точці та через силовий потенціал об'ємних сил:

Стала має для кожної лінії течії (траєкторії, або вихрової лінії) своє значення, що змінюється з переходом від одної лінії течії (траєкторії, або вихрової лінії, відповідно) до іншої. Якщо рух потенціальний, або вихрові лінії збігаються з лініями течії (гвинтові течії) стала одна і та ж для всього потоку.

Інтеграл Бернуллі запропоновано Д. Бернуллі (D. Bernoulli, 1738).

Для руху, що не встановився, інтеграл Бернуллі (для нестаціонарного випадку його називають інтегралом Коші—Лагранжа) має місце за наявності потенціалу швидкостей :

причому а  — довільна функція часу.
Для нестисливих рідин ліва частина рівнянь має вигляд:

Для нестаціонарного вихрового руху в'язкого нестисливого середовища в полі потенціальних об'ємних сил буде справедлива узагальнена формула Коші—Лагранжа.

Для випадку існування незбуреного потоку на нескінченності, який обтікає тверду, у загальному випадку рухому границю при відсутності об'ємних сил узагальнена формула Коші—Лагранжа буде мати вигляд (в безрозмірній формі):

де штрих означає, що диференціювання здійснюється в системі координат, пов'язаній з границею ; – безрозмірний час; – швидкість, що індукується елементарним об'ємом завихореного середовища в розрахунковій точці ; – циркуляція елементарного об'єму завихореного середовища , який прилягає до границі ( – за годинниковою стрілкою); – кут, під яким видно з точки лінію, що сполучає точки та довільну точку , таку, що . Як характерна швидкість взята незбурена швидкість потоку на нескінченності .

Приклади застосування закону Бернуллі Редагувати

Трубка Вентурі застосовується для визначення швидкості течії у трубах за допомогою вимірювання тиску у двох різних точках трубопроводу та, таким чином, допомагає запобігти наслідкам кавітації. Трубка Вентурі поступово звужує діаметр трубопроводу. Такий звужувальний отвір обмежує потік рідини, що зумовлює різницю тисків у точках вимірювання (на початку звуження та у найвужчій частині). Базується дане вимірювання на ефекті Вентурі, формулу для якого можна отримати із рівняння неперервності та закону Бернуллі:

де S — площа поперечного перерізу потоку рідини, у перпендикулярній до напрямку швидкості площині,

Трубка Піто Редагувати

Трубка Піто застосовується для вимірювання різниці тисків у двох точках, тобто за допомогою цієї трубки можна знайти динамічний тиск. Для рідин та газів відіграє роль манометра, один кінець якого спрямовано назустріч потоку, а інший виступає з нього та приєднаний до приладу, який вимірює тиск. Має вигляд букви «L». Якщо перед отвором A швидкість зменшується до значення , то

При встановленні надлишкового тиску у трубці надлишковий тиск обчислюється за формулою

де  — коефіцієнт,  — швидкість вихору.

Формула Торрічеллі Редагувати

Закон Торрічеллі показує, що при витіканні ідеальної нестисливої рідини зі щілини у боковій стінці або на дні посудини рідина набуває швидкості тіла, що падає з певної висоти. За допомогою цього можна обчислити максимальний рівень витоку рідини з посудини. Для підтвердження можна скористатись законом Бернуллі, вивівши з нього формулу Торрічеллі: ρgh + p0 = (pV2)/2 + p0, де p0 — атмосферний тиск, h — висота стовпа рідини в посудині, V — швидкість витікання рідини. Звідси V = √2gh.

Пульверизатор Редагувати

У пульверизаторі застосовується головний наслідок закону Бернуллі: зі зростанням швидкості відбувається зростання динамічного тиску та спадання статичного тиску. У капіляри пульверизатора вдувається повітря або пара. Вдування знижує атмосферний тиск у капілярі, і рідина з балону пульверизатора під дією більшого атмосферного тиску піднімається капіляром. Там вона роздроблюється струменем повітря.

Водоструминний насос Редагувати

Водоструминний насос — резервуар, у який впаяні дві трубки. Під дією тиску у першу трубку протікає вода, потрапляючи потім у другу трубку. У звуженій частині першої трубки виникає зменшений тиск, який менший за атмосферний. Тому у резервуарі створюється напруження. Трубку приєднують до резервуару, який проходить у посудину, з якої необхідно відкачати повітря.

Карбюратор Редагувати

Карбюратор — пристрій у системі живлення карбюраторних двигунів внутрішнього згоряння, що застосовується для змішування бензину та повітря. Під час руху поршня у такті впускання тиск у циліндрі знижується. При цьому навколишнє повітря всмоктується циліндром через повітряну трубу карбюратора — дифузор. У найвужчій частині дифузора, де тиск відповідно найменший, розташовано розпилювач, із якого витікає паливо. Паливо подрібнюється струменем повітря на маленькі краплі, і утворюється горюча суміш.

Осушування боліт Редагувати

Осушування боліт за принципом закону Бернуллі проводилося дуже давно. До болота підводили канали від найближчої річки. Внаслідок великої різниці тисків між водою з болота та водою з каналу вода з каналу «всмоктувала» воду з болота.

Ракета Редагувати

У конструюванні ракет також застосовується закон Бернуллі. Для створення тяги у ракеті використовується паливо, яке спалюють у камері згоряння. Гази утворюють реактивний струмінь, який прискорюється, коли проходить через спеціальне звуження — сопло. Са́ме звуження сопла і є основною причиною прискорення реактивного струменя газів і збільшення реактивної тяги.

Свисток Редагувати

Свисток являє собою приклад використання закону Бернуллі у газоструменевих випромінювачах звукових хвиль. Вихровий свисток являє собою циліндричну камеру, у яку подається потік повітря через тангенціально розташовану трубку. Утворений вихровий потік надходить у вихідну трубку меншого діаметра, яка розташована на осі. Там інтенсивність вихору різко підвищується та тиск в його центрі стає значно нижче атмосферного. Перепад тиску періодично вирівнюється за рахунок прориву газів з атмосфери у вихідну трубку та руйнування вихору.

Диск Релея Редагувати

Диск Релея — прилад для вимірювання коливальної швидкості частинок у звуковій хвилі та сили звуку. Являє собою тонку пластинку круглої форми, із слюди або металу, підвішену на тонку кварцову нитку. Зазвичай диск розміщують під кутом у 45º до напряму коливань частинок середовища, оскільки таке розташування найчутливіше до коливань. При розповсюдженні звукових хвиль диск повертається перпендикулярно до напряму коливань. Це відбувається через те, що при обтіканні пластинки тиск, згідно із законом Бернуллі більший у тому місці, де швидкість менша. Сили тиску уворюють обертальний момент, який урівноважується за рахунок пружності нитки. При цьому диск встановлюється до напряму потоку під кутом, що більший, ніж 45º. за кутом повороту диску визначають силу звуку. У постійному потоці кут повороту диска Релея пропорційний квадрату швидкості, при звукових коливаннях — квадрату амплітуди швидкості, і цей кут не залежить від частоти.

Неправильне застосування закону Бернуллі Редагувати

Донедавна пояснення підіймальної сили літака виглядало так: крило має особливу будову — знизу воно пряме, а його верхня частина заокруглена. Це дозволяє збільшити довжину верхньої частини контуру профілю крила. Згідно із законом Бернуллі, зі збільшенням швидкості тиск зменшується. А оскільки повітря долає шлях під крилом та над крилом за однаковий проміжок часу, під крилом виникає область із збільшеним тиском, що зумовлює підйом літака в повітря. Таким чином виникає підіймальна сила.

Проте, згідно з сучасними уявленнями, підіймальна сила крила виникає не внаслідок долання повітрям більшого шляху на верхній поверхні крила за той самий час. Рух повітряної маси перед крилом можна вважати суцільним, він характеризується одним показником швидкості. Коли повітряна маса контактує з крилом, вона розбивається на дві частини, які, внаслідок несиметричного обтікання, мають різні швидкості і це зумовлює різний тиск. Однак, на відміну від колишніх уявлень, ці повітряні потоки насправді не поєднуються на краю крила і тому більша довжина верхньої частини контуру профілю крила не означає більшої швидкості руху повітря. Отже, хоча закон Бернуллі і можна застосувати для повітряних мас, які розсікає крило (більша швидкість зумовлює менший тиск), проте він один не пояснює підіймальної сили крила. Для повного пояснення слід також застосовувати теорему Кутти — Жуковського та умову Кутти — Жуковського.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Лойцянский Л. Г. Механика жидкости и газа. 7-е изд., испр.. — М., Дрофа, 2003. — 840 с.
  2. ↑ Шеховцов А. В. Метод расчета нестационарного поля давления в смешанной потенциально-вихревой области, прилегающей к вращающемуся крылу. Прикладна гідромеханіка, Т.2, № 1, 2000, С. 79--87.
  3. Бетчелор Дж. К., Введение в динамику жидкости. (Перевод с англ. под ред. Г. Ю. Степанова) — М., «Мир», 1973. — 760 с.

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rivnyannya Bernu lli rivnyannya gidrodinamiki yake viznachaye zv yazok mizh shvidkistyu techiyi v tiskom p ta visotoyu h pevnoyi tochki v idealnij ridini Daniel Bernulli opublikuvav ce rivnyannya u 1738 roci u svoyij praci Hydrodynamica Hocha Bernulli vvazhav sho tisk zmenshuyetsya koli shvidkist potoku zbilshuyetsya Leonard Ejler viviv rivnyannya Bernulli u suchasnomu viglyadi v 1752 roci Zmist 1 Opis 2 Integral Bernulli 3 Prikladi zastosuvannya zakonu Bernulli 3 1 Trubka Pito 3 2 Formula Torrichelli 3 3 Pulverizator 3 4 Vodostruminnij nasos 3 5 Karbyurator 3 6 Osushuvannya bolit 3 7 Raketa 3 8 Svistok 3 9 Disk Releya 4 Nepravilne zastosuvannya zakonu Bernulli 5 Div takozh 6 Primitki 7 DzherelaOpis RedaguvatiDlya laminarnoyi techiyi idealnoyi nestislivoyi ridini rivnyannya Bernulli maye viglyad h v 2 2 g p r g const displaystyle h frac v 2 2g frac p rho g text const nbsp abo h r g p r v 2 2 const displaystyle h rho g p frac rho v 2 2 text const nbsp de r gustina ridini g priskorennya vilnogo padinnya V ostannomu rivnyanni vsi chleni mayut rozmirnist tisku p statichnij tisk r v 2 2 displaystyle frac rho v 2 2 nbsp dinamichnij tisk hrg vagovij tisk nbsp source source source source source source source Demonstraciya spivvidnoshennya mizh dinamichnim i statichnim tiskom tobto zakonu Bernulli Koli dmesh dinamichnij tisk mizh arkushem i plastinoyu zbilshuyetsya Vidpovidno do principu Bernulli statichnij tisk zmenshuyetsya sho zmushuye papir prilipati do plastini Yaksho taki rivnyannya zapisati dlya dvoh pereriziv techiyi to matimemo v 1 2 2 g h 1 p 1 r v 2 2 2 g h 2 p 2 r displaystyle frac v 1 2 2 gh 1 frac p 1 rho frac v 2 2 2 gh 2 frac p 2 rho nbsp Dlya gorizontalnoyi techiyi seredni chleni u livij i pravij chastini rivnyannya skorochuyutsya i vono nabuvaye viglyadu v 1 2 2 p 1 r v 2 2 2 p 2 r displaystyle frac v 1 2 2 frac p 1 rho frac v 2 2 2 frac p 2 rho nbsp tobto v ustalenij gorizontalnij techiyi idealnoyi nestislivoyi ridini v kozhnomu yiyi pererizi suma statichnogo i dinamichnogo tiskiv bude staloyu Otzhe v tih miscyah techiyi de shvidkist ridini bilsha vuzki pererizi yiyi dinamichnij tisk zbilshuyetsya a statichnij zmenshuyetsya Na comu yavishi zasnovana diya struminnih nasosiv ezhektoriv vitratomiriv Venturi i Piko pulverizatoriv Rivnyannya Bernulli ye naslidkom zakonu zberezhennya energiyi Yaksho ridina ne idealna to yiyi mehanichna energiya rozsiyuyetsya i tisk vzdovzh truboprovodu yakim teche taka ridina spadaye Dlya realnoyi v yazkoyi ridini v pravij chastini rivnyan slid dodati velichinu vtrat tisku Drvt na gidravlichnij opir ruhovi Rivnyannya Bernulli shiroko zastosovuyut dlya rozv yazannya bagatoh gidravlichnih zadach u naftogazovij spravi Integral Bernulli RedaguvatiIntegra l Bernu lli ce integral sho viznachaye v kozhnij tochci potoku idealnoyi ridini abo barotropnogo gazu tisk p displaystyle p nbsp sho vstanovivsya p F r displaystyle p F rho nbsp cherez shvidkist V displaystyle mathbf V nbsp potoku u vidpovidnij tochci ta cherez silovij potencial P x y z displaystyle Pi x y z nbsp ob yemnih sil d p r p C V 2 2 P displaystyle int frac dp rho p C frac mathbf V 2 2 Pi nbsp Stala C displaystyle C nbsp maye dlya kozhnoyi liniyi techiyi trayektoriyi abo vihrovoyi liniyi svoye znachennya sho zminyuyetsya z perehodom vid odnoyi liniyi techiyi trayektoriyi abo vihrovoyi liniyi vidpovidno do inshoyi Yaksho ruh potencialnij abo vihrovi liniyi zbigayutsya z liniyami techiyi gvintovi techiyi stala C displaystyle C nbsp odna i ta zh dlya vsogo potoku Integral Bernulli zaproponovano D Bernulli D Bernoulli 1738 Dlya ruhu sho ne vstanovivsya integral Bernulli dlya nestacionarnogo vipadku jogo nazivayut integralom Koshi Lagranzha 1 maye misce za nayavnosti potencialu shvidkostej f x y z t displaystyle varphi x y z t nbsp d p r p f t V 2 2 P f t displaystyle int frac dp rho p f t frac mathbf V 2 2 Pi frac partial varphi partial t nbsp prichomu V grad f x y z t displaystyle mathbf V text grad varphi x y z t nbsp a f t displaystyle f t nbsp dovilna funkciya chasu Dlya nestislivih ridin liva chastina rivnyan maye viglyad p r displaystyle frac p rho nbsp Dlya nestacionarnogo vihrovogo ruhu v yazkogo nestislivogo seredovisha D displaystyle D nbsp v poli potencialnih ob yemnih sil bude spravedliva uzagalnena formula Koshi Lagranzha 2 Dlya vipadku isnuvannya nezburenogo potoku na neskinchennosti yakij obtikaye tverdu u zagalnomu vipadku ruhomu granicyu S displaystyle S nbsp pri vidsutnosti ob yemnih sil uzagalnena formula Koshi Lagranzha bude mati viglyad v bezrozmirnij formi C P r t 1 v r t 2 2 S s d r 0 d t w r r 0 t d r 0 1 2 p S G r 0 t t a r r 0 r d r 0 displaystyle C P mathbf r tau 1 mathbf v left mathbf r tau right 2 2 left int limits S cup sigma frac d mathbf r 0 d tau cdot mathbf w mathbf r mathbf r 0 tau d r 0 frac 1 2 pi int limits S frac partial Gamma mathbf r 0 tau partial tau alpha left mathbf r mathbf r 0 mathbf r right d r 0 right nbsp de shtrih oznachaye sho diferenciyuvannya zdijsnyuyetsya v sistemi koordinat pov yazanij z graniceyu S displaystyle S nbsp t displaystyle tau nbsp bezrozmirnij chas w displaystyle mathbf w nbsp shvidkist sho indukuyetsya elementarnim ob yemom d s displaystyle delta sigma nbsp zavihorenogo seredovisha s D displaystyle sigma in D nbsp v rozrahunkovij tochci r D displaystyle mathbf r in D nbsp G displaystyle Gamma nbsp cirkulyaciya elementarnogo ob yemu d s displaystyle delta sigma nbsp zavihorenogo seredovisha s D displaystyle sigma in D nbsp yakij prilyagaye do granici S displaystyle S nbsp G gt 0 displaystyle Gamma gt 0 nbsp za godinnikovoyu strilkoyu a displaystyle alpha nbsp kut pid yakim vidno z tochki r displaystyle mathbf r nbsp liniyu sho spoluchaye tochki r 0 displaystyle mathbf r 0 nbsp ta dovilnu tochku r displaystyle mathbf r nbsp taku sho r 0 r S displaystyle mathbf r 0 mathbf r in S nbsp Yak harakterna shvidkist vzyata nezburena shvidkist potoku na neskinchennosti V displaystyle mathbf V infty nbsp 2 Prikladi zastosuvannya zakonu Bernulli Redaguvati nbsp Trubka Venturi zastosovuyetsya dlya viznachennya shvidkosti techiyi u trubah za dopomogoyu vimiryuvannya tisku u dvoh riznih tochkah truboprovodu ta takim chinom dopomagaye zapobigti naslidkam kavitaciyi Trubka Venturi postupovo zvuzhuye diametr truboprovodu Takij zvuzhuvalnij otvir obmezhuye potik ridini sho zumovlyuye riznicyu tiskiv u tochkah vimiryuvannya na pochatku zvuzhennya ta u najvuzhchij chastini Bazuyetsya dane vimiryuvannya na efekti Venturi formulu dlya yakogo mozhna otrimati iz rivnyannya neperervnosti ta zakonu Bernulli v 1 S 1 v 2 S 2 displaystyle v 1 S 1 v 2 S 2 nbsp de S plosha poperechnogo pererizu potoku ridini u perpendikulyarnij do napryamku shvidkosti ploshini p 1 p 2 r v 2 2 v 1 2 2 displaystyle p 1 p 2 rho frac v 2 2 v 1 2 2 nbsp v 2 S 1 2 r p 1 p 2 S 1 2 S 2 2 displaystyle v 2 S 1 sqrt frac 2 rho frac p 1 p 2 S 1 2 S 2 2 nbsp Trubka Pito Redaguvati Trubka Pito zastosovuyetsya dlya vimiryuvannya riznici tiskiv u dvoh tochkah tobto za dopomogoyu ciyeyi trubki mozhna znajti dinamichnij tisk Dlya ridin ta gaziv vidigraye rol manometra odin kinec yakogo spryamovano nazustrich potoku a inshij vistupaye z nogo ta priyednanij do priladu yakij vimiryuye tisk Maye viglyad bukvi L Yaksho pered otvorom A shvidkist zmenshuyetsya do znachennya v 2 0 displaystyle v 2 0 nbsp to p 2 p 1 r 2 v 1 2 displaystyle p 2 p 1 frac rho 2 v 1 2 nbsp Pri vstanovlenni nadlishkovogo tisku u trubci nadlishkovij tisk obchislyuyetsya za formuloyu p 3 r v 0 2 2 displaystyle p xi rho frac v 0 2 2 nbsp de 3 displaystyle xi nbsp koeficiyent v 0 displaystyle v 0 nbsp shvidkist vihoru Formula Torrichelli Redaguvati Dokladnishe Formula TorrichelliZakon Torrichelli pokazuye sho pri vitikanni idealnoyi nestislivoyi ridini zi shilini u bokovij stinci abo na dni posudini ridina nabuvaye shvidkosti tila sho padaye z pevnoyi visoti Za dopomogoyu cogo mozhna obchisliti maksimalnij riven vitoku ridini z posudini Dlya pidtverdzhennya mozhna skoristatis zakonom Bernulli vivivshi z nogo formulu Torrichelli rgh p0 pV2 2 p0 de p0 atmosfernij tisk h visota stovpa ridini v posudini V shvidkist vitikannya ridini Zvidsi V 2gh Pulverizator Redaguvati U pulverizatori zastosovuyetsya golovnij naslidok zakonu Bernulli zi zrostannyam shvidkosti vidbuvayetsya zrostannya dinamichnogo tisku ta spadannya statichnogo tisku U kapilyari pulverizatora vduvayetsya povitrya abo para Vduvannya znizhuye atmosfernij tisk u kapilyari i ridina z balonu pulverizatora pid diyeyu bilshogo atmosfernogo tisku pidnimayetsya kapilyarom Tam vona rozdroblyuyetsya strumenem povitrya Vodostruminnij nasos Redaguvati Vodostruminnij nasos rezervuar u yakij vpayani dvi trubki Pid diyeyu tisku u pershu trubku protikaye voda potraplyayuchi potim u drugu trubku U zvuzhenij chastini pershoyi trubki vinikaye zmenshenij tisk yakij menshij za atmosfernij Tomu u rezervuari stvoryuyetsya napruzhennya Trubku priyednuyut do rezervuaru yakij prohodit u posudinu z yakoyi neobhidno vidkachati povitrya Karbyurator Redaguvati Karbyurator pristrij u sistemi zhivlennya karbyuratornih dviguniv vnutrishnogo zgoryannya sho zastosovuyetsya dlya zmishuvannya benzinu ta povitrya Pid chas ruhu porshnya u takti vpuskannya tisk u cilindri znizhuyetsya Pri comu navkolishnye povitrya vsmoktuyetsya cilindrom cherez povitryanu trubu karbyuratora difuzor U najvuzhchij chastini difuzora de tisk vidpovidno najmenshij roztashovano rozpilyuvach iz yakogo vitikaye palivo Palivo podribnyuyetsya strumenem povitrya na malenki krapli i utvoryuyetsya goryucha sumish Osushuvannya bolit Redaguvati Osushuvannya bolit za principom zakonu Bernulli provodilosya duzhe davno Do bolota pidvodili kanali vid najblizhchoyi richki Vnaslidok velikoyi riznici tiskiv mizh vodoyu z bolota ta vodoyu z kanalu voda z kanalu vsmoktuvala vodu z bolota Raketa Redaguvati U konstruyuvanni raket takozh zastosovuyetsya zakon Bernulli Dlya stvorennya tyagi u raketi vikoristovuyetsya palivo yake spalyuyut u kameri zgoryannya Gazi utvoryuyut reaktivnij strumin yakij priskoryuyetsya koli prohodit cherez specialne zvuzhennya soplo Sa me zvuzhennya sopla i ye osnovnoyu prichinoyu priskorennya reaktivnogo strumenya gaziv i zbilshennya reaktivnoyi tyagi Svistok Redaguvati Svistok yavlyaye soboyu priklad vikoristannya zakonu Bernulli u gazostrumenevih viprominyuvachah zvukovih hvil Vihrovij svistok yavlyaye soboyu cilindrichnu kameru u yaku podayetsya potik povitrya cherez tangencialno roztashovanu trubku Utvorenij vihrovij potik nadhodit u vihidnu trubku menshogo diametra yaka roztashovana na osi Tam intensivnist vihoru rizko pidvishuyetsya ta tisk v jogo centri staye znachno nizhche atmosfernogo Perepad tisku periodichno virivnyuyetsya za rahunok prorivu gaziv z atmosferi u vihidnu trubku ta rujnuvannya vihoru Disk Releya Redaguvati Disk Releya prilad dlya vimiryuvannya kolivalnoyi shvidkosti chastinok u zvukovij hvili ta sili zvuku Yavlyaye soboyu tonku plastinku krugloyi formi iz slyudi abo metalu pidvishenu na tonku kvarcovu nitku Zazvichaj disk rozmishuyut pid kutom u 45º do napryamu kolivan chastinok seredovisha oskilki take roztashuvannya najchutlivishe do kolivan Pri rozpovsyudzhenni zvukovih hvil disk povertayetsya perpendikulyarno do napryamu kolivan Ce vidbuvayetsya cherez te sho pri obtikanni plastinki tisk zgidno iz zakonom Bernulli bilshij u tomu misci de shvidkist mensha Sili tisku uvoryuyut obertalnij moment yakij urivnovazhuyetsya za rahunok pruzhnosti nitki Pri comu disk vstanovlyuyetsya do napryamu potoku pid kutom sho bilshij nizh 45º za kutom povorotu disku viznachayut silu zvuku U postijnomu potoci kut povorotu diska Releya proporcijnij kvadratu shvidkosti pri zvukovih kolivannyah kvadratu amplitudi shvidkosti i cej kut ne zalezhit vid chastoti Nepravilne zastosuvannya zakonu Bernulli RedaguvatiDonedavna poyasnennya pidijmalnoyi sili litaka viglyadalo tak krilo maye osoblivu budovu znizu vono pryame a jogo verhnya chastina zaokruglena Ce dozvolyaye zbilshiti dovzhinu verhnoyi chastini konturu profilyu krila Zgidno iz zakonom Bernulli zi zbilshennyam shvidkosti tisk zmenshuyetsya A oskilki povitrya dolaye shlyah pid krilom ta nad krilom za odnakovij promizhok chasu pid krilom vinikaye oblast iz zbilshenim tiskom sho zumovlyuye pidjom litaka v povitrya Takim chinom vinikaye pidijmalna sila Prote zgidno z suchasnimi uyavlennyami pidijmalna sila krila vinikaye ne vnaslidok dolannya povitryam bilshogo shlyahu na verhnij poverhni krila za toj samij chas Ruh povitryanoyi masi pered krilom mozhna vvazhati sucilnim vin harakterizuyetsya odnim pokaznikom shvidkosti Koli povitryana masa kontaktuye z krilom vona rozbivayetsya na dvi chastini yaki vnaslidok nesimetrichnogo obtikannya mayut rizni shvidkosti i ce zumovlyuye riznij tisk Odnak na vidminu vid kolishnih uyavlen ci povitryani potoki naspravdi ne poyednuyutsya na krayu krila i tomu bilsha dovzhina verhnoyi chastini konturu profilyu krila ne oznachaye bilshoyi shvidkosti ruhu povitrya Otzhe hocha zakon Bernulli i mozhna zastosuvati dlya povitryanih mas yaki rozsikaye krilo bilsha shvidkist zumovlyuye menshij tisk prote vin odin ne poyasnyuye pidijmalnoyi sili krila Dlya povnogo poyasnennya slid takozh zastosovuvati teoremu Kutti Zhukovskogo ta umovu Kutti Zhukovskogo 3 Div takozh RedaguvatiIdealna ridinaPrimitki Redaguvati Lojcyanskij L G Mehanika zhidkosti i gaza 7 e izd ispr M Drofa 2003 840 s a b Shehovcov A V Metod rascheta nestacionarnogo polya davleniya v smeshannoj potencialno vihrevoj oblasti prilegayushej k vrashayushemusya krylu Prikladna gidromehanika T 2 1 2000 S 79 87 Betchelor Dzh K Vvedenie v dinamiku zhidkosti Perevod s angl pod red G Yu Stepanova M Mir 1973 760 s Dzherela RedaguvatiVasilenko S M Kulinchenko V R Shevchenko O Yu Piddubnij V A Gidrogazodinamika K Kondor Vidavnictvo 2016 676 s ISBN 978 617 7278 58 9 Zavojko B M Leshij N P Tehnichna mehanika ridin i gaziv osnovni teoretichni polozhennya ta zadachi navch posibnik dlya stud inzh tehn spec Za red V M Zhuka Lviv Novij Svit 2000 2004 120 s il dodatki Visha osvita v UkraYini ISBN 966 7827 44 5 PDF fajl Kolchunov V I Teoretichna ta prikladna gidromehanika Navch Posibnik K NAU 2004 336 s ISBN 966 598 174 9 Konstantinov Yu M Gizha O O Tehnichna mehanika ridini i gazu Pidruchnik K Visha shkola 2002 277s il ISBN 966 642 093 7 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Miln Tomson L M Teoreticheskaya gidrodinamika per z angl M 1964 Svitlij Yu G Bileckij V S Gidravlichnij transport monografiya Doneck Shidnij vidavnichij dim Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi 2009 436 s Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Takozh v Repozitariyi HPI Arhivovano 27 bereznya 2022 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zakon Bernulli amp oldid 40480433